Особливості професійно-орієнтованого навчання іноземної мови студентів немовних спеціальностей

Процес реформування системи освіти передбачає сьогодні підготовку кваліфікованих спеціалістів із високим рівнем знання іноземної мови. Конкурентоспроможність сучасного фахівця залежить не тільки від оволодіння студентом майбутньою спеціальністю, але і від його різнобічної гуманітарної культури, креативного мислення, активності, цілеспрямованості та, в першу чергу, знання іноземних мов.

В останні роки інтерес до оволодіння іноземною мовою (в першу чергу, англійською) значно зріс. З розвитком засобів масової комунікації, особливо мережі Інтернет, професійна інформація стає більш доступною. Та, незважаючи на наявність потреби й усвідомленої мотивації в оволодінні англійською мовою, більша частина випускників закладів вищої освіти не в змозі користуватись нею у своїй професійній діяльності. Саме тому все більше уваги приділяється врахуванню фахової специфіки при вивченні іноземної мови, її спрямованості на реалізацію завдань професійної діяльності. Відповідні нові вимоги висуваються до методики викладання іноземних мов у різних навчальних закладах та на різних факультетах.

Аналіз основних досліджень

Аналіз науково-методичних джерел показав, що існує багато методичних напрямів і технологій навчання іноземній мові на немовних факультетах вишів. Вітчизняними вченими-методистами створено цілу низку методик для студентів немовних закладів вищої освіти. Серед них, зокрема, Е. Мірошніченко, І. Онісина, Л. Манякіна, Г. Скуратівська (для студентів економічного профілю), Ю. Друзь, Л. Логутіна (для майбутніх менеджерів), Л. Котлярова, Г. Савченко (для майбутніх юристів), А. Емельянова, О. Тарнопольський (для студентів технічних спеціальностей), Л. Морська (для майбутніх учителів фізичного виховання), Т. Алексєєва, Л. Ананьєва (для студентів філологічних спеціальностей), Г Турчинова (для майбутніх біологів), М. Галицька (для майбутніх працівників сфери туризму), О. Петращук, М. Задорожна (для медичних ЗВО), Р Зайцева (для студентів вищих військових навчальних закладів). Дослідження Г.В. Барабанової, Т.С. Сєрової та С.К. Фоломкіної присвячені концепції навчання професійно-орієнтованого читання.

Проте, незважаючи на велику кількість праць, питання професійно-орієнтованого навчання іноземної мови залишається досить актуальним. Триває постійний пошук шляхів удосконалення та модернізації системи навчання професійному іншомовному мовленню.

Виклад основного матеріалу

Метою навчання іноземним мовам на немовних факультетах є досягнення рівня, достатнього для практичного використання іноземної мови в майбутній професійній діяльності, тобто формування у студентів іншомовної професійно-спрямованої комунікативної компетенції. Студентам - майбутнім фахівцям - необхідно набути іншомовної професійно-спрямованої комунікативної компетенції, яка вважається сформованою, якщо майбутній фахівець використовує іноземну мову, щоб самостійно отримувати і розширювати свої знання і досвід [3, 319].

Важливу роль у цьому процесі відіграє мотивація вивчення іноземної мови, яка виражається в потребі організувати професійну комунікацію, у тому числі іноземною мовою. Тому однією з головних особливостей іноземної мови як навчальної дисципліни є професійно-орієнтований характер, що має відображатися у цілях та змісті навчання.

На сьогодні існує багато термінів на позначення методики навчання іноземної мови для студентів немовних спеціальностей. Такі науковці, як П.І. Образцов, І.Ю. Іванова, вживають термін “професійно-орієнтоване навчання” на позначення процесу викладання іноземних мов у немовному ЗВО, орієнтованого на читання літератури за фахом, вивчення професійної лексики і термінології, а також на спілкування у сфері професійної діяльності. Під “професійно- орієнтованим” розуміють навчання, яке ґрунтується на врахуванні потреб студентів у вивченні іноземної мови, що диктується особливостями майбутньої професії або спеціальності. Сутність професійно-орієнтованого навчання іноземної мови полягає в її інтеграції зі спеціальними дисциплінами з метою отримання додаткових професійних знань та формування професійно значущих якостей особистості [4].

Вчені вважають, що сучасний професійно- орієнтований підхід до навчання іноземних мов передбачає формування у студентів здатності іншомовного спілкування у конкретних професійних, ділових, наукових сферах і ситуаціях з урахуванням особливостей професійного мислення, при організації мотиваційно- спонукальної та орієнтовно-дослідної діяльності [4, 21].

Вчені О.Б. Тарнопольський та З.М. Корнєва вживають досить влучний термін “професійна іншомовна комунікативна компетенція”, яка на думку дослідників, складається з шести компонентів: лінгвістичної, соціолінгвістичної, прагматичної, формально-логічної, психологічної і предметної компетенцій. Ці шість складників ПІКК формуються у студентів у межах чотирьох окремих навчальних аспектів (лінгвістичного, соціолінгвістичного, психологічного та предметного), які відповідають основним складовим загальної професійної іншомовної (англомовної) комунікативної компетенції [5].

Виходячи із вищезазначеного, можна зробити висновок, що викладачеві іноземної мови у немовному ЗВО необхідно зацікавити студента у розвитку його професійної іншомовної компетенції завдяки вивченню іноземної мови, в першу чергу, шляхом правильного підбору тематики бесід і вибору матеріалу для оволодіння усіма видами мовленнєвої діяльності.

Тому питання пошуку та відбору навчального матеріалу, який є основою змісту навчання іноземної мови за професійним спрямуванням, є досить важливим. Як зазначає Г.В. Барабанова, у немовному ЗВО універсальною дидактичною одиницею професійно-орієнтованого навчання є автентичний текст, який надає фактологічний матеріал для організації навчального спілкування. Від змісту тексту залежить ефективність організації навчальної інтерактивної діяльності з розуміння смислової інформації та результативність засвоєння термінологічної лексики при вживанні її у висловлюванні студентів. Наявність у текстах таблиць, схем, графіків, та інших засобів сприяє кращому розумінню студентами термінологічних одиниць та вираженою з їхньою допомогою фахової інформації. Тексти за фахом є джерелом словникового запасу студентів, прикладом вживання термінологічної лексики у контексті [1].

Студенти виявляють найбільшу зацікавленість, коли матеріал побудовано на основі обраної ними спеціальності, що стимулює вивчення іноземної мови, підвищуючи і розширюючи їхні професійні знання. У центрі навчального процесу знаходиться особистість студента, його потреби та можливості розвитку. Роль викладача при цьому полягає у створенні сприятливих дидактичних умов для освоєння навчально-професійного матеріалу, мотивації та стимулювання інтелектуального розвитку та креативності студентів. Згідно з Програмою з англійської мови для професійного спілкування предметом навчання майбутніх фахівців уже на 1 - 2 курсах визначають спеціальну галузеву лексику. Зокрема, у процесі оволодіння соціокультурною компетенцією як складовою загальної іншомовної компетенції, необхідно виявити відмінності вживання іноземної мови в тій або іншій сфері діяльності (технічної чи гуманітарної) і покласти їх в основу професійно-орієнтованого навчання [5].

Механізми оволодіння мовою професійного спілкування залишаються такими ж, як і в загальноосвітньому курсі. Тому особливого значення у професійно-орієнтованому курсі іноземної мови набуває педагогічне вміння викладача враховувати загально-методичні принципи оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності (іншомовними вміннями та навичками), а подекуди й коригувати їх. Саме викладач повинен озброїти студентів алгоритмом дій по засвоєнню фахової лексики, навчити їх правильно добирати автентичну інформацію (тексти) для використання їх в аудиторній та самостійній роботі.

Професійно орієнтоване навчання як двосторонній процес передбачає активну діяльність обох його учасників: викладача, який надає фахові знання та формує професійні навички й уміння, а також способи пізнавальної діяльності, та студента, який набуває фахових знань та оволодіває професійними навичками й уміннями, а також способами пізнавальної діяльності. Поза сумнівом, зростаюча кількість іншомовної інформації, її доступність та необхідність адаптування підвищує вимоги до професійної майстерності самого викладача в керівництві пізнавальною діяльністю студентів.

Виходячи з даних обставин і багатогранності вимог, ситуація, у якій опиняється викладач, є такою:

У результаті педагогічного експерименту було встановлено, що поряд із навичками вільного спілкування іноземною мовою на побутову тематику фахівцям необхідні уміння та навички професійно спрямованого перекладу в певній галузі науки чи техніки, а також уміння користуватися іноземною мовою для обміну письмовими та усними повідомленнями із зарубіжними партнерами, ведення спонтанної бесіди на професійні теми з носіями мови. Такий рівень володіння мовою вимагає від фахівців не просто знання та розуміння закономірностей побудови форми іншомовного висловлювання, але й глибокого розуміння іншомовної культури та реалій.

Варто наголосити, що лексико-граматичний матеріал, необхідний для розвитку мовленнєвих умінь, повинен сприяти професійному самоствердженню студентів, надавати можливості самореалізації, озброювати їх знаннями та навичками для самостійного опрацювання іншомовних джерел. Адже годин, виділених для самостійної роботи студентів у два рази більше, ніж для практичних занять (в середньому на семестр дається 90 год., з них 60 год. - самостійна робота студента).

Викладач повинен уміло відбирати найбільш ефективні шляхи семантизації іншомовної лексики, керуючись загально-методичними принципами та критеріями щодо її відбору, а саме: професійної спрямованості; адекватності навчального матеріалу цілям навчання; частотності; практичної необхідності; тематичності [2]. Зазначені критерії відбору фахової лексики лежать у площині цілей і завдань методики професійно орієнтованого навчання іноземної мови та формування лексичної компетенції. Наприклад, критерій професійної спрямованості відбору термінологічної лексики проявляється в тому, що кожна лексична одиниця розглядається з точки зору її подальшого використання в темах, які близькі до професійної діяльності майбутніх фахівців. Відібрані згідно цього критерію лексичні одиниці повинні надавати студентам можливість виконувати передбачені програмними документами навчальні завдання (читати автентичні спеціальні тексти і проводити їх обговорення, готувати доповіді й виступати на студентських наукових конференціях тощо). Критерій адекватності навчального матеріалу передбачає відбір таких лексичних одиниць, які адекватні своєму призначенню щодо надання можливості студентам правильно висловити свою думку або аргументувати її, вживаючи саме той термін, який коректно передає думку і який точно позначає відповідне поняття. Керуючись критерієм частотності, слід пам'ятати про те, що відбір лексичних одиниць повинен відповідати не загальній частотності, а частотності для вирішення мовленнєвого завданням у конкретній ситуації. Критерії практичної необхідності та тематичності є важливими для задоволення прагматичних потреб студентів та здійснення міжпредметних зв'язків.

іноземний мова комунікація компетентність

Необхідно пам'ятати, що вивчення мови - це розвивальний і активний процес, головне в якому - вміння застосувати іноземну мову в потрібній ситуації. Враховуючи те, що студент може добре знати свою майбутню спеціальність, але недостатньо володіти іноземною мовою, слід створювати необхідні умови для підвищення рівня володіння мовою. І головну роль у цьому процесі відводиться викладачу, який має застосовувати у навчальному процесі цікавий, різноманітний лексико-граматичний матеріал відповідно до спеціалізації студентів.

Метою навчання іноземної мови студентів немовних спеціальностей є формування спеціалізованої компетенції у сферах професійного та ситуативного спілкування, оволодіння новітньою фаховою інформацією через іноземні джерела та Інтернет. Практика й досвід викладання іноземної мови у ЗВО показують, що методики, спрямовані на професійно-орієнтовану діяльність студента, збільшують мотивацію студентів до вивчення іноземної мови і сприяють підвищенню рівня їх професійної іншомовної компетентності.

У подальших дослідженнях доцільно детальніше підійти до окремих аспектів вивчення і викладання іноземної мови в сучасних умовах (іноземної мови як першої або другої іноземної), а також написати навчально-методичний посібник для студентів-психологів.

Література