Методичні аспекти викладання креслення у закладах професійно-технічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні аспекти викладання креслення у закладах професійно-технічної освіти

Ірина Бобровська, Лариса Гриценко

У статті на підставі положень Державного стандарту освітньої галузі «Технологія» визначено, що основною метою цієї галузі є формування технічно й технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя й активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнічного інформаційного суспільства. Тому графічні знання і вміння сьогодні розглядаються одним із чинників сприяння загальнокультурному і професійному розвиткові людини, її готовності до неперервного фахового зростання впродовж життя.

З 'ясовано, що вивчення креслення у закладах професійно-технічної освіти пов'язане з оволодінням методами пізнання, науковим стилем мислення, розвитком інтуїції та просторової уяви майбутніх фахівців; водночас воно має гуманітарну спрямованість, є своєрідною мовою науки і техніки, формує духовно-інтелектуальну сферу особистості.

Авторами статті як мету наукової розвідки визначено характеристику провідних понять (геометричних, графічних, проекційних, машинобудівних, систематичних, будівельних тощо) та провідних методичних аспектів викладання креслення у закладах професійно-технічної освіти (розвиток понять, читання креслень, використання посібників і засобів екранізації тощо). викладання креслення професійний освіта

Висновком з дослідження стало передбачення необхідності створення педагогічних умов для забезпечення викладання креслення у закладах ПТО.

Ключові слова: професійно-технічна освіта, викладання креслення, головні типи понять, читання креслень, посібники із друкованими вихідними даними, метод екранізації завдань.

METHODOLOGICAL ASPECTS OF DRAUGHTING TEACHING IN TECHNICAL VOCATIONAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS

IrynaBobrovskaLarysaHrytsenko

Thearticle, inaccordancewiththeState Standard ofEducationofbranch “Technology”, statesthatthemainpurposeofthisindustryistheformationoftechnicallyandtechnologicallyeducatedpersonality, preparedforlifeandactiveworkin a modern high-techinformationsociety. Therefore, graphicknowledgeandskillstodayareconsideredtobeoneofthefactorscontributingtothegeneralculturalandprofessionaldevelopmentofperson, his/herreadinessforcontinuousprofessionalgrowththroughoutlife.

Itwasfoundthatthestudyofdraughtinginvocationaleducationalinstitutionsisconnectedwithmasteringofcognitionmethods, scientificstyleofthinking, developmentofintuitionandspatialimaginationoffutureprofessionals; atthesametime, ithas a humanitarianorientation, is a kindoflanguageofscienceandtechnology, formsthespiritualandintellectualsphereofpersonality.

Theauthorsofthearticleastheaimofscientificinvestigationdefinethecharacteristicsofleadingconcepts (geometric, graphic, projectional, machine-building, systematic, constructional, etc.) andleadingmethodologicalaspectsofdraughtingteachinginvocationaleducationalinstitutions (developmentofconcepts, draughting'sreading, useofmanualsandscreenplays, etc.).

Theconclusionofthestudywastoanticipatetheneedtocreatepedagogicalconditionstoensurethedraughtingteachingintechnicalvocationaleducationalinstitutions.

Keywords: technicalvocationaleducation, draughtingteaching, maintypesofconcepts, draughting'sreading, manualswithprintedinitialdata, methodoftasks'screening.

Постановка проблеми

У сучасних умовах функціонування системи освіти розвиток творчих якостей особистості має відбуватися при вивченні всіх основних навчальних дисциплін, проте особливу увагу хотілося б звернути на можливості освітньої галузі «Технології» і в цьому контексті - навчання креслення, адже як навчальний предмет, воно відіграє важливу роль у формуванні особистості учня, розвитку здібностей і обдарувань, наукового світогляду (Сидоренко, 1999). Державний стандарт освітньої галузі «Технологія» визначає, що її основна мета полягає у формуванні технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнічного інформаційного суспільства (Сидоренко, 2004).

Важливим складником технологічної підготовки особистості сьогодні вважаємо знання основ графічної грамоти, оскільки графічні знання і вміння - це один із чинників, що сприяють загальнокультурному розвиткові людини, її готовності до неперервної освіти та професійної діяльності. Традиційно поняття технології завжди пов'язували з суто виробничою діяльністю і професійною підготовкою фахівців для неї (Сидоренко, 2004).

Вивчення креслення інтегроване з оволодінням методами пізнання, науковим сти-лем мислення, розвитком інтуїції, просторової уяви. Поряд із цим, креслення має чітку гуманітарну спрямованість, оскільки формує духовну сферу людини, є мовою науки і техніки, необхідною для моделювання та вивчення багатьох явищ, що відбуваються у природі та суспільстві, інтелектуальні, морально-етичні складові людської особистості (Сидоренко, Щетина, 1999). Це зумовлено тим великим запасом загальнолюдських і загальнокультурних цінностей, які надбала наука креслення у процесі свого розвитку. Ця галузь знань є потужним засобом виховання творчих здібностей учнів (студентів), має значні можливості у справі естетичного виховання, відчуття гармонії у природі, навколишньому світі, розвитку художньо-графічної культури учнів (Райковська, 2003).

Аналіз досліджень і публікацій

Креслення сприяє розвиткові просторових уявлень, умінню уявляти в просторі тіла, умовно зображені на площині, і виробничі деталі як геометричні тіла, що є процесами логічного та просторового мислення; підтвердження цьому ми знайшли, аналізуючи результати психолого-педагогічних досліджень проведених А. Верхолою, П. Дмитренком , В. Сердюком, В. Сидоренком, Г. Райковською, З. Шаповал, Н. Щетиною, І. Якиманською та ін.

Виклад основного матеріалу

Предмет «Креслення» виконує головну і дуже відповідальну роль в загальній системі розвитку графічної грамотності у процесі отримання освіти. У зв'язку з цим цілі і задачі викладання креслення в змісті освітньої галузі «Технологія» визначаються не тільки його винятковим значенням в сучасному житті, але й великою роллю в розвитку пізнавальних здібностей особистості, в надбанні нею знань і вмінь, необхідних для практичної діяльності і продовження освіти. Заняття з креслення при вмілій організації та ефективній методиці їх проведення стають важливим засобом розумового розвитку студентів (Щетина, 2001).

У ході системного аналізу джерел з проблеми нами з'ясовано, що вивчення креслення переважно спрямоване на вирішення у навчальному процесі таких завдань:

1. Сприяти розвиткові просторових уявлень, які мають велике значення у виробничій діяльності і технічній творчості; навчити аналізувати форму і конструкцію предметів та відтворити їх образ за кресленням (читати креслення).

2. Забезпечити знання основ: методу прямокутних проекцій на одній, двох і трьох взаємно перпендикулярних площинах проекцій; побудови аксонометричних зображень.

3. Навчити користуватися навчальними довідковими посібниками в практиці читання і виконання креслень, ескізів і технічних рисунків. ознайомитися з найважливішими правилами, умовними зображеннями і позначеннями, встановленими державними стандартами (єскд) та із значенням креслень у сучасному виробництві.

4. Сприяти формуванню культури праці: навичок правильної організації робочого місця, раціональних прийомів роботи креслярськими і вимірювальними інструментами, акуратності та точності в роботі.

Креслення як навчальний предмет є системою понять, які розвиваються в логічній послідовності і знаходяться у взаємозв'язку. Вся система понять визначається складом основ науки, які входять в цей предмет. Таким чином, основними поняттями креслення на обраному нами етапі їх формування є геометричні, графічні, проекційні, машинобудівні, систематичні, а також будівельні. Методика їх формування будується з урахуванням їхніх особливостей, при цьому кожне поняття характеризується досить широким змістом та обсягом. Підтвердження такій думці знаходимо в дослідженнях Д. Тхоржевського, який вважав, що зміст поняття - це сукупність основних істотних ознак предметів, які охоплюються цим поняттям та становлять його обсяг (Тхоржевський, 2000). Обсяг поняття - це сукупність узагальнених у ньому предметів; це така множина предметів, кожному з яких притаманні ознаки, що становлять зміст поняття. Елементи обсягу - це окремі предмети із обсягу певного поняття, які є носіями ознак, що складають зміст понят-

тя. Частини обсягу деякого поняття - це будь-які сукупності елементів його обсягу, котрі виділяють на підставі специфічних (тобто, несуттєвих) ознак, що не входять до змісту цього поняття (Саранцев, 2000).

Існує закон обернено-пропорційної залежності між змістом і обсягом поняття (вперше сформульований у ХУІІ ст. в логіці Пор-Рояля): чим більший обсяг поняття, тим менший зміст, і навпаки, чим більший зміст, тим менший обсяг поняття.

Загальноприйнятим є ділення понять на одиничні і загальні; методиці викладання креслення, воно може бути конкретизованим як поняття прості і складні. На обраному нами етапі викладання креслення в закладах професійно-технічної освіти у кресленні мають місце спеціальні поняття, які розвиваються в межах одного розділу (геометричне креслення, проекційне креслення тощо), і графічні та загальнотехнічні, які розвиваються у всіх розділах предмета.

Вагомим методичним аспектом викладання є те, що кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Просте, початкове поняття, що включає один елемент знань, об'єднуючись з іншими простими поняттями, утворює складен. Так, поняття «лінія» на першому занятті з теми є простим, первинним. Учні дізнаються, що лінія буває різних начертань, тобто набувають поняття про форму зображення; до кінця вивчення теми, поняття «лінія» стає складним, включаючи низку елементів знань. Учні знають різні типи ліній, їх геометричну побудову, утворення, призначення; складне поняття «лінія» узагальнює поняття різних розділів предмета.

Аналогічний розвиток, ускладнення відбувається з поняттями про точку, пряму, плошину тощо. Ще більш складним є поняття поверхні, її будови, функціонування всіх складових. Такі поняття складають уже систему понять.

Методика викладання креслення, спираючись на дані психологічних досліджень, засновано на тому, що процеси читання креслення і його виготовлення мають свій алгоритм, складаються з трьох етапів кожний.

Читання креслення містить:

- розгляд креслення;

- створення образу предмета на основі сприйняття проекцій;

- втілення цього образу в аксонометричній проекції;

Виготовлення креслення передбачає:

- з'ясування форми предмета та його елементів за допомогою розгляду предмета з трьох сторін;

- уявлення проекцій заданого предмета;

- виконання креслень цих проекцій (Гриценко, 2005).

Для забезпечення ефективності цих методичних аспектів викладання креслення будемо говорити про використання посібників із надрукованими вихідними даними і засобів екранізації на заняттях з креслення у їхньому взаємозв'язку й доцільності. Тривалий досвід роботи у закладах ПТО в цьому напрямі дозволяє зробити певні узагальнення. Загальновідомо - для успішного оволодіння таким предметом, як креслення, тому, хто навчається необхідно виконати значну кількість графічних задач, досить складних за накресленням і потребуючих бездоганного графічного виконання як учнем у зошиті (альбомі), так і викладачів на дошці. При цьому всю роботу можна розділити на механічну, пов'язану з перекреслюванням вихідних даних, і творчу, під час якої здійснюється розв'язок задачі. Нами досліджено: із загального обсягу часу, необхідного для розв'язування задач із креслення, не менше 50% витрачається на механічне перекреслювання вихідних даних. Тому використання посібників з надрукованими вихідними даними у вигляді робочих зошитів, спеціальних бланків, альбомів тощо має на меті, головним чином, дати можливість учневі за один і той же час вирішити якомога більшу кількість задач (таким посібником слугує «Збірник вправ з креслення для учнів технічних класів», у якому учні за допомогою креслярських інструментів виконують розв'язування відповідних задач.

Проведені нами дослідження розкрили особливості використаня таких методичних засобів у навчальному процесі. Так, було виявлено, що використання посібників із надрукованими вихідними даними з метою звільнення від механічного перекреслювання умови задачі не завжди дає позитивний ефект. Навпаки, на початковій стадії навчання, коли учні ще слабо розуміють проекційне креслення, застосування робочого зошита на заняттях дає негативний ефект (у таких учнів успішність виявилася нижчою на 0,4 бала в порівнянні з успішністю учнів, яким було запропоновано перекреслювати умову задачі в альбом). До того ж економія навчального часу від застосування зазначених посібників на цьому етапі навчання незначна (8%). Позитивний результат дає застосування посібників із надрукованими вихідними даними при вивченні способів перетворення комплексного креслення; в цьому випадку успішність у контрольних групах підвищувалася на 0,8 бала (Гриценко, 2005).

Іншим значущим методичним аспектом покращення якості викладання креслення у закладах професійно-технічної освіти визначеємо навчальне кіно. Дослідження, проведені в області навчального кіно (С. Архангельський, Б. Шахмаєв, А. Ботвинніков та ін.) показали, що використання екранізації в навчальному процесі ефективне лише у сполученні з іншими засобами наочності і прийомами роботи. Особливості екранізації, яка застосовується при навчанні кресленню, полягають у тому, що поряд із динамічністю забезпечується значна статичність зображення, при якій фіксується увага тих, хто навчається, на окремих прийомах графічного розв'язку тієї або іншої задачі. З цією метою можуть бути використані різні діапроектори. Проте при демонстрації на заняттях діафільмів графічна активність викладача різко знижується, а найчастіше - зовсім відсутня. Це, без сумніву, знижує якість заняття, оскільки учень повинен бачити, як і в якій послідовності виконується графічна побудова при вирішенні тієї або іншої задачі. У цьому плані найбільш вдалим проеектувальним апаратом є кодоскол, який являє собою переносний проектор настільного типу. Принцип застосування кодоскопа - на прозору плівку (краще, якщо ця плівка буде на лавсановой основі, тому що вона більш тривка і не деформується під дією тепла, яке виділяється кодоскопом) наноситься графічна умова задачі (вихідні дані). Потім ця плівка або спеціально виготовлені з неї діапозитиви накладаються на предметний столик кодоскопа, який через систему дзеркал і лінз проектує зображення на екран або безпосередньо на дошку. Це сприяє розвиткові уваги, спостережливості систематизує знання.

Висновки

Таким чином, змістовне наповнення програми навчального предмета «Креслення» у професійно-технологічних закладах має чітко виражену прикладну спрямованість, реалізовується переважно на основі практичних форм і методів організації занять та передбачає створення умов для ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва і з місцем графічних документів у виробничій діяльності людей; усі змістові компоненти є наскрізними для реалізації змісту підготовки майбутніх фахівців та засновані на наступності, неперервності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гриценко, Л. О. (2005). Дидактичний аналіз змістовного наповнення шкільного предмета «Креслення» освітньої галузі «Технологія». Педагогічні науки, 2 (41), 258-265.

2. Райковська, Г. О. (2003). Розвиток технічного мислення студентів у процесі вивчення креслення. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Київ.

3. Саранцев, Г. Н. (2000). Методологияпредметных методик обучения. Педагогика, 8, 10.

4. Сидоренко, В., Щетина, Н. (1999). Графічна підготовка школярів: реальний стан та перспективи. Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка, 5, 2933.

5. Сидоренко, В. К. (1995). Інтеграція трудового навчання і креслення як засіб розвитку технічних здібностей школярів (дидактичний аспект). (Автореф. дис. д-ра пед. наук). Київ.

6. Сидоренко, В. К. (2002). Креслення:підруч. для учнів загальноосвіт. навч.-вихов. закл. Київ: Арка.

7. Сидоренко, В. К. (2004). «Технологія» як об'єкт термінотворення для виправданої назви освітньої галузі. Педагогічні науки, 3 (36), 114-123.

8. Тхоржевський, Д. О. (2000). Методика трудового та професійного навчання. Ч. II. Загальні засади методики трудового навчання. Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова.

9. Щетина, Н. П. (2001). Графічна діяльність як засіб розумового розвитку учнів VIII-IX класів на уроках креслення (методичний аспект). (Автореф. дис. канд. пед. наук). Київ.

REFERENCES

1. Hrytsenko, L. O. (2005). Dydaktychnyianalizzmistovnohonapovnenniashkilnohopredmeta «Kreslennia» osvitnoihaluzi «Tekhnolohiia» [Didacticanalysisofthecontentoftheschoolsubject "Drawings" oftheeducationalbranch "Technology"]. Pedahohichninauky [Pedagogicalsciences], 2 (41), 258-265 [inUkrainian].

2. Raikovska, H. O. (2003). Rozvytoktekhnichnohomyslenniastudentiv u protsesivyvchenniakreslennia [Developmentoftechnicalthinkingofstudentsintheprocessofstudyingdrawings]. (ExtendedabstractofPhDdiss.). Kyiv [inUkrainian].

3. Sarantcev, G. N. (2000). Metodologiiapredmetnykhmetodikobucheniia [Methodologyofsubjectteachingmethods]. Pedagogika [Pedagogy], 8, 10 [inRussian].

4. Shchetyna, N. P. (2001). Hrafichnadiialnistyakzasibrozumovohorozvytkuuchniv VIII-IKh klasivnaurokakhkreslennia (metodychnyiaspekt) [Graphicactivityas a meansofmentaldevelopmentofstudentsof VIII-IX gradesindrawinglessons (methodologicalaspect)]. (ExtendedabstractofPhDdiss.). Kyiv [inUkrainian].

5. Sydorenko, V., &Shchetyna, N. (1999). Hrafichnapidhotovkashkoliariv: realnyistanta pers- pektyvy [Graphictrainingofschoolchildren: realsituationandprospects]. NaukovizapyskyTernopilskohoderzh. ped. un-tuim. V. Hnatiuka [ScientificnotesofTernopilstate. ped. un-tuthem. V. Hnatyuk], 5, 29-33 [inUkrainian].

6. Sydorenko, V. K. (1995). Intehratsiiatrudovohonavchannia i kreslenniayakzasibrozvytkutekhnichnykhzdibnosteishkoliariv (dydaktychnyiaspekt) [Integrationoflabortraininganddrawingas a meansofdevelopingstudents'technicalabilities (didacticaspect)]. (ExtendedabstractofPhDdiss.). Kyiv [inUkrainian].

7. Sydorenko, V. K. (2002). Kreslennia [Drawing]:pidruch. dliauchnivzahalnoosvit. navch.- vykhov. zakl. Kyiv: Arka [inUkrainian].

8. Sydorenko, V. K. (2004). «Tekhnolohiia» yakob'iektterminotvorenniadliavypravdanoinazvyosvitnoihaluzi ["Technology" asanobjectoftermformationfor a justifiednameoftheeducationalfield]. Pedahohichninauky [Pedagogicalsciences], 3 (36), 114-123 [inUkrainian].

9. Tkhorzhevskyi, D. O. (2000). Metodykatrudovohotaprofesiinohonavchannia. Ch. II. Zaha-lnizasadymetodykytrudovohonavchannia [Methodsoflaborandprofessionaltraining]. Kyiv: NPU im. M. P. Drahomanova [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru