Використання ІКТ для формування здоров’язбережувальної компетентності старших дошкільників

У процесі формування навичок успішного досягнення мети педагоги вчили дітей ставити перед собою цілі та досягати їх. До формування зазначеної навички мотивувала онлайн гра «Допоможіть ведмежаті знайти шлях до мами!». Вона виявилася складною для старших дошкільників, адже потребувала зосередженості. Однак, саме під час цієї гри діти усвідомили залежність результату роботи від упевненості в її успішному завершенні. Цікавим тренажером для дітей стали розвивальні онлайн ігри: «Доповни малюнок «Метелик», «Збери іграшку», «Де сир?», «З'єднай точки. Цирк». У дітей розвивались навички роботи з комп'ютерною мишкою, вони вчилися досягати мети, у чому їм сприяла наявність кнопки «Перевірити». Натискаючи кнопку, діти отримували відповідь щодо правильності виконання завдання.

Контрольний етап педагогічного експерименту

Оцінку ефективності впровадженої в освітній процес ЗДО методики формування у старших дошкільників здоров'язбережувальної компетентності з використанням засобів ІКТ здійснювали на основі аналізу змін, що відбулись у рівнях сформованості у вихованців ЕГ та КГ зазначеної компетентності. З метою виявлення змін було проведено повторну діагностику дошкільників з використанням методики дослідження, що застосовувалась на констатувальному етапі педагогічного експерименту.

Порівняльні кількісні дані рівнів сформованості здоров'язбережувальної компетентності в дітей ЕГ та КГ відображено в таблиці 3.

Таблиця 3. Рівні сформованості у старших дошкільників здоров'язбережувальної компетентності (%)

На основі даних, наведених у табл. 3, перевірили достовірність гіпотези про те, що після контрольного етапу педагогічного експерименту частка старших дошкільників з показниками «Високий» і «Достатній» рівень сформованості здоров'язбережувальної компетентності в ЕГ відрізняється, зі статистичної точки зору, від частки старших дошкільників з аналогічними показниками рівнів сформованості здоров'язбережувальної компетентності у КГ.

Сформулювали гіпотези:

H0: Частка старших дошкільників, які мають «Високий» і «Достатній» рівень сформованості здоров'язбережувальної компетентності, у ЕГ не більша, ніж у КГ;

H1: Частка старших дошкільників, які мають «Високий» і «Достатній» рівень сформованості здоров'язбережувальної компетентності, у ЕГ більша, ніж у КГ.

За відповідною таблицею [23, с. 330-331] були визначені значення величини ф, які відповідають часткам 68,5% (ЕГ) і 58,5% (КГ) у відповідних групах: р1(68,5%) = 1,95 ; р2(58,5%) = 1,742. Користуючись формулою (1), було одержано емпіричне значення р*емп = 1,765, яке задовольняє нерівність: р*емп = 1,765 > р* = 1,64. Тобто емпіричне значення р*емп знаходиться у зоні значимості і гіпотеза H0 не приймається, а приймається гіпотеза Н1. Це означає, що достовірно, з рівнем значимості а = 0,05, частка старших дошкільників з показниками «Високий» і «Достатній» рівень сформованості здоров'язбережувальної компетентності в ЕГ більша за частку старших дошкільників з аналогічними показниками рівнів сформованості здоров'язбережувальної компетентності у КГ. Цей результат одержано завдяки впровадженню запропонованої в дослідженні методики.

Отже, результати діагностики підтвердили ефективність використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування у старших дошкільників здоров'язбережувальної компетентності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

На основі опрацювання наукових розвідок зарубіжних та вітчизняних учених з проблеми, що порушується у дослідженні, обґрунтовано доцільність застосування ІКТ у практиці роботи закладів дошкільної освіти (деяких європейських та українських); розкрито специфіку та основні положення щодо сутнісних характеристик, значення ІКТ в організації освітнього процесу з дітьми дошкільного віку за різним змістовим спрямуванням: розвиток мовлення, формування пізнавальних інтересів, соціалізація, інклюзивне навчання тощо. Розкрито актуальність проведеного дослідження, яка зумовлена використанням ІКТ у контексті здоров'ятворчої діяльності дітей старшого дошкільного віку з метою формування в них здоров'язбережувальної компетентності.

Здійснений аналіз науково-джерельної бази дав підстави уточнити сутність ключових понять дослідження: «інформаційно-комунікаційні технології» та «здоров'язбережувальна компетентність».

ІКТ у сучасному освітньому просторі розглядаються як один з важливих складників організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти. Впровадження ІКТ забезпечує задоволення індивідуальних потреб, запитів та інтересів учасників освітнього процесу, їх активізацію та залученість до нього. Це сприяє розкриттю особистісного потенціалу кожного вихованця під час здоров'ятворчої діяльності і формування в такий спосіб здоров'язбережувальної компетентності.

Здоров'язбережувальну компетентність трактуємо як суб'єктивну категорію, що передбачає свідоме прагнення особистості до здорового способу життя, наявність сукупності знань про здоров'я та чинники його збереження, сформованість життєвих навичок, що сприяють збереженню фізичного, соціального, психічного і духовного здоров'я та здатність до їх адекватного використання у відповідних життєвих ситуаціях.

Змістом здоров'язбережувальної компетентності визначено комплекс життєвих навичок, сформованість яких забезпечує дитині можливість свідомо вести здорове, повноцінне життя. В експериментальній методиці підтверджено доцільність акцентуації уваги на дев'яти здоров'язбережувальних життєвих навичках.

Доведено, що логічно скомпонована авторами система методичного забезпечення процесу формування у старших дошкільників здоров'язбережувальної компетентності з використанням засобів ІКТ, компонентами якої виступили: медіатека, комплекс занять з використанням ІКТ для формування у дітей здоров'язбережувальних життєвих навичок; каталог освітніх сайтів, на яких розташовано розвивальні онлайн ігри для дошкільників, каталог дитячих розвивальних ігрових програм, забезпечує ефективність освітнього процесу.

Проаналізовано ресурсний потенціал засобів ІКТ і визначено ті, що можливо і доцільно використовувати в ЗДО в роботі зі старшими дошкільниками для забезпечення ефективності процесу формування в них здоров'язбережувальної компетентності, а саме: мультимедійна презентація, комп'ютерні ігри, YouTube (перегляд казок, мультфільмів, роликів тощо), вебсервіс Google (інтелектуальні карти), технічні засоби ІКТ (комп'ютери, ноутбуки, планшети, мультимедійні проєктори тощо).

Найбільш дієвими ключовими аспектами пропонованої експериментальної методики визначено: формування в дошкільників позитивної мотивації до збереження здоров'я під час перегляду і обговорення роликів, мультфільмів на YouTube; використання засобів ІКТ як джерела знань про здоров'я, з використанням команди «О'кей, Google» у голосовому режимі; формування у дітей елементарних навичок роботи з комп'ютером у процесі виконання ігрових та навчально-розвивальних завдань з метою формування і закріплення здоров'язбережувальних життєвих навичок.

Доведено ефективність методики формування у старших дошкільників здоров'язбережувальної компетентності з використанням засобів ІКТ. За результатами контрольного етапу дослідження в ЕГ порівняно з КГ (де в освітній процес впроваджувалась методика формування у старших дошкільників здоров'язбережувальної компетентності на основі традиційних методів) виявлено суттєві позитивні зміни у показниках рівнів сформованості здоров'язбережувальної компетентності дітей: показники високого рівня у дітей ЕГ зросли на 20,8 %, у дітей КГ - на 11,7 %; показники достатнього рівня у дітей ЕГ зросли на 22,4 %, у дітей КГ - на 21,3 %. Достовірність відмінностей між даними, отриманими в ЕГ та КГ підтверджена за допомогою багатофункціонального критерію ф * Фішера.

Підтверджено припущення авторів статті про те, що формування здоров'язбережувальної компетентності старших дошкільників буде більш ефективним, якщо в освітній процес інтегрувати ІКТ. Доведено, що використання засобів ІКТ сприяє розширенню можливостей традиційних педагогічних методів, мотивації дітей до пошуку інформації і розширення знань, активізації пізнавальної діяльності дошкільників, індивідуалізації та диференціації освітнього процесу, урізноманітненню форм подання змісту навчання, рефлексії дітей щодо правильності виконання завдань.

Перспективи подальшого дослідження вбачаються у: 1) визначенні джерельної бази, психолого-педагогічного та методичного потенціалу використання електронних ресурсів та ІКТ для проведення тренінгових занять з батьками вихованців щодо їх обізнаності про формування здоров'язбережувальної компетентності у дітей; 2) забезпеченні наскрізності процесу використання ІКТ у формуванні здоров'язбережувальної компетентності старших дошкільників в освітньому процесі ЗДО та в сімейному вихованні; 3) розробці методики психолого-педагогічного супроводу формування професійно-методичної спрямованості майбутніх вихователів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у здоров'ятворчій діяльності дітей дошкільного віку та формуванні на цій основі здоров'язбережувальної компетентності особистості.

Список використаних джерел

1. Kalas, Recognizing the potential of ICT in early childhood education: analytical survey. Moscow, Russian:

2. UNESCO Institute for Information Technologies in Education, 2010. [Електронний ресурс]. Доступно: http://iite.unesco.org/pics/publications/en/files/3214673.pdf

3. V. Yu. Bykov, and M.P. Leshchenko, “Digital humanistic pedagogy: relevant problems of scientific research in the field of using ICT in education”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 53, no 3, pp. 1-17, 2016. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v53i3.1417.

4. Г.А. Назаренко, та Т.К. Андрющенко, “Інформаційно-комунікаційні технології як інструмент підвищення якості дошкільної освіти”, Інформаційні технології і засоби навчання, т. 69, № 1, с. 21-36, 2019. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v69i1.2688.

5. Г.П. Лаврентьєва, “Пропедевтика навчання основ інформатики у старшому дошкільному і молодшому шкільному віці”, Інформаційні технології і засоби навчання, т. 35, № 3, с. 22-35, 2013. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v35i3.849.

6. Т.О. Даценко, “Інформаційно-комунікативні технології в дошкільній освіті: перспективи та ризики впровадження”, Наукові записки НДУ ім. М.В. Гоголя. Психолого-педагогічні науки, № 3, c. 18-20, 2012.

7. J. Euren, “Digitalisering i forskolan: Betydelsen av IKT for barns larande och utveckling”, M. S. thesis, Faculty of Social Sciences, Dept. of Education, Umea Univ., Umea, Swedish, 2018.

8. A.M. Mirkovic, and D. B. Moslavac, “Mogucnosti primjene informacijsko-komunikacijske tehnologije u predskolskom odgoju i obrazovanju”, Putokazi, vol. VI, no 2, pp. 185-196, 2018.

9. R. Bolstad, “The role and potential of ICT in early childhood education: A review of New Zealand and international literature”, New Zealand Council for Educational Research, Wellington, New Zealand, 2004.

10. B. Hardersen, “Digital Competence in the Kindergarten Sector”, Nordic Journal of Digital Literacy, vol. 7, no 3, pp. 223-230, 2012.

11. D. Masoumi, “Preschool teachers' use of ICTs: Towards a typology of practice”, Contemporary Issues in Early Childhood, vol. 16, no. 1, pp. 5-17, 2015. doi: 10.1177/1463949114566753.

12. Yu. Nosenko, V. Bogdan, and Zh. Matyukh, “Urgent directions in scientific research of informatization of preschool education in Ukraine”, Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, vol. IV (39), no. 79, pp. 52-55, 2016.

13. С. Ляшенко, та З. Зінченко, “Інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій у освітній процес”, Вихователь-методист дошкільного закладу, № 7, с. 16-30, 2013.

14. І.К. Мардарова, “Підготовка майбутніх вихователів до використання комп'ютерних технологій в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників”, дис. канд. пед. наук, Південноукраїнський нац. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського, Одеса, Україна, 2012.

15. О.І. Чекан, Застосування комп'ютерних технологій у професійній діяльності вихователя дошкільного навчального закладу. Київ, Україна: Слово, 2015.

16. І. Мардарова, та В. Баранова, “Підготовка майбутніх вихователів до розвитку мовлення дошкільників засобами ІКТ”, Науковий вісник МНУ ім. В.О. Сухомлинського. Педагогічні науки, № 1(64), лют., с. 161-166, 2019.

17. E.I. Toki, and J. Pange, “ICT use in early childhood education: Storytelling”, Tiltai, no. 1, pp. 183-192, 2014.

18. В.В. Нестеренко, та І.К. Мардарова, “Особливості розвитку пізнавального інтересу в дошкільників засобами ІКТ”, Науковий вісник Південноукраїнського нац. пед. ун-ту ім. К.Д. Ушинського. Педагогіка, № 5(118), с. 71-76, 2017.

19. B. Sucuoglu, H. Bakkaloglu, F.І. Karasu, §. Demir, and S. Akalin, “Preschool Teachers' Knowledge Levels about Inclusion”, Educational Sciences: Theory & Practice, vol. 14, no. 4, pp. 1477-1483, 2014. doi: 10.12738/estp.2014.4.2078.

20. Г. Карпенко, “Вплив комп'ютерних ігор на формування уявлень про здоровий спосіб життя у дітей”, Дитячий садок, № 10(682), с. 22-30, 2013.

21. Л.В. Лохвицька, Програма з основ здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку «Про себе треба знати, про себе треба дбати». Тернопіль, Україна: Мандрівець, 2020.

22. Т.К. Андрющенко, Формування здоров'язбережувальної компетентності у дітей старшого дошкільного віку: метод. посіб. Тернопіль, Україна: Мандрівець, 2016.

23. Базовий компонент дошкільної освіти, Вихователь-методист дошкільного закладу, отецвип, с. 1-29, 2012.

24. Е.В. Сидоренко, Методы математической обработки в психологии. СПб., Россия: ООО «Речь», 2000.

References (translated and transliterated)

1. Kalas, Recognizing the potential of ICT in early childhood education: analytical survey. Moscow, Russian: UNESCO Institute for Information Technologies in Education, 2010. [Online]. Available: http://iite.unesco.org/pics/publications/en/files/3214673.pdf (in English).

2. V.Yu. Bykov, and M.P. Leshchenko, “Digital humanistic pedagogy: relevant problems of scientific research in the field of using ICT in education”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 53, no 3, pp. 1-17, 2016. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v53i3.1417 (in English).

3. H.A. Nazarenko, and T.K. Andriushchenko, “Information and communication technologies as an instrument for preschool education quality improvement”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 69, no. 1, pp. 21-36, 2019. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v69i1.2688 (in Ukrainian).

4. G.P. Lavrentieva, “Propaedeutics of learning of ICT basics in preschool and early school years”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 35, no. 3, pp. 22-35, 2013. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v35i3.849 (in Ukrainian).

5. T.O. Datsenko, “Information and Communication Technologies in Preschool Education: Prospects and Risks of Implementation”, Naukovi zapysky NDU im. M.V. Hoholia. Psykholoho-pedahohichni nauky, no. 3, pp. 18-20, 2012. (in Ukrainian).

6. J. Euren, “Digitalisering i forskolan: Betydelsen av IKT for barns larande och utveckling”, M. S. thesis, Faculty of Social Sciences, Dept. of Education, Umea Univ., Umea, Swedish, 2018. (in Swedish).

7. A.M. Mirkovic, and D. B. Moslavac, “The Role and Potential of ICT in Preschool Education”, Putokazi, vol. VI, no 2, pp. 185-196, 2018. (in Croatian).

8. R. Bolstad, “The role and potential of ICT in early childhood education: A review of New Zealand and international literature”, New Zealand Council for Educational Research, Wellington, New Zealand, 2004. (in English).

9. B. Hardersen, “Digital Competence in the Kindergarten Sector”, Nordic Journal of Digital Literacy, vol. 7, no 3, pp. 223-230, 2012. (in English).

10. D. Masoumi, “Preschool teachers' use of ICTs: Towards a typology of practice”, Contemporary Issues in Early Childhood, vol. 16, no. 1, pp. 5-17, 2015. doi: 10.1177/1463949114566753 (in English).

11. Yu. Nosenko, V. Bogdan, and Zh. Matyukh, “Urgent directions in scientific research of informatization of preschool education in Ukraine”, Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, vol. IV (39), no. 79, pp. 52-55, 2016. (in English).

12. S. Liashenko and Z. Zinchenko, “Integration of information and communication technologies in the educational process”, Vykhovatel-metodyst doshkilnoho zakladu, no. 7, pp. 16-30, 2013 (in Ukrainian).

13. I.K. Mardarova, “Preparing future caregivers for the use of computer technology in the organization of cognitive activity of older preschoolers”, dis. cand. ped. nauk, Pivdennoukrainskyi nats. ped. un-t im. K.D. Ushynskoho, Odessa, Ukraine, 2012. (in Ukrainian).

14. O.I. Chekan, Application of computer technologies in the professional activity of a preschool teacher. Kyiv, Ukraine: Slovo, 2015. (in Ukrainian).

15. Mardarova, and V. Baranova, “Preparing Future Educators for the Development of ICT Preschoolers' Speech”, Naukovyi visnyk MNU im. V.O. Sukhomlynskoho. Pedahohichni nauky, no.1(64), feb., pp. 161166, 2019. (in Ukrainian).

16. E.I. Toki, and J. Pange, “ICT use in early childhood education: Storytelling”, Tiltai, no. 1, pp. 183-192, 2014. (in English).

17. V.V. Nesterenko, and I.K. Mardarova, “Features of the development of cognitive interest in preschoolers by means of ICT”, Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho nats. ped. un-tu im. K.D. Ushynskoho. Pedahohika, no. 5(118), pp. 71-76, 2017. (in Ukrainian).

18. B. Sucuoglu, H. Bakkaloglu, F.І. Karasu, §. Demir, and S. Akalin, “Preschool Teachers' Knowledge Levels about Inclusion”, Educational Sciences: Theory & Practice, vol. 14, no. 4, pp. 1477-1483, 2014. doi: 10.12738/estp.2014.4.2078 (in English).

19. G. Karpenko, “The Influence of Computer Games on the Formation of Ideas about Healthy Lifestyle in Children”, Dytiachyi sadok, no. 10(682), pp. 22-30, 2013. (in Ukrainian).

20. L.V. Lokhvytska, Program for the basics of health and safety of life of preschool children «We must know about ourselves, care about ourselves». Ternopil, Ukraine: Mandrivets, 2020. (in Ukrainian).

21. T.K. Andriushchenko, Formation of health-saving competence in older preschool children: a method. book. Ternopil, Ukraine: Mandrivets, 2016. (in Ukrainian).

22. The basic component of preschool education, Vykhovatel-metodyst doshkilnoho zakladu, spetsvyp., рр. 129, 2012. (in Ukrainian).

23. E.V. Sidorenko, Methods of mathematical processing in psychology. SPb., Russia: Rech LLC, 2000. (in Russian).

Размещено на Allbest.ru