Ідеї культурно-історичного підходу л. С. Виготського в процесі інтеріоризації гуманітарно-фахових знань студентами-філологами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ідеї культурно-історичного підходу л. С. Виготського в процесі інтеріоризації гуманітарно-фахових знань студентами-філологами

Олена Бабенко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри романо-германських мов і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування України

У статті розглянуто ідеї культурно-історичного підходу Л.С. Виготського в процесі інтеріоризації гуманітарно-фахових знань студентами-філологами в їхній проекції на освітній простір. Три лінії оволодіння культурою, виокремлені Л.С. Виготським, ми співвідносимо з модулями навчального плану професійної підготовки студентів-філологів, у межах яких перетворення форм спільної діяльності викладача і студентів стане запорукою успішності випускників та їхньої конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.

Ключові слова: культурно-історичний підхід; інтеріоризація; інтеріоризація гуманітарно-фахових знань; студенти-філологи; спільна діяльність викладача і студентів.

OlenaBabenko, Ph.D.(Philology), AssosiateProfessoroftheRomanceandGermanicLanguagesandTranslationDepartment, NationalUniversityofLifeandEnvironmentalSciencesofUkraine

L.S. Vygotsky's ideas of cultural and historical approach in the process of internalization of students-philologists' humanitarian and professional knowledge

This paper outlines basic ideas of L. S. Vygotsky's cultural-historical approach, in particular, the ideas about person's development as the mastery of culture, raising human beings, correlation of learning and development in the zone of proximal development.

The emotional background in the zones of current, potential and proximal development is described in comparison. Parameters of the child's development and their comprehension in different scientific conceptions are highlighted. L.S.Vygotsky's theoretical concepts are systematized.

The implementation of this approach is impossible without internalization. Students' skills and knowledge are transformed from the social plane into the cognitive plane during this process.

The internalization of philology students' humanitarian and professional knowledge at a higher education institution is characterized by a specific transformation of cognitive objects (external in their form) into internal, personally significant, professionally oriented, scientific knowledge.

Our appeal to the issue of identifying the essential content of the concept “internalization of knowledge ” in the context of its didactic comprehension is the realization of the attempt to introduce an original psychological category into the active thesaurus of pedagogical science in its pedagogical (didactic) content.

L. S. Vygotsky singles out three areas of culture acquisition. They are connected with three modules of the curriculum for philology students, in which the transformation of the forms of joint activity of a teacher and students into individual ones will become some guarantee for the graduates ' autonomy in their professional career and help them be competitive in the modern labor market.

Keywords: a cultural and historical approach; internalization; internalization of humanitarian and professional knowledge; students-philologists; joint activity of a lecturer and students.

Постановка проблеми

виготський освітній студент культурний історичний

В умовах переходу до загальносвітового відкритого освітнього простору, реалізації української шкільної реформи зростає науково-практична потреба в модернізації і гармонізації всіх компонентів навчального процесу як одного із способів управління пізнавальною діяльністю студентів, а саме: змісту, форм, засобів, підходів, принципів, методів, прийомів навчання, а також ключових компетенцій.

Основною проблемою формування майбутнього фахівця у закладі вищої освіти ми бачимо недоліки процесу його професійної підготовки, розрив теорії і практики, недостатньо продуману організацію аудиторної і позааудиторної роботи, педагогічної практики. Ми вважаємо, що склалися об'єктивні передумови для нового підходу до професійної підготовки студентів-філологів у виші, до складного процесу інтеріоризації гуманітарно- фахових знань, який був закладений і детально описаний в соціокультурній теорії навчання Л. С. Виготського та є одним з найактуальніших і дискусійних підходів у світовій психолого- педагогічній науці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Культурно-історична теорія розвитку дитячої психіки отримала своє обґрунтування в роботах Л.С. Виготського та була продовжена в наукових працях П.Л. Гальперіна, В.В. Давидова, О.М. Леонтьєва, Д.Б. Ельконіна, Н.Ф. Тализіної, Ж.П. Лантолфа і Ж. Аппела, К. Шабані та багатьох інших. В якості основного принципу розгляду розвитку дитини Л. С. Виготський бере принцип історизму, розглядаючи психічні реалії в еволюції крізь призму історичного періоду. Сутність розвитку психіки полягає в процесі оволодіння людиною своєю поведінкою і психікою.

У психолого-педагогічній науці також широко відома низка робіт, присвячених феномену “інтеріоризації”, який тісно пов'язаний з соціокультурною теорією навчання Л. С. Виготського і детально проаналізований у наукових працях О.Г Асмолова, Т.В. Ахутіної, Л.С. Виготського, П.Л. Гальперіна, В.В. Давидова, І.І. Іл'ясова, О.М. Леонтьєва, А.В. Петровського, С.П. Сенющенкова, С.Л. Рубінштейна, Н.Ф. Тализіної. Міждисциплінарні аспекти досліджуваного поняття розглянуто в статтях О.В. Бабенко, І.Ю. Сіняговської, О.В. Малихіна [1; 2; 7; 8; 10].

Мета статті - розглянути ідеї культурно- історичного підходу Л.С. Виготського в процесі інтеріоризації гуманітарно-фахових знань студентами-філологами у проекції на освітній простір вишу.

Виклад основного матеріалу

Серед впливових шкіл і напрямків у психології поруч з теорією Л. С. Виготського виокремлюють епігенетичну теорію Е. Еріксона, генетичну пояснювальну схему інтелектуального розвитку Ж. Піаже. На наш погляд, різні психологічні школи повинні не опонувати, а уточнювати і доповнювати одна одну. Пізнання про людину не розвивається шляхом заміни застарілих парадигм новими. Еволюція наукового знання доводить, що цей процес протікає за допомогою їхнього взаємовпливу і взаємозбагачення. Детально параметри розвитку дитини та їхнє розуміння в різних наукових концепціях наведено в Таблиці 1. [6].

У культурно-історичному підході Л.С. Виготського обґрунтовується теза про те, що життя сучасної культурної людини є не просто продуктом біологічної еволюції, а й продуктом культурно- історичного розвитку. Ключовим моментом цих процесів вважається створення і використання людиною знака. Подібно до того, як створені людиною знаряддя праці дозволяють їй перетворювати навколишній світ (зовнішню дійсність), знаки дозволяють людині перетворювати свою поведінку і свідомість (звернені як би всередину, на самого себе) [3].

Іноземні дослідники резюмують такі положення, що випливають з теорії Л.С. Виготського [11; 12; 13, 160]:

1) Навчання передує розвитку.

2) Мова є основним засобом (інструментом) думки.

3) Посередництво займає центральне місце в навчанні.

4) Соціальна взаємодія є основою навчання і розвитку. Навчання - це процес учнівства й інтеріоризації, коли навички і знання перетворюються з соціального плану в когнітивний.

5) Зона найближчого розвитку є основним простором діяльності, в якому відбувається навчання.

Філософський енциклопедичний словник дає таку дефініцію поняття “інтеріоризація”. Інтеріоризація (від лат. interior - внутрішній) - перехід із-зовні всередину. Термін стосується процесу формування внутрішніх структур людської психіки під впливом зовнішніх чинників соціальної дійсності [9, 253]. Будучи міждисциплінарним поняттям, “інтеріоризація” має різні дефініції та трактування. Деякі з них ми систематизували в Таблиці 2. [2, 26].

Інтеріоризація гуманітарно-фахових знань студентами-філологами в процесі навчання у виші характеризується специфічною трансформацією пізнавальних об'єктів, зовнішніх за своєю формою у внутрішньо-присвоєні, особистісно-значущі, професійно-орієнтовані, наукові знання, які не тільки узагальнюються, формуються, але і надалі використовуються в процесі професійної діяльності.

Зовнішнє освітнє середовище вишу та сучасні вимоги до професійної підготовки визначають зміст гуманітарно-фахових знань, а їхня інтеріоризація забезпечує професійний розвиток майбутніх викладачів іноземних мов.

Необхідно відзначити, що зона найближчого розвитку залишається однією з найбільш вживаних та найменш зрозумілих термінів у сучасній психолого-педагогічній літературі. Згідно з М.Ю. Кондратьєвим, С.А. Ільїним, зона найближчого розвитку - рівень розвитку, досягнутий дитиною в процесі взаємодії з дорослим, який розвивається особистістю в ході спільної діяльності з дорослим, але не проявляється в рамках індивідуальної діяльності [4].

Зарубіжні дослідники розглядають зону найближчого розвитку як пробіл між тим, що дитина може робити в поточний момент самостійно, і тим, що вона може робити за підтримки когось. Зона актуального розвитку описується як стабільна, млява, комфортна, нудна, безпроблемна, легка, безпечна. Зона потенційного розвитку збігається з ситуацією, яка може бути охарактеризована як стресова, тривожна, відбиваюча бажання, розчаровуюча, виснажлива, лякаюча. У свою чергу, зона найближчого розвитку асоціюється з емоційним станом людини, яка жвава, схвильована, готова до ризику і відкрита викликам.

Згідно з Л. С. Виготським, процес культурного розвитку дитини включає в себе оволодіння культурно заданими засобами:

1. Дій з предметами;

2. Відносин з іншими людьми;

3. Володіння собою, своєю психічною діяльністю, своєю поведінкою.

У студентській юності смислове поленаповненості предмета, особливості відносин з оточуючими, а також засоби саморегуляції освоюються на своєму віковому рівні в контексті вирішення актуальних життєвих задач, які багато в чому пов'язані з освоєнням предметного змісту майбутньої професії, соціально-комунікативного простору професії. Становлення і розвиток професійно значущих особистісних якостей виходять на передній план.

Таблиця 1.Параметри розвитку дитини та їхнє розуміння в різних наукових концепціях

Таблиця 2.Порівняльна таблиця трактування поняття “інтеріоризація”

Три лінії оволодіння культурою, виокремлені Л.С. Виготським, стали визначальними для конструювання змісту педагогічної освіти в цілому [5, 45]:

1. Засвоєння предметного матеріалу (предметний модуль навчального плану професійної підготовки) тієї предметності, з огляду на яку майбутній вчитель буде вибудовувати та реалізовувати свою практику навчання і розвитку.

2. Засвоєння психолого-педагогічних знань і методів роботи з дітьми різних вікових груп з урахуванням індивідуальних і соціокультурних особливостей, а також для роботи з колегами, батьками та іншими учасниками освітнього процесу (психолого-педагогічний модуль навчального плану).

3. Засвоєння засобів власного культурного і особистісного розвитку (соціокультурний модуль навчального плану). Цей модуль спрямований на розширення культурних горизонтів, засвоєння інструментів особистісного розвитку.

Висновки

Отже, ми розглянули базові ідеї культурно-історичного підходу Л. С. Виготського, а саме ідеї про розвиток як про оволодіння культурою, вік, співвідношення навчання і розвитку в зоні найближчого розвитку, а також ми описали емоційну складова зон актуального, потенційного і найближчого розвитку. Реалізація цього підходу неможлива без інтеріоризації, в процесі якої знання, вміння, навички учнів переходять з соціального плану в когнітивний. Інтеріоризація гуманітарно-фахових знань студентами-філологами в період навчання у виші характеризується специфічною трансформацією пізнавальних об'єктів, зовнішніх за своєю формою у внутрішньо-присвоєні, особистісно-значущі, професійно-орієнтовані, наукові знання.

Три лінії оволодіння культурою, які були виокремлені Л.С. Виготським, ми співвідносимо з модулями навчального плану професійної підготовки студентів-філологів, в межах яких перетворення форм спільної діяльності викладача і студентів в індивідуальні стане запорукою автономності випускників у професійній діяльності та дозволить їм бути конкурентоспроможними на сучасному ринку праці.

Література

1. Бабенко О. В. InternalizationofUkrainiannationalvaluesthroughtheTarasShevchenkomuseuminToronto. Феномен Тараса Шевченка: лінгвістичний і історічний і соціофілософський аспекти (до 205-річчя від дня народження): зб. матеріалів міжнародної наук.-практ. конф., Київ 12-13 березня 2019 р. Київ. С.188-189.

2. Бабенко О. В. Генезис поняття “інтеріоризація” в психолого-педагогічній науці. Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти. 2018. 2 (1). C. 23-28.

3. Выготский Л. С. Собр. соч.: в 6 т. Т. 6: Орудие и знак в развитииребенка. Научноенаследство / под ред. М.Г Ярошевского. Москва. 1986. 400 с.

4. Кондратьев М. Ю., В. А. Ильин Азбука социального психолога-практика: Справочноэнциклопедическоеиздание. Москва: ПЕР СЭ, 2007. 464 с.

5. Обухов А. С. Модернизацияпедагогическогообразования на основеидейкультурноисторическойпсихологии Л. С. Выготского // Проблемысовременногообразования. 2017. №4. С.41-60.

6. Обухова Л.Ф. Детскаяпсихология: теории, факты, проблемы. Москва. 1995. URL: http:// psylib. org.ua/books/obuhl01/txt06. htm

7. Maлихін, O. В, Бабенко, О .В. Issuesoftheconcept “internalization” inthecontextoftheoreticalstudies. Стратегії інтеріоризації змісту професійної підготовки майбутніх філологів: теорія і практика: монографія / за ред. проф. О. В. Малихіна. Частина 2. Київ. Видавничий центр НУБіП України, 2018. С.141-155.

8. Сіняговська І. Ю. Проблема інтеріоризації знань у психолого-педагогічній науці. Педагогіка вищої та середньої школи. 2015. Вип. 45. С. 292298.

9. Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (головаредколегії)та ін ;Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори); І. О. Покаржевська (художнє оформлення). Київ. 2002. С.253.

10. Babenko O. V Strategiesofinternalizationintheprocessofteachinglinguisticstudies. Zbirrartykuіуwnaukowych “Science, Research, development. Pedagogy” №11, Warszawa: Diamondtradingtour, 2018. С.25-28.

11. Lantolf J. P. Socioculturaltheoryandtheteachingofsecondlanguages. London: EquinoxPublishing, 2008.

12. ShabaniK.ApplicationsofVygotsky'ssocioculturalapproachforteachers'professionaldevelopment. CogentEducation, 3(1), 2016.

13. Walqui A. ScaffoldinginstructionforEnglish l angu a ge l e arners: A conceptualframework. InternationalJournalofBilingualEducationandBilingualism, 2006. 9, 159-180.

REFERENCES

1. Babenko, O. V. (2019). InternalizationofUkrainiannationalvaluesthroughtheTarasShevchenkomuseuminToronto. FenomenTarasaShevchenka: linhvistychnyi i istorichnyi і sotsiofilosofskyiaspekty (do 205-richchia viddnianarodzhennia): zb. materialivmizhnarodnoi nauk.-prakt. konf. - ThePhenomenonofTarasShevchenko: LinguisticandHistoricaland Socio- PhilosophicalAspects (tothe 205th Birthday): A CollectionofProceedingsoftheInternational Scientific-Practical. ConfKyiv, the 12-13 March 2019. (pp.188-189). Kyiv. [inUkrainian].

2. Babenko, O. V. (2018). Henezysponiattia “interioryzatsiia” v psykholoho-pedahohichnii nautsi. Aktualniproblemypedahohiky, psykholohiitaprofesiinoiosvity [Genesisoftheconceptof “internalizations” inpsychologicalandpedagogicalscience]. Currentproblemsofpedagogy, psychologyandprofessionaleducation. Vol.2 (1), pp.23-28. [inUkrainian].

3. Vygotskiy, L. S. (1986). Sobr. soch.: v 6 t. T. 6: Orudiye i znak v razvitiirebenka. Nauchnoyenasledstvo [Collectedworks.: in 6 v. Volume. 6: A tooland a signinthedevelopmentof a child]. (Ed. M.G. Yaroshevsky. Moscow, 400 p. [inRussian].

4. Kondratyev, M. Yu. &Ilin, V. A. (2007). Azbukasotsialnogo psikhologa-praktika: Spravochno-entsiklopedicheskoye izdaniye[Alphabetof a Social Psychologist-Practice: ReferenceEncyclopedic]. Moscow, 464 p. [inRussian].

5. Obukhov, A. S. (2017). Modernizatsiyapedagogicheskogoobrazovaniyanaosnoveidey kulturno-istoricheskoy psikhologii L. S. Vygotskogo [Modernizationofpedagogicaleducationbasedontheideasof cultural-historical psychologyof L. S. Vygotsky]. Problemsofmoderneducation.No. 4. pp. 41-60. [inRussian].

6. Obukhova, L.F. (1995). Detskayapsikhologiya: teorii. Fakty. Problemy [Childpsychology: theory, facts, problems.]. Moscow. Availableat: http://psylib.org.ua/books/obuhl01/ txt06.htm. [inRussian].

7. Malykhin, O. V. &Babenko, O .V. (2018). Issuesoftheconcept “internalization ” inthecontextoftheoreticalstudies. Stratehiiinterioryzatsiizmistuprofesiinoipidhotovkymaibutnikhfilolohiv: teoriia i praktyka [Strategyofinternalizationofthecontentsoftheprofessionaltrainingoffuturephilologists: theoryandpractice]. Monograph. (Ed.). prof. O. V Malikhin. Part 2. Kyiv, pp.141-155. [inUkrainian].

8. Sinyagovska, І. Yu. (2015). Problemainteriorizatsiiznan u psikhologo-pedagogichniy nautsi [Theproblemofinternalizationofknowledgeinpsychologicalandpedagogicalscience]. Pedagogyofhigherandsecondaryschools.Vol. 45, pp. 292298. [inUkrainian].

9. Filosofskyientsyklopedychnyislovnyk (2002). [PhilosophicalEncyclopedicDictionary]. V. (Ed.).I. Shynkaruketal.; Kyiv, p.253. [inUkrainian].

10. Babenko, O. V. (2018). Strategiesofinternalizationintheprocessofteachinglinguisticstudies. Zbigrartykuiywnaukowych [“Science, Research, development. Pedagogy”]. No. 11, Warszawa: Diamondtradingtour, pp.25-28. [inEnglish].

11. Lantolf, J. P (2008). Socioculturaltheoryandtheteachingofsecondlanguages. London: EquinoxPublishing. [inEnglish].

12. Shabani, K. (2016). ApplicationsofVygotsky'ssocioculturalapproachforteachers'professionaldevelopment. CogentEducation, 3(1). [inEnglish].

13. Walqui, A. (2006). ScaffoldinginstructionforEnglishlanguagelearners: A conceptualframework. InternationalJournalofBilingualEducationandBilingualism, 9, pp.159-180. [inEnglish].

Размещено на Allbest.ru