Когнітивний компонент професійної (іншомовної) комунікативної компетентності диспетчерів управління повітряним рухом
Безпека польотів на міжнародних повітряних трасах. Розгляд професійної іншомовної комунікативної компетентності диспетчерів управління повітряним рухом, особливості її розвитку. Опис складових, елементів когнітивного компоненту стосовно авіаційної сфери.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.10.2021 |
Размер файла | 27,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Когнітивний компонент професійної (іншомовної) комунікативної компетентності диспетчерів управління повітряним рухом
Євген Кміта, кандидат педагогічних наук, Методист 1-ої категорії відділу тренажерної підготовки тренажерного центру Навчально-сертифікаційного центру Украероруху
Стаття присвячена безпеці польотів на міжнародних повітряних трасах. Розглядається професійна іншомовна комунікативна компетентність диспетчерів управління повітряним рухом, особливо її розвиток. У цій роботі описується когнітивна система, саме поняття когнітивності, а також когнітивних компонент розвитку професійна іншомовна комунікативна компетентність диспетчерів управління повітряним рухом. Описані складові та елементи когнітивного компоненту стосовно авіаційної сфери, враховуючи саморегуляцію та відносно професійної іншомовної комунікативної компетентності диспетчерів управління повітряним рухом. При цьому зроблений наголос на те, що особливості функціонування когнітивного компоненту підпорядковуються вимогам документам Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) №9432 та №9835.
Ключові слова: диспетчер управління повітряним рухом; професійна комунікативна компетентність; безпека польотів; когнітивна система; когнітивність; когнітивний компонент; знання;уміння; досвід творчої діяльності; емоційне відношення.
YevhenKmlta, DoctorofSciences (Pedagogy), The 1st classMetodistoftheSimulationDepartmentSimulationCenterofTrainingandCertificationCenterofUkSATSE
THE COGNITIVE COMPONENT OF PROFESSIONAL (FOREIGN LANGUAGE) COMMUNICATIVE COMPETENCE OF AIR TRAFFIC CONTROLLERS
Thearticleisdevotedtotheflightsafetyontheinternationalairlines. ICAO AssemblyhassignedResolution А 32-16, relatingtotheroleoflanguagefactorinaviationincidentsandaccidents. Theprofessional (foreignlanguage) communicativecompetenceofairtrafficcontrollersisdefined, especiallyitsdevelopment. Thiskindofprofessionalcompetenceistheunionofprofessionalandspecialforeignlanguagecommunicativeknowledge, skillsandhabitsandtheabilityoftheirusageintheprocessofprofessionalinteractionduringradiotelephonywithaircraftcrewsontheinternationalairlinesintheconditionsofanytypesofprofessionalinteractionandactivity.
Inthisworkthecognitivesystem, cognitiontermitselfandthecognitivecomponentoftheprofessional (foreignlanguage) communicativecompetenceofairtrafficcontrollersaredescribed.
Cognitivesystemis a componentofhumanconsciousnessanditsgeneralhumancognition; itis a multilevelsystem, providingtherealizationofallcentralneuralsystemcognitivefunctions. Themaincharacteristicsofcognitivesystemare: expressiveness, effectiveness, algorithmic, comprehensibilityandadaptation.
Cognitionis a term, definingtheabilitytomentalperceptionandprocessingofexternalinformationInpsychologythistermisrelatingtomentalpersonalityprocesses, especiallylearningofsocalled`mentalstates' (convictions, wishesandintentions) intermsofinformationprocessing. Thistermisespeciallyoftenusedinthecontextof “contextknowledge” learningandinthespheres, whichincludeknowledge, skillsorlearning.
Thecognitivecomponentelementsandparts, takingintoaccount self-regulation, weredescribed, relatingaviationsphereandprofessional (foreignlanguage) communicativecompetenceofairtrafficcontrollers.
Thecognitivecomponentis a presenceofthenecessaryminimumofforeignlanguageknowledge, cognizanceoftherationalwaysofcommunicativeworkwiththeoperationalinformationandinformationsystems. Moreover, knowledgeisunderstoodas a generalhumanexperience, thereflectionofrealityinhumanconsciousness. Theradiotelephonyculturecognitivecomponentindicatorsare: thepresenceofrequiredminimumoftechnologicalknowledge, creativeactivitymeanscognizance; thelearners'educationalactivity.
Moreover, itwaspaidattentiontothefactthatthepeculiaritiesofcognitivecomponentfunctioningaredependentonthedemandsof ICAO Docs №9432 and №9835.
Keywords: anairtrafficcontroller; professionalcommunicativecompetence; flightsafety; cognitivesystem; cognition; cognitivecomponent; knowledge, skills; creativeactivityexperience; emotionalattitude.
Постановка проблеми
Погане знання розмовної мови є одним з факторів, що .сприяє виникненню авіаційних пригод.
Занепокоєння з приводу ролі мовного фактору в авіаційних пригодах призвело до прийняття резолюції А 32-16 Асамблеї ІЄАО, яка нагально закликала Раду ІСАО дати вказівки Аеронавігаційній комісії розглянути цю проблему в пріоритетному порядку і закінчити виконання поставленої задачі щодо посилення відповідних положень ІСАО, які стосуються вимог щодо володіння мовою [2].
Проте катастрофи на міжнародних поваітряних трасах, які виникають внаслідок непорозуміння між пілотом і авіадиспетчером через обмежене володіння англійською мовою, все ще займають зачне місце.
Про це свідчить детальний аналіз більшості авіакатастроф, який показав, що їх причинами стали:
- несподівані переходи на рідну мову в процесі ведення радіообміну англійською мовою (характерні для диспетчерів як західноєвропейських, так і східнослов'янських країн, для яких англійська мова не є рідною);
- перенесення диспетчерами знань інших мов, як рідної, так іноземної, на процес ведення радіообміну англійською мовою;
- невиконання вимоги ICAО Бос. AN9432: “...Учитывая, что у человека-оператора, принимающегосообщения, английскийязыквозможно не являетсяроднымязыком. Поэтому говорите ясно и, как правило, используйтестандартныефразы и ситуации...” [8].
Навіть аналіз виписок із магнітофонних записів радіозв'язку “пілот-диспетчер” аеропорту м.Миколаєва в стандартних умовах польоту показали вплив розмовного англійської й російської мов на процес ведення диспетчером радіообміну англійською мовою:
- наявність зайвих прийменників, артиклів і слів;
- використання слів російської мови замість англійського;
- запозичення лінгвістичних конструкцій, що є потенційними причинами виникнення тих або інших нестандартних ситуацій.
Складність використання для прийому та передавання інформації мови, що не є для авіадиспетчера рідною (наявність низької іншомовної компетенції) і якою він володіє не повною мірою, обумовлена не тільки структурно- мовними нормами конкретних мов. Істотний вплив на безпеку польотів робить національно- культурна специфіка мовного спілкування, “бар'єр”, створюваний мовними стереотипами, звичками: скорочення можуть бути сприйняті з опорою або на звуковий код, або на графіку рідної мови (особливо при неповноті інформації, що надходить, в умовах дефіциту часу); виникає інтермовна інтерференція, подолання якої збільшує час декодування повідомлення тощо. міжнародна повітряна траса авіаційний
Стає зрозумілим брак професійної іншомовної комунікативної компетентності авіадиспетчера через деформацію когнітивної функції в процесі ведення радіообміну англійською мовою.
Відзначимо, що вітчизняними науковцями визначено основні характеристики фахівця, якого можна назвати компетентним у професійно- комунікативному плані, а саме такі: 1) здатність виконувати поставлені завдання, дотримуючись при цьому найбільш ефективних шляхів їх вирішення; 2) прихильність до обраної професії, сформованість мотивації щодо професійної праці;
1) результативність професійної роботи;
2) засвоєння норм і еталонів професійної діяльності; 5) забезпечення постійного професійно- особистісного самовдосконалення; 6) наявність необхідного рівня знань і умінь для результативної роботи, розвиненість умінь аналізувати та прогнозувати свій подальший професійний розвиток; 7) готовність до постійного накопичення професійного досвіду, його збагачення за допомогою участі в різних видів творчої фахової діяльності; 8) уміння об'єктивно оцінювати рівень власної професійної підготовки.
Зрозуміло, що професійна іншомовна комунікативна компетентність є невід'ємною частиною професійної діяльності індивіда, бо саме вона відображає особистісні якості та властивості фахівця, за допомогою яких він самостійно й ефективно реалізовує завдання професійної діяльності, в тому числі ті, що пов'язані з діями інших людей [7].
Професійна (іншомовна) комунікативна компетентність диспетчерів управління повітряним рухом (далі - УПР) - це професійні та фахові іншомовні комунікативні знання, навички, вміння та здатність їх адекватного використання для здійснення службової взаємодії в процесі ведення радіообміну з екіпажами повітряного судна, які здійснюють польоти на міжнародних повітряних трасах, в тих або інших умовах професійної взаємодії та діяльності.
Мета статті
Розкрити ключові елементи когнітивного компоненту професійної (іншомовної) комунікативної компетентності диспетчерів УПР; визначити особливості їх функціонування у процесі розвитку професійної іншомовної компетентності диспетчерів управління повітряним рухом.
Аналіз останніх досліджень та публікацій
Поняття та зміст іншомовної комунікативної компетентності вивчалося та досліджувалось вченими з усього світу (Л. Біркун, Л. Брахман, О. Волобуєва, Г Китайгородська, С. Козак, Е. Пассов, С. Савіньон, М. Свейн, Д. Хаймс, Д. Шейлз та ін.). Дослідження показали, що на даний час відсутні універсальне визначення поняття іншомовної комунікативної компетентності та його компонентів [1].
Особливості професійного іншомовного спілкування авіаційних операторів дискутувались у працях Б. Алякринського. В. Колосова, А Пчелінова, В. Цвєткова. Елементи авіаційного дискурсу досліджували О. Акімова, Д Бродбент Т Мальковська, Х. Савін, В. Спіт, Ф. Фрік та ін. Більшість авторів єдині в тому, що вірне іншомовне спілкування авіадиспетчерів та пілотів є одним з важливіших факторів авіаційної безпеки [1].
Психологічні особливості професійно- мовленнєвої діяльності пілотів і авіадиспетчерів були предметом уваги Н. Завалової, Г. Карапетяна, В. Козлова, Р. Макарова, Н. Михайлика, В. Пономаренка, В. Ягупова та ін. Питання мовної підготовки авіаційних фахівців були об'єктом досліджень вітчизняних вчених (В. Півень, Г. Пащенко, Г. Пухальська, Т. Тарнавська), що визначили, які саме компоненти повинні входити до іншомовної підготовки авіадиспетчерів та пілотів та роблять наголос на комунікативності самого процесу радіообміну [1].
Когнітивність та її елементи досліджувалися вченими Е. Рош, Дж. Лакофф, Дж. Тейлор (теорії прототипів і природна категоризація), Ф. Ленекер (теорія виділення), Л. Талмі, Ч. Філлмор (концентрація або фокусування уваги). Більшість авторів єдині в важливості наявності досвіду взаємодії людей з довкіллям. З точки зору когнітивної лінгвістики у теорії концепту розглядаються декілька основних підходів до його розуміння: лінгвокультурний (А. Вежбицька, В.І. Карасик); психолінгвістичний (В. Красних, Р. Фрумкіна); семантичний (М. Алефіренко, Н. Арутюнова); етнічний (О.В. Городецька, О.С. Кубрякова, Д. Лихачов); соціо-психокультурний(Ю. Апресян).
Виклад основного матеріалу. Людина здійснює пізнавальну (когнітивну) діяльність, бо вона активно ставить перед собою мету, намагається її досягти. Пізнання не є пасивним процесом, воно завжди поєднане з перетворенням пізнаного. В пізнанні розрізняють два ступені - так званого чуттєвого відображення і відображення абстрактно-теоретичного [5].
Інтелектуальну діяльність людини-оператора пов'язують передусім з відображувальною і регулятивною діяльністю, що полягає у здатності ефективно розв'язувати задачі, навчатися використовувати набутий досвід для вирішення нових проблем, краще пристосовуватися до нової ситуації (що дуже важливо при веденні радіообміну англійською мовою на міжнародних повітряних трасах) [5].
Велике значення в інтелектуальних здібностях авіадиспетчера має співвідношення теоретичного і практичного, логічного й образного компонентів. Інтелектуальні операції та досвід здебільшого пов'язані з реальними предметами і діями з ними чи з їхніми символічними означеннями.
Інтелектуально-творча ж, когнітивна сфера особистості забезпечує динамічне відображення дійсності та її перетворення, формування досвіду, побудову моделі світу, регуляцію діяльності. У цій сфері специфічно взаємодіють психічні процеси, забезпечуючи єдиний потік цілісної свідомої відображувальної та перетворювальної продуктивної діяльності [5].
З точки зору професійної підготовки авіаційних фахівців когнітивність вживається в контексті вивчення так званого “контекстного знання” (тобто абстрактизации і конкретизації), а також у тих областях, де розглядаються такі поняття, як знання, уміння або навички [6].
Загалом теорія когнитивности часто всього лише описує поведінку людини-оператора в термінах інформаційного потоку або функціонування (є невід'ємними складовими процесу ведення радіообміну “диспетчер управління повітряним рухом - екіпаж повітряного судна”) [6].
До того ж базою любого спілкування диспетчера управління повітряним рухом є його когнітивна система.
Під когнітивною системою розуміють систему пізнання, що склалася в свідомості людини в результаті становлення її характеру, виховання, навчання, спостереження і роздумів про навколишній світ. На основі цієї системи людина ставить собі цілі і приймає рішення про те, як треба діяти в тій чи іншій ситуації, намагаючись уникнути когнітивного дисонансу. В основі когнітивної системи лежить взаємодія сприйняття, свідомості, пам'яті та мови; носієм такої системи є мозок людини [10].
Останні складаються з певних когнітивних структур. З цими структурами зазвичай пов'язують певні когнітивні процеси, які відносяться до наборів операцій (функцій), що дозволяють отримувати, аналізувати, змінювати і переробляти інформацію (наприклад функції осмислення, формування понять, забування) [9].
Визначальними ознаками когнітивної системи є: виразність (що вербалізується засобами системи мови); ефективність (націленість на швидке і ефективне вирішення практичних завдань); алгоритмічність (будується на алгоритмах); засвоюваність (система засвоюється людиною в результаті навчання); адаптованість [3].
Різні когнітивні системи об'єднуються в єдину інфраструктуру, іменовану архітектурою когніції [3].
В когнітивній лінгвістиці мовна здатність (англ. languagefaculty) людини представляється як окрема когнітивна система. Розрізняються дві підкомпоненти мови - зберігання інформації (англ. competence) і реалізації (англ. performancesystems), які здійснюють доступ до інформації при артикуляції, сприйнятті і обміні відомостями про навколишній світ [3].
Над когнітивною системою знаходиться когнітивний компонент, який виступає як наявність необхідного мінімуму іншомовних знань; знання раціональних способів комунікативної діяльності з операційною інформацією й інформаційними системами тощо диспетчера УПР та готовність до їх розвитку. Показники, що визначають когнітивний компонент радіомовної культури: наявність необхідного мінімуму технологічних знань; знання засобів творчої діяльності та правил ведення зв'язку; пізнавальна активність слухачів [4].
Європейське співтовариство трактує когнітивний компонент як “готовність до постійного підвищення освітнього рівня, потреба в актуалізації та реалізації свого особистісного потенціалу, здатність самостійно здобувати нові знання та вміння, здатність до саморозвитку” [4].
Інтегруючи підходи до розкриття змісту поняття “когнітивний компонент”, можна сформулювати таки висновки, що всі автори висувають на перший план підвищення освітнього рівня суб'єкта, акцентуючи увагу на знанні технологій навчальної діяльності, на самоврядуванні навчальної діяльності, на володінні пізнавальними компетенціями.
Когнітивний компонент професійної іншомовної комунікативної компетентності диспетчера УПР загалом містить наступні складові: мотиваційна; когнітивно-операційна; діяльнісна; оцінна [4].
Беручи до уваги, що компетентність формується та розвивається в діяльності, необхідно акцентувати, що важливим елементом когнітивного компоненту є саморегуляція навчально-пізнавальної або професійної діяльності (визначення мети діяльності, аналіз та виявлення значущих умов, вибір кращого способу і послідовності дій, оцінка результатів та їх корекція в разі необхідності - підлеглих усвідомлюваного людиною процесу визначення мети й цілездійснення) [4].
З точки зору розвитку професійної іншомовної комунікативної компетентності авіадиспетчерів когнітивний компонент найкраще описаний у наступних елементах:
- відображення чотирьох основних елементів змісту навчання (знання, уміння, досвід творчої діяльності і емоційне відношення);
Слухач повинен
Знати:
- основні граматичні структури та моделі речень;
- авіаційну термінологію;
- лексичний матеріал в обсязі якнайменш відповідно до 4 рівня за шкалою ICAO;
- особливості ведення радіотелефонного зв'язку під час стандартних ситуацій професійної діяльності;
- особливості ведення радіотелефонного зв'язку під час виникнення нестандартних / аварійних ситуацій у польоті.
Вміти:
- використовувати основні граматичні структури та моделі речень свідомо та доцільно, до того ж доцільно використовувати словниковий запас;
- доводити інформацію до співрозмовника/ пілота; видавати рекомендації, вказівки, приймати та підтверджувати інформацію, здійснювати запити та відповідати на них;
- успішно і відносно легко впоратися із лінгвістичними труднощами, які виникають через ускладнений, або неочікуваний хід подій, що має місце в межах контексту звичайної робочої ситуації, або комунікативного завдання;
- розв'язувати непорозуміння через перевірку, підтвердження або уточнення;
- надавати усні доповіді;
- підтримувати мовний зв'язок за умов відсутності візуального контакту (по visitaicontact) та при безпосередньому контакті зі співрозмовником/пілотом (facetoface);
- висловлювати свої думки недвозначно та лаконічно;
- слухати й чути;
- сприймати та розуміти мовну інформацію від співрозмовника/пілота;
- переключатися та підтримувати відповідний темп мовлення при переході зі стандартної фразеології ICAO на загальну англійську мову або з англійської' на російську;
- застосовувати адекватно мовленнєві навички та вміння в разі виникнення аварійних ситуацій або непередбачуваних обставин у польоті;
- використовувати парафрази в нестандартних ситуаціях.
Мати навички творчої діяльності, а саме:
- мобілізовувати свої іншомовні ресурси або підбирати їх оптимальне сполучення для виконання потрібностей комунікації в тому або іншому контексті/ситуації повітряного руху та виконання задач найбільш оптимальним способом у процесі ведення радіообміну англійською мовою.
Мати емоційне відношення:
- готовності та здатності ведення радіозв'язку англійською мовою як в стандартних, так і в нестандартних / аварійних ситуацій у польоті.
Очікуванні результати навчання (відповідно до ICAO Doc 9835)
При веденні радіозв'язку англійською мовою:
a) прояв іншомовних комунікативних навиків, заснованих на компетентностях, на відміну від простого відтворення або демонстрації заучених знань;
b) демонстрація складного навичка*, який є результатом інтеграції в реальному часі ряду субнавиків, що складають професійну іншомовну комунікативну компетентність. У число цих субнавиків ( серед інших ) входять: активація запасу слів і виражень із лексикону мови радіообміну; застосування засвоєних граматичних правил; використання засвоєних синтаксичних правил; сприйняття й артикуляція звуків і інтонації, що становлять осмислений звуковий потік; пристосування до численних мовних, соціальних, культурних і професійних ситуацій (стандартних, незвичайних, аварійних) та норм у контексті інтерактивної комунікації.
c) чітке, вірне та ясне використання загальної англійської мови, авіаційної англійської мови та фразеології радіообміну у процесі ведення радіозв'язку “диспетчер УПР - екіпаж ПС”.
(*Усі компетентності, необхідні для володіння мовою, являють собою “конструкти” психічних і фізичних здатностей, які не піддаються прямому спостереженню. Судити про наявність даних здатностей у того або іншого індивідуума можна тільки на основі спостережень за його язиковою поведінкою. Однак у процесі вживання мови на язикову компетентність можуть впливати такі фактори, як рівень уваги, настрій, стрес, робочий обсяг вербальної пам'яті й здатність до обробки вербальної інформації. Ці фактори, у свою чергу, впливають на рівень показників швидкості мови, розуміння мови на слух і здатності до мовної взаємодії.
Таким чином, демонстрація навичок не тотожна компетентності, але поки що служить єдиним способом судити про наявність язикової компетентності й оцінити її рівень.)
Також враховується структура професійної комунікативної компетентності (відповідно до ICAO Doc 9835), яка містить такі складові:
- іншомовний компонент (знання та навички володіння англійською мовою відносно до рідної);
- лінгвістичний компонент:
- лексико-семантичний субнавик;
- граматичний субнавик (правила синтаксису та морфології);
- фонологічний (звуки, фразовий наголос, ритм, інтонація тощо).
- соціолінгвістичний компонент:
- знання соціального (в тому числі професійного) контексту, в якому використовується мова.
- прагматичний компонент (використання мовних засобів у певних функціональних цілях відповідно до ситуації та контексту:
- стратегічна компетентність (вміння користувачем мови мобілізувати свої ресурси або підібрати їх оптимальне сполучення для виконання потрібностей комунікації в тому або іншому контексті та виконання задачі найбільш оптимальним способом);
- дискурсивна компетентність (здатність поєднувати речення у зв'язний текст);
- функціональна компетентність (знання правил, що визначають традиційну або контекстуальну інтерпретацію мовних структур (“функцій”) та засобів загальноприйнятного використання цих функцій для створення структур діалогічної взаємодії та здатність ними користуватися);
- оцінка результатів використання мови в реальних ситуаціях, наприклад, в плані впливу на безпеку або ефективність діяльності.
До неї відносяться когнітивно-орієнтовані технології (діалогічні, проблемні, задачні, інформаційно-комунікативні), або технології повного засвоєння знань.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Враховуючи усе вищезазначене можна зробити наступні висновки: когнітивний компонент розвитку професійної іншомовної комунікативної компетентності диспетчерів УПР є дуже складним утворенням, яке функціонує відповідно до особливостей мови ведення радіозв'язку, професійної авіаційної діяльності та особистості людини - оператора. Напрямком подальшого дослідження може бути експеримент стосовно вивчення функціонування складових когнітивного компоненту диспетчерів УПР шляхом використання високоточних диспетчерських тренажерів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Богуш А.М., Ковтун О. В. Теоретичні і практичні аспекти формування мовної компетентності майбутніх пілотів i авіадиспетчерів. Вісник НТУУ “КПІ”. Філологія. Педагогіка: збірник наукових праць. 2014. Вип.
4. С. 66-74.
2. Васюкович О.М. Педагогічні умови, сучасна освітня технологія, майбутні авіадиспетчери, професійна компетентність. 2015. ULR: http ://er,nau.edu.ua:8080/handle/NAU/18156
3. Демьянков В.З., Демьянков В. З., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г. Когнитивная система. Краткийсловарькогнитивныхтерминов. Москва, 1996. С.74-76.
4. Зміст когнітивної компетентності суб'єктів освітнього процесу. URL: https://s50d0214c648ca362.jimcontent.com/download/version/ 1386075089/module/8779661021/name/1.1.doc.
5. Когнітивна сфера особистості. URL: https:// pidruchniki.com/1157071837214/psihologiya/ kognitivnasferaosobistosti
6. Когнітивність. URL: http://psychologis. com.ua/kognitivnost.htm
7. Пляка Л.В. Структура професійної комунікативної компетентності майбутніх провізоров. журнал Академії педагогічних наук України. Київ, 1993. C.74 -78.
8. Руководство по внедрениютребований ИКАО к владению язиком. Doc 9835 AN/453 - 2е изд. 2010. 180с.
9. Солсо Р. Когнитивнаяпсихология. 6-е изд.
- Санкт-Петербург, 2006. 589 с.
10. Хомякова Е.Г. Информационная-когнитивная система и еёактуализация в языке. Коммуникация и образование. Сборник статей. Под ред. С. И. Дудника. СПб. : Санкт-Петербургскоефилософскоеобщество, 2004. С. 180-197.
REFERENCES
1. Bohush, A.M. (2014). Teoretychniipraktychniaspektyformuvanniamovnoikompetentnostimaibutnikhpilotiv i aviadyspetcheriv [Theoreticalandpracticalaspectsoffuturepilotsandcontrollerslanguagecompetenceforming]. Bulletinof NTUU “KPI”. Philology. Pedagogy: a collectionofscientificworks. Kyiv, vol. 4, pp. 66-74. [inUkrainian].
2. Vasiukovych, O.M. (2015). Pedahohichniumovy, suchasnaosvitniatekhnolohiia, maibutniaviadyspetchery, profesiinakompetentnist. [Pedagogicalconditions, moderneducationaltechnology, futurecontrollers, professionalcompetence]. Availableat: http://er.nau.edu.ua:8080/ handle/NAU/18156 [inUkrainian].
3. Demyankov, V. Z. (1996). Kognitivnayasistema. Kratkiyslovarkognitivnykhterminov. [Cognitivesystem. Cognitivetermsbriefdictionary]. Moscow, pp.74-76. [inRussian].
4. Zmistkohnityvnoikompetentnostisubiektivosvitnohoprotsesu [Theplotofeducationalprocesscongnitivecompetence]. Availableat: https:// s50d0214c648ca362.jimcontent.com/download/ version/1386075089/module/8779661021/name/ 1.1.doc. [inUkrainian].
5. Kohnityvnasferaosobystosti [Thepersonalcognitivesphere]. Availableat: https:// pidruchniki.com/1157071837214/psihologiya/ kognitivnasferaosobistosti [inUkrainian].
6. Kohnityvnist [Cognition]. Availableat: http:// psychologis.com.ua/kognitivnost.htm [inUkrainian].
7. Pliaka, L.V. (1993). Strukturaprofesiinoikomunikatyvnoikompetentnostimaibutnikhprovizorov [Thestructureoffutureprovisorsprofessionalcommunicativecompetence]. JournaloftheAcademyofPedagogicalSciencesofUkraine.Kyiv, pp.74-78. [inUkrainian].
8. Rukovodstvopovnedreniyutrebovaniy IKAO k vladeniyuyazykom (2010). [ICAO GuidelinesonLanguageCompetency]. Doc 9835 AN/ 453, vol 2, 180p. [inRussian].
9. Solso, R. (2006). Kognitivnayapsikhologiya[Cognitivepsychology]. Sankt-Peterburg, vol. 6, 589p. [inRussian].
10. Khomyakova, Ye. G. (2004). Informatsionnaya- kognitivnayasistema i eeaktualizatsiya v yazyke. [Informationandcognitionsystemanditslanguageactualisation]. Communicationandeducation. Digestofarticles. Sankt-Peterburg, pp. 180-197. [inRussian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Питання іншомовної комунікативної компетентності, її структур. Розгляд засобів інноваційних технологій, аналіз їх застосування у формуванні іншомовної комунікативної компетентності у студентів, їх взаємодія з традиційними формами та методами викладання.
статья [28,9 K], добавлен 17.08.2017На основі теоретико-практичного аналізу виокремлення основних компонентів професійної компетентності: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивного. Узагальнення різних підходів до визначення структури професійної компетентності бакалавра.
статья [21,1 K], добавлен 24.04.2018Проблеми розвитку професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі. Класифікація та форми діяльності з формування і стимулювання її розвитку. Аналіз стану системи школи з управління розвитком компетентності та план методичної роботи.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 25.01.2011Знання іноземної мови та вміння вирішувати професійні завдання її засобами як мета професійної комунікативної освіти студентів аграрного профілю. Міждисциплінарні зв’язки іноземної мови та профільних дисциплін в аспекті компетентнісного підходу.
статья [14,5 K], добавлен 24.11.2017Формування соціальної та комунікативної компетентності учасників навчально-виховного процесу. Гуманізація стосунків у класному колективі, між педагогами і дітьми. Заняття з елементами тренінгу з класними керівниками школи. Режисура сімейного виховання.
методичка [4,2 M], добавлен 11.09.2011Аналіз процесу формування комунікативної компетентності магістрів менеджменту, визначення її місця в структурі компетентностей. Аналіз напрямів формування цієї компетентності, її особливості та перспективи удосконалення в вищих навчальних закладах.
статья [20,5 K], добавлен 14.08.2017Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Визначення сутності та структури професійної компетентності майбутніх зубних гігієністів. Основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності даних фахівців у галузі стоматології. Ознаки сформованості змістовного компоненту.
статья [19,6 K], добавлен 13.11.2017Проблема професійної компетентності вчителя в психолого-педагогічній літературі. Компонентно-структурний аналіз професійної компетентності вчителя іноземних мов та модель процесу формування. Методики діагностики сформованості професійної компетентності.
учебное пособие [200,3 K], добавлен 03.01.2009Питання формування професійної компетентності вчителя іноземних мов. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова новизна і теоретична значущість. Когнітивно-технологічний компонент професійної компетентності. Аналіз чинних програм.
краткое изложение [40,2 K], добавлен 03.01.2009Дидактичні та психолінгвістичні передумови формування іншомовної комунікативної компетенції в учнів школи за проектною методикою. Теоретичне обґрунтування досвіду навчання за проектною методикою. Комплекс вправ на етапі підготовки до проектної роботи.
курсовая работа [59,1 K], добавлен 11.11.2014Сучасний стан розробки проблеми стресостійкості та комунікативної компетентності в дослідженнях науковців різного профілю. Рівень психологічної стійкості до стресів та комунікативної компетентності сучасних юнаків та дівчат, шляхи його підвищення.
дипломная работа [418,2 K], добавлен 06.11.2010Аналіз проблем формування професійної компетентності майбутнього фахівця (ПКМФ). Категорії компетентності у різних галузях знань, з різних наукових підходів. Підходи до проблеми забезпечення ПКМФ із економічних спеціальностей у вищому навчальному закладі.
статья [21,3 K], добавлен 19.09.2017Мета формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні та показники сформованості компетентності.
статья [591,7 K], добавлен 19.09.2017Аналіз сутності та основних складових компетентності керівника навчального закладу. Формування етапів управлінської компетентності. Підвищення професіоналізму компетентності керівника навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти.
статья [28,8 K], добавлен 06.09.2017Інформаціоналізм як новий спосіб розвитку людської цивілізації. Сучасні умови існування освітнього середовища - один з основних факторів, що обумовлюють необхідність розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку і оподаткування.
статья [11,8 K], добавлен 31.08.2017Сутність професійно-педагогічної компетентності, її основні елементи. Діяльність викладача вищого юридичного навчального закладу і його функціональні обов'язки. Компоненти професійної компетентності педагога вищої школи та його комунікативні якості.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 16.03.2012Проблема формування комунікативно спроможного вчителя початкових класів. Передумови виникнення методики російської мови. Аналіз праць Істоміна, Белінського, Срезнєвського. Розвиток комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя.
реферат [39,2 K], добавлен 16.06.2011Мотиваційна сторона професіоналізму. Операційна сфера професіонала. Види професійної компетентності. Структура професійної компетентності педагога. Орієнтаційні та комунікативні уміння вчителя. Моделювання, висування гіпотез, мисленнєвий експеримент.
реферат [21,5 K], добавлен 29.10.2014Основні структурні компоненти мовленнєвого розвитку дошкільнят, поняття мовленнєвої компетентності та її складових. Аналіз результатів експериментальної роботи, що спрямована на перевірку ефективності розвитку мовленнєвої компетентності дошкільників.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 06.10.2016