Духотворчість майбутніх практичних психологів в інклюзивному освітньому просторі

Аналіз проблеми підготовки нової генерації практичних психологів, покликаних працювати в інклюзивному освітньому просторі сучасних закладів освіти. Сутність поняття "інклюзивний освітній простір". Особливості розбудови суспільства рівних можливостей.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.11.2021
Размер файла 18,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Духотворчість майбутніх практичних психологів в інклюзивному освітньому просторі

Даніліч-Скакун А.А.

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Анотація

У статті порушено проблему підготовки нової генерації практичних психологів, покликаних працювати в інклюзивному освітньому просторі сучасних закладів освіти. Подано визначення понять «інклюзивний освітній простір», «зовнішнє і внутрішнє середовище інклюзивного освітнього простору». Проведено аналіз праць вітчизняних дослідників, присвячених трактуванню цього поняття, схарактеризовано основні підходи до проблеми підготовки фахівців, покликаних працювати в сфері інклюзивної освіти. Здійснено аналіз процесу духотворчості майбутніх практичних психологів у педагогічних закладах вищої освіти як процесу освоєння духовного досвіду людства, збагачення життєвими цінностями, пізнання себе і картини світу як способу бачення гармонії природи і людини.

Ключові слова: духотворчість, духовність, інклюзія, інклюзивний освітній простір.

Анотация

Духотворчество будущих практических психологов в инклюзивном образовательном пространстве

Данилич-Скакун А.А.

Комунальное учреждение «Харьковская гуманитарно -педагогическая академия» Харьковского областного совета

В статье затронута проблема подготовки нового поколения практических психологов, призванных работать в инклюзивном образовательном пространстве современных учебных заведений. Автор анализирует нормативно-правовые предпосылки становления в Украине инклюзивного образования и значение этого процесса для детей и молодежи с особыми потребностями. Дано определение понятий «инклюзивное образовательное пространство», «внешняя и внутренняя среда инклюзивного образовательного пространства». Проведен анализ работ отечественных исследователей, посвященных трактовке этого понятия и охарактеризованы основные подходы к проблеме подготовки специалистов, призванных работать в сфере инклюзивного образования. Осуществлен анализ процесса духотворчоства будущих практических психологов в педагогических учреждениях высшего образования как процесса освоения духовного опыта человечества, обогащения жизненными ценностями, познания себя и картины мира как способа видения гармонии природы и человека.

Ключевые слова: духотворчество, духовность, инклюзия, инклюзивное образовательное пространство.

Abstract

Spiritcreativity work of future practical psychologists in the inclusive educational space

Danilich-Skakun А.A.

Municipal Establishment «Kharkiv Humanitarian and Pedagogical Academy» of Kharkiv Regional Council

The article raises the problem of preparing a new generation of practical psychologists, who are called to work in the inclusive educational space of modern educational institutions. The author analyzes the legal and regulatory preconditions for the format ion of inclusive education in Ukraine and the significance of this process for children and youth with special needs. The definition of concepts "inclusive educational space", "external and internal environment of inclusive educational space" is given. The analysis of the works of domestic researchers devoted to the interpretation of this concept is carried out and the main approaches to the problem of preparation of specialists intended to work in the field of inclusive education are described. The analysis of the spiritcreativity of future practical psychologists in pedagogical institutions of higher education as a process of mastering the spiritual experience of mankind, enrichment of vital values, cognition of oneself and the world picture as a way of seeing the harmony of nature and man are analyzed. On the basis of the analysis of scientific researches of modern pedagogues-practitioners, the directions of work of the pedagogical institution of higher education in the preparation of future practical psychologists for work in the inclusive educational space are determined. The author proposes filling the four directions of educational work with the ideas of inclusive education and implementing them in the educational process of the pedagogical institution of higher education. The educational value of the volunteer activity of future psychologists is described and it is determined that the young person who is helping the neighbor helplessly is the best example of spiritual creativity. Manifestations of responsibility towards society help young people show their best qualities, go beyond the limits of commercial and "mutually beneficial" relationships, and create their spirit and character growing above them.

Key words: Spiritcreativity, spirituality, inclusion, inclusive educational space.

Постановка проблеми. У сучасній Україні відбуваються демократичні перетворення, що змінюють не тільки політичну ситуацію в країні, але й свідомість громадян. Одним із важливих напрямів таких перетворень стає розбудова суспільства рівних можливостей. Перший крок на цьому шляху - це прийняття інклюзії як стратегії розвитку освіти в Україні. Розбудова інклюзії передбачає зміни не тільки у системі освіти, але й у душі кожного фахівця, покликаного працювати у Новій українській школі, зокрема й практичного психолога. Перед спеціалістами постають нові професійні завдання, виконання яких потребує терплячості та любові до оточуючих. Тож готуючи майбутніх практичних психологів, увага має приділятися не тільки якісній фаховій підготовці, але й вихованню альтруїзму, доброти і людяності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасних дослідженнях висвітлено різноманітні теоретико-практичні аспекти: організації освітньої роботи з дітьми та молоддю з обмеженими можливостями (М. Андреева, А. Колупаева, О. Рассказова, В. Тесленко, М. Чайковський); реалізації ідей людинотворчості й духотворчості (М. Альошина, О. Газман, В. Грицюк, А. Мудрик, М. Роганова, Л. Сергієнко, Г. Шевченко); підготовки майбутніх практичних психологів (Т. Вілюжаніна, Ж. Вірна, Л. Долінськая, М. Д'яченко, Л. Терлецкая, Н. Чепельова, Т. Яценко). Однак проблема духотворчості майбутніх практичних психологів та їх моральна підготовка до роботи в умовах інклюзивної освіти залишаеться актуальною і невирішеною.

Метою нашої статті є розкриття проблеми духотворчності майбутніх практичних психологів в умовах інклюзивного освітнього простору.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для розуміння ключових аспектів підготовки майбутніх практичних психологів до роботи в інклюзивному освітньому просторі варто визначити загальне визначення терміну «інклюзивний освітній простір». На думку М. Чайковського, «...інклюзивний освітній простір є сукупністю умов (зовнішніх і внутрішніх), певних факторів, об'єктів інфраструктури, що забезпечують набуття учнями з особливими потребами соціальності через максимально можливе їх включення до усіх ланок педагогічного процесу, вільне перебування у шкільному просторі, максимальний розвиток їх здібностей, стимулювання компенсаторних можливостей організму, набуття повноцінного соціального досвіду як основи вибору успішних життєвих стратегій.» [4].

Варто відзначити, що інклюзивний освітній простір має низку переваг, зокрема: демократичність освіти (дитина та її батьки мають можливість реалізувати своє конституційне праву на вибір форми і змісту освіти та освітнього закладу); подолання бар'єрів (психологічних, фізичних і соціальних); багатосуб'єктність освіти; доступність ресурсів; подолання дискримінації і стерео типізації освіти; професійна реалізація сучасних педагогів за новими векторами і напрямами; згуртування батьківських колективів; заохочення до соціального партнерства шкіл та громадських організацій; наповнення сімейного виховання новим інклюзивним змістом; створення нових можливостей для формування духовних якостей у дітей незалежно від рівня їх здоров'я [3].

В інклюзивних класах створюються нові умови для навчання, збільшується кількість групової роботи. Метою цих змін є можливість об'єднання дітей із різним рівнем здібностей, інтересів і створення для них комфортних умов для співпраці. За таких умов збільшуються і можливості організації співпраці вчителів і психологів, які створюють сприятливі умови для реалізації дітей у навчанні і творчості [1].

Однак, відкритим залишається питання готовності фахівців до такої взаємодії та професійної реалізації, особливо це стосується моральної готовності.

Для дослідження питання духотворчності майбутніх практичних психологів в інклюзивному освітньому просторі варто звернутися до наукових надбань Г. Шевченко, яка в своїх наукових пошуках акцентує увагу на людиноцентризмі в сучасній освіти. На думку дослідниці, особистість, знаходячись в центрі освітньо - виховної системи, набуває рис та якостей, що роблять її глибоко духовною, культурно - гуманістичною, творчою. Важливим є не тільки здобуття освіти, але й набуття Людяності [5].

У своїх працях Г. Шевченко розглядає духовність як турботу про загальне щастя і добробут, що може бути виявом лише високорозвиненої свідомості. Її вияви можна спостерігати у вчинках і думках людини, витворах мистецтва і побуті. Саме гуманізм, толерантність і альтруїзм демонструють усю глибину Людської душі [5]. На нашу думку, саме ці якості є важливими для практичного психолога, який працює в інклюзивному освітньому закладі.

Саме через виховання любові й бажання порозумітися відбувається процес духотворчості майбутніх практичних психологів [5].

Аналізуючи дослідження Г. Пономарьової, вважаємо, що процес духотворчості майбутніх практичних психологів у закладах вищої освіти має відбуватися в межах педагогічної виховної системи. У роботах авторки їх визначається чотири: педагогічна практик, аудиторна й поза аудиторна робота й самовиховання [2]. Шукаючи можливості духотворчості майбутніх практичних психологів ми пропонуємо наповнювати кожен із цих напрямів Любов'ю до Людини й інклюзивним змістом.

Реалізуючи перший напрям - аудиторна робота - варто пам'ятати, що дисципліни, які вивчаються у вищих навчальних закладах, усебічно впливають на становлення та розвиток не тільки наукових, професійних поглядів, але й світоглядних, громадянських, естетичних, моральних ідеалів майбутніх фахівців [2]. На нашу думку, необхідно доповнювати навчальні дисципліни «Педагогічна психологія», «Основи педагогічної майстерності» і «Загальна педагогіка» розділами «Інклюзія в Україні», «Система роботи практичного психолога в інклюзивному освітньому просторі», а також в навчальних планах освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» увести дисципліни «Теорія та практика інклюзивної освіти» та «Спеціальна психологія». Зважаючи на виховний потенціал освітнього процесу, варто пам'ятати, що вивчаючи зазначені розділи і дисципліни, майбутні практичні психологи зможуть разом із досвідченими педагогами передбачити і знайти відповіді на різноманітні методичні й етичні питання, що у майбутньому можуть виникнути в ході практичної діяльності.

Особливого значення для роботи за цим напрямом має особистість викладача і його готовність співпрацювати і передбачати ті проблеми, які виникають у молодих фахівців на шляху їх професійного становлення.

Опрацьовуючи другий напрям - виховна діяльність у позааудиторний час - варто наголосити, що саме тоді студенти набувають рис та якостей, які сприяють формуванню в них духовних якостей. За твердженням Г. Пономарьової, «...організація позааудиторної роботи розрахована на те, щоб кожен студент мав можливість репрезентувати себе як індивідуальність у загальній колективній творчій справі.» [2].

Уважаємо, що правильним шляхом для реалізації цього напряму є залучення студентів до альтруїстичної діяльності, зокрема волонтерства. Особисте спілкування із людьми з особливими потребами допоможуть студентам краще зрозуміти, що рівень

здоров'я не є перешкодою у порозумінні та дружбі. Саме безкорисливість і альтруїзм можуть слугувати прикладом духотворчості.

За третім напрямом - педагогічна практика - на думку Г. Пономарьової передбачається, що «...у цей період відбувається процес професійного становлення та самовизначення майбутніх практичних психологів, актуалізуються й поглиблюються їхні теоретичні знання, удосконалюються вміння та навички. Педагогічна практика допомагає реально розвивати за умов природного педагогічного процесу методичну рефлексію. Аналіз такої діяльності допомагає практиканту усвідомити труднощі, що виникають у процесі роботи та віднайти шляхи їх подолання.» [2].

Під час проходження педагогічної практики в інклюзивному освітньому закладі майбутній практичний психолог має можливість проаналізувати не тільки рівень своєї фахової підготовки, але й провести рефлексію і зрозуміти власні емоції та почуття. У майбутньому це допоможе уникнути складнощів у ході професійної адаптації.

Четвертий напрям роботи - стимуляція до самовиховання - на нашу думку, з одного боку є найдієвішим, а з іншого - недооціненим фахівцями. Аналізуюючи свої знання, здобуті в ході теоретичної підготовки та перевіривши їх на практиці, студенти мають змогу не тільки виявити прогалини у власному рівні професійної готовності, але й проаналізувати і знайти можливості покращити їх. Знаходячи можливості самозміни майбутній практичний психолог зростає не тільки як фахівець, але й як Людина.

Висновки

Отже, характеризуючи процес духотворчості майбутнього практичного психолога, покликаного працювати в інклюзивному освітньому просторі, варто відзначити, що майбутні фахівці п мають бути носіями Любові і Людяності для того, щоб суспільство розвивалося на засадах партнерства і демократії. Процес духотворчості майбутнього практичного психолога відбувається в освітньому процесі ЗВО, тому здійснюватися має в аудиторній і позааудиторній роботі, під час педагогічної практики й обов'язково зі стимуляцією до самовиховання. Тож ці напрями діяльності мають ґрунтовно та змістовно наповнюватись інклюзивним та людинотворчим змістом.

Список використаних джерел

інклюзивний освітній суспільство

1. Колупаєва А. А., Данілавічуте С. В., Литовченко С. В. Професійне співробітництво в інклюзивному навчальному закладі : навчально-методичний посібник. Київ : Видавнича група «АСК», 2012. 182 с.

2. Пономарьова Г. Ф. Виховання майбутнього педагога : теорія і практика: монографія. Харків : Ранок, 2014. 547 с.

3. Симаева И. Н. Инклюзивное образовательное пространство SWOT-анализ. Вестник Балтийского федерального университета им. И. Канта. 2014. № 5. С. 31-39.

4. Чайковський М. Є. Соціально-педагогічна робота з молоддю з особливими потребами в інклюзивному освітньому просторі : монографія. Київ : Університет «Україна», 2015. 435 с.

5. Шевченко Г. П. Педагогіка духовності. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. Луганськ, 2004. № 1. С. 3-9.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.