Сучасні напрями роботи з сім'єю, що виховує дитину з порушеннями мовлення

Размещено на http://www. allbest. ru/

СУЧАСНІ НАПРЯМИ РОБОТИ З СІМ'ЄЮ, ЩО ВИХОВУЄ ДИТИНУ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

Олена ЛАСТОЧКІНА

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри логопедії,

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, м. Суми

Ольга ЛЯННА

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри здоров'я, фізичної терапії, реабілітації та ерготерапії,

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, м. Суми

Віталіна ЛИТВИНЕНКО

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри здоров'я, фізичної терапії, реабілітації та ерготерапії, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, м. Суми

У статті представлено провідні ідеї науковців щодо логопедичного супроводу сімей, які виховують дітей з порушеннями мовлення та окреслено напрями розв'язання означеної проблеми. Зокрема, авторами схарактеризовано різні колективні й індивідуальні форми роботи та способи представлення логокорекційної інформації, що забезпечують ефективну комунікацію фахівців із батьками та справляють потужний освітній вплив на батьків, тим самим підвищуючи ефективність корекційно-розвивальної роботи з дітьми-логопатами.

Ключові слова: сім'я, дитина з порушеннями мовлення, взаємодія, логопедичний супровід, форми логокорекційної роботи, види логопедичної інформації.

Елена Ласточкина, Ольга Лянная, Виталина Литвиненко Современные направления работы с семьей, воспитывающей ребенка с нарушениями речи

В статье представлены взгляды ученых о логопедическом сопровождении семей, воспитывающих детей с нарушениями речи и обозначены направления решения этой проблемы. В частности, авторами охарактеризованы коллективные и индивидуальные формы работы, а также различные способы представления информации для коррекции речи, которые обеспечивают эффективную коммуникацию специалистов с родителями и оказывают мощное образовательное влияние на родителей, тем самым повышая эффективность коррекционно-развивающей работы для детей с нарушениями речи.

Ключевые слова: семья, ребенок с нарушениями речи, взаимодействие, логопедическое сопровождение, формы логопедического воздействия, виды логопедической информации.

Yelena Lastochkina, Olga Liannaya, Vitalina Litvinenko Contemporary approaches to working with a family educating a child with speech disturbance

The following article presents speech-therapy guidance for the families, who have kids with speech disorders, and outlines directions and means of solving the problem.

The authors view speech-therapy guidance as interaction of all the participants in the correction process.

Its implementation goes as a simultaneous, coherent system of work, which begins with interaction between the child, the therapist and experts in other specialties (psychologist, doctors, and rehabilitation specialists). Afterwards the work is meant to continue by parents supervised by the speech therapist.

The article touches upon both group and individual work done in cooperation with parents. Group work - parents' meetings, guidance, round tables, exhibitions, seminars, frontal-work lessons, workshops, games and exercises' libraries, visual libraries, open days and conferences. Individual work - individual discourses, practicing, watching individual lessons, recommendation notices, homework notebooks, conducting surveys and home libraries.

The authors claim that the system of a speech-therapy guidance can be introduced as two general aspects in work:

1) Speech-therapy aspect involves acquiring knowledge about phases and peculiarities of the child's speech development, enhancing speaking communication among children, forming awareness of pre-school children speech disorders, motivation for cooperation with speech therapists, teachers and children, acquiring skills to follow the therapist's advice and use all the correction exercises. The points mentioned above help to do the speech therapist supervised correction work, to adhere to the same requirements and the sequence of speech influence and conduct systematic correction work in accordance to the speech therapist's advice.

2) Psychological aspect involves forming the knowledge about age-based psychological peculiarities of children's development, fostering motivation skills for speaking communication, developing the skill of providing appropriate conditions for effective speech development, promoting ways of successful communication of children and parents.

Nowadays there are different ways and forms of speech-therapy guidance for parents. The ones that proved to be the most informative and interactive are contemporary information technologies. Cloud technologies allow all the participants cooperate effectively in the way they that is comfortable for them.

Key words: family, child with speech impairment, interaction, speech therapy support, forms of speech therapy, types of speech therapy information.

Постановка проблеми

Сучасна національна система логокорекційної допомоги для дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення різного ґенезу ефективно функціонує при освітніх, лікувальних та реабілітаційних установах.

Одним із критеріїв, що характеризує систему логокорекційного впливу є її учасники, які одночасно та послідовно реалізують процес корекції мовлення. Такими учасниками є корекційні педагоги (логопеди), спеціальні (практичні) психологи, інші фахівці (педагогічного та медико-реабілітаційного фаху), власне, дитина з порушеннями мовлення і обов'язково члени її близького оточення - сім'я! Адже, сім'я природньо має максимальні можливості щодо позитивного впливу на психофізичний розвиток власної дитини й, у випадку порушень мовлення, прискорювати та оптимізувати процес надання корекційної, розвивальної, освітньої допомоги. Але очевидним є той факт, що навчально-виховний потенціал родини дитини-логопата не застосовується повноцінно.

На сучасному етапі розвитку суспільства спільно з формуванням гуманістичної спрямованості освіти інтенсивно розвивається ідея психолого-педагогічного супроводу всіх суб'єктів освітнього процесу, що виникла в рамках проблеми надання ефективної кваліфікованої допомоги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На сьогоднішній день під психолого-педагогічним супроводом розуміють підтримку психічно здорових людей, у яких на певному етапі розвитку виникають особистісні труднощі. Супровід може бути досить ефективним при вирішенні складних сімейних ситуацій, стосунків між партнерами, батьками, дітьми, в урегулюванні неприємностей на роботі, при переживанні стресу чи дистресу тощо. Супровід розглядають як системну інтегративну технологію соціально-психологічної та педагогічної допомоги особистості та як один із видів соціального патронажу.

Однією зі складових психолого-педагогічного супроводу є логопедичний супровід - пріоритетний напрям роботи фахівців різного профілю із родинами, що виховують дітей з порушеннями мовлення, що здійснюється з метою підвищення якості процесу корекції мовлення дітей означеної категорії.

Питаннями сімейного виховання дітей із порушеннями мовлення займалися Г. Волкова, Ю. Гаркуша, Г. Гуровець, С. Григорян, Н. Рижова, Л. Ефіменкова, Н. Крилова, В. Лубовський, O. Мастюкова, Е. Міронова, А. Московкіна, Н. Новоторцнва, Л. Носкова, В. Снлівнрстов, Т. Філічнва, Г. Чиркіна та ін. Науковці вважають організацію правильного сімейного виховання таких дітей однією із умов створення для них роз- вивального середовища [4].

Дослідники наголошують на необхідності підвищення психолого-педагогічної культури батьків. Найважливішими передумовами для підвищення ефективності роботи педагогічного колективу освітнього закладу, де навчається дитина з порушеннями мовлення, науковці називають формування в батьків мотивованого ставлення до корекційної роботи, підвищення логопедичних знань та активне їх включення в цей процес.

Мета: представити характеристику та сучасні актуальні напрями логопедичного супроводу сімей, що виховують дітей з порушеннями мовлення.

Виклад основного матеріалу

Науковцями доведено про позитивний вплив ціннісної системи орієнтирів батьків на формування дитячої особистості, що є основою здорового емоційного клімату в сім'ї; почуття любові та довіри між батьками (близькими) спрямовуються на дитину, що втілюється в її свідомості та супроводжується позитивними емоційними переживаннями. Напрям батьківсько-дитячих відносин розглядався у працях Ю. Аркіна, О. Вишневського, О. Духновича, Н. Лубенець, А. Макаренка, Я. Мамонтова, С. Русової, В. Сухомлинського, К. Ушинського, Я. Чепіги; експериментально-прикладному аналізу характеристик батьківсько-дитячих взаємин присвячено дослідження Р. Белла, О. Варги, В. Гарбузова, Є. Ейдеміллера, О. Захарова, О. Карабанової, P. Овчарової, М. Сапоровської, О. Смирнової, В. Смєхова, В. Століна, Р. Хавули, Е. Шефер та інших [2].

Аналіз літературних джерел свідчить про те, що поява в сім'ї дітей з особливостями психофізичного розвитку завжди пов'язана з емоційними труднощами, виснаженням членів сімей. Особистісні особливості батьків визначають їхнє ставлення до дефектів дитини, частина батьків серйозно стурбовані відхиленнями у розвитку дитини, інші, висловлюючи тривогу, нічого не роблять для того, щоб допомогти своїй дитині. Багато батьків зовсім не звертають уваги на недоліки в розвитку мовлення своїх дітей [2, 4, 5].

Отже, науковці констатують необхідність вивчення сімей, що мають дітей означеної категорії, і розробку системи заходів щодо надання цим сім'ям психолого-педагогічної допомоги (Л. Вавіна, А. Висоцька, Т. Дегтяренко, Т. Ілляшенко, В. Кисличенко, С. Конопляста, Р. Кравченко, С. Миронова, Ю. Рібцун, М. Рождєствєнська, О. Романенко, Л. Ханзерук, О. Чеботарьова, А. Шевцов, В. Шпак, Д. Шульженко та інші) [1, 2, 5].

Найбільш численну групу дітей з особливостями психофізичного розвитку складають діти із мовленнєвими порушеннями. Тривалий час діти даної категорії та особливості їх навчання і виховання розглядалися такими авторами, як О. Архіпова, О. Вінарська, Г. Волкова, Л. Волкова, В. Воробйова, В. Глухов, Б. Гріншпун, Г. Жаренкова, Г. Каше, Р. Лалаєва, Р. Левіна, Л. Лопатіна, С. Ляпідевський, Н. Нікашина, О. Орлова, О. Правдіна, Селіверстов, Є. Соботович, Л. Спірова, Т. Туманова, Т. Філічева, М. Хватцев, Н. Чевелєва, Г. Чіркіна, Шаховська та інші [4].

Особливості розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями є обтяжливими для психіки батьків. Саме порушення мовлення або їх повна відсутність є передумовою до виникнення комунікативного бар'єру, відчуженості в батьківсько-дитячих стосунках. Проблеми мовленнєвого розвитку дитини виступають як фактор, що знижує можливості соціального спілкування дитини. Дитина з мовленнєвими порушеннями може розглядатися батьками як така, яка має менші соціальні перспективи в майбутньому. Для фахівців, які працюють із дітьми з різними мовленнєвими патологіями, взаємодія з батьками - логопедичний супровід - набуває все більшої значущості.

Розробками проблем створення та удосконалення системи психолого-педагогічного та, зокрема, логопедичного, супроводу сімей, що виховують дітей з вадами мовлення займалися такі вчені, як Л. Вавіна, В. Кисличенко, С. Конопляста, Ю. Рібцун, М. Рождєствєнська, О. Романенко Н. Жукова, О. Корнєв, О. Мастюкова, В. Сорокін, Т. Філічева, Л. Шипіцина та ін. ) свідчить про недостатність вивчення можливостей батьків у процесі корекції мовлення, про несформованість вимог до участі родини у логокорекції, відсутність єдиної системи інформування батьків та попередження мовленнєвих розладів [4].

Логопедичний супровід розглядається нами як взаємодія усіх учасників корекційного процесу; він реалізується, як одночасно-послідовна система роботи і починається зі взаємодії між педагогами (логопеди) й фахівцями іншого профілю (спеціальні психологи, лікарі, реабілітологи) із дитиною, а далі специфіку навчально-виховної взаємодії з дитиною-логопатом (під керівництвом педагога) продовжують батьки.

Успіх логопедичного супроводу значною мірою залежить від тісного контакту педагогів із батьками, від єдності вимог, прийомів роботи з дітьми. Взаємодія педагогів та батьків здійснюється на всіх етапах роботи з дитиною, починаючи з первинного обстеження, результати якого повідомляються. Також родина систематично інформується про специфіку, зміст та результати корекційно-розвивальної роботи з дітьми.

Отже, корекційно-виховна робота з дітьми- логопатами - це максимально розпланована система, частиною якої є логопедизація всього навчально-виховного процесу, життя дитини у родині, адже, цілеспрямована, систематично спланована, комплексна робота логопеда, психолога, вихователів, усвідомлене й зацікавлене включення у цей процес батьків - найважливіший аспект підвищення результативності навчання, виховання та корекції мовлення дітей означеної категорії [2, 4].

Головною метою впливу є зміна самосвідомості батьків, формування у них позитивного сприйняття особистості дитини з порушеннями мовлення. Така позиція дозволить батькові знайти новий життєвий сенс, гармонізувати взаємини з дитиною, підвищити власну самооцінку, оптимізувати самосвідомість, мотивувати на використання гармонійних моделей виховання, що в перспективі забезпечить оптимальну соціальну адаптацію дитини.

У цілому для різних батьків, які виховують дитину з вадами мовлення, характерні наступні типи поведінки в стосунках з дитиною: батьки розгублені; батьки скаржаться на проблему, або заперечують стан дитини з вадами мовлення; батьки шукають шляхи вирішення проблем [6, 7].

Головне завдання дошкільної установи в роботі з батьками дітей з порушеннями мовлення полягає у формуванні психолого-педагогічної та логопедичної компетенції батьків. Під ними варто розуміти певний рівень знань про психофізіологічні особливості розвитку дітей певного віку та засоби педагогічного пливу з метою усунення мовленнєвих порушень.

Розв'язання означеного завдання в сучасних умовах можливе в процесі організації створення логопедичного супроводу, як складової системи психолого-педагогічного супроводу батьків дітей- логопатів.

Долучаючись до думки сучасних корекціоністів, можемо стверджувати, що створення системи логопедичного супроводу, у режимі взаємодії всіх учасників освітнього простору (дитина-логопед- вихователь (інші спеціалісти)-батьки) дозволяє розширити класичну схему супроводу, що полягає у наданні консультативної і практичної допомоги батькам та має проводитися в таких напрямах [2, 4, 6]:

- гармонізація дитячо-батьківських відносин;

- допомога батькам у формуванні адекватної оцінки стану дитини;

- оптимізація соціальних контактів родини;

- психолого-педагогічна просвіта батьків;

- навчання батьків прийомам корекційно- логопедичної роботи з подальшим контролем за її здійсненням.

На нашу думку, система логопедичного супроводу може бути представлена у вигляді двох узагальнених напрямів роботи [1]:

1) Логопедичний: передбачає придбання знання про періоди й особливості мовленнєвого розвитку дитини в онтогенезі, розвиток уміння активізувати мовленнєве спілкування дітей, формування знань про прояви мовленнєвих порушень у дошкільників, створення мотивації для участі в спільній з логопедом і вихователями корекційній роботі з дітьми, формування вмінь виконувати завдання логопеда та використовувати прийоми корекційно-логопедичної роботи. Все це сприяє проведенню систематичної корекційної роботи за завданням логопеда й вихователя, дотриманню однакових вимог і наступності логопедичного впливу, проведення систематичної корекційної роботи за завданнями логопеда й вихователя.

2) Психологічний: передбачає формування знань про хід мовленнєвого розвитку дитини в онтогенезі, формування знань про вікові психолого-педагогічні особливості дітей, розвиток навичок створення мотивації для мовленнєвого спілкування дітей, розвиток уміння створити умови для нормального загального й мовленнєвого розвитку дітей, створення шляхів взаємодії дітей та батьків.

Можемо виділити колективну та індивідуальну форми роботи, що проводяться з батьками.

Колективну роботу можна реалізувати, як: батьківські збори, консультації, семінари, фронтальні відкриті заняття, майстер-класи, круглі столи, виставки посібників, бібліотеки ігор та вправ, відеотеки, свята на мовленнєву тематику, дні відкритих дверей, конференції.

До індивідуальних форм роботи входять такі види: індивідуальні бесіди, індивідуальні практикуми, перегляд індивідуальних занять, записки-рекомендації, зошит для домашніх завдань, анкетування, домашня бібліотека.

Нині цікавою та досить ефективною й інтерактивною формою супровідницької роботи з батьками є використання хмарних технологій як для індивідуальної, так і колективної роботи. Актуальність використання хмарних технологій зумовлена пришвидшеним темпом життя, недостатністю вільного часу, моральним за старінням використання традиційних методів взаємодії.

Для реалізації завдань логопедичного супроводу батьків, які виховують дітей з порушеннями мовлення засобами хмарних технологій використовують наступні різновиди хмаро орієнтованих технологій [1, 3]:

- блоги;

- онлайн-конференції (скайпчи вайбер-зустрічі);

- спілкування в різноманітних месенджерах та соціальних мережах.

Блог - «мережевий журнал чи щоденник подій» - це веб-сайт, головний зміст якого - записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості. У логопедичному блозі педагог може розміщувати короткі повідомлення та фото, відео, посилання на літературу, розвиваючі ігри для дітей.

Цей вид взаємозв'язку має ряд переваг: індивідуалізація інформації, економія часу, наявність зворотнього зв'язку. Але на жаль, існують недоліки даного виду взаємозв'язку: блог відображає лише певну кількість записів, а також ведення блогу потребує наявності певних знань і вмінь області веб-конструювання [1].

Онлайн-конференції за допомогою сервісів Skype, Viber тощо допомагають проводити класичні форми взаємодії у реальному часі, але без безпосередньої присутності учасників цього заходу. Потрібно мати лише гаджет, підключення до мережі та знаходитися в будь-якій точці світу аби вийти на зв'язок і вирішувати нагальні питання щодо навчання, виховання та корекції мовлення дитини.

Використання менеджерів та соціальних мереж дозволяє педагогу виконувати безліч завдань:

- консультування;

- відповіді на запитання;

- розміщення рекомендацій для батьків;

- розсилання запрошень та певної інформації.

Даний вид діяльності є зручним для економії часу батьків, але потребує надмірного використання часу педагога щодо масового розсилання матеріалів [3].

Також порівняно новим кроком у взаємодії фахівців із сім'єю є використання медіахостингів та стрічок часу. Ці додатки дають змогу простежити динаміку мовленнєвого розвитку кожної окремої дитини (адже є обмеження, тому, ця інформація персоналізована і призначена лише для кожної конкретної сім'ї). Стрічка часу являє собою часову шкалу, на яку можна нанести певні події в хронологічній послідовності (фрагменти занять, теги (посилання) на літературу та інші сайти для детального пояснення того, що відбувається на екрані). При цьому батьки також можуть приймати участь у створенні стрічки часу, додаючи відео виконання домашніх завдань логопеда, фрагментів мовленнєвої активності дитини. За необхідності можна додавати форуми в стрічки часу для вирішення нагальних проблем та консультування батьків. Завдяки спільній роботі батьків, логопеда, психолога, вихователів та інших спеціалістів можна отримати бажані результати корекційно- розвивальної роботи, не маючи при цьому особистого контакту, але приділяючи максимум уваги проблемам дитини у зручний для цього час. 

Висновки та перспективи подальших розвідок

Логопедичний супровід є важливим напрямом роботи з сім'ями, які виховують дитину з мовленнєвими порушеннями. Це максимально адресна психологічна, педагогічна та корекційно-логопедична допомога з метою сприяння розвитку особистості дитини-логопата до досягнення нею максимально можливої самостійності. На сьогодні існує велике різноманіття видів вищезазначеної взаємодії: від друкованої роздаткової продукції, інформації на логопедичному стенді, консультацій, тренінгів, лекцій, майстер-класів до онлайн-консультацій, вебінарів, авторських блогів і т. п.

На нашу думку, максимально інформативними та інтерактивними є сучасні інформаційні технології, що дозволяють усім учасникам такої взаємодії ефективно спілкуватися у зручній і ненав'язливій формі.

Використовуючи різноманіття хмаро орієнтованих технологій, батьки мають можливість: сформувати знання про вікові психолого-педагогічні особливості дітей; володіти основними знаннями про хід мовленнєвого розвитку власної дитини; розуміти, розрізняти норму та відхилення від норми мовленнєвого розвитку; вміти налагоджувати ефективний взаємозв'язок із дитиною; створювати умови для нормального загального й мовленнєвого розвитку дітей; проводити систематичну роботу з розвитку мовлення дітей; активізувати мовленнєве спілкування дітей; бути мотивованими для участі в спільній з логопедом і фахівцями іншого профілю корекційній роботі з дітьми; виконувати планові завдання логопеда, використовуючи елементи корекційно-логопедичної роботи.

логопедичний мовлення хмарний сім'я

Список використаних джерел

1. Бошкова С. В. Використання хмаро орієнтованих технологій у системі логопедичного супроводу батьків, які виховують дітей із порушеннями мовлення / С. В. Бошкова, О. В. Ласточкіна // Актуальні проблеми корекційної педагогіки, психології та реабілітації: м-ли ІІІ Всеукр. студ. конф. , м. Суми: ФОП Цьома С. П. , 2019. - С. 91-94.

2. Гончар Л. В. Теоретико-методичні засади формування гуманних батьківсько-дитячих взаємин: дисдоктора пед. наук: 13. 00. 07 / Л. В. Гончар. - Київ, 2018. - 505 с.

3. Гриценко В. Г. Формування навчального середовища з використанням соціальних хмарних сервісів / В. Г. Гриценко // Хмарні технології в освіті: матеріали Всеукраїнського науково-методичного Інтернет-семінару (21. 12. 2012 р. ). - Кривий Ріг: КМІ, 2012. - С. 29-30.

4. Кисличенко В. А. Логопедичний супровід сім'ї, в якій виховується дитина з порушеннями мовлення: автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13. 00. 03 / В. А. Кисличенко. - НПУ імені М. П. Драгоманова. - К. , 2011. - 20 с.

5. Миронова С. П. Робота фахівців з сім'ями, які виховують дітей з особливими освітніми потребами / С. П. Миронова. - Актуальні питання корекційної освіти. - 2017, № 9.

6. Степанова Е.В. Организация работы с родителями детей логопедической группы детского сада / Е. В. Степанова // Коррекционная педагогика: теория и практика. - 2008. - № 6. - С. 74-78.

7. Фоминых Е. Н. Взаимодействие учителя-логопеда с родителями воспитанников: традиционные и инновационные формы / Е. Н. Фоминых // Логопед. - 2009. - № 7. - С. 92-95.

8. Boshkova S. V. (2019). Vykorystannia khmaro oriientovanykh tekhnolohii u systemi lohopedychnoho suprovodu batkiv, yaki vykhovuiut ditei iz porushenniamy movlennia [Aktualni problemy korektsiinoi pedahohiky, psykholohii ta reabilitatsii: m-ly III Vseukr. stud. konf. ]. Sumy: FOP Tsoma S. P. - S. 91-94 [in Ukrainian].

9. Honchar L. V. (2018). Teoretyko-metodychni zasady formuvannia humannykh batkivsko-dytiachykh vzaiemyn [dysdoktora ped. nauk: 13. 00. 07]. Kyiv, 505 s. [in Ukrainian].

10. Hrytsenko V. H. (2012). Formuvannia navchalnoho seredovyshcha z vykorystanniam sotsialnykh khmarnykh servisiv [Khmarni tekhnolohii v osviti: materialy Vseukrainskoho naukovo-metodychnoho Internet-seminaru]. Kryvyi Rih: KMI. - S. 29-30. [in Ukrainian].

11. Myronova S. P. (2017). Robota fakhivtsiv z simiamy, yaki vykhovuiut ditei z osoblyvymy osvitnimy potrebam [Aktualni pytan- nia korektsiinoi osvity, № 9].

12. Kyslychenko V. A. (2011). Lohopedychnyi suprovid simi, v yakii vykhovuietsia dytyna z porushenniamy movlennia [avtoref. dys. kand. ped. nauk: spets. 13. 00. 03]. NPU imeni M. P. Drahomanova. - K. , 20 s. [in Ukrainian].

13. Stepanova E. V. (2008). Orhanyzatsyia rabotbi s rodyteliamy detei lohopedycheskoi hruppbi detskoho sada [Korrektsyonnaia pedahohyka: teoryia y praktyka, № 6]. S. 74-78 [in Russian].

14. Fomynbikh E. N. (2009). Vzaymodeistvye uchytelia-lohopeda s rodyteliamy vospytannykov: tradytsyonnbie y ynnovatsyonnbie formal [Lohoped, № 7]. S. 92-95 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru