Сутність вокально-виконавського досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Факультет мистецтв імені Анатолія Авдієвського Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

СУТНІСТЬ ВОКАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОГО ДОСВІДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

ГАО МІН аспірант

Анотація

В статті визначено актуальність проблеми формування вокально-виконавського досвіду майбутніх вчителів музичного мистецтва. Проведено ретроспективний аналіз поняття «досвід» у філософському, психолого-педагогічному аспектах. Розглянуто поняття «вокальне виконавство». Встановлено комплексний характер феномену «вокально-виконавський досвід» студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів. Сформульовано авторське уточнення визначення сутності поняття «вокально-виконавський досвід майбутніх учителів музичного мистецтва.

Ключові слова: вокально-виконавський досвід, майбутній вчитель музичного мистецтва, філософський аспект, психолого-педагогічний аспект, вокальне виконавство, комплексний підхід.

Аннотация

Гао Мин. Сущность вокально-исполнительского опыта будущих учителей музыкального искусства

В статье определена актуальность проблемы формирования вокально-исполнительского опыта будущих учителей музыкального искусства.Проведен ретроспективный анализ понятия «опыт» в философском, психолого-педагогическом аспектах. Рассмотрено понятие «вокальное исполнительство». Установлен комплексный характер феномена «вокально-исполнительский опыт» студентов факультетов искусств педагогических университетов. Сформулировано авторское уточнение сущности понятия «вокально-исполнительский опыт» будущих учителей музыкального искусства.

Ключевые слова: вокально-исполнительский опыт, будущий учитель музыкального искусства, философский аспект, психолого-педагогический аспект, вокальное исполнительство, комплексный подход.

Annotation

Gao Ming. The essence of the vocal performance experience of future teachers of musical art

The article deals with the urgency of the problem of formation of vocal and performing experience of future teachers of music art. A retrospective analysis of the concept of "experience" in the philosophical, psychological and pedagogical aspects was conducted. The concept of "vocal performance" is considered. The complex character of the phenomenon of "vocal and performing experience" of students of the faculties of arts of pedagogical universities is established. The author clarifies the definition of the essence of the concept of "vocal and performing experience of future teachers of music art. As the modern art lesson is always combined, the practical experience of professional activity should be gained, first of all, in the field of vocal and choral work, as well as in the field of organization of listening to works of musical art, development of students' musical and creative abilities, etc. Characteristic of all the above varieties of activity of the teacher of music art is that both high-quality vocal and choral work, and the proper organization of listening to works of musical art, and effective development of the students of musical and creative abilities require the accumulated experience of vocal and performance. After all, the practical implementation of these types of professional activity is impossible without personally showing the teacher of music of vocal works in full (during acquaintance with children during a song, during demonstration in the process of listening, etc.) or their fragments (during working out the purity of intonation, work on rhythm, text of vocal or vocal-choral work, etc.). A retrospective review of the concept of "experience", carried out in the philosophical, psychological and pedagogical aspects, as well as in the context of vocal performance, allowed us to develop the author's clarification of the essence of the concept of "vocal and performing experience" as a personal and professional characteristic of the future teacher of the art of synthesizing music, the ability and skills in the field of vocal performance, the ability to evaluate and reflectively analyze the results of both his own vocal performance and concert performances other singers, and the ability to incorporate and correction of errors.

Keywords: vocal-performing experience, future teacher of music art, philosophical aspect, psychologicalpedagogical aspect, vocal performance, complex approach.

Виклад основного матеріалу

Сучасні тренди переведення мистецької освіти всіх рівнів в Україні та Китаї «на рейки» компетентнісного підходу, які підтримуються суспільствами обох країн протягом досить тривалого часу (з другої половини 90-х років минулого століття), вимагають формування такої особистості вчителя музичного мистецтва, який не просто володів би певною сукупністю знань у галузі музичної педагогіки та виконавства, а був би спроможний одразу після закінчення музично-педагогічного ВНЗ компетентно провадити фахову діяльність. Компетентне й якісне провадження фахової діяльності є можливим лише за умови наявності у молодого фахівця-музиканта практичного досвіду роботи в закладах повної середньої освіти.

Оскільки сучасний урок мистецтва є завжди комбінованим, то практичний досвід фахової діяльності має бути накопичений, у першу чергу, у галузі вокально-хорової роботи, а також у галузі організації слухання творів музичного мистецтва, розвитку в учнів музично-творчих здібностей тощо. Характерним для всіх наведених вище різновидів діяльності вчителя музичного мистецтва є те, що і якісна вокально-хорова робота, і належна організація слухання творів музичного мистецтва, і ефективний розвиток в учнів музично-творчих здібностей потребують накопиченого досвіду вокально-виконавської діяльності. Адже практичне провадження цих різновидів фахової діяльності є неможливим без особистого показу вчителем музичного мистецтва вокальних творів у повному обсязі (під час ознайомлення дітей із піснею, під час демонстрації у процесі слухання тощо) або їх фрагментів (під час відпрацювання чистоти інтонування, роботи над ритмом, текстом вокального або вокально-хорового твору тощо).

Слід зауважити, що повноцінне набуття практичного досвіду фахової діяльності студентами факультетів мистецтв педагогічних університетів загалом і вокально-виконавської діяльності зокрема можливе лише у тому випадку, якщо практична вокально-виконавська діяльність буде «вмонтованою» у процес фахового навчання як невід'ємний і засадничий його сегмент. Отже педагогічна проблематика формування вокально-виконавського досвіду була, є і буде актуальною, оскільки означений досвід є необхідним для ефективної урочної і позаурочної роботи майбутнього вчителя музичного мистецтва.

З огляду на вищезазначене, метою даної статті є визначення сутності феномену вокально-виконавського досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва.

Зміст поняття «досвід людини» у загальному розумінні був розглянутий і встановлений філософами й психологами минулих епох, зокрема українськими. Традиції української філософської школи закладені, починаючи ще з 17 століття, блискучою плеядою філософів-просвітників Києво-Могилянської академії, до яких належать Л. Баранович, І. Галятовський, І. Гізель, Г. Кониський, Й. Кононович-Горбацький, П. Могила, Ф. Прокопович, Д. Ростовський, Ст. Яворський та ін. Незважаючи на приналежність до вищої православної ієрархії, ці філософи у контексті раціоналізму опрацьовували проблеми натурфілософії, які торкались, у тому числі, проблематики досвіду особистості, зокрема, у зв'язку із актуалізацією інтересу до пізнання людини, її мислення, її ролі в творенні оточуючого світу, у пізнанні Всесвіту, природних процесів тощо. Г. Сковорода, П. Юркевич, які продовжили й розвинули філософську науку просвітництва, визначали досвід особистості також з позицій раціоналізму в якості основи людського пізнання, критерієм істинності якого є ретельність проведеного мисленого аналізу [1]. Ф. Бекон, Дж. Берклі, Г. Гегель Г. Гельвецій, Т. Гоббс, Е. Гуссерль, Р. Декарт, Д. Дідро, І. Кант, Г. Лейбніц, Дж. Локк, Б.Спіноза, Й. Фіхте, Ф. Шеллінґ, Д. Юм та ін., розглядаючи поняття «досвід» особистості у філософському аспекті, визначали цей феномен як важливий фактор пізнання світу (представники сенсуалізму); як результат експерименту щодо споглядання оточуючої дійсності, що відображується у мисленні (представники емпіризму); як джерело людських знань і умінь, в тому числі, й наукового знання (представники раціоналізму); як здатність людини до саморозуміння шляхом осягнення первинного в собі й у реальній дійсності (представники німецької класичної філософії) тощо [6]. Зокрема, М.Мінаков, аналізуючи поняття «досвід» на базі здобутків трансцендентальної німецької філософії, зазначає про значний поштовх у розвитку історії цього поняття, який починається із застосування під час його аналізу методологічно-рефлексивних, метатеоретичних підходів [4].

Починаючи з ХХ століття, інтерес філософів до феномену досвіду людини особливо проявився у наукових працях філософів - представників філософської течії прагматизму. Так, Ч. Пірс зазначав, що «... «внесення розуму» в ірраціональну дійсність відбувається через практичний досвід суб'єкта, даючи змогу встановлювати умови верифікації (перевірки суджень), раціоналізувати світ і тим самим повідомляти йому статус реальності» [1, 515]. У.Джеймс - представник «радикального емпіризму» - створює вчення про універсальність досвіду, завдяки якому особистість має змогу до виявлення власної свободи, необмеженої творчості, експериментальної діяльності тощо.

Психологічний аспект дослідження поняття «досвід», представлений В. Вундтом, Н. Ланге, Дж. Дьюї, Дж. Мідом, К. Роджерсом та ін., представляє це поняття як одне з джерел особистісної активності, яке акумулює процес «переробки» незнайомих об'єктів оточуючого світу у знайомі, формує для особистості певну скарбничку знань і умінь.

Сучасні українські психологи й педагоги і зараз продовжують розробляти проблематику досвіду особистості. Л.Солонько наполягає на синестезійному характері досвіду особистості, зазначаючи, що «.його перебіг супроводжується активізацією всіх модальностей сприйняття. Переживаючи цей досвід, людина одночасно чує, бачить, відчуває запах, відчуває на кінестетичному рівні значення тих інтуїцій, які дані їй у досвіді» [7, 58].

Педагогічний аспект осмислення досвіду, представлений С.Гончаренком, окреслює це поняття як «сукупність одержаних на практиці умінь, навичок і прийомів виховання і навчання», а також як «.результат творчого пошуку., який відкриває нові педагогічні факти, створює. педагогічні цінності, або. істотно модифікує... навчання і виховання.,.»[2, 140]. досвід педагогічний вокальний виконавський

На важливості проблеми формування досвіду вокально-виконавської, музично-творчої діяльності майбутніх учителів музики наполягали провідні вітчизняні та зарубіжні педагоги-вокалісти та науковці - музикознавці, методисти музичного навчання та виховання, серед яких В. Антонюк, Д. Аспелунд, Л. Бонфельд, А. Дмитрієв, Д. Євтушенко, Т. Завадська, А. Зданович, А. Козир, Л. Куненко, O. Микиша, О. Менабені, П. Органов, Г. Падалка, Є. Проворова, О. Рудницька, Г. Стулова, Т. Ткаченко, О. Хоружа, В. Шульгіна, О. Щолокова, С. Юдін, P. Юссон, Б. Яворський та ін.

Перехід до подальшого дослідження поняття «вокально-виконавський досвід» майбутніх учителів музичного мистецтва вимагає з'ясування сутності вокального виконавства. Енциклопедичне трактування цього поняття окреслює його в якості різновиду вокального мистецтва, яке «. базується на майстерному володінні співацьким голосом. Вокальне виконавство буває сольним., ансамблевим., хоровим.. Вокальне виконавство широко використовується в концертноестрадній практиці і в театрі (опері, опереті, музичній драмі, музичній комедії тощо) [5, 830]. Ми розуміємо вокальне виконавство як творчий процес, детермінований часовими межами відтворення вокального твору засобами вокальної майстерності, причому головним інструментом вокального виконавства є співацький голос.

В. Крицький зазначає про важливість формування досвіду музичного виконання у контексті загального музичного розвитку студентів: «... у процесі музично-виконавської підготовки спеціальні знання, уміння та навички формуються опосередковано-побіжно, а художньо-творчий розвиток відбувається в ході накопичення музично-виконавського досвіду.»[5, 200].

Вокально-виконавський досвід студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів формується переважно у процесі вокального та вокально-хорового навчання. Накопичення вокально-виконавського досвіду відбувається не тільки безпосередньо під час прилюдної вокально-виконавської діяльності, що здійснюється особисто студентами на концертах, конкурсах, екзаменах, заліках з «Постановки голосу», на уроках мистецтва в закладах повної середньої освіти, під час індивідуальних та групових занять з вокальних та вокально-хорових навчальних дисциплін тощо.

Накопичення вокально-виконавського досвіду відбувається також опосередковано під час прослуховування, сприймання та оцінювання результатів вокально-виконавської діяльності колег-студентів, викладачів, артистів-вокалістів. Г.Нірман вказує на тісний зв'язок між набуттям досвіду у галузі виконання музичних творів і музичним сприйманням, естетичним переживанням, музичним вправлянням та ін. [8].

Не менш важливим для формування вокально-виконавського досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва є детальний, об'єктивний рефлексивний аналіз успіхів і невдач власної вокально-виконавської діяльності. Такий аналіз має проводитись на системній основі одразу ж після кожного прилюдного виступу разом із викладачем. Причому бажано зосередитися не тільки на констатації успіхів та невдач, а й на причинно-наслідкових зв'язках, які призвели до тих чи інших результатів вокального виконання, а головне - на нагальному виправленні недоліків.

Таким чином, доцільним є саме комплексний підхід до формування в студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів вокально-виконавського досвіду, що поєднує практичну вокально-виконавську діяльність, прослуховування, сприймання та оцінювання результатів вокально-виконавської діяльності інших вокалістів, а також детальний рефлексивний аналіз успіхів і невдач власної вокально-виконавської діяльності із подальшим корегуванням допущених помилок.

З огляду на вищезазначене, проведений ретроспективний розгляд поняття «досвід», здійснений у філософському, психолого-педагогічному аспектах, а також у контексті вокального виконавства, дозволив нам розробити авторське уточнення сутності поняття «вокально-виконавський досвід» як особистісно-фахової характеристики майбутнього вчителя музичного мистецтва, що синтезує знання, уміння й навички у царині вокального виконавства, здатність до оцінювання й рефлексивного аналізу результатів як власної вокально-виконавської діяльності, так і концертних виступів інших вокалістів, а також спроможність щодо врахування й корегування допущених помилок.

Список використаних джерел

1. Волинка Г.І. Вступ до філософії: історико-філософська пропедевтика: Підручник / Г.І. Волинка, В.І. Гусєв, І.В. Огороднік, Ю.О. Федів; За ред. Г.І. Волинки. К.: Вища шк., 1999. 624 с.

2. Гончаренко С.У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Видання друге, доповнене / Семен Устимович Гончаренко. Рівне: Волинські обереги, 2011. 552 с.

3. Крицький В.М. Педагогічні проблеми сучасної музично-виконавської підготовки студентів мистецьких спеціальностей //Наукова школа Г.М. Падалки. Колективна монографія / під наук. ред. А.В. Козир / В.М. Крицький - Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. 402 с., С. 199-202.

4. МінаковМ.А. Проблема досвіду в філософії Канта. Мультиверсум. Філософський альманах. / М.А. Мінаков. К.: Центр духовної культури, 2006. № 52. 187 с.

5. Музыкальная энциклопедия. Т.1. / Под ред. Ю.В. Келдыша. М.: Советская энциклопедия, 1973. 1070 с.

6. Павлова О.Ю. Естетичний досвід як онтологічна проблема: автореф. дис. д-ра філос. наук / О.Ю. Павлова. Київ, 35с.

7. Солонько Л. Феноменологія буттєвого досвіду // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.Луцьк: вид-во Східноєвропейського нац. університету ім. Лесі Українки, 2004. № 16. С. 57-61.

8. Nierman G.E. The role of private music instruction in the development of high school music student's ability to describe musical events // Bull. CouncilRes. MusicEducation. 1983. №73. P.15-27.

References

1. Volynka H.I. Vstup do filosofiyi: istoryko-filosofs'ka propedevtyka: Pidruchnyk / H.I. Volynka, V.I. Husyev, I.V. Ohorodnik, YU.O. Fediv; Za red. H.I. Volynky. K.: Vyshcha shk., 1999. 624 s.

2. Honcharenko S.U. Ukrayins'kyy pedahohichnyy entsyklopedychnyy slovnyk. Vydannya druhe, dopovnene / Semen Ustymovych Honcharenko. Rivne: Volyns'ki oberehy, 2011. 552 s.

3. Kryts'kyy V.M. Pedahohichni problemy suchasnoyi muzychno-vykonavs'koyi pidhotovky studentiv mystets'kykh spetsial'nostey // Naukova shkola H.M. Padalky. Kolektyvna monohrafiya / pid nauk. red. A.V. Kozyr / V.M. Kryts'kyy - Kyyiv: NPU imeni M.P. Drahomanova, 2011. 402 s., S. 199-202.

4. Minakov M.A. Problema dosvidu v filosofiyi Kanta. Mul'tyversum. Filosofs'kyy al'manakh. / M.A. Minakov. K.: Tsentr dukhovnoyi kul'tury, 2006. № 52. 187 s.

5. Muzykal'naya entsyklopedyya. T.1. / Pod red. YU.V. Keldysha. M.: Sovet-skaya entsyklopedyya, 1973. 1070 s.

6. Pavlova O.YU. Estetychnyy dosvid yak ontolohichna problema: avtoref. dys. d-ra filos. nauk / O.YU. Pavlova. Kyyiv, 2009. 35s.

7. Solon'ko L. Fenomenolohiya buttyevoho dosvidu // Naukovyy visnyk Skhidnoyevropeys'koho natsional'noho universytetu imeni Lesi Ukrayinky.Luts'k: vyd-vo Skhidnoyevropeys'koho nats. universytetu im. Lesi Ukrayinky, 2004. № 16. S. 5761.

8. Nierman G.E. The role of private music instruction in the development of high school music student's ability to describe musical events // Bull. Council Res. Music Education. 1983. №73. P.15-27.

Размещено на Allbest.ru