Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у процесі змішаної освітньої взаємодії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у процесі змішаної освітньої взаємодії

Даниско Оксана, м. Полтава

Oksana Danysko ORGANIZATIONAL-PEDAGOGICAL CONDITIONSOF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE PHYSICAL EDUCATIONTEACHERS IN THE PROCESS OF BLENDEDEDUCATIONAL INTERACTION

The system of higher pedagogical education in Ukraine is currently at the stage of reforming the principles, methods, forms, and means of organizing a quality educational process, among which the technology of blended learning stands out. The focus of modern transformations, due to the orientation of the domestic higher education system into the European educational dimension, globalization and digitalization, is aimed at modernization the system of professional training in new conditions.The article aims to analyze and systematize the organizational-pedagogical conditions of professional training of future physical education teachers in the process of blended learning, which allows independently and effectively achieve the goals and results of the educational process. Blended learning is seen as a strategy for organizing and supporting the educational process in a combined environment, where the student learns to solve academic and professional problems under the guidance of a teacher in the process of combining traditional face-to-face and high-tech electronic interaction.It is substantiated that the effectiveness of such interaction depends on the creation of the necessary organizational-pedagogical conditions: formation of students' values to future professional activity; updating and structuring the maintenance of educational content taking into account the peculiarities of professional activity; use of modern pedagogical technologies and electronic educational resources in the educational-upbringing process; development of students' experience of interaction in combined educational environments at the levels of `student-interface, `student-content', `student-student', `student-teach er'; formation of practical experience of the use of digital technologies and creation of a personal informational-educational environment as a tool for innovative activities of the New Ukrainian School teachers, a means of a creative solution of professional problems.

Keywords:organizational-pedagogical conditions; professional training; future physical education teachers; blended learning; combined educational environment.

Формуванню позитивної мотивації та ціннісного ставлення до обраної професії майбутніх учителів фізичної культури в умовах змішаного навчання сприяє такий комплекс педагогічних упливів як інструментів формування вмотивованості до актив-ного засвоєння теорій, концепцій, моделей фізичного виховання та їх адаптації до умов шкільної фізкультурно-спортивної освіти: розвиток у майбутніх учителів інтелектуальних здібностей, критичного та творчого педагогічного мислення; усвідомлення студентами способів здійснення освітньої взаємодії в комбінова-ному освітньому середовищі; персоналізація та індивідуалізаціяосвітнього процесу, добір відповідних віковим і пізнавальним особливостям, можливостям, здібностям методів і засобів навчання; формування у здобувачів освіти навичок самонавчання, рефлексії та ві дповідальності за вибір індивідуальної освітньої траєкторії розвитку; поетапне ускладнення і дозування змісту навчальної інформації, її варіативність; застосування формувального оціню-вання та створення ситуацій успіху.Отже, реалізація першої організаційно-педагогічної умови забезпечує розв'язання протиріччя між уявленнями здобувачів освіти про зміст і сутність професійної діяльності вчителя фізич-ної культури та соціальним замовленням на підготовку сучасного педагога, здатного до самонавчання, саморозвитку, креативності, соціальної активності, освітньої та професійної рефлексії. Друга організаційно-педагогічна умова передбачає оновлення та структурування змісту освітнього контенту з урахуванням особливостей професійної діяльності. Інтеграція України в міжнародний освітній простір зумовлює розроблення нових освітніх стандартів та концептуального переосмислення змісту й структури професійної підготовки здобувачів у ЗВО. Відповідно до міжнародних документів створюються нові освітні програми, котрі базуються на засадах студентоцентризму, компетентнісного й результативного підходів та орієнтовані на підготовку конкурентоспроможного на ринку праці випускника. Наразі відсутній Державний стандарт підготовки вчителя фізичної культури, що надає певний рівень свободи в розробленні та впровадженні на інституційному рівні програм навчання, сформованих на основі результатів навчання як модельних характеристик учителя за предметною спеціалізацією 014.11«Середня освіта (Фізична культура)». Разом з тим детальна характеристика діяльності вчителя закладу середньої освіти, базові компетентності та їх показники за різними кваліфі-каційними категоріями відображено в Державному професійному стандарті за професією «Вчитель закладу середньої освіти». У документі зазначається, що вчитель Нової української школи має володіти мовно-комунікативною, предметно-методичною, інформаційно-цифровою, інклюзивною, психологічною, проєкту-вальною, здоров'язбережувальною, організаційною, прогностич-ною, оцінювально-аналітичною, інноваційною, рефлексивною компетентностями, а також бути спроможним до педагогічного партнерства та постійного професійного вдосконалення впродовж життя (Про затвердження професійного стандарту, 2021). Вищезазначене актуалізує необхідність розроблення нових освітніх компонентів з метою насичення контенту освітніх програм і дисциплін (в тому числі педагогічних практик і науково-дослідних робіт) модулями, темами, завданнями, у яких відтворюватимуться та закріплюватимуться гностичні, операційні та аксіологічні моделі успішної професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури. В умовах змішаного навчання реалізації такої стратегії сприятиме: залучення студентів до активної пізнавальної діяльності в процесі підготовки різних навчальних проєктів, створення, моделювання і розв'язання твор-чих завдань, використання дидактичних можливостей інновацій-них педагогічних технологій (проблемного, автентичного, експериментального навчання, навчання як дослідження).У нашому дослідженні реалізації другої педагогічної умови сприяє розроблення актуальних тем, інтерактивних проблемних та практико-орієнтованих індивідуальних і групових кейсів, які передбачають індивідуальний пошук, дискусії, само- та взаємо-оцінювання, спрямовані на досягнення запланованих результатів навчання в курсах «Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології», «Інформаційні технології у фізичній культурі», «Інноваційні технології у фізичній культурі і спорті», «Інклюзивне фізичне виховання», «Навчальна фізкультурно-оздоровча практика».

Таким чином, реалізація другої педагогічної умови в організації освітнього процесу майбутніх учителів фізичної культури в умовах змішаного навчання є однією з провідних у формуванні професійних компетентностей майбутніх педагогів, що забезпечує формування глибоких знань із методик фізичного виховання та прикладних навичок використання нових підходів до здійснення навчальної, виховної, методичної, оздоровчої, проєктної діяльності із застосуванням сучасних особистісно-зорієнтованих, розвивальних, креативних технологій. Третьою організаційно-педагогічною умовою визначено використання сучасних педагогічних технологій та електронних освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі. Оскільки в умовах цифровізації вищої освіти головним замовником освітньої послуги стає студент, ключовим завданням університетів як провідників змін є інтеграція змісту освіти і потреб здобувачів засобами педагогічних та інформаційних технологій з метою створення інтерактивного, привабливого студентоцентрованого середовища, що сприяє розвитку навичок ХХІ століття, зао хочення самостійного безперервного навчання. Погоджуємося з думкою зарубіжного дослідника Н. Ньюмана(Newman, 2010) про те, що використання ІКТ та цифрових засобів дозволяє викладачам перетворювати традиційне масове навчання на персоналізоване. Комбінування традиційної та електронної навчальної взаємодії дозволяє підтримувати персоналізацію на основі здібностей, стилю навчання, уподобань і рівнів знань студента. У такому разі студент стає суб'єктом освітнього процесу, співтворцем освітнього середовища: самостійно або разом з викладачем на засадах партнерства він може обирати місце та гнучкий графік навчання, пристрої та ресурси для ефек-тивного пошуку рішень. Це своєю чергою сприяє інтеріоризації системи знань і підвищенню самостійності студентів у їх здобутті. Змішане навчання дозволяє поєднувати традиційні очні групові та індивідуальні (лекційні, практичні, семінарські занят-тя, консультування, самостійна робота студенів, педагогічна практика, контроль знань) та інноваційні електронні синхронні й асинхронні (відеолекції, вебінари, веб- та чат-заняття, онлайн-тестування) форми організації освітнього процесу; розширює можливості збагачення інструментарію засобів професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, які підвищують ефективність освітнього процесу та створюють умови для досягнення визначених результатів навчання. Такими засобами в нашій авторській моделі є системи управління навчанням (напри-клад, Google Workspace), мультимедійні ресурси (презентації, електронні підручники, інтерактивні робочі аркуші тощо), хмаро-орієнтовані середовища (наприклад, Google Classroom), відкриті онлайн-освітні платформи (наприклад, Prometheus), дидактичні веб-ресурси (віртуальні лабораторії, тренажери-симулятори); цифрові сервіси для формувального та контрольного оцінювання, персональні й мобільні пристрої та технології тощо. Не менш важливим є авторський контент - дисципліни «Сучасні фізкуль-турно-оздоровчі технології», «Інформаційні технології у фізичній культурі», «Інноваційні технології у фізичній культурі і спорті», «Інклюзивне фізичне виховання», «Навчальна фізкультурно-оздоровча практика», розміщені у віртуальному середовищі ЗВО як навчально-методичний супровід та ресурсна підтримка освітнього процесу. Отже, третя організаційно-педагогічна умова сприяє вик ористанню цифрових засобів та інструментів з метою задоволення індивідуальних освітніх потреб студентів та здійснення автоматизованої підтримки кожного здобувача освіти в режимі реального часу з урахуванням конкретних академічних і професійних потреб. Чет верта організаційно-педагогічна умова передбачає розвиток у здобувачів освіти досвіду взаємодії в комбінованих освітніх середовищах на рівнях «студент-інтерфейс», «студент-контент», «студент-студент», «студент-викладач».Професія вчителя належить до тих видів діяльності, які характе-ризуються невизначеністю умов розвитку ринку праці. Акценту-ючи необхідність упровадження обґрунтованої політики щодо цифровізації в контексті глобальної Програми освіти-2030, яка узгоджується з цілями сталого розвитку ООН, відповідно до п. 4 саме на ЗВО покладається провідна роль у забезпеченні рівного доступу здобувачів до доступного якісного професійного навчання, зосібна щодо формування в них затребуваних навичок «для працевлаштування, отримання гідної роботи та ведення підприємницької діяльності»(Перетворення нашого світу, 2015, с. 18). Важливо зазначити, що в п. 4b наголошується на пріори-тетності навчання майбутніх фахівців «з питань інформаційно-комунікаційних технологій»(Перетворення нашого світу, 2015, с. 19), що, на нашу думку, звужує «затребувані навички» насамперед до навичок технологічних. Зарубіжна дослідниця М. Медв едєва вказує, що технологія змішаного навчання сприяє розвитку в майбутніх педагогів комунікативних навичок, налагодженню співпраці, встановленню пози тивного емоційного контакту, розвитку загальнонавчальних умінь, пізнавальної активності, формуванню потреби в само-освіті; вихованню креативності (Медведева, 2015, с.8). Відтак професійна підготовка майбутніх учителів в умовах змішаного навчання передбачає формування технологічних умінь і навичок, по-перше, з метою підвищення якості засвоєння теоретичних знань та оволодіння способами планування й організації власної освітньої траєкторії, поетапного просування в умовах змішаного навчання на різних рівнях освітньої інтеракції (очна / електронна; онлайн/ оффлайн; синхронна / асинхронна); по-друге, з метою формування практичних умінь застосовувати сучасні ІКТ, підвищувати власну професійну майстерність у галузі освіти (фізична культура) у процесі саморозвитку та самовдосконалення з використанням різних освітніх ресурсів. Таким чином, реалізація четвертої умови не лише розширює навчальний досвід майбутнього вчителя фізичної культури у частині здобуття знань з різних джерел та способів комунікації з ними (викладач, конспекти лекцій, інтернет-ресурси), а й спрямована на формування прикладних навичок отримувати спеціальні знання в нових незвичних умовах, знаходити потрібну інформацію, вирішувати навчальні проблеми в обмежених за часом ситуаціях, самостійно приймати альтернативні рішення, а також здатності до співпраці. Із попередньою умовою тісно взаємопов'язана наступна організаційно-педагогічна умова, що передбачає формування практичного досвіду використання цифрових технологій і створення персонального інформаційно-освітнього середовища як інструменту інноваційної діяльності вчителя нової українсь-кої школи, засобу творчого вирішення його професійних завдань. Реалізація цієї умови полягає в практичному втіленні професійно-педагогічних знань майбутнього вчителя фізичної культури під час організації фізкультурно-педагогічної діяльності, що передба-чає роботу з навчально-методичною літературою, інтернет-ресур-сами, персональними комп'ютерами, спеціальним програмним забезпеченням і спрямована на формування в майбутніх педагогів умінь і навичок «використовувати, створювати, проєктувати та поширювати цифрові освітні ресурси..., забезпечувати їх доступність для учасників освітнього процесу, оцінювати їх ефективність для досягнення навчальних цілей учнів відповідно до рівня їхньої підготовки та індивідуальних особливостей; організовувати освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання»(Про затвердження професійного стандарту, 2021, с. 9). Вищезазначене цілком узгоджується з науковими поглядами сучасних методистів(Смульсон, 2015) щодо важливості створення інформаційно-освітнього середовища вчителя як розширеного апарату дидактики, що поєднує комп'ютерно-телекомунікаційні технології освітньої взаємодії, віртуальні бібліотеки, бази даних, навчально-методичні комплекси. Проєктування такого середовищавчителем фізичної культури уможливлює реалізацію інновацій-них навчально-вихованих впливів шляхом застосування новітніх форм, методів і засобів організації освітнього процесу, що своєю чергою сприятиме його інтенсифікації, особистому та соціальному розвиткові учнівської молоді, зокрема розвитку соціальних навичок (взаємодія, почуття спільноти, співпраця та позитивне ставлення до школи та фізичної активності), когнітивних процесів(здатність до вирішення проблем, розвитку самосвідомості, пам'яті, уваги, саморегуляції поведінки, творчого самовираження), що є запорукою здорового та активного способу життя, можливості подальшої самореалізації.Забезпечення означеної умови досягається через формування в майбутніх учителів фізичної культури таких умінь і навичок: створення електронних портфоліо, персональних освітніх сайтів і блогів, електронних навчально-методичних матеріалів (навчальне відео, мультимедійні посібники, інтерактивні ігри та вправи, тестові та стимуляційні завдання), використання потенціалу соціальних мереж щодо популяризації рухової активності та здорового способу життя, підвищення техніко-тактичної майстер-ності в обраному виді спорту, обміну досвідом у професійних спільнотах тощо; застосування ВIYOD-технологій для організації мобільного навчання та SMART-пристроїв і хмарних додатків з метою контролю, моніторингу і корекції рівня функціонального стану школярів; використання дистанційних та онлайн-платформ підвищення кваліфікації. Висновки. Отже, професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури у процесі змішаної освітньої взаємодії в умовах цифрової трансформації є актуальною проблемою сучас-ної педагогічної теорії і практики. З'ясовано, що якісна та ефективна реалізація такої підготовки потребує створення необ-хідних організаційно-педагогічних умов як системи об'єктивних можливостей інтеграції змісту, форм, методів і засобів у штучно створеному освітньому середовищі, що забезпечує досягнення поставленої освітньої мети та результатів навчання. Такими умовами визначено: формування ціннісного ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності; оновлення та структуру-вання змісту освітнього контенту з урахуванням особливостей професійної діяльності; використання сучасних педагогічних технологій та електронних освітніх ресурсів у навчально-вихов-ному процесі; розвиток у здобувачів освіти досвіду взаємодії в комбінованих освітніх середовищах на рівнях «студент-інтер-фейс», «студент-контент», «студент-студент», «студент-викладач»;формування практичного досвіду використання цифрових техно-логій і створення персонального інформаційно-освітнього середо-вища як інструменту інноваційної діяльності вчителя НУШ, засобу творчого вирішення професійних завдань. Перспективи подальших досліджень. Подальшого дослід-ження потребує розроблення моделі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі змішаного навчання в контексті визначених організаційно-педагогічних умов.

Список використаних джерел

змішане навчання учитель фізкультури

1Концепція цифрової трансформації науки та освіти на період до 2026 року: Проект. Взято з https://mon.gov.ua/ua/news/koncepciya-cifrovoyi-transformaciyi-osviti-i-nauki-mon-zaproshuye-do-gromadskogo-obgovorennya.Медведева, М. (2015).

2Формирование готовности будущих учителей к работе в условиях смешанного обучения. (Автореф. дисс. канд. пед. наук). Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Нижегородский государственный архитектурно-строительный университет», Нижний Новгород. Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН. (2015). Взято з https://www.ua.undp.org/ content/ukraine/uk/home/library/sustainable-development-report/the-2030-agenda-for-sustainable-development.html.

3.Про затвердження Концепції розвитку педагогічної освіти. (2018). Наказ Міністерства освіти і науки України, 16.07.2018, No 776. Взято з https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti.

4.Про затвердження професійного стандарту «Вчитель початкових класів», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». (2020). Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, 23.12.2020, No 2736. Взято з https://mon.gov.ua/ua/news/zatverdzheno-profstandart-vchitelya-pochatkovih-klasiv-vchitelya-zakladu-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i-vchitelya-z-pochatkovoyi-osviti.Смульсон, М., Лотоцька, Ю., Назар, М., Дітюк, П., & Коваленко-Кобилянська, І. (2015).

5.Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі: Монографія. Київ: Педагогічна думка.Шемигон, Н. (2012). Сутність мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, 36, 250-254.

6.Digital Transformation A Framework for ICT Literacy. A Report of the International ICT Literacy Pane.(2002). Retrieved from chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/viewer.html?pdfurl=https%3A%2F%2Fwww.ets.org%2FMedia%2FResearch%2Fpdf%2FICTREPORT.pdf&clen=1477465&chunk=trueNewman, M. (2010). Networks: An introduction. Oxford, England: Oxford University Press. Rooney, J. E . (2003).

7.Blending learning opportunities to enhance educational programming and meetings. Association Management, 55 (5), 26-32. Wolff, L.-A. (2020). Sustainability education in risks and crises: Lessons from Covid-19. Sustainability, 12, 5205, 1-6. DOI: 10.3390/su12125205.

References

1.Digital Transformation A Framework for ICT Literacy. A Report of the International ICT Literacy Pane.(2002). Retrieved from chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/viewer.html?pdfurl=https%3A%2F%2Fwww.ets.org%2FMedia%2FResearch%2Fpdf%2FICTREPORT.pdf&clen=1477465&chunk=trueKoncepcija cyfrovoji transformaciji nauky ta osvity na period do 2026 roku: Projekt. [The concept of digital transformation of science and education for the period up to 2026: Project]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/koncepciya-cifrovoyi-transformaciyi-osviti-i-nauki-mon-zaproshuye-do-gromadskogo-obgovorennya [in Ukrainian]. Medvedeva, M. (2015).

2.Formirovanie gotovnosti budushhih uchitelej k rabote v uslovijah smeshannogo obuchenija [Formation of future teachers' readiness to work in the conditions of blended learning]. (Ext. abstract of PhD diss.). Federalnoe gosudarstvennoe bjudzhetnoe obrazovatelnoe uchrezhdenie vysshego professionalnogo obrazovanija “Nizhegorodskij gosudarstvennyj arhitekturno-stroitelnyj universitet”, Nizhnij Novgorod [in Russian].Newman, M. (2010). Networks: An introduction. Oxford, England: Oxford University Press.

3.Peretvorennja nashogho svitu: Porjadok dennyj u sferi stalogho rozvytku do 2030 roku. Rezoljucija Gheneraljnoji Asambleji OON[Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. Res olution the General Assembly United Nations].(2015). Retrieved fromhttps://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/library/sustainable-development-report/the-2030 -agenda-for-sustainable-development.html [in Ukrainian].

4.Pro zatverdzhennja Koncepciji rozvytku pedaghoghichnoji osvity [On the approved `Concept of Pedagogical Education Development]. (2018). Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy No 776 [Order of the Ministry of Education and Science, 16.07.2018, No776][in Ukrainian].

5.Pro zatverdzhennja profesijnogho standartu “Vchytelj pochatkovykh klasiv”, “Vchytelj zakladu zaghaljnoji serednjoji osvity”, “Vchytelj z pochatkovoji osvity (z dyplomom molodshogho specialista)” [On approval of the professional standard “Primary School Teacher”, “Compulsory Secondary School Teacher”, “Primary School Teacher (with a diploma of junior specialist)”]. (2020).

6.Nakaz Ministerstva rozvytku ekonomiky, torghivli ta siljsjkogho ghospodarstva No 2736 [Order of the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture, 23.1 2.2000, No2736]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/ zatverdzheno-profstandart-vchitelya-pochatkovih-klasiv-vchitelya-zakladu-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i-vchitelya-z-pochatkovoyi-osviti [in Ukrainian].

7.Естетика і етика педагогічної дії. 2021. Вип. 23ISSN 2226-4051Aesthetics and ethics of pedagogical action. 2021. Issue 23 241Rooney, J. E. (2003).

8.Blending learning opportunities to enhance educational programming and meetings. Association Management, 55 (5), 26-32 [in English]. Shemyghon, N. (2012).

9.Sutnistj motyvacijno-cinnisnogho stavlennja studentiv do majbutnjoji profesijnoji dijaljnosti [The Essence of Motivational Value Attitudeof Students to Future Careers].

10.Problemy inzhenerno-pedaghoghichnoji osvity[Problemsof engineering pedagogic], 36, 250-254 [in Ukrainian]. Smulson, M., Lototska, Yu., Nazar, M., Ditiuk, P., & Kovalenko-Kobylianska, I. (2015).

11.Intelektualjnyj rozvytok doroslykh u virtualjnomu osvitnjomu prostori [Intellectual development of adults in the virtual educational space: monograph]: Monografija.Kyiv,

12Pedaghoghichna dumka [in Ukrainian].Wolff, L.-A. (2020). Sustainability education in risks and crises: Lessons from Covid-19. Sustainability, 12, 5205, 1-6. DOI: 10.3390/su12125205

Размещено на Allbest.ru