Методична система формування дослідницької компетентності майбутніх учителів фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Методична система формування дослідницької компетентності майбутніх учителів фізичної культури

Сергій Хлібкевич

У статті на основі визначених організаційно-педагогічних умов та спроектованої структурно-функціональної моделі розроблено методику формування дослідницької компетентності майбутнього учителя фізичної культури. Встановлено, трансдисциплінарність є методологічним підґрунтям інтегрованого підходу і виявляється на рівні класифікації і систематизації знань з різних дисциплін підготовки фахівця. Запропоновано інтеграційно-дослідницький комплекс навчальних дисциплін, у якому використано три рівні інтеграції змісту навчального матеріалу: внутрішньопредметний, міжпредметний і транспредметний. Розроблено класифікацію навчальних дисциплін за ступенем спрямованості на формування дослідницької компетентності: дисципліни першого рівня дослідницької активності (1 ДА-рівень); дисципліни другого рівня дослідницької активності (2 ДА- рівень); дисципліни третього рівня дослідницької активності (3 ДА-рівень). Змодельовано площини інтеграції, які об'єднують навчальні дисципліни підготовки фахівця та реалізаційні блоки - позадисциплінарні форми роботи студентів-майбутніх учителів фізичної культури.

Ключові слова: професійна підготовка; майбутній вчитель фізичної культури; дослідницька компетентність; інтеграція; міжпредметні зв'язки; інтеграційно-дослідницький комплекс

Постановка проблеми

навчальний матеріал компетентність студент

Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, дозволило зробити висновки про необхідність підготовки високопрофесійних фахівців, рівень підготовки яких дозволятиме науково обґрунтовано проводити навчально-тренувальний процес на засадах здоров'язбереження. Існуюча система підготовки сучасного учителя фізичної культури не здатна швидко реагувати на сучасні вимоги суспільства до фахівців цього профілю; реальний рівень професійної майстерності, фахових знань, умінь та навичок у дослідницькій та здоров'язберігальній діяльності, які отримані у процесі навчання, є недостатніми для успішного професійного становлення. Саме тому подолання означених проблем та ефективної реалізації розробленої структурно-функціональної моделі формування дослідницької компетентності майбутніх учителів фізичної культури вважаємо за необхідне описати її змістово-організаційну складову.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури досліджували Е. Вільчковський, О. Корносенко, Т. Круцевич, С. Мединський, Л. Сущенко, П. Хоменко, Б. Шиян та ін.

Проблеми формування дослідницької компетентності студентів вищої школи, її зміст, структура, засоби реалізації розглянуті у роботах М. Архіпової, В. Константинова, М. Золочевської, В. Сотник; роль науково-дослідницької діяльності як компонента професійної підготовки майбутніх фахівців розкрито в працях О. Бикової, О. Біди, О. Єгорової, А. Кузьмінського, Г. Лохонової, О. Смірнової, П. Хоменка та ін.

Але в той же час проблема розробки цілісної методичної системи формування дослідницької компетентності майбутніх учителів фізичної культури дотепер не стала предметом спеціального науково-педагогічного дослідження і не знайшла свого належного теоретичного обґрунтування.

Мета статті - на основі визначених організаційно-педагогічних умов та спроектованої структурно-функціональної моделі розробити методику формування дослідницької компетентності майбутнього учителя фізичної культури.

Виклад основного матеріалу

З метою реалізації розробленої нами структурно-функціональної моделі формування дослідницької компетентності майбутнього учителя фізичної культури та визначених організаційно-педагогічних умов була розроблена методика формування означеної компетентності, яка передбачає використання цілісного інтеграційно-дослідницького комплексу навчальних дисциплін, що забезпечує такі переваги: - створення однакових умов для всіх суб'єктів навчання; - охоплення значної кількості студентів, - швидкий зворотний зв'язок; - індивідуалізацію навчання; - можливість багаторазового відпрацювання навчального матеріалу та його застосування на будь-якому етапі навчального процесу.

Впродовж навчання у педагогічних закладах освіти майбутні учителі фізичної культури одержують фрагментарні несистематизовані дослідницькі знання і вміння. Саме тому основою формування дослідницької компетентності нами визначено трансдисциплінарний принцип навчання. Трансдисциплінарність закладена вже в самій специфіці підготовки майбутнього учителя фізичної культури, оскільки дослідницька компетентність формується в протягом всього терміну підготовки в змісті дисциплін соціально-гуманітарного, медико-біологічного і професійного циклів підготовки.

У методиці формування дослідницької компетентності майбутніх учителів фізичної культури трансдисциплінарність є методологічним підґрунтям інтегрованого підходу і виявляється на рівні класифікації і систематизації знань з різних дисциплін, виокремлення тих ключових із них, які мають фундаментальне значення, а також тісного зв'язку з особистісним досвідом. Фактично йдеться про те, що для формування такого складного багатокомпонентного явища, як дослідницька компетентність майбутнього вчителя, необхідне систематизоване дисциплінарне поле, а результатом має стати набуття студентом комплексу знань та вмінь (Манчул, 2011).

З позиції завдань нашого дослідження вважаємо за доречне навести 5 типів міждисциплінарних стратегій, розроблених В. Будановим:

міждисциплінарність як погодження мови суміжних дисциплін, тобто утворення спільної для «сусідніх» дисциплін феноменологічної бази, в якій кожна використовує свій тезаурус.

міждисциплінарність як транспогодження не обов'язково близьких дисциплін, тобто єдність методів, загальнонаукових інваріантів, універсалій, які використовуються різними дисциплінами.

міждисциплінарність як евристична гіпотеза аналогії, при якій переносяться конструкції однієї дисципліни в іншу без належного обґрунтування; незавершеність і креативність таких переносів вимагає додаткових процедур їх обґрунтування в межах даної дисципліни.

міждисциплінарність як конструктивний міждисциплінарний проект, організована форма взаємодії багатьох дисциплін для розуміння, обґрунтування та можливого управління феноменами суперскладних систем.

міждисциплінарність як мережева комунікація, або комунікація, яка самоорганізовується. Таким чином відбувається впровадження міждисциплінарної методології, трансдисциплінарних норм і цінностей, інваріантів та універсалій наукової картини світу (Буданов, 2004; 2006).

Інтегрована система професійної підготовки фахівця фізичної культури, на думку П. В. Хоменка, характеризується низкою провідних ознак: єдність - наявність інтеграційних якостей, тобто таких властивостей, якими не володіє жоден з елементів, що становлять систему; цілісність - наявність складових (елементів, компонентів, частин), з яких утворюється система; структурність - наявність певних зв'язків і відносин між частинами й елементами; функціональність - наявність функціональних характеристик технології в цілому і її компонентів зокрема (Хоменко, 2014).

З метою ефективного формування дослідницької компетентності майбутнього учителя фізичної культури нами запропоновано інтеграційно-дослідницький комплекс навчальних дисциплін - ІДК, у якому використано три рівні інтеграції змісту навчального матеріалу: внутрішньопредметний- інтеграція понять, знань, умінь тощо всередині окремих навчальних предметів; міжпредметний - синтез фактів, понять, принципів з двох і більшої кількості предметів; транспредметний - синтез компонентів основного аудиторного й позааудиторного змісту підготовки майбутнього фахівця фізичної культури.

Методика формування дослідницької компетентності майбутнього учителя фізичної культури передбачає певну послідовність наступних етапів: початковий (мотиваційно-аналітичний), базовий професійний (організаційно-діяльнісний), професійно-адаптативний. Кожен із зазначених етапів передбачає реалізацію відповідних напрямів педагогічного супроводу процесу формування дослідницької компетентності.

Як було встановлено під час аналізу освітньо-професійної програми підготовки учителя фізичної культури, навчальні дисципліни класифіковано за ступенем спрямованості на формування дослідницької компетентності на 3 групи: дисципліни першого рівня дослідницької активності (1 ДА-рівень) (весь зміст спрямований на формування дослідницьких умінь, метою їх вивчення є підготовка майбутнього вчителя до науково-дослідної діяльності з перспективою подальшого навчання у аспірантурі); дисципліни другого рівня дослідницької активності (2 ДА- рівень) - мають високий відсоток (більше 25% годин) навчальних тем лекцій, лабораторних чи/та практичних робіт, індивідуальної та самостійної роботи, які орієнтовані на вдосконалення навичок дослідницької діяльності студента); дисципліни третього рівня дослідницької активності (3 ДА-рівень) (не розкривають питання дослідницької діяльності учителя фізичної культури, завдання самостійної та індивідуальної роботи носять вузько теоретичний характер, зміст дисципліни має низький рівень професійної орієнтації).

При розробці методики формування дослідницької компетентності майбутнього учителя фізичної культури нами запропоновано інтеграційно-дослідницький комплекс навчальних дисциплін (ІДК), який дозволив на практиці раціонально використовувати інтеграційні зв'язки між предметами як у межах одного циклу, так і між навчальними циклами підготовки учителя фізичної культури на початковому (мотиваційно-аналітичному), базовому професійному (організаційно-діяльнісному) і професійно-адаптативному етапах.

В основі інтеграційно-дослідницького комплексу лежить центральний інтеграційно-дослідницький вектор (ЦІДВ) - логічна вибудувана послідовність змістових тем (інтеграційних вузлів - ІВ), які розкривають сутність дослідницької діяльності майбутнього учителя протягом усього циклу професійної підготовки у закладі вищої освіти. На основі аналізу освітньо-професійної підготовки майбутнього учителя фізичної культури та вивчення досвіду такої підготовки нами виокремлено 14 інтеграційних вузлів.

Інтеграційно-дослідницький комплекс навчальних дисциплін включає три площини інтеграції - базова площина інтеграції (БПІ), вторинна площина інтеграції (ВПІ) і третинна площина інтеграції (ТПІ). Базова площина інтеграції реалізується на трьох етапах підготовки через комплекс дисциплін першого рівня дослідницької активності (1 ДА- рівень). Які становлять ядра інтеграції (ЯІ). Так на початковому (мотиваційно-аналітичному) етапі ІДК є двоядерним і представлений навчальними дисциплінами «Основи наукових досліджень у фізичній культурі» і «Технологія тестування рухових здібностей». На базовому професійному (організаційно-діяльнісному) етапі ІДК також є двоядерним і реалізується через зміст навчальних дисциплін «Фізіологічні основи фізичного виховання» і «Спортивна метрологія». На професійно-адаптативному етапі триядерний ІДК представлений інтегрованими дисциплінами узагальнюючого типу: «Функціональна діагностика і контроль у фізичному вихованні та спорті», «Організація наукових досліджень», «Інноваційні технології у фізичній культурі і спорті».

Вторинна площина інтеграції (ВПІ) реалізується на трьох етапах підготовки через комплекс дисциплін другого рівня дослідницької активності (2 ДА-рівень), які на кожному з етапів підготовки розділені на 3 ядра: ядро дисциплін професійно-практичного циклу, ядро дисциплін медико-біологічного циклу і ядро соціально-гуманітарних дисциплін. Ядро дисциплін професійно-практичного циклу в межах вторинної площини інтеграції на початковому (мотиваційно-аналітичному) етапі включає такі дисципліни як «Теорія і методика викладання легкої атлетики», «Теорія і методика викладання спортивних ігор», «Теорія і методика викладання плавання», «Теорія і методика викладання рухливих ігор і забав», «Фізкультурно-спортивні споруди», «Вступ до спеціальності», «Теорія і методика викладання гімнастики», «Теорія і методика фізичного виховання». Ядро дисциплін медико-біологічного циклу утворюють «Основи медичних знань», «Анатомія з основами спортивної морфології», «Біомеханіка», «Біохімія», «Фізіологія людини», «Гігієна шкільна та фізичного виховання». Ядро соціально-гуманітарних дисциплін становить зміст дисциплін «Психологія» і «Педагогіка», в яких розкриваються загальнонаукові аспекти дослідницької діяльності фахівця.

Ядро дисциплін професійно-практичного циклу в межах вторинної площини інтеграції на базовому професійному (організаційно-діяльнісному) етапі включає такі дисципліни як «Організація і методика масової фізичної культури», «Спортивно-педагогічне вдосконалення», «Теорія і методика викладання атлетизму». Ядро дисциплін медико-біологічного циклу на цьому етапі утворюють дисципліни «Вікова фізіологія і валеологія» і «Біомеханіка». Ядро соціально-гуманітарних дисциплін становить зміст дисципліни «Інформаційні технології у професійній діяльності».

Ядро дисциплін професійно-практичного циклу в межах вторинної площини інтеграції на професійно-адаптативному етапі включає такі дисципліни, як «Методика фізичного виховання у вищій школі», «Адаптивне фізичне виховання», «Фізична рекреація різних груп населення», «Теорія і методика спортивного тренування», «Теорія і методика спортивної підготовки в обраному виді спорту». Ядро дисциплін медико-біологічного циклу на цьому етапі утворюють дисципліни «Медико-біологічні основи фізичного виховання і спорту», «Фізіологія фізичного виховання і спортивного тренування», «Екологічні та гігієнічні основи фізичного виховання і спорту», «Сучасні засоби комплексного оздоровлення». Ядро соціально-гуманітарних дисциплін становить зміст дисциплін «Психологія вищої школи» і «Педагогіка вищої школи».

Третинна площина інтеграції (ТПІ) також реалізується на трьох етапах підготовки через комплекс дисциплін третього рівня дослідницької активності (3 ДА-рівень), які також на кожному з етапів підготовки розділені на 3 ядра. Ядро дисциплін професійно-практичного циклу в межах третинної площини інтеграції на початковому (мотиваційно-аналітичному) етапі включає такі дисципліни як «Історія фізичної культури», «Педагогіка фізкультурно-спортивної діяльності» і «Загальна теорія спорту для всіх». Ядро дисциплін медико-біологічного циклу на цьому етапі утворює «Фізіологія рухової активності». Ядро соціально-гуманітарних дисциплін становить «Історія України», «Іноземна мова», «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Цивільний захист і працеохоронна діяльність», в змісті яких питання дослідницької діяльності фахівця розкрито фрагментарно.

На базовому професійному (організаційно-діяльнісному) етапі ядро дисциплін професійно-практичного циклу в межах третинної площини інтеграції скомпоновано із дисциплін «Організація туристично-краєзнавчої роботи», «Олімпійський і професійний спорт», «Управління у сфері фізичної культури», «Ритміка і хореографія». Ядро соціально-гуманітарних дисциплін становить дисципліна «Основи педагогічної майстерності».

На професійно-адаптативному етапі ядро дисциплін професійно-практичного циклу в межах третинної площини інтеграції представлено дисциплінами «Менеджмент і маркетинг у фізичній культурі і спорті», «Програмно-нормативні основи фізичного виховання і спорту», «Сучасні фітнес-технології», «Професійно-прикладна фізична підготовка». Ядро дисциплін медико-біологічного циклу на цьому етапі утворює Психофізіологія професійної діяльності», а ядро соціально-гуманітарних дисциплін - «Іноземна мова у професійній діяльності» та «Цивільна безпека».

Крім площин інтеграції, які об'єднують навчальні дисципліни підготовки фахівця, виокремлюються так свані реалізаційні блоки (РБ) - позадисциплінарні форми роботи студентів-майбутніх учителів фізичної культури.

Перший реалізаційний блок (РБ-1) - включає в себе виконання науково-дослідних завдань під час проходження навчально-виробничої практики (4 семестр), написання тез конференції. Виконання завдань в цьому блоці є логічним завершенням початкового (мотиваційно-аналітичного) етапу підготовки фахівця.

Другий реалізаційний блок (РБ-2) - передбачає виконання курсової роботи, вирішення завдань виробничо-педагогічної практики, написання тез конференції, участь у конкурсі студентських наукових робіт за галузями: «Основи здоров'я», «Фізичне виховання», «Фізична культура і спорт». Виконання науково-дослідних завдань в межах цього блоку є своєрідним завершенням базового професійного (організаційно-діяльнісного) етапу підготовки.

Третій реалізаційний блок (РБ-3) - передбачає вирішення завдань виробничо-педагогічної практики в старшій та вищій школі, написання тез конференції, участь у конкурсі студентських наукових робіт за галузями: «Основи здоров'я», «Фізичне виховання», «Фізична культура і спорт», виконання дослідного завдання в межах атестації з професійної підготовки. Виконання науково-дослідних завдань в межах цього блоку є своєрідним завершенням професійно-адаптативного етапу підготовки.

Результатом впровадження методичної системи формування дослідницької компетентності майбутніх учителів фізичної культури має стати цілісне інтегроване дослідницьке знання, головними ознаками якого є: інтеграційна якість даного знання, відмінна від властивостей і якостей тих початкових знань, що його утворюють; мобільність складових інтеграційного знання і всього знання в цілому як системної освіти; доцільність знання, його спрямованість на досягнення мети через суб'єкта - носія інтеграційного знання; підвищений рівень комунікативності інтеграційного знання; інтеграційне знання - інструмент розвитку (синтезованого бачення) явищ, об'єктів і процесів навколишньої дійсності (Федорец, 1989).

Висновки

Отже, методична система формування дослідницької компетентності майбутніх учителів фізичної культури реалізується через інтеграційно-дослідницький комплекс навчальних дисциплін, який дозволяє на практиці раціонально використовувати інтеграційні зв'язки між предметами як у межах одного циклу, так і між навчальними циклами підготовки учителя фізичної культури на початковому (мотиваційно-аналітичному), базовому професійному (організаційно-діяльнісному) і професійно-адаптативному етапах. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у впровадженні розробленої методичної системи у навчальний процес підготовки майбутнього учителя фізичної культури та в перевірці її ефективності.

Список використаних джерел

1. Буданов, В. Г. (2004). Синергетикакоммуникативныхсценариев. В кн. Л. П. Кияшенко, & П. Д. Тищенко (Ред.), Синергетическая парадигма. Когнитивно-коммуникативныестратегиисовременногонаучногопознания (С. 444-461). Москва: Прогресс-традиции.

2. Буданов, В. Г. (2006). Трансдисциплинарноеобразование в XXI веке: проблемыстановления. В кн. Г. Г. Малинецкого (Ред.), БудущееРоссии в зеркалесинергетики (С. 169-179). Москва.

3. Манчул, Б. В. (2011). Синтез наук як умова становлення системи сучасного наукового знання. Науковий вісник Чернівецького університету: Серія: Філософія, 563-564, 35-39.

4. Федорец, Г. Ф. (1989). Межпредметныесвязи в преподаваниидисциплинпсихолого-педагогическогоцикла. В. кн. Совершенствованиепрофессиональнойподготовки будущих учителейфизическоговоспитания (С. 40-58). Пермь.

5. Хоменко, П.В. (2014). Теоретичні і методичні основи природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у вищому педагогічному навчальному закладі. (Автореф. д-ра пед. наук). Нац. акад. пед. наук України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. Київ.

6. Budanov, V G. (2004). Sinergetikakommunikativnykhstcenariev [Synergeticsofcommunicativescenarios]. In L. P. Kiiashenko,

7. & P. D. Tishchenko (Eds.), Sinergeticheskaiaparadigma. Kognitivno-kommunikativnye strategiisovremennogonauchnogopoznaniia [Synergeticparadigm. Cognitive-communicative strategiesofmodernscientificknowledge] (pp. 444-461). Moskva: Progress-traditcii [inRussian].

8. Budanov, V. G. (2006). Transdistciplinarnoeobrazovanie v XXI veke: problemystanovleniia [Transdisciplinaryeducationinthe 21st century: problemsofbecoming]. In G. G. Malinetckogo (Ed.), BudushcheeRossii v zerkalesinergetiki [ThefutureofRussiainthemirrorofsynergetics] (pp. 169-179). Moskva [inRussian].

9. Fedoretc, G. F. (1989). Mezhpredmetnyesviazi v prepodavaniidistciplin psikhologo-pedagogicheskogo tcikla [Intersubjectcommunicationsintheteachingofthedisciplinesofthepsychologicalandpedagogicalcycle]. InSovershenstvovanieprofessionalnoipodgotovkibudushchikhuchiteleifizicheskogovospitaniia [Improvingthetrainingoffutureteachersofphysicaleducation] (pp. 40-58). Perm [inRussian].

10. Khomenko, P. V. (2014). Teoretychni i metodychniosnovypryrodnychonaukovoipidhotovkymaibutnikhfakhivtsivfizychnoikultury u vyshchomupedahohichnomunavchalnomuzakladi [Theoreticalandmethodologicalfoundationsofnaturalsciencetrainingoffuturespecialistsinphysicaleducationin a higherpedagogicalinstitution]. (Extendedabstractof D diss.). Nats. akad. ped. naukUkrainy, In-t ped. osvity i osvitydoroslykh. Kyiv [inUkrainian].

11. Manchul, B. V. (2011). Synteznaukyakumovastanovlenniasystemysuchasnohonaukovohoznannia [Synthesisofsciencesas a conditionofformationofthesystemofmodernscientificknowledge]. NaukovyivisnykChernivetskohouniversytetu: Seriia: Filosofiia [ChernivtsiUniversityScientificBulletin: Series: Philosophy], 563-564, 35-39 [inUkrainian].

KHLIBKEVYCH S.B.

Poltava V. G. KorolenkonationalpedagogicalUniversity, Ukraine

METHODOLOGICAL SYSTEM OF RESEARCH COMPETENCE FORMATION OF FUTURE PE TEACHERS

Inordertorealizationthestructuralandfunctionalmodeloftheresearchcompetenceformationoffuture PE teachersdevelopedbyusandcertainorganizationalandpedagogicalconditions, a methodologyoftheformationofcertaincompetencehasbeendeveloped. Itprovidestheusingof a completeintegrationandresearchcomplexofeducationaldisciplines, whichgivesthefollowingadvantages: - formationofthesameconditionsforallstudents; - reachof a gooddealofstudents; - fastfeedback, individualizationofeducation; - possibilityofrepeatedpracticeofeducationalcontentandusingofitatanystageofeducationalprocess.

Todeveloptheresearchcompetenceoffuture PE teacherseffectivelyweproposeanintegrationandresearchcomplexoftrainingdisciplines, whichusesthreelevelsofintegrationofeducationalcontent: internalsubject - integrationofconcepts, knowledge, skills, etc. withinseparateschoolsubjects; intersubject - synthesisoffacts, concepts, principlesfromtwosubjectsandmore, transsubject - synthesisofcomponentsofthemainclassroomand out-of-class contentofthefuture PE specialiststraining.

As a resultoftheimplementationofthemethodologicalsystemofresearchcompetenceformationoffuture PE teachers, thereshouldbecompleteintegratedknowledge, themaincharacteristicsofwhichare: theintegratedqualityofthisknowledgedifferentsfrompropertiesandqualitiesofthatinitialknowledgethatformsit; mobilityofcomponentsoftheintegratedknowledgeandthewholeknowledgeingeneralaseducationalsystem; theappropriacyofknowledge, itscommitmenttoachieving a goalthrough a subject - theholderoftheintegratedknowledge; theincreasedlevelofcommunicativenessoftheintegratedknowledge; theintegratedknowledge - istheinstrumentofdevelopment (syntheticvision) ofthephenomena, objectsandprocessesofsocialrealm.

Themethodologicalsystemofresearchcompetenceformationoffuture PE teachersisrealizedthroughintegration-researchcomplexofschoolsubjects, whichallowspracticalusingofintegrationcommunicationsbetweensubjectsbothwithinonecourse, andbetweenschoolcoursesof PE teachertrainingatthebasic (motivational-analytical), basicprofessional (organizational-activity) and academic-adaptive stages.

Keywords: professionaltraining, future PE teacher; researchcompetence; integration; intersubjectcommunications; integration-research complex

Размещено на Allbest.ru