Оптимізація прикладної фізичної і психофізіологічної підготовки учнів закладів професійно-технічної освіти

Размещено на http://allbest.ru

ОПТИМІЗАЦІЯ ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ І ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Роман Римик, Любомир Маланюк, Андрій Синиця,

Роман Партан, Валерій Ступницький

Мета. Розробити зміст професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх фахівців, діяльність яких здійснюється в статичному режимі (оператори комп'ютерного набору, фахівці з сервісного обслуговування техніки, банківські контролери, офісні службовці), форми, методи й педагогічні умови його реалізації та визначити їх вплив на розвиток професійно-прикладних фізичних якостей. Методи. З метою реалізації мети дослідження використовували теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, фізіометричні дослідження, педагогічне тестування, методи математичної статистики. До педагогічного експерименту були залучені 45 учні перших курсів Вищого професійного училища сервісного обслуговування техніки та Вищого професійно училища № 13 міста Івано-Франківська. В експериментальну програму фізичного виховання були включені фізичні вправи загального впливу, фізичні вправи спрямовані на спеціально-професійну фізичну підготовку, фізичні вправи, що сприяють розвитку психофізіологічних властивосте організму та фізичні вправи, що сприяють профілактиці професійних захворювань та нейтралізації впливу шкідливих чинників відповідного виробництва. Результати. За час педагогічного експерименту статистично достовірно поліпшився рівень фізичного здоров'я на 61,4%.

The article defines professional qualities, substantiates and formulates the content of professional- applied physical training of students of vocational and technical educational institutions, determines the means ofprofessional-applied physical training of students and their effectiveness in the process of mastering the future profession.

The purpose of the study is to substantiate the content of PPFP in vocational schools and to determine its impact on physical fitness and professional qualities.

To the pedagogical experiment 45 students of the first course of the UPU of the WTO and the TPU № 13 in Ivano-Frankivsk were involved.

In order to accomplish the tasks, theoretical analysis and generalization of scientific and methodological literature, pedagogical observations, physiometric research, pedagogical testing, methods of mathematical statistics were used.

The implemented experimental program included the means, forms and conditions for the implementation of this program. From the existing programs on physical education, it differed in specific means and methods of developing the professional qualities of specialists who carry a small amount of physical activity during their professional activity

Effectiveness of our program ofPPFP students of the VET, confirmed in the experiment, as evidenced by its results. Namely, the level of somatic health has increased by 61,4%; the number of students with a higher average level ofphysical preparedness increased by 25,3%, and 24,9% of the students showed a high level; the number of pupils with a lower average level of physical preparedness decreased by 46,9%, with an average of 2,9%.

Probably the indexes of testing ofprofessional qualities of students of VET schools, such as coordination of movements according to the Kopylov test, have significantly increased; jump in length from the front and back; skill test; statistical endurance of muscles of the abdominal press and back; speed of visual information processing; concentration and stability of attention, distribution and switching attention; mobility of nerve processions; operational and arbitrary memory.

Key words: professional-applied physical training, professional qualities, physical fitness, pupils of vocational schools.

Постановка проблеми й аналіз результатів останніх досліджень

Однією зі складових підготовки учнівської молоді у професійно-технічних закладах освіти є професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП), яка сприяє формуванню необхідних фізичних і психічних якостей, рухових навиків у відповідності до профілю майбутньої професії [2].

ППФП із середини XX століття включено окремим розділом у Державну програму фізичного виховання і є обов'язковим видом фізичної підготовки учнів у професійно-технічних навчальних закладах [4, 5]. Це обумовлено тим, що систематичні заняття прикладними фізичними і спортивними вправами сприяють формуванню необхідних трудових навиків, оптимізують психофізичну підготовку учнів, поліпшують працездатність, сприяють адаптації організму до умов виробничої діяльності [2, 7].

ППФП учнів і студентів навчальних закладів різного профілю вивчали вітчизняні та зарубіжні дослідники, а саме: у технічних закладах С.А. Савчук, 2002 і Р.Т. Раєвський, 2003; гуманітарних - В.В. Романенко, 2003; аграрних - Л.В. Хрипко, 2003; військових - О.М. Боярчук, 2010, А.М. Одеров, 2016; економічних - Н.Н. Завидівська, 2002; автотранспортних - М.В. Богданов, 2010.

Водночас досі залишаються мало вивченими особливості 1111ФП студентів, що здобувають групу професій, пов'язаних із діяльністю в статичному режимі (бухгалтери, оператори комп'ютерного набору, фахівці з сервісного обслуговування техніки, банківські контролери, офісні службовці, фахівці з ремонту автомобілів тощо).

Мета дослідження - розробити зміст ППФП майбутніх фахівців, діяльність яких здійснюється в статичному режимі (оператори комп'ютерного набору, фахівці з сервісного обслуговування техніки, банківські контролери, офісні службовці), форми, методи й педагогічні умови його реалізації та визначити їх вплив на розвиток професійно-прикладних фізичних якостей.

Методи й організація досліджень. З метою реалізації поставлених завдань використовували теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічні спостереження, фізіометричні дослідження, педагогічне тестування, методи математичної статистики.

До педагогічного експерименту були залучені 45 учні першого курсу ВПУ сервісного обслуговування техніки (СОТ) м. Івано-Франківська, з яких 25 юнаків складали експериментальну (ЕГ) і 20 - контрольну групи (КГ). В експериментальній групі була реалізована спеціально розроблена програма ППФП. Програма включала засоби, форми та педагогічні умови її реалізації. Від діючих програм з фізичного виховання вона відрізнялась специфічними засобами та методами розвитку професійно-важливих якостей майбутніх фахівців вище зазначених професій [6]. Зокрема, були використані наступні фізичні вправи: загального впливу; фізичні вправи спрямовані на спеціально-професійну фізичну підготовку; вправи, що сприяють розвитку психофізіологічних властивостей організму; фізичні вправи, що сприяють профілактиці професійних захворювань та нейтралізації впливу шкідливих чинників виробництва. За змістом навчальні зняття були комплексними, але окремі з них були цілком присвячені ППФП [3].

Результати дослідження і дискусія. Проведене дослідження дало змогу виявити, що більшість обстежених (81,5%) мають низький та нижчий від середнього рівні фізичного здоров'я і лише у 18,5% він є середній та вищий за середній, що свідчить про малі функціональні резерви фізіологічних систем організму [1].

Щодо стану фізичної підготовленості, то 39,3% обстежених мали середній рівень, 28,8% - нижчий від середнього, 20,4% - вищий від середнього. Відсоток учнів із високим рівнем фізичної підготовленості становив 4,4%, з низьким - 7,1%.

Оцінка розвитку професійно-важливих якостей показали, що більшість учнів досягли середнього рівня усіх показників, окрім тесту на статичну силову витривалість м'язів спини і в тесті з визначення зорової довільної пам'яті.

За час педагогічного експерименту статистично достовірно поліпшився рівень фізичного здоров'я на 61,4%. 1ри цьому кількість учнів, які мали низький та нижчий за середній рівні фізичного здоров'я, зменшилася на 32,1%. Водночас на 35,5% збільшилася кількість учнів із середнім та вищим за середній рівнями фізичного здоров'я. Відбулися позитивні зміни в стані фізичної підготовленості учнів. Так, по завершенню педагогічного експерименту не виявилось учнів із низьким рівнем фізичної підготовленості (до початку експерименту таких учнів було 11,5%). На 46,9% зменшилася кількість учнів з нижчим за середній рівнем фізичної підготовленості та на 2,9% - із середнім рівнем. Водночас зросла кількість учнів із вищим за середній рівнем фізичної підготовленості на 25,3%, а 24,9% учнів виявили високий рівень фізичної підготовленості.

В таблиці 1 подані результати, щодо змін професійно-значимих психофізичних і психофізіологічних якостей, які відбулися в результаті реалізації авторської програми. Так, показник тесту Копилова зріс на 19,2%.

Таблиця 1

Характеристика змін професійно-важливих психофізичних якостей учнів після педагогічного експерименту

Покращився показник у стрибку в довжину з місця на 15,8%. Із човникового бігу результат збільшився на 10,4%. Результат в тесті “Кидок баскетбольного м'яча у кошик” зріс на 49,6%, силова витривалість м'язів черевного пресу зросла на 69,8%, а скелетних м'язів спини на 72,4% (див. табл. 1).

Кількісний аналіз швидкості переробки зорової інформації виявив збільшення цього показника в учнів на 42,4%. Щодо результатів в тесті “Переплутані лінії”, які оцінюють концентрацію уваги, що є професійно-прикладною властивістю, то приріст склав 31,1% (див. табл. 1).

Подібна тенденція спостерігалася у тесті “Червоно-чорні таблиці”, який відображає стан рухливості нервових процесів. Суттєво покращилися показники оперативної (на 14,9%) і довільної пам'яті (на 80,3%) (див. табл. 1).

Висновки

1. Отже реалізація авторської програми професійно-прикладної фізичної підготовки учнів професійно-технічних закладів освіти, які готують операторів комп'ютерного набору, фахівців з сервісного обслуговування техніки, банківських контролерів, офісних службовців забезпечила вірогідне покращення соматичного здоров'я, збільшення кількості учнів з вищим за середній рівень фізичної підготовленості.

2. Вірогідно зросли показники професійно-важливих психофізичних якостей учнів (статичної витривалості головних м'язових груп, координаційних здібностей за тестом Копилова, концентрація, розподіл та переключення уваги, спритність, рух ливість нервових процесів, оперативна та довільна пам'ять).

1. Апанасенко ГЛ. Индивидуальное здоровье, как предмет исследования. Валеология. 1997; 4: 44-46.

2. Кабачков ВА. Основы физического воспитания с профессиональной направленностью в учебных заведениях профтехобразования. [автореферат]. Москва: Всерос. науч.-иссл. инст. физ. культуры и спорта. 1996. 63 с.

3. Круцевич ТЮ, редактор. Теорія і методика фізичного виховання: підруч. для студ. ВНЗ фіз. виховання і спорту. Київ: Олімпійська література; 2003. Том 2. 392 с.

4. Пилипей ЛП. Психолого-педагогические проблемы профессионально-прикладной физической подготовки специалистов, работающих в системе “человек-компьютер”. Олімпійський спорт і спорт для всіх: Матеріали XIV Міжнародного наукового конгресу 5-8.10.2010. Київ: НУФВСУ, 2010. С. 490.

5. Раевский РТ. Проблема физической подготовлености современного человека и пути ее решения на пороге XXI века. Физическая культура, спорт, туризм - в новых условиях развития стран СНГ: Меж- дунар. науч. конгр. Минск, 1999. ІІ. С. 20-24.

6. Римик РВ, МаланюкЛБ. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів медичних коледжів. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. 2017; 27: 65-71.

7. Римик РВ, Маланюк ЛБ. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів коледжу ресторанного сервісу і туризму. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. 2017; 28: 52-57.

Размещено на Allbest.ru