Діагностика рівня сформованості професійної компетентності майбутніх вчителів фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діагностика рівня сформованості професійної компетентності майбутніх вчителів фізичної культури

В'ячеслав Семененко, Сергій Трачук, Марія Бричук, Людмила Цикало

Мета. Провести діагностику рівня сформованості організаторських і комунікативних здібностей майбутніх вчителів фізичної культури та виявити чинники, які перешкоджають саморозвитку майбутнього педагога.

Методи. Під час дослідження застосовували такі методи: аналіз спеціальної літератури з проблеми дослідження; соціологічні методи (опитувальники оцінки рівня сформованості чинників, що пере - шкоджають і стимулюють саморозвиток майбутнього педагога (за Н.Журіним та Є.Ільїним); анкета для діагностики організаторських і комунікативних здібностей педагога КОС-1); методи математичної статистики. Дослідження проводили на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України в якому взяли участь 24 студенти (20 хлопців, 4 дівчини) факультету здоров 'я, фізичного виховання і туризму, які здобувають ступінь бакалавра за спеціальністю 014 Середня освіта (фізична культура). Результати. Встановлено, що більшість майбутніх вчителів фізичної культури (62,5%) мають середній та високий рівні комунікативних та організаторських здібностей. Водночас виявлено, що саморозвитку майбутнього педагога стоять на заваді такі фактори: відсутність власної ініціативи (83,34%); розчарування через невдачі, що траплялися в ході проведення занять та позаурочних заходів (58,33%); дефіцит часу (37%); обмежені ресурси, скрутні життєві ситуації (79,17%); відсутність об'єктивної інформації про функції вчителя фізичної культури (54, 17%). Висновок. Проведений аналіз оцінки організаторських і комунікативних здібностей студентів засвідчив, що тільки 16,7%, мають високий рівень організаторських і комунікативних здібностей. Головними чинниками, що перешкоджають саморозвитку майбутнього педагога є відсутність власної ініціативи; дефіцит часу, відсутність об 'єктивної інформації про функції вчителя фізичної культури.

Ключові слова: діагностика, професійна компетентність, вчитель фізичної культури, професійна діяльність.

The purpose. To conduct a diagnosis of the level of formation of organizational and communicative abilities offuture teachers of physical culture and to identify the factors that impede the self-development of a future teacher.

Methods. During the study, the following methods were used: analysis of special literature on the research problem; sociological methods (questionnaires for assessing the level of the formation of factors that hinder and stimulate the self-development of the future teacher (according to N. Zhurin and Y. Ilyin); a questionnaire for diagnosing organizational and communicative abilities of the teacher KOS-1); methods of mathematical statistics. The research was conducted on the basis of the National University of Physical Education and Sports of Ukraine, which was attended by 24 students (20 boys, 4 girls) from the Faculty of Health, Physical Education and Tourism, who obtain a bachelor's degree in the specialty 014 Secondary Education (Physical Culture). Results It has been established that the majority of future teachers of physical culture (62.5%) have an average and high level of communicative and organizational abilities. At the same time, it was revealed that the following factors hinder the self-development of the future teacher: lack of own initiative (83.34%); disappointment due to failures that occurred during classes and extracurricular activities (58.33%); shortage of time (37%); limited resources, difficult life situations (79,17%); the lack of objective information about the functions of the teacher of physical culture (54, 17%). Conclusion. The conducted analysis of the assessment of organizational and communicative skills of students showed that only 16.7%, have a high level of organizational and communicative abilities. The main factors hindering self-development of the future teacher is the lack of their own initiative; lack of time, lack of objective information about the functions of the teacher of physical culture.

Key words: diagnostics, professional competence, teacher of physical culture, professional activity.

Постановка проблеми й аналіз результатів останніх досліджень

вчитель фізичної культури саморозвиток

Процес формування фахівця якісно нового рівня суттєво стримується наявним розривом між досягненнями науки й освітою, тому різко знижується коефіцієнт корисного використання наукових відкриттів і нових технологій, фундаментальне знання витісняється зі змісту освітніх процесів прикладними знаннями. Сьогодення встановлює перед суспільством завдання підготовки вчителів фізичної культури, які б опанували не лише високий рівень фахової підготовки, а й були спроможними приймати оригінальні та нестандартні рішення, підготовленими до активної участі в інноваційних процесах, компетентних у вирішенні дослідницьких та експериментальних завдань, здатні до систематичного аналізу навчально-виховного процесу в школі, проявляли творчий підхід у визначенні та прогнозуванні педагогічних явищ. Саме вчитель фізичної культури є тим педагогом, який реалізує різні напрямки роботи: фізичне виховання, спортивне тренування, рекреаційно-туристичну діяльність [1, 2, 4].

Таким чином, актуальним питанням постає дослідження педагогічної діагностики професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури з метою підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх викладачів фізичної культури у вищих навчальних закладах.

Цьось А. і співавтори [11] зазначають необхідність відповідних змін у підготовці майбутніх учителів фізичної культури в системі вищої педагогічної освіти. Це знаходить висвітлення в змісті нового освітнього стандарту, нових навчальних планах і програмах, пошуку шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх кадрів.

Наумчук В. стверджує, що головною умовою якісної та ефективної професійної діяльності вчителя фізичної культури є досягнення оптимального рівня педагогічної майстерності, яка складається перед усім з загальної культури, гуманістичної спрямованості, педагогічних здібностей та насамперед з професійної компетентності [7].

Мета дослідження - провести діагностику рівня сформованості організаторських і комунікативних здібностей майбутніх вчителів фізичної культури та виявити чинники, які перешкоджають саморозвитку майбутнього педагога.

Методи досліджень. Для реалізації поставленої мети використовували такі методи: аналіз спеціальної літератури з проблеми дослідження; соціологічні методи (опи-тувальники оцінки рівня сформованості чинників, що перешкоджають і стимулюють саморозвиток майбутнього педагога (за Н.Журіним та Є.Ільїним); Оцінка рівня розвитку комунікативних та організаторських здібностей відбувалась за методикою “КОС-1” (“Комунікативні та організаторські схильності”). Кількісні дані були опрацьовані методами математичної статистики.

Дослідження рівня сформованості професійної компетентності вчителів фізичної культури до фахової діяльності проводилось на основі опитування і анкетування студентів, які проходили педагогічну практику в закладах загальної середньої освіти. У дослідженнях брали участь 24 студенти (20 хлопців, 4 дівчини) факультету здоров'я, фізичного виховання і туризму Національного університету фізичного виховання і спорту України, які здобувають ступінь бакалавра за спеціальністю 014 Середня освіта. Фізична культура. Опитування та анкетування було проведено під час педагогічної практики в закладах середньої освіти.

Результати дослідження і дискусія

Професійна підготовка майбутнього учителя фізичної культури у вищій педагогічній школі являє собою процес становлення його особистості, розвитку загальної і професійної педагогічної культури, професійних ком-петенцій, що виступають передумовою ефективної майбутньої професійної діяльності вчителя в школі [10]. Професійна готовність майбутнього учителя фізичної культури виступає як цілісний стан особистості, що виражає якісні характеристики її спрямованості, свідомості, професійної позиції, іміджу, рівня оволодіння професійно-педагогічними діями (Максимов В., 2002; Мартиненко С, 2008; Доценко, Ю, 2014).

На думку Цьось А. (2012), Мартиненко С. (2011), Максимов (2002), Пигалова Л. (2006) педагогічне діагностування полягає у встановленні і вивченні ознак, що характеризують стан і результати процесу навчання, і що дає змогу на цій основі прогнозувати можливі відхилення, визначати шляхи їх попередження, а також коригувати процес навчання з метою підвищення якості його результату [6].

Компетентність вчителя фізичної культури можна визначити як інтегральну якість особистості педагога, яка характеризується рівнем сформованості професійно необхідних знань та вмінь, які формують систему компонентів: загальну культуру педагога (моральну, естетичну, духовну тощо); професійно-педагогічну компетентність (фахову, методичну, психологічну, дослідницьку, творчу, фізичну); загально-професійну майстерність, вміння та здібності (пізнавальні, комунікативні, організаційні); педагогічну техніку, готовність до інноваційної діяльності та самовдосконалення [3, 8, 9].

На рис. 1 представлені результати щодо розподілу студентів за рівнями сформованості комунікативних та організаторських здібностей.

Як видно з даного рисунку 8,3% мають низький рівень прояву комунікативних та організаторських здібностей. Для 12,5% респондентів цей рівень є нижче середнього. Такі студенти, як правило, не прагнуть до спілкування, почуваються невпевнено в новому соціумі, проводять дозвілля наодинці, переживають труднощі в налагодженні контактів з людьми, погано орієнтуються в незнайомій ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи, прагнуть не приймати самостійних рішень. Середній рівень прояву комунікативних й організаторських здібностей властивий 29,2% майбутніх вчителів фізичної культури. Особи з таким рівнем розвитку зазначених здібностей прагнуть до контактів з людьми, не обмежують коло власних знайомств, планують свою роботу, відстоюють свою думку. При цьому “потенціал” схильності не дуже стійкий. Ця група потребує серйозної та планомірної роботи з формування і розвитку комунікативних та організаторських здатностей. До групи з високим рівнем прояву комунікативних і організаторських здібностей віднесено 33,3% студентів. Вони швидко знаходять собі друзів та однодумців, не губляться в нових обставинах, постійно розширюють коло знайомств, займаються суспільною діяльністю, допомагають близьким друзям, колегам, виявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь у громадських заходах, здатні самостійно приймати рішення у важкій ситуації.

Щодо високого рівня зазначених схильностей, то вони виявлені у 16,7% студентів, які мають потребу у відповідній діяльності і активно до неї прагнуть. Для них характерна швидка орієнтація у складних ситуаціях, адекватність поведінки в новому колективі, ініціатива, прагнення до прийняття самостійних рішень, відстоювання власної думки.

Отже, більшість майбутніх вчителів фізичної культури (62,5%) мають середній та високий рівні комунікативних та організаторських здібностей. Зауважимо, що педагогічні здібності хоч і частково опосередковані вродженими задатками, але формуються в процесі як навчання, так і професійної діяльності (виконання специфічних функцій, безперервне підвищення кваліфікації).

Одним з дієвих методів підвищення професійної підготовки майбутніх вчителів є проведення педагогічної практики. Для визначення чинників, які перешкоджають саморозвитку майбутнього педагога було проведено опитування, результати якого представлені на рис 2.

Отримані дані свідчать про те, що відповідаючи на питання “Під час практики Вам заважала власна інерція?” скоріше так чим ні 41,67% та 16,67% сказали так, а 41,67% студентів - ні, лише, що може бути пов'язано з невпевненістю та недостатнім досвідом, а також з недостатнім вмінням організовувати свою діяльність.

На питання “Під час практики Вам заважали розчарування через невдачі, які траплялися в ході проведення занять та позаурочних заходів?” 37,50% відповіли так, скоріш так ніж ні відповіло 20,83% і ні 41,67%. Можна припустити, що значний відсоток тих студентів які сказали так, і скоріше так ніж ні, досить відповідально

ставляться до своєї роботи і тому так сприймали ситуації. Однак педагогічний аналіз, педагогічні зауваження і поради, в подальшому посприяють саморозвитку майбутнього педагога.

На питання “Під час практики Вам заважала відсутність підтримки з боку педагогів в навчальному закладі, де вони проходили практику?” 4,17% відповіли скоріше так ніж ні і 95,83% відповіли ні. Такий відсоток можна пояснити тим, що викладачі повсякчас підтримували, наставляли, радили студентам.

На питання “Під час практики Вам заважало негативне ставлення оточуючих, які погано сприймають ваше бажання змін і прагнення до нового стилю оздоровчої роботи?” відповіли так 4,17% студентів, і ні відповіли 95,83%. Зазвичай студенти практиканти постійно вносять у навчально-виховний процес інноваційні підходи, методи, засоби, що приносить позитивний ефект від занять і підвищує інтерес, сприяє формуванню мотивації у тих хто займається.

На питання “Під час практики Вам заважала відсутність системи роботи в цьому напрямку під час навчання в університеті?”, тільки 4,17% студентів відповіли так, а решта 95,83% відповіли ні, що свідчить про системність вивчення дисциплін під час навчання в університеті.

На питання “Під час практики Вам заважав стан здоров'я?” відповіли: так і скоріше так, ніж ні по 4,17% студентів, а 91,67% відповіли ні. Хоча це і суб'єктивна оцінка свого здоров'я, однак є свідченням того, що більшість студентів займаються різними видами спорту.

На питання “Під час практики Вам заважала нестача часу?” 12,50% студентів відповіли так, скоріше так, ніж ні вибрали 25% респондентів, і 62,50% - відповіли ні. Зазначимо, що значна частина студентів ствердно відповіла на питання про обмежені ресурси і скрутні життєві обставини, що в свою чергу має вплив на можливості саморозвитку та самовдосконалення.

На питання “Під час практики Вам заважала відсутність об'єктивної інформації про Вашу діяльність під час проходження практики?” 4,35% відповіли так, ще 4,35% відповіли скоріше так, ніж ні і 91,3% відповіли ні. Варто відзначити високий рівень науково-методичної та практичної роботи методистів та викладачів університету.

На питання “Під час практики Вам заважала втрата інтересу до педагогічної діяльності після проходження практики?” відповіли так 4,35% і ще 17,39% скоріше так, ніж ні, 78,26% відповіли ні. Тому, можемо припустити, що респонденти отримали необхідні знання та розглядають можливість зростання професійної майстерності та подальшої педагогічної діяльності.

Висновки

1. Проведений аналіз оцінки організаторських і комунікативних здібностей студентів свідчить наступне: дуже низький рівень прояву здібностей до комунікативної та організаторської діяльності відмічено у 8,3% майбутніх викладачів фізичної культури, нижчий середнього у 12,5%, середній рівень властивий 29,2%, високий рівнем прояву - 33,3%. Тільки 16,7%, мають дуже високий рівень зазначених здібностей, яким властива швидка орієнтація у важких ситуаціях, адекватна поведінка в новому колективі, ініціативність, прагнення до самовдосконалення і прийняття самостійних рішень та відстоювання власної думки.

2. Головними чинниками, що перешкоджають саморозвитку майбутнього педагога, зокрема є відсутність власної ініціативи (83,34%); розчарування через невдачі, що траплялися в ході проведення занять та позаурочних заходів (58,33%); дефіцит часу (37%); обмежені ресурси, скрутні життєві ситуації (79,17%); відсутність об'єктивної інформації про функції вчителя фізичної культури (54, 17%).

Перспективи подальших досліджень будуть спрямовані на вдосконалення організаційно-методичних умов підготовки вчителя фізичної культури до професійної діяльності у відповідності до вимог нової української школи.

Література

1. Гац ГА. Характеристика диагностических методик в педагогическойдеятельности учителя физическойкультуры. Физическоевоспитание, спорт и культура здоровья в современномобществе. 2011; (3): 34-8.

2. Гац ГО. Методика формування діагностичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2010; (3): 18-20.

3. Кацова ЛІ. Підготовка майбутніх учителів до педагогічної практики як засіб формування в них професійного інтересу. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: збірник наукових праць. 2007; (3): 51-4.

4. Козубовська ІВ, Повідайчик ОС, Попович ІЄ. Формування нової освітньої парадигми підготовки педагогічних кадрів у Великій Британії [монографія]. Ужгород: “АУТДОР-ШАРК”; 2017. 216 с.

5. Куц ОС, Третьяков МО, Лапичак І. Інтеграція цінностей фізичної культури у професійній підготовці педагога з фізичного виховання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2003; (15): 119-124.

6. Мартиненко СМ. Діагностичні методики як засіб перевірки готовності майбутнього вчителя до творчої професійно-педагогічної діяльності. Навчання у початковій школі як цілісний творчий процес: теорія і практика. Початкова школа; 2011: 258-295.

7. Наумчук ВІ. Професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор. Тернопіль; 2010: 9-17.

8. Огієнко ОІ, Калюжна ТГ, Красильник ЮС, Мільто ЛО, Радченко ЮЛ, Гончарук ТО. та ін. Підготовка сучасного вчителя: інформаційно-технологічне забезпечення [монографія]. Кіровоград: Імекс-ЛТД; 2013: 224 с.

9. Одайник СФ, Петухова ЛЄ, Співаковська ЄО, Андрієвський БМ, Пинзеник ОМ, Пермінова ЛА. та ін. Професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя початкового загальноосвітнього навчаль - ного закладу в умовах Нової української школи (1 частина) [монографічна збірка]. Херсон: “Айлант”; 2018. 158 с.

10. Степанченко НІ. Концепція професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання. Львів : ДрукАРТ; 2016. 42 с.

11. Цьось АВ, Белікова НО, Войнаровська НС, Войтович ІМ, Гац ГО. Педагогічна діагностика в системі фізичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів [колективна монографія]. Луцьк: Вежа-друк; 2015. 240 с.

References

1. Gats GA. Kharakteristikadiagnosticheskikhmetodik v pedagogicheskoydeyatel'nostiuchitelyafizicheskoykul'tury. Fizicheskoyevospitaniye, sport i kul'turazdorov'ya v sovremennomobshchestve. 2011; (3): 34-8.

2. Gats GO. Metodykaformuvannyadiahnostychnoyikompetentnostimaybutnikhuchytelivfizychnoyikul'tury. Pedahohika, psykholohiyata medyko-biolohichni problemyfizychnohovykhovannya i sportu. 2010; (3): 18-20.

3. Katsova LI. Pidhotovkamaybutnikhuchytelivdopedahohichnoyipraktykyyakzasibformuvannya v nykhprofesiynohointeresu. Pedahohika, psykholohiyata medyko-biolohichni problemyfizychnohovykhovannya i sportu: zbirnyknaukovykhprats'. 2007; (3): 51-4.Kozubovs'ka IV, Povidaychyk OS, Popovych IYE. Formuvannyanovoyiosvitn'oyiparadyhmypidhotovkypedahohichnykhkadriv u VelykiyBrytaniyi [monohrafiya]. Uzhhorod: “AUTDOR-SHARK”; 2017. 216 s

4. Kuts OS, Tret'yakov MO, Lapychak I. Intehratsiyatsinnosteyfizychnoyikul'tury u profesiyniypidhotovtsipedahoha z fizychnohovykhovannya. Pedahohika, psykholohiyata medyko-biolohichni problemyfizychnohovykhovannya i sportu. 2003; (15): 119-124.

5. Martynenko SM. Diahnostychnimetodykyyakzasibperevirkyhotovnostimaybutn'ohovchytelyadotvorchoyi profesiyno-pedahohichnoyi diyal'nosti. Navchannya u pochatkoviyshkoliyaktsilisnyytvorchyyprotses: teoriya i praktyka. Pochatkovashkola; 2011: 258-295.

6. Naumchuk VI. Profesiynapidhotovkamaybutnikhuchytelivfizychnoyikul'tury v protsesisamostiynoyirobotyzisportyvnykhihor. Ternopil'; 2010: 9-17.

7. Odaynyk SF, Petukhova LYE, Spivakovs'ka YEO, Andriyevs'kyy BM., Pynzenyk OM., Perminova LA., tain. Profesiyno-pedahohichna pidhotovkamaybutn'ohovchytelyapochatkovohozahal'noosvitn'ohonavchal'nohozakladu v umovakhNovoyiukrayins'koyishkoly (1 chastyna) [monohrafichnazbirka]. Kherson: “Aylant”; 2018. 158 s.

8. Ohiyenko OI, Kalyuzhna TH, Krasyl'nyk YUS, Mil'to LO, Radchenko YUL, Honcharuk TO, tain.

Pidhotovkasuchasnohovchytelya: informatsiyno-tekhnolohichne zabezpechennya [monohrafiya].

Kirovohrad: Imeks-LTD; 2013. 224 s.

9. Stepanchenko NI. Kontseptsiyaprofesiynoyipidhotovkymaybutnikhuchytelivfizychnohovykhovannya. L'viv: DrukART; 2016. 42 s.

10. Ts'os' AV, Belikova NO, Voynarovs'ka NS, Voytovych IM, Hats HO. Pedahohichnadiahnostyka v systemifizychnohovykhovannyauchnivzahal'noosvitnikhnavchal'nykhzakladiv [kolektyvnamonohrafiya]. Luts'k: Vezha-druk; 2015. 240 s.

Размещено на Allbest.ru