Навчання руховим діям у волейболі

Размещено на http://www.allbest.ru

Навчання руховим діям у волейболі

Олег Прекурат, Андрій Кошура

Мета нашого дослідження полягає у вивченні специфіки навчання рухових дій у волейболі. Методи дослідження: Вивчення та аналіз науково-методичної літератури, індукції та дедукції, порівняння та узагальнення. Випробування проходило на навчально-тренувальних заняттях в групі початкової підготовки першого року навчання в КДЮСШ з волейболу на базі Мілієвської ЗОШ І-ІІІ ступенів Вижницького району Чернівецької області. Основний експеримент проводився в Карапчівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Вижницького району Чернівецької області, на базі 5-6 класів була сформована експериментальна група та контрольна група. В експериментальну групу увійшли юні спортсмени, що займаються в секції волейбол на основі розробленої методики. До контрольної групи увійшли учні секції волейболу, за загальноприйнятою методикою. Кількість осіб в обох групах було по 15 учнів. Раніше ніхто з учасників експерименту волейболом не займався. Результати: Нами було виділено основні елементи, які тренер повинен використовувати для навчання рухових дій - це демонстрація і ключові моменти. Нами виявлено, що досить ефективним для розучування рухових дій, для юних волейболістів, може слугувати метод цільового уявлення. Висновки: Встановлено, що недостатньо досліджень з розробки методичного забезпечення навчально-тренувального процесу з волейболу (особливо на початковому етапі навчання) з використанням теорії навчальної діяльності, основні положеннями якої дозволяють будувати навчання від загального до конкретного з розвитком знань, умінь і навичок в умовах рішення узагальнених навчальних завдань.

Ключові слова: теорія навчання, волейбол, рухові дії.

The purpose of our study is to study the specifics of training in motor activity in volleyball. Methods of research: Study and analysis of scientific and methodological literature, testing of physical abilities of young athletes and questionnaires, methods of mathematical statistics. The test took place at training sessions in the group of initial training of the first year of studying at the KSUS on volleyball on the basis of Milliyevo School. The main experiment was carried out in the Karapchyv, and an experimental group and control group were formed on the basis of 5-6 grades. The experimental group included young athletes engaged in the volleyball section on the basis of the developed methodology. The control group included volleyball students, according to the generally accepted methodology. The number of people in both groups was 15 students. Previously none of the participants in the experiment volleyball was not engaged. Results: We have highlighted the main elements that the coach should use to train motor action - a demonstration and key points. We have found that a method of target representation can serve as a tool for young volleyball players to be very effective for learning motor activity. Conclusions: It is established that there is insufficient research on the development of methodological provision of the training process on volleyball (especially at the initial stage of training) using the theory of educational activity, the main provisions of which allow to build learning from general to specific with the development of knowledge, skills and abilities in a decision environment generalized educational tasks. These approaches allow us to successfully solve the contradictions in the formation of flexible motor qualities that are adequate to the requirements of playing sports.

Key words: theory of training, volleyball, motor action.

1. Постановка проблеми й аналіз результатів останніх досліджень

Однією з центральних проблем теорії і методики спортивного тренування є завдання вдосконалення процесу навчання ефективним руховим діям в умовах напруженої спортивної діяльності [3; 12]. Особливу складність такого завдання спостерігається у такому виді спорту як волейбол, де елементарні рухові дії вимагають одночасно моторної та психологічної напруги, що проявляється непередбачуваними діями, різноманітної просторово-часової структури.

В теорії і методиці навчання рухових дій в спортивній практиці в даний час приділяється недостатньо уваги змісту випереджаючого, розвиваючого навчання. Традиційна методика навчання в волейболі в основному спирається на заучуванні рухових дій в чітко регламентованих умовах, а тренувальний процес носить переважно репродуктивний характер, при якому не враховується в належній мірі особистість тренера і учня, їх змістовне співробітництво. Це закріпляє виконання рухових дій в конкретних спеціальних умовах і перешкоджає їх узагальнення та застосування в нестандартних ситуаціях [9].

При розробці змісту і методів навчання в спорті недостатньо використовуються сучасні психолого-педагогічні концепції, за допомогою, яких можна досягти набагато більшого в оволодінні технікою в різних видах спорту. У роботах ряду дослідників (М.М. Абизов, Е.А. Короткова, Г.Н. Ку Діна, М.Д. Кудрявцев, З.М. Новлянская, Ю.А. Полуянов, В.В. Рєпкін) розглядаються теоретичні та методичні передумови для вирішення розмаїтніх завдань ефективного навчання в процесах різного психічного і моторного змісту і спрямованості.

Сучасними науковцями приділялась увага проблемам в спорті і при навчанні руховим діям в волейболі, де відсутність дослідження з використанням теорії навчальної діяльності, робить дане дослідження досить актуальним.

Мета дослідження - вивчення специфіки навчання рухових дій у волейболі.

Методи й організація дослідження. Вивчення та аналіз науково-методичної літератури, тестування фізичних здібностей юних спортсменок та анкетування, методи математичної статистики. Випробування проходило на навчально-тренувальних заняттях в групі початкової підготовки першого року навчання в КДЮСШ з волейболу на базі Мілієвської ЗОШ І-ІІІ ступенів Вижницького району Чернівецької області. Основний експеримент проводився в Карапчівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Вижницького району Чернівецької області, на базі 5-6 класів була сформована експериментальна група та контрольна група. В експериментальну групу увійшли юні спортсмени, що займаються в секції волейбол на основі розробленої методики. До контрольної групи увійшли учні секції волейболу, за загальноприйнятою методикою. Кількість осіб в обох групах було по 15 учнів. Раніше ніхто з учасників експерименту волейболом не займався.

2. Результати і дискусія

Процес навчання в волейболі спрямований на озброєння учня знаннями, вміннями, навичками, та постійний їх розвиток і вдосконалення, а також на формування системи знань з питань техніки, стратегії і тактики, правил гри, методики тренування і т. д. [4; 13]

Рішення задач навчання передбачає озброєння, тих хто займається широким колом знань про сучасний волейбол, необхідних для розуміння досліджуваного матеріалу і перспектив його розвитку, критичне осмислення їх. Важливу роль тут відіграє виховання у юних спортсменів прагнення до постійного розвитку творчої думки, до пошуків самостійних рішень. Значне місце в навчанні займає не тільки розвиток фізичних і моральних якостей, а й формування спеціальних умінь і навичок, якими спортсмен повинен володіти досконало. Учні повинні навчитися, раціонально користуватися надбаними навички, спираючись на знання, вміння. В цьому суть процесу навчання [13].

Основним засобом в навчанні волейболістів є фізичні вправи. Їх певним чином групують за значимістю в процесі підготовки. Поділ вправ певною мірою умовно, проте такий підхід дає можливість краще будувати навчально-тренувальний процес, з усього різноманіття вправ правильно вибрати саме ті, які в більшій мірі сприяють вирішенню завдань на певному етапі підготовки [2-3, 8, 12].

Основними моментами при угрупованню вправ є структура змагальної діяльності спортсменів-волейболістів і фактори, що обумовлюють, її ефективність. Ефективність засобів, в підготовці волейболістів багато в чому залежить від методів їх застосування. Вибір методів здійснюється з урахуванням завдань, рівня підготовленості спортсменів і їх віку, конкретних умов, професійної майстерності тренера [1, 4]. Для кожного виду підготовки характерні певні методи та їх застосування. Деякі методи використовують в декількох видах підготовки: технічної, тактичної, фізичної та ігрової. Єдність усіх сторін виражається в комплексній підготовці.

Одне з найбільш важливих положень навчання рухових дій полягає в тому, що той, кого навчають має обмежену здатність до сприйняття інформації. Тренер може полегшити навчання, зменшивши кількість інформації, яку вони представляють, коли ставить за мету. Існують 2 основні елементи, які тренер повинен використовувати, щоб не говорити занадто багато і не давати спортсменам зайвої інформації - демонстрація (показ) і ключові моменти (положення, слова, фрази).

Ключові слова або короткі фрази, які тренер використовує повинні вибірково супроводжувати основні частини прийому або дії і надходити до гравців своєчасно. З більш підготовленими гравцями можна використовувати одночасно кілька ключів, але вони повинні ставитися до різних часових фрагментів прийому. Для новачків треба зосереджуватися на одному ключі і нові ключі давати тільки після деяких успіхів в освоєнні попередніх. Тренер повинен відповідально підходити до вибору найбільш оптимальних для його команди, виходячи із загального правила: мінімальна кількість ключів з мінімальною кількістю слів в них.

Одним із способів дати волейболістам можливість здійснити це, є проходження методу цільового уявлення, що включає наступне:

1) Показати прийом;

2) Дати можливість виконати прийом для попередньої оцінки їх можливостей і визначення необхідних ключів (якщо тренер вже знає це, перші 2 кроки можна пропустити);

3) Показати прийом з концентрацією уваги на ключовому моменті;

4) Дати можливість практикуватися з керуванням за допомогою ключа;

5) Показати прийом з акцентом на наступному ключовому моменті;

6) Знову дати можливість практикуватися, керуючи за допомогою наступного ключа;

7) Повторювати цей процес до тих пір, поки не будуть розглянуті всі ключові точки.

У ході нашого дослідження, технічна підготовленість випробовуваних оцінювалася за 5 основними елементами техніки волейболістів (подача, прийом знизу, передача зверху, прямий нападаючий удар. Оцінка технічних нормативів проводилася за кількістю результативних дій з 5 спроб з урахуванням правильності виконання. Результативна спроба з грубим порушенням техніки виконання не зараховується. Результати випробувань представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 Практичний та теоретичний рівень засвоєння технічних елементів юних волейболісток