Сучасна українська сім’я та її погляди на формування патріотизму в дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасна українська сім'я та її погляди на формування патріотизму в дітей старшого дошкільного віку

Анжеліка Курчатова

кандидат педагогічних наук, старший викладач

кафедри дошкільної освіти

Миколаївського національного університету

імені В.О. Сухомлинського

Анотація

патріотичний виховання діти

У статті визначається актуальність проблеми патріотичного виховання дітей у сучасному суспільстві; розкривається зміст реалізації виховного потенціалу сучасної української сім'ї, яка здійснює найбільш істотний вплив на особистість дитини старшого дошкільного віку щодо формування громадянської позиції, цінностей і орієнтацій. Визначається роль сім'ї в моральному розвитку особистості дитини, формуванні патріотичних почуттів, світогляду і характеру громадянина України. Підкреслюється, що результат формування моральної вихованості особистості безпосередньо залежить від культурного рівня сім'ї, виховної позиції, якої дотримуються батьки, загальної атмосфери, що панує в ній; визначаються відхилення організації морального виховання дітей старшого дошкільного віку в контексті сучасних політично-економічних проблем. Узагальнюються дані досліджень, відзначається, що не дивлячись на провідну роль сім'ї, як специфічної форми передачі соціального досвіду, історичної пам'яті і культурних традицій, сім'я і суспільство повинні здійснювати функцію патріотичного виховання дітей в єдності, оскільки цілі сімейного виховання і конкретні завдання патріотичного виховання дошкільників поки не усвідомлюються батьками в більшості українських сімей. Описані заходи, що сприяють патріотичному просвітництву дітей та їхніх батьків.

Ключові слова: патріотизм, виховний вплив сім'ї, цінності, орієнтації, діти дошкільного віку.

Анжелика Курчатова. Современная украинская семья и ее взгляд на формирование патриотизма у детей старшего дошкольного возраста

Аннотация

В статье определяется актуальность проблемы патриотического воспитания детей в современном обществе; раскрывается содержание реализации воспитательного потенциала современной украинской семьи, которая осуществляет наиболее существенное влияние на личность ребенка старшего дошкольного возраста по формированию гражданской позиции, ценностей и ориентаций. Определяется роль семьи в нравственном развитии личности ребенка, формировании патриотических чувств, мировоззрения и характера гражданина Украины. Подчеркивается, что результат формирования нравственной воспитанности личности напрямую зависит от культурного уровня семьи, воспитательной позиции, которой придерживаются родители, общей атмосферы, царящей в ней; определяются отклонения организации нравственного воспитания детей старшего дошкольного возраста в контексте современных политико-экономических проблем. Обобщаются данные исследований, отмечается, что несмотря на ведущую роль семьи, как специфической формы передачи социального опыта, исторической памяти и культурных традиций, семья и общество должны осуществлять функцию патриотического воспитания детей в единстве, поскольку цели семейного воспитания и конкретные задачи патриотического воспитания дошкольников пока не осознаются родителями в большинстве украинских семей. Описанные мероприятия, способствующие патриотическому просвещению детей и их родителей.

Ключевые слова: патриотизм, воспитательное влияние семьи, ценности, ориентации, дети дошкольного возраста.

Angelika Kurchatova. The modern Ukrainian family and its attitudes for the formation of patriotism of older preschool children

Annotation

The article determines the relevance of the problem of patriotic upbringing of children in the modern society; it reveals the content of realizing the educational potential of the modern Ukrainian family, which has the most significant influence on the personality of a pre-school child in shaping civic position, values and orientations. The article examines modern trends which influence a young family behavior, especially an upbringing function. In this context the author analyses specific problems of upbringing of the children in a young family. In the article the features of influencing of domestic mutual relations and paternal styles of education are considered on sociali-zation of personality of child. The role of the family in the moral development of the child's personality, the forma-tion of patriotic feelings, the outlook and character of the citizen of Ukraine are determined. It is emphasized that the result of formation of a moral upbringing of the individual depends directly on the cultural level of the family, the upbringing position held by the parents, the general atmosphere that prevails in it. The deviations of the or-ganization of moral education of older preschool children in the context of contemporary political and economic problems are determined. Summarized research data, it is noted that despite the leading role of the family, as a specific form of social experience transfer, historical memory and cultural traditions, family and society should perform the function of patriotic education of children in unity, since the goals offamily education and the specific tasks of patriotic upbringing of preschool children are not yet understood by parents in most Ukrainian families. The main types of modern families and their educational influence on the child personality formation are de¬scribed in the article Measures promoting the patriotic education of children and their parents are described. Now, however, the importance offamily is gradually growing, as its role has been perceived in the development of the younger generation. Because it is in the family where the model of future life is formed, so it is much depends on parents and other relatives.

Keywords: patriotism, family upbringing, values, orientations, preschool children.

Сім'я - це те соціальне середовище, де закладається фундамент психофізичного благополуччя дитини, формуються основні життєві установки, даються перші уроки духовності, моральності, культури. Родина - найголовніший виховний інститут, духовно-моральний вплив якого людина відчуває протягом всього свого життя. Саме в сім'ї зароджуються початкові уявлення про батьківщину, її цінності, тому дуже важливо створити дитині такі умови, в яких вона б усвідомлювала важливість почуття любові до неї, відданість звичаям і традиціям, пошани до своїх предків. В українському соціумі істотно змінилося ставлення до таких цінностей, як батьківщина, країна, де народилася людина і до громадян якої вона належить. Акценти в соціально-моральних орієнтирах значної частини сучасних сімей різко змінилися в бік прагматизму, їх цікавить лише те, що приносить успіх у житті, з яскраво вираженими проявами егоїстичного, антисоціального й антигуманного характеру. Необхідність залучення членів сім'ї до процесу патріотичного виховання дошкільників пояснюється особливими педагогічними можливостями, які має кожна родина, і не може замінити заклад дошкільної освіти. Такі моральні цінності як любов і довіра, повага і взаємодопомога, справедливість і милосердя є основними сімейними цінностями. Але під тиском різноманітних зовнішніх факторів, обумовлених проблемами суспільства, вони поступово відходять на другий план, віддаючи першість освіті, кар'єрі, пошуку способів підвищення доходу. В умовах модернізації української освіти формування патріотизму стає одним з головних напрямів у роботі з дітьми дошкільного віку. Батьків потрібно знайомити з різноманіттям виховних заходів, ігор для дітей дошкільного віку, навчити їх моделювати різні освітні ситуації у спілкуванні з дітьми. Безперечно, низка вищезазначених проблем потребує своєчасного розв'язання, адже від цього залежить майбутнє не лише окремих сімей, а й суспільства в цілому.

Мета статті - обґрунтувати виховний потенціал української сім'ї та розкрити її погляди на формування патріотизму в дітей старшого дошкільного віку.

Аналіз історико-педагогічної літератури свідчить, що протягом всієї історії людства проблема патріотизму, ставлення до країни, батьківщини було предметом постійної уваги мислителів, громадських діячів, учених, педагогів: О. Любара, В. Мацюка, В. Пугача, М. Стельмаховича, Д. Федоренка. Проблеми патріотичного виховання в сім'ї досліджують сучасні педагоги Ю. Руденко, М. Стельмахович, П. Щербань. Зокрема, М. Стельмахович наголошував, що національне родинне виховання має базуватися на українознавстві, сприяти формуванню уявлень про власну націю та її самобутність. О. Федоренко підкреслював, що міцна нація починається з міцної родини, де дітям переходить мудра наука любові, довіри, взаємної вимогливості й відповідальності. Тому педагог повинен починати роботу з виховання патріотизму в дітей з формування патріотичних почуттів до членів сім'ї.

Класики педагогічної науки Я. Коменський, Г. Ващенко, О. Духнович, А. Макаренко, О. Огієнко, С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський, Я. Чепіга та інші видатні вчені бачили в ідеї патріотизму морально-організуючий початок життя українського народу, розуміння її як ідею вітчизняного єднання, злагоди, захисту рідної країни, ідею рівноправності народів, ідею морального боргу перед суспільством, ідею відповідальності за долю Батьківщини.

Проблемі патріотичного виховання, сутності таких понять, як «патріотичні цінності», «патріотична свідомість», «любов до Батьківщини», присвячені фундаментальні праці вчених: І. Беха, А. Богуш, М. Боришевського, В. Котирло, Ю. Трофімова, О. Чебикіна та інших.

Важливу допомогу в процесі теоретичного усвідомлення нових тенденцій у вітчизняній педагогічній науці надало вивчення робіт О. Вишневського, О. Губко, Є. Зеленова, П. Кононенка, В. Кузя, Ю. Руденка, В. Сипченка, М. Стельмаховича, Б. Ступарика, Б. Чижевського, К. Чорної, Л. Штефан, П. Щербаня, які основою патріотичного виховання вважають національну свідомість та наголошують на усвідомленні безперечної цінності Батьківщини.

Різні аспекти формування патріотизму в дітей дошкільного віку розкриваються в наукових розвідках сучасних дослідників: патріотичне виховання засобами мистецтва (Н. Майборода); формування почуття патріотизму в дітей у дошкільних навчальних закладах України (1930-1991 р.) (В. Мусієнко); виховання патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури (Л. Шкребтієнко); формування ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури (В. Лаппо); виховання громадянських якостей у дітей старшого дошкільного віку на традиціях рідного краю (О. Стаєнна) тощо.

Патріотичне виховання дітей дошкільного віку - це не тільки виховання любові до рідного дому, сім'ї, дошкільного закладу, рідного міста, природи, культурних надбань свого народу, своєї нації, толерантного ставлення до представників інших національностей, а й виховання шанобливого ставлення до трудівників та результатів їхньої праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави і загальнонародних свят.

В епоху різких змін у всіх сферах життя суспільства, які визнаються як кризові, система засад, традицій і ціннісних орієнтирів трансформує наш соціум, наше світорозуміння і самовизначення. Закономірно, що ці перетворення зачіпають як суспільну систему в цілому, так і її окремі елементи, зокрема сім'ю.

Формування патріотичних почуттів, прищеплення дитині моральних якостей, поваги до оточуючих людей, порядності, чесності, готовності до подолання труднощів і життєвого оптимізму, готовності до життя у високотехнологічному конкурентному світі неможливо без тісної взаємодії та взаєморозуміння між школою і сім'єю, без урахування думки батьків.

Сучасне покоління дітей значно відрізняється від своїх попередників. Вони більш вільні у спілкуванні з дорослими, не відчувають будь-яких проблем при оволодінні швидко мінливих інформаційних технологій, готові взяти активну участь в ухваленні рішень, які зачіпають їхні інтереси, їх приваблюють різні органи самоврядування, вимагають більшої самостійності. Це, безсумнівно, сприяє формуванню їхньої громадянської позиції. Однак, при цьому вони не завжди готові до реалій сучасного життя і до відповідальності за свої вчинки. В результаті сучасні діти більш егоїстичні, часто виявляють неповагу до інтересів інших людей, включаючи батьків.

Але при всіх змінах у реаліях суспільства цінність сім'ї в житті дитини залишається досить значною за рахунок зростання її психологічної функції, оскільки сім'я є одним з небагатьох факторів, що підвищують психологічну та фізіологічну стійкість до несприятливих умов.

Патріотичне почуття зароджується з формування в дитини родинних почуттів до своєї сім'ї: матері, тата, бабусі, дідуся і далеких родичів. Це перший ступінь формування патріотизму. Другий ступінь проходить через виховання любові до малої батьківщини - свого міста, дитячого колективу, місцевих традицій, історії. Третій ступінь формування патріотизму - виховання любові до Батьківщини, суспільства, народу, їхньої історії, культури, традицій. Таким чином, починається процес формування патріотизму в родині, любов до Батьківщини - його фінал.

Перші уроки громадянськості діти отримують в сім'ї. Моральні норми суспільства спочатку постають перед дитиною у формі вимог, пропонованих батьками, постають втіленими в усьому способі життя сім'ї і, навіть ще, не будучи усвідомленими, засвоюються як єдино можливий спосіб поведінки. Саме в сім'ї формуються звички, життєві принципи. Від того, як будуються відносини в родині, які цінності, інтереси тут знаходяться на першому плані, залежить, якими виростуть діти. Завдання кожної сім'ї в ідеалі повинно зводитися до формування в дитини таких якостей особистості як: любов до сім'ї та оточуючих людей, повага до старших, терпимість, милосердя, справедливість, чесність, працьовитість, старанність, почуття обов'язку і відповідальності. З цих якостей, у кінцевому рахунку, і має скластися любов до Батьківщини. Щоб дитина росла справжнім громадянином, патріотом своєї Батьківщини, їй необхідно бути щоденним свідком і учасником найчесніших, справедливих, шанобливих відносин між членами її сім'ї.

Переконувати, захоплювати дітей корисними справами - важливе завдання дорослих. Батьки і діти можуть знайти багато цікавих спільних занять: спорт, туризм, колекціонування, спільне відвідування музеїв, театру і кіно, перегляд телепередач, читання книг з подальшим обговоренням прочитаного, підготовка поздоровлень для бабусь і дідусів до сімейних дат, спільна організація сімейних свят і багато іншого.

Поступово у процесі спільної діяльності формується патріотизм. Чим більше в батьків і дітей спільних справ, захоплень, тим міцніше вплив дорослих на дитину, значніше сила їх прикладу, міцніше контакти між старшим і молодшим поколіннями, успішніше виховання. Коли батьки знайомлять дітей з рідною природою, допомагають їм пережити піднесене почуття краси, почуття прекрасного, величного, вони готують передумови для сприйняття ідеї Батьківщини, народу, спільності громадянських інтересів і прагнень.

Посилення виховного потенціалу сімей зросте в результаті допомоги у вихованні дітей з боку старшого покоління - бабусь, дідусів, інших родичів. Вони служать своєрідним транслятором соціального досвіду, накопиченого поколіннями. Факторами, що сприяють установленню зв'язку поколінь, є: книга (альбом) родоводу сім'ї, реліквії прожитих років, які передаються у спадок від батьків до дітей і онуків, сімейні традиції. У сім'ях, де є реліквії старших поколінь, і діти захоплюються їхніми героїчними вчинками - формування патріотизму дитини йде на більш високому рівні.

Цілеспрямоване та комплексне вивчення сучасного стану сімейного виховання в сім'ї дозволяє виокремити найбільш актуальні психолого- педагогічні проблеми в напрямі патріотичного виховання дітей. До них належать, насамперед, відсутність єдиної стратегії виховання дитини, недооцінка періоду дошкільного віку в розвитку особистості, нерозуміння його самоцінності та унікальності, недостатня готовність молодих батьків до виконання виховної функції, що виявляється в обмежених навичках догляду та спілкування з дітьми, в некритичному ставленні до особистих виховних підходів та здатності до прогнозування виховного процесу в сім'ї і його наслідків. Особиста поведінка батьків не завжди є педагогічно доцільною. Крім того, молоді батьки відзначаються певною недооцінкою вікових та індивідуальних особливостей дитини, ролі дитячої суб- культури, впливів засобів масової інформації на формування особистості дитини. Ці проблеми ґрунтуються на недостатньому рівні сформованості психолого-педагогічної культури молодих батьків.

Дослідження, проведені серед батьків дошкільників виявили нерозуміння багатьма значущості виховання в дітей патріотичних якостей, що є наслідком деформації батьківського громадянсько-патріотичної свідомості в умовах розмитості і невизначеності ціннісних орієнтирів у суспільстві, а також недостатні психолого-педагогічні знання батьків.

На жаль, дослідники констатують, що переважна більшість сучасних батьків з певних причин не спроможна повною мірою дбати про патріотичне виховання своїх дітей. У більшості батьків відсутні елементарні моральні цінності й орієнтації, вони не володіють засобами гуманістичного спілкування, на базі якого зароджуються, розвиваються і зміцнюються духовно-моральні потреби дітей. При цьому сучасним батькам бракує часу на читання ґрунтовної наукової літератури щодо проблем виховання дітей, а також його здійснення в дусі патріотизму. Увага батьків зосереджена, перш за все, на матеріальному забезпеченні сім'ї, на проблемах її виживання. Надання переваги першочерговому задоволенню базових потреб дитини саме по собі не викликає нарікання, оскільки це, згідно з теорією А. Маслоу, відкриває шлях для «виходу на сцену» вищих потреб дитини. Проте, на жаль, багато батьків зупиняється на цьому, не надаючи належної уваги формуванню вищих моральних і духовних потреб дітей.

Дослідження виховного потенціалу сім'ї в напрямі формування патріотизму в дитини старшого дошкільного віку, показало, що 34,7% батьків начебто піклуються про виховання патріотичних почуттів у дитини (честь, гідність, щирість, доброта, терплячість, чесність, порядність), проте в них переважає авторитарний стиль спілкування з дитиною (нав'язування своєї волі, пригнічення ініціативи), що не сприяє розвитку щирості її почуттів. Значна кількість батьків (50,5%) стримують розвиток ціннісних орієнтацій щодо патріотичності у своїх дітей, що відбувається внаслідок нерозуміння самоцінності та унікальності внутрішнього світу дитини, перспектив її морального розвитку.

Діти рідко разом з батьками проводять вільний час. Їх усе частіше віддають у різні школи розвитку, секції, купують гаджети. Живе спілкування в сім'ї є вкрай обмеженим, внаслідок чого виховний потенціал родинного виховання суттєво знижується. Це призводить до незадоволення потреб дитини, в тому числі й формування патріотичного світогляду, а в деяких випадках можна казати про повне ігнорування (володіння українською мовою, бажання й потреба в накопиченні, збереженні та передачі родинних і національних звичаїв, традицій, обрядів; дбайливе ставлення до національних багатств, до рідної природи). Цікаво, що ця тенденція спостерігається не лише у проблемних сім'ях, але й у зовні благополучних, в яких дорослі, формально «займаючись вихованням» дитини, водночас не дбають про задоволення її духовних потреб, особливо потреб в емоційному контакті з батьками.

Для кожної сім'ї характерним є свій тип стосунків, стиль спілкування, мікроклімат, який може бути сприятливим для формування патріотичності дитини старшого дошкільного віку або, навпаки, пригнічувати цей процес. Нервовий, напружений мікроклімат сім'ї не сприяє цьому розвитку: він негативно впливає на психічний стан дитини, на рівень її самооцінки та сприяє підвищенню її агресивності. Доброзичлива домашня атмосфера, пронизана щирістю, взаєморозумінням, бажанням поділитися радістю, бідою, своїми думками, навпаки, становить надійне підґрунтя для розвитку дитини. Опитування батьків показало, що у 54% з них спостерігається загальна незадоволеність сімейною атмосферою, 21,6% відзначають нервове психічне напруження у сім'ї, 31,4% батьків відчувають тривожність, і лише 14,8% сімей сприймають родинну атмосферу як сприятливу. Значний вплив на сучасну сім'ю має соціально-економічна ситуація: лише 4% дорослих відзначають, що впевнені в майбутньому, тоді як 51,5% батьків відчувають невпевненість, страх і песимізм, у зв'язку з тим, що не можуть реалізувати себе на батьківщині. Це накладає відбиток на атмосферу в сім'ї і, як наслідок, на процес патріотичності дитини.

Суттєвих змін зазнали цінності сучасних батьків і, як наслідок, дітей. Так, 45% дорослих віддають перевагу цінностям західного зразка, що не завжди є орієнтованими на високі гуманістичні ідеали і відчуття усвідомлення своєї належності до українського народу. 53% батьків із задоволенням дивляться низькопробні бойовики та трилери, які нерідко пропагують у стосунках з оточенням культ сили, жорстокості, бездуховності й цинізму. Діти сприймають цю інформацію, яка шкодить особистості, що розвивається. Відсоток батьків, які віддають перевагу вітчизняним стрічкам, значно менший - 32%. Подібна трансформація цінностей негативно впливає на повноцінний розвиток дитини.

Опитування сучасних дошкільників і молодших школярів показало, що найпопулярнішими мультфільмами і фільмами багатьох з них є західні стрічки не досить гуманної спрямованості, герої яких прагнуть нашкодити один одному. Відпочинок здебільшого батьки з дітьми обирають закордонний. Дбаючи про моральний розвиток своїх дітей, батькам слід ретельно контролювати якість продукту, який вживають діти. Для цього необхідно формувати домашню відеотеку фільмів і мультфільмів духовної спрямованості.

Результати дослідження особливостей виховного потенціалу, що панує в сучасних сім'ях, та міри націленості батьків на моральне виховання дітей показали, що лише 10% сімей відрізняються високим рівнем морального середовища. В них переважає здорова моральна атмосфера, діти отримують цілеспрямоване виховання, допомога батькам потрібна лише у плані корекції засобів виховання щодо патріотичного виховання дітей. 15% сімей мають нормальні міжособистісні стосунки, проте в них відсутня моральна спрямованість у вихованні: діти знаходяться в центрі уваги батьків, але в них розвивають не духовність, а певні споживацькі потреби та нахили, що не викликають у батьків жодного занепокоєння й тривоги. 20% сімей мають тенденцію до конфліктності, що наростає. Авторитарність батьків у таких сім'ях стає причиною відсутності взаєморозуміння. 35% сімей є зовні благополучними, проте в них процвітає масова міщанська культура, виховання в таких сім'ях однобоке й поверхове. І 20% сімей - родини, в яких дітей виховують дідусі і бабусі, тому що батьки працюють за кордоном.

Дуже важливим є той факт, що сучасним батькам стало складніше виробляти естетичні уявлення про прекрасне і потворне, оскільки вони утверджуються у свідомості дитини в процесі постійного розумової і фізичної праці, спрямованої на збереження і створення краси власного житла, відносин з близькими людьми. Без створення в родині відповідного новим реаліям трудового виховання не можуть бути вирішені завдання морального, естетичного розвитку підростаючого покоління, що відповідає вимогам нашого часу. Така проблема вирішується вкрай повільно, і не слід очікувати в найближчому майбутньому скорочення частки тих молодих людей, яким байдуже своє майбутнє, стан здоров'я, якість життя. Сьгодні переважна більшість респондентів не мають уявлення про особливі механізми вироблення в дітей не тільки навичок самоорганізації, а й таких якостей, як гордість за досягнення в освоєнні вимог культури, сорому, совісті, боргу, відповідальності, мужності, впевненості в собі, вміння виявляти любов до природи, повагу до інших людей.

Отже, реальне життя з його труднощами та суперечностями значною мірою впливає на моральність батьків та виховний потенціал сучасної української сім'ї, яка стала незалежною, відкритою і, на жаль, водночас агресивнішою, такою, що підпорядковує зміст своєї життєдіяльності завданням виживання. Внаслідок втрати традиційної культури та низького рівня педагогічної культури, незнання батьками природи і змісту морального світу людини та власних дітей і недостатнім їх співробітництвом із закладами освіти виховний потенціал теперішньої сім'ї, на жаль, суттєво знизився порівняно з сім'єю попередніх часів, яка була менше стурбованою питаннями виживання і більшою мірою зберігала виховний потенціал.

Для забезпечення патріотичного виховання, формування моральних цінностей у сімейному середовищі в арсеналі батьків є різні загальнопедагогічні методи, застосування яких стимулює виникнення в дітей думок, почуттів, потреб, які спонукають їх до певних вчинків, поведінки, свідомого ставлення до своєї держави, її традицій, української мови, громадянська відповідальність. Спільна діяльність батьків з дитиною є джерелом радості, збагачує новими враженнями, вчить дитино вільно спілкуватися з однолітками і дорослими, оцінювати свої і чужі вчинки, підпорядковувати свою поведінку духовно-моральним нормам.

В закладі дошкільної освіти доцільно організувати роботу сімейного клубу «Чарівні двері добра і довіри» для дітей старшого дошкільного віку, спрямовану на виховання поваги до традицій і звичаїв українського народу, почуття справедливості, милосердя, формування загальної культури особистості дітей, підвищення компетентності батьків з питань патріотичного виховання. Робота педагогів повинна носити індивідуальний і колективний характер: спільні види ігрової та продуктивної діяльності об'єднують дітей і дорослих, дають можливість зробити разом потрібну та красиву річ, малюнок, колаж тощо.

Рекомендації для батьків: 1. Звертайте увагу дитини на красу рідного міста. 2. Під час прогулянки розкажіть, що знаходиться на вашій вулиці, поговоріть про значення кожного об'єкта. 3. Дайте уявлення про роботу громадських установ: пошти, магазину, бібліотеки тощо. Поспостерігайте за роботою співробітників цих установ, відзначте цінність їх праці. 4. Разом з дитиною беріть участь у праці з благоустрою та озеленення свого двору. 5. Розширюйте свій кругозір. 6. Навчайте дитину правильно оцінювати свої вчинки і вчинки інших людей. 7. Читайте дітям книги про Батьківщину, її героїв, про традиції, культуру свого народу. 8. Заохочуйте дитину за прагнення підтримувати порядок, зразкову поведінку в громадських місцях.

У сучасному світі дуже важливо, щоб в кожній людині було сформовано патріотичні почуття. На жаль, патріотизм не передається у спадок і його неможливо навчити. Його можна тільки сформувати, прищепити і розвинути. І починати робити це потрібно з раннього віку.

Підводячи підсумок виховного впливу сім'ї на виховання дитини, можна припустити, що батьки здебільшого розуміють сутність морального виховання як цілеспрямованого процесу впливу на дитину (для виховання необхідно обрати певний проміжок часу, відповідні методи і «виховувати»). Сучасні батьки не мають чітких уявлень про те, як саме вони можуть закладати духовне підґрунтя, на яких прикладах варто прищеплювати дитині любов до своєї країни і навіщо, в принципі, це робити; багато батьків у процесі виховання вирішують нагальні завдання, породжені конкретною життєвою ситуацією. Водночас вони недооцінюють виховного впливу повсякденного життя сім'ї, власної побутової поведінки, звичайного родинного спілкування. Як зазначалося, такий повсякденний вплив зумовлює вироблення в дитини на неусвідомленому рівні певних стереотипів поведінки, які, в свою чергу, визначають не тільки окремі звички й життєві установки, а й великою мірою впливають на вироблення дитиною моделі свого майбутнього життя.

Список використаних джерел

1. Алєксєєнко Т.Ф. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах // Український соціум. К., 2008. С. 63-67.

2. Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. М., 2000. С. 25-27.

3. Бех І.Д. Виховання особистості : підручник. Київ: Либідь, 2008. 848 с.

4. Богуш А.М. Концептуальні засади громадянсько-патріотичного виховання дітей і молоді Василя Сухомлинського у вимірі століття // Наукові записки [Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер.: Педагогічні науки. 2018. Вип. 171. С. 39-43.

5. Борисова Н.А. Патріотичне виховання дітей дошкільного віку // Таврійський вісник освіти, 2017. № 1. 53-59 с.

6. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах // Тематична державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2004 року. К., 2005. 144 с.

7. Гончар Л.В. Формування гуманних взаємин батьків з дітьми молодшого шкільного і підліткового віку: монографія. Київ: ТОВ Задруга, 2017. 360 с.

8. Єжова О.О. Виховання особистості у новій соціокультурній реальності. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2013. № 7(33). С. 69-75.

9. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання / упоряд. Л. Галіцина. К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. С. 8-16.

10. Каплуновська О. Україна - моя Батьківщина. Програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку за науковою редакцією О.Д. Рейпольської. Тернопіль: Мандрівець, 2016. 73 с.

11. Кравченко Т. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах // Соціальна психологія. 2006. № 2(16). C. 142-150.

12. Кравченко Т., Трубавіна І. Допомога батькам у вихованні дітей: Методичні рекомендації для соціальних працівників. К.: ДЦССМ, 2004. 100 с.

13. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: навч. посіб. К.: Кондор, 2007. 656 с.

14. Поніманська Т. Люди і я. Світ дорослих як чинник соціалізації особистості дитини // Дошкільне виховання. 1999. № 8. С. 14-15.

15. Родинна педагогіка: Навчально-методичний посібник. К.: ПАРАПАН, 2002. 216 с.

References

1. Alieksieienko T.F. Vykhovnyi potentsial simii v suchasnykh umovakh [Educational potential of the family in modern conditions] // Ukrainskyi sotsium. K., 2008. PP. 63-67.

2. Antonov A.Y., Medkov V.M. Sotsyolohyia semi [Family Sociology] M., 2000. PP. 25-27.

3. Bekh I.D. Vykhovannia osobystosti: pidruchnyk [Identity education: a textbook]. Kyiv: Lybid, 2008. 848 p.

4. Bohush A.M. Kontseptualni zasady hromadiansko-patriotychnoho vykhovannia ditei i molodi Vasylia Sukhomlynskoho u vymiri stolittia [Conceptual foundations of civic-patriotic upbringing of Vasyl Sukhomlinsky's children and youth in the dimension of the century] // Naukovi zapysky [Tsentralnoukrainskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka]. Ser.: Pedahohichni nauky. 2018. Vyp. 171. PP. 39-43.

5. Borysova N.A. Patriotychne vykhovannia ditei doshkilnoho viku [Patriotic upbringing of children of preschool age]/ N.A. Borysova - Kherson: Tavriiskyi visnyk osvity, 2017. - № 1- 53-59 p.

6. Vykhovnyi potentsial simi v suchasnykh umovakh // Tematychna derzhavna dopovid pro stanovyshche simei v Ukraini za pidsumkamy 2004 roku. [The upbringing potential of the family in today's context // Thematic State Report on the Situation of Families in Ukraine in 2004] K., 2005. 144 p.

7. Honchar L.V. Formuvannia humannykh vzaiemyn batkiv z ditmy molodshoho shkilnoho i pidlitkovoho viku [Formation of humane relations of parents with children of primary school and adolescence: a monograph] : monohrafiia. Kyiv: TOV Zad- ruha, 2017. 360 p.

8. lezhova O.O. Vykhovannia osobystosti u novii sotsiokulturnii realnosti [Educating the personality in the new socio-cultural reality]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. 2013. № 7(33). PP. 69-75.

9. Ihry doroslykh. Interaktyvni metody navchannia [Adult Games. Interactive teaching / training methods]/ uporiad. L. Halitsyna. K.: Red. zahalnoped. haz., 2005. PP. 8-16.

10. Kaplunovska O. Ukraina - moia Batkivshchyna [Ukraine is my Motherland]. Prohrama natsionalno-patriotychnoho vykhovannia ditei doshkilnoho viku za naukovoiu redaktsiieiu O.D. Reipolskoi -Ternopil: Mandrivets, 2016 - 73 p.

11. Kravchenko T. Vykhovnyi potentsial simi v suchasnykh umovakh [Educational potential of the family in modern conditions]// Sotsialna psykholohiia. - 2006. - № 2(16). - PP. 142-150.

12. Kravchenko T., Trubavina I. Dopomoha batkam u vykhovanni ditei [Helping Parents in Parenting: Methodical Recommendations for Social Workers.]: Metodychni rekomendatsii dlia sotsialnykh pratsivnykiv. K.: DTsSSM, 2004. 100 p.

13. Moiseiuk N.Ye. Pedahohika [Pedagogy]: navch. posib. 4-te vyd., dopov. K.: Kondor, 2007. 656 p.

14. Ponimanska T. Liudy i ya. Svit doroslykh yak chynnyk sotsializatsii osobystosti dytyny [People and I. The world of adults as a factor in the socialization of the child's personality /]// Doshkilne vykhovannia. 1999. № 8. PP. 14-15.

15. Rodynna pedahohika [Family pedagogy: A manual]: Navchalno-metodychnyi posibnyk. K.: PARAPAN, 2002. 216 p.

Размещено на Allbest.ru