Особливості застосування методу проектів для формування пізнавальної діяльності студентів-екологів

Размещено на http://allbest.ru

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Марина Гриньова

Руслана Величко

Анотація

У статті обґрунтовано особливості реалізації методу екологічних проектів як одного з ефективних способів організації пізнавальної діяльності студентів-екологів. Наведено особливості створення екологічних проектів. Розкрито структуру екологічного проекту та його впровадження в організацію проектної діяльності у процесі підготовки студентів екологів. Авторами доведено результативність застосування методу екологічних проектів у формуванні пізнавальної діяльності студентів-екологів.

Ключові слова: метод проектів, студенти-екологи, екологічний проект, структура екологічного проекту, пізнавальна діяльність, екологічна культура студентів-екологів

Вступ

Постановка проблеми. Якість навколишнього середовища визначає здоров'я - основне право людини й головну мету розвитку цивілізації. Формування у майбутніх фахівців екологічно орієнтованого світогляду - найсуттєвіша потреба людства. Екологічній освіті належить роль випереджального чинника побудови ціннісних та світоглядних засад, спрямованих на усвідомлення і подолання тих глобальних екологічних проблем, з якими зіткнулося людство.

Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на набуття студентами знань, умінь і навичок, життєвого досвіду, як засобу формування життєвої компетенції. В основі методу проектів лежать:

• розвиток пізнавальних умінь і навичок студентів;

• уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

• уміння самостійно конструювати свої знання;

• уміння критично мислити.

Застосування методу проектів - це загальна потреба нашого часу. Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з інтересами студентів, він ставить його у становище дорослої людини. Метод проектів спрямований на навчання студентів самостійно здобувати знання та використовувати їх у практичній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальні теоретичні положення щодо методу проектів розглядаються у працях українських і російських науковців: К. Баханов, А. Касперський, О. Коберник, Є. Павлютенков, В. Сидоренко, С. Ящук, Е. Полат, Н. Пахомова, Н. Матяш, І. Чечель.

Аналіз попередніх досліджень свідчить, що проблемі використання методу проектів в навчальному процесі присвячені роботи: Г. Арванітопуло, Р. Борисової, І. Бруснікіна, Дж. Дьюї, У. Кілпатрік, Н. Морзе, С. Ніколаєвої, Т. Новікова, Є. Пархерст, Є. Полат, І. Сєргєєва, С. Сисоєва, С. Шацького.

За словами І. Єрмакова, метод проектів це «інструмент, який створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій (соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних ті ін.) і самостійності учня в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість та творчий потенціал».

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних та практичних аспектів застосування методу проектів та визначення його ролі у формуванні екологічної культури студентів-екологів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Метод проектів допомагає формувати особистісні риси, які розвиваються лише в діяльності й не можуть бути засвоєні вербально. Під час роботи над проектом студенти набувають досвіду індивідуальної самостійної діяльності. Метод проектів стимулює студентів до вирішення проблем, які потребують певних знань; розвиває критичне мислення; формує навички роботи з інформацією (студенти добирають потрібну інформацію, аналізують та систематизують її); допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання у співпраці, де студенти виконують різні соціальні ролі. Це спонукає вирішенню певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань і вмінь з різних галузей науки, техніки, творчих галузей. Результати виконання проектів мають бути відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирішення, якщо практична - готовий продукт проекту.

Метод проектів можна використовувати як самостійну індивідуальну чи групову роботу студентів упродовж різного за тривалістю часу, а також з використанням сучасних засобів інформаційних технологій, зокрема комп'ютерних, телекомунікаційних. Використання у навчальному процесі методу проектів дозволяє вирішити ряд наступних завдань: поглибити знання студентів під час роботи над проектом; розвинути логічне та критичне мислення; сформувати праксеологічні вміння. Даний метод має великі потенційні можливості для більш поглибленого вивчення навчальних дисциплін, зокрема, екології, формування екологічної компетентності у студентів-екологів. Обираючи тематику екологічних проектів викладачеві слід орієнтуватися на соціальну значущість проекту, її практичний зв'язок із життям. Важливо, щоб вона ґрунтувалась на тих екологічних проблемах місцевості, які зможуть порушити студенти та розв'язати самостійно. Проведення проектної діяльності вимагає ретельної підготовки викладача, яка полягає у визначенні:

- актуальних та значущих з екологічної точки зору тем і проблем для проектів, що потребують дослідження;

- структури екологічного проекту;

- плану дій щодо вирішення екологічної проблеми;

- відповідності теми екологічного проекту інтересам і можливостям студентів; проектний компетенція пізнавальний екологічний студент

- методів розв'язання визначених завдань (в тому числі дослідницьких). Робота над екологічними навчальними проектами викликає у студентів певні труднощі, причиною яких є недостатня база знань та умінь інформаційного пошуку, а також відсутність досвіду використання дослідницьких методів в обробці інформації.

Екологічний проект - це науково-дослідницька творча робота на екологічну тематику, спрямована на розв'язання екологічних проблем, виконана учнем під керівництвом вчителя та оформлена належним чином. Найголовніша частина наукової роботи - сформульована тема дослідження. Тези проекту дають чітке уявлення про проведене дослідження. Під час стендового захисту робіт відбувається постерна презентація з елементами інтерв'ю та наукової співбесіди, при цьому основна увага приділяється вмінню спілкуватись, відповідати на запитання, відстоювати свою точку зору, логічно мислити. На постері повинні бути відображені ключові ідеї проекту, результати та досягнення, він є презентацією виконаної роботи. Демонстрація дослідження повинна бути привабливою та інформативною, робота повинна бути показана у простій та доступній формі. Назва постеру - це той важливий елемент, що сконцентровує увагу спостерігачів. Влучна назва повинна просто та точно презентувати дослідження. Структура постера мусить бути такою, аби будь-хто (особливо члени журі) легко могли знайти назву, гіпотезу, результати та висновки. Результати дослідження необхідно проілюструвати таблицями, діаграмами або графіками - це зробить їх легшими для сприйняття порівняно зі звичайно записаними кількісними даними.

Захист екологічних проектів на конкурсах проходить за такою схемою:

- підготовка матеріалів та монтаж стендів;

- після урочистого відкриття автори проектів розходяться до своїх стендів, а члени журі в індивідуальному порядку знайомляться з проектами для того, щоб мати уяву про загальний рівень робіт.

1. Практична готовність студентів-екологів до здійснення досліджень проявляється в тому, що майбутні фахівці самостійно обирають значущу для нього тему проекту, намічають кроки роботи з даної теми, застосовують методи дослідження (робота з літературними джерелами, спостереження і т.д.), оформляють і представляють результат (продукт) своєї роботи.

2. Мотивованість дослідницької діяльності майбутніх фахівців розглядається нами як прагнення дізнаватися нове, робити певні дії для пошуку цікавих знань, брати участь у виконанні проекту. Студент виявляє пізнавальну активність у процесі вирішення екологічних проблем, інтерес до теми дослідження і способів роботи, пов'язаних з веденням дослідницької діяльності: від вузьких соціальних до широких пізнавальних мотивів.

3. Прояв креативності (оригінальності) в дослідницькій діяльності студентів-екологів враховував у підходах до вибору теми, визначення завдань дослідження, у продуктивності - при знаходженні рішень проблем; за оригінальністю підходів - до вибору шляхів дослідження, створення нового продукту, оформлення та представлення результатів проекту, вмінню з різних сторін і позицій бачити досліджуваний предмет.

4. Ступінь прояву самостійності. Особливістю студентського віку є те, що в навчально-пізнавальній діяльності керівна роль належить самостійній пізнавальній діяльності.. Оволодіваючи вміннями дослідницької діяльності, пізнавальної позиція студента-еколога педагога змінюється від виконавця до творця. Організовуючи роботу над екологічним проектом, доцільно використовувати різні форми: екскурсії, заняття - дослідження, заняття-спостереження, екологічні конкурси. Невід'ємна частина уроку - екологічне виховання. На сьогодні важливим є питання просування на Полтавщині екологічного проекту «Озеленення подвір'я закладу освіти». Тому ми вирішили перевірити ставлення студентської громади до цього процесу. Для цього нами був складений тест-опитувальник, де ми висвітлили 6 найважливіших питань, на нашу думку, потрібних, щоб визначити основні аспекти розуміння та відношення студентів до озеленення подвір'я закладу освіти.

1. Що для вас означає поняття «озеленення подвір'я закладу освіти»?

2. Чи вважаєте ви актуальним питання озеленення подвір'я закладу освіти в наш час?

3. Які на вашу думку функції виконують зелені насадження на подвір'ї закладу освіти?

4. Оцініть рівень озеленення подвір'я вашого закладу освіти.

5. Чи берете участь в роботі по благоустрою та озелененню подвір'я вашого закладу освіти?

6. Чи цікава вам тема «Озеленення подвір'я закладу освіти»?

Вибірка нашого досліду 100 пересічних осіб учнівської та студентської молоді (12-23 років). Тест повинен нас забезпечити сприятливими умовами для вільного визначення та ствердження кожної молодої людини щодо думки про поняття озеленення подвір'я закладу освіти.

Проаналізуємо ставлення учнів та студентів до озеленення. З поданої діаграми нижче бачимо, що 73% молоді знайомі з терміном «Озеленення подвір'я закладу освіти», 20% - здогадуються про його значення, а 5% - не цікавляться екологічними термінами. Низький показник мають учні шкіл, тому, на нашу думку, слід більше уваги приділяти вивченню екологічних дисциплін у ЗЗСО.

Рис. 1. Що для вас означає поняття «озеленення подвір'я закладу освіти»?

Відповіді на друге запитання показали, що учні та студенти вважають озеленення подвір'я закладу освіти одним із найважливіших питань, вирішення якого сприяє покращенню середовища освітнього закладу.

Рис. 2. Чи вважаєте ви актуальним питання озеленення подвір'я закладу освіти в наш час?

Результати опитування стосовно функцій, які виконують зелені насадження на подвір'ї закладу освіти показали, що учнівська і студентська молодь добре знає функції, але потрібно досконаліше ознайомитися з ними.

Рис. 3. Які, на вашу думку, функції виконують зелені насадження на подвір'ї закладу освіти?

Нас стурбував показник, який засвідчив низький рівень озеленення подвір'я закладів освіти. Це означає, що умови для навчання та екологічного виховання є несприятливими. Однак, молодь розуміє те, що рослини позитивно впливають на середовище і мають бажання насаджувати їх, доглядати за ними. Тому адміністрації слід звернути на це увагу та підтримати ідеї молодого покоління задля покращення екологічно чистого середовища.

Рис. 4. Оцініть рівень озеленення подвір'я вашого закладу освіти

На запитання «Чи берете участь в роботі з благоустрою та озеленення подвір'я вашого закладу освіти?» 57% опитуваних відповіли так, причому під час розповіді в їх словах відчувався ентузіазм та бажання до дій. Це означає, що учням, студентам небайдужа доля рідного закладу освіти, і, що вони готові до роботи по озелененню його територій.

Рис. 5. Чи берете участь в роботі з благоустрою та озеленення подвір'я вашого закладу освіти?

Останнім запитанням тесту-опитувальника було «Чи цікава вам тема «Озеленення подвір'я закладу освіти»» відповіді на яке викликали у нас позитивні емоції. Приємною несподіванкою було те, що цілих 70% студентів відповіли про зацікавленість темою озеленення подвір'я закладу освіти. Як показав тест-опитувальник, молодь зацікавлена в покращенні середовища, де знаходиться їхній заклад освіти, їм небайдужа доля рідних країв. Але через те, що в нашій країні питанням екологічного характеру приділяється мало уваги, немає підтримки з боку керівництва, учні та студенти не зацікавлені еколого-дослідницькою роботою. Тому потрібно проводити більше екологічних конкурсів, акцій, заохочувати молодь створювати екологічно чисте навколишнє середовище для безпечного життя людства.

Висновки

Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.

Метод проектів є засобом ефективного та якісного розвитку наукової творчості студентів-екологів. Під час проектної діяльності майбутні фахівці набувають таких умінь і навичок: самостійно знаходити спосіб здобуття знань, отримувати необхідну інформацію, пропонувати декілька варіантів розв'язання проблеми, висуває власну гіпотезу, визначення екологічних проблем. У студентів-екологів розвивається прагнення до наукової творчості та самонавчання. Вони застосовують знання на практиці. використовуючи основи проектної діяльності. Метод проектів дає змогу студенту-екологу піднятися на вищий рівень наукового розвитку.

Список використаних джерел

1. Герман, Н. А. (2001). Адаптація форм організації самостійної роботи студентів до сучасних технологій навчання. Вища школа, 4-5, 53-61.

2. Дичківська, І. М. (2004). Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. Київ: Академвидав.

3. Єрмаков, І. (2007). Компетентнісний потенціал проектної діяльності. В кн. М. Голубенко (Упоряд.), Проектна діяльність у школі (с. 5-18). Київ: Шкільний світ.

4. Недільська, І. І. (2007). Методи проектної діяльності та моделювання у практиці викладання біології. Біологія, 10 (166), 2-4.

5. Стеців, Л. І. (2005). Реалізуємо метод проектів. Директор школи, 40 (376), 19-20.

References

1. Dychkivska, I. M. (2004). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii [Innovative pedagogical technologies]: navch. posib. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

2. Herman, N. A. (2001). Adaptatsiia form orhanizatsii samostiinoi roboty studentiv do suchasnykh tekhnolohii navchannia [Adaptation of forms of organization of independent work of students to modern technologies of training]. Vyshcha shkola [High school], 4-5, 53-61 [in Ukrainian].

3. Nedilska, I. I. (2007). Metody proektnoi diialnosti ta modeliuvannia u praktytsi vykladannia biolohii [Methods of project activity and modeling in the practice of teaching biology]. Biolohiia [Biology], 10 (166), 2-4 [in Ukrainian].

4. Stetsiv, L. I. (2005). Realizuiemo metod proektiv [We implement the project method]. Dyrektor shkoly [SchoolDirector], 40 (376), 19-20 [in Ukrainian].

5. Yermakov, I. (2007). Kompetentnisnyi potentsial proektnoi diialnosti [Competence potential of project activity]. In M. Holubenko (Comp.), Proektna diialnist u shkoli [Project activities at school] (pp. 5-18). Kyiv: Shkilnyi svit [in Ukrainian].

Abstract

Grynova М., Velychko R.

Poltava V. G. Korolenko national pedagogical University, Ukraine

Key words: method of projects, students-ecologists, ecological project, structure of ecological project, cognitive activity, ecological culture of students-ecologists

Размещено на Allbest.ru