Размещено на http://www.allbest.ru

Методика навчання освітньої галузі "Технології"



1. Предмет, зміст, завдання технологічної освітньої галузі та методологічні засоби. Змістовні лінії технологічної освітньої галузі, їх характеристика. Дидактичні принципи визначення змісту та організації технологічної освітньої галузі в початкові школі

Освітню програму технологічної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій школі є:

· залучення учнів до різних видів діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;

· формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;

· формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;

· створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах структурується за такими змістовими лініями: «Технічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

Змістові лінії, які систематизують очікувані результати навчання, спрямовані на формування ключових компетентностей учнів.

Змістова лінія «Технічна творчість і техніка» спрямована на залучення учнів до творчої діяльності у процесі конструювання та моделювання під час самостійної або колективної роботи з конструктором. Процес конструювання з готових деталей (моделей) конструктора має на меті сприяти розвитку просторової уяви й елементів творчого та технічного мислення учнів, через читання і зіставлення малюнків, графічних зображень, за якими учні складатимуть конструкції. Учні виконуватимуть макетування об'ємних моделей транспортних засобів, будинків, веж, роботів тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до деталей конструкторів, відповідних графічних зображень схем для конструювання простих моделей; матеріалів для виготовлення та оздоблення виробу

Змістова лінія «Світ технологій» має на меті формувати в учнів здатність планувати власну діяльність у процесі вивчення конструкційних матеріалів - від розпізнавання їх на дотик до аргументованого добору для створення виробу, виконувати найпростіші способи їх обробки. Важливою умовою засвоєння цієї лінії є формування в учнів здатності розуміти і дотримуватися послідовності у виготовленні виробів, аргументувати обрану послідовність у роботі. У процесі роботи з матеріалами провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв'язування стрічок тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, технологічних карток (схем), необхідних для виготовлення виробу, інструментів та пристосувань, довідникових посібників (книжки з ілюстраціями до творів, набори малюнків до мультфільмів тощо). Організація екскурсій на виробничі об'єднання, перегляд та обговорення відеофільмів про виробництво. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюється повторне та економне використання матеріалів.

Змістова лінія «Світ ремесел» має на меті формувати в учнів ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел як культурної спадщини українського народу, а також вміння створювати та оздоблювати прості вироби за зразком чи власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва. У процесі роботи провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв'язування, різьблення, ліплення тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до виробів, виготовлених традиційними та сучасними ремеслами; матеріалів, інструментів та пристосувань, каталогів, фотографій тощо. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел. Відвідування (реально чи віртуально) майстерень народних умільців, музеїв декоративно-ужиткового мистецтва.

Змістова лінія «Побут» має на меті формувати практичні навички організації власної життєдіяльності, розв'язувати практичні завдання у власному побуті, планувати та реалізовувати найпростіші трудові дії (ремонт іграшок, книжок, догляд за рослинами, домашніми тваринами; приготування страв за рецептами; догляд за одягом та взуттям).

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, інструментів та пристосувань; об'єктів (іграшок, книжок тощо). Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності в побуті.

Технологічна освітня галузь базується на практичній діяльності учнів. На кожному занятті передбачено виконання практичної роботи. Об'єкти праці для виготовлення учитель/ учителька добирає, спираючись на побажання учнів.



2. Нормативні документи зміст освіти. Навчально - методичний аналіз (характеристика) програм, календарних планів, підручників та посібників із шкільної дисципліни для учнів 1-4 класів

Організація освітньої діяльності в 1-4-х класах закладів загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (у 1 класах), Державного стандарту загальної початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 (у 2-4-х класах).

Визначені Концепцією Нової української школи пріоритети реформування загальної середньої освіти знаходять своє відображення в Державному стандарті початкової освіти (2018). Звертаємо увагу на те, що Державний стандарт застосовується з 1 вересня 2018 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти (для учнів 1-х класів). У 2-4-х класах реалізується Державний стандарт початкової загальної освіти (2011). Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов'язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Державним стандартом початкової освіти (2018) визначено, що початкова освіта має два цикли навчання (1 - 2 і 3 - 4 класи), що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Зміст освіти в документі представлено в дев'яти освітніх галузях: мовно-літературній, математичній, природничій, технологічній, інформатичній, соціальній і здоров'язбережувальній, фізкультурній, громадянській та історичній, мистецькій. Кожна галузь описана через загальні результати навчання та обов'язкові результати навчання здобувачів освіти. Загальні результати навчання представлені описом складників ключових і предметних компетентностей, якими має володіти випускник закладів середньої освіти ІІІ ступеня, та окреслюють кінцевий результат для побудови освітньої траєкторії здобувачів загальної середньої освіти. Обов'язкові результати навчання показують, які складники ключових і предметних компетентностей мають бути сформованими у здобувачів освіти на кінець кожного циклу навчання.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання, є освітня програма закладу загальної середньої освіти (стаття 33 Закону України «Про освіту», стаття 15 Закону України «Про загальну середню освіту»). Освітня програма закладу освіти, який здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти, може бути наскрізною (з 1 по 11/12 класи) або для певного рівня освіти. Документ схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (у такому випадку освітня програма закладу освіти затверджується Державним органом якості освіти України за результатами експертизи на відповідність Державному стандарту освіти). Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб'єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до Закону України «Про освіту» та спеціальних законів.

Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми.

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2018/2019 навчальному році освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі:

для 1 класів - Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН України від 21.03.2018 № 268);

для 2-4 класів - Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН України від 20.04.2018 № 407).

У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизується варіативний складник. У разі використання варіативної години на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми, додається програма цього курсу. Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і входити до переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання в початкових класах закладів загальної середньої освіти

Використання годин варіативного складника навчальних планів може йти на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника, упровадження курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять.

При розподілі варіативного складника навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.

У період переходу шкіл на здійснення освітньої діяльності за новим Державним стандартом заклади освіти розробляють (власні) / комплектують (на основі типових освітніх програм, чинних освітніх програм) освітні програми на кожен навчальний рік, структурують їх відповідно до вимог пункту 33 Закону України «Про освіту». Звертаємо увагу, що загальний обсяг навчального навантаження визначається в навчальному плані, очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслюються в навчальних програмах предметів/інтегрованих курсів (що є складниками освітньої програми). В освітній програмі закладу освіти, що складена на основі типової освітньої програм чи іншої освітньої програми, що може бути впроваджена відповідно до чинних нормативних документів, навчальні програми предметів/інтегрованих курсів подаються переліком.

На основі навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування в довільній, зручній для використання формі, з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.

Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб'єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.

Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.

Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти в навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу. При складанні календарно-тематичного планування учитель може використовувати його на свій розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Крім того, пропонується наприкінці кожної чверті планувати корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів. З метою створення умов для проектної діяльності учнів, здійснення спостережень, досліджень, виконання практико орієнтованих завдань протягом навчального року пропонується виділити час на проведення навчально-пізнавальної практики, екскурсій. Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики навчальний заклад визначає самостійно.

Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі відповідно до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 за № 472/26917, та з урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 21.09.2015 № 2/2-14-1907-15 та лист МОН від 22.05.2018 № 1/9-332).

Новий Державний стандарт початкової освіти, регламентуючи свободу педагогічних спільнот у виборі шляхів навчання, виховання і розвитку школярів, відкриває можливість вибору та створення власного навчального забезпечення освітнього процесу. Чинні вимоги до його якості доповнюються показниками, що відповідають пріоритетам нового Державного стандарту і передбачають: реалізацію ідеї інтеграції; дослідницький підхід до формування умінь; конструювання знань, а не їх відтворення; організацію пошуку інформації з різних джерел; розвиток критичного мислення, творчості тощо.

У 1 класах закладів загальної середньої освіти пропонується працювати за підручниками, що за результатами конкурсного відбору отримали гриф «Рекомендовано для використання в закладах загальної середньої освіти» і будуть надруковані за кошти державного бюджету. Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, утворюють разом з ними навчальні комплекти, є необов'язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дидактичної доцільності навчальних видань для реалізації нових підходів у роботі з учнями, дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення. І

Звертаємо також увагу, що відповідальність за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території покладена на органи місцевого самоврядування (стаття 66 Закону України «Про освіту»).

Зміст освітніх галузей «Природнича», «Соціальна і здоров'язбережувальна», «Громадянська та історична» «Технологічна» представлений в інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Час на його вивчення в 1 класі вчитель компонує самостійно, до прикладу: на природничу освітню галузь відводиться 2 години, на технологічну - 1 година, на соціальну та здоров'язбережну і громадянську та історичну - по 0,5. Звертаємо увагу на те, що визначений цим документом розподіл годин між галузями в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» під час проведення інтегрованих занять може перерозподілятися протягом тижня/місяця залежно від мети і завдань інтегрованих тем та підготовленості класу до опрацювання програмового змісту за умови дотримання сумарної кількості годин з навчального предмета на кінець семестру/навчального року.

Назва інтегрованого курсу зорієнтовує вчителя на організацію дослідницької діяльності першокласників. Для формування дослідницьких навичок важливо учнів ознайомити із способами пізнання довколишнього світу (спостереження, дослідження, опрацювання різних джерел інформації).

Серед методів дослідження, з якими школярі ознайомлюються вже у 1-му класі, особливу значущість має дослід. Він є більш складною формою вивчення природи, оскільки передбачає визначення у штучних умовах особливостей об'єктів; створення спеціально підготовлених умов для їх проведення; формування вміння зіставляти явища і процеси, за якими спостерігають під час досліду, з тим, що відбувається у природних умовах, робити висновки і узагальнення. Але вже на перших етапах навчання першокласникам доцільно пропонувати спостереження за дослідами. Під час демонстраційних дослідів учитель показує, як треба працювати з об'єктами природи під час виконання досліду, вказує, як і для чого слід проводити спостереження, на що варто звернути особливу увагу, як фіксувати результати, послідовність етапів проведення дослідів, як робити висновки. Таку роботу необхідно починати із ознайомлення з інструкцією, у якій дається план дій і пропонується певний спосіб фіксації результатів. Звертаємо увагу, що важливою вимогою до демонстрації дослідів є підготовка необхідного обладнання, його встановлення, щоб кожен учень міг спостерігати за діями вчителя. Важливо створити безпечні умови проведення та спостереження за дослідами. Під час демонстрації дослідів доцільно використовувати запитання практичного характеру. Для повторення і закріплення набутих знань - ставити дітям запитання, відповіді на які потрібно довести дослідом.

Підкреслимо, що реалізація компетентнісного підходу вимагає організації опанування сутністю певних об'єктів, явищ, способів дій у безпосередній практичній діяльності. Пропоновані дитині види діяльності повинні сприяти активізаії допитливості, пробудженню радості пізнання. До уроків необхідно добирати такі види завдань, які б сприяли усвідомленню дитиною цілісності природи, взаємозв'язків між її об'єктами та явищами. Важливо через систему завдань формувати відповідальне ставлення до природи зокрема, навколишнього світу в цілому. Щоб сформувати його на рівні внутрішнього прийняття, необхідно пропонувати дітям навчальні ситуації для самостійного прийняття/визначення рішень. Насамперед це стосується правил поведінки серед природи, участі в доступній природоохоронній діяльності, починаючи з 1-го класу (догляд за рослинами й тваринами, виготовлення годівничок для птахів, збирання природного матеріалу для гербарію, виготовлення поробок та ін.). Екскурсії, уроки на свіжому повітрі, окрім дидактичної мети, реалізують завдання соціокультурного розвитку дитини, формування в неї емоційного інтелекту. Такі заняття можна урізноманітнити іграми-змаганнями, конкурсами тощо. У разі проведення нестандартних форм організації навчального процесу (уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо) у Класному журналі доцільно вказувати форму проведення уроків.

Практичне спрямування уроків інтегрованого курсу передбачає відпрацювання учнями конкретних здоров'язбережувальних навичок і умінь, належних поведінкових дій, їх мотивацію на здоровий і безпечний спосіб життя, розв'язання конкретних навчальних і життєвих ситуацій. Види діяльностей, що спрямовані на формування ціннісного ставлення до життя і здоров'я власного та інших людей, реалізують в інтегрованому курсі завдання освітньої галузі «Соціальна і здоров'язбережувальна». У структурі уроків інтегрованого курсу слід передбачити навчально-пізнавальну та оздоровчо-рухову діяльність учнів.

Практичну зорієнтованість інтегрованого курсу забезпечує виконання завдань освітньої галузі «Технологічна». Інноваційність її завдань полягає в посиленні творчого компоненту завдань предметно-перетворювальної діяльності, навчанні плануванню дій у процесі виготовлення виробу, формуванні навичок сталого розвитку у процесі роботи. Основне спрямування предметно-перетворювальної діяльності в 1-х класах передбачає розширення сенсорного досвіду дітей, розвиток моторики рук, координації рухів, формування пізнавальних процесів (сприймання, уваги, пам'яті, мислення та ін.), формування початкових прийомів роботи з ручними інструментами тощо.

3. Методи, прийоми та засоби технологічної освітньої галузі. Класифікація методів навчання, їх оптимальне поєднання, характеристика

Мета навчальної дисципліни - розвивати компетентності в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій та з дотриманням екологічних вимог; забезпечити підготовку майбутніх педагогів до реалізації змісту освітньої галузі «Технології», проведення уроків та організації позаурочної роботи з трудового навчання в початковій школі. Завдання навчальної дисципліни: Сформувати: - здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі і практичні проблеми у галузі спеціальної та інклюзивної освіти або у процесі професійної діяльності; - здатність працювати у команді фахівців та співпрацювати з батьками дітей з особливими освітніми потребами. - здатність до застосування сучасних засобів інформаційних і комп'ютерних технологій для розв'язання корекційних і комунікативно мовленнєвих задач в соціальній і професійній діяльності на уроках трудового навчання;

здатність до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та використання інструментів і матеріалів на уроках трудового навчання; Розвивати: - пізнавальну, художню і технічну обдарованість, технічне мислення у процесі творчої діяльності, художнє сприйняття (відчуття кольору, форми, емоційної виразності об'єкту).

Різні підходи до класифікації методів:

за джерелами передачі і характером сприйняття інформації: словесні, наочні і практичні (С.П.Петровський, Е.Я.Галант);

у залежності від основних дидактичних завдань, які вирішуються на конкретному етапі навчання: методи оволодіння знаннями, формування умінь і навичок, застосування одержаних знань, творчої діяльності, закріплення, перевірки знань, умінь і навичок (М.О.Данилов, Б.П.Єсипов);

у відповідності з характером пізнавальної діяльності учнів по засвоєнню змісту освіти виділяють такі методи, як пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі (М.М.Скатін, І.Я.Лернер).

При цілісному відході виділяють три групи методів нявчання:

організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

контролю і самоконтролю навчально пізнавальної діяльності.

Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності. Методи організації навчально-пізнавальної діяльності - це сукупність методів, які спеціально спрямовані на передачу і засвоєння учнями умінь, знань і навичок. До них належить словесні методи навчання:

1. Розповідь - послідовне розкриття змісту нового матеріалу. Вимоги до розповіді: логічна послідовність, чіткість і доказовість, достовірність змісту, образність і емоційність, мова вчителя (чітка, доступна правильна).

2. Пояснення - словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів і т. д.

3. Лекція - усний виклад навчального матеріалу, великого за обсягом, складного за логічною побудовою.

4. Бесіда - питально-відповідальний метод навчання.

5. Дискусія, диспут. Ці методи навчання близькі до бесіди. Диспут - це суперечка на наукову або суспільну тему. Дискусія - суперечка, обговорення будь-якого питання.

6. Метод драматизації, який знаходить широке застосування переважно під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу, дозволяє успішно розвивати творчі здібності, уяву, активність і самовідданість учнів.

7. Наочні методи спостереження: ілюстрування, демонстрування і самостійне спостереження.

8. Метод ілюстрування передбачає ілюстрування статистичної наочності, плакатів, карт, написів на дошці.

9. Метод демонстрування передбачає демонстрування приладів, дослідів, технічних установок, різних препаратів.

10. При використанні цих методів необхідно:

забезпечити всебічний огляд об'єкта, чітко виділити головне, детально продумати пояснення;

залучити самих учнів до знаходження потрібної інформації.

11. Метод самостійного спостереження:

інструктаж вчителя;

вивчення або повторення раніше вивченого;

спостереження;

висновки учнів;

висновки вчителя і оцінка виконаної роботи.

12. Індуктивний метод навчання: викладаються спочатку факти, демонструються досліди, наочні посібники, організується виконання вправ, поступово підводять учнів до узагальнень, визначення понять, формулювання законів і т. д.

13. Дедуктивний метод навчання : спочатку повідомляють загальне положення, формулу, закон, а потім поступово починають виводити часткові випадки, більш конкретні завдання.

14. При використанні цих двох методів навчання застосовуються словесні, наочні і практичні методи навчання.

15. Репродуктивні методи навчання передбачають активне сприймання і запам'ятовування навчального матеріалу, який повідомляється вчителем та іншими джерелами інформації. При цьому використовуються розглянуті раніше словесні, наочні і практичні методи навчання.

16. Проблемно-пошукові методи навчання передбачають підвищену активність учнів у процесі навчання. Тут також використовується методи словесні наочні й практичні.

Вибір оптимального поєднання методів і засобів навчання. Оптимальний вибір методів і засобів навчання передбачає врахування:

мети і завдань уроку; обсягу і складності навчального матеріалу; мотивації навчання. Інтересів і активності учнів; рівня підготовленості учнів і їх працездатності; віку учнів;

сформованості навчальних умінь і навичок; навчальної тренованості, витривалості;

часу навчання (осінь, зима, літо, весна, до обіду, після обіду); матеріально - технічної бази; застосування методів і засобів на попередньому уроці; типу і структури уроку;

взаємин між вчителем і учнями; рівня підготовки вчителя.

Рівні прийняття рішення про вибір методів навчання: стереотипний підхід; рішення типу проб і помилок; оптимізоване рішення.

4. Урок як основна форма організації на заняттях технологічної освітньої галузі. Тип і структура уроку, їх характеристика. Навести приклад плану - конспекту уроку( тип за вибором)

Урок ? основна форма організації навчально-виховної роботи в школі і підпорядковується всім закономірностям процесу навчання. Він є багатогранним та багатоплановим. У ньому, як у цілісному відрізку процесу навчання, взаємодіють всі компоненти цього складного процесу ? його загальні педагогічні цілі, дидактичні завдання, зміст, методи, матеріально-технічне оснащення та ін. На уроці відбувається засвоєння учнями знань та оволодіння вміннями і навичками. Одночасно з цим здійснюється виховання, розвиток і профорієнтація учнів перш за все через ідейну спрямованість викладу вчителем навчального матеріалу, зв'язок його із життям і виробництвом та відповідними видами професійної діяльності, практикою суспільного виховання, а також через широке використання на уроці самостійної роботи учнів, завдяки чому вони не лише оволодівають вміннями і навичками, але й глибше усвідомлюють наукові положення, зв'язок з суспільною практикою, виробництвом. На цьому ґрунті в учнів формується науковий світогляд, суспільна мораль, професійне самовизначення, розвиваються пізнавальні здібності, професійні інтереси, нахили і наміри, навички самостійного здобування знань.

Кожен урок повинен мати чітко визначену освітньо-виховну мету, за своїм змістом він має бути логічно пов'язаним як з попереднім, так і з наступним уроками, щоб з кожної теми програми складалась цілісна система уроків.

На основі правильно визначеної освітньої мети встановлюється тип уроку, його структура, а відповідно від цього залежать методи його проведення. Тому найбільш поширеною у педагогічній теорії й практиці є класифікація уроків за основною дидактичною метою занять. Висувається багато варіантів класифікації за цією ознакою, що відрізняються формулюваннями окремих типів уроків. Пропонується такий варіант даної типології: 1) урок засвоєння нових знань; 2) урок формування умінь та навичок; 3) урок комплексного застосування знань, умінь та навичок; 4) урок узагальнення і систематизації знань; 5) урок перевірки, оцінювання й корекції знань, умінь та навичок; 6) комбінований урок.

Є й інша типізація уроків трудового навчання, наприклад: урок набуття нових знань; урок формування вмінь і навичок; урок застосування знань, умінь і навичок у практичній роботі; урок повторення; урок перевірки знань, вмінь і навичок; комбінований урок; кіноурок (відеоурок); мультимедіа-урок.

На основі такої класифікації чіткіше можна усвідомити ознаки системи уроків: 1) цілеспрямованість на засвоєння кінцевих результатів навчання з певної теми; 2) наступність між уроками; 3) відповідність послідовності й змісту уроків логіці засвоєння даного матеріалу; 4) неперервність впливу на знання, вміння й навички, що формуються; 5) рівномірність розподілу в межах системи уроків (трудових завдань різного цільового призначення, технічних засобів навчання, засобів мотиваційного і розвивального стимулювання).

Специфічні вимоги до уроку трудового навчання:

а) чіткість дидактичної мети;

б) нерозривність освітніх і виховних, розвивальних, профорієнтаційних завдань;

в) вірний підбір навчального матеріалу для кожної частини уроку;

г) профорієнтаційне спрямування уроків;

д) доцільний добір методів навчання для кожної частини уроку;

е) колективна праця учнів поєднується з самостійністю кожного учня;

є) організаційна чіткість уроку;

ж) продуктивний характер праці учнів;

з) створення умов безпечної праці учнів.

Організація і структура уроку залежить від його типу та змісту матеріалу, який вивчається. Найчастіше використовуються уроки комбінованого типу. Зазвичай на уроці трудового навчання діяльність вчителя і учня різноманітна: вчитель повідомляє теоретичні відомості учням шляхом інструктажу, створює в них орієнтовну основу діяльності, перевіряє знання учнів; учні засвоюють знання, самостійно виконують завдання та оволодівають відповідними вміннями і навичками, розвивають свої пізнавальні здібності та якості особистості. Різні види діяльності вчителя та учня можуть здійснюватися в одних випадках послідовно, в інших ? взаємозв'язано протягом всього уроку. Тому структура уроку не може бути універсальною і особливо важливим для чіткої організації навчально-виховного процесу є правильне визначення структури й методики уроків різних типів. У поняття «структура уроку» як цілісного об'єкта вкладається три ознаки: зміст (із яких елементів чи етапів складається урок), послідовність (у якій послідовності ці елементи включаються в заняття) і зв'язок (як вони взаємозалежні)

Є й інша типізація уроків трудового навчання, наприклад: урок набуття нових знань; урок формування вмінь і навичок; урок застосування знань, умінь і навичок у практичній роботі; урок повторення; урок перевірки знань, вмінь і навичок; комбінований урок; кіноурок (відеоурок); мультімедіа-урок

Урок засвоєння нових знань має таку структуру: 1) актуалізація опорних знань і досвіду учнів; 2) повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація ' навчально-трудової діяльності учнів; 3) вивчення нового матеріалу; 4) первинне закріплення, 5) підбиття підсумків.

Урок формування практичних умінь і навичок передбачає наступну послідовність його проведення: 1) повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчально-трудової діяльності учнів; 2) актуалізація опорних знань і досвіду учнів; 3) практична робота; 4) підбиття підсумків.

5. Lego конструювання. Виготовлення виробів з ниток, шнуру і сутажу

навчання lego освітній сутаж

В даний час у системі шкільної освіти відбуваються значні зміни. Успіх цих змін пов'язаний з оновленням наукової, методологічної та матеріальної бази навчання і виховання. Модернізація системи освіти передбачає, що метою і результатом освіти дітей буде формування життєздатної особистості, яка опанувала наступні уміння: приймати рішення і досягати необхідного результату в невизначених проблемних ситуаціях, самостійно заповнюючи недолік знань та інформації; використовувати інформаційні технологіїї; самостійно навчатися протягом життя в контексті, як особистого професійного зростання, так і соціального життя; позитивно взаємодіяти з людьми інших культур, мов, релігій та особливими потребами; працювати в команді на загальний результат; відстоювати свою точку зору, обґрунтовуючи її, вести дискусію таким чином, щоб вона приводила до нового розуміння проблеми, а не до конфлікту. У цьому контексті освітня діяльність навчальних закладів у яких навчаються діти з особливими освітніми потребами повинна бути спрямована на формування у них загальної культури, розвиток фізичних, інтелектуальних і особистісних якостей, формування навичок навчальної діяльності, що забезпечують соціальну успішність, збереження і зміцнення здоров'я дітей. Однією з важливих умов оновлення системи освіти є залучення до процесу навчання ЛЕГО-технологій. Використання ЛЕГО-конструкторів у освітній та корекційно-розвивальній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами виступає оптимальним засобом формування навичок конструктивно-ігрової, навчальної діяльності та критерієм їх психофізичного розвитку, в тому числі становлення таких важливих компонентів діяльності, як уміння ставити мету, підбирати засоби для її досягнення, докладати зусилля для точної відповідності отриманого результату до попереднього задуму. Програма «ЛЕГО-конструювання» спираються на природний інтерес школярів до розробки та побудови різних об'єктів і механізмів. Різноманітність ЛЕГО-конструкторів дозволяє проводити заняття з учнями різного віку та рівня психофізичного розвитку за такими основними напрямками: конструювання, програмування, моделювання фізичних процесів і явищ. В основі програми лежить цілісний образ навколишнього світу, який переломлюється через результат практичної діяльності учнів. Використання ЛЕГО-конструкторів у позаурочній діяльності окрім, позитивного впливу на психофізичний розвиток учнів, підвищує їх мотивацію до навчання, тому що у процесі конструювання потрібні знання практично з усіх навчальних дисциплін від мистецтв та історії до математики та природничих наук. Міжпредметні зв'язки спираються на природний інтерес дітей до конструктивно-ігрової діяльності. Тематичний підхід об'єднує в одне ціле завдання з різних галузей. Працюючи над тематичної моделлю, учні не тільки користуються знаннями, отриманими на уроках математики, природознавства, образотворчого мистецтва і т.д., а й поглиблюють їх:

Математика - поняття простору, зображення об'ємних фігур, виконання розрахунків та побудова моделей, побудова форм з урахуванням основ геометрії, робота з геометричними фігурами;

Природознавство - вивчення будівель, природних співтовариств, розгляд та аналіз природних форм і конструкцій, вивчення природи як джерела сировини з урахуванням екологічних проблем, діяльності людини як творця матеріально-культурного середовища проживання.

Українська мова - розвиток усного мовлення у процесі аналізу завдань, обігрування та обговорення результатів практичної діяльності (опис конструкції виробу, матеріалів; розповідь про хід виконання роботи та побудову плану діяльності; побудова логічно пов'язаних висловлювань у міркуваннях, обґрунтуваннях, формулюванні висновків).

Образотворче мистецтво - використання художніх засобів, моделювання з урахуванням художньо-естетичних правил. Корекційно-розвивальна програма «ЛЕГО-конструювання» розрахована на п'ять років навчання, з урахуванням вікових та фізичних особливостей дітей (підготовчий, 1-4 класи).

Перший рік навчання - 72 заняття по 30 хвилин (два рази на тиждень); Другий рік навчання - 72 заняття по 30 хвилин (два рази на тиждень); Третій рік навчання - 72 заняття по 40 хвилин (два рази на тиждень); Четвертий рік навчання - 72 заняття по 40 хвилин (два рази на тиждень); Пятий рік навчання - 72 заняття по 40 хвилин (два рази на тиждень). Заняття проводяться з однією підгрупою дітей 8-10 чоловік. Метою використання ЛЕГО-конструювання у системі додаткової освіти дітей з особливими освітніми потребами окрім вирішення загальноосвітніх завдань є розвиток творчих здібностей та пізнавальної активності, навичок взаємодії в групі, уміння самостійно вирішувати поставлені конструкторські завдання, корекція та розвиток сенсорної сфери, дрібної і загальної моторики, координації «око-рука», просторових уявлень та логічного мислення дитини у процесі конструктивно-ігрової та проектної діяльності.

Навчання ґрунтується на наступних педагогічних принципах:

* особистісно орієнтованого підходу (звернення до досвіду дитини, та її психофізичного стану);

* природовідповідності (враховується вік дитини);

* співробітництва;

* систематичності, послідовності, повторюваності та наочності навчання;

* концентричності (одна тема подається зі зростанням ступеню складності). Основні форми занять:

* вільні уроки; * виставки; * змагання; * захист проектів.

На заняттях використовуються три основних види конструювання: за зразком, за умовами та за власним задумом. Конструювання за зразком - коли є готова модель того, що потрібно побудувати (наприклад, зображення або схема будинку). При конструюванні за умовами - зразка немає, задаються тільки умови, яким споруда повинна відповідати (наприклад, будиночок для песика повинен бути маленьким, а для коника - великим). Конструювання за задумом припускає, що дитина сама, без будь-яких зовнішніх обмежень, створить образ майбутньої споруди і втілить його в матеріалі, який є в її розпорядженні. Цей тип конструювання краще за інші розвиває творчі здібності дитини, а в деяких випадках є показником її психоемоційного стану. У процесі занять ЛЕГО-конструюванням діти: * Удосконалюють дрібну та загальну моторику; * Розвивають пам'ять, увагу, логічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати та планувати; * Навчаються фантазувати, творчо мислити; * Отримують та удосконалюють знання про лічбу, пропорції, форму, симетрію, міцність та стійкість конструкції; * Навчаються створювати різні конструкції за малюнком, схемою, умовами, словесною інструкцією та об'єднані спільною темою; * Навчаються спілкуватися, співпрацювати, влаштовувати спільні ігри, поважати свою і чужу працю. Педагогічна доцільність програми пояснюється формуванням високого інтелектуального рівня через майстерність. Цілий низка спеціальних завдань спрямованих на спостереження, порівняння, домислювання, фантазування слугують для досягнення цієї мети. Програма сприяє залученню дітей до творчості через власну соціально значиму практичну діяльність. Програмою передбачено, щоб кожне заняття було спрямоване на оволодіння основами конструювання, на залучення дітей до активної пізнавальної та творчої роботи. Процес навчання будується на єдності активних і захоплюючих методів і прийомів навчальної роботи у процесі якої засвоєння знань, законів і правил школярами викликає у них розвиток творчих здібностей, підвищення самооцінки. Освітній процес побудований за даною програмою має ряд переваг: * заняття у вільний час; * навчання організовано на добровільних засадах усіх сторін (діти, батьки, педагоги); * дітям надається можливість задоволення своїх інтересів завдяки поєднанню різних напрямків і форм заняття. Основним напрямком курсу «ЛЕГО-конструювання» є проектна та практична діяльність школярів. Під проектом розуміється самостійна і колективна творча завершена робота, що має соціально значущий результат. В основі проекту лежить проблема, для її вирішення необхідний дослідницький пошук у різних напрямках, результати якого узагальнюються і об'єднуються в одне ціле. Робота над проектом передбачає спільну діяльність педагога, дітей і батьків. ЛЕГО-конструювання має два основних етапа: 1 етап. Знайомство з деталями конструктора. Моделювання логічних відносин. Мета - розвиток елементів логічного мислення. Завдання: вдосконалення навичок класифікації, активізація пам'яті та уваги, навчання аналізу логічних закономірностей, закріплення навичок орієнтування у просторі. 2 етап. Моделювання об'єктів реального світу. Мета - розвиток здібності дітей до наочного моделювання. Завдання: розвиток уміння аналізувати предмет, виділяти його характерні особливості, основні частини, навчання плануванню процесу створення власної моделі, стимулювання конструктивної уяви у процесі створення моделі за власним задумом, формування вмінь діяти відповідно до інструкцій педагога, активізація роботи дрібної моторики рук через стимулювання нервових закінчень деталями конструктора.

Сутажна вишивка

Не можна залишити без уваги аксесуари, виконані з сутажу. Що це таке? Можливо, дане слово не настільки відомо, як безпосередньо самі вироби, які бачив кожен. Сутаж - це плетений шовковий шнурок, який використовують для оздоблення одягу, як правило, дитячої та жіночої.

Плетіння з сутажу, перш за все, виконується завдяки однотонної нитки, за допомогою якої і закріплюються шнури. І якщо у вас є хоч невеликий досвід шиття, освоїти цей вид декоративного мистецтва вам не складе труднощів.

Отже, підготуйте наступні матеріали й інструменти:

. Кілька сутажной шнурків різного кольору.

. Намистини діаметром 5 мм і 3 мм.

. Нитки таких же кольорів, як і шнурки.

. Затискач.

. Невеликий відрізок шкіри.

. Застібку для браслета.

Коли все вищеперелічене підготовлено, можна приступати до виготовлення браслета.

. У цій техніці, починати слід з середини вироби, але не з кінця. Візьміть велику намистину і закріпіть її між двома шнурами. Бусина повинна бути міцно закріплена між ними. Зафіксуйте шнурки нитками.

. Далі візьміть ще по два шнурка різних кольорів і продовжуйте обшивати намистину.

. Додайте ще 4 намистинки, закріпивши їх з боків від головної.

. Обшийте намистини сутажу.

. За допомогою дрібних намистин сформуйте півколо навколо однієї з 4 намистин, далі біля другої, наближеної до неї.

. Кінці сутажу щільно скріпіть.

. Виконайте всю процедуру з іншого боку.

. Щоб зробити бічні частини, слід взяти два шнура і скласти їх навпіл. В середині на однаковій відстані розташувати дрібні намистинки.

. Додайте ще пару шарів сутажу, вставляючи маленькі намистинки між намистинами вже закінчених рядів.

. Ображати зайві нитки і зафіксуйте кінці спеціальним затискачем.

. Зробіть таким чином другу частину браслета, зшийте її з центральною заготівлею.

. Внутрішню частину центру прикраси обшийте шматочками шкіри. Вирізуйте їх відповідно до розміру серединної частини.

. Прикріпіть застібки

. З шнуру

Поетапне виконання виробу

- Для виготовлення нашої закладки нам необхідно дві стрічки, довжиною 1,50 см.

Технологічна картка

1.Дві стрічки (зелена та помаранчева) зв'яжи вузлом.

2.З однієї стрічки сформуй петлю, обмотай її двічі іншою.

3.Притримуючи намотку, зроби петлю з червоної стрічки та протягни її в помаранчеву.

4.Затягни помаранчеву петлю до зеленої, але не перетискай.

5.З помаранчевої стрічки склади петлю, просунь її в зелену та затягни.

6.Повтори пункти 4-5, продовжуй плести.

Размещено на Allbest.ru

...