Застосування сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій при підготовці вчителів фізичної культури

Новітні фітнес-програми побудовані на оздоровчих видах гімнастики, що задовольняють прагнення індивіда до покращенні власного здоров'я та підвищення якості життя за рахунок спеціально організованої рухової діяльності. Зацікавити учнів до уроків фізичної культури, залучити їх до систематичних занять фізичними вправами, сприятиме оптимізації навчально-виховного процесу та підвищенню рівня фізичної підготовленості. Заняття за сучасними фітнес-технологіями призводять до покращення функціонального стану серцево-судинної системи, дихальної, нервової систем та всього організму в цілому.

Тому завданням нашого дослідження став пошук інноваційних фітнес-програм, технологій, засобів, які сприятимуть виробленню мотивації і стійкого інтересу до занять фізичною культурою і спортом, допоможуть підготувати висококваліфікованих учителів фізичної культури у закладах вищої освіти фізкультурного профілю.

Виклад основного матеріалу. Фізкультурно-оздоровчі технології - це раціональний спосіб взаємодії учасників педагогічного процесу, в основу якого покладені різновиди оздоровчих фітнес-програм, що спрямовані на задоволення потреб людини в русі, максимальне отримання оздоровчого ефекту, направлене на збереження здоров'я та свідоме регулювання фізичної активності. Нами передбачається, що застосування інноваційних технологій, що спрямовані на формування стійкого інтересу та мотивації до занять фізичною культурою і спортом, будуть сприяти залученню молодого покоління до різних форм фізкультурно-оздоровчих занять. Аналіз фахової літератури дозволив дійти висновку, що мотиваційна сфера та інтереси в галузі фізичної культури мають свої вікові особливості та пов'язані з соціальним формуванням особистості, темпераментом, психологічним розвитком і соціально-економічними умовами життя. Дослідження проводилось протягом 2018-2020 років у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. У дослідженні взяли 128 студентів психолого-педагогічного та філологічного факультетів ПНПУ імені В.Г. Короленка.

Нами застосовувалися такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, соціологічні методи дослідження, анкетування, педагогічне спостереження (перегляд більше 300 занять з фізичного виховання у ЗВО), педагогічний експеримент (проведення констатувального та формувального експериментів), педагогічне тестування (визначення рівня фізичної підготовленості, статичної та динамічної витривалості, рівня гнучкості), біомеханічний аналіз постави людини (вимрювання показників сагітального і фронтального профілю постави з використанням програми «Torso», методи математичної статистики.

Констатувальний експеримент підтвердив, що упровадження інноваційних методик навчання у фізичному вихованні сприяло різнобічному розвитку особистості, зацікавленості студентів і викладачів до занять фізичною культурою і спортом. Фізкультурно-оздоровчі технології поділили таким чином: 1) види рухової активності аеробної спрямованості; 2) оздоровчі види гімнастики; 3) види рухової активності силової спрямованості; 3) види рухової активності у воді; 4) рекреаційні види рухової активності; 5) засоби психоемоційної регуляції. На нашу думку, грамотне і цілеспрямоване впровадження фізкультурно-оздоровчих технологій в систему безперервної фізкультурної освіти є основним актуальним завданням модернізації навчальних планів та програм навчальних закладів з фізичного виховання на Україні.

Одним із перших підходів було запровадження оздоровчого фітнесу - це сучасні оздоровчо-рекреаційні вправи, спрямовані на підвищення працездатності, покращення емоційного фонду та настрою, на покращення здоров'я та фізичної форми тіла. Ми погоджуємось із сучасними вченими, що фітнес - це окрема галузь діяльності суспільства, що задовольняє прагнення людини у покращенні власного здоров'я та підвищення якості життя за рахунок спеціально організованої діяльності (Демідова, Лашина, 2017; Круцевич, Пангелова, 2016; Лоза, Хоменко, 2016).

Насамперед, фітнес є загальнодоступним, високоефективним, емоційним видом спорту, що потребує від викладача фізичної культури вміння застосовувати інноваційні підходи, спрямовані на формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом, залучення до різних форм фізкультурно-оздоровчих занять учнівської і студентської молоді. В оздоровчому фітнесі безмежний вибір рухів, які діють на всі частини тіла, на розвиток всіх фізичних якостей, таких, як спритність, гнучкість, витривалість. Для успішного вирішення різноманітних завдань використовується різноманітне обладнання: гантелі, гумові амортизатори спеціальні штанги, футболи, спеціальні балансуючі платформи, обтяжені м'ячи (медицинболи), терасети та інше. Музичний супровід організовує рухи, підвищує настрій, а позитивні емоції викликають бажання виконувати рухи енергійніше, що посилює їх дію на організм. На нашу думку, такі заняття несуть високі емоційні навантаження, сприяють зміцненню серцево-судинної і дихальної систем, розвивають гнучкість і рухомість у суглобах. Окрім фізичних аеробних тренувань, до системи фітнес-програм додається раціональне харчування та психічна гармонія.

Сучасний фітнес - це система оздоровчих занять, що базується на використанні танцювальних та гімнастичних вправ в аеробному режимі, такі заняття спрямовані на розвиток аеробної витривалості, координаційних, силових здібностей та гнучкості. Вправи виконуються групою учнів (студентів) під музичний супровід, що забезпечує позитивний емоційний фон занять та сприяє підвищенню мотивації до занять фізичними вправами. На нашу думку, фітнес - є популярною методикою оздоровлення організму, який дозволяє знизити вагу, корегувати тілобудову, але обов'язковою умовою є поєднання активних тренувань з правильним (здоровим) харчуванням. Раціон харчування і активні навантаження підбираються для кожного індивідуально з урахуванням рівня фізичної підготовленості, протипоказань, будови організму і наявних протипоказань.

У нашому дослідженні виокремлюємо поняття «фітнес-технології», які визначаємо, як сукупність наукових методів, кроків, прийомів, сформованих в певний алгоритм дій, що реалізується в інтересах підвищення ефективності оздоровчого процесу та забезпечує гарантоване досягнення результату, на основі вільного мотивованого вибору занять фізичними вправами з використанням інноваційних засобів, методів, організаційних форм занять фітнесу, сучасного інвентарю та обладнання. Сьогодні фітнес-індустрія розвивається швидкими темпами, вирішує основні завдання оздоровчої фізичної культури (в основі якої лежать і традиційні, й інноваційні методики, програми та технології). Вважаємо, що розвиток фітнес-індустрії сприятиме розширенню методичних прийомів і класифікації особливостей проведення різноманітних занять фізичними вправами, що задовольнить різні фізкультурно-спортивні та оздоровчі інтереси широких верств населення. Враховуючи, що до змісту поняття «фітнес» входять багатофакторні компоненти (фізична підготовленість, раціональне харчування, профілактика захворювань, соціальна активність, в тому числі боротьба зі стресами та інші фактори здорового способу життя), кількість створюваних фітнес-програм має широкий спектр. Наведемо класифікацію різних типів оздоровчих фітнес-тренувань: 1) кардіотренування; 2) силові тренування; 3) тренування танцювальної направленості; 4) тренування з елементами бойових мистецтв; 5) тренування у водному середовищі; 6) тренування психічно-регулюючої спрямованості.

Пошук раціональних підходів до фізичного виховання й оздоровлення дітей та молоді дозволив нам виділити ефективні шляхи оптимізації навчального процесу за такими критеріями:

- універсальність - одна з переваг кардіотренування, оскільки підходить для кожного учня (студента) відповідно потреб та цілей;

- варіативність - різноманітність тренувальних програм різної спрямованості з широким вибором виконання комплексів фізичних вправ;

- доступність - система занять передбачає використання знань, рухових умінь і навичок, не потребує коштовного обладнання;

- індивідуальність - система тренувань, при якій строго враховується рівень фізичної підготовленості і функціональний стан організму.

Силові тренування, на нашу думку, мають ряд переваг:

- різнобічний характер впливу вправ сприяє підвищенню ефективності фізичної підготовленості та комплексно удосконалює фізичні якості: силу, витривалість, спритність;

- поєднання високої емоційності та інтенсивності виконання рухів підтримується на фоні емоційного напруження, що виховує стриманість і самоконтроль;

- модель тренувального процесу силового тренування дозволяє оптимально використовувати методи і засоби ППФП;

- заняття досить легко адаптувати до людей з різним рівнем фізичної підготовленості, оскільки внутрішня варіативність не впливає на побудову тренувального процесу в цілому;

- завдяки надзвичайній популярності силові тренування позитивно впливають на створення стійкої мотивації до занять фізичною культурою і подальшого самовдосконалення.

У зв'язку з цим, тренування спрямовується не на вдосконалення окремих сторін фізичної підготовленості, чи тренування локальних груп м'язів або певних систем організму, а на розвиток вміння інтегрувати весь його наявний руховий і ментальний потенціал для максимально точного і ефективного виконання вправи. Вправи, що складають зміст даних занять сприяють удосконаленню координаційних можливостей, покращують відчуття власного тіла.

- формування й зміцнення здоров'я учнів (студентів) при підвищенні ефективності процесу фізичного виховання в напрямку застосування новітніх методів роботи, впровадження інноваційних методик в навчальний процес;

- підвищення рівня розвитку фізичних якостей учнів (студентів) за рахунок використання у процесі фізичного виховання сучасних засобів фітнес-програм;

- формування і збереження стійкої потреби та мотивації до регулярних занять фізичними вправами;

- набуття учнями (студентами) теоретичних та практичних знань і досвіду застосування новітніх фітнес-технологій у подальшому житті.

Нами розроблено структуру сучасних фітнес-технологій та складені три етапи практичної реалізації, кожен з яких вирішував наступні завдання:

- підготовчий - визначення типу тілобудови та фізичної підготовленості, порівняно з належними нормами; адаптація їх організму до фізичних навантажень; розробка комплексів фізичних вправ відповідно рівню здоров'я.

- корекційний - корекція тілобудови, підвищення морфологічного стану та підвищення рівня фізичної підготовленості молоді;

- підтримуючий - вивчення змін морфологічного стану молоді і рівня прояву їх фізичних якостей; підтримання досягнутого рівня морфологічного стану та покращення фізичної підготовленості протягом життя.

Виділимо переваги фізкультурно-оздоровчих програм:

- можливість вибору оздоровчої програми за вподобанням;

- якісне різноманіття фізичних навантажень (використання вправ, що впливають на всі групи м'язів);

- створення умов для адаптації організму (можливість поступового збільшення інтенсивності навантаження);

- вироблення зацікавленості учнів;

- регулярність та систематичність занять;

- постійний контроль фізичних навантажень.

При професійній підготовці висококваліфікованих вчителів фізичної культури, тренерів з групових фітнес-програм ми пропонуємо спрямувати комплексний педагогічний процес на оволодіння теоретичними знаннями, професійними уміннями та навичками, морально-вольовими якостями, певним рівнем фізичної підготовленості, що в сукупності дозволить проводити змістовні тренувальні заняття та виконувати професійні функції на високому навчально-методичному рівні.

Ми рекомендуємо у процесі навчання у ЗВО фізкультурного профілю оволодіти грунтовними знаннями з:

- основ анатомії та фізіології людини, біоенергетики рухової діяльності для правильного дозування навантаження на занятті, запобігаючи перенавантаження, уникнення травматизму тощо;

- вивчити класифікацію видів та базових рухових дій в оздоровчому фітнесі;

- оволодіти основами техніки виконання базових вправ та їх модифікацій;

- дотримуватись правил побудови комбінацій в танцювальних програмах;

- вивчити методи управління групою (класом) тощо.

Професійні уміння та навички, необхідні вчителю (інструктору, тренеру), доречно поєднати у такі положення:

- конструктивний компонент, що включає уміння підбирати вправи відповідно віку та фізичної підготовленості, поєднувати вправи з музикою, володіти методикою та послідовністю укладання комплексів вправ;

- організаційний компонент передбачає уміння пояснювати значення і доцільність вправ, використовувати метод навчання вправ по частинам, спрощувати і ускладнювати вправи, коригувати ступінь навантаження залежно від підготовленості класу (тренувальної групи);

- гностичний компонент пов'язаний із здатністю до самоосвіти, розширення кругозору, поглиблення знань учителя (тренера). Ми рекомендуємо вчителям фізичної культури відвідувати конференції, семінари, конвенції, постійно вдосконалювати свої професійні уміння і поглиблювати знання;

- комунікативний компонент, насамперед, це уміння спілкуватися і встановлювати контакт з людьми, створювати позитивний настрій, мотивувати займатися фізичними вправами. Учитель (тренер) повинен правильно називати й показувати вправи, пояснювати техніку виконання, чітко подавати команди та розпорядження, уміти використовувати жести й мімічні засоби спілкування, надавати методичну допомогу перед початком і після проведення заняття, проявляти вимогливість і підтримувати необхідну дисципліну;

- руховий компонент передбачає уміння технічно правильно демонструвати рухи, граційно рухатись, мати високий рівень фізичної підготовленості.

Проведене дослідження допомогло підібрати необхідні методичні рекомендації щодо підготовки сучасних вчителів фізичної культури:

- інноваційні технології, що застосовуються при викладанні дисциплін повинні у достатньому обсязі забезпечувати прагнення студентської молоді ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності;

- необхідні інноваційні підходи до якості викладання фахових дисциплін, що будуть стимулювати потребу в самоосвіті та самовдосконаленні фахової компетентності, підтримці та впровадження власних інновацій;

- при викладанні дисципліни «Фізичне виховання» в школі обов'язково враховувати потреби і вподобання учнів при виборі засобів, форм і методів роботи;

- постійно покращувати матеріальну технічну базу для проведення занять у відповідності до сучасних вимог сьогодення;

- забезпечувати постійну адаптацію навчальних закладів до змінних зовнішніх умов і контингенту учнів.

Таким чином, нами розроблена модель підготовки сучасного вчителя фізичної культури (тренера з оздоровчого

фітнесу), яка відображає його професійні вміння, навички та функції і моделює результат, який повинен бути досягнутий у процесі навчання в ЗВО фізкультурного профілю.

На нашу думку, закономірним результатом пошуку ефективних шляхів вирішення зазначеної проблеми, стає впровадження та ефективне використання сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій. Широкий вибір засобів та методів роботи дозволить не тільки оновити зміст фізичного виховання, мотивувати молодь до ведення здорового способу життя, але й зняти додаткове фінансове навантаження освітніх закладів. Ми вважаємо, що сучасні фізкультурно-оздоровчі технології стануть закономірним результатом пошуку ефективних шляхів, які дають змогу комплексно використовувати сучасні види роботи у процесі оздоровчих занять фізичною культурою з учнями та студентами залежно від вікових особливостей, фізичної підготовленості, статевих відмінностей, при формуванні мотиваційних пріоритетів, які сприятимуть розвитку мотивації до занять, сформують основи самостійної оздоровчої діяльності та змотивують до ведення здорового способу життя.

Висновки. Аналіз світового досвіду та результатів низки сучасних наукових досліджень переконав, що для підвищення рівня рухової активності молодого покоління є необхідність впровадження в систему фізичного виховання різноманітних фітнес-гібридів оздоровчого, кондиційного та спортивного напрямів, як найбільш універсального виду фізичних навантажень. У системі фізичного виховання учнів та студентської молоді з'ясувалося, що стандартні уроки не задовольняють потреб молодого покоління в руховій активності, не викликають інтересу у багатьох учнів та студентів займатися фізичною культурою. Тому на державу покладений обов'язок вдосконалювати відповідно до міжнародних стандартів оздоровчі технології у сфері фізичного виховання. Забезпечення ефективного функціонування системи фізичного виховання у сучасних умовах вимагає пошуку цікавих, а головне ефективних оздоровчих технологій. Фізкультурно-оздоровчі технології - спосіб використання фізичних вправ різної спрямованості з метою підвищення рухової активності, профілактики захворювань, вироблення звички до систематичних занять фізичними вправами, покращення самопочуття та статури тіла.

Ми визначили ставлення студентської молоді до інноваційних форм роботи, так опитування показало, що 86 % студентів вважають, що такі заняття є цікавими, емоційними, дають можливість реалізувати свої фізичні і психологічні якості; 72% студентів помітили колективне зближення з одногрупниками, коли спільні завдання формують інтерес до систематичних занять та сприяють популяризації сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій. Нами доведена ефективність впровадження в практичну діяльність закладів освіти сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій, як необхідних засобів формування мотивації учнівської та студентської молоді до фізкультурної діяльності. Розкрито організаційно-методичні аспекти особливостей впровадження сучасних фітнес-технологій у різні форми фізкультурно-оздоровчих занять, а саме умови застосування, визначення змісту, особливості діяльності учасників та підготовки сучасного вчителя.

Список використаних джерел

Poltava V. G. Korolenko national pedagogical University, Ukraine

APPLICATION OF MODERN PHYSICAL AND HEALTH TECHNOLOGIES IN TRAINING OF PHYSICAL CULTURAL TEACHERS