Проектування компетентнісного уроку географії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Проектування компетентнісного уроку географії

Любов Вішнікіна

Тетяна Япринець

Стаття присвячена проблемі модернізації підходів до методичних особливостей проектування компетентнісно спрямованих уроків географії. Робота має теоретично-прикладний характер, вміщує структурні плани-схеми уроків географії різних типів. Здійснене обґрунтування методичних засад проектування компетентнісних уроків географії відповідно до результатів наших досліджень, які були спрямовані на розроблення та впровадження осучасненої структури таких уроків.

Ключові слова: компетентнісний урок географії; типи уроків; проектування уроків; макрокомпоненти; мікрокомпоненти; предметно-географічні компетентності

VISHNIKINA L., YAPRYNETS T.

Poltava V. G. Korolenko national pedagogical University, Ukraine

DESIGNING A GEOGRAPHY COMPETENCE LESSON

An analysis of school geography teaching practices shows that the most common are combined lessons that can combine several types of such goals. Keep in mind that the more types of didactic purpose you integrate in one lesson, the more difficult it is to realize them in a time-deficient environment. Most often, they combine two didactic goals - the formation of new knowledge and the control and correction of students' academic achievement.

Designing a combined lesson requires its careful design and application of the optimal combination of didactic tools (methods, methodical techniques, tools and forms of organizing students' educational and cognitive activity).

This article is devoted to the problem of modernization of approaches to methodological features of designing competently directed geography lessons. The work has theoretical and applied character, contains structural plans- diagrams of geography lessons of different types. We substantiated the methodological principles of designing competent geography lessons in accordance with the results of our research, which were aimed at developing and implementing a modernized structure of such lessons.

Keywords: competence geography lesson; types of lessons; lesson design; macro components; micro components; subject- geographical competences

Вступ

У вітчизняній шкільній географічній освіті учні є центром освітнього процесу, орієнтованого на розвиток їхніх інтелектуальних і творчих можливостей. Відтепер перед учителями географії стоїть завдання, що полягає у формуванні ключових, міжпредметно-інтегральних і предметних компетентностей учнів.

Предметна географічна компетентність учнів передбачає їхню здатність застосовувати географічні знання, вміння й навички, емоційно-ціннісні ставлення, установки, комплексне й просторове бачення світу з метою вирішення життєвих завдань і розв'язання проблем. У цьому власне відбивається сутність компетентнісного підходу до навчання географії, який, поруч із діяльнісним та індивідуально зорієнтованим, є його головним орієнтиром. Відповідно до зазначеного вище вельми актуальним є розроблення нових підходів до проектування й проведення уроку географії як основної форми організації навчально-виховного процесу.

Аналіз джерел. До розв'язання проблеми вдосконалення та підвищення ефективності уроку географії у різний час долучався доволі широкий загал вітчизняних дослідників із дидактики географії. Змісту і структурі уроку присвячували свої дослідження Л. Вішнікіна (2014) (Вішнікіна, 2016; Вішнікіна, 2017; Самойленко, Топузов, & Вішнікіна та ін., 2014), М. Врублевська (2005) (Врублевська, 2005), С. Кобернік (2009) (Кобернік, 2009), В. Корнєєв (2007) (Корнєєв, 2007), В. Самойленко (2014) (Самойленко, Топузов, Вішнікіна, Надтока, & Діброва, 2014), та ін. Водночас питання модернізації структури уроку географії, окреслення його мети й завдань та методичних особливостей проектування вимагають подальшого дослідження.

Метою статті є обґрунтування методичних засад проектування компетентнісних уроків географії відповідно до результатів наших досліджень, які були спрямовані на розроблення та впровадження осучасненої структури таких уроків.

Викладення основного матеріалу

Згідно із компетентнісним підходом до навчання географії бачення типу та відповідної структури уроку змінюється, оскільки відбулася суттєва зміна його цільового компонента. Якщо за традиційної системи навчання географії основним завданням уроку було формування знань, умінь та навичок учнів, то за предметно-компетентнісного навчання таким завданням стало формування предметно-географічних компетентностей. Таке формування передбачає здатність учнів до застосування їхніх навчальних досягнень із метою вирішення важливих для життя завдань і розв'язання проблем географічного спрямування. Звісно, варто нині говорити про іншу типологію уроків, а саме (Вішнікіна, 2016):

1) вступний урок;

2) урок формування і застосування нових знань;

3) урок формування і застосування вмінь та навичок;

4) урок поглиблювання і систематизування предметно-географічних компетентностей;

5) урок контролю і корегування предметно-географічних компетентностей;

6) комбінований компетентнісний урок.

Проектування різних типів уроку здійснюється відповідно до основних вимог, що висуваються до компетентнісного уроку географії. Варто наголосити, що такий урок, як і традиційний, передусім має виконувати три основні функції - когнітивну, розвивальну й виховну.

Відповідно до сучасного бачення предметно-компетентнісного навчання географії, вимоги до компетентнісного уроку географії (КУГ) поділяються на: організаційні, дидактичні, психологічні, санітарно-гігієнічні й етичні.

Під час проектування КУГ учитель обирає ті його структурні компоненти, які оптимально забезпечують досягнення обраної дидактичної мети й дотримання всіх вимог, що висуваються до такого уроку. Функції уроку (названі вище), реалізовуються вчителем у процесі формування ключових, міжпредметно-інтегральних та предметно-географічні компетентностей.

Варто зазначити, що кожен із типів КУГ має свої особливості й посідає своє визначальне місце в загальному процесі проведення навчання географії.

Крім того, особливістю КУГ будь-якого типу є, по-перше, визначення змісту окремих предметно-географічних компетентностей (фактів, географічної номенклатури, уявлень, понять, причинно-наслідкових зв'язків та закономірностей), які будуть формуватися на уроці. Таке визначення здійснюється на основі чинної навчальної програми з географії. По-друге, формування знань учнів повинно мати діяльнісний характер, передусім за допомогою виконання ситуативних прикладних завдань, спрямованих на застосування нових видів знань для розв'язування завдань, наближених до реального життя.

Доцільно окреслити методичні особливості КУГ, їхню структуру й місце у навчально-виховному процесі з географії. Так, вступний урок проводиться на початку навчального року або семестру. Його спрямовано на організацію й мотивацію навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках географії упродовж року чи наступного семестру. На цьому уроці вчитель повинен ознайомити учнів зі структурою географічного курсу, що вивчається, особливостями прийомів навчальної роботи, які використовуватимуться на уроках. До того ж, потрібно представити основні навчальні засоби, пояснити критерії і механізм перевірки й оцінювання навчально - пізнавальної діяльності та навчальних досягнень учнів.

На вступному уроці варто застосовувати нетрадиційні форми організації навчання, оскільки такий підхід зацікавлює і стимулює учнів до вивчання відповідного курсу географії. Корисним може бути представлення різноманітної довідкової й науково-популярної літератури та використання презентації як форми показу неординарної географічної інформації за допомогою сучасних апаратно- й програмно-забезпечувальних та організаційно-технологічних засобів навчання, а також проведення відповідних тематичних екскурсій тощо. Отже, структура такого уроку значною мірою залежить від технічних й організаційних можливостей його проведення. Проте проектування саме цього уроку вимагає творчого підходу вчителя.

Урок формування і застосування нових знань зазвичай розпочинає комплекс уроків різних типів, спрямований на опанування тематичного блоку окремих предметно-географічних компетентностей учнів.

Домінантною дидактичною метою уроку цього типу є формування і застосування емпіричних й теоретичних знань учнів, що реалізується через усвідомлення ними географічних уявлень, понять, термінів, причинно- наслідкових зв'язків, закономірностей, класифікацій тощо. Учитель повинен знайомити учнів із провідними географічними гіпотезами та теоріями і різноманітними фактами, що їх підтверджують. Викладання навчального матеріалу повинно мати доказовий характер й бути доступним та цікавим учням.

Після визначення і конкретизації змісту предметно-географічних компетентностей учитель повинен визначити макрокомпоненти уроку, а потім їхні складники - мікрокомпоненти й сконструювати план-схему(табл. 1.1). Послідовність компонентів власне і визначає орієнтовну етапність майбутньої їх реалізації.

Дидактична мета уроку, яку ставить перед собою вчитель у процесі проектування уроку, як конкретизація предметно-географічних компетентностей, і завдання, які він поставить перед учнями, не збігаються. Це пояснюється тим, що функції вчителя та учнів відрізняються. Учитель повинен не тільки ознайомити школярів із завданнями, що постануть перед ними, але й створити умови для розуміння змісту теми уроку та усвідомлення вагомості і послідовності шляхів її вивчення, а також для спонукання до зацікавленості предметним змістом і діяльністю із його засвоєння.

Таблиця 1 Орієнтовна план-схема уроку формування і застосування нових знань (За: Вішнікіна, 2017)

Після визначення структури уроку вчителю доцільно скласти план-конспект уроку, який, на відміну від плану- схеми, конкретизує процес навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці. Такий план-конспект, зазвичай, містить назву теми уроку, перелік предметно-географічних компетентностей і перелік обладнання, а також визначає тип уроку.

Крім макро- й мікрокомпонентів, у плані-конспекті фіксуються методичні прийоми, форми й засоби навчання (з-поміж яких режими демонстрації, форми створення й застосування цих засобів), які обирає вчитель. урок географія навчання

Незважаючи на те, що дотепер обов'язковість складання планів-конспектів уроків вчителями залишається питанням дискусійним, наведемо загальні рекомендації щодо його підготовки:

1. Урок має бути чітко структурованим.

2. Слід визначити часові межі реалізації кожної структурної одиниці уроку і зазначити рекомендовані методичні прийоми.

3. Навчальні й контрольні завдання мають бути чітко сформульовані з урахуванням психолого-інтелектуальних особливостей учнів.

4. Вправи, практичні та тестові завдання слід наводити у тому вигляді, в якому вони пропонуватимуться учням із зазначенням правильних відповідей.

5. Для завдань, спрямованих на оцінювання навчально-пізнавальної діяльності або навчальних досягнень учнів, треба вказувати кількість балів, за якими вони оцінюються.

6. Слід передбачити види географічних навчальних моделей, насамперед графічно-знакових, які будуть використовуватися на уроці.

7. Необхідний змістовий матеріал треба відображати у плані-конспекті стисло.

8. Слід обов'язково наводити плани характеристик географічних об'єктів вивчення й склад їхніх структурних частин тощо.

9. Перелік видів передбачених унаочнювальних засобів навчання й географічних навчальних моделей має бути занесений у список обладнання уроку.

Урок формування і застосування вмінь та навичок із географії доцільно виокремлювати як певний тип, що передбачає реалізацію «подвійної» дидактичної мети у процесі виконання низки поступово ускладнених вправ і завдань різних рівнів складності, форм й спрямування (табл. 2).

Варто зазначити, що на уроках формування і застосування вмінь та навичок учнів, зазвичай, виконуються одна чи кілька передбачених програмою практичних робіт. Загалом вчитель має змогу планувати необхідні мікрокомпоненти зазначеного уроку залежно від ступеня сформованості попередніх умінь і навичок, а також видозмінювати методичні прийоми й форми організації практичної діяльності учнів із урізноманітненням засобів навчання географії.

Урок поширення, поглиблення і систематизування предметно-географічних компетентностей учнів доцільно проводити після вивчення ними основного навчального матеріалу тематичного блоку (табл. 3). Основною дидактичною метою уроку цього типу є приведення засвоєних учнями компетентностей у злагоджену систему, що передбачає визначення діалектичних зв'язків і відношень між її елементами.

Таблиця 2 Орієнтовна план-схема уроку формування і застосування вмінь та навичок (За: Вішнікіна, 2017)

Таблиця 3 Орієнтовна план-схема уроку поглиблення і систематизування предметно-географічних компетентностей (За: Вішнікіна, 2017)

Такі уроки найчастіше проводять у нетрадиційній формі із застосуванням інтерактивного режиму навчання. При цьому взаємонавчання учнів сприяє організації їхньої свідомої навчально-пізнавальної діяльності. Доцільним є також запровадження ділових ігор, оскільки їх спрямовано на розвиток самонавчання учнів й організацію ділових стосунків між ними, останні сприяють взаємодопомозі в опануванні прийомів зазначеної діяльності.

На кожному із розглянутих раніше типів уроків ставиться одна основна дидактична мета. Але аналіз шкільної практики навчання географії свідчить, що найбільш розповсюдженими є комбіновані уроки, які можуть поєднувати декілька видів такої мети. При цьому слід пам'ятати, що чим більше видів дидактичної мети інтегрується на одному уроці, тим важче їх реалізувати в умовах дефіциту часу. Найчастіше поєднують дві дидактичні мети - формування нових знань та контроль і корекцію навчальних досягнень учнів.

Таблиця 4 Орієнтовний план-схема уроку контролю і корегування предметно-географічних компетентностей (За: Вішнікіна, 2017)

Проектування комбінованого уроку вимагає його ретельного конструювання й застосування оптимального поєднання дидактичних інструментів (методів, методичних прийомів, засобів і форм організації навчально- пізнавальної діяльності учнів).

Висновки

Розв'язання будь-якого завдання сучасної географічної освіти зумовлене особистісним потенціалом учителя, його загальною культурою й компетентністю. Професійна компетентність учителя передбачає, передусім, педагогічну майстерність, професійну поведінку, емоційну гнучкість і здатність до самовдосконалення.

Формула ефективності компетентнісно-формувального уроку географії містить три взаємопоєднаних складники, що зумовлено мірою: ретельності підготовки уроку, творчості педагогічної діяльності на ньому й результативності його проведення. Проектування уроку вчителем, зазвичай, триває значно довше, ніж його проведення, проте оцінюється урок саме за його кінцевим результатом. Самовдосконалення вчителя пов'язане із його здатністю ставити за основну мету професійне зростання й вибирати способи її досягнення.

Список використаних джерел

1. Вішнікіна, Л. П. (2016). Компетентнісно-формувальний урок географії. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Географічні науки», 5, 83-88.

2. Вішнікіна, Л. П. (2017). Компетентнісне навчання географії в основній школі: монографія. Полтава: АСМІ.

3. Врублевська, М. О. (2005). Секрети успішного уроку географії. Харків: Основа.

4. Кобернік, С. (2009). Мотиваційний компонент сучасного уроку географії в основній школі. Географія та основи економіки в школі, 11/12, 2-8.

5. Корнєєв, В. (2007). Урок географії: загальні вимоги, типи і структура. Географія та основи економіки в школі, 3, 2-5.

6. Самойленко, В. М., Топузов, О. М., Вішнікіна, Л. П., Надтока, О. Ф., & Діброва, І. О. Дидактика географії. Київ: Педагогічна думка.

References

1. Kobemik, S. (2009). Motyvatsiinyi komponent suchasnoho uroku heohrafii v osnovnii shkoli [Motivational component of modern geography lesson in primary school]. Heohrafiia ta osnovy ekonomiky v shkoli [Geography and fundamentals of economics at school], 11/12, 2-8 [in Ukrainian].

2. Kornieiev, V. (2007). Urok heohrafii: zahalni vymohy, typy i struktura [Geography lesson: general requirements, types and structure]. Heohrafiia ta osnovy ekonomiky v shkoli [Geography and fundamentals of economics at school], 3, 2-5 [in Ukrainian].

3. Samoilenko, V. M., Topuzov, O. M., Vishnikina, L. P., Nadtoka, O. F., & Dibrova, I. O. Dydaktyka heohrafii [Didactics of Geography]. Kyiv: Pedahohichna dumka [in Ukrainian].

4. Vishnikina, L. P. (2016). Kompetentnisno-formuvalnyi urok heohrafii [Competence-forming lesson in geography]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Heohrafichni nauky» [Scientific Bulletin of Kherson State University. Geographical Sciences Series], 5, 83-88 [in Ukrainian].

5. Vishnikina, L. P. (2017). Kompetentnisne navchannia heohrafii v osnovnii shkoli [Competent Geography Education in Primary School]: monohrafiia. Poltava: ASMI [in Ukrainian].

6. Vrublevska, M. O. (2005). Sekrety uspishnoho uroku heohrafii [Secrets of a successful geography lesson].Kharkiv: Osnova [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru