Когнітивний компонент готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти
Організація стратегії навчання майбутніх учителів музичного мистецтва. Інтегрування когнітивних технологій у процес підготовки студентів педагогічних закладів. Специфіка професійної роботи в культурно-освітньому середовищі в сфері позашкільної освіти.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.12.2021 |
| Размер файла | 75,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Полтавський національний педагогічний університет
імені В. Г. Короленка
Когнітивний компонент готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти
Дмитро Соколов
Анотація
У статті на основі аналізу теоретичної літератури схарактеризовано когнітивний компонент готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти. З'ясовано, що когнітивний компонент готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти відбиває систему знань (загальних та спеціальних), які необхідні студентам для здійснення ефективної професійної діяльності, а також здатністю до побудови знань, організації стратегії навчання, прийняття рішення та вирішення проблем у навчанні та майбутній професійній роботі в культурно-освітньому середовищі закладу позашкільної освіти.
Ключові слова: готовність; когнітивний компонент; майбутній учитель; музичне мистецтво; культурно-освітнє середовище; культурно-освітня робота; позашкільна освіта
Вступ
Постановка проблеми. Сучасна освіта спрямована на виховання громадянина і патріота України, любові до української мови та культури, повагу до традицій українського народу.
У зв'язку з цим особливого значення набуває модернізація вітчизняної вищої мистецько-педагогічної освіти. Одним із найважливіших напрямів її удосконалення є розробка й обґрунтування методологічних засад професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до культурно-освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти.
Відповідно до запитів сучасного суспільства значно зростають вимоги до особистості вчителя музичного мистецтва, його здатності використовувати набутий професійний досвід у самостійній практичній творчій діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими художньо-естетичними цінностями та світоглядними позиціями, набувати вмінь володіти засобами організації культурно-освітньої діяльності з учнівської молоддю.
Доцільність дослідження такої проблеми підтверджено державним курсом України на реформування шкільної освіти, а саме створення освітнього простору шляхом інтегрування інноваційних технологій у процес професійної підготовки вчителя музичного мистецтва.
Аналіз останніх досліджень. Проблематика підготовки майбутніх педагогів-фахівців до діяльності у сфері музичного мистецтва, зокрема, музично-педагогічного висвітлювалася у працях таких науковців, як Н. Гузій, Н. Гуральник, О. Єременко, Л. Коваль, А. Козир, Л. Куненко, Л. Масол, Г. Ніколаї, О. Олексюк, В. Орлов, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, І. Сташевська, В. Черкасов, В. Шульгіна, О. Щолокова, Д. Юник та ін.).
Проблемі вдосконалення підготовки фахівців у галузі музичного мистецтва присвятили свої праці А.Зайцева, О.Єременко, А.Козир, О.Олексюк, О.Отич, Г.Падалка, Л. Паньків, О.Реброва, В.Федоришин, та інші. Аналіз праць свідчить, що ґрунтовного дослідження вимагає проблема підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до культурно-освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти, зокрема, виокремлення та з'ясування суті компонентів готовності майбутніх педагогів.
Мета статті - схарактеризувати когнітивний компонент готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти.
Виклад основного матеріалу
Позашкільна освіта є невід'ємним складником системи освіти, визначеної Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», і спрямована на розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.
Відтак, процес професійної підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва у закладах вищої освіти повинен бути спрямований на формування готовності студентів до культурно - освітньої роботи в закладах позашкільної освіти.
Згідно з Постановою КМУ від 6 травня 2001 р. N 433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» визначено типологію закладів позашкільної освіти:
1. Дитячо-юнацькі спортивні школи: комплексні дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячо-юнацькі спортивні школи з видів спорту, дитячо-юнацькі спортивні школи для осіб з інвалідністю, спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву, спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи для осіб з інвалідністю паралімпійського та дефлімпійського резерву.
2. Клуби: військово-патріотичного виховання, дитячо-юнацькі (моряків, річковиків, авіаторів, космонавтів, парашутистів, десантників, прикордонників, радистів, пожежників, автолюбителів, краєзнавців, туристів, етнографів, фольклористів, фізичної підготовки та інших напрямів).
3. Мала академія мистецтв (народних ремесел).
4. Мала академія наук учнівської молоді.
5. Оздоровчі заклади для дітей та молоді: дитячо-юнацькі табори (містечка, комплекси): оздоровчі, заміські, профільні, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням; туристські бази.
6. Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
7. Центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання.
8. Центр, будинок, клуб еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, станція юних натуралістів.
9. Центр, будинок, клуб науково-технічної творчості учнівської молоді, станція юних техніків.
10. Центр, будинок, клуб, бюро туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, станція юних туристів.
11. Центри: військово-патріотичного та інших напрямів позашкільної освіти.
12. Дитяча бібліотека, дитяча флотилія моряків і річковиків, дитячий парк, дитячий стадіон, дитячо-юнацька картинна галерея, дитячо-юнацька студія (хорова, театральна, музична, фольклорна тощо), кімната школяра, курси, студії, школи мистецтв, освітньо-культурні центри національних меншин.
Обстоюючи позицію Т. Юренєвої, що поняття «освіта» передбачає розвиток розумових здібностей та інтелекту людини, її особистісних якостей, ціннісного ставлення до світу тощо, культурно-освітню роботу майбутніх вчителів музичного мистецтва в закладах позашкільної освіти розуміємо як «освіту в просторі культури» (Юренева, 2007).
Варто погодитися з А. Гавриковим та М. Певзнером, що взаємодія культури і освіти виявляється у провідній ролі культури з визначення перспектив розвитку освіти і сприяє збагаченню культури. Така взаємодія, наголошують учені, є системоутворювальним фактором формування і розвитку педагогічної культури як інтегральної характеристики загальної та професійної культури педагога (Гавриков, Певзнер, 2001). Особливо, на нашу думку, це стосуються вчителів суспільно-гуманітарних та мистецьких дисциплін. Тісна взаємодія тандему «культура-освіта» забезпечує цілісність культурно-освітнього простору розвитку людини.
Простором створення та взаємозбагачення освіти і культури, зазначає Е. Власенко культурно-освітнє середовище. Цей феномен дослідниця розглядає як площину реалізації найактуальніших проектів сучасності (Власенко, 2014).
Дослідниця А. Бондаревська витлумачує терміносполучення «культурно-освітнє середовище» як зумовлений часом спосіб існування, взаємодії, взаємної детермінації освіти і культури, буття освіти у світі культури, а культури - у галузі освіти (Бондаревская, 2004, с. 11).
О. Мертенс потрактовує культурно-освітнє середовище як складне інтегроване поняття, що є сукупністю освітньо-навчальних і культурно-виховних умов, які відбивають політичний і соціально-економічний розвиток, вітчизняні національно-культурні та історичні традиції, стан духовно-моральної сфери суспільства, а також все, що оточує, розвиває і формує особистість (Мертенс, 2006).
Варто взяти до уваги думку О. Петренко, згідно якої поняття культурно-освітнього середовища характеризується хронотопністю - формально-змістовою категорією, що визначає образи людини в культурі та освіті. З позиції дослідниці, освіта можлива за умови створення особливого культурно-творчого освітнього середовища як хронотопного утворення, складниками якого є педагогічні освітні системи, спрямовані на відкриття та самореалізацію особистості (Петренко, 2007).
На особливу увагу заслуговує позиція О. Кондратьєвої, яка пропонує трактувати культурно-освітнє середовище у тісному взаємозв'язку із середовищем особистісного розвитку вихованця. Виходячи з цього, учена особливої уваги надає визначенню поняття «культурно-освітнє середовище навчального закладу» як відкритої системи, де особливим чином організоване соціокультурне й педагогічне середовище, що стимулює розвиток і саморозвиток кожної особистості. Відтак, культурно-освітнє середовище доцільно розглядати як систему умов для особистісного і творчого розвитку учнівської молоді та педагогів - усіх суб'єктів освітнього процесу; це середовище для розвитку і виховання особистості (Кондратьева, 2005). музичний педагогічний когнітивний позашкільний
Як переконливо доводить Н. Нємцева, культура є умова освіти, а освіта - умова культури. Ця позиція обумовлює доцільність використання терміну «культурно-освітнє середовище навчального закладу», підкреслюючи тим самим їх постійну єдність (Нємцева, 2011).
У контексті вище викладеного, можемо стверджувати, що майбутні вчителі музичного мистецтва мають володіти низкою знань, щоб успішно виконувати професійні обов'язки в культурно-освітньому середовищі закладу позашкільної освіти, що й становитиме когнітивний компонент готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти.
Як зазначають М. Ткаченко, В. Черкасов, аналіз специфіки професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, характеризує її зміст, що передбачає:
1) ґрунтовні знання з музичної педагогіки (методики) - важливих проблем методології, теорії та методики музичного виховання, шкільної програми; історії та теорії музики - стильових та жанрових особливостей творчості композиторів різних епох; народознавства і музичного фольклору - народних традицій, обрядовості, побуту, фольклору; інструментознавства; гармонії та поліфонії - найбільш розповсюджених явищ гармонії в музичному мистецтві, гармонічних стилів різних епох, значення гармонії у взаємозв'язку із іншими елементами музичної виразності, основних закономірностей поліфонічного багатоголосся як одного з виразних та формоутворюючих засобів музики; основ музикування та імпровізації; аналізу музичних форм; знання з питань хорознавства - основ хорового мистецтва, його розвитку, жанрів хорового виконавства, елементів хорової техніки, засобів музичної виразності в хоровому виконавстві, питань строю в хорі, роботі диригента над хоровим твором; вокально-хорової педагогіки; сценічної майстерності - особливості сценічної діяльності, сутність художнього образу, засоби сценічно-виконавського втілення, творчі доробки видатних виконавців, акторів; основ наукових досліджень - питання методології педагогічної науки, сутність педагогічного дослідження, його структуру, методи і методики його проведення, взаємозв'язок педагогічної науки і практики; знання шкільного, вокально-хорового, інструментального репертуару;
2) професійні виконавські вміння та навички - досконала виконавська техніка диригування, сольного співу, хорового співу, гри на музичному інструменті; вільне читання нот та партитур; уміння виконавської майстерності - художня інтерпретація музичних творів, імпровізація, аранжування, транспонування, гармонізація, культура гри в ансамблі, оркестрі, співу в хорі та ансамблі; ескізне засвоєння музичного матеріалу; уміння настроювати власний інструмент; уміти виступати в якості акомпаніатора;
3) художньо-творчі вміння та навички - створення художньо-виконавської інтерпретації; володіння навичками самостійної роботи над музичним твором; акомпанування та підбір по слуху; внутрішнє інтонування партитури; цілеспрямований аналіз музичного твору; володіння виконавськими стилями; навички орієнтації у загальній музичній звучності (чути окремі хорові, оркестрові партії, аналізувати якість звучання в цілому); навички визначення на слух; спів під власний акомпанемент, спів модуляцій; інструментальне виконання музичного твору з елементами диригування; спрощення складної фактури або супроводу музичного твору; керувати виконанням музичних творів учасниками музичних колективів; уміння виконувати музичні твори у широкій аудиторії, виконуючи функції вчителя музики-просвітника; володіти навичками сценічно виконавського втілення музичного твору (Ткаченко, 2016; Черкасов, 2014).
По суті, перша категорія «ґрунтовні знання з музичної педагогіки (методики)», на думку дослідника, стосується саме когнітивного компоненту готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти.
На підставі аналізу освітніх програм галузі знань 01 Освіта / Педагогіка, спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво), спеціалізації 014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво) за першим (бакалаврським) рівнем, а також спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) спеціалізації (Інструментальна підготовка, Диригентсько-хорова підготовка, Вокальна підготовка, Інклюзивна освіта) за другим (магістерським) рівнем когнітивний компонент готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти відбиває систему знань (загальних та спеціальних), які необхідні студентам для здійснення ефективної професійної діяльності, а також здатністю до побудови знань, організації стратегії навчання, прийняття рішення та вирішення проблем у навчанні та майбутній професійній роботі в культурно-освітньому середовищі закладу позашкільної освіти.
Когнітивний компонент містить такі складники:
· загальні знання - сукупність знань з дисциплін «Музична етнопедагогіка» / Музичне краєзнавство», «Філософія мистецтв / Етика та естетика», «Менеджмент культури і мистецтва» тощо;
· спеціальні знання - сукупність знань з дисциплін «Психологія (загальна і вікова)», «Психологія музична», «Педагогіка (загальна, вищої школи)», «Сучасні освітні технології та методика викладання музичного мистецтва», «Фахові дисципліни: диригування, читка хорових партитур, хоровий клас», «Музично-теоретичні дисципліни (сольфеджіо, аналіз музичних творів, історія світової та української музики)», «Постановка голосу», «Хорознавство та хорове аранжування», «Основи композиції / Переклад партитур», «Методика аналізу хорових партитур», «Методика роботи з хором», «Хорклас і практикум», «Методика викладання фахових дисциплін»; Системоутворювальний складник когнітивного компоненту готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти - дисципліна «Музична педагогіка»;
· здатність до побудови знань - як етапність навчальної діяльності майбутніх вчителів музичного мистецтва «Розвідка - Інтерпретація - Створення нових ідей» (Кононец, 2016), спрямованої на творче використання інформації для успішної організації культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти.
Отже, готовність майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти визначається, насамперед, знаннями про:
- категоріально-понятійний апарат дисциплін загальної та спеціальної підготовки , а також музичної педагогіки;
- процес навчання музики, що є триєдиним «музика-учень-учитель»;
- мету, завдання, принципи і засоби організації музичної освіти;
- види музичної діяльності учнів;
- специфіку уроку музики як навчального предмета;
- сутність організаційних форм музичної освіти;
- зміст професійної компетентності вчителя музичного мистецтва;
- види музично-педагогічної діяльності вчителя музичного мистецтва;
- пріоритетні професійні якості вчителя музичного мистецтва;
- мету, завдання, принципи і засоби організації культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти;
- загально-дидактичні та спеціальні вимоги й положення до вивчення закономірностей музичного мистецтва;
- методику музичного навчання й виховання, розвитку індивідуальних музично-творчих здібностей учнів в позаурочній діяльності (масові та гурткові форми роботи), а також в закладах позашкільної освіти (дитячо-юнацькі центри та музичні школи, дитячі центри мистецтва та культури тощо);
- освітні програми закладів позашкільної освіти та специфіку їх розробки й реалізації.
Узагальнюючи, складові когнітивного компоненту готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти представимо на рисунку 1:
Рис. 1. Когнітивний компонент готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти
Висновки
Підсумовано, що когнітивний компонент готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти відбиває систему знань (загальних та спеціальних), які необхідні студентам для здійснення ефективної професійної діяльності, а також здатністю до побудови знань, організації стратегії навчання, прийняття рішення та вирішення проблем у навчанні та майбутній професійній роботі в культурно-освітньому середовищі закладу позашкільної освіти. У перспективі ми плануємо розкрити інші компоненти готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти.
Список використаних джерел
1. Бондаревская, А. И. (2004). Культурно-образовательное пространство вуза как среда профессионально-личностного саморазвития студентов. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Ростов на Дону.
2. Власенко, Е. (2014). Підготовка екологічних проектів як складник гармонізації культурно-освітнього простору. Гармонізація культурно-освітнього простору вищої школи: соціально-педагогічні аспекти: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (12-13 черв., 2014 р.) (С. 72-74). Мелітополь: Вид-во МДПУ ім. Б. Хмельницького.
3. Кондратьева, Е. А. (2005). Культурно-образовательное пространство сельской школы как среда личностного развития школьникаю. (Дис. канд. пед. наук). Ростов на Дону.
4. Кононец, Н. В. (2016). Дидактичні основи ресурсно-орієнтованого навчання дисциплін комп'ютерного циклу студентів аграрних коледжів. (Дис. д-ра пед. наук). Полтава.
5. Мертенс, Е. С. (2006). Развитие культурно-образовательной среды Смоленской губернии во вторй половине ХІХ - начале ХХ века. (Дис. канд. пед. наук). Смоленск.
6. Нємцева, Н. С. (2001). Культурно-освітнє середовище вищого навчального закладу. Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіону: зб. матеріалів всеукр. наук.-практ. конф. (С. 279-283). Донецьк.
7. Гаврикова, А. Л., & Певзнера, М. Н. (Ред.). (2001).Педагогическое образование в университете:
8. контекстнобиографический подход: монография. Великий Новгород: НовГУ им. Ярослава Мудрого.
9. Петренко, Е. А. (2007). Формирование профессионального самосознания в культурно-образовательной среде вуза. (Автореф. дис канд. философ. наук). Ростов на Дону.
10. Постанова КМУ від 6 травня 2001 р. N 433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад». Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/433-2001-%D0%BF
11. Ткаченко, М. О. (2016). Специфіка та зміст фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Пріоритетні наукові напрямки педагогіки і психології: від теорії до практики: зб. тез міжнар. наук.-практ. конф., (Харків,14-15 жовт. 2016 р.) (С. 46-49). Харків.
12. Черкасов, В. Ф. (2014). Теорія і методика музичної освіти: навч. посіб. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан.
13. Юренева, Т. Ю. (2007). Музееведение: учебник. 4-е изд. испр. и доп. Москва: Академический Проект, Альма Матер.
References
1. Bondarevskaia, A. Y. (2004). Kulturno-obrazovatelnoe prostranstvo vuza kak sreda professyonalno-lychnostnoho samorazvytyia studentov [The cultural and educational space of the university as an environment of professional and personal self-development ofstudents]. (Extended abstract of PhD diss.). Rostov na Dony [in Russian].
2. Cherkasov, V. F. (2014). Teoriia i metodyka muzychnoi osvity [Theory and methodology of music education]: navchalnyi posibnyk. Ternopil: Navchalna knyha-Bohdan [in Ukrainian].
3. Gavrikova, A. L., & Pevznera, M. N. (Eds.). (2001). Pedagogicheskoe obrazovanie v universitete: kontekstnobiograficheskii podkhod [University Education: A Context-Biographical Approach]: monografiia. Velikii Novgorod: NovGU im. Iaroslava Mudrogo [in Russian].
4. Iureneva, T. Yu. (2007).Muzeevedenye [Museology]: uchebnyk. Moskva: Akademycheskyi Proekt, Alma Mater [in Russian].
5. Kondrateva, E. A. (2005). Kulturno-obrazovatelnoe prostranstvo selskoi shkoly kak sreda lichnostnogo razvitiia shkolnikaiu [The cultural and educational space of a rural school as an environment of personal development for schoolchildren]. (PhD diss.). Rostov na Donu [in Russian].
6. Kononets, N. V. (2016). Dydaktychni osnovy resursno-oriientovanoho navchannia dystsyplin kompiuternoho tsyklu studentiv ahrarnykh koledzhiv [Didactic Basics of Resource-Oriented Computer Cycle Students in Agricultural Colleges]. (D diss.). Poltava [in Ukrainian].
7. Mertens, E. S. (2006). Razvytye kulturno-obrazovatelnoi sredbi Smolenskoi hubernyy vo vtoripolovyne XIX- nachale XX veka [The development of the cultural and educational environment of Smolensk province in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries]. (PhD diss.). Smolensk [in Russian].
8. Niemtseva, N. S. (2001). Kulturno-osvitnie seredovyshche vyshchoho navchalnoho zakladu [Cultural and educational environment of higher education]. Aktualni problemy ekonomichnoho i sotsialnoho rozvytku rehionu [Actual problems of economic and social development of the region]: zb. materialiv vseukr. nauk.-prakt. konf. (pp. 279-283). Donetsk [in Ukrainian].
9. Petrenko, E. A. (2007). Formirovanie professionalnogo samosoznaniia v kulturno-obrazovatelnoi srede vuza [The formation of professional identity in the cultural and educational environment of the university]. (Extended abstract of PhD diss.). Rostov na Donu [in Russian].
10. Postanova KMU vid 6 travnia 2001 r. N 433 "Pro zatverdzhennia pereliku typiv pozashkilnykh navchalnykh zakladiv i Polozhennia pro pozashkilnyi navchalnyi zaklad" ["On approval of the list of types of extracurricular institutions and Regulations on extracurricular institutions"]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/433-2001-%D0%BF [in Ukrainian].
11. Tkachenko, M. O. (2016). Spetsyfika ta zmist fakhovoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva [Specificity and content of professional training of future music teachers]. Priorytetni naukovi napriamkypedahohiky ipsykholohii: vid teorii do praktyky [Priority scientific directions of pedagogy and psychology: from theory to practice]: zb. tez mizhnar. nauk.-prakt. konf., (Kharkiv,14-15 zhovt. 2016 r.) (pp. 46-49). Kharkiv [in Ukrainian].
12. Vlasenko, E. (2014). Pidhotovka ekolohichnykh proektiv yak skladnyk harmonizatsii kulturno-osvitnoho prostoru [Preparation of environmental projects as a component of harmonization of cultural and educational space]. Harmonizatsiia kulturno- osvitnoho prostoru vyshchoi shkoly: sotsialno-pedahohichni aspekty [Harmonization of the cultural and educational space of higher education: socio-pedagogical aspects]: mater. mizhnar. nauk.-prakt. konf. (12-13 chervnia, 2014) (pp. 72-74). Melitopol: Vydavnytstvo MDPU im. B. Khmelnytskoho [in Ukrainian].
Abstract
Cognitive component of readiness of future teachers of music art to cultural- educational work in established educational institutions
Sokolov D.
Poltava V. G. Korolenko national pedagogical University, Ukraine
The article based on the analysis of theoretical literature describes the cognitive component of the readiness of future teachers of musical art to cultural and educational work in out-of-school education institutions. It was found that the cognitive component of the readiness of future teachers of musical art to cultural and educational work in institutions of non-school education reflects the knowledge system (general and special) that students need for effective professional activity, as well as the ability to build knowledge, organize learning strategies, and make decisions and solving problems in training and future professional work in the cultural and educational environment of the institution of out-of-school education. It is noted that the readiness of future teachers of music arts for cultural and educational work in out-of-school educational establishments is determined, first of all, by the knowledge of: categorical-conceptual apparatus of the subjects of general and special training, as well as of music pedagogy; the process of teaching music, which is the threefold "music- student-teacher"; the purpose, tasks, principles and means of organizing music education; types of musical activity of students; the specifics of music lessons as a subject; the essence of organizational forms of music education; the content of the professional competence of a teacher of music; types of music-pedagogical activity of the teacher of music art; priority professional qualities of a teacher of musical art; the purpose, tasks, principles and means of organizing cultural and educational work in out-of-school educational establishments; general didactic and special requirements and provisions for the study of the laws of musical art; methods of music education and upbringing, development of individual musical and creative abilities of students in extracurricular activities (mass and circle forms of work), as well as in institutions of extracurricular education (children's and youth centers and music schools, children's centers of arts and culture, etc.); еxtracurricular educational programs and the specifics of their development and implementation.
Keywords: readiness; cognitive component; future teacher; musical art; cultural and educational environment; cultural and educational work; out-of-school education
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості фахової підготовки студентів мистецько-педагогічних факультетів. Осмислення ролі музичних здібностей у житті людини. Принципи та методи формування музичності в учнів загальноосвітньої школи. Розвиток гармонічного слуху та ритмічного чуття.
статья [23,7 K], добавлен 24.04.2018Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018Розвиток біотехнологічної освіти та її актуальність для підготовки майбутніх фахівців. Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Особливості вищої біотехнологічної освіти. Опис навчальних закладів України, що готують біотехнологів.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 26.08.2013Системна модель і структура готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Методи мотивації до безперервної освіти з туризмознавства, показники критеріїв ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства.
статья [20,9 K], добавлен 06.09.2017Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти. Проблема розширення естетичних знань учнів. Розгляд методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду школярів.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 31.03.2010Дослідження різних аспектів формування україномовної соціокультурної компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів, яка забезпечує соціокультурну мобільність майбутніх учителів. Аналіз пріоритетів соціокультурної парадигми освіти.
статья [26,0 K], добавлен 06.09.2017Аналіз питань професійної підготовки майбутніх учителів географії. Проблема позакласної діяльності учнів у навчально-виховному процесі основної школи. Реалізація принципів навчання у процесі підготовки учителів географії до позакласної діяльності учнів.
статья [17,8 K], добавлен 13.11.2017Зміст освітньо-інформаційного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства. Запровадження в процес означеної підготовки електронного забезпечення навчання. Можливість впровадження в освітній процес самостійної роботи студентів.
статья [18,4 K], добавлен 13.11.2017Аналіз методів, що спрямовані на визначення рівня сформованості почуття професійної честі у студентів-майбутніх учителів. Професійна честь як морально-ціннісна якість особистості. Рівень вихованості почуття професійної честі у майбутніх учителів.
статья [22,1 K], добавлен 31.08.2017Процес написання курсової роботи з дисципліни "Дидактичні основи професійної освіти" для майбутніх інженерів-педагогів. Ефективна підготовка компетентних педагогів, навчальний матеріал. Професійна педагогічна компетентність інженерно-педагогічних кадрів.
методичка [733,1 K], добавлен 08.12.2010В статті автор аналізує проблему професійної готовності в сучасній науковій літературі. Висвітлюються шляхи ефективного формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми.
статья [30,1 K], добавлен 22.12.2009Особливості реалізацій творчої діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва, які прагнуть самовдосконалюватися під час навчання. Застосування поліхудожнього підхіду для професійного становлення. Складові творчої діяльності студента під час навчання.
статья [24,2 K], добавлен 24.11.2017Сутність, структура і зміст патріотичного виховання. Сукупність засобів музичного мистецтва, що впливають на ефективність виховного процесу. Створення педагогічних умов військово-патріотичного виховання студентської молоді засобами музичного мистецтва.
статья [24,1 K], добавлен 27.08.2017Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Навчальні заклади України, що готують фахівців у даній сфері. Актуальність розвитку біотехнологічної освіти. Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму розвитку української економіки.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 26.08.2013Переоцінка педагогічного процесу в Україні у світлі євроінтеграції. Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми. Забезпечення самореалізації учнів, розвиток творчого та духовного потенціалу. Застосування інтерактивних методів навчання.
статья [21,5 K], добавлен 18.12.2017Сучасні інтерактивні методи навчання. Проблема формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів початкових класів як складова їх професійної компетентності. Дослідження необхідності упровадження інтерактивних технологій у практику роботи школи.
статья [31,2 K], добавлен 24.11.2017Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.
статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017Розкриття сутності понять "культура", "екологія", "екологічна свідомість". З'ясування ролі екологічної свідомості особистості. Складові професійної готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до екологічного виховання дошкільників.
статья [28,8 K], добавлен 24.04.2018Дослідження ролі педагогічного краєзнавства як засобу активізації роботи студентів, розкриття основних шляхів творчо-краєзнавчої діяльності майбутніх фахівців. Характеристика методів розширення загальноосвітнього кругозору і краєзнавчих знань студентів.
реферат [22,2 K], добавлен 16.06.2011Психологічні характеристики основних класичних типів темпераменту: сангвініка, холерика, флегматика, меланхоліка. Вікові особливості учнів середніх класів. Музично-педагогічних технології та методи, що запроваджуються на уроках музичного мистецтва.
курсовая работа [51,4 K], добавлен 14.09.2015
