Професійне самовизначення та вмотивованість до рухової активності студенток педагогічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійне самовизначення та вмотивованість до рухової активності студенток педагогічних спеціальностей

Василь Хлопецький

Сергій Курилюк

Андрій Мельник

Олена Мельник

Анотація

Мета. З'ясувати вмотивованість студенток педагогічних спеціальностей до занять фізичною культурою. Методи. В роботі використані: теоретичний аналіз, психологічні та педагогічні методи дослідження, анкетування. Результати. З'ясовано, що понад 50 % студенток задоволені своїм професійним вибором. Вони мають чіткий намір оволодіти обраним фахом; хочуть у майбутньому здійснювати діяльність по професії та удосконалюватися у вибраному напрямку; знаходять час для занять справами, які стосуються обраної професії; прагнуть мати колег у обраній сфері; виділяють свою професію серед інших. Високий рівень інтересу до занять фізичною культурою виявили 20,93 % студенток, 32,95 % - високий, 25,19 % - середній, низький - 11,4, а 9,69 % такої цікавості не мають. Найбільш поширеними мотивами до занять фізичною культурою для студенток є зміцнення здоров'я (98,84 %), поліпшення власної фізичної підготовленості (84,50 %) і покращення тіло будови (41,86 %). Висновок. Основними причинами, які є перепоною для занять фізичною культурою є дефіцит часу (51,55 %), поганий стан здоров'я (20,54 %), відсутність спортивних секцій, які б 'їх зацікавили (11,24 %), спортивної інфраструктури (4,65 %), партнерів для занять фізичними вправами (10,85 %), спортивного одягу і взуття (9,69 %).

Ключові слова: фізична культура, студентки, мотиви.

Annotation

The aim. To find out the motivation of students ofpedagogical specialties to physical education classes. Methods. The paper uses: theoretical analysis, psychological and pedagogical research methods, questionnaires. Results. It was found that more than 50% of female students are satisfied with their professional choice. They have a clear intention to master the chosen profession, because they like it; want in the future by profession and to improve in the chosen direction; find time to do things related to the chosen profession; seek to have colleagues in the chosen field; distinguish their profession among others. A high level of interest in physical education was shown by 20.93% offemale students, 32.95% - high, 25.19%o - medium, low - 11.4, and 9.69% have no such interest. Conclusion. The most common motives for physical education for female students are to strengthen their health (98.84%), improve their physical fitness (84.50%) and improve their body structure (41.86%). The main reasons that are an obstacle to physical culture are lack of time (51.55%), poor health (20.54%), lack of sports sections that would interest them (11.24%), sports infrastructure ( 4.65%), exercise partners (10.85%), sportswear and footwear (9.69%).

Keywords: physical culture, students, motives.

Постановка проблеми та аналіз результатів останніх досліджень

професійний руховий активність заняття

Рівень професійної спрямованості є вагомим фактором, який впливає на наполегливість та успішність у будь-якому виді діяльності - як навчальної, так і професійної після закінчення закладів вищої освіти [4, 5, 6].

Фізична культура - один із важливих засобів різнобічного та гармонійного розвитку студентської молоді, підвищення її фізичної підготовленості та збереження здоров'я [1, 2, 3, 4]. За нинішніх умов онлайн навчання, яке посилює дефіцит рухової активності (гіпокінезії), суттєво зменшується як рівень розумової, так і фізичної працездатності, що негативно впливає на стан професійної підготовки та функціональні резерви організму, а відтак і здоров'я студентів [5, 6].

Мета дослідження - з'ясувати вмотивованість студенток педагогічних спеціальностей до занять фізичною культурою.

Методи дослідження

Під час дослідження використовували теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, соціологічні методи (анкетування, бесіди). Кількісні показники піддані статистичній обробці.

Анкетування і бесіди проводились задля отримання інформації щодо задоволення від вибору професії та занять фізичною культурою, а також для виявлення пріоритетних видів рухової активності, які студентки використовують під час самостійних занять. Для анкетування використовували анкету розроблену Н. Земською [16]. Дослідження проводилось серед 258 студенток Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Результати дослідження

Аналіз результатів показав, що менше ніж 50% студенток мають високий рівень задоволення вибором професії, а понад 40% тільки низький і середній і зовсім мало тих хто має достатній рівень цього показника (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл студенток за рівнями задоволення від вибору професії (n = 258), %.

Низькі показники свідчать про те, що студентки не є належним чином мотивовані до навчання, а вступ до закладу вищої освіти зумовлений не інтересом до майбутнього фаху, а низкою інших причин, таких як наполягання батьків, близькість розташування освітнього закладу тощо. Такі студентки, очевидно, у разі наявної можливості охоче змінять обраний фах.

Відзначимо, що студенти, які мають достатній і високий рівні задоволення від професійного вибору прагнуть оволодіти обраною професією, хочуть у майбутньому працювати й здійснювати безперервне професійне навчання; у вільний, від навчання, час намагаються займатися справами, які стосуються обраного фаху; прагнуть мати друзів-спеціалістів у обраній сфері; вважають свою професію престижною.

Нами також визначалось ставлення студенток до засобів фізичної підготовки як вагомого чинника зміцнення власного здоров'я, а відтак і покращення психоемоційного стану.

Показники інтересу студенток до занять фізичною культурою наведені на рис. 2.

Рис. 2. Розподіл студенток за рівнями інтересу до занять фізичною культурою (n = 258).

Як бачимо з рис. 2, високий і дуже високий рівень інтересу притаманний понад 50-ти відсоткам студентів, але більше 20% мають низький рівень цього показника, а то й відсутність цікавості до занять фізичними і спортивними вправами взагалі.

Слід зазначити, що виявлений високий і дуже високий інтерес до занять фізичною культурою у значної частини студенток ще не засвідчує про їх остаточне ставлення до рухової активності та систематичних занять фізичними і спортивними вправами. Так, на запитання “Чи займались Ви раніше у спортивній секції?” 38,76% студенток відповіли “так”, серед них 3,49% мають спортивний розряд. Проте 61,24% не займались раніше в жодній спортивній секції чи гуртку.

Однак на питання “Чи хотіли б Ви зараз займатися в спортивній секції?” позитивно відповіли 35,27% студенток, а 64,73% відповіли, що ні.

Викликає інтерес прояв у студенток емоційно-вольового компоненту щодо занять фізичною культурою (табл. 1).

Як видно з табл. 1, найчисельніша група студенток з великим бажанням займаються фізичною культурою під час навчання. Більше третини визнали, що відвідують заняття фізичною культури без особливого бажання, або й взагалі воно відсутнє.

Таблиця 1. Показники емоційно-вольового відношення до занять фізичною культурою (n = 258), %

Щодо відвідування занять, то в цілому його можна визнати як таким, що знаходиться на належному рівні (див. табл. 1).

Значна частина студентської молоді відзначили, що після занять фізичною культурою їх самопочуття покращується. Проте є й такі, які мають певний дискомфорт (див. табл. 1).

Аналіз результатів самооцінки власного стану здоров'я за останні роки засвідчує наявність його покращення, але понад третина студентів не фіксують покращення, а навіть і його погіршення (див. табл. 1).

Порівняно незначний відсоток студентів стверджує, що їх навчальна діяльність призводить до надмірного стомлення (див. табл. 1).

Результати анкетування показали, що студентки добре усвідомлюють вплив занять фізичною культурою на організм людини (95,0% вказують на зміцнення здоров'я, 81,8% поставили за рейтингом на другу позицію удосконалення фізичного розвитку та підвищення фізичної підготовленості, 53,88% вбачають їх вплив на розвиток моральних, вольових та естетичних якостей).

Виявлено, що студенти в цілому правильно розуміють мету фізичної культури в ЗВО (24,4% вбачають її мету у формуванні рухових навиків, 25,2% - у формуванні потреб і мотивів до регулярних занять фізичною культурою, 16,6% - у формуванні спеціальних знань у галузі фізичної культури і спорту). При цьому, тільки незначна кількість студентів (3,5%) вказують на її професійно-прикладне значення.

У табл. 2 наведені результати, які характеризують відношення студенток до здоров'язберігаючих чинників, а відтак і до способу життя (ЗСЖ). Як виявлено, майже 80%, понад третину засосовують засоби і методи загартування, але, на жаль, тільки половина з опитаних здійснюють регулярне медичне обстеження.

Як відомо, важливим чинником у здоров'язбереженні є раціональне харчування. Отримані дані доводять, що студентки недооцінюють його значення (див. табл. 2). Як бачим з даної таблиці тільки 66% дотримуються режиму харчування (3-4 рази на добу).

Щодо тривалості сну, то гігієнічної норми (7-8 годин) дотримується 45,35% студенток (див. табл. 2).

Серед студенток не було виявлено жодного випадку стосовно паління, вживання алкоголю і наркотиків. Це засвідчує про усвідомлення майбутніми педагогічними працівниками негативної дії названих чинників на організм людини.

Важливою умовою відношення особистості до занять фізичною культурою є наявність усвідомлених мотивів [6].

Аналіз результатів дослідження (табл. 3) засвідчує, що найбільш поширеним мотивом до занять фізичною культурою для студенток є “зміцнення здоров'я”.

Таблиця 2. Здоров'язберігаючі чинники способу життя студенток (п = 258), %

Великий відсоток студентської молоді відвідує заняття з фізичної культури для поліпшення власної фізичної підготовленості. Мотив “Мати гарну тіло будову поставлений більшістю на третю і четверту позиції (табл. 3). Щодо мотиву “Оволодіння технікою виконання спортивних вправ”, то він є важливим для майже третини студенток. Водночас, частина студентської молоді відвідує заняття через мотив спілкування з товаришами (див. табл. 3), а такий мотив як уникнення неприємностей, пов'язаних із пропусками занять, не мав чітко вираженої картини. Неочікуваним було остання місце в рейтингу такого мотиву як “інтерес до викладача” (див. табл. 3).

Таблиця 3. Мотиви студенток до занять фізичною культурою (n = 258), %

Результати дослідження щодо причин, які заважають студенткам займатися руховою активністю показані на рис. 3. Як бачимо, основними причинами, які заважають студенткам займатись фізичною культурою є дефіцит часу, поганий стан здоров'я, відсутність спортивних секцій, які б їх зацікавили, спортивної інфраструктури, партнерів для занять фізичними вправами, відсутність спортивного одягу і взуття та бажання займатися фізичними вправами.

Рис. 3. Розподіл студенток за причинами, які заважають займатися фізичною культурою (п = 258), %: 1 - відсутність спортивної бази і споруд за місцем проживання; 2 - немає вільного часу; 3 - не дозволяє стан здоров'я; 4 - немає можливості оплачувати заняття; 5 - немає бажання взагалі займатися спортом; 6 - немає компанії, з яким б я відвідував заняття; 7 - відсутність необхідних знань для організації самостійних занять; 8 - відсутність секцій з видів спорту, які мене цікавлять; 9 - відсутність спортивного одягу і взуття; 10 - відчуваю себе здоровим, тому і не займаюся.

Дискусія

Аналіз отриманих результатів дослідження свідчить, про те, що причиною не високого рівня рухової активності у студенток проходить на фоні падіння зацікавленості до занять з фізичної культури в закладах вищої освіти та пасивного ставлення до рухової діяльності взагалі. Отримані результати розширюють відомості [1, 3, 4, 6] про особливості вмотивованості студенток до рухової активності та можливість отримання нової інформації, що послужить створенню психолого-педагогічних умов, які визначаються готовністю освітнього закладу забезпечити сприятливе освітнє середовище для професійного самовизначення студентів і формування позитивної мотивації до рухової активності.

Висновки

З'ясовано, що понад 50% студенток задоволені своїм професійним вибором, мають чіткий намір оволодіти обраним фахом, здійснювати в майбутньому безперервне професійне само удосконалення, прагнуть мати колег у обраній сфері майбутньої діяльності, виділяють свою професію серед інших.

В результаті анкетування встановлено дуже високий рівень інтересу до занять фізичною культурою виявили у 20,93% студенток, 32,95% - високий, 25,19% - середній, 11,4% - низький, а у 9,69% така цікавість відсутня.

Найбільш поширеними мотивами до занять фізичною культурою є зміцнення здоров'я (98,84%), поліпшення власної фізичної підготовленості (84,50%) і покращення тіло будови (41,86%). Серед причин, які є стримуючими щодо занять фізичною культурою студентки виділяють наступні: дефіцит часу (51,55%), поганий стан здоров'я (20,54%), відсутність спортивних секцій, які б їх зацікавили (11,24%), партнерів для занять фізичними вправами (10,85%), відсутність спортивного одягу і взуття (9,69%).

Література

1. Блавт О.З. Інформативні показники рівня фізичного здоров'я та фізичної підготовленості студентів ВНЗ. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць / під ред. С.С. Ермакова. 2012; 11: 14-8.

2. Жамардій В. Концептуальна модель застосування фітнес-технологій на заняттях із фізичного виховання студентів. Вищий державний навчальний заклад України. “Українська медична стоматологічна академія”, Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2018: 77-88.

3. Kashuba V., Andrieieva O., Goncharova N., Kyrychenko V., Кагр I., Lopatskyi S., Kolos M. Physical activity for prevention and correction of postural abnormalities in young women. Journal of Physical Education and Sport. University of Pitesti, Romania. 2019; 19(2): 500-6.

4. Максимова К.В., Мулик К.В. Актуальні питання збереження та зміцнення здоров'я студенток 17-21 років вищих навчальних закладів за рахунок фізкультурно-оздоровчих фітнес-занять. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини. 2017; 10: 301-11.

5. Земська Н. Характеристика рухової активності студентської молоді. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society. 2016; 3: 19: 211-215.

6. Khlopetskyi V., Kuryliuk S. Correction of students negative states by health fitness means as a scientific problem = Корекція негативних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу, як наукова проблема. Journal of Education, Health and Sport [Інтернет]. 2017; 7(2): 859-70. eISSN 2391-8306. Doi: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3879686. URL: http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/7766.

References

1. Blavt O.Z. Informatyvni pokaznyky rivnia fizychnoho zdorovia ta fizychnoi pidhotovlenosti studentiv VNZ. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu: zb. nauk. prats / pid red. S.S. Yermakova. 2012; 11: 14-18.

2. Zhamardii V. Kontseptualna model zastosuvannia fitnes-tekhnolohii na zaniattiakh iz fizychnoho vykhovannia stu- dentiv. Vyshchyi derzhavnyi navchalnyi zaklad Ukrainy. “Ukrainska medychna stomatolohichna akademiia”, Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. 2018; 3: 77-88.

3. Kashuba V., Andrieieva O., Goncharova N., Kyrychenko V., Karr I., Lopatskyi S., Kolos M. Physical activity for prevention and correction of postural abnormalities in young women. Journal of Physical Education and Sport. University of Pitesti, Romania. 2019; 19(2): 500-6.

4. Maksymova K.V., Mulyk K.V. Aktualni pytannia zberezhennia ta zmitsnennia zdorovia studentok 17-21 rokiv vyshchykh navchalnykh zakladiv za rakhunok fizkulturno-ozdorovchykh fitnes-zaniat. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Fizychne vykhovannia, sport i zdorovia liudyny. 2017; 10:301-11.

5. Zemska N. Kharakterystyka rukhovoi aktyvnosti studentskoi molodi. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society. 2016; 3: 19: 211-5.

6. Khlopetskyi V., Kuryliuk S. Correction of students negative states by health fitness means as a scientific problem = Корекція негативних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу, як наукова проблема. Journal of Education, Health and Sport [Інтернет]. 2017; 7(2): 859-70. eISSN 2391-8306. Doi: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3879686. URL: http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/7766.

Размещено на Allbest.ru