Аналіз динаміки сформованості мотиваційного компоненту готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз динаміки сформованості мотиваційного компоненту готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів

Аліна Боднар, Юрій Юрчишин, Іван Стасюк

Мета: Проаналізувати динаміку сформованості мотиваційного компоненту готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти на констатувальному етапі та після завершення формувального етапу педагогічного експерименту.

Матеріал і методи: У дослідженні приймали участь 181 майбутніх учителів фізичної культури (88 студентів у складі експериментальних груп і 93 студенти контрольних груп). Для перевірки вірогідності відмінностей між рівнями готовності студентів експериментальних і контрольних груп нами використовувався критерій Пірсона (Х2) який застосовують у непараметричних (якісних) вимірюваннях.

Отримані результати та висновки. Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що за мотиваційним компонентом в експериментальній групі 93,2% студентів досягнули високого і середнього рівнів досліджуваної готовності проти 77,3% на початку експерименту в той час як у контрольній групі 87,1% студентів досягли високого і середнього рівнів проти 76,3% на початку експерименту.

Ключові слова: мотивація, майбутні учителі фізичної культури, підготовка, олімпійська освіта.

Objectives: To analyze the dynamics of formation of motivational component of future teachers of physical education for the Olympic education at the stage offormation and after the completion of the formative stage of the pedagogical experiment.

Постановка проблеми й аналіз результатів останніх досліджень

Підготовка майбутніх фахівців вищих навчальних закладів не може відповідати сучасним вимогам, якщо вони оволоділи тільки знаннями і уміннями, але не розвинули потребу у творчій, пізнавальній і професійній діяльності [1, с. 53]. Важливе місце у підготовці майбутніх учителів фізичної культури належить розвитку пізнавальних інтересів та трансформації їх у професійні мотиви. Саме тому в контексті підготовки майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів велика увага приділяється формуванню позитивної мотивації щодо впровадження олімпійської освіти в навчально- виховний процес молодших школярів.

У педагогіці під час дослідження різних видів діяльності за основу беруть характеристику готовності як складової структури, до складу якої входить мотиваційна складова, яку науковці визначають як: мотиваційно-вольовий компонент [2, с. 8]; комунікативно-мотиваційний компонент [3, с. 13]; мотиваційний компонент [4, с. 104] та ін.

Багато дослідників і спеціалістів у галузі олімпійської освіти стверджують, що основою готовності фахівця в галузі олімпійської освіти є не тільки сформована система олімпійських знань а й позитивна мотивація щодо їх використання у своєму стилі життя і в професійній діяльності.

Аналізуючи структуру готовності майбутнього вчителя фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів яка складається із мотиваційного, когнітив-ного, діяльнісного та рефлексивного компонентів, ми вирішили більш детально зупинитися на характеристиці мотиваційного компоненту зазначеної готовності.

H. Клименко визначає поняття “мотив”, як інтегральний спосіб організації активності людини, будь-яка її спонука, так і зовнішні причини.., він виконує селективну, когнітивну, потребову, регулятивно-виконавчу, спонукальну та змістово-формуючу функції. Під мотивом навчальної діяльності автор розуміє всі фактори, які зумовлюють активацію навчальної діяльності студентів: потреби, цілі, установки, обов'язки, інтереси. Серед пізнавальних мотивів учений виокремлює: внутрішні мотиви, які виникли завдяки змісту і процесу навчання у ВНЗ (професійні та пізнавальні мотиви); зовнішні мотиви, що залежать від чинників, котрі знаходяться поза навчальною діяльністю (соціальні мотиви, особистісні мотиви, орієнтовані на досягнення успіху та на запобігання невдач) [5, с. 5].

Поняття “мотив” Л. Міхеєва тлумачить, як складне інтегральне психічне утворення, кінцевою метою якого є формування навчально-пізнавальної активності студентів та спонукання їх до досягнення встановленої мети. До внутрішніх мотивів, на думку ученої, належить пізнавальний (прагнення до оволодіння новими знаннями і способами пізнавальної діяльності), інтерес до знань (прагнення до засвоєння способів отримання знань), мотив самовдосконалення (прагнення до підвищення власної компетентності, ефективності і майстерності), мотив самовипробовування. Зовнішні мотиви, як ствер - джує автор, безпосередньо не стосуються змісту, процесу і результатів навчальної діяльності, проте відіграють важливу стимулюючу роль [6, с. 5].

I. Усков визначає поняття “мотивація навчальної діяльності”, як сукупність мотивів, що в процесі взаємодії детермінують активність суб'єкта в освітньому процесі і забезпечують професійну спрямованість саморозвитку. Особливостями мотивації навчальної діяльності студентів, на думку автора, є тенденція до домінування мотивів оволодіння професією; поява прагнення до отримання освіти, цікавої роботи, посилення установки на гарні життєві умови і матеріальну забезпеченість через професійну діяльність; тісне переплетення пізнавальних мотивів з мотивами професійного самовизначення [7, с. 11].

Мотивація є важливим компонентом готовності завдяки впливу на створення необхідних установок і досвіду особистості, професійно значущих якостей, досконалості у діяльності, майстерності, що забезпечують свідоме здійснення діяльності [8, с. 227]. Активація навчально-пізнавальної діяльності студентів та їх зацікавленість процесом і результатами навчальної праці забезпечуються не окремими фрагментарними заходами, а якісною організацією всіх компонентів навчального процесу: цільового, мотиваційно-стимулюючого, змістового, операційно діяльнісного, контрольно- регулюючого та оцінювально-результативного [9, с. 11].

Спираючись на зазначені методологічні основи, можна конкретизувати зміст мотиваційного компоненту готовності, який визначається: характером соціально-значущих мотивів до формування гармонійно розвиненої особистості молодших школярів засобами олімпійської освіти; повнотою уявлення своєї професійної діяльності; усві - домленням своєї соціальної відповідальності; мотивацією досягнення успіху у професії; ступенем турботи про своє особисте і професійне зростання; бажання досягти нових педагогічних цілей.

Мета дослідження. Визначити рівні сформованості мотиваційного компоненту готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти на конста-тувальному та після завершення формувального етапу педагогічного експерименту.

Методи й організація дослідження

З метою визначення у студентів рівнів готовності до олімпійської освіти молодших школярів було розроблено діагностичний пакет. Відповідно до цього з представниками контрольних та експериментальних груп під час констатувального та формувального експерименту було проведене письмове опитування та письмове тестування студентів.

До експерименту було залучено 181 майбутніх учителів фізичної культури (88 студентів у складі експериментальних груп і 93 студенти контрольних груп). До експериментальних груп входили студенти факультету фізичної культури Кам'янець-Поділь-ського національного університету імені Івана Огієнка (40 осіб), та студенти Чернівецького національного університету (48 осіб), а до контрольних груп - студенти Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка (23 особи) та Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (70 осіб).

Реалізація педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів супроводжувалося педагогічним моніторингом, в процесі якого був розроблений діагностичний інструментарій для дослідження динаміки формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів.

З метою кількісної оцінки якісних показників, що були одержані в процесі вимірювання готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів були використані методи математичної статистики. Через обробку даних, їх графічне зображення ми опрацювали результати одержані в процесі проведення педагогічного експерименту та перевірили їх вірогідність (достовірність). До початку педагогічного експерименту необхідно було провести початковий діагностичний зріз, що передбачав вимірювання вихідного рівня готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів у студентів експериментальної і контрольної груп для подальшого дослідження динаміки.

Для визначення ефективності експериментальної динаміки на початку і в кінці дослідження була оцінена статистична вірогідність (достовірність) різниці у сформо-ваності мотиваційного компоненту готовності майбутніх учителів фізичної культури експериментальних і контрольних груп до олімпійської освіти молодших школярів.

Для перевірки вірогідності відмінностей між рівнями готовності студентів експериментальних і контрольних груп нами використовувався критерій Пірсона (Х²) який застосовують у непараметричних (якісних) вимірюваннях.

Для розрахунку вірогідності відмінностей результати, одержані в обох групах, розподілялися в багатопільну таблицю.

Рівень готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів вимірювався за трьома рівнями: високий, середній, низький.

На основі даних багатопільної таблиці визначалась вірогідність відмінностей між даними експериментальної і контрольної груп на початку експерименту за такою формулою:

де n_e - кількість досліджуваних в експериментальній групі;

n_k - кількість досліджуваних в контрольній групі;

E_i, Ki - значення колонок (1-3) у таблиці.

Результати і дискусія

У таблиці 1 зазначені показники рівнів сформованості готовності майбутніх учителів майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів за мотиваційним компонентом на констатувальному етапі педагогічного експерименту.

Таблиця 1

Показники сформованості мотиваційного компоненту готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів (констатувальний експеримент)

Одержані дані вказують, що на початок педагогічного експерименту статистично значимих відмінностей між показниками мотиваційного компоненту досліджуваних експериментальної і контрольної груп немає.

Аналізуючи одержані дані можна зробити висновок про те, що готовність майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів у мотиваційному аспекті на 1-му курсі навчання частково сформована. Аналіз результатів анкетування студентів експериментальних і контрольних груп свідчить про позитивне відношення щодо реалізації олімпійської освіти молодших школярів. Вони проявляють впевненість у тому, що ця діяльність є необхідна. Проте, при цьому активність більшості майбутніх учителів у накопиченні досвіду відповідної діяльності залишається низькою.

В експериментальній групі 22,7% досліджуваних мають низький рівень сформованості мотиваційного компоненту, 59,1% студентів - середній рівень, 18,2% - високий рівень; у контрольній групі: 23,7% студентів мають низький рівень, 59,1% - середній, 17,2% - високий рівень. І це зрозуміло, адже учасниками констатувального етапу педагогічного експерименту були першокурсники.

Загалом, виявлені у процесі констатувального експерименту рівні сформованості готовності студентів експериментальної у контрольної груп до олімпійської освіти молодших школярів дали підставу для розробки технології формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів та впровадження її у навчально-виховний процес студентів факультетів фізичної культури ЗВО.

З цією метою було проведено формувальний етап експерименту. Після проведення експериментальної роботи були проведені зрізи аналогічні тим, що проводились під час констатувального етапу експерименту.

Розглянемо динаміку рівнів готовності студентів експериментальної і контрольної груп до олімпійської освіти молодших школярів за мотиваційним компонентом після завершення контрольного етапу експерименту (табл. 2)

Таблиця 2

Показники сформованості мотиваційного компоненту готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів після завершення формувального етапу експерименту

Дані одержані в результаті дослідження, вказують на те, що після завершення педагогічного експерименту між показниками мотиваційного компоненту досліджуваних експериментальної та контрольної груп існують статистично значимі відмінностіпісля завершення формувального етапу педагогічного експерименту 50% респондентів.

Проаналізуємо динаміку рівнів сформованості готовності студентів експериментальної групи до олімпійської освіти молодших школярів за мотиваційним компонентом (табл. 3).

Таблиця 3

між рівнями сформованості мотиваційного компоненту готовності студентів експерименту

Показники сформованості готовності студентів експериментальної групи до олімпійської освіти молодших школярів за мотиваційним компонентом

Результати аналіз уданих (табл. 3) свідчать про наявність вірогідних відмінностей ментальної групи до початку та після завершення педагогічного експерименту.

Як свідчать результати аналізу одержаних експериментальних даних (табл. 4) у контрольній групі спостерігається позитивна динаміка рівнів сформованості готовності студентів до олімпійської освіти молодших школярів за мотиваційним компонентом хоча вірогідних відмінностей між показниками констатувального і контрольного етапів немає.

Таблиця 4

Показники сформованості готовності студентів контрольної групи до олімпійської освіти молодших школярів за мотиваційним компонентом

Висновок

мотиваційний готовність учитель олімпійська освіта

Таким чином, підсумковий аналіз і узагальнення результатів педагогічного експерименту підтвердив наявність позитивних змін рівня сформованості мотиваційного компоненту готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів, що входили до експериментальної групи порівняно з контрольною.

Так, за мотиваційним компонентом в експериментальній групі 93,2% студентів досягнули високого і середнього рівнів досліджуваної готовності проти 77,3% на початку експерименту в той час як у контрольній групі 87,1% студентів досягли високого і середнього рівнів проти 76,3% на початку експерименту.

Виходячи із вищезазначеного, можна констатувати, що впровадження розробленої і теоретично обґрунтованої нами технології формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів у навчально-виховний процес студентів експериментальної групи забезпечило досягнення вагомих результатів.

Подальші дослідження будуть спрямовані на аналіз результатів динаміки сформованості когнітивного, діяльнісного та рефлексивного компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури.

Література

1. Петров ПК. Система подготовки будущих специалистовфизическойкультуры в условияхинформатизацииобразования [автореферат дисертации]. Ижевск: Удмурт. гос. ун-т; 2004. 40 с.

2. Бродська ЛВ. Формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до виховної роботи в школі [автореферат дисертації]. Київ: Інститут вищої освіти АПН України; 2006. 20 с.

3. Галицька ММ. Формування у студентів вищих навчальних закладів сфери туризму готовності до іншомовного спілкування [автореферат дисертації]. Київ: Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Дра-гоманова; 2007. 20 с.

4. Соглаев ВВ. Педагогическиеусловияформированияготовностикурсантовввуза к воспитательнойдеятельности [дисертація]. Челябинск; 1997. 222 с.

5. Кобзар Б. Педагогічні системи, педагогічні процеси й педагогічні технології. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2001. 32: 47-50.

6. Міхеєва ЛВ. Формування мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного навчання [автореферат дисертації]. Вінниця. Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського; 2005. 20 с.

7. Усков ИВ. Информационно-коммуникативныетехнологиикаксредстворазвитиямотивацииучебнойдеятельностистудентов [автореферат дисертации]. Рязань. 2006. 22 с.

8. Фунтікова ОО. Педагогіка вищої школи. Словник-довідник. Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”; 2007. 407 с.

9. Смирнова ЕЭ. Путиформированиямоделиспециалиста с высшимобразованием. Ленинград: ИздательствоЛенинградскогоуниверситета; 1977. 136 с.

References

1. Petrov PK. Sistemapodgotovkibuduschihspetsialistovfizicheskoykulturyi v usloviyahinformatizatsiiobrazovaniya [avtoreferatdisertatsii]. Izhevsk: Udmurt. gos. un-t; 2004. 40 s.

2. Brodska LV. Formuvanniahotovnostimaibutnikhuchytelivinozemnoimovydovykhovnoiroboty v shkoli [avtoreferatdysertatsii]. Kyiv: Instytutvyshchoiosvity APN Ukrainy; 2006. 20 s.

3. Halytska MM. Formuvannia u studentivvyshchykhnavchalnykhzakladivsferyturyzmuhotovnostido ins- homovnohospilkuvannia [avtoreferatdysertatsii]. Kyiv: Natsionalnyipedahohichnyi un-t im. M.P.Dra- homanova; 2007. 20 s.

4. Petrov PK. Sistemapodgotovkibuduschihspetsialistovfizicheskoykulturyi v usloviyahinformatizatsiiobrazovaniya [avtoreferatdisertatsii]. Izhevsk: Udmurt. gos. un-t; 2004. 40 s.

5. Kobzar B. Pedahohichnisystemy, pedahohichniprotsesy y pedahohichnitekhnolohii. Naukovizapysky. Seriia: Pedahohichninauky. 2001. 32: 47-50.

6. Mikheieva LV. Formuvanniamotyvatsiivyvchenniapedahohichnykhdystsyplinmaibutnimyvchyteliamypratsi i profesiinohonavchannia [avtoreferatdysertatsii]. Vinnytsia. Vinnytskyiderzh. pedahohichnyi un-t im. MykhailaKotsiubynskoho; 2005. 20 s.

7. Uskov IV. Informatsionno-kommunikativnyie tehnologiikaksredstvorazvitiyamotivatsiiuchebnoy deyatel- nostistudentov [avtoreferatdisertatsii]. Ryazan. 2006. 22 s.

8. Funtikova OO. Pedahohikavyshchoishkoly. Slovnyk-dovidnyk. Zaporizhzhia: HU “ZIDMU”; 2007. 407 s.

9. Smirnova EE. Putiformirovaniyamodelispetsialista s vyisshimobrazovaniem. Leningrad: Izdatelstvo Le- ningradskogouniversiteta; 1977. 136 s.

Размещено на Allbest.ru