Удосконалення комплексу облікових дисциплін щодо підготовки магістрів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення комплексу облікових дисциплін щодо підготовки магістрів

Гарна С.О.

ст. викладач каф. обліку і аудиту ДДПУ

В'юник Н.О.

студентка I курсу магістратури спеціальності "Облік і оподаткування"

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність читання окремого курсу "Теорія бухгалтерського обліку" магістрам першого курсу спеціальності "Облік і оподаткування". Підкреслено, що знання, які заклали фундамент розуміння категорій, законів, принципів бухгалтерського обліку, отримані студентами на молодших курсах, мають розвиватися і поглиблюватися на старших курсах. курс магістр студент

Ключові слова: бухгалтер, класифікація рахунків, облікові дисципліни, основи бухгалтерського обліку, теорія бухгалтерського обліку.

Постановка проблеми. В теперішній час комп'ютери замінюють рутинну працю попередників сучасного бухгалтера-управлінця. Втім загальна кількість його енергії, витраченої на формування всього обсягу необхідної інформації, не зменшується, а зростає, і доволі суттєво. Загалом це пояснюється ускладненням господарських зв'язків, механізмами ведення сучасного бізнесу і вкрай непростою законодавчою базою, яка ще й підпадає під суттєві зміни і коригування. Ось чому так важливо протягом навчання закласти майбутньому фахівцеві глибокі знання за широким спектром облікових дисциплін і найперше - з основ бухгалтерського обліку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукова теорія, загалом, і теорія бухгалтерського обліку, зокрема, формується під впливом праць і відкриттів багатьох поколінь вчених. Сьогодні практика господарювання певною мірою випереджує теорію обліку. З огляду на це науковці ведуть активний пошук ефективних напрямів вдосконалення змісту навчальних дисциплін облікового циклу. Цим проблемам присвячено праці В.Г. Швеця, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, Н.М. Малюги, В.Ф. Палія, Пушкара, В.В. Сопка, Л.В. Чижевської.

Мета статті полягає в обгрунтуванні напрямів набуття додаткових знаннєвих компетенцій студентами з бухгалтерського обліку з орієнтацією на доповнення переліку облікових дисциплін.

Виклад основного матеріалу дослідження. Процес вдосконалення всіх складових системи бухгалтерського обліку відбувається постійно під впливом перетворень в економіці, але за обов'язкової участі представників бухгалтерської професії. Втім, для вдосконалення необхідно, передусім, мати глибокі базові знання. Важливо усвідомити просту істину: щодня обробляючи інформацію навіть і в умовах повної автоматизації обліку бухгалтер, по суті, змінює лише її зовнішню форму. Від його праці кількість виконаних господарських операцій не збільшиться. Втім, чудо професії бухгалтера якраз полягає у тому, що створюється новий продукт, який узагальнює весь процес здійсненої операції. Йдеться про інформацію, відображену на бухгалтерських рахунках і узагальнену показниками фінансової звітності.

Саме у цьому сенсі знову слід вести мову про необхідність набуття знаннєвих компетенцій з основ бухгалтерського обліку. Звісно, комп' ютерна техніка здатна переробляти те, що створюється людиною. Формуються обсяги інформації, які опрацювати ручним способом неможливо. Але ж у праці бухгалтера передусім присутній чинник осмислення того, що робиться. Починається облікова процедура з аналізу змісту первинного документа, далі інформація опрацьовується з використанням бухгалтерських прийомів, в основі яких - бухгалтерські проведення, тобто ази бухгалтерської роботи.

Глибокі зрушення в навчальному процесі вищих навчальних закладів (далі ВНЗ) України, що відбуваються протягом останніх років, зумовили зміни в навчальних планах, зокрема, стосовно облікових дисциплін. Донедавна перелік цих дисциплін для усіх ВНЗ економічного профілю був однаковий. Нині існує тенденція до відмінностей. Більше того, скорочується обсяг аудиторного навантаження, натомість зростає кількість годин для самостійної роботи студента та індивідуальної роботи викладачів. За такого підходу не завжди враховується рівень складності у засвоєнні матеріалу бухгалтерських дисциплін.

Тому все, що стосується професії бухгалтера, повинно бути добре осмислене. Потрібно більше вкладати у знання майбутніх бухгалтерів- управлінців і особливо ще на початковому етапі формування їх професійних компетенцій, а саме в період навчання у вищому навчальному закладі.

Рівень сучасного бухгалтера характеризується його аналітичними здібностями, володінням інформаційними технологіями. Тому бухгалтер повинен і здатний навчатися все життя. Саме таку здатність виховує вищий навчальний заклад, де закладаються підвалини професіоналізму.

Від методики викладання теми "Рахунки бухгалтерського обліку" залежить і подальший розвиток економічного мислення студентів-обліковців, і їх практичне розуміння сутності економічного механізму функціонування підприємства.

При цьому знання про сутність та призначення рахунків бухгалтерського обліку, отримані студентами спеціальності "Облік і оподаткування" на молодших курсах в ході опанування дисципліни "Бухгалтерський облік (загальна теорія)", мають розвиватися і поглиблюватися на старших курсах. Потребують більш детального вивчення складові методології бухгалтерської науки, зокрема рахунки бухгалтерського обліку, в контексті розвитку економіко-облікових теорій, концепцій та еволюції розвитку бухгалтерської науки в цілому. На нашу думку, дану тематику доцільно викладати студентам старших курсів.

Починаючи вивчати дисципліну Бухгалтерський облік, необхідно дати визначення його предмету (що вивчається) і методів дослідження (з допомогою яких прийомів, способів вивчається предмет). Інколи предмет і методи бухгалтерського обліку узагальнюють під назвою теорія бухгалтерського обліку, хоча під теорією розуміють сукупність взаємопов'язаних принципів, концепцій, визначень і суджень, що формують систему уявлень про явища, які дозволяють їх пояснювати та попереджати. З цього приводу професор Ф.Ф. Бутинець зазначає: "В такому аспекті ... слід навчати майбутніх фахівців основам обліку. Більш складні питання відносяться до теорії бухгалтерського обліку, які слід викладати студентам 5-го курсу, як завершальний етап вивчення обліку і контролю..." [1, с. 28].

Ті знання, які заклали фундамент розуміння категорій, законів, принципів бухгалтерського обліку, отримані студентами на молодших курсах, як ми вже сказали, мають розвиватися і поглиблюватися на старших курсах. На необхідності вивчення курсу "Теорії бухгалтерського обліку" наголошують також у своїх роботах Н.М. Малюга [2], М.С. Пушкар [3].

На нашу думку, курс з вивчення основних положень бухгалтерського обліку, який викладається для студентів другого курсу, необхідно назвати "Основи бухгалтерського обліку", а на старших курсах (для студентів- магістрів) запровадити курс "Теорії бухгалтерського обліку", в якій би весь багаж знань, який отримали бакалаври, систематизувати та поглибити новими вченнями та поглядами (присвятити увагу історії бухгалтерського обліку, а також розгляду різних підходів до побудови класифікації рахунків як основи систематизації об'єктів облікового спостереження тощо).

На жаль, вітчизняними галузевими стандартами освіти та навчальними планами не передбачено такого курсу для студентів старших курсів. На наш погляд, цей курс необхідно читати магістрам першого курсу і саме в першому семестрі.

Ми згодні з Малюгою Н.М., що, виходячи з того, що студенти, які тільки починають знайомитися з бухгалтерією, з фаховими обліковими дисциплінами, в першій обліковій дисципліні повинні засвоїти основи (сутність, базис) бухгалтерського обліку, основні теоретичні принципи, методи, предмет, об'єкт бухгалтерського обліку, а також основні принципи ведення записів на рахунках, оволодіти навиками заповнення первинних документів та складання форм звітності відповідно і дисципліна повинна називатися "Основи бухгалтерського обліку". Адже теорія бухгалтерського обліку - це система поглядів, концептуальних принципів, трактувань, якими озброюються у ході вивчення природи бухгалтерського обліку, закономірностей та перспектив його розвитку [2].

Відображення господарських операцій здійснюється на великій кількості рахунків бухгалтерського обліку. Залежно від об'єктів обліку, на них, відображається інформація тільки по однорідних господарських операціях, тому в практичній діяльності необхідно знати зміст, функції та призначення кожного рахунку та розуміти, яку інформацію обліковувати. Це сприяє наступному: застосуванню єдиних підходів до відображення господарських операцій у практичній діяльності суб'єктів державного сектора; отриманню необхідних показників для контролю й аналізу; прийняттю правильних управлінських рішень [4].

Визначенню призначення та змісту бухгалтерських рахунків сприяє їх класифікація у розрізі однорідних груп. З практичного боку вона надає можливість швидко та безпомилково відображати облікові записи (витрачається менше часу на визначення кореспонденції рахунків); застосовувати оптимальну номенклатуру синтетичних рахунків (робочого плану рахунків) для використання його за різноманітних видів діяльності; пізнати всю сукупність господарських явищ та їх зв'язок із системою рахунків. У бухгалтерському обліку необхідно об'єктивно розуміти економічний зміст кожного рахунку та правильно їх застосовувати. З цією метою їх особливості повинні розкриватися в класифікації. Остання полегшує не тільки теоретичне вивчення змісту рахунків, але й використання їх в практичній роботі. Єдина класифікація рахунків: допомагає зрозуміти економічний зміст кожного рахунку; полегшує правильне їх застосування для групування об'єктів у бухгалтерському обліку; правильно застосовувати згідно зі структурою з метою оперативного управління.

Ми згодні з К.П. Боримською, що не потрібно знайомити студентів в курсі "Основи бухгалтерського обліку" з класифікацією рахунків за призначенням та структурою [5]. Адже вони ще слабо уявляють собі об'єкти обліку, а тому важко сприймають інформацію про основні (інвентарні, фондові, розрахункові), регулюючі (додаткові, контрарні), операційні та фінансово- результатні рахунки. Крім того, в ході еволюції обліку (особливо протягом останніх двох сторіч) пропонувалися різноманітні класифікації рахунків, і казати про певну "універсальну" класифікацію, яка призначена для студентів, - означає обділяти їх інформацією. Ми згодні з науковцями, що питання класифікації рахунків слід подавати в курсі "Теорії бухгалтерського обліку". Така послідовність вивчення є дидактично обґрунтованою. Вона забезпечує послідовне навчальне навантаження студентів шляхом збільшення його обсягу та поглиблення. Спочатку студенти знайомляться з основами бухгалтерського обліку, потім - із особливостями відображення різноманітних господарських операцій в системі бухгалтерського обліку, і нарешті вони оволодівають особливостями і специфікою бухгалтерської професії, вчаться розуміти її тонкощі, замислюються над напрямами удосконалення облікової практики і теоретичних досліджень.

Вивчення різноманітних підходів до вчення про рахунки допоможуть магістрам замислитися над глибинами економічного життя підприємства, про напрями можливого удосконалення фіксації операцій на рахунках, обґрунтувати свої погляди на недоліки бухгалтерської роботи в комп'ютерному середовищі, які вони зможуть врахувати та виправити, за можливості, обійнявши посаду бухгалтера після закінчення ВНЗ або продовживши дослідження в цьому напрямі під час навчання в аспірантурі.

Висновки з даного дослідження

Отже, в процесі набуття студентами професійних компетенцій важливо враховувати, що знання - це складний, багатофакторний феномен. Вони знаходяться не в документах або інформаційних технологіях, а в людях. Тому, змінюючи навчальні плани, слід сформувати комплекс дисциплін, повною мірою адаптований до підготовки професіоналів-бухгалтерів.

Список використаних джерел