Навчальні платформи як складові комунікаційного середовища у школах в умовах карантину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Навчальні платформи як складові комунікаційного середовища у школах в умовах карантину

Бахметьєва А. М., кандидат наук із соціальних

комунікацій, доцент

Морган В. К., магістр

У статті досліджуються складники сучасного мережевого комунікаційного середовища загальноосвітньої школи та особливості використання цих складників за умов дистанційного навчання. Узагальнено досвід використання в КЗ «Новомиколаївська СЗШ №1 І-ІІІ ступенів» кількох навчальних платформ протягом карантинного періоду 2020 р., проаналізовано переваги й недоліки дистанційного навчання.

Ключові слова: навчальні платформи, інформаційно-комунікаційне середовище, дистанційне навчання, онлайн-сервіси, освітній простір.

навчальний платформа комунікаційний

Morhan V., Bakhmetieva A. Learning platforms as components of the communication environment in schools during quarantine

The article examines the components of the modern network communication environment of secondary school and the features of use of these components in terms of distance learning.

The main components of the school virtual information and communication space are also considered: the official website, official and unofficial accounts in social networks, groups in instant messengers, own channel on YouTube's video hosting. They emphasize their importance for the formation of technological skills of users and the creation of a non-educational communication space in the conditions of school quarantine or partial isolation of students and teachers, as well as the involvement of parents in the communication process.

Summarizing the experience of usage of several educational platforms at KZ "Novomykolaivska SZSh №1 I-III degrees" during the period of quarantine in 2020, their advantages and disadvantages are analyzed.

In particular, the method of comparative analysis helps to examine the practice of teachers who use such educational platforms as PROMETHEUS, iLEARN, MOODLE, MY CLASS, PADLET, LEARNINGAPPS, CLASSTIME, GOOGLE FORMS, summarize the difficulties faced by teachers and students. The empirical basis of the study is the experience in creating and mastering the virtual educational, information and communication space of the school during the quarantine in March-May 2020.

Keywords: learning platforms; information and communication environment; distance learning; online services; sphere of education.

Вступ

Віртуальне комунікаційне середовище сучасного закладу освіти складається із багатьох компонентів, серед яких офіційні веб-сайти чи портали, акаунти в соціальних мережах, поштові сервіси та месенджери, канали на відеохостингу, освітні платформи для дистанційного навчання тощо.

Сьогодні в усьому світі активно розвиваються технології дистанційного навчання, що базуються на створенні інтерактивних платформ. Адже дистанційне навчання дає можливість гнучко реагувати на потреби суспільства і особистості, впроваджувати особистісно-орієнтоване навчання. У нашій країні розвитку дистанційного навчання сприяють нові вимоги до освіти, висунуті під час соціально-економічних перетворень; нові вимоги населення до освітньої сфери; швидкий розвиток комп'ютерної техніки; інтеграція до світового освітнього простору, що характеризується значною конкуренцією на сучасному ринку освітніх послуг.

Разом із тим, в Україні склалися негативні тенденції, що обмежують розвиток дистанційного навчання. До них віднесемо: відмінність у підходах до інформатизації освіти в розробників програмного забезпечення навчального процесу і практичних працівників школи, що зумовлює серйозні розбіжності з приводу методологічних підходів до створення навчально-методичної продукції, ролі дистанційного навчання в сучасній школі, як і інших інноваційних технологій у порівнянні з традиційними.

Постановка проблеми. Наразі проблема створення й функціонування комунікаційного середовища загальноосвітніх шкіл є актуальною. Внаслідок обмеження групових зборів унаслідок введення карантину для запобігання поширення пандемії коронавірусу, виникає потреба у реорганізації самого навчального процесу на основі принципів дистанційного навчання та створення віртуального простору для комунікації учнів та педагогів у позанавчальний час. Відтак, формування та функціональність навчального інформаційного-комунікаційного середовища є актуальним викликом сучасності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика дистанційного навчання сучасного освітнього порядку та глобальної взаємодії знайшла глибоке обґрунтування у працях Д. Белла, Т. Маркова, А. Хуторського, Є. Долинського, Л. Значенка, Ю. Шрейдера інших.

Мета статті: розглянути практику використання навчальних платформ у процесі формування віртуального комунікаційного середовища в школах в умовах карантину.

Об'єкт дослідження - навчальні платформи як складова комунікаційного середовища в навчальних закладах.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань та перевірки вихідних положень використано такі методи дослідження: метод збору інформації та її аналізу, метод порівняльного аналізу, методи спостереження й узагальнення.

Результати й обговорення

Дистанційна освіта або дистанційне навчання - це освіта учнів, які не завжди можуть бути фізично присутніми в школі. Сьогодні це передбачає онлайн-освіту. Програма певного освітнього курсу може бути повністю дистанційною або поєднувати дистанційне навчання та традиційне викладання предмету в класі, так звана гібридна або змішана форма навчання. Масові відкриті онлайн-курси (MВOК), що пропонують широкомасштабну інтерактивну участь та відкритий доступ через інтернет чи інші мережеві технології, - це новий освітній режим дистанційної освіти. «Ряд інших термінів (розподілене навчання, електронне навчання, m-learning, онлайн-навчання, віртуальна аудиторія тощо) використовується синонімічно до дистанційного навчання» [1]. Використовуючи дистанційну або змішану форму навчання, школи формують віртуальне освітнє середовище. У свою чергу інформаційно-комунікаційне середовище, як зазначає Т. В. Маркова, це «сукупність знаннєвих, технологічних і ментальних сутностей які в синхронній інтеграції забезпечують якісне оволодіння системою відповідних знань» [2].

Серед освітніх платформ для дистанційного навчання, найбільш використовуваних у навчальному закладі, а саме в КЗ «Новомиколаївська СЗШ № 1 І-ІІІ ступенів», виокремлюються такі: PROMETHEUS, iLEARN, MOODLE, МІЙ КЛАС, PADLET, LEARNINGAPPS, CLASSTIME та GOOGLE FORMS. Використовувані в даний час програми для організації дистанційного навчання в системі додаткової освіти надають широкі можливості для організації процесу навчання, такі як: доступ до методичних матеріалів, моніторинг процесу навчання тощо.

PROMETHEUS - українська освітня платформа масових відкритих онлайн-курсів. Основна мета проєкту - забезпечити вільний доступ до курсів університетського рівня для всіх зацікавлених осіб, а також забезпечити можливості для публікації та розповсюдження таких курсів провідним викладачам, школам, університетам та компаніям. За допомогою цієї платформи учителі України можуть підвищувати компетентність.

Необхідно виділити платформу Moodle, яка завдяки доступності здобула прихильність учнів і педагогів. Moodle - це вільна та відкрита система управління навчанням (LMS), написана на PHP та розповсюджена за загальною публічною ліцензією GNU . Розроблений на педагогічних принципах, Moodle використовується для змішаного навчання, дистанційної освіти, перегорнутого класу та інших проєктів електронного навчання в школах, університетах, на робочих місцях тощо. Завдяки широким функціям управління, які налаштовуються відповідно до цілей навчання, використовується для створення приватних веб-сайтів з онлайн-курсами для вчителів та тренерів. «Moodle дозволяє розширювати та адаптувати навчальне середовище за допомогою плагінів, створених у спільноті» [3].

Як приклад, школи Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за допомогою інтернет-платформ здійснюють облік учнів, можливості їх персоналізації і розмежування прав доступу до навчальних матеріалів; створення і проведення онлайн- курсів; ведення звітності та статистики з навчання; контроль і оцінку рівня знань; анкетування та створення опитувань; можливість інтеграції з іншими інформаційними системами. Особливу увагу вчителі КЗ «Новомиколаївської СЗШ №1 І-ІІІ ступенів» звертають на об'єктно-орієнтоване динамічне онлайн-навчання під час обсервації, використовуючи такі платформи, які дають можливість перевірити знання учнів, провести онлайн-уроки, створити власний блог чи сайт для розміщення предметної інформації, навчальних матеріалів для дистанційної роботи учнів під час карантину.

PADLET - мультимедійний ресурс, який дозволяє редагувати та зберігати інформацію на віртуальній стіні, онлайн-дошці, є інструментом для організації спільної роботи учасників освітнього процесу, використовується на учительських, викладацьких сайтах чи блогах.

Для створення інтерактивних завдань учителями використовується LEARNINGAPPS. Використовуючи інструменти цієї платформи можна створювати інтерактивні електронні вправи і тести, які ефективні як для індивідуальних, так і для групових занять.

У системі онлайн-освіти закладу дуже добре опрацьована модель тестів, таблиць та перезентацій, що дозволяє проводити уроки в різних форматах. «Google Forms - це додаток для опитувань, який входить в офісний пакет Google Drive разом із Документами Google, Таблицями Google та Google Слайдами» [4]. Форми містять усі функції співпраці та спільного використання в документах, таблицях та слайдах.

У текстовому редакторі Word й у форматі презентацій Power Point педагоги створюють ілюстративний та допоміжний матеріал: навчально-методичні посібники, посилання на інтернет-ресурси; списки літератури для вивчення; матеріали для контролю успішності. До основних інструментів, що використовуються в системі Google Drive для здійснення контролю знань учнів з різних предметів, можна віднести завдання, тест, форум, чат [5].

Для успішної реалізації проведення уроку використовують онлайн сервіси CLASSTIME та TEAMLINK, які дають змогу встановити зв'язок з учнями у веб-конференції та перевірити знання чи надати освітні послуги у вигляді онлайн-уроку в реальному часі.

Одним із варіантів інформаційної системи дистанційного навчання є комплексна система отримання знань з використанням сайтів дистанційного навчання різних навчальних закладів, що мають взаємні гіперпосилання одне на одного. Освітні платформи є частиною віртуального інформаційно-комунікаційного середовища закладу освіти. Особливого значення в період карантину чи за умов ізоляції частини учнів і педагогів набувають комунікації у позанавчальний час. Для комунікаційної взаємодії учитель - батьки - учні сьогодні широко використовуються офіційний веб-сайт школи, офіційні акаунти і неофіційні групи в соціальних мережах, групи в месенджерах тощо. У КЗ «Новомиколаївська СЗШ №1 І-ІІІ ступенів» для вчасного інформування усіх цільових аудиторій про зміни в освітньому процесі було реорганізовано офіційний веб-сайт, організовано акаунт у Facebook та ютуб-канал. Таким чином формуються нові технологічні навички та інформаційно-комунікативна культура педагогічних працівників та вихованців закладу освіти.

Однак необхідно зауважити, що створення й освоєння нового інформаційно- комунікаційного простору викликає певні труднощі. По-перше, не всі викладачі вільно володіють комп'ютерними технологіями, хоча і є фахівцями зі свого предмету та добре комунікують зі школярами офлайн. По-друге, не завжди сайт з дистанційного навчання є цікавим і відвідуваним учнями. Практика показує, що учнів дуже важко привчити до використання навчальних ресурсів, що програють за популярністю розважальному контенту.

Як найефективніше організувати використання соціальних мереж для дистанційних консультацій учнів? Проаналізувавши інформацію в мережі Інтернет, пропонуємо розглянути два варіанти взаємодії викладача з учнями в умовах віддаленого навчання. Перший варіант - використання виключно соціальної мережі для дистанційних консультацій і наступний варіант - використання соціальної мережі спільно з навчальним сайтом з дистанційного навчання.

При першому варіанті викладач створює спільноту чи групову бесіду з дисципліни і запрошує учнів стати учасниками цієї спільноти, а також повідомляє час, коли він знаходиться в мережі. Далі учням пропонується під час виконання самостійної роботи ставити викладачеві питання через соціальну мережу. «Тут існує три способи спілкування:

спілкування через висловлювання, що дозволяє залучити до обговорення проблеми кількох учасників;

спілкування через повідомлення, яке може відбуватися в тому випадку, якщо у викладача немає часу для спілкування в реальному часі;

спілкування в реальному часі через короткі повідомлення з тими учасниками, які в цей момент знаходяться в мережі» [5].

Більш перспективний, на наш погляд, варіант - використання соціальної мережі спільно з сайтом дистанційного навчання. Залучення учнів і спілкування з ними відбувається так само, як і в першому варіанті, але в якості ресурсу залучається сайт дистанційного навчання, посилання на який розміщується на сторінці викладача. Вивчення матеріалу предмета колективними методами (мозковий штурм), дозволяє підвищити якість знань навіть у слабких учнів. «Засвоєння навчальної дисципліни відбувається у вигляді гри з конкурентною боротьбою в реальному часі, що викликає інтерес в учнів до процесу навчання» [6].

Висновки

Отже, можна стверджувати, що в умовах пандемії коронавірусу та карантину, що наразі склалися в Україні та світі, постає значна потреба створення інформаційно- комунікативного простору закладу освіти для побудови навчальної та позанавчальної комунікації між учнями, педагогами та батьками.

Дієвими механізмами для створення альтернативи відвідування школи були визначені спеціалізовані платформи дистанційної освіти PROMETHEUS, iLEARN, MOODLE, МІЙ КЛАС, PADLET, LEARNINGAPPS, CLASSTIME, GOOGLE FORMS. Використання навчальних платформ є провідним чинником для побудови інформаційно-комунікативного простору, що дозволяє учителю та учневі формувати й застосовувати навички роботи з медійними засобами.

Також видається перспективним комплексне використання соціальних мереж паралельно із освітніми ресурсами, де можна організувати як індивідуальну, так і групову роботу. Соціальні мережі надають освітньому комунікаційному простору інформативність, масовість, мобільність, інтерактивність та індивідуалізацію педагогів та учнів.

Список використаних джерел

Дистанційна освіта в сучасній освітній діяльності. URL: http://www.osvita.org.ua/ articles/ 30.html. (дата звернення: 06.05.2020).

Маркова Т. В. Інформаційно-комунікативне середовище як засіб підвищення майстерності педагога. URL: http://eprints.zu.edu.ua/16994/1/маркова%20т..pdf (дата звернення: 06.05.2020).

Осадчий В.В. Сучасні тенденції використання інформаційних технологій у навчальному процесі вищої педагогічної школи. Педагогічний процес: теорія і практика. Київ : Видавництво П/П «ЕКМО», 2009. Вип. 2. С. 190-207.

Полат Е.С. Дистанционное обучение: учеб. пособие. Москва: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. 192 с.

Walsh, T. (2011). Unlocking the Gates: How and Why Leading Universities Are Opening Up Access to Their Courses.Princeton University Press, 2011.

Размещено на Allbest.ru