Лінгвістичні особливості мовної системи як фактор впливу на процес вивчення іноземних мов (на матеріалі іспанської та англійської мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвістичні особливості мовної системи як фактор впливу на процес вивчення іноземних мов (на матеріалі іспанської та англійської мов)

Дядя Валентина Миколаївна

старшийвикладач кафедри романської філології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара; м. Дніпро, Україна

Анотація

англійська іспанська мова навчальний процес

Об'єктом статті є особливості викладання англійської та іспанської мов. Предмет дослідження - вплив особливостей систем зазначених мов на процес їх вивчення. Істотна увага автора приділена проблемі викладання іноземних мов, відмінних від англійської, та попиту на іспанську мову на ринку освітніх послуг. Детально описуються дидактичні особливості і труднощі навчання вимові, лексиці і граматиці розглянутих мов, а також основні чинники впливу ладу мови на діяльність педагога. Мета- розкрити вплив особливостей систем англійської та іспанської мов на організацію навчального процесу та власне на процес вивчення вказаних мов у різних його аспектах. Дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі фонетики, лексики та граматики англійської та іспанської мов, а також аналізі власного досвіду навчання студентів зазначених мов і труднощів, що виникали в цьому процесі. У результатідослідження розкрито вплив лінгвістичних характеристик іноземних мов на дидактичні особливості їх вивчення і викладання. Практичне значенняполягає у можливості застосування результатів дослідження в навчальному процесі, а саме в його організації, виборі методики викладання англійської та іспанської мов. Основні висновки: 1) викладання і вивчення іноземних мов, які є відмінними від англійської, недостатньо висвітлені в методиці, з огляду на переважне викладання саме англійської; 2) спостерігається зростаюча кількість людей, що володіють англійською мовою, унаслідок чого з'являється попит на інші міжнародні мови, зокрема на іспанську; 3) англійська та іспанська мови мають загальні риси, але значно більше відмінностей у фонетиці, лексиці і граматиці; 4) дані відмінності впливають не тільки на хід конкретного заняття, але й на організацію курсу навчання в цілому.

Ключові слова: англійська мова, іспанська мова, методика, фонетика, лексика, граматика, вимова, курс, вивчення, викладач.

Аннотация

ДЯДЯ Валентина Николаевна

старший преподаватель кафедры романской филологии Днипровского национального университета имени Олеся Гончара; г. Днепр, Украина

ЛИНГВИСТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЯЗЫКОВОЙ СИСТЕМЫ КАК ФАКТОР ВЛИЯНИЯ НА ПРОЦЕСС ИЗУЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКОВ (на материале испанского и английского языков)

Объектом исследования в данной статье являются особенности преподавания английского и испанского языков. Предмет исследования - влияние особенностей этих систем на процесс изучения данных языков. Существенное внимание автора уделено проблеме преподавания иностранных языков, отличных от английского, и спроса на испанский язык на рынке образовательных услуг. Подробно описываются дидактические особенности и трудности обучения произношению, лексике и грамматике рассмотренных языков, а также основные факторы влияния строя языка на деятельность педагога. Цель - раскрыть особенности систем изучения английского и испанского языков, влияние данных особенностей на организацию учебного процесса и собственно на процесс изучения указанных языков в различных его аспектах. Исследование базируется на сравнительно-сопоставительном анализе фонетики, лексики и грамматики английского и испанского языков в приложении к изучению их, а также анализе собственного опыта обучения студентов данным языкам и трудностей, которые возникали в этом процессе. В результате раскрыто влияние лингвистических характеристик иностранных языков на дидактические особенности их изучения и преподавания. Практическое значение заключается в возможности применения результатов исследования в учебном процессе, а именно в его организации, выборе методики преподавания английского и испанского языков. Основные выводы: 1) вопрос преподавания и изучения иностранных языков, отличных от английского, недостаточно освещен в методике, поскольку в наше время больше всего преподаётся именно английский; 2) учитывая то, что количество людей, владеющих английским, растет, появляется спрос на другие международные языки, в частности испанский; 3) английский и испанский языки имеют общие черты, но значительно больше различий в фонетике, лексике и грамматике; 4) данные различия влияют не только на ход конкретного занятия, но и на организацию курса обучения в целом.

Ключевые слова: английский язык, испанский язык, методика, фонетика, лексика, грамматика, произношение, курс, изучение, преподаватель.

Summary

Senior Lecturer of the Department of Romance Philology, Oles Honchar Dnipro National University;

Dnipro, Ukraine

LINGUISTIC FEATURES OF THE LANGUAGE SYSTEM AS THE INFLUENCING FACTOR ON THE STUDY PROCESS (using the material in English and Spanish)

Постановка проблеми

Володіння іноземними мовами є одним із необхідних умінь для випускника сучасного вузу. Глобалізація, взаємна інтеграція і зростання міжнародних контактів країн обумовлюють необхідність володіння мовами не тільки для професійних лінгвістів, а й для професіоналів усіх спеціальностей і профілів підготовки. Методичні пошуки спрямовані на розробку методик, що дозволяють не просто сформувати якісні мовні знання, вміння і навички, а й зробити це в максимально короткі терміни. Все більшої актуальності набувають лінгводи- дактичні питання методики викладання іноземних мов.

Постановка завдань дослідження. Основна мета статті дослідження впливу лінгвістичних відмінностей на викладання англійської та іспанської мов - зумовила виконання таких завдань: 1) проаналізувати особливості викладання і вивчення іноземних мов, що є відмінними від англійської, адже їх специфічні особливості є недостатньо висвітленими в методиці викладання. Це пов'язано з тим, що найбільше викладається саме англійська; 2) висвітлити та проаналізувати спільні риси англійської та іспанської мов, а також відмінності у фонетиці, лексиці і граматиці; визначити вплив відмінностей англійської та іспанської мов на організацію курсу навчання в цілому та на хід конкретного заняття.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні освіта передбачає формування у студентів нового світобачення, готовності і здатності жити і працювати у полікультурному світі, орієнтуватися у світовому професійному просторі. Засобом міжкультурного спілкування виступають іноземні мови, а комунікативна компетенція є ключовою для будь-якого сучасного фахівця. Якість іншомовної підготовки учнів та студентів стала предметом вивчення таких вітчизняних дослідників, як Л. П. Голованчук, О. І. Пометун, С. Ю. Ніколаєва, О. Б. Бігич, Н. К. Скляренко та ін. У своїй статті С. В. Тенітілов зазначає, що зараз дуже важливо не просто мати певні лінгвістичні знання, а й вміти грамотно їх застосовувати в різних ситуаціях міжкультурного спілкування для вирішення конкретних комунікативних завдань [10, с. 95-99]. При цьому все частіше потрібне знання не однієї, а двох або більше іноземних мов.

Одним із найважливіших прикладних аспектів лінгвістики є методика викладання іноземних мов, що стала сьогодні полігоном для теоретичних досліджень і практичних додатків. Але слід зазначити, що історично склалися дві функціонально різні методики: загальна та приватна. Загальна методика, як правило, присвячена вивченню закономірностей і особливостей процесу навчання іноземної мови незалежно від того, про яку іноземну мову йдеться. Так, принципи відбору навчального матеріалу, співвідношення усного та писемного мовлення на різних етапах уроку будуть у рівнозначних умовах навчання однаковими для будь-якої західноєвропейської мови. Однак знання загальних закономірностей навчання іноземним мовам є недостатнім, коли викладач стикається зі специфічними особливостями конкретної іноземної мови. В наші дні найбільш розробленою є методика викладання англійської мови, внаслідок чого викладач- практик змушений або обмежуватися найбільш загальними аспектами, або проектувати методи викладання англійської на інші мови, що знижує ефективність навчального процесу.

Вважається, що тільки англійська є міжнародною мовою, але такими мовами є також німецька, російська, китайська, арабська, французька, іспанська та португальська. Це ті мови, які слугують не тільки в ролі засобу комунікації відповідної нації, а є державними в декількох країнах, викладаються в усьому світі в ролі іноземних і використовуються в якості постійного засобу комунікації представників різних народів, особливо якщо вони не володіють мовами один одного.

У наші дні іспанська мова поряд з англійською активно використовується в міжнародному спілкуванні і є міжнародною мовою. Українські громадяни добре знайомі з Іспанією, її культурою і традиціями, багато в чому завдяки всесвітньовідомим діячам іспанської культури, таким як Мігель де Сервантес, Лопе де Вега, Федеріко Гарсіа Лорка, Мігель де Унамуно, Веласкес, Гойя, Сальвадор Далі, Пікассо. Іспанська мова з кожним днем стає все більш популярною в Україні, це мова туризму і подорожей. Іспанська і латиноамериканська культури дійсно мають певний шарм і колорит в очах наших співвітчизників. Інша справа, що в нашій країні її викладання не дуже поширене. Саме тому знання іспанської мови сьогодні якщо не екзотика, то принаймні рідкість. Але студенти все частіше висловлюють бажання вивчати іспанську як другу іноземну. Іспанську мову дуже часто хочуть вивчати «для себе», оскільки багатьом вона видається однією з найкрасивіших. Найбільш часто вживані образи для обкладинок підручників, аудіо- та відеокурсів, реклами мовних шкіл - це корида, готична іспанська архітектура, образи фламенко. Багато популярних музичних композицій, заспівані іспанською мовою, дуже популярні в нашій країні. Цим, безумовно, можна і потрібно користуватися при відборі додаткового матеріалу для занять [5, с. 119-125] . У цілому можна сказати, що попит на іспанську мову на ринку освітніх послуг зараз зростає і методичні питання викладання іспанської мови є актуальними в першу чергу з практичної точки зору .

У цій статті розглянемо методичні особливості викладання та вивчення англійської та іспанської мов, зумовлені їх лінгвістичними особливостями. Ці мови відносяться до однієї мовної сім'ї (індоєвропейської), але належать до різних груп (германської і романської відповідно), отже, мають як ряд спільних рис, так і відмінні характеристики. Крім того, серед європейських

Детальніше про питання ролі музики в педагогічному процесі висвітлено в роботах Н. А. Рибакової [6]. Детальніше про поведінку споживачів, а також про ринок інтелектуального капіталу див. у статтях Е. В. Рибокене [7, с. 74-75].

ці мови найбільш поширені в світі і носять статус міжнародних. Оскільки викладання будь-якої мови -- це навчання таким його аспектам, як фонетика, лексика і граматика, ми розглянемо педагогічний процес саме в цій системі координат.

За статистикою, найбільш зрозумілою і простою для багатьох людей є англійська мова. В ній відсутній рід, узгодження слів, геть відсутні відмінки, та й граматика є елементарною. Так само великий плюс даної мови полягає в тому, що вона має широке поширення, оскільки на ній спілкуються практично в кожній країні світу. Слова дуже легко вимовляються, короткі і чіткі, а дієслова змінюються тільки для третьої особи в теперішньому граматичному часі. Наступну позицію за рівнем складності займає іспанська мова, тому що лексика даної мови має латинське коріння, не має відмінків і легко вимовляється. Вона має схожість з англійською через звичайну граматику і орфографію. Їх прийнято вважати «легкими» для вивчення. Але з педагогічної точки зору легких мов не буває. Вивчення будь-якої мови, в тому числі і рідної, це серйозна праця, що вимагає не тільки інтелектуальних, але і вольових зусиль, якщо, звичайно, говоримо про глибоке освоєння мови. Проте з точки зору мовного ладу англійська та іспанська мови об'єктивно простіші багатьох інших європейських мов, особливо якщо говорити про освоєння їх на початковому рівні. Те, наскільки ефективно освоюються базові знання, істотно впливає на процес подальшого вивчення будь-якої мови. Закладені основи впливають на інтерес до навчання (див. про це: [3, с. 20-24]).

Розкриємо вплив ладу мови на методичні особливості її викладання. При навчанні вимови іспанської мови важливо враховувати той факт, що існує різниця з англійською мовою в артикуляції звуків. В англійській мові 6 букв позначають голосні звуки та 20 букв позначають приголосні звуки. Буква y позначає як приголосний, так і голосний звук. В іспанській мові, відповідно -- 5 та 22 букви. Крім того, існують двозначні літери - ch, ll, rr. Більшість приголосних звуків вимовляються ідентично, але деякі звуки є типовими тільки для англійської мови і виключно для іспанської мови. Наведемо деякі приклади:

«g» читається як [d3] в англійській, якщо після неї стоять «і», «е», а в іспанській - як [h]. Але якщо після даної фонеми стоять «a», «o», «u», вона в обох мовах вимовляється як однаковий звук [g];

«c» і в англійській, і в іспанській мовах: перед «і», «е» позначає звук [s] (тільки в іспанській даний звук відповідає міжзубному [0]), а перед «a», «o», «u» - звук [k];

«h» в іспанській мові взагалі не вимовляється;

«п» не існує в англійській мові, а в іспанській вона позначає м'який звук [n'];

«j» в іспанській мові завжди вимовляється як гортанний звук [h];

Щодо правил читання, слід зазаначити, що при навчанні будь-якої іноземної мови навичка читання є базовою, а її формування першочерговою. Під кутом навчання читанню різниця між викладанням розглянутих мов величезна. Іспанська характеризується фонетичним принципом написання слів. Це означає, що, за винятком деяких букв і буквосполучень, слово завжди читається, як пишеться. Розглядаючи фонетичні особливості мовних систем, необхідно також враховувати словесний наголос та інтонацію. На відміну від досить складної системи наголосів в англійській мові, правила наголосу в іспанській дуже прості. Як правило, наголос припадає на передостанній склад: vivo, bolso, osos;але якщо слово закінчується на приголосну (крім приголосних -n, -s), то наголос переноситься на останній: espanol, pared, profesor.Але якщо наголос ставиться в слові не по правилу, то воно повинно бути зображено графічно: arbol, marmol, marron.Наявність графічного наголосу впливає на значення того чи іншого слова. Наприклад: tu- твій, їй - ти; solo- тільки, solo- єдиний; tй- чай, te- тебе, тобі.

Зрозуміло, є свої труднощі і особливості під час формування інтонаційних навичок іспанської мови, але в цілому можна сказати, що вже після декількох перших занять студент знає, як

прочитати майже будь-яке слово. При навчанні з нуля це дає колосальну перевагу на старті і позитивно позначається на мотивації до подальшого вивчення мови.

При вивченні англійської ситуація прямо протилежна. Розбіжності в вимові однієї і тієї ж букви в різних буквосполученнях, а також випадки різного графічного зображення одного і того ж звуку створюють великі труднощі при навчанні читанню в англійській мові:

1. Графічні труднощі. З 26 пар англійських букв лише чотири можна вважати схожими на відповідні літери українського алфавіту за значенням і формою; це k, m, t.Букви a, b, c, e, h, o, p, y, xмають місце і в тій і в іншій мові, але читаються по-різному, отже, є складними. Решта букв абсолютно нові для учнів.

2. Орфографічні труднощі пов'язані з орфографічною системою англійської мови, де використовуються 26 букв, 146 буквосполучень, які передають 46 фонем. Учні відчувають труднощі при читанні голосних, поєднань голосних і деяких приголосних, що читаються по- різному. Наприклад: breakfast - meat; why - who; this - think, her - farmer, corn - doctor; like - live; window - cow.Крім того, є слова, які пишуться по-різному, а читаються однаково: sun - son, two - too, write - right, sea - seeта ін.

Для цієї мови характерним є традиційне написання, надзвичайно розмиті правила читання, які містять дуже багато винятків і з великими труднощами піддаються систематизації. Однак навіть у систематизованому вигляді вони не можуть бути викладені в рамках пари занять. На це є низка причин. Одна з них полягає в тому, що через велику кількість винятків у читанні практичне значення набуває транскрипція, вказана у всіх англо-українських словниках. Без неї не можна бути впевненим, як вимовляється незнайоме слово. В іспанських словниках, розрахованих на широке коло користувачів, транскрипція не вказується, оскільки правильне читання слів можливо без неї. По-друге, при відпрацюванні читання викладачеві англійської через наявність постійних винятків часто доводиться відходити від канви пояснення, що ускладнює процес запам'ятовування і розуміння. Занадто часте вказування на виключення може і зовсім заплутати студентів. По-третє, базові правила читання голосних в англійській мові засновані на класифікації складів, яку теж необхідно освоювати, якщо поняття «відкритий склад», «закритий склад» учням не знайомі. Тож читанням потрібно займатися систематично, органічно вплітаючи цей вид діяльності в заняття, приділяючи йому чимало часу.

Далі розглянемо граматичні особливості. Граматику іспанської мови прийнято вважати більш складною у порівнянні з англійською через більш складні парадигми різних частин мови, особливо дієслова. Але майже всі явища, які роблять іспанську граматику складнішою від англійської, є в українській мові. Наприклад, шість дієслівних форм при їх відмінюванні в кожному часі не представляють складності для україномовного студента, оскільки при тренуванні розмовного навику формується відповідність між іспанськими і українськими формами:

Yocanto- співаю

Тй cantas- співаєш

Elcanta- співає ...

При вивченні англійської мови відмінювання дієслів ніколи не тренуємо, оскільки майже всі форми в кожному часі є однаковими.

Що стосується іменників у англійській та іспанській мовах, важливим є те, що показником множини в обох мовах є закінчення -s. Перед іменниками в обох мовах вживається артикль (на відміну від української мови). Наведемо ще один приклад. В іспанській мові всі іменники- неістоти діляться на слова чоловічого і жіночого роду. Для англійця це представляє труднощі, оскільки в його мові всі іменники (назви істот і назви неістот, крім тих, які означають людей) належать до одного роду - середнього. Для україномовної людини, навпаки, такий поділ цілком звичний. Більш того, якщо врахувати, що і в українській, і в іспанській мові більшість слів жіночого роду закінчується на -а, ця мовна особливість не є складністю в освоєнні мови. Вільний порядок слів в іспанській мові теж доволі легкий для україномовних студентів. В іспанській мові слова відносно вільно розташовуються в реченні. Однак існує деякий нормативний, звичайний порядок розстановки членів речення, якии може видозмінюватися в промові в залежності від цілей висловлювання, стилістичного забарвлення і т. п.

El mejor estudiante del grupo leyo su composition al profesor ayer.

Однак у мові подібний порядок слів зберігається не так вже й часто. Обставини часу і місця можуть розміщуватися на початку речення; обставини способу дії тяжіють до вживання безпосередньо перед присудком або після нього; підмет може стояти після присудка і т. п.

En los primeros dias del mes de enero... despues de largo tiempo de lenta navegacion llego a la vista delpuerto de la Habana el bergantm ”Tolosa” [1, с. 209].