Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Мультимедійні практики в системі медіаосвіти: порівняльний аналіз ресурсів Very Verified (Україна) та NewseumED (США)

Мультимедійні практики в системі медіаосвіти: порівняльний аналіз ресурсів Very Verified (Україна) та NewseumED (США)

Розгляд актуальності впровадження медійної освіти серед молоді, дослідження тенденцій використання дистанційного навчання. Переваги і недоліки використання інформаційно-комунікаційних технологій та мультимедійних інструментів в системі медіаосвіти.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.12.2021
Размер файла 395,4 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Мультимедійні практики в системі медіаосвіти: порівняльний аналіз ресурсів Very Verified (Україна) та NewseumED (США)

Кирилова О.В., кандидат

філологічних наук, доцент

Кучер Д.О., студентка

Анотація

медіаосвіта дистанційний навчання мультимедійний

У статті розглянуто актуальність впровадження медійної освіти серед молоді, досліджено тенденції використання дистанційного навчання. Проаналізовано два онлайнові ресурси для вивчення медіаграмотності - український Very Verified та американський NewseumED, визначено переваги і недоліки використання інформаційно-комунікаційних технологій та мультимедійних інструментів в системі медіаосвіти.

Ключові слова: мультимедійність; медіаосвіта; медіагромотність; цифрові технології; неформальна освіта; дистанційне навчання.

Annotation

Kuher D., Kyrylova O. Multimedia practices in the media education system: a comparative study of Very Verified (Ukraine) and NewseumED (USA) resources

The article considers the relevance of the implementation of media education among young people, examines the trends in the use of distance education. The article deals with two online resources for media literacy training - Ukrainian Very Verified and American NewseumED.

The research was conducted with the help of the analysis method to determine the structure of training courses on media education, as well as to identify the specifics of multimedia elements used on online platforms. The comparative method revealed common and different features in the course systems.

The study allowed to find out that, on one hand, interactivity allows students to focus on details and deepens the study of certain topics. On the other hand, the excess of multimedia elements does not simplify the perception of information.

The study reveals modern teaching methods that can be used as part of traditional forms of education and for independent distance learning. The information in this article can also be used to create new media education programs that will take into account the advantages and disadvantages of information technology and multimedia usage.

Keywords: multimedia; media education; media literacy; digital technologies; non-formal education; distance education.

Вступ

Постановка проблеми. Насичений інформаційний потік, наявність великої кількості медіа і перевантаженість новинних стрічок різноманітним контентом вимагають уміння споживачів орієнтуватися в базових принципах сприймання та аналізу інформації. Для отримання таких навичок медійної культури необхідне формування в користувачів базових компетенцій медіаосвіти. У дослідженні в якості базового визначення «медіаосвіта» ми обираємо дефініцію ЮНЕСКО як «навчання теорії та практичним навичкам оволодіння сучасними засобами масової комунікації, які варто відрізняти від використання медіа у якості допоміжних засобів для викладання інших дисциплін» [1]. Сучасний стан системи української освіти не задовольняє вимоги розвитку технологій зокрема в медіакомунікаційній площині, а з огляду на той факт, що первинно вітчизняний процес навчання нехтував питаннями медійної грамотності, проблема медіаосвіти визначається як нагальна та актуальна більшістю комунікативістів та педагогів. На думку С. фон Файлітзена, медіаосвіта означає критичне мислення (critical thinking) і потрібна для активної участі як у демократичному процесі, так і в процесі глобалізації [2]. Враховуючи той факт, що молодь складає значну частину українського суспільства і знаходиться на етапі формування своєї громадянської позиції, ми відзначаємо необхідність впровадження медіаосвіти для неї першочергово. Саме школярі і студенти є аудиторією, яка відчуває найбільшу потребу в навчанні медіаграмотності. Відповідно, формати освітніх програм мають бути пристосовані до інтересів молодої аудиторії, яка активно використовує здобутки сучасних технологій. Окрім цього, через поширення вірусу Covid-19 та впровадження глобального карантину в 2020 р. актуалізується питання дистанційної освіти, яка могла б вирішити проблему з організацією навчального процесу в умовах надзвичайних ситуацій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Зараз можна спостерігати велику кількість досліджень, пов'язаних з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі. В останні роки питання цифрової медіаосвіти розробляли Дж. Діттмар та І. Аекс [3]. Ф. Фенг, У. Вей і Г. Хуанг [4], Н. Селвін та Л. Панграціо [5]. У 2019 р. Деід Бекінгем опублікував системну працю «Маніфест медіаосвіти», в якій актуалізував основні принципи та цілі медіаосвіти, а також окреслив ті шляхи її розвитку, яких вимагає сучасне мінливе медіасередовище [6].

Необхідність залучення інформаційно-комунікаційних технологій у систему освіти розглядали такі українські науковці, як Я.В. Булахова [7], В.Ю. Биков [8], В.Ф. Заболотний [9], Р. С. Гуревич [10]. Про переваги інформатизації освітнього простору також писали А. Литвин та О. Литвин [11], а доктор педагогічних наук, професор Г. П. Васянович [12] досліджував зарубіжний та вітчизняний досвід впровадження медіаосвіти в загальні навчальні програми. Темою медіаосвіти як ключового фактору розвитку медіаграмотності серед населення займався доктор філологічних наук Б.В. Потятинник [13]. У своїх працях він зосереджував увагу на необхідності масової журналістської освіти.

Мета статті полягає в дослідженні специфіки мультимедійних технологій, що використовуються у процесі навчання медіаграмотності, а також у виявленні переваг і недоліків онлайнової медіаосвіти.

Об'єктом дослідження обрано дві платформи для медійної освіти: український ресурс «Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності» та американський ресурс NewseumED.

Методи дослідження

У статті використано методи аналізу для визначення структури навчальних курсів з медіаосвіти, а також виявлення специфіки мультимедійних елементів, які використовуються на онлайнових платформах. За допомогою порівняльного методу виявлено спільні та відмінні риси у системах курсів, а також переваги і недоліки кожного ресурсу. Для формулювання висновків використано аналітичний метод та метод узагальнення.

Результати й обговорення

Останнім часом в Україні здійснюються спроби реалізації освітніх програм, пов'язаних з інформаційно-комунікаційними технологіями, але втілити їх у повному обсязі досі не вдалося. Певним чином це пов'язано з недостатньою кількістю ресурсів для медіаосвіти, які б надавали навчальні матеріали якісно і в цікавому для учнів форматі. Окрім того, існуючі програми використовують дещо застарілі методи і форми подачі інформації, які не можуть привернути увагу молоді до теми медійної грамотності. З'являється необхідність в інформатизації освіти. За словами І.Ю. Пархомець, такий підхід має бути спрямованим на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що надавало б можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог [14].

Для виявлення переваг та визначення ефективності включення мультимедійних практик до систем медіаосвіти проаналізовано два ресурси - український «Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності» та американський NewseumED. Обидві платформи знаходяться у вільному доступі, тобто учні та вчителі можуть безкоштовно користуватися їхніми матеріалами.

Український ресурс Very Verified є частиною проєкту Learn to Discern in Education (L2D- Ed) і являє собою курс онлайн-лекцій з мультимедійними елементами. За наявними даними «проєкт фінансують Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні та Посольство Великої Британії в Україні за підтримки Міністерства освіти і науки України». На офіційному веб-сайті зазначено, що програма «пояснює, як орієнтуватися в інформації довкола та як розпізнавати дезінформацію та пропаганду» [15].

Увесь курс складається із п'яти розділів: «Медіапростір», «Традиційні медіа», «Соціальні медіа», «Дезінформація та маніпуляція», «Підсумки», а також «Фінальний тест» як окремий розділ. Деякі модулі додатково поділені на кілька частин (від двох до чотирьох), аби на проходження кожної витрачалася приблизно однакова кількість часу. Навчання доступне двома мовами - українською та англійською. Теоретично увесь курс можна пройти за 9 годин.

У кожному розділі, окрім звичайного лекційного тексту, наявні різні види мультимедіа: анімаційні відео, фотогалереї та окремі світлини, інфографіка, гіпер- посилання, GIF-зображення, інтерактивні тести тощо (див. рис. 1).

Рис. 1 Мультимедійні формати, представлені у проєкті Very Verified. Джерело: https://verified.ed-era.com

Цікавою особливістю цього курсу є те, що час навчання та виконання завдань порівнюють із часом, який студенти щодня витрачають на вживання кави. Таким чином робиться акцент на вивченні медіаграмотності як щоденному ритуалі та буденній частині життя.

Окрім того, що студенти можуть самостійно проходити курс, існує також можливість отримання навчальних матеріалів для педагогів, які планують викладати медійну грамотність. Автори припускають варіант «змішаного навчання», за яким мультимедійні елементи будуть додатком до повноцінних оффлайнових занять.

Другий аналізований ресурс - американський проєкт NewseumED [16]. Його структура глобальніша і виходить за рамки одного курсу. Це ціла платформа, на якій розміщені лекції та допоміжні навчальні матеріали (наприклад, плани занять, теоретичні додатки) на різноманітні теми, пов'язані з медійною грамотністю. За допомогою уроків, відео, первинних джерел, віртуальних класів та програм на цьому сайті навчають аутентифікувати, аналізувати та оцінювати інформацію з різних джерел та ставити поточні події в історичний контекст. Усі матеріали є безкоштовними, але для повного доступу до них необхідно пройти швидку реєстрацію у кілька кроків. Без неї неможливе використання усього спектру інструментів.

Рис. 2 Різноманітність медіаформатів на порталі NewseumED. Джерело: https://newseumed.org/

У проєкті NewseumED систематизовано курси для різних вікових груп: школярів 3-5, 6-8, 9-12 років навчання, студентів коледжів, дорослих людей, а також окремий розділ для медіапедагогів. Варто також відзначити, що проєкт надає можливість проведення онлайн-лекцій із задіянням лекторів у реальному часі. Для цього необхідно щонайменше за два тижні «замовити» навчальний курс. Ця опція також є безкоштовною. Так само, як і в постійно доступних онлайн-лекціях, уроки зі справжнім викладачем доповнюються мультимедійними матеріалами (див. рис. 2). Окрім цього, на сайті зазначається, що існують додаткові програми, тренінги та курси, які організовуються оффлайн як на території США, так і в інших країнах-партнерах проєкту. За даними сайту, саме завдяки онлайновим інструментам програма охопила близько 11 мільйонів користувачів по всьому світу (на основі опитувань навчальної неприбуткової організації «Project Tomorrow» станом на весну 2016 р.) [17].

Сайт проєкту NewseumED є повністю інтерактивним і містить як повноцінні курси з інтерактивними і мультимедійними елементами всередині лекцій, так і окремі відео, ігри, електронні версії первинних джерел тощо. Зазвичай кожна лекція складається із теоретичної текстової частини і відео, яке є або доповненням до лекції, або поясненням попередньо викладеного матеріалу, або окремим самостійним елементом, на основі змісту якого формується увесь план заняття. Переважно відео містить розповідь лектора з анімаційними елементами, а також інфографікою та рядами фотографій або скриншотів. На відміну від курсу Very Verified, у якому навчальна програма є чітко структурованою та рекомендована до покрокового освоєння, деякі курси від проєкту NewseumED мають несистемний характер. Отже студенти можуть самостійно обирати послідовність тем і опановувати матеріали у довільному порядку.

Варто додати, що не усі мультимедійні елементи сприяють полегшенню сприйняття інформації. Наприклад, незвичайними мультимедійними елементами у кількох курсах NewseumED є інтерактивні мапи, де зображені історичні події у певних місцях, або ж артефакти, знайдені на конкретних територіях. Студенти можуть детальніше ознайомитися з інформацією про виділені точки на мапах, перейти за посиланням, переглянути додаткові відео, фото чи текстові матеріали. Таким чином, застосування мультимедійності сприяє поглибленому вивченню теми. Утім таке розпорошення інформації водночас є і явищем, яке ускладнює процес навчання, адже студенти не можуть зосередитися на певній темі, їм важче концентруватися і орієнтуватися в матеріалах. У порівнянні з американськими курсами NewseumED український онлайн-курс Very Verified має менший набір навчальних інструментів і мультимедійних елементів. Але в той же час інтерфейс Very Verified більш структурований і простіший для опанування учнями. З цього випливає, що завеликий функціонал і перенасиченість інтерактивністю може заважати студентам під час навчання та відволікати їх від послідовного і ґрунтовного освоєння матеріалів. До того ж, якщо курс занадто об'ємний, містить велику кількість теоретичної інформації (навіть за умови використання мультимедійності) може виникнути потреба у кураторі, менторі, який би допомагав орієнтуватися у навчальній програмі. Це і є найсуттєвішим недоліком онлайнової медіаосвіти.

Якщо ж проєкт якісно систематизований і водночас надає можливість обирати темп виконання завдань, складність рівнів, варіативність способів отримання інформації, тобто адаптується до потреб користувачів, це істотно підвищує якість навчання і є однозначною перевагою перед традиційною формою навчання. О. Готько також підкреслює, що відсутність жорсткого календарного плану навчального процесу в дистанційній освіті дозволяє студентам пристосовувати графік занять відповідно до своїх здібностей і можливостей, що надає додаткового емоційного та інтелектуального стимулу для освіти [18].

Висновки

Впровадження мультимедійних практик у систему сучасної медіаосвіти є необхідним кроком, адже актуалізація дистанційної освіти та стрімкий розвиток інформаційно- комунікаційних технологій потребують новітніх форматів, які могли б зацікавити потенційних учнів та заохотити їх до самостійного оволодіння навичками медіаграмотності.

Крім того, використання засобів мультимедіа та персоналізація освітнього процесу сприяє підвищенню мотивації студентів до навчання, інтенсифікує освоєння програм і розвиває здібності учнів до самостійної роботи з навчальним матеріалом. Можливості онлайнових програм дозволяють інтегрувати інтерактивні технології у традиційні форми навчання, а також використовувати онлайн-платформи як самостійні ресурси для дистанційної освіти. У свою чергу, це значно підвищує загальну ефективність навчання, сприяє поширенню основ медіаграмотності серед населення та допомагає реалізовувати соціальну мету, яка полягає в інформатизації суспільства.

Список використаних джерел

1. Media Education. Paris: UNESCO, 1984. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000062522 (дата звернення: 29.04.2020).

2. Feilitzen C. von. Media Education, Children's Participation and Democracy. Children and Media: Image, Education, Participation / eds. by Feilitzen C. von. and Carlsson U. Goteborg: UNESCO & NORDICOM, 1999. P. 24- 26.

3. Dittmar J., Eilks I. An interview study of German teachers' views on the implementation of digital media education by focusing on Internet forums in the science classroom. International Journal of Education in Mathematics, Science and Technology (IJEMST). 2019. Vol. 7. No. 4. P. 367-381. DOI: 10.46328/ijemst.v7i4.779.

4. Fang F., Wei W., Huang H. Keeping Up With Fast-Paced Industry Changes--Digital Media Education in U.S. Advertising and PR Programs. Journal of Advertising Education. Vol. 23. Issue 2. P. 80-99. DOI: 10.1177/1098048219877765.

5. Selwyn N., Pangrazio L. Digital media in higher education. The International Encyclopedia of Media Literacy. 2019. P. 1-13. DOI: 10.1002/9781118978238.ieml0054.

6. Buckingham D. The Media Education Manifesto. Hoboken: John Wiley & Sons, 2019. 140 p.

7. Булахова Я.В. Педагогічні умови навчання іноземних мов майбутніх інженерів-програмістів засобами мультимедійних програм: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04. Луганськ, 2007. 20 с.

8. Биков В.Ю. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті - імператив її модернізації. Національна доповідь розвитку освіти України, 2011. С. 118-124.

9. Заболотний В.Ф. Застосування мультимедіа-технологій під час організації вивчення теоретичного курсу фізики.: зб. наук. пр. Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка / упоряд. та відп. ред. П.С. Атаманчук. Кам'янець-Подольськ, 2013. С. 156-161.

10. Гуревич Р., Кадемія М. Інформаційно-телекомунікаційні технології в профільному навчанні сільських школярів. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. 2008. № 25. С. 35-42. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Ppps_2008_25_7 (дата звернення: 20.04.2020).

11. Литвин А. В., Литвин О. Г. Прогностичні напрями інформатизації професійної підготовки. Інформація, комунікація, суспільство 2018: Матеріали 7-ї Міжнародної наукової конференції ICS-2018. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2018. C. 213-215.

12. Васянович Г. П. Медіаосвіта: зарубіжний і вітчизняний досвід. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2007. № 2. С. 11-21.

13. Потятинник Б. В. Медіа: ключі до розуміння. Львів: Паіс, 2004. 312 с.

14. Пархомець І.Ю. Нові інформаційні технології навчання. Управління школою. 2007. № 29 (185). С. 20-24.

15. Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності. URL: https://verified.ed-era.com/ua (дата звернення: 29.04.2020).

16. NewseumED.org. URL: https://newseumed.org/ (дата звернення: 29.04.2020)

17. About NewseumED. URL: https://newseumed.org/about-newseumed (дата звернення: 29.04.2020).

18. Готько О., Чайковська О. Інформаційно-комунікаційні технології - як сучасний засіб навчання в освіті. Молодь і ринок. 2015. № 4. С. 130-134.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены