Використання інноваційних технологій в корекційному навчанні дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання інноваційних технологій в корекційному навчанні дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ)

Гриненко О.М. кандидат педагогічних наук, доцент

Прокопенко А.А. магістрантка факультету спеціальної освіти

Рецензент - проф. І.В. Татьянчикова

Анотація

У статті розглядається проблема використання інноваційних технологій в корекційному навчанні дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення. Розкрито сутність понять «тяжкі порушення мовлення», «технологія», «педагогічні технології», «ігрова технологія». Охарактеризовано критерії педагогічної технології, що включають основні характеристики й показники, за якими забезпечується педагогічна діяльність в дошкільних закладах для дітей із ТПМ. Автори наводять приклади інноваційних технологій, які можуть використовуватися в корекційному навчанні дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

Ключові слова: діти дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення, інноваційні технології, педагогічні технології, здоров'язберігаючі технології, технології пошуково- дослідницької діяльності, інформаційно-комунікаційні технології, особистісно-орієнтовані технології, коректурні таблиці.

Аннотация

В статье рассматривается проблема использования инновационных технологий в коррекционном обучении детей дошкольного возраста с тяжелыми нарушениями речи. Раскрыта сущность понятий «тяжелые нарушения речи», «технология», «педагогические технологии», «игровая технология». Охарактеризованы критерии педагогической технологии, включающие основные характеристики и показатели, по которым обеспечивается педагогическая деятельность в дошкольных учреждениях для детей с ТНР. Авторы приводят примеры инновационных технологий, которые могут использоваться в коррекционном обучении детей с тяжелыми нарушениями речи. педагогічний мовлення освітній дошкільний

Ключевые слова: дети дошкольного возраста с тяжелыми нарушениями речи, инновационные технологии, педагогические технологии, здоровьясберегающие технологии, технологии поисково-исследовательской деятельности, информационно-коммуникационные технологии, личностно-ориентированные технологии, корректурные таблицы.

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, щодошкільне дитинство - це період активного засвоєння дитиною рідної мови, формування й розвитку її фонетичної, лексичної, граматичної правильності та зв'язного мовлення (діалогічного й монологічного). Враховуючи зазначене, розвиток мовлення дітей дошкільного віку є однією зі стрижневих проблем сучасної дошкільної лінгводидактики, актуальність якої зумовлюється пріоритетними напрямами Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІстолітті, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Комплексними заходами щодо всебічного розвитку і функціонування української мови», спрямованими на модернізацію дошкільної освіти, оновлення змісту, вдосконалення форм, методів і технологій розвитку мовлення, культури мовлення та мовленнєвого спілкування дітей.

Динаміка сучасного розвитку цивілізації, прогнозування його перспектив наводять на висновки, що освітня система, навчальний заклад, педагогічний колектив, педагог, які ігноруватимуть у своїй діяльності інноваційний чинник, не лише відставатимуть від суспільних процесів, тенденцій, а й спричинятимуть формування особистості, покоління, заздалегідь запрограмованих на аутсайдерські (останні) інтелектуальні, духовні, соціальні позиції. Педагог із зашкарублими знаннями, байдужий до пізнання й використання у своїй діяльності нового формуватиме подібні комплекси й у своїх вихованців, з яких мало хто може стати успішною особистістю.

У цьому зв'язку прагнення постійно оптимізовуватиосвітній процес зумовило появу нових і вдосконалення використовуваних педагогічних технологій різних рівнів і різної цільової спрямованості.

Мета статті: розглянути використання інноваційних технологій в корекційному навчання дітей дошкільного віку з ТПМ.

Виклад основного матеріалу статті. Тяжкі порушення мовлення - це різні види (ринолалія, дизартрія, алалія, афазія, заїкання та ін.) виражених порушень мовленнєвої діяльності різноманітного органічного походження, прояву, ступеня, локалізації ураженої функції, часу ураження, при яких спостерігається повний або частковий розлад мовної та комунікативної здібностей людини, що унеможливлює справжнє оволодіння мовою, яке передбачає вміння використовувати мову в різних комунікативних ситуаціях із різними комунікативними цілями. Неповноцінна мовленнєва діяльність впливає на формування у дітей інтелектуальної, сенсомоторної, сенсорної та емоційно-вольової сфери. Зв'язок між мовленнєвими порушеннями та іншими сторонами психічного розвитку обумовлює наявність вторинних дефектів, які утворюють картину аномального розвитку дитини в цілому.Так, маючи повноцінні передумови для оволодіння мисленнєвими операціями (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація та ін.), діти відстають у розвитку наочно-образного та словесно-логічного мислення, з труднощами опановують мисленнєвими операціями: порівняння, класифікація, узагальнення, виключення зайвого поняття, висновків за аналогією як на наочному, так і на вербальному рівні (Л. Андрусишина, Ю. Гаркуша, Л. Данилова, І. Маєвська, Є. Соботович, В. Тарасун, О. Усанова та ін.).

Суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів у сфері навчання і виховання є їх технологізація - неухильне дотримання змісту і послідовності етапів впровадження нововведень. Дослівно «технологія» - це наука про майстерність. Однак, найбільш звичне поняття «технологія» має ставлення саме до виробничого процесу і визначається як сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану властивостей, форм сировини, матеріалу або напівфабрикату, що здійснюються у процесі виробництва продукції. Технологія втілює в собі методи, прийоми, режими роботи, послідовність операцій і процедур, вона тісно пов'язана із засобами, що застосовуються, обладнанням, інструментами та матеріалами, що використовуються. Сукупність технологічних операцій утворює технологічний процес.

Отже, виходячи із вищезазначеного, можемо зробити висновок, що: термін «технологія» прийшов у педагогіку з технічних наук; технологія - це засіб перетворення будь-чого; технологія передбачає послідовність у діях.

Поняття «технологія» у світовій педагогіці виникло як протиставлення існуючому поняттю «метод». Недолік методу полягає в його негнучкості та статичності. Широкого поширення термін «технологія» («технологія в освіті») набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-х рр. поняття «технологія освіти» розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.

З початку 80-х рр. все більше вживається термін «педагогічні технології». Під педагогічною технологією розуміється система взаємопов'язаних прийомів, форм та методів організації освітнього процесу, об'єднана єдиною концептуальною основою, цілями й завданнями освіти, та така, що створює задану сукупність умов для навчання, виховання та розвитку вихованців.

У словнику понять та термінів по освіті і педагогіці визначаються критерії педагогічної технології, що включають основні характеристики й показники, за якими забезпечується педагогічна діяльність, а саме, це: результативність (забезпечення визначеної мети), відтворюваність (можливість використання у змінених умовах), транслюємність (можливість передачі досвіду її використання у вигляді знань).

Обов'язковими складовими педагогічних технологій є: чіткий поелементний опис операції; точна характеристика проектованого гарантованого результату; певний алгоритм рішення, згідно з яким педагог може працювати, не опускаючи жодної з операцій, бо кожна з них відіграє особливу функцію, і тільки разом вони визначають цілісний результат.

В науковій літературі до числа сучасних освітніх технологій відносять:

Здоров'язберігаючі технології. Стосовно дітей дошкільного віку з ТПМ необхідно виокремити: пальчикову (вправи, ігри тощо), дихальну, артикуляційну гімнастику та психогімнастику (вправи, ігри, етюди).

Технології проектної діяльності - лепбук. Ця технологія сприяє збагаченню словника, розвитку зв'язного мовлення (діалогічного та монологічного), культурі спілкування, накопиченню знань з художньої літератури, ознайомленню з українським фольклором.

Технологія пошуково-дослідницької діяльності.Пошуково-дослідницька діяльність дітей - це така організація дітей дошкільного віку з ТПМ, під час якої шляхом розв'язання проблемних завдань, наочно-перетворюючих дій, дитина засвоює нові знання, вміння та навички. Пошуково-дослідницька діяльність сприяє створенню активної пізнавальної діяльності в дітей дошкільного віку з ТПМ, удосконаленню пам'яті, активізації розумових процесів. А отже, у дітейозначеної нозології накопичується досвід розумовихдій та операцій, тобтоформуютьсярозумовівміння. Таким чином, поглиблюється весь процесрозвитку дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення.

Основні форми, методи та прийоми роботи, в процесі яких вчитель-логопед проводить пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми це: дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі ігри, ігри-загадки, ігри-описи, ігри-драматизації, бесіди, використання піктограм, ігрові проблемні ситуації, розгляд картин (ілюстрацій, макетів), робота за заданим алгоритмом, читання дитячої художньої літератури, театралізована діяльність, перетворювальна діяльність (моделювання, макетування) тощо.

Інформаційно-комунікаційні технології(ІКТ). Ряд вітчизняних та зарубіжних дослідників (В. Ляудіс, С. Новосьолова, С. Пейперт та ін.), у своїх працях зазначають, що впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у сучасну дошкільну освіту є одним із важливих факторів підвищення ефективності освітнього процесу. Науковці доводять необхідність використання ІКТ для інтелектуального розвитку дитини; говорять про можливості розвитку пам'яті, моторної координації, просторових уявлень, уваги засобами ІКТ. Отже, є підстави стверджувати, що ІКТ у корекційному навчанні дітей дошкільного віку з ТПМ є чинником їх мовленнєвого і психічного розвитку та створюють можливість для вирішення цілої низки завдань і, зокрема, забезпечують:розвиток психофізичних функцій, що забезпечують готовність до навчання (дрібна моторика, оптико- просторова орієнтація, зорово-моторна координація);збагачення кругозору;розвиток особистісних компонентів пізнавальної діяльності (пізнавальна активність, самостійність, довільність);формування відповідних віку загальноінтелектуальних умінь (серіація, класифікація тощо).

Серед категорій, які можуть бути використаними в корекційному навчанні дітей дошкільного віку з ТПМ, можна виділити: технології забезпечення освітнього процесу та відповідні засоби, а саме: комп'ютери, проектори, сенсорні екрани, інтерактивні електронні дошки, навчальні програмні продукти, цифрові та програмуючі іграшки тощо; перегляд казок та мультфільмів; дитячі освітні комп'ютерні ігри тощо.

Особистісно-орієнтовані технології.Особистісно орієнтований підхід передбачає «олюднення», гуманізацію освітнього процесу. Цінність таких технологій ґрунтується на оптимальному врахуванні вікових психологічних можливостей дитини дошкільного віку з ТПМ.Наприклад, «Технологія психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дитиною» (Технологія П3 - Т. Піроженко, С. Ладивір) - розглядає спосіб здійснення освітньої діяльності на основі раціонального поділу на процедури та операції з їх подальшою координацією та вибором оптимальних засобів і методів виконання. Це керований процес із проектованим результатом. На етапі впровадження у педагогічну практику означена технологія отримала назву «Радість розвитку» - радість розвитку всіх учасників освітнього процесу - дітей, батьків, педагогів, фахівців управління дошкільною освітою.

У цьому зв'язку необхідно зазначити, що «Технологія психолого- педагогічногопроектування»спрямована на створення умов повноцінногожиття та життєдіяльностідитини з особливими потребами, а її головне гасло - «У злагоді й радощах шукати добрі справи». Технологія П3 насичена традиціями ігрової культури, створює розвивальне ередовище, завдяки якому дитина пізнає довкілля, розуміє цілісність світу й усвідомлює себе в ньому, розвиваючись як свідома істота. Ця технологія дає дитині змогу стати активним учасником освітнього процесу.

Пропонована технологія містить цілий спектр орієнтовних форм взаємодії з дітьми, а саме: стіл довідок, скринька сюрпризів (чи відкриттів), «спільнота допитливих», крісло оповідача (казкаря), піраміда запитань, тренінги з розвитку навичок, гра в парах «зашифруй - відгадай», приємний сюрприз, «детектив», умисні помилки вихователя, зміна статусу вихователя на роль дитини та ін. Послідовно впроваджуючи етапи ехнології, педагог має можливість залучити дитину до самостворення, саморозвитку своєї особистості.

Технологія «Портфоліо» є однією з освітніх технологій, що забезпечують особистісно-орієнтований підхід в освіті. Перевагою означеної технології в корекційному навчанні дітей дошкільного віку з ТПМ є те, що вона спрямована на співпрацю: логопеда і дошкільника, педагогів і батьків, представляючи собою одночасно форму, процес організації та технологію роботи. Це форма безперервної оцінки, спосіб вдосконалення освітнього процесу.Портфоліо дошкільника - це скарбничка особистих досягнень малюка в різноманітних видах діяльності, його успіхів, позитивних емоцій тощо. Так, Л. Орлова, І. Руденко, В. Дмитрієва та Є. Єгорова пропонують такі рубрики як:«Познайомтеся зі мною», «Моя сім'я», «Мої друзі», «Золоті ручки», «Розкажи про мене», «Мої досягнення»тощо.

Технологія «Теорія рішення винахідницьких задач («ТРВЗ»)» створена вченим- винахідником Т. Альтшуллером. Так, педагог використовує нетрадиційні форми роботи, які ставлять дитину в позицію думаючої людини, адаптована до дошкільного віку дозволить виховувати і навчати дитину під девізом «Творчість в усьому!»).Необхідно зазначити, що означена технологія зорієнтована на розвиток системного мислення дитини, її творчих здібностей. Основне її завдання - навчити дитину вирішувати проблеми різного рівня складності з використання винахідницьких завдань. Автор обґрунтовує і класифікує творчі завдання за рівнями складності. Основна ідея технології полягає в тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації треба навчити дитину виявляти проблеми, з'ясовувати, чому легкі завдання вирішуються просто, а важкі - складно.

Коректурні таблиці (Н. Гавриш) - це інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами; цифрами і буквами; символами чи знаками, геометричними фігурами). Картинки добирають за змістом тематично («Пори року», «Овочі», «Одяг» тощо). Тематика майже не змінюється в різних вікових групах, розширюється лише зміст наповнення та урізноманітнюються зв'язки між елементами теми. Наприклад, тема «Осінь» для молодших дошкільників представлена коректурними таблицями з підтем: ознаки осені, осінній одяг, урожай. А для старших дошкільників її розширено іще за такими підтемами: осінні роботи, підготовка тварин до зими тощо.

Основне завдання - навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з'ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі - складно. У роботі з дітьми дошкільного віку з ТПМ використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Під час роботи з коректурними таблицями основними завданнями для дітей є такі: знайти правильну відповідь, назвати потрібне слово/слова, пояснити свої дії, висловити власну думку. Однак, означена технологія потребує поетапного використання коректурних таблиць для засвоєння знань дітьми, а саме: мотиваційний етап, інформаційний етап (розповідь педагога за темою коректурної таблиці, опрацювання дітьми даної таблиці в ході дидактичних ігор і вправ), репродуктивний етап (дитина вибирає білет із запитанням, показує фішкою правильну відповідь, пояснивши свої дії).

Такі таблиці сприяють словесно-логічному мисленню дітей, тобто діти вміють: групувати предмети, узагальнювати і класифікувати, формувати та диференціювати родові та видові поняття.

Технологія використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям (Т. Ткаченко). За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об'єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах (колір, форма, величина, матеріал, частини, дії). Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям з ТПМ засвоїти порівняння предметів не в загальній формі - чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати, порівнюючи предмети за певними ознаками тощо.

Технологія використання схем-моделей у лексично-граматичнійроботі (К. Крутій) спрямована на розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними операціями. Автор пропонує схему ознайомлення дітей із предметами: первинне ознайомлення з предметом і його назвою^дослідження властивостей предметів (колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми) ^співвідношення в просторі^вага^властивості поверхні^ритм^рух предмета^назва деталей предмета; групування, узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація - диференціація родових понять; розвиток елементів логічного мислення шляхом складання схем, коректурнихтаблиць разом із дітьми.

Ігрові технології є складовою частиною педагогічних технологій та пов'язані з ігровою формою взаємодії педагога і дітей через реалізацію певного сюжету (ігри, казки, спектаклі, ділове спілкування). При цьому освітні задачі включаються у зміст гри. Поняття «ігрова технологія» можна визначити як сукупність способів, дій, форм та методів ігрової діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на встановлення, збереження чи поліпшення соціального функціонування об'єкта, сприяння саморозвитку особистості, реалізації її творчого потенціалу, здібностей, задатків, а також на відтворення та засвоєння громадського досвіду, у якому вдосконалюється самоврядування поведінкою.

Технологія Л. Фесюкової спрямована на розвиток творчої уяви у дітей. Це оригінальна методика роботи з казкою з використанням нетрадиційного підходу до навчання. Нетрадиційно - означає навчити дітей оригінально, незвично, по-своєму не тільки сприймати зміст казки, але й творчо перетворювати хід подій, придумувати різні кінцівки, вводити непередбачувані ситуації, змішувати декілька сюжетів в один... В своїй технології Л. Фесюкова широко використовує методи ТРВЗ.

Отже, означена технологія надає змогу розширити словниковий запас дітей із ТПМ, розвивати зв'язне мовлення (діалогічне та монологічне), мислення, творчу уяву, фантазію; сформувати свідоме ставлення до добра і зла; виховувати у дітей добрі почуття; навчати оригінально, нестандартно сприймати текст казок, створювати нові казки.

Технологія «Чудеса на піску» (Т. Грабенко, Т. Зінкевич-Євстигнєєва).Ігри з піском розвивають тактильно-кінетичну чуттєвість і дрібну моторику рук;стабілізують емоційний стан, забираючи негативну енергію, долають страхи; вдосконалюють зорово-просторову орієнтацію, мовленнєві можливості;сприяють розширенню словникового запасу;допомагають засвоїти навички звуко-складового аналізу та синтезу;дозволяють розвивати фонематичний слух і сприймання; сприяють розвитку зв'язного мовлення, лексико-граматичних уявлень; допомагають при вивченні букв, засвоєнні навичок читання і письма.

Зображувальна творчість розвиває у дітей дошкільного віку з ТПМ чуттєво-рухову координацію, яка бере участь в узгодженні міжпівкулевої взаємодії, що потребує участі багатьох психічних функцій. У процесі малювання активізується конкретно-образне і абстрактно-логічне мислення, активізується фантазія, розвивається сприймання, дитина вчиться продуктивно використовувати, контролювати і керувати своїми моторними імпульсами.

Для ізотерапії підходять усі види художніх матеріалів (фарби, олівці, воскова крейда, пастель);природні матеріали (кора, листя і насіння рослин, квіти, пір'я, гілки, мох, камінці); для ліплення (глина, пластилін, солоне тісто; папір для малювання різних форматів і відтінків, картон); пензлі різних розмірів, губки для зафарбовування, ножиці, нитки тощо.

Назагал, застосування інноваційних технологій в корекційному навчанні дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення надає освітньому процесу більш насичений, творчий і динамічний характер, підвищує мотивацію дітей до роботи на занятті, сприяє розвитку мовлення та формуванню у дітей інтелектуальної, сенсомоторної, сенсорної та емоційно-вольової сфери.

Література

1. Андрусишина Л.Є. Особливості інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення: автореф. дис... канд. психол. наук : 19.00.08 - «Спеціальна психологія» / Л.Є. Андрусишина. - К., 2012. - 19 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти // Дошкільне виховання. - 2012. - № 7.

3. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років. - К., 2012.

4. Зинкевич-евстигнеева Т.Д. Игры в сказкотерапии / Т.Д. Зинкевич-Евстигнеева, Т.М. Грабенко. - СПб: Речь, 2008. - 208 с.

5. Ігрові технології навчання

6. Крутій К.Л. Формування граматично правильного мовлення у дітей дошкільного віку / К.Л. Крутій. - Запоріжжя, 2004.

7. Тарасун В.В. Логодидактика: [навчальний посібник для вищих навчальних закладів], 2-е видання / В.В. Тарасун. - К.: Видавничий дім «Слово», 2011. - 392 с.

8. Театрализованные игры в коррекционно-развивающей работе с дошкольниками: Учебно-методическое пособие / Под ред. Л.Б. Беряевой, И.Г. Венчкановой. - СПб: КАРО, 2007. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru