Проблема формування інформативної компетентності у старшокласників із порушеннями інтелекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема формування інформатичної компетентності у старшокласників із порушеннями інтелекту

Татьянчикова І.В. доктор педагогічних наук, професор

Сахно Т.С. вчитель закладу загальної середньої освіти

Рецензент - доц. М.С. Омельченко

Анотація

Статтю присвячено актуальній проблемі формування інформативної компетентності в учнів старших класів спеціальної загальноосвітньої школи. Ця проблема напряму пов'язана із завданнями соціалізації дітей, оскільки без наявності у них певних знань у галузі інформатики є неможливим їхнє повноцінне існування у суспільному просторі. У статті розкрито особливості і структура інформативної компетентності старшокласників із порушеннями інтелекту.

Ключові слова: інформативна компетентність, старшокласники із порушеннями інтелекту, структура інформативної компетентності, уроки інформатики.

Аннотация

Статья посвящена актуальной проблеме формирования информативной компетентности у учащихся старших классов специальной общеобразовательной школы. Эта проблема напрямую связана с задачами социализации детей, поскольку без наличия у них определенных знаний в области информатики становится невозможным их полноценное существование в обществе. В статье раскрываются особенности и структура информативной компетентности старшеклассников с нарушениями интеллекта.

Вивчення інформатичної компетентності на сучасному етапі розвитку суспільства, у час комп'ютерних технологій, особливо привертає увагу освітян, педагогів та практиків, оскільки розв'язання цієї проблеми невід'ємно пов'язане з практичною діяльністю людини. Нові соціально-економічні умови спонукають до широкого використання комп'ютерної техніки, нових інформаційних технологій, телекомунікацій, нових видів документального зв'язку. Відповідно підвищуються вимоги до навчання, знань та умінь старшокласників, зокрема до рівня їхньої компетентності в галузі інформатики і комп'ютерної техніки (інформатичної компетентності).

У цьому зв'язку формування інформатичної компетентності має особливе значення для учнів з інтелектуальними порушеннями. Без наявності певних знань у галузі інформатики стає неможливим таким учням пристосуватись до життя у суспільному просторі після закінчення школи. Ці знання також потрібні у процесі набуття професійної кваліфікації, оскільки майже всі завдання у сучасному світі вирішуються на підставі використання комп'ютерних технологій. Також інформатичні знання мають безпосередній вихід на розв'язання завдань соціалізації учнів взагалі.

Між тим, при вивченні елементів інформатичної компетентності учні з інтелектуальними порушеннями зазнають істотних труднощів. У спеціальній школі вони знайомляться лише з елементарними знаннями у цій галузі, що обумовлено особливостями інтелектуального розвитку дітей цієї категорії. Втім, у дітей, особливо старшокласників, є певні резерви для формування інформатичної компетентності, опанування якої відбувається більш повно. Уявлення про інформаційно-комп'ютерні технології, над якими працює вчитель на уроках інформатики, утворюють в свідомості школярів цілісну систему знань зі світу електроніки, що дає можливість практично користуватись отриманими знаннями після закінчення школи.

Слід зазначити, що на сьогодні недостатньо розроблено педагогічні технології щодо формування інформативної компетентності в учнів: відсутнє чітке означення цього феномену, неоднозначно розглянуто його структуру, існують розбіжності у виділенні ключових моментів, що утруднює пошук системи адекватних шляхів і способів формування та розвитку інформатичної компетентності саме в учнів із порушеннями інтелекту.

Дослідженням поняття компетентності присвячено роботи М.А. Антонченко, В.І. Байденко, В.П. Беспалова, Н.Х. Насирової, О.В. Овчарука Ю.Г. Татура, А.В. Хуторського та ін. В останні роки активно ведуться дослідження з проблеми інформаційної культури, інформаційної, інформаційно-комунікативної, інформаційно- технологічної компетентності тощо. компетентнісний навчання освіта інформаційний

Аналіз компетентнісного підходу до навчання інформатики, запропонований різними авторами (зокрема, А.Л. Семеновим, А.Ю. Уваровим), показав значне розходження в змісті і номенклатурі основних компетенцій у галузі інформатики. Це свідчить про те, що процес визначення стабільного набору ключових інформатичних компетенцій ще не завершився. Зазначені автори особливу увагу звертають на наявність суттєвих труднощів у процесі оволодіння школярами інформативними технологіями. Вони підкреслюють, що ці труднощі мають об'єктивний характер, оскільки дітям притаманна уповільненість мисленнєвої діяльності, інертність утворюваних зв'язків, порушення функцій активного сприймання і відтворення, недостатність розвитку пам'яті, уваги, бідність словникового запасу, недорозвиток усвідомлення букви, цифри, тобто - знака, як особливої форми спілкування, пов'язаний з ним недорозвиток словесно-логічного мислення і т. ін.

Наукові дослідження і спостереження вчителів-практиків показують, що робота учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках інформатики часто носить формальний характер, не відповідає загальним завданням школи. Між тим, рівень формування у школярів інформатичних основ визначається тим, наскільки правильно, доцільно і ефективно педагог використовує відповідні методичні прийоми, засоби і принципи навчання на уроках інформатики. Саме тому удосконалення формування інформатичної компетентності у старшокласників спеціальної школи, добір ефективних методів і прийомів її вивчення набуває особливої актуальності і практичної значущості.

Проведений аналіз літературних джерел щодо поняття інформатичної компетентності показує, що воно на сьогоднішній день не є загальноприйнятими й однозначно визначеними. Інформатичну компетентність розглядають, з одного боку, як складову професійної компетентності, а з іншого, як складову інформаційної культури особи або етап (рівень) у становленні інформаційної культури. До числа значущих ознак відносять: знання інформатики як предмета; використання комп'ютера, як необхідного технічного засобу; мотивацію суб'єктів освітнього простору; сукупність знань, умінь і навичок щодо пошуку, аналізу і використанню інформації, даних і знань; позитивне ставлення до інформаційної діяльності; наявність актуальної освітньої або професійної задачі, в якій актуалізується і формується інформатична компетентність.

Всі дослідники підкреслюють, що суть компетентності відображає здатність успішно і безпомилково здійснювати діяльність як в стереотипних, так і в нестандартних ситуаціях.

Інформатична компетентність віддзеркалює не тільки соціальний досвід людства, але й індивідуальний досвід кожного учня. Сутність інформатичної компетентності старшокласників із порушеннями інтелекту виявляється у більш високій якості засвоєнь знань з інформатики і більш високому рівні розвитку цілісної індивідуальності й особистості кожного учня. З одного боку, інформатична компетентність, як суб'єктивне явище, відзначається динамічністю, мінливістю за рахунок тих перетворень, які відбуваються у зв'язку з отриманням учнями знань з інформатики, в їх психіці та особистостях. З іншого боку, інформатична компетентність, як об'єктивне явище, також збагачується, уточнюється, доповнюється у зв'язку з розвитком самого інформаційного середовища та його інфраструктури.

Отже, інформатична компетентність може бути охарактеризована через ефективність діяльності з використанням комп'ютера, що означає ефективне застосування знань та умінь для вирішення існуючих або поставлених перед учнями завдань.

Структуру інформатичної компетентності за видами діяльності наведено в табл. 1. Необхідно відзначити, що не всі представлені види діяльності можливо сформувати у старшокласників із порушеннями інтелекту, але ті, що можливо - не менш будуть сприяти більш успішній адаптації учнів у сучасному інформаційному суспільстві.

Таблиця 1 Структура інформатичної компетентності за видами діяльності

Усі компоненти інформатичної компетентності регулюються рефлексією. Завдяки рефлексії учень відслідковує цілі, процес і результат своєї діяльності щодо набуття компетентності, а також усвідомлення власного рівня досягнутої компетентності.

Рефлексія дає можливість виявити і подолати протиріччя, що виникають в процесі життя та навчання школярів, між знаннями і поведінкою, бажаним, можливим і дійсним. Завдяки рефлексивному механізму учні переходять на нові рівні свого розвитку.

Виходячи з існуючих рівнів засвоєння учнями як навчального матеріалу, так і будь- якої інформації взагалі, можна визначити етапи формування інформатичної компетентності, які має проходити учень під час роботи з інформацією:

ознайомлення: учень визначає кількість інформації з теми та можливість її опрацювання;

репродукція: учень вивчає масив інформації з теми, накопичує її;

перетворення: критичне осмислення масиву інформації, порівняння фрагментів з різних джерел однієї тематики, визначення їх достовірності; вилучення робочої інформації, її узагальнення;

творчий етап: створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації (творча робота на задану тему).

Слід зазначити, що навчання учнів з інтелектуальними порушеннями за допомогою комп'ютера, дає більш ширші можливості передачі інформації, а також застосування новітніх інформаційних технологій сприяє покращенню навчально-виховного процесу у спеціальних навчальних закладах, а саме:

за однаковий термін навчання якість підготовки при використанні інформаційних технологій, порівняно із різними традиційними (некомп'ютерними) методами, може зростати на 20-25% під час засвоєння теоретичної частини навчального матеріалу, на 30-35% при рішенні типових і нетипових задач. До того ж міцність знань також збільшується на 10-20%;

популярні сьогодні форми подання навчальної інформації у вигляді електронних підручників, енциклопедій і т.п., що використовують гіпертекст і елементи мультимедіа, порівняно із відповідними паперовими аналогами, мають явні переваги, про що свідчить рівень засвоєння нового навчального матеріалу;

найбільший ефект (до 30%) від використання комп'ютера на заняттях здобувається у випадку, коли учень залучається до активної когнітивної діяльності через усвідомлення й закріплення навчального матеріалу, застосування знань у типових і нетипових ситуаціях. Комп'ютерні навчальні програми такого типу пропонують учневі такі вправи, які тренують, оцінюють їх виконання, надають оперативну допомогу у вигляді підказок, роз'яснень помилок, пред'явлення відповідного теоретичного матеріалу;

застосування інтелектуальних комп'ютерних тренажерів допомагає більш глибоко й всебічно освоїти навчальний матеріал, підняти професійну підготовку учнів. При цьому можливим стає розвиток такої важливої для будь-якого фахівця якості, як професійна інтуїція, що дає можливість приймати рішення у непередбачених ситуаціях;

інформаційні технології навчання дають більш високий приріст якості підготовки для «слабких» учнів. Розмаїття траєкторій навчання, що дає можливість кожному учню вибирати найбільш прийнятний для нього шлях і темп засвоєння навчального матеріалу, забезпечує істотне скорочення (приблизно в 2 рази) розриву між рівнями підготовки добре й слабко встигаючих учнів.

Отже, повстають всі переваги використання інформаційних технологій в освіті, у тому числі й спеціальній, і вже майже ніхто не проявляє скептицизму, коли лунає думка, що за комп'ютерами майбутнє.

Література

1. Антонченко М.А. Інформаційна культура як складова загальнолюдської культури / М.А. Антонченко // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова: зб. наук. праць. Сер. 2. Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - № 1(8). - С. 161-166.

2. Байденко В.И. Концептуальная модель государственных образовательных стандартов в компетентностном формате (дискуссионный вариант): материалы ко второму заседанию методологического семинара / В.И. Байденко. - М.: Издательский центр проблем качества підготовки специалистов, 2004. - 19с.

3. Беспалов В.П. Аксиологический поход к формированию и развитию информационно-технологической компетентности государственных служащих / В.П. Беспалов //Информационные технологии в образовании: материалы конференции. - 2003.

4. Гаврись С. Інформаційні технології у навчальній діяльності учнів допоміжної школи / С. Гаврись, Є. Григоренко // Дефектолог: газета. - 2009. - № 11. - С. 18-20.

5. Кравець Н. Використання комп'ютерних технологій у процесі роботи розумово відсталих школярів з творами художньої літератури / Н. Кравець // Особлива дитина. - № 1 (69). - 2014. - С. 28-37.

6. Мороз Б.С. К вопросу о внедрении компьютерной технологи в специальное обучение детей с особыми образовательными потребностями / Б.С. Мороз, В.П. Овсяник // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: наук.-метод. зб. - К., 2009. - С. 188-194.

Размещено на Allbest.ru