Важливість розвитку математичної компетентності дошкільників з особливими освітніми потребами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Важливість розвитку математичної компетентності дошкільників з особливими освітніми потребами

Синельник Л.В.

вчитель-дефектолог вищої категорії, дошкільний навчальний заклад

Рецензент - ст. викладач А.О. Татьянчиков

Анотація

корекційна педагогіка дошкільник навчання математичний

У статті освітлене питання, яке підіймає корекційна педагогіка для дошкільників - розвиток образних форм пізнання світу. пізнавальної активності, навчання суспільному досвіду, соціалізації, уміння орієнтуватися у всьому, що оточує їх,належно оцінювати життєві ситуації, приймати самостійні рішення, підготуватися до навчання у школі. Велика роль у роботі над цими питаннями відводиться формуванню елементарних математичних уявлень у дітей. Але формування математичних уявлень - складний процес для дітей з особливими освітніми потребами і тому, для успішного оволодіння математичними уявленнями та досягнення результатів, необхідно використовувати всі моменти життя, щоб отримати ці знання в повній мірі.

Ключові слова: дошкільники з особливими освітніми потребами, математична компетентність, математичні уявлення.

Аннотация

В статье освещен вопрос, который поднимает коррекционная педагогика для дошкольников - развитиеобразных форм познания мира, познавательной активности, обучение общественному опыту, социализации, умения ориентироваться во всем, что окружает их, надлежащим образом оценивать жизненные ситуации, принимать самостоятельные решения, подготовиться к обучению в школе. Большая роль в работе над этими вопросами отводится формированию элементарных математических представлений у детей. Но формирование математических представлений - сложный процесс для детей с ограниченными возможностями здоровья и поэтому, для успешного овладения математическими представлениями и достижения результатов, необходимо использовать все моменты жизни, чтобы получить эти знания в полном объеме.

Ключевые слова:дошкольники с особенными образовательными потребностями, математическая компетентность, математические представления.

Дошкільна освіта - це перша ланка у системі освіти наших малюків. Вона повинна забезпечити розвиток образних форм пізнання світу, пізнавальної активності, навчання суспільному досвіду, формуванню усіх видів дитячої діяльності, соціалізації, підвищенню самостійності та автономії дитини. Дошкільна освіта повинна бути процесом збільшення ступені участі кожного окремого учасника в академічному та соціальному житті. А для дітей з особливими освітніми потребами - це особливо важливо, бо проблема розвитку та корекції мислення - центральна в становленні інтелектуальної сфери дошкільника. У таких дітей стихійне накопичення знань не стає витоком розумового розвитку, не створює основи для адекватної орієнтації в оточуючому середовищі, бо внаслідок органічного ураження центральної нервової системи недостатньо сформовані та диференційовані процеси сприймання, відмічається несформованість психічних процесів: мислення на низькому рівні, увага - мимовільна, нестійка, пам'ять - механічна, короткотривала, мовлення - порушене, словник бідний. Відмічається порушення зв'язку між словом та дією, неможливість самостійної орієнтації в поставлених задачах, загальна патологічна інертність, зниження інтересу до навколишнього, неможливість самостійної орієнтації в поставлених задачах та потрібність в деталізованому їх роз'ясненні, відсутність продуктивної діяльності.

І тому дуже важлива роль відводиться дошкільній корекційнійпедагогиці, завданням якої є удосконалення процесу навчання і виховання розумово відсталих дітей, що забезпечує оптимальні умови активізації основних напрямків розвитку, більш успішну підготовку до навчання у школі та соціальної адаптації.

Основні задачі корекційної педагогіки:

- максимальне подолання недоліків пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери дітей з особливими освітніми потребами;

- підготовка дітей до участі у виробничій праці;

- соціальна адаптація в умовах сучасного суспільства.

Враховуючи особливості дітей з особливими освітніми потребами та розуміючи, що вони, перед усім, унікальні особистості і мають право на зниження ступеню ізоляції в усіх процесах, які проводяться в дошкільних закладах та збільшенню ступеню їх участі в академічному та соціальному житті, необхідний ціленаправлений розвиток пізнавальних, мовленнєвих, моторних, соціальних здібностей, які дозволять знизити залежність від сторонньої допомоги і збільшити соціальну компетентність. Треба формувати відповідні уміння і навички для розв'язання практичних і пізнавальних завдань; формувати життєво важливий досвід і вміння орієнтуватися у змінному навколишньому світі.

Розвиток у дошкільників з особливими освітніми потребами узагальнених способів розумової діяльності, засобів побудови ними своєї пізнавальної діяльності - важлива засада формування у них життєвої компетентності, вміння орієнтуватися у змінному навколишньому світі, пристосовуватися до нових умов життя, продуктивно та гармонійно взаємодіяти з довкіллям, помічати і розкривати причинно - наслідкові зв'язки в довкіллі.

Ми повинні розвивати у дошкільників систему психічних функцій, що забезпечують відображення пізнання дитиною явищ об'єктивного світу, тобто природного і соціального середовища, сформувати у малюків уміння орієнтуватися у всьому, що їх оточує, належно оцінювати життєві ситуації, приймати самостійні рішення. Кожен вид заняття і кожен вид діяльності вносять свій особливий внесок у розвиток розумово відсталого дошкільника.

У корекційно- педагогічній системі роботи з дошкільниками важлива роль належить формуванню елементарних математичних уявлень. Опанування кількісними уявленнями є ефективним засобом корекції недоліків розумового розвитку дошкільників, оскільки процеси лічби, порівняння, перетворення множин передбачає здійснення ціленаправлених інтелектуальних дій. Саме поетапне формування математичних уявлень сприяє розвитку різних сторін сприймання, мислення і всієї пізнавальної сфери.

У змісті дошкільної освіти, окресленому Базовим компонентом, виділено два аспекти формування математичних уявлень:

- традиційний математичний (звичайний, відпрацьований),

- логічний (необхідний засіб засвоєння навколишньої діяльності), який займає чільне місце в формуванні пізнавальної сфери дітей. Це процес якісних змін в інтелектуальній сфері особистості, який відбувається внаслідок формування у дітей математичних уявлень і пов'язаних з ними логічних операцій:

1. Формування математичних понять про число, множину, величину, форму, колір, цифри

II. Формування елементарних умовиводів:

1 Серіація - упорядкування предметів за ступенем інтенсивності певної ознаки: об'єму, маси, величини, розташування у просторі, перебігу подій у часі.

2. Класифікація - встановлення зв'язку між класами предметів, розподілення однорідних: геометричних фігур, предметів та їх сукупностей за якісними ознаками, предметів за кількістю.

III. Відтворення наявних знань у різних життєвих ситуаціях:

1. Вимірювання- порівняння однієї величини з іншою, прийнятоюза одиницю.

2. Обчислення- здійснення підрахунків, розв'язання задач.

Математична підготовка дітей з освітніми потребами має практичну важливість. Оволодіння дитиною математичними уявленнями, знаннями та вміннями є немаловажливим фактором її соціалізації. А логічні операції необхідні для формування уміння застосовувати знання в повсякденному житті. Але формування цих математичних знань - складний процес для дітей з особливими потребами і тому для вирішення поставлених цілей і задач необхідні живі, цікаві, яскраві, різноманітні знайомства з матеріалом. Для успішного оволодіння математичними уявленнями та досягнення результатів необхідно використовувати всі моменти життя дітей і створювати їм умови для здобуття цих знань в найбільш повній мірі. І, виходячи з цього, можна виділити наступні осередки(центри) набуття математичних знань:

I. Центр реального життя.

II. Математичний центр.

III. Цент сенсорного розвитку.

IV. Центр рухової активності.

І.Центр реального життя.

1. Довільні ігри та самостійна діяльність дітей.

Граючись, діти знайомляться з множиною, величиною, кольором, формою, рахунком, порівнюють, розташовують у просторі. У дітей розвивається сприймання, уява, пам'ять, мовлення, соціалізація, наполегливість, уміння керувати своїми діями.

2. Навколишнє довкілля дозволяє бачити чарівні перетворення в природі, закріплюючи часові уявлення, різноманіття кольору, форми, величини, уміння порівнювати та рахувати. Формується спостережливість, пам'ять, уява.

3. Кухня - це зрозумілий і звичний для дитини світ. Це перші кроки у світ кулінарії через математику і у світ математики через продукти, кухонне обладнання. Знайомлячись з об'ємом, вагою, орієнтуванням у просторі, формується зацікавленість, зосередженість, тактильні і смакові якості дітей.

4.Чергуваннядозволяє дітям знайомитися зі співвідношенням множин, порівнянням, просторовим розташуванням та рахунком, розвиваючи мислення, зорове сприймання, увагу, дрібну моторику.

1. Читання творів та перегляд мультфільмів дозволяють звернути увагу на математичний зміст, сприяють формуванню робити висновки, розвивати зосередженість, мислення, корегувати морально - етичні норми поведінки.

2. Формуючи навички самообслуговування та гігієнічні навички, одягаючись на прогулянку, роздягаючись, діти співвідносять кількість ґудзиків та петельок, порівнюють предмети за шириною, довжиною, закріплюють просторові уявлення (ліво, право, зад, перед, верх, низ), розмір, корегуючи мислення, увагу, дрібну моторику.

II. Математичні центри.

1. Фронтальні та індивідуальні заняття, на яких надаються, систематизуються, повторюються та закріплюються первинні математичні знання, формуються сприймання, увага, пам'ять, мислення.

2. Математичні обігрування та театралізації, під час яких закріплюються всі знайомі математичні поняття та розвиваються і корегуються всі психічні процеси.

3. Музичні заняття, на яких закріплюються просторові, часові уявлення, рахунок, колір, корегуються увага, сприймання, зосередженість.

4. Спільна діяльність дорослого з дітьми.

Математична зона набуття знань допомагає вирішити основні завдання корекційно - розвивальної роботи, корекції психічних процесів, формування пізнавальної активності, просторових уявлень, словника.

III. Центр сенсорного розвитку.

1. Сенсорний та логіко - пізнавальний куточки допомагають дітям закріпити сенсорні еталона та орієнтуватися у світі математики, корегуючи сприймання, мислення, зацікавленість.

2. Дидактичні ігри вирішують логіко - математичні завдання та корегують всі психічні процеси, формують елементарні умовиводи.

3. Спостереження мають величезне значення для закріплення математичних знань, враження від побаченого допомагають робити висновки, корегують спостережливість, мислення, увагу, зацікавленість.

IV. Центр рухової активності.

1. Фізичні хвилинки та фізичні комплекси , під час яких широко використовуються лічилки для закріплення кількісної та порядкової лічби, орієнтуванні у просторі, закріплення кольору, числа, форми. Формується уміння орієнтуватися у просторі,розвивається увага, корегується загальна моторика.

2. Екскурсіїважливі для закріплення математичних уявлень та понять, уміння орієнтуватися у часі. Відбувається соціалізація дітей, формується ставлення до світу, пробуджується пізнавальна активність.

Завдяки математичним центрам, які є основою чуттєвого сприйняття і чуттєвого пізнання, формуються уявлення - образи предметів, їх ознак, відношень, вчаться встановлювати рівності та нерівності множин, називати кількість. Процес формування математичних уявлень дає не тільки безпосередній практичний результат, а й широкий розвиваючий ефект.

Відбувається:

- Розумовий розвиток, тобто формуються способи суспільного досвіду, користування практичними навичками (наслідування дій за зразком, їх виконання за словесною інструкцією, встановлення відповідностей між часовими подіями, просторовими розташуваннями).

- Сенсорний розвиток (формується уміння сприймати, запам'ятовувати, групувати, відтворювати розташування у просторі, перетворювати множини та інше).

- Пізнавальний розвиток - формуються вміння порівнювати, узагальнювати, встановлювати відповідність між елементами множин. причинно - наслідкові відношення та залежності.

- Розвивається мовлення та збагачується словниковий запас, який позначає кількісні та якісні ознаки предметів, кількісні відношення.

- Формується інтерес до заняття.

- Трудове виховання - формується вміння доводити почату справу до кінця, виявляти терпіння, адекватно оцінювати результати роботи.

Процес якісних змін в інтелектуальній сфері особистості, що відбувається внаслідок формування у дитини математичних уявлень і понять і, пов'язаних з ними, логічних операцій, дуже складний процес, особливо для дітей з особливими освітніми потребами. I для цього потрібно живе, цікаве, яскраве, різноманітне знайомство з математичними уявленнями, не проста передача тих чи інших математичних знань, а залучення дітей до матеріалу, який дає поживу уяві, задіює, як суто інтелектуальну, так і емоційну сферу дітей, допомагає запам'ятати знання. I для досягнення результатів дуже важливі спеціальні умови , створення розвиваючих осередків набуття знань дітьми, де педагог не тільки навчає дітей, а й керує і направляє їх самостійною діяльністю.

Література

1. Базовий компонент.

2. Баглаєва Н.І. «Сучасний підхід до логіко математичного розвитку дошкільників» Ж-л «Дошкільне вихованн», № 7/1999, №5/ 2001.

3. Данилова В.В., Рихтерман Т.Д.. Михайлова З.О. «Навчання математиці в дитячому садку» М. «Просвещение», 1987.

4. Машовець М.Н. «Весняні мандрівочки з математики». Ж-л «Дошкільне виховання», №3/1999.

5. Тарунтаєва Т.В. «Розвиток елементарних математичних уявлень у дошкільників» М. «Просвещение», 2002

6. Щербакова К.Й. «Про математику малятам» К. «Радянська школа».

Размещено на Allbest.ru