Особливості образного відображення змісту описового тексту підлітками з порушеннями інтелекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості образного відображення змісту описового тексту підлітками з порушеннями інтелекту

Омельченко М.С.

кандидат педагогічних наук, доцент

Рецензент - проф. І.В. Татьянчикова

Анотація

художній текст відсталий учень

У статті проаналізовано процеси розуміння, усвідомлення та відображення художніх текстів описового плану учнями старших класів з порушенням інтелекту, експериментально показано особливості образного відтворення описових текстів розумово відсталими дітьми.

Ключові слова: підлітки з порушенням інтелекту, описові тексти, образне відображення.

Аннотация

В статье проанализированы процессы понимания, осознания и отображения художественных текстов описательного плана учащимися старших классов с нарушением интеллекта, экспериментально показаны особенности образного воспроизведения описательных текстов умственно отсталыми детьми.

Ключевые слова: дети с нарушением интеллектуального развития, тексты описательного характера, образное отображение.

Величезна цінність художньої літератури у навчанні, вихованні та розвитку дитини загальновідома. Для дітей з порушенням інтелекту її важливість збільшується вдвічі, адже саме книга стає незамінним помічником при проведенні заходів корекції та компенсації, сприяє розвиткові всіх психічних процесів дитини, її особистості в цілому.

Головним фундаментом для розуміння та усвідомлення змісту прочитаного художнього твору є вміння читача уявити те, про що у ньому розповідається.

У ряді досліджень М.М. Нудельман відзначає те, що у розумово відсталих дітей спостерігається бідність, фрагментарність та «знебарвленість» уявлень. Він вказує, як різнорідні об'єкти гублять в уявленнях дітей все індивідуальне, оригінальне, стають схожими одне на одне. Через ці особливості, сприйняття та розуміння розумово відсталими дітьми художніх текстів стає утрудненим та спотвореним.

Найбільші труднощі розумово відсталі діти відчувають при роботі з описовими текстами. Як відзначала у своєму дослідженні В.Г. Петрова, при читанні опису місцевості навіть в учнів старших класів не з'являється чітких уявлень про просторове розташування, якісні характеристики відповідних об'єктів. Це викликано наявністю великої кількості лексичних засобів в описових текстах, тим, що діти не знають значення багатьох слів. Розуміння текстів ускладнюється також, якщо в них використовуються метафори, іносказання. Таким чином важлива сторона змісту описового тексту залишається для розумово відсталих учнів нерозкритою.

В силу інтелектуального дефекту та збитковості психічної діяльності, діти з порушенням інтелекту відчувають утруднення не лише у розумінні та усвідомленні, але й у відображенні художніх текстів, особливо описового плану.

Як відомо, відображення сприйнятого описового тексту може бути словесним (переказ) та образним, тобто відтворення уявлень, що з'явилися при сприйнятті тексту, на листі паперу.

Більш широке застосування у спеціальній школі отримало словесне відображення учнями прочитаного художнього тексту на уроках читання та на заняттях з позакласного читання, тобто переказ. З одного боку переказ є незамінним видом роботи на заняттях з читання, адже саме він у значній мірі сприяє усвідомленню прочитаного. З іншого боку, словесне відтворення розумово відсталою дитиною часто може бути механічним переказом змісту, за яким не будуть стояти потрібні уявлені образи. Або, також не слід забувати, що переказ тексту розумово відсталою дитиною може бути неповноцінним в силу дефектів пам'яті. Так дослідження Л.В. Занкова, В.Я. Василевської, Б.І. Пінського, Р.К. Луцькіна, Г.М. Дульнева та ін. показав, що такі діти здебільшого передають зміст творів дуже спрощено, наближено з пропуском важливих частин змісту.

Більш цікавим при роботі на художнім текстом, особливо описового характеру, для дітей з порушенням інтелекту є образне його відображення. При цьому замість нудних механічних переказів дитина має змогу відобразити на листі паперу свої зорові образи, без виникнення яких, звичайно, не можливо зробити малюнок.

З метою вивчення особливостей образного відтворення описових текстів підлітків з порушенням інтелекту, нами було проведено дослідження зі старшими учнями спеціальної школи.

Для досягнення поставленої мети ми використали художній текст - опис природи з роману Г. Тютюнника «Вир», який ми умовно назвали «Вечір». Наведемо цей текст.

Сонце схилилося на захід і не пекло вже так дошкульно, як раніше. Тихий вітер подихав із-за гори, приносив із степу свіжий запах трав і денну прохолоду лісу, що зеленів на горбах. Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги, злегенька припорошені пилом.. Зелені хліба котили хвилі з горба на горб, з горба на горб, як море в легкий бриз. Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно. Ластівки літали понад самою землею мовчки, без щебету; шуліка, розпластавши крила, висів непорушно в синім небі.

Перш ніж дати дітям головне завдання нашого дослідження - проілюструвати прочитаний уривок, нами була проведена попередня робота на занятті з позакласного читання, яка включала в себе:

підготовча робота. Перед тим, як розпочати наш експеримент, ми проводили з дітьми вступну бесіду, яка містила наступні питання:

які види художніх текстів ви знаєте? (описові, сюжетно-рольові)

чим вони відрізняються між собою?

Також ми водили дітей на екскурсію до посадки, під час з'ясовувалися наступні питання:

яка зараз пора року?

доведіть що зараз зима (яка погода взимку, що відбувається з деревами, з рослинами)

які почуття викликає у вас природа?

словарна робота. Під час сприйняття тексту дітьми вперше, ми проводили словарну роботу, пояснюючи дітям складні та незрозумілі слова. Наприклад:

дошкульно - дуже сильно, майже нестерпно;

обабіч - по дві сторони;

бриз - вітер на морі тощо.

виразне читання. Текст читався дітям емоційно, технічно правильно, виразно. Цей прийом є найважливішим для правильного сприйняття тексту.

Дослідження було проведено з 39-ма учнями 7-9 класів (13-15 років) з діагнозом F70 - F71 (олігофренія в ступені дебільності).

Учневі видавався листок паперу, олівці і текст з описанням природи. При цьому надавалася наступна інструкція: «Ти тільки що прослухав опис природи. Тепер постарайся відтворити все що уявив на листі паперу. Уяви себе художником, якому треба намалювати картину до цього уривку». Дитині давалося 20 хвилин на виконання завдання.

Оцінювання робіт проводилося за наступними показниками:

кількісний (кількість об'єктів, відтворених на малюнку дитиною);

якісний (кількість якісних характеристик предметів, відтворених на малюнку дитиною);

просторовий (кількість просторових характеристик предметів, відтворених на малюнку учнем). Перелічені показники відтворені у таблиці 1.

Таблиця 1. Таблиця показників оцінювання образного відтворення розумово відсталими учнями художнього опису з роману Г. Тютюнника «Вир»

При ілюструванні природи за її описом в тексті діти натрапили на ряд труднощів. Незважаючи на те, що з учнями проводилася попередня робота, вони забували про дуже важливі деталі. Деякі діти малювали стандартну картину природи: сонце, трава, дерево, не враховуючи особливості природи за змістом. Наприклад, розумово відсталі учні могли не звернути увагу або забути, що сонце не світило високо у небі, а схилялося на захід, що на землі росла не трава, а зелене колосся тощо.

Незважаючи на проведену словарну роботу, діти, в силу свого інтелектуального недоліку, забували значення багатьох слів та виражень.

Результати проведеного нами дослідження відображені у таблиці 2.

Таблиця 2. Образне відтворення учнями 7-9-х класів описового тексту з роману Г. Тютюнника «Вир»

Результати, відображені у таблиці, яскраво показують, що діти, в силу свого інтелектуального дефекту можуть запам'ятати та відобразити лише приблизну половину об'єктів, перерахованих у тексті. Ще складніше з якісними та просторовими характеристиками об'єктів, які учні майже не запам'ятовують. Уявлення, якими оперують розумово відсталі діти при сприйнятті описового тексту є дуже конкретними і майже не відриваються від обмеженого життєвого досвіду учнів. Таким чином, якщо дитина з порушенням інтелекту ніколи не бачила природу, схожу на описану в тексті, вона не зможе уявити її. Все це пов'язано з низьким рівнем інтелектуального розвитку учнів і недорозвитком всіх їхніх психічних функцій. Діти не вміють користуватися асоціаціями, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, проводити аналогії тощо.

Отримані нами під час дослідження результати свідчать про те, що в процесі роботи над художніми творами з розумово відсталими учнями слід приділяти увагу не лише словесному відтворенню тексту, але й образному відображенню. Це дозволяє наочно побачити особливості образів, які виникли у в учнів спеціальної школи під час читання, що дає можливість правильно і ефективно спланувати подальшу роботу з ними над прочитаним твором.

Література

1. Воспитание и обучение детей во вспомогательной школе / Под ред. В.В. Воронковой. - М.: Школа-Пресс, 1994. - 416 с.

2. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. - М. : Педагогика, 1991. - 480 с.

3. Липкина А.И. Об особенностях представлений, возникающих у умственно отсталых детей на основе словесного описания / И.А. Липкина // Умственное развитие учащихся вспомогательной школы / Под ред. Ж.И. Шиф. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - С. 81-98.

4. Нудельман М.М. Представления умственно отсталых школьников / М.М. Нудельман // Особенности умственного развития учащихся вспомогательной школы / Под ред. Ж.И. Шиф. - М.: Просвещение, 1965. - С. 82-102.

Размещено на Allbest.ru