Використання засобів української народної казки при формуванні пізнавального інтересу дошкільників з вадами інтелектуального розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання засобів української народної казки при формуванні пізнавального інтересу дошкільників з вадами інтелектуального розвитку

Кузнецова Т.Г.

кандидат педагогічних наук, доцент,

Трухіна Є.Р.

магістранта факультету спеціальної освіти

Рецензент - проф. І.В. Татьянчикова

Анотація

У статті пропонуються методи та прийоми роботи з використання змісту українських народних казок для формування елементів пізнавального інтересу дошкільників з вадами інтелектуального розвитку на заняттях з різних розділів програми.

Ключові слова: пізнавальний інтерес, емоційна сфера, зміст українських народних казок, корекційно-розвивальна програма.

Аннотация

В статье предлагаются методы и приемы работы по использованию содержания народных сказок для формирования элементов познавательного интереса умственно отсталых дошкольников на занятиях по разным разделампрограммы.

Ключевые слова:познавательный интерес, эмоциональная сфера, содержание украинских народных сказок, коррекционно-развивающая программа.

Пізнавальна діяльність і активність дітей тісно пов'язані з їхньою зацікавленістю навчальним матеріалом, тобто з пізнавальним інтересом. В дошкільному віці одним із методів активізації пізнавальної діяльності є художня література, яка сприяє виникненню у дітей яскравих уявлень, нових образів, викликає цілком природне бажання «пограти» з героями улюбленого твору на вербальному рівні, викликає дитячу фантазію, пробуджує інтерес.

Найбільш цікавим для дошкільників видом художньої літератури є казка. Соціально- педагогічне значення казки в тому, що вона створює великі можливості для розвитку творчого уявлення слухача, підключенню його образного мислення до чарівного і реального плану. При цьому розвивається вся сенсорна система слухача: зорові, слухові, просторово- моторні механізми.

Казка завжди підтримує інтерес на заняттях, вона орієнтована на соціально- педагогічний ефект: навчає, виховує, попереджає, спонукає до діяльності і навіть лікує. Тобто потенціал казки значно багатіший за її художньо-образної значимості. Саме тому казка є одним із важливіших соціально-педагогічних засобів формування пізнавального інтересу.

Відомо, що у розумово відсталих дітей дошкільного віку пізнавальний інтерес фактично відсутній. Робота з його формування займає важливе місце в системі корекційно- виховних заходах і стає запорукою підготовки дітей до навчання у школі. При правильному підході до цієї роботи можливо говорити про формування елементів пізнавального інтересу у дошкільників з вадами інтелектуального розвитку. Саме казка, поряд з грою, стає важливим засобом зацікавлення дітей.

У спеціальних дошкільних закладах казка використовується як засіб естетичного, морального виховання, формування особистості дітей. Переважно педагоги-дефектологи проводять роботу над казкою на заняттях з розвитку мовлення. Проте залишається не достатньо розробленим питання використання змісту української народної казки для підвищення пізнавальної активності дітей з вадами у психофізичному розвитку на заняттях з різних розділів програми.

Саме тому об'єктом нашого дослідження ми обрали систему роботи з формування пізнавальних інтересів дітей з порушенням інтелектуального розвитку.

Предметом дослідження стали методи та прийоми роботи з використання змісту українських народних казок в роботі з формування пізнавальних інтересів дошкільників з порушенням психофізичного розвитку на заняттях з різних розділів програми.

Ми припустили, що у розумово відсталих дітей дошкільного віку основою формування пізнавального інтересу є організація активної пошукової діяльності, яка забезпечить успіх дітей, створить додаткові мотиви діяльності, буде сприяти розширенню перспектив і виникненню нових знань для рішення нових завдань, тобто допоможе переходу епізодичного інтересу в більш стійкий пізнавальний інтерес. Важливо щоб ця робота проводилася систематично на всіх заняттях, а діти були підготовлені до сприймання художнього матеріалу.

Запропонована нами експериментальна методика передбачає два напрями роботи: на першому увага приділяється розвитку емоційної сфери у розумово відсталих дошкільників, на другому - проводиться безпосередня робота з формування елементів пізнавального інтересу у дошкільників на різних заняттях і в різних видах діяльності.

Корекційно-розвивальна програма занять І-го напрямку рішала наступні завдання:

1. Навчання дітей зовнішньому прояву емоцій (у «мові тіла»).

2. Розкриття поняття «емоції» за допомогою художніх та поетичних образів.

3. Активізація власного досвіду дітей стосовно певних емоцій, навчання їх процесу аналізу власних переживань.

4. Формування вмінь використовувати отримані знання на практиці спілкування, ознайомлення з прийомами саморегуляції.

5. Закріплення отриманих знань через ігрові завдання.

Робота з формування емоційної сфери у дітей проводилась систематично на різних заняттях. До кожного заняття входили етичні бесіди, рухливі ігри, такі як: «Канон», «Чотири стихії», «Спритні діти», «Рибаки і рибки», «Водяні», «Танцюй, танцюй - тупоти», «Весела Варвара» та ін., обігравання ситуацій, вправи на самовиховання, пантоміми, етюди, тематичне малювання, релаксація.

Заняття проводяться за такими правилами:

- добровільна участь дітей;

- створення сприятливих доброчинних умов;

- надання якнайбільше можливостей для виявлення дитячих почуттів;

- надання можливості бути вислуханими (відповідь офіційно не оцінюється);

- розширення рамок спілкування для донесення свого бачення оточуючої дійсності.

Корекційний вплив на емоційну сферу розумово відсталих дітей проводилась й у вільний від занять час, тобто в ранкові часи, на прогулянці, під час режимних моментів: пробудження, ранкова гімнастика здійснювалась за допомогою ігор на розвиток емоцій. Дітям, наприклад, пропонували такі вправи:

1. Посміхнись як котик на сонечку; як колобок співає пісеньку; як коза до своїх козенят; як Івасик Телесик своїй матусі; як ласкаве Сонечко діточкам; як Буратіно; як хитра лисиця; ніби-то ти побачив чудо.

2. Злякайся як козенята злякалися вовка; як Коза-Дереза злякалася Півника; як дитина, яка загубилася в лісі; як зайчик, який побачив вовка; як кошенятко, на якого гавкає собака.

3. Стомися як дід та баба, коли били яєчко; як дід та баба, коли тягли Ріпку; як папа після роботи; як людина, яка підняла важку вагу; як мурашка, яка притягла велику муху.

4. Відпочинь як дід та баба після того, як тягли ріпку; як вовчик, який віз на собі лисичку; як турист, який зняв тяжку валізу; як дитина, яка багато працювала, допомагаючи матусі; як стомлений воїн після перемоги.

5. Насупись як Пан Коцький на звірів; як змія на Івасика Телесика; як Коза-Дереза на Зайчика; як Журавель на Лисичку; як осіння хмарка; як зла відьма.

Під час занять з розвитку емоційної сфери розумово відсталих дошкільників використовувалися такі етюди:

1. Сфера відбиття гніву, огиди - етюд: «Оленка втекла від Баби Яги», «Солоний чай», «Дуремар і Тортила», «Дюймовочка і Жук», «Король Боровик».

2. Сфера відбиття страху - етюд: «Один вдома», «Лисенятко боїться».

3. Сфера відбиття горя і радості - етюд: «Про Таню», «Солоденькі цукерки», «Ласка», «Квітка».

Для педагогів-дефектологів були запропоновані конспекти занять щодо корекції емоційної сфери розумово дошкільників за темами: «Радість», «Сум», «Гнів», «Страх», «Здивування».

Метою ІІ-го напрямку було формування пізнавального інтересу на різних заняттях і в різних видах діяльності. Основним методом роботи на цьому етапі ми обрали українську народну казку. Нами була розроблена корекційно-розвивальна програма в якої ми запропонували перелік народних казок для різних років навчання, види спеціальних завдань по використанню змісту цих казок на різних заняттях та практичні рекомендації з методики їх проведення.

На цьому етапі роботи нами використовуються наступні методи:

- морфологічного аналізу - варіанти вирішення проблеми;

- пізнавально-пояснювальні, пошукові;

- тренувальні - розвиток дрібної моторики;

- продуктивно-творчі - складання самостійних розповідей, казок, кінцівок казок, перебріхування казок.

Ми урізноманітнили прийоми роботи з розвитку пізнавального інтересу розумово відсталих дошкільників:

- інтелектуальні - зіставлення, порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, диференціація;

- словесні - зразок розповіді вихователя, запитання, підказка, нагадування, пояснення;

- практичні - сюжетні ігри, дидактичні ігри, вправи.

- наочні схеми-моделі, схеми для визначення казкових героїв та подій.

Окремих занять з розвитку пізнавальних інтересів системою не передбачається. Зміст казок може стати матеріалом для розвитку пізнавальних інтересів на будь-якому занятті. Наприклад, матеріал казки «Курочка Ряба» може застосовуватися:

- на заняттях з ознайомлення з навколишнім (використання пальчикового театру, лялькового театру, казка на дошці (фланелєграфі); пізнавальні бесіді: спробуй прослідкувати ниточку розвитку: курка - яйце - курча - курка - яйце; подумай, хто крім курки може вилуплюватися з яйця; що можна приготувати з яєць; творчі завдання: складемо серіал про курочку Рябу - на прогулянці, в гостях, на ярмарку, на відпочинку);

- на заняттях з розвитку мовлення (перегляд фільму «Курочка Ряба», прослуховування запису казки; продовження казки: «Добра курочка знесла золоте яєчко, воно було чарівним...»; складіть казку «Як дід і баба стали щасливими»; мовленнєва гра «Півслівця з казки» - Жи... бу... собі Дід та Ба... . Була...; дидактична гра «Додай слівце» - курочка - курочка Ряба - курочка Ряба знесла яйце; придумай нову казку «Курочка Ряба та Сірий Вовк»);

- на заняттях з формування елементарних математичних уявлень (порахуй героїв казки - розмір, розташування, колір; добери геометричну фігуру за розміром та кольором героїв казки);

- на заняттях з образотворчого мистецтва (малювання героїв казки; малювання та декоративне прикрашення золотого яйця; вирізання золотого яйця нижницями з паперу; наклеювання яйця на картон і виготовлення підставки; ліплення: в чому різниця між простим та золотим яйцем - колір, форма, маса) і т.п.

На цьому етапі роботи всі знання дітей, здобуті під час спостереження, екскурсій, праці у природі, образотворчої діяльності, читання художньої літератури акумулювалися в казках, тобто узагальнювалися знання дітей з усіх видів діяльності. Спочатку добиралися казки, які можна використовувати на заняттях і у повсякденному житті для формування пізнавального інтересу у розумово відсталих дітей, потім поступово ці казки вводилися у заняття й інші види діяльності, казки читалися й на попередньому етапі роботи у процесі підготовки до занять.

Таким чином, для формування елементів пізнавального інтересу в розумово відсталих дошкільників треба, щоб казка була відображена в усіх видах діяльності дитини, використовувалася на різних заняттях і режимних моментах.

Література

українська народна казка пізнавальний дошкільник

1. Выготский Л.С. Педагогическая психология /Под ред. В.В.Давыдова. - М. : Педагогіка, 1991. - 480 с.

2. Морозова Н.Г. Формирование познавательных интересов у аномальных детей / Н. Г. Морозова. - М. : Просвещение, 1969. - 280 с.

3. Сарнацкий С.В. Психокоррекционный потенціал метафорического контекста народних сказок // Актуальні проблеми спеціальної психології та педагогіки: Збірник наукових праць. - Херсон, 2005. - С.128-130.

Размещено на Allbest.ru