Критеріальний підхід до формування лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра фахових методик і технологій початкової освіти

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Критеріальний підхід до формування лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя

Анна Струк

кандидат педагогічних наук, доцент

У статті зроблено аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблеми визначення рівнів сформованості лексико-народознавчої компетентності майбутніх вчителів початкової школи та схарактеризовано їх компоненти: гностичний, мотиваційно-настановчий, самостійно-творчий, рефлексивний. Метою статті є виявлення критеріїв та показників сформованості лексико-народознавчої компетентності майбутніх вчителів початкової школи. Гностичним компонентом є знання йуміння, які лежать в основі власної пізнавальної діяльності. Гностичний компонент впливає на формулювання світогляду, що проявляється в стійкій системі відносин до світу, праці, іншим людям і самому собі. Мотиваційно- настановчий компонент передбачає роботу, спрямовану на усвідомлення студентами мети конкретної діяльності та мотивацію їх на виконання роботи. Самостійно-творчий компонент проявляється у вмінні самостійно застосовувати набуті знання у професійній діяльності. Рефлексивний компонент, коли студент по відношенню до самого себе одночасно виступає і як об'єкт рефлексії («Я-виконавець»), і як її суб'єкт («Я-контролер»), що регулює власні дії і вчинки.

Анна Струк. Критериальной подход к формированию лексико-народоведческой компетентности будущего учителя

В статье сделан анализ психолого-педагогических исследований по проблеме определения уровней сформированности лексико-народоведческой компетентности будущих учителей начальной школы и охарактеризован их компоненты: гностический, мотивационно-установочный, самостоятельнотворческий, рефлексивный. Целью статьи является выявление критериев и показателей сформированности лексико-народоведческой компетентности будущих учителей начальной школы.

Гностическим компонентом является знание и умение, которые лежат в основе собственной познавательной деятельности. Гностический компонент влияет на формулирование мировоззрения, проявляется в устойчивой системе отношений к миру, труду, другим людям и самому себе. Мотивационноустановочный компонент предусматривает работу, направленную на осознание студентами цели конкретной деятельности и мотивацию их на выполнение работы. Самостоятельно-творческий компонент проявляется в умении самостоятельно применять полученные знания в профессиональной деятельности. Рефлексивный компонент, когда студент по отношению к самому себе одновременно выступает и как объект рефлексии («Я-исполнитель»), и как ее субъект («Я-контроллер»), регулирующего свои действия и поступки.

В исследовании приведены свою точку зрения относительно критериев и показателей уровней к формированию лексико-народоведческой компетентности будущих учителей начальной школы. Уточнение когнитивно-речевой, профессионально-направленный, инициативно-познавательный, оценочнодеятельностный критерий с показателями уровней сформированности лексико-народоведческой компетентности будущих учителей начальной школы. Определены уровни сформированности лексиконародоведческой компетентности студентов мы смогли понять отношение будущих учителей к народоведческой лексики.

Ключевые слова: критерии, показатели, лексико-народоведческую компетентность, будущие учителя, начальная школа.

Anna Struk. Criterion approach to formation of future teacher's lexical-ethical competence

The article analyzes psychological and pedagogical researches on the problem of determining the levels of formation of lexical and ethnological competence of future elementary school teachers and describes their components: gnostic, motivational-instructional, self-creative and reflexive.

The purpose of the article is to identify the criteria and indicators of the formation of lexical-ethical competence of future elementary school teachers.

The gnostic component is the knowledge and skills that underlie one's own cognitive activity. The gnostic component influences the formulation of an outlook that manifests itself in a stable system of relationships to the world, to work, to other people and to oneself. The motivational and instructional component involves work aimed at students' awareness of the purpose of a particular activity and their motivation to perform the work. The self-creative component manifests itself in the ability to apply the acquired knowledge independently in professional activity. Reflective component when the student simultaneously acts as both an object of reflection («I- performer») and as her subject («I-controller»), which regulates her own actions and actions.

The study presents its own point of view on criteria and indicators of levels for the formation of lexical-ethical competence of future elementary school teachers. The cognitive-speech, vocationally-oriented, initiative- cognitive, evaluation-activity criteria with indicators of the levels of formation of lexical-ethnological competence of future primary school teachers has been clarified. The levels of students' lexical and ethical competence were determined and we were able to understand the attitude of future teachers to the vocabulary of science.

Based on the aforementioned specifics of the future teacher's preparation, he needs a thorough knowledge of the history of Ukraine, traditions, customs and its culture. The future educator should adapt his theoretical knowledge in practice. Effectively compile synopsis of lessons using national lexicon. All this requires a teacher of continuous improvement, finding interesting ideas that will influence the improvement of his pedagogical skills.

Keywords: criteria, indicators, vocabulary competence, future teachers, elementary school.

У дослідженні наведено власну точку зору щодо критеріїв і показників рівнів до формування лексико-народознавчої компетентності майбутніх вчителів початкової школи. Уточнено когнітивно-мовленнєвий, професійно-спрямований, ініціативно-пізнавальний, оцінно-діяльнісний критерій з показниками рівнів сформованості лексико-народознавчої компетентності майбутніх вчителів початкової школи. Визначено рівні сформованості лексико-народознавчої компетентності студентів ми змогли зрозуміти ставлення майбутніх вчителів до народознавчої лексики.

Ключові слова: критерії, показники, лексико -народознавча компетентність, майбутні вчителі, початкова школа.

Вступ

Постановка проблеми. Вимоги сучасного суспільства, що висуваються до навчально-виховного процесу вищої школи, передбачають підготовку висококваліфікованих професіоналів у галузі вітчизняної лінгводидактики.

Лексико-народознавчої підготовка майбутнього вчителя початкових класів передбачає формування в нього лексико-народознавчої компетенції: уміння використовувати особливості мовленнєвої поведінки у відповідних ситуаціях спілкування, вміння визначати акцент та діалектні особливості мовлення, уміння складати й презентувати усні відгуки про побачене, почуте, пережите тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дана проблема висвітлюється в дослідженнях багатьох науковців (Н. Голуб, Р. Дружененко, В. Загороднової, Л. Кожуховської, Т. Левченко, Л. Лук'яник та ін.) але невирішеною частиною залишається впровадження лексико-народознавчого компоненту в педагогічний процес.

Постановка завдання. Метою статті є виявлення критеріїв та показників сформованості лексико-народознавчої компетентності майбутніх вчителів початкової школи, а завданнями - аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблеми визначення рівнів сформованості лексико-народознавчої компетентності майбутніх вчителів та їх характеристика.

Виклад основного матеріалу

лексичний народознавчий компетентність вчитель

Тенденції розвитку освіти в Україні зумовили необхідність розгортання інноваційних процесів в освітній системі. Особливої актуальності набуває проблема якості сучасної освіти. Лексико-народознавча компетентність у сучасних реаліях життя є невід'ємною складовою професійної підготовки майбутніх фахівців, рівня сформованості та дієвості їхньої лексико-народознавчої свідомості і культури, громадянської зрілості. Однак, недостатньо вивченими є питання розроблення й упровадження в практику ВНЗ критеріальної бази готовності майбутніх вчителів початкової школи до формування їхньої лексико-народознавчої компетентності.

Натомість власні дослідження свідчать, що студенти молодших курсів недостатньо зорієнтовані на професію вчителя, не пов'язують теорію з практикою, утруднюються в розв'язанні професійних завдань та ситуацій, їм бракує досвіду практичної діяльності.

Розроблення критеріальної бази виявлення сформованості лексико-народознавчої компетентності майбутніх вчителів початкової школи вимагало звернення до понять «критерії» і «показники».

Визначення критеріїв і показників підготовки у педагогічному дослідженні опрацьовували такі відомі педагоги, як В. Безпалько, Н. Кузьміна, Л. Макарова, І. Маслікова, О. Меняйленко та великої кількості інших дослідників.

В. Беспалько, І. Маслікова, О. Меняйленко окреслили загальні вимоги до виокремлення й обґрунтування критеріїв:

- за допомогою критеріїв повинні встановлюватися зв'язки між усіма складниками аналізованого явища;

- критерії повинні відображати основні закономірності функціонування і розвитку аналізованого явища;

- критерії повинні розкриватися через низку показників, за якими можна судити про більший або менший ступінь вираженості цього критерію;

- якісні показники повинні виступати в єдності з кількісними та доповнювати один одного;

- критерії повинні відображати динаміку вимірювальної якості в часі та просторі [2; 9].

З'ясуємо сутність поняття «критерії». У педагогічній літературі «критерій» трактується по- різному. У педагогіці критерій (від грецького - kriterion - засіб для судження, мірило) тлумачиться як ознака, на основі якої здійснюється оцінка, визначення чи класифікація чогось [11]; як: «мірило оцінки думки» [6, 307]; «ознака, на підставі якої дається оцінка якого-небудь явища, дії; ознака, взята за основу класифікації» [7, 163].

У контексті психолого-педагогічного дослідження, критерій постає необхідною та достатньою умовою прояву або існування явища чи процесу, наголошує З. Курлянд, тому розгляд будь- якої досліджуваної величини має включати в себе не лише її ознаки, а й критерії, які визначають, наскільки та чи інша ознака виражена в процесі чи явищі. Критерій розуміємо як необхідну та достатню умову прояву або існування явища чи процесу [8]. Критерієм, уточнює С. Гончаренко, є правило, згідно з яким виносять оцінку, вибір після вимірювання. В цьому правилі коротко сказано, що таке добре і що таке погано [5, с.4].

Варто зазначити, що наукові поняття «критерій» та «показник» тісно пов'язані у літературному напрямі. У довідковій літературі «показник» розглядається як свідчення, доказ, ознака, наочні данні про результати якоїсь роботи, процесу; досягнення чого-небудь. При цьому розрізняють: якісні показники (фіксують наявності або відсутності якої-небудь властивості), та кількісні (фіксують міру вираженості, розвитку властивості). Іноді під показниками розуміють якісні або кількісні характеристики сформованості того або іншого критерію. Варто зазначити, що процеси самостійності - самореалізація, самоздійснення, самоосвіта, самовираження, самоствердження, послідовність власних дій, самовиховання, власна впевненість, вміння відстоювати власну позицію є важливою основою будь якої професійної діяльності, зокрема вчителя початкових класів.

Так, Н. Баловсяк [1] вважає, що критерії - це якості, властивості, ознаки об'єкта, що вивчається, які дають можливість зробити висновки про стан і рівень його сформованості та розвитку; показник - це кількість та якісні характеристики сформованості кожної якості, властивості, ознаки об'єкту, котрий вивчається, тобто міра (ступінь) сформованості того чи іншого критерію.

Отже, у статті кожний наш критерій охарактеризовано за допомогою комплексу показників. Відомо, що критерії і показники співвідносяться як загальне та часткове, конкретне. Визначені рівні сформованості лексико-народознавчої компетентності майбутніх учителів початкової школи має відбивати виявлення вмінь і продуктивності в професійній діяльності вчителя початкової школи. Тому логічним є застосування показників. Що свідчать про наявність певного досвіду й ціннісних орієнтацій, наявність знань, сформованість умінь і навичок. Відповідно до такого підходу кожний із зазначених нижче критеріїв можна представити як сукупність показників. Якщо критерії співвідносяться з певною компетентністю, то показники - з відповідними уміннями.

Упровадження в освітній процес розробленої методики формування лексико-народознавчої компетентності майбутніх вчителів початкової школи передбачає застосування адекватних методів діагностики та оцінювання стану сформованості означеної компетентності майбутніх вчителів початкової школи.

Оскільки формування лексико-народознавчої компетентності у системі підготовки майбутніх вчителів початкової школи розглядаємо як інтегрований відкритий педагогічний феномен, то і критерії теж мають бути інтегрованими, а показники - чітко визначати рівень сформованості відповідних компетентностей. Ми враховували це в процесі створення авторської методики оцінювання рівнів сформованості лексико-народознавчої компетентності майбутніх вчителів початкової школи засобами й визначили чотири критерії: когнітивно-мовленнєвий, професійно- спрямований, ініціативно-пізнавальний, оцінно- діяльнісний. Конкретизуємо означені критерії через систему відповідних показників, що відповідають певну властивість досліджуваного об'єкта та його компонентного складу.

Когнітивно-мовленнєвий критерій (К1) визначає ступінь володіння теоретичними знаннями. Знання є базовим показником лексико- народознавчої компетентності, оскільки вона є основою формування фахової діяльності. Отже, показниками даного критерію слід виділити:

а) обізнаність студентів з лексичними поняттями;

б) обізнаність студентів з народознавчими поняттями.

Професійно-спрямований критерій (К2) є спрямованість до позитивної мотивації до майбутньої професійної діяльності при застосуванні лексико-народознавчої компетентності. Показниками даного критерію слід виділити: а) наявність у студентів міцних знань з лексикології і народознавства; б) здатність інтегрувати знання з різних навчальних дисциплін.

Ініціативно-пізнавальний критерій (К3) вміння застосовувати набуті знання з народознавчої лексики у своїй подальшій педагогічній діяльності. Отже, показниками даного критерію слід виділити: а) вміння репрезентувати себе через мовлення, здатність до ефективного спілкування в професійній діяльності; б) вміння застосовувати лексико-народознавчі знання у професійній діяльності.

Оцінно-діяльнісний критерій (К4) визначає здатність до аналізу і адекватної самооцінки власної самостійної діяльності. Показниками даного критерію слід виділити: а) самооцінка наявності народознавчої лексики у мовленні; б) взаємооцінка наявності народознавчої лексики у мовленні.

Аналізуючи досвід визначення науковцями рівнів сформованості лексико-народознавчої компетентності майбутніх учителів початкової школи та беручи за основу обґрунтовані критерії і показники, в ході констатувальної діагностики визначено доцільним виділити рівні сформованості лексико-народознавчої компетентності. Для визначення рівнів сформованості лексико- народознавчої компетентності майбутніх учителів початкової школи ми використовували різні способи контролю: бесіди, анкетування, вправи. Схарактеризуємо докладніше вправи, до яких вдавалися задля визначення сформованості рівнів лексико-народознавчих знань і вмінь майбутніх вчителів початкової школи. Зауважимо, що в загальній лінгводидактиці відсутній термін «ігрова мовленнєва (чи словесна) вправа». Відсутній він і в науковому обігу загальної педагогіки. Натомість психолого-педагогічна і лінгвістична література широко використовує такий термін, як вправа. Вправа визначається тлумачним словником як «розвиток певних якостей, навичок постійною, систематичною роботою; спеціальні завдання, що використовується для набуття певних навичок або закріплення певних знань» [10].

Під мовленнєвою вправою С. Шатилов розуміє «вправи у природній комунікації в різних видах мовленнєвої діяльності» [12]. М. Вайсбурд уважає що, «мовленнєві вправи спрямовані на вдосконалення процесу змістового сприйняття та досягнення певного рівня розуміння» [4]. На його думку, важливою особистістю мовленнєвих вправ є їх спрямованість на наближення навчальної діяльності до реального спілкування.

Проблемі типології вправ присвячено чимало досліджень вітчизняних і зарубіжних методистів (В. Бухбиндер, І. Грузинська, І. Рахманов, М. Ляховський, Й. Берман та ін.). Так, В. Бухбиндер визначає три типи мовленнєвих вправ: інформаційні, операційні та мотиваційні. Інформаційні вправи, на його думку, забезпечують осмислення та засвоєння мовного матеріалу; операційні розвивають автоматизм, перетворюють їх у навички; мотиваційні виробляю мовленнєві вміння та вдосконалюють їх у комунікації [3].

Аналіз літератури з дослідженої проблеми дає нам підстави стверджувати, що, готуючи матеріали для вправ, викладач має збалансувати їх за складність: 40% - складний, 30% - середній, 20% - задовільний, 10% - низький рівня складності, що відображатиме співвідношення різних за рівнем сформованості відповідних компетентностей студентів.

Проілюструємо прикладом.

Вправа 1. «Завдання на знання застарілих слів»

Хід виконання. Студентам було запропоновано 6 питань лексико-народознавчого характеру, у межах яких вони мали виявити, історизми до поданих понять, підібрати сучасні українські синоніми до архаїзмів, пояснити значення слів, дібрати по три синоніми до слів, вставити пропущенні букви у слова, встановити відмінність між словом і його значенням.

Значення:

1. Сукупність психологічно-ментальних та пове- дінкових ознак, особливостей, притаманних певній етнонаціональній спільноті.

2. Сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.

3. Позавиробнича сфера діяльності людей, пов'язана з задоволенням ними власних матеріальних та культурних потреб (житло, одяг, їжа, відпочинок). Він також охоплює звичаї, обряди, традиції, які відображають особливості життя конкретного класу, нації, народності, етнічної групи.

Вправа 2. «Спогади минулого»

Хід виконання. Прочитайте. З поданого тексту випишіть власне українські слова. Розкрийте їх значення, поясніть походження власне українських слів. Користуйтесь етимологічним словником.

Мама окинула поглядом хату й зупинили зір на покуті. На ньому яскраво святкувався рукодільний рушник. Великі ружі, вимережані дбайливими руками, красувалися на білій полотнині.

Вправа 3. «Завдання від стародавніх слов'ян»

Хід виконання. Студентам було подано завдання яке потрібно було розмістити у три колонки: чоловічий рід, жіночий рід, середній рід.

Процедура виконання. Записати дані іменники: намисто, им бір, вишиванка, кухоль, запаска, горнятко, бурлак, вінок, скриня, барильце. За двома словами (на вибір) скласти речення.

Вправа 4. «Відгадай слово»

Хід виконання. Студентам було роздано картки із зображенням народних свят. Їхнє завдання полягало відгадати, яке свято зашифроване на кожній картці і відповісти чи це свято є перехідним чи ні.

На основі цього, нами було розроблено рівні сформованості лексико-народознавчої компетентності майбутніх учителів початкової школи: високий, достатній, задовільний, низький, що визначаються не лише за ступенем сформованості компонентів і критеріїв їх вияву в самосвітній навчальній діяльності, а й урахуванням поступового ускладнення, розширення та варіювання сфер цієї діяльності, підвищенням складності вирішувальних навчальних завдань у професійному контексті.

Висновки і перспективи досліджень

Отже, знання критеріальної бази необхідні для стимулювання навчального процесу студентів закладів вищої освіти до підвищення рівнів лексико-народознавчої компетентності майбутніх вчителів початкової школи та самоствердження в обраній професії. Визначивши рівні сформованості лексико-народознавчої компетентності студентів ми змогли зрозуміти ставлення майбутніх вчителів до майбутньої педагогічної діяльності.

Виокремленні критерії, показники будуть використані у проведенні педагогічного експерименту з формування лексико-народознавчої компетентності майбутніх вчителів початкової школи.

Список використаних джерел

1. Баловсяк Н. В. Інформаційна компетентність фахівця. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2004. № 5. С. 21-28.

2. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1997. 252 с.

3. Бухбиндер В. А. О системе упражнений. Обучение иностранному языку как речевой деятельности в средней школе / Под. ред. А. А. Миролюбова. М.: НИИ содержания и методов обучения АПН. 1977. С. 22-30.

4. Вайсбурд Н. Д. Сопоставительное моделирование разных вариантов организации и проведения ролевой игры как способ определения их эффективности. Иностр. Яз. В шк. № 1. 2004. С. 15-19.

5. Гончаренко С. У. Про критерії оцінювання педагогічних досліджень. Шлях освіти. 2004. № 1. С. 2-6.

6. Калашнікова Л. М. Самореалізація особистості учня в позакласній виховній роботі: Навчально-методичний посібник. Харків: 2006. 100 с.

7. Кузьменко Н. В. Формування професійного самоствердження студентів технічних університетів у процесі позаауди- торної виховної роботи. Автореферат. Умань: 2014. 20 с.

8. Курлянд З. Н. Формирование и развитие профессиональной устойчивости учителя: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня докт. Пед. Наук: 13.00.01. Одесса, 1992. 39 с.

9. Меняйленко О. С. Розробка критерію сформованості професійної компетентності фахівців у автоматизованих навчальних системах. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: збірник наукових праць. Київ-Вінниця, 2010. Вип. 23.

10. Новий тлумачний словник української мови у 3-х т. К.: Аконіт, Т. 1, 2001. 926 с.

11. Почуєва О. О. Модилювання в теорії управління освітніми процесами. URL: http://virkafedra.ucoz.ua./ik4/ Pochueva.pdf

12. Шатилов С. Ф. Методика обучения немецкому языку в средней школе Ленинград: Просвещение, 1977. 295 с.

References

1. Balovsyak N. V. (2004). Informatsiina kompetentnist fakhivtsia. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. № 5. S. 21-28. [in Ukrainian].

2. Bespalko V. P. (1997). Osnovyi teorii pedagogicheskih sistem. Voronezh: Izd-vo VGU. 252 s. [in Russia].

3. Buhbinder V. A. (1977). O sisteme uprazhneniy. Obuchenie inostrannomu yazyiku kak rechevoy deyatelnosti v sredney shkole / Pod. red. A. A. Mirolyubova. M.: NII soderzhaniya i metodov obucheniya APN. S. 22-30. [in Russia].

4. Vaysburd N. D. (2004). Sopostavitelnoe modelirovanie raznyih variantov organizatsii i provedeniya rolevoy igryi kak sposob opredeleniya ih effektivnosti. Inostr. yaz. v shk. № 1. S. 15-19. [in Russia].

5. Goncharenko S. Y. (2004). Pro kryterii otsiniuvannia pedahohichnykh doslidzhen. Shliakh osvity. № 1. S. 2-6. [in Ukrainian].

6. Kalashnikova L. M. (2006). Samorealizatsiia osobystosti uchnia v pozaklasnii vykhovnii roboti: Navchalno-metodychnyi posibnyk. Kharkiv: 100 s. [in Ukrainian].

7. Kuzmenko N. V. (2014). Formuvannia profesiinoho samostverdzhennia studentiv tekhnichnykh universytetiv u protsesi po- zaaudytornoi vykhovnoi roboty. Avtoreferat. Uman: 20 s. [in Ukrainian].

8. Kurlyand Z. N. (1992). Formirovanie i razvitie professionalnoy ustoychivosti uchitelya: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stu- penya dokt. ped. nauk: 13.00.01. Odessa, 39 s. [in Ukrainian].

9. Meniailenko O. S. (2010). Rozrobka kryteriiu sformovanosti profesiinoi kompetentnosti fakhivtsiv u avtomatyzovanykh navchalnykh systemakh. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy: zbirnyk naukovykh prats. Kyiv-Vinnytsia, Vyp. 23. [in Ukrainian].

10. Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy u 3-kh t. (2001). K.: Akonit, T. 1, 926 s. [in Ukrainian].

11. Pochuieva O. O. (2005). Modyliuvannia v teorii upravlinnia osvitnimy protsesamy. URL: http://virkafedra.ucoz.ua./ik4/ Pochueva.pdf [in Ukrainian].

12. Shatilov S. F. (1977) Metodika obucheniya nemetskomu yazyiku v sredney shkole Leningrad: Prosveschenie, 295 s. [in Russia].

Размещено на Allbest.ru