Робота над християнськими мотивами: етап підготовки до сприйняття художнього твору (на прикладі новели О’Генрі "Дари волхвів")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Робота над християнськими мотивами: етап підготовки до сприйняття художнього твору (на прикладі новели О'Генрі «Дари волхвів»)

Мар'яна ІВАНЮК, здобувач наукового ступеня кандидата педагогічних наук кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника

У статті представлено результати експериментальної роботи проведеної у 7 класах на прикладі новели О'Генрі «Дари волхвів» щодо формування моральних цінностей школярів через художній текст в цілому й християнський мотив зокрема. Увагу зосереджено на етапі підготовки до сприйняття тексту та етапі роботи з текстом. Виокремлено культурологічний, інтерпретаційний та інтермедіальний підходи як засоби засвоєння знань літературознавчого характеру. Опрацьовано результати проведеної експериментальної роботи. Складено порівняльну таблицю, у котрій подано якісну та кількісну характеристику результатів.

Ключові слова: християнська філософія, християнський мотив, інтертекстуальний підхід, інтермедіальний підхід, фонові культурологічні зв'язки.

Работа над христианскими мотивами: этап подготовки к восприятию художественного произведения (на примере новеллы О'Генри «Дары волхвов»)

Марьяна Иванюк

В статье представлены результаты экспериментальной работы проведенной в 7 классах на примере новеллы О'Генри «Дары волхвов» по формированию нравственных ценностей школьников посредством художественного текста в целом и христианских мотивов в частности. Внимание сосредоточено на этапе подготовки к восприятию текста и этапе работы с текстом. Выделены культурологический, интерпретационный и интермедиальный подходы как средства усвоения знаний литературоведческого характера. Обработаны результаты проведенной экспериментальной работы. Составлена сравнительная таблица в которой представлены качественная и количественная характеристика результатов.

Ключевые слова: христианская философия, христианский мотив, интертекстуальный подход, интермедиальный подход, фоновые культурологические связи.

Work on christian motives: the stage of preparing for the perception of fiction (using O'Henry's short story “The Gifts of Magi” as the example)

Mariana Ivaniuk

Globalization processes bring changes to our society, which carry a series of objective and subjective threats, destroying worldview methodologies of modern youth in understanding the world, as well as negatively affecting the spiritual development of the individual. In fact, this calls to revise ideological milestones and appeal to spiritual and moral values, reflected in school curricula of both Ukrainian and foreign literature. Introduction of works based on Christian motives to school curricula requires new approaches to the study and analysis of fiction texts. This has motivated the necessity of research and development of educational materials to facilitate understanding of the integrity of a literary text containing Christian images, motives and values.

As an example, O'Henry's short story “The Gifts of Magi" taught in the 7^th grade has been chosen. The work on Christian motives is implemented in several stages. The stage of preparation for the perception of an artistic text is the first. The focus is to get students interested in the work. The next stage involves the work with a text, that presupposes reading, commenting, retelling etc. The final stage is an individual reflection, which allows all students to evaluate themselves in understanding what is being said at the lesson. Cultural, interpretative and inter- medial approaches as means of perception and understanding of Christian motives have been singled out during the research. The use of conversation, cultural backgrounds, vocabulary training, commentary reading contributes to getting interested in the work, and creates a foundation for the next step. The results of a formative experiment conducted in the 7 grades using O'Henry's short story “The Gifts of Magi" as the example have been discussed. Analysis of the results obtained, qualitative difference in the answers to the questions raised given by the students in experimental and control grades, indicates the appropriateness of using a productive conversation with an appeal to Christian philosophy. Application of intermedial and intertextual approaches to the study of the text shows a positive impact on the formation of moral values due to the artistic text itself and Christian motive / image in particular.

Keywords: Christian philosophy, Christian motive, intertextual approach, intermedial approach, cultural backgrounds.

Постановка проблеми

З огляду на зміни, що відбуваються в соціумі під впливом глобалізаційних процесів знижується загальна емоційність молоді, стримується духовний розвиток особистості [5, 124]. Це несе за собою ряд об'єктивних та суб'єктивних загроз, що руйнують світоглядні методології розуміння світу. Виходячи із такої констатації, переосмислення світоглядних орієнтирів, звернення до духовно-моральних цінностей стає прерогативою концепції національної освіти та повномірно відображається в шкільних навчальних програмах не тільки української, але й зарубіжної літератури.

Такі зміни декларують введення в шкільні програми творів, основою яких є християнський мотив, зосереджений на універсальних загальнолюдських цінностях. Все це вимагає від вітчизняної методики нових підходів до вивчення й аналізу художніх текстів (класичних та сучасних). Важливе значення у цьому процесі має відводитися роботі над сюжетами та образами в цілому, і біблійними зокрема. Біблійні образи і мотиви, їх рецепція у творчості письменників є спробою пошуку універсального імперативу людського буття та взаємовідносин, представлення духовної картини сучасності. Усе вище зазначене дозволяє стверджувати, що дослідження цього аспекту культури людства наразі є актуальним.

Аналіз основних досліджень і публікацій

Опрацьовані матеріали, зокрема праці П. Білоуса, О. Вертія, В. Матвіїшина, Л. Мацевко-Бекерської, Б. Шалагінова. Враховані ідеї, що стосуються питань християнських цінностей, моральних якостей, мотивів та образів висловлені в працях польських та українських дослідників В. Антофійчука, І. Бетко, Т. Вольніка, Ю. Ковбасенка, А. Козлова, А. Мартинець, З. Мітосек, В. Нямцу, Ф. Новака, М. Сініци, Л. Удовиченко, А. Чупринської дають можливість констатувати факт, що роль християнської філософії, як складової фонових знань, є основою до розуміння та застосування поняття християнський мотив школярами під час роботи з художнім твором на етапі підготовки до сприйняття тексту.

Постановка завдання. Метою даної статті є визначення впливу та ролі фонових знань у розумінні поняття християнський мотив школярами під час роботи з художнім текстом.

Виклад основного матеріалу

Прийнято вважати (І. Бех, О. Мелентьєв, М. Пічкур), що в шкільному середовищі завдання духовноморального виховання учнів здійснюється, в основному, через позакласну та гурткову роботу. Разом з тим, спираючись на дослідження О. Ісаєвої, Л. Мірошниченко, Л. Удовиченко та інших науковців, можемо стверджувати, що важливу роль у становленні особистості та духовному вихованні учнів відіграють предмети гуманітарного циклу, зокрема предмет «Зарубіжна література».

Знайомство з християнськими мотивами на уроках «Зарубіжної літератури» в 5-7 класах носить пропедевтичний характер і є фрагментарним. Глибше осмислення християнської філософії, християнських мотивів і образів відбувається на уроках літератури в старших класах.

Робота над християнськими мотивами реалізується в кілька етапів. Як правило, розпочинається вона із підготовки до сприйняття художнього тексту. Для прикладу зупинимося на роботі з новелою О'Генрі «Дари волхвів», яка вивчається у 7 класі.

Аналіз ряду новел американського автора дав можливість виокремити структурну спільність щодо своєрідності їх побудови. До їхнього числа належать:

1) інтертекстуальність як співприсутність в одному тексті двох або більше текстів (наприклад, біблійні притчі, історії у тексті новели через наявність цитат, алюзій, плагіату тощо);

2) гіпертекстуальність, яка проявляється у проектуванні релігійних тисячолітніх звичаїв на життя героїв твору - наших сучасників.

3) паратекстуальність як відношення тексту до свого заголовка, післямови, епіграфа;

4) метатекстуальність як коментуюче й часто критичне посилання на свій передтекст;

5) архітекстуальність, що може усвідомлюватися як жанровий зв'язок текстів [1, 83].

Такі чинники дозволяють казати про наявність інтертекстуальних елементів у новелах О'Генрі.

З огляду на це аналіз новел, зокрема тексту «Дари волхвів», потребує звернення до інтертекстуального аналізу. Для цього необхідно звернутися до фонових знань, оскільки вони дозволять повномірно зрозуміти глибокий зміст новели та відчути майстерність митця у представленні та розкритті змісту християнських мотивів.

Для досягнення позитивних результатів повноцінного та глибокого сприйняття художнього твору та розуміння введених у нього християнських мотивів важливою є роль попередньої підготовки, що і зумовлює потребу розробки методики даного етапу роботи з текстом. Зазвичай така робота розпочинається із етапу підготовки до сприйняття тексту.

Перед вчителем на цьому етапі поставлено завдання: «створити необхідний емоційний фон, пробудити аналітичну думку та уяву учнів, підготувати їх до повноцінного та глибокого сприйняття художнього твору» [2, 119], а саме: «активізувати асоціативне мислення, <...> дати настанову на ознайомлення школярів із художнім твором передати учням необхідний фонд знань, що пожвавить їхній інтерес до читання тексту, активізує мислення, допоможе їм долучитися до процесу формування особистісного ставлення до явищ дійсності» [5, 124]. Саме від правильності сформованих і поставлених завдань вчителем, вирішується проблема зацікавлення учнів художнім твором. Для цього вчитель формує уявлення учнів про письменника та історію створення новели, зосередивши увагу на візуалізації (мультимедійні презентації, фрагменти навчальних фільмів, репродукції картин, музичний супровід).

На цьому етапі ввести учнів у світ християнських мотивів може допомогти розповідь вчителем біблійної історії, яку знаходимо у Євангелії від Матвія (2:1-12) - Поклоніння волхвів: «Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим. І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись? Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так: І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський. Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря. І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому. Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи. І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну. А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі» [7, 8-9].

Така робота допоможе сформувати інтерес та створити відповідний мікроклімат у класі, що послужить хорошою основою для подальшої роботи.

Наступним етапом є робота з текстом, яка у 7 класі передбачає читання, коментар, словникову роботу, переказ, розповідь тощо.

Отже, сюжет новели О'Генрі «Дари волхвів» побудований на інтерпретації біблійної історії «Піднесення подарунків». Мова йде про Новий Заповіт і зокрема про історію народження Ісуса Христа, якому мудреці зі Сходу, приведені зіркою, принесли найдорожчі подарунки: золото, ладан і миро (смирну). Ця біблійна історія американським автором ретранслюється у сучасний йому час і отримує у тексті новий акцент. З цього приводу А. Мартинець зазначає: «Біблійна історія трансформована у сучасний авторові час і яскраво вип'ятила соціальні проблеми» [6, 205]. Американський автор представляє читачеві найбіднішу та водночас найбагатшу сім'ю бо вона має найбільший скарб - любов.

Поруч з біблійною історією про народження Богочоловіка, О'Генрі зосереджує увагу на заповідях божих, зокрема на найважливішій із них - заповіді Любові, бо як значиться у Біблії, нею світ стоїть. Акцент на таких інтертекстуальних елементах дозволить учням зрозуміти сутність християнських мотивів представлених у творі.

Передбачається, що системність використання методичних прийомів у роботі з християнськими мотивами забезпечить розуміння, засвоєння та формування відповідних морально-етичних якостей у школярів.

Для перевірки даної гіпотези щодо сприйняття, розуміння та застосування усвідомленого наповнення поняття християнський мотив учнями основної школи проведено педагогічний формувальний експеримент. У даній статті розглянемо результати формувального експерименту проведеного з урахуванням результатів констатувальних зрізів у 7 класах (всього - 251 учень), котрі були розподілені на експериментальні та контрольні класи (ЕК - 127 учнів, КК - 124 учні). Навчання в експериментальних класах відбувалося за експериментальною програмою, у контрольних - за традиційною методикою. У контрольних класах робота з текстом базувалася на інформації, пропонованій підручником, переказі та зачитуванні окремих фрагментів новели і відповіді на сформовані вчителями питання.

У експериментальних класах вчителі для роботи використовували ширшу інформацію, яка дозволила формувати у школярів фонові знання, наприклад, для пояснення інформації, пов'язаної з біблійною історією вчитель використав наступний текст: «Волхви подарували Ісусу золото як символ визнання його царем на знак земної влади. Ладан - як знак Божественного походження і небесної влади і ми бачимо, як у храмах підноситься кадильний дим. Третій дар - миро. Фактично волхви пророкують смерть Ісуса. А ми знаємо, що смерть Христа - то смерть жертовна, бо Він прийшов, щоб принести Себе в жертву за кожного з нас» [8].

У роботі над текстом у контрольних класах робота базувалася на читанні та переказі твору, у окремих випадках вчитель використовував словникову роботу.

Вчителі експериментальних класів у поясненні поняття «християнський мотив» особливу увагу приділили інтермедіальному підходу. Для цього зверталися до різних видів мистецтва, зок- рема: музики (Ф. Шуберт «Аве Марія», Й. С. Бах «Меса сі мінор»), кінематографу (уривок фільму «Дари волхвів» (2010, реж. Ліза Мулкахі), малярства (Альбрехт Дюрер «Поклоніння волхвів», Лоренцо Монако «Поклоніння волхвів», Гвідо Рені «Поклоніння пастухів», скульптури (Ніколо Пізано «Різдво» та «Поклоніння волхвів», Мішель Ангьє «Різдво», Антоніо Гауді «Різдво»). Окремим елементом зацікавлення учнів на уроці слугують колядки, наприклад, «Небо і Земля нині торжествують», «Три славнії царі», «Шедше тріє царі (Три царіє со дари)» тощо).

Звернення до таких елементів дозволили не тільки зрозуміти теоретичне поняття, але і глибше збагнути зміст тексту американського автора, осягнути підтекстову складову новели.

Вважаємо за доцільне наголосити на тому, що використання інтермедіальних елементів у роботі над християнськими мотивами, дозволило сформувати дискусію, яка у своєму результаті формує як креативне, так і критичне мислення школярів.

Як у експериментальних, так і в контрольних класах вчителі зверталися у своїй роботі до бесіди. Репродуктивна бесіда базувалася на питаннях:

1. Хто такі волхви?

2. Які дари вони принесли Дитяті Ісусу?

3. Що ці дари символізували?

4. Це були дари чи подарунки?

5. Що таке жертва і жертвоприношення?

6. Чи завжди жертви оправдані?

Для точних та конкретних відповідей на питання № 1, № 4, № 5 учням було запропоновано з'ясування значення слів «волхв» / «мудрець», «дар» / «подарунок», «жертва» / «жертвоприношення». Словникова робота проводилася за необхідності, учні показали високий рівень розуміння розмежування даних понять, наводили приклади.

Для забезпечення відповідей на питання № 2, № 3 та № 6 учням вчителями експериментальних класів було запропоновано прочитати уривок з тексту: «Волхви, ті, що принесли дари немовляті у яслах, були, як ви знаєте, мудрі люди, надзвичайно мудрі люди. Вони винайшли звичай робити різдвяні подарунки. Бо вони були мудрі, і дари їхні були мудрі, не виключено, що їх можна було навіть замінити, якщо траплялися два однакових подарунки. А я розповів вам нічим не примітну історію про двох дурненьких дітей, які жили у во- сьмидоларовій квартирі і зовсім немудро пожертвували одне для одного найдорожчими своїми скарбами. Але до відома мудреців наших днів слід сказати, що з усіх, хто робив подарунки, ці двоє були наймудріші. З усіх, хто приносить і приймає дари, наймудріші тільки такі, як вони. Це всюди так. Вони і є волхви» [4].

Якщо в контрольних класах відповіді на питання були простими, то у експериментальних учні приходили до висновків щодо вчинку Джима та Делли. На перший погляд можемо зробити висновок про певну безглуздість, куди більше навіть про злий жарт долі та певну іронію недоцільності подарунків. Тому важливою є підготовка до сприйняття новели, на що наводить думка Б. Шалагінова, який вважає, що використання міжлітературних (інтертекстових) зв'язків у літературі є необхідною методологічною складовою літературного процесу. Та, «на відміну від дорослого, дитина не здатна сприймати твір в плані метатексту. Вона сприймає його як первісний, остаточний і абсолютно самодостатній текст, без кількашарової історичної підкладки» [3, 13]. З огляду на це така аналітична робота вимагає врахування ряду важливих елементів, серед яких є апелювання твору до біблійного матеріалу, що базується на коментованому читанні та компаративному зіставленні.

Евристична бесіда, проведена вчителями передбачала міркування над питаннями:

1. Чи правильно вчинили герої, пожертвувавши найдорожчим заради іншого?

2. Що Ви могли б запропонувати у якості різдвяного подарунку другові?

3. Чи варто людині відмовлятися від того, що їй дорого заради когось?

Міркування над питаннями такого характеру дали можливість учням зануритися у власний світ почуттів та мотивів поведінкового вибору і порівняти їх із тим. Що зробили герої твору, керовані християнською мораллю.

Так, працюючи над текстом новели вчитель В. Петрик зосередила увагу на коментуванні «скарбів» молодого подружжя, навівши цитати порівнянь із тексту, котрі знову відносять школяра до біблійних алюзій. Прикладом цього служить фрагмент прийняття рішення героїв щодо придбання подарунків. Вчитель підкреслює, що автор тексту ставить філософське питання читачеві: «Що більше - вісім доларів в тиждень або мільйон в рік? Математик або мудрець дадуть вам неправильну відповідь Волхви принесли дорогоцінні дари, але серед них не було одного» [4]. Акцентуючи на даному фрагменті, словесник підводить учнів до розуміння найважливіших понять в християнській філософії - християнських мотивів «любові» та «жертовності». Для підтвердження сказаного у класі звучить звернення до 1-ого Послання св. ап. Павла до Коринтян (13:4 - 13) сказано: «Любов багато терпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не підноситься, не пишається, не шукає свого, не дратується, не мислить зла, не радіє неправді, а втішається істиною, все покриває, всьому вірить, на все сподівається, все переносить. Любов ніколи не закінчується... Тепер є ці три: віра, надія, любов; але любов з них найбільша» [7, 219-220]. Ця цитата дозволила розпочати дискусію на тему: «Що таке любов?», що стало завершальним етапом роботи і своєрідною рефлексією школярів, яка дозволила кожному учневі оцінити себе у розумінні того, про що йшлося на уроці. Учні по-різному давали відповіді на це питання:

1) любов - жертовність;

2) любов - взаєморозуміння;

3) любов - прихильність.

Такі відповіді школярів дозволили переконатися у тому, що сутність поняття християнський мотив, у даному випадку мотив «жертовності» та мотив «любові» учні зрозуміли.

Опрацювавши відповіді учнів на вищевказані питання було зроблено такі висновки. Учнями експериментальних класів було показано високий та достатній рівень розуміння християнських мотивів, також їм вдалося пов'язати біблійну історію та художній текст. Відповідаючи на останнє питання: «Чи завжди жертви оправдані?» школярі пояснили, що жертви головних героїв Джима та Делли оправдані, оскільки вони віддали найцінніше, щоб зробити приємність один одному. В такий спосіб учням вдалося виокремити два християнських мотиви «любов» та «жертовність».

Якісна різниця у відповідях учнів експериментальних і контрольних класів на поставлені питання (див. табл.) вказує на доцільність використання репродуктивної бесіди із зверненням до християнської філософії, використання інтермедіальних та інтертекстуальних підходів при вивченні тексту мають позитивний вплив на формування моральних цінностей школярів через художній текст вцілому та християнський мотив зокрема під час вивчення новели О'Генрі «Дари Волхвів».

Таблиця 1.