Сутнісна характеристика структурно-функціональної моделі становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутнього педагога

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Дали

Сутнісна характеристика структурно-функціональної моделі становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутнього педагога

Тетяна Антоненко, доктор психологічних наук, доцент

Стаття присвячена проблемі становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців. Розглядається структурно-функціональна модель та програма становлення ціннісно-смислової сфери особистості. Онтологічний контекст дослідження ціннісно-смислового виміру людини, використання наукових положень методології соціального конструктивізму зумовили розгляд особистості як суб'єкта-творця в процесі власної життєдіяльності. Це дозволило в якості провідних методологічних підходів до розробки моделі ціннісно-смислової сфери особистості обрати системний, діяльнісний, суб'єктний, синергетичний, феноменологічний, герменеетичний, які розглядаються як комплементарні (взаємодоповнювані). Представлена модель ціннісно-смислової сфери особистості включає концептуальний, змістовно-технологічний, критеріально-результативний блоки та ґрунтується на низці відповідних принципів. Важливим складником змістовно-технологічного блоку моделі є програма становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців, яка передбачає відповідне змістовне наповнення та реалізацію завдяки певним технологіям, формам та методам роботи. Представлені критерії оцінки ефективності програми становлення ціннісно-смислової сфери особистості.

Ключові слова: ціннісно-смислова сфера, методологічні підходи, механізми становлення ціннісно-смислової сфери особистості, інтеріоризація, ідентифікація, інтерналізація, рефлексія, аутопоейзіс, емоційна включеність, діалогічне спілкування.

The essential characteristic of the structural and functional model of the forming of future teacher's personality value and sense sphere

Tetiana Antonenko,

The article is devoted to the problem of the formation of the value and sense sphere of the future specialists. The structural and functional model and the program of the formation of the value and sense sphere of the personality are considered. The ontological context of the study of the value and sense dimension of a person, and the use of the scientific principles of the methodology of social constructivism led to the consideration of the personality as a subject and a creator in the process of one 's own life. This allowed the author to choose systems, activity, subjects, synergy, and phenomenological and hermeneutical approaches, which are considered as complementary, as the leading methodological approaches to the development of the model of the value and sense sphere of the personality. The presented model of the value and sense sphere of the personality includes conceptual, substantive and technological, criterion and effective blocks and is based on a number of relevant principles. An important component of the substantive and technological block of the model is the program for the formation of the value and sense sphere of the future specialists ' personality, which provides for relevant content and implementation thanks to certain technologies, forms and methods of work. The criteria for evaluating the effectiveness of the program of formation of the value and sense sphere of the personality are defined. The content of the program focuses on purposeful work on updating the social and role positions of the future educators in order to increase their connections with indicators of the deep spiritual and moral values; actualization of the values of the professional image of the world.

Key words: value and sense sphere, methodological approaches, mechanisms of the formation of the value and sense sphere of the personality, interiorization, identification, internalization, reflection, autopoiesis, emotional inclusion, dialogic communication.

Вступ

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями.

Діяльні спий контекст становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців спирається на класичні позиції психології про те, що смислу неможливо навчити, його можна лише розкрити чи віднайти у процесі розвитку особистості (О. Леонтьев); неможливо навчити студентів цінностей та смислу - вони повинні самі проживати, засвоювати, трансформувати ці утворення (В. Франкл). Відповідно актуалізується необхідність включення студентів у смислопошукову діяльність, яка може бути здійснена у процесі реалізації завдань відповідної програми, зміст та технологічне забезпечення якої розроблено згідно результатів експериментальної верифікації психологічних засад становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковане вирішення даної проблеми і на які спирається автор.

Серед найбільш ґрунтовних наукових праць, присвячених ціннісно-смисловій сфері особистості, слід назвати роботи О. Бреусенко, Ж. Вірної, Т. Вілюжаніної, Л. Волинської, 3. Карпенко, Є. Кубарєва, О. Манчиліної, Ю. Пелеха, Л. Потаніної, Н. Саліхової, Н. Самикіної, А. Серого, А. Шарова, М. Яницького, в яких розкрито: сутність та структура, особливості процесу формування та розвитку ціннісно-смислової сфери особистості; причини деформації ціннісно-смислової сфери особистості; детермінанти становлення ціннісно-смислової сфери людини на різних етапах онто- генезу. У науковій літературі представлено різні підходи до розробки та впровадження моделі становлення (формування, розвитку) ціннісно-смислової сфери особистості.

Так, зокрема, М. Яницький та А. Серий наголошують на необхідності створення можливостей для особистісного росту студентів, розвитку таких професійних якостей, як індивідуальна та культурна емпатія, інтенціональність, аутентичність, а також формування професійної системи ціннісних орієнтацій та професійного образу світу [7]. Означені автори акцентують увагу на використанні практико- зорієнтованих та тренінгових форм навчання.

У дослідженні Ю. Пелеха запропоновано модель формування ціннісно- смислової готовності до майбутньої професійної діяльності, яка містить внутрішній та зовнішній рівні. На думку автора внутрішній рівень пов'язано із умовами внутрішньої інтелектуальної та емоційної діяльності щодо усвідомлення й прийняття цілей та засобів власного духовного розвитку, зовнішній - спрямовано на ознайомлення майбутніх фахівців із комплексом питань професійної етики, відповідальності, особистісного вибору та смислу життя [4].

Виділення раніше не вирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

Дослідження засвідчили нагальну потребу цілеспрямованої роботи щодо становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців в умовах освітнього середовища закладу вищої освіти. Актуальним на сьогодні є розробка структурно- функціональної моделі процесу становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців та відповідної програми, обгрунтування доцільності використання форм та методів роботи із студентською молоддю з урахуванням потенціалу відповідних психолого-педагогічних технологій, перевірка ефективності розробленої програми.

Мета статті полягає у розкритті сутності структурно-функціональної моделі та програми становлення ціннісно-смислової сфери студентської молоді.

ціннісний смисловий особистість педагог

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів

Аналіз наукової літератури щодо визначення сутності поняття “ціннісно-смислова сфера особистості” засвідчує варіативність наукових підходів у дослідженні означеної проблеми. З одного боку така ситуація пояснюється методологічним плюралізмом у виборі концептуальних засад наукових розвідок, з іншого - наявністю різних поглядів щодо родо-видових ознак досліджуваного феномена. Так, в якості родової ознаки представлено: системне (системно-структурне, інтегральне) особистісне утворення (А. Шаров, С. Соловйова, В. Дуб), сукупність смислових структур (Т. Вілюжаніна), функціональна система (Н. Самикіна, М. Серебрякова, Г. Чайка), система цінностей, похідних від цінностей смислів (Л. Потаніна), багаторівнева психічна реальність (О. Бреусенко). Родовою ознакою також визначено “багатофункціональний психологічний орган” (М. Яницький, А. Серий). Відзначимо, що в окремих дослідженнях останніх років ціннісно-смислова сфера особистості просто ототожнюється із системою цінностей (І. Субашкевич) [1].

Отже, у більшості наукових робіт в якості родової ознаки фігурує інтегративне особистісне утворення, видові ознаки переважно представлено цінностями, ціннісними орієнтаціями, особистісними смислами.

Аналіз наукових підходів до розробки моделей становлення (формування, розвитку) ціннісно-смислової сфери фахівців різного профілю (М. Яницький, А. Серий, Ю. Пелех та ін.) свідчить про те, що більшість з них характеризується схожими структурними елементами, які конкретизуються залежно від специфіки базових теоретичних положень, особливостей професійної спрямованості майбутніх фахівців, умов реалізації на практиці розроблених ідей.

Інваріантними складниками усіх моделей є методологічні засади та принципи, умови реалізації, етапи та рівні становлення (формування, розвитку) досліджуваного феномену, механізми, функції, прогнозовані результати, критеріальна база. Процес становлення ціннісно-смислової сфери особистості має бути спрямовано на створення оптимальних умов щодо осмислення та внутрішнього прийняття цінностей відповідного професійного середовища.

Розроблену модель визначено як структурно-функціональну, оскільки вона відображає причинно-наслідкові зв'язки між елементами моделі та їхнє функціональне значення (Рис. 1).

Представлена модель включає такі блоки: концептуальний, змістовно-технологічний, критеріально-результативний.

Концептуальний блок репрезентує мету та методологічні засади структурно- функціональної моделі становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців. Мета розроблено моделі полягає в актуалізації та використанні в освітньому середовищі закладів вищої освіти закономірностей процесу становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців, завдання - обґрунтування етапів, механізмів та технологій здійснення досліджуваного процесу.

Методологічними засадами розробки моделі становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців визначено психологічні детермінанти досліджуваного процесу (культура як метасистема, духовність (совість, віра, моральна свідомість), ідеал); положення постнекласичної психології, конструктивістський підхід, екзистенціально-аналітична теорія особистості, гуманістична психологія; базові положення релевантних предмету дослідження наукових підходів, зокрема таких як системний, діяльнісний, суб'єктний, синергетичний, феноменологічний, герменев- тичний, аксіологічний, культурологічний підходи.

Системний підхід дозволяє розглядати ціннісно-смислову сферу майбутніх фахівців як цілісну, динамічну систему, що характеризується відповідними зв'язками між її елементами, стійкими взаємозв'язками із метасистемою, в якості якої визначено культуру. Діяльнісний підхід визначає взаємозумовленість ціннісно-смислової сфери особистості майбутнього фахівця та таких сфер діяльності, як навчальна, квазі- професійна, соціально-культурна, власне професійна. Синергетичний підхід зумовлює визнання нелінійності становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців за усіма критеріями, спрямованість студентів на самоорганізацію ціннісно-смислової сфери. Особистісно зорієнтований підхід згідно гуманістичної парадигми освіти акцентує увагу на особистості студента, його мотивах та установках, зумовлює орієнтацію на створення умов для особистісного та професійного росту та

Рис.1. Структурно-функціональна модель становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутнього фахівця.

Феноменологічний підхід спрямовує форми та методи практичної роботи на суб'єктивні аспектів досвіду майбутніх фахівців, їхні переживання. Герменевтичний підхід пов'язано із організацією роботи із смислами, які репрезентовано у мовленні, дискурсі, тексті, символічних діях тощо, установкою на діалог, що передбачає інтерпретацію, тлумачення, на контекст. Аксіологічний підхід зумовлює визнання ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців як підґрунтя професійної підготовки у закладі вищої освіти, актуалізацію ціннісно-смислових детермінант професійної підготовки майбутніх фахівців, що забезпечує світоглядну основу їхньої майбутньої професійної діяльності та соціально-особистісного розвитку. Культурологічний підхід забезпечує орієнтацію досліджуваного процесу на цінності культури, використання артефактів культури у технологічному забезпеченні відповідної програми.

Структурно-функціональна модель становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців ґрунтується на низці відповідних принципів: загальних (системність, цілеспрямованість, послідовність, доступність, верифікованість), специфічних (гуманізації та людиноцентризму, одухотворення та культуро- відповідності, ідеалотворення, діалогічності, комплементарності).

Змістовно-технологічний блок представлено такими компонентами: етапи, психологічні механізми, функції та програма становлення досліджуваного феномену. Етапи становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців виокремлено з урахуванням принципів темпоральності, стадіальності, не лінійності: діагностично- прогностичний, розвивальний, корекційно-прогностичний. Досліджуваний процес має будуватися на механізмах становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців, а саме: інтеріоризація; ідентифікація; інтерналізація; рефлексія; аутопо- ейзіс; емоційна вшпоченість; діалогічне спілкування (внутрішній діалог). Відзначимо, щоінтеріоризація пов'язана, із прийняттям особистістю освітнього середовища закладу вищої освіти, узгодженням ціннісно-смислових установок та орієнтацій студента із вимогами освітнього середовища та майбутньої професійної діяльності; ідентифікація - привласненням цінностей професійної діяльності; інтерналізація - розширенням смислових меж власного “Я” та професійного образу світу для усвідомленої побудови перспектив власної професійної та соціально-культурної діяльності; рефлексія - самопізнанням, самооцінкою, переоцінкою та добудовою ціннісної системи; механізм аутопоейзіса - самовідтворенням та само добудовою ціннісно-смислової сфери особистості на основі кодетермінаціїзі світом культури як метасистемою; емоційна вшпоченість - переживанням як діяльністю, спрямованою на утворення особистісних смислів; діалогічне спілкування (внутрішній діалог) - виявленням активності студентів, репрезентацією їхніх ціннісно-смислових позицій, здатністю до особистісної антиципації.

Реалізація зазначених механізмів забезпечується такими функціями ціннісно- смислової сфери особистості майбутнього фахівця, як орієнтаційна, мотиваційна, функція цілепокладання, регулятивна, прогностична, адаптаційна. Особливо підкреслимо цілісність та взаємодоповнюваність означених функцій, необхідність орієнтації усієї практичної роботи на формування здатності майбутніх фахівців реалізовувати ці функції ціннісно-смислової сфери у професійному та соціальному становленні.

Важливим складником змістовно-технологічного блоку є програма становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців, яка передбачає відповідне змістовне наповнення та реалізацію завдяки певним технологіям, формам та методам роботи.

Критеріально-результативний блок представленої моделі репрезентовано такими компонентами, як рівні, критерії та результат становлення ціннісно- смислової сфери особистості майбутніх фахівців.

Ефективність програми становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців оцінювалися згідно таких критеріїв:

- індивідуальне ставлення майбутнього фахівця до системи цінностей (моральна сфера); сфера сімейних стосунків; сфера соціальних стосунків; сфера особистісного “Я”; природа й естетичні переживання особистості; прогностична сфера;

- ставлення до ідеалу (є ідеал, він потрібен; немає, не може бути, ідеал є недосяжним);

- місце ідеалу в картині світу суб 'єкта;

- наповненість ідеалу певним ціннісним особистісним смислом (духовно- моральним, цільовим, етичним, конкретним характерологічним змістом);

- спрямованість особистості (гуманістична і егоцентрична; часова перспектива);

- самоідентифікація (соціальні ролі, ціннісне ставлення до свого “Я”, цінності культури, цінність близького соціального оточення, моральні цінності, інтереси й захоплення, гедоністичні цінності, прогностичні уявлення особистості).

Результатом реалізації розробленої структурно-функціональної моделі, упровадження відповідної програми виступає позитивна динаміка за показниками критеріїв становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців, їхня здатність до реалізації функцій досліджуваного феномену.

Упровадження структурно-функціональної моделі становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців вимагало особливої уваги до змісту та технологічного забезпечення відповідної програми, основні напрямки якої визначено згідно результатів емпіричного дослідження ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців.

Програма становлення ціннісно-смислової сфери особистості складається з 9 занять (раз на місяць), кожне з яких представлено в єдності таких блоків, як емоційно-мотиваційний, орієнтаційно-розвивальний, рефлексивний.

Мета та завдання програми - сприяти становленню ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців, формування умінь самодіагностики, адекватної самооцінки, проектування професійного та особистісного життєвого шляху, сприяння становленню позитивного ставлення до себе як особистості та професіонала, усвідомленню значущості цінностей професійної діяльності.

Кожне заняття програми включає декілька обов'язкових етапів.

Початок роботи - розминка. Метою розминки, окрім створення робочого настрою в групі, є звернення до теми заняття. Розминка може також виконувати мотивувальну функцію в тому випадку, якщо закінчується експрес-обговоренням.

Робота за те мою. З урахуванням особливостей теми та релевантних до цієї теми технологій пропонується комплекс тренінгових вправ для індивідуального або групового виконання, індивідуальних завдань, організується дискусія, обговорюються результати самостійної роботи щодо виконання індивідуальних або групових завдань різного типу.

Рефлексивний етап переслідує дві мети: змістовне підведення підсумків заняття і здійснення рефлексії щодо перебігу та прогнозованих результатів заняття.

Формою репрезентації індивідуальних завдань, як правило, виступає письмова робота (письмова вербалізація власної точки зору), що сприяє більш ефективному усвідомленню тих чи інших питань становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців. Аналіз письмових робіт студентів розглядається як додатковий метод оцінки ефективності перебігу розробленої програми, узагальнення індивідуальної та групової динаміки відповідних показників.

Програмою передбачено використання наративних технологій, технологій логотерапії та ампліфікації.

Основними формами та методами роботи згідно змісту пропонованої програми визначено такі: інформування, тренінгові вправи, групові дискусії, індивідуальні завдання, в тому числі з використанням можливостей Інтернет; індивідуальні та групові консультації, рольове програвання, метод “проживання” критичних життєвих ситуацій, метод осягнення смислів Іншого (за Д.Леонтьєвим), метод незакінчених речень.

У процесі проведення занять доцільно використовувати такі прийоми, як метафоризація, емоційне зараження, візуалізація, аналіз притч, актуалізація світоглядного потенціалу мистецтва, художнє переживання (аналіз фрагментів літературних творів, творів живопису, кінофільмів).

Наукове-методинне забезпечення програми становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців має враховувати відповідні принципи організації взаємодії із студентами: діалогічної взаємодії, активності, зворотного зв'язку, забезпечення атмосфери свободи, випереджальності.

Наявність у процесі занять зворотного зв'язку (у сучасній термінології “фідбек” (feedback)) забезпечує можливість того, гцо “людина на основі досягнутого в процесі взаємодії з іншими людьми результату може коригувати свою подальшу поведінку, замінюючи використані способи впливу новими, які видаються більш ефективними” (О. Леонтьев).

Висновки і перспективи подальших досліджень

Представлена програма становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців грунтується на єдності та взаємодоповнюваності (комплементарності) прямого та опосередкованого впливів на свідомість особистості. У контексті динамічності та мінливості всіх сфер життєдіяльності суспільства, а особливо у період бурхливих трансформацій соціальних, політичних та економічних інститутів суспільства необхідно реалізовувати опосередкований вплив на свідомість особистості, що відповідає, з одного боку, базовим положенням постнекласичної наукової методології, з іншого - орієнтації психолого-педагогічноїтеорії та практики на суб'єктну забарвленість та індивідуальний розвиток усіх сфер особистості.

Результати нашої експериментальної роботи дозволяють зробити висновок, що саме діяльнісний аспект становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців становить важливу передумову успішності особистісного та професійного розвитку та саморозвитку майбутніх фахівців.

Література

1. Антоненко Т.Л. Становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутнього фахівця: монографія. К: Видавництво “Педагогічна думка”, 2018. 412 с.

2. Бауман 3. Текучая современность / Пер. с англ, под ред. Ю.В. Асочакова. СПб.: Питер, 2008. 240 с.

3. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. М.: Добросвет, КДУ 2006. 389 с.

4. Пелех Ю.В. Ціннісно-смисловий концепт професійної підготовки майбутнього педагога: монографія. Рівне: Тетіс, 2009. 400 с.

5. Хамидов А.А. Общество знання как проблема социальной философии. Вопросы философии. 2017. №8. С. 43-53.

6. Чурсин Н.Н. Трансформации информационного пространства: вызовы системе образования / Н.Н.Чурсин // Информационное образование и профессионально-коммуникативные

технологии XXI века: сб. материалов III Междунар. научно-практ. конф., Одесса 9-11 сентября 2010 г. / Под общ.ред. В.Г.Спринсяна. Одесса: Друк. 2010. С.96-99.

7. Яницкий М. С., Серый А.В. Диагностика уровня развития ценностно-смысловой сферы личности: учеб, пособие. Новокузнецк: МАОУ ДПО ИПК, 2010. 102 с.

References

1. Antonenko T.L. Stanovlennia tsinnisno-smyslovoi sfery osobystosti maibutnoho fakhivtsia: monohrafiia. K: Vydavnytstvo “Pedahohichna dumka”, 2018.412 s.

2. Bauman 3. Tekuchaia sovremennost / Per. s anhl. pod red. Yu.V. Asochakova. SPb.: Pyter, 2008. 240 s.

3. Bodryiiar Zh. Symvolycheskyi obmen у smert / Zh. Bodryiiar. - M.: Dobrosvet, KDU 2006. - 389 s.

4. Pelekh Yu. V. Tsinnisno-smyslovyi kontsept profesiinoi pidhotovky maibutnoho pedahoha: monohrafiia. Rivne: Tetis, 2009. 400 s.

5. Khamydov A.A. Obshchestvo znanyia kakproblema sotsyalnoi fylosofyy. Voprosyfylosofyy. 2017. № 8. S. 43-53.

6. Chursyn N.N. Transformatsyy ynformatsyonnoho prostranstva: vyzovy systиme obrazovanyia / N.N.Chursyn // Ynformatsyonnoe obrazovanye y professyonalno-kommunykatyvnye tekhnolohyy XXI veka: sb. materyalov III Mezhdunar. nauchno-prakt. konf., Odessa 9-11 sentiabria 2010 h. / Pod obshch.red. V.H.Sprynsiana. Odessa:Druk. 2010. S.96-99.

7. Ianytskyi M. S., Seryi A.V. Dyahnostyka urovnia razvytyia tsennostno-smyslovoi sfery lychnosty: ucheb. posobye. Novokuznetsk: MAOU DPO YPK, 2010. 102 s.

Размещено на Allbest.ru