Глобалізація вищої освіти в Республіці Корея: стратегічні напрямки розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глобалізація вищої освіти в Республіці Корея: стратегічні напрямки розвитку

Джі Йон Бе

Університет митної справи та фінансів

м. Дніпро, Україна

Вперше описано стратегічні напрямки розвитку вищої освіти в Республіці Корея: структурна реформа університетів, політика академічного і промислового співробітництва, підтримка студентів, які шукають роботу або розпочинають свою трудову діяльність, активізація корейського масового відкритого освітнього онлайн сервісу MassiveOpenOnlineCourse. Встановлено, що зазначені стратегічні напрямки розвитку вищої освіти корелюють з глобалізацією корейської освітньої системи в цілому та з її головними завданнями щодо посилення мультикультурної освіти; підтримки студентів, які переїхали з Північної Кореї; розширення офіційної допомоги на розвиток в освітньому секторі, просування програм студентських обмінів та найкращих міжнародних студентів. Встановлено і описано сутність кожного із стратегічних напрямків розвитку вищої освіти в Республіці Корея, а також обґрунтовано глобалізацію вищої освіти як її особливість, що допомагає актуалізувати її сутність та сприяє кращому розумінню її місії та особливостей у глобалізованому світі. Доведено, що динамічна за своєю суттю сама ідея глобалізації вищої освіти передбачає врахування різних сторін суспільно- економічного розвитку у горизонтальній (глобальний (наднаціональний) / регіональний / національний контекст) та/або вертикальній площинах (глобальний ^ регіональний ^ національний контексти). Подальшого розвитку дістали також положення щодо нових форм навчання та співробітництва.

Ключові слова: глобалізація вищої освіти, структурна реформа університетів, політика академічно-промислового співробітництва, корейський масовий відкритий освітній онлайн сервіс MassiveOpenOnlineCourse.

ГЛОБАЛИЗАЦИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В РЕСПУБЛИКЕ КОРЕЯ: СТРАТЕГИЧЕСКИЕ НАПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЯ

Джи Йон Бэ

Университет таможенного дела и финансов

г. Днепр, Украина

Впервые описаны стратегические направления развития высшего образования в Республике Корея: структурная реформа университетов, политика академического и промышленного сотрудничества, поддержка студентов, которые ищут работу или начинают свою трудовую деятельность, активизация корейского массового открытого образовательного онлайн сервиса MassiveOpenOnlineCourse. Установлено, что указанные стратегические направления развития высшего образования коррелируют с глобализацией корейской образовательной системы в целом и с ее основными задачами касательно помощи на развитие в образовательном секторе, продвижения программ студенческих обменов и лучших международных студентов. Установлено и обосновано глобализацию высшего образования как его особенность, что помогает актуализировать его сущность и содействует лучшему пониманию его миссии и особенностей в глобальном мире. Доказано, что динамическая по своей сути сама идея глобализации высшего образования предполагает учет различных сторон социальноэкономического развития в горизонтальной (глобальный (наднациональный) / региональный / национальный контекст) и / или вертикальной плоскостях (глобальный ^ региональный ^ национальный контексты). Дальнейшее развитие получили также положения о новых формах обучения и сотрудничества.

Ключевые слова: глобализация высшего образования, структурная реформа университетов, политика академического и промышленного сотрудничества, корейский массовый открытый онлайн сервис MassiveOpenOnlineCourse.

АКТУАЛЬНІСТЬ РОБОТИ

вища освіта корея глобалізація

Ми живемо в новій парадигмі епохи четвертої промислової революції, коли речі, які ми могли бачити виключно у фантастичних фільмах, такі як штучний інтелект й Інтернет речей, стали частиною нашого повсякденного життя. Особливістю нової парадигми та відмінністю від інших слід визнати той факт, що саме через появу штучного інтелекту та роботів під її ексклюзивним впливом перебуває міжнародний (глобальний) ринок праці.

Четверта промислова революція поставила перед світом питання, як буде виглядати вища освіта в цьому інтелектуальному інформаційному суспільстві [1; 2; 3]? Чи зможуть університети відповідати соціальним запитам цієї нової епохи? Фактично, ми вже починаємо спостерігати невідповідність між університетською освітою і соціальними вимогами на тлі швидких змін у вітчизняному й міжнародному середовищах [4, 5]. Відповідно, університети постійно докладають зусиль до того, щоб випускники були адаптовані до потреб суспільства, а національні уряди застосовують безліч стратегій для підтримки цієї тенденції.

Науковцями визнана провідна роль освіти у трансформації суспільства до сталості [6], а отже університети відіграють і мають надалі відігравати ключову роль у креативній економіці, створюючи таланти, які можуть займатися творчою діяльністю конвергентно.

Теоретичні основи глобалізації вищої освіти досліджували у своїх працях як вітчизняні, так і зарубіжні науковці. Серед українських дослідників значну роль відіграють праці таких вчених як В. М. Боголюбов [7], І.С. Карпань [8], І.М. Коренева [6], О.О. Павленко [9], Н.С. Тимченко-Міхайліді [9], Ю.А. Скиба [10] та ін. Численні дослідження присвячені різним аспектам глобалізації вищої освіти, зокрема глобальним освітнім ресурсам, відкритій освіті тощо. Проте сама ідея глобалізації вищої освіти є динамічною за своєю суттю, оскільки передбачає врахування різних сторін суспільно- економічного розвитку - економічної, соціальної, особистісної - у горизонтальній (глобальний (наднаціональний) / регіональний / національний контекст) та/або вертикальній площинах (глобальний ^ регіональний ^ національний контексти). Саме тому для кожної країни є актуальним сьогодні пошук стратегічних напрямків розвитку вищої освіти, що допоможе актуалізувати її сутність та сприятиме кращому розумінню її місії та особливостей у гло- балізованому світі. Крім того, важливим є інтерпретація стратегічних напрямків розвитку вищої освіти в окремих регіонах світу та в окремих країнах, що стрімко розвиваються.

Метою статті є з'ясування стратегічних напрямків розвитку вищої освіти в Республіці Корея, встановлення і розкриття їх сутності, а також обґрунтування глобалізації вищої освіти як її особливості.

МАТЕРІАЛ І РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

У дослідженні використано низку теоретичних методів - аналіз, порівняння та систематизація змісту психолого-педагогічної, методичної, навчальної літератури, нормативних документів, структурно - системний аналіз, за допомогою яких було визначено стан розробленості проблеми глобалізації вищої освіти, встановлено сутність та схарактеризовано стратегічні напрямки розвитку вищої освіти в Республіці Корея; узагальнення теоретичних положень, інтерпретація - для обґрунтування глобалізації вищої освіти як її особливості.

На сьогодні вже загальновизнано, що одним із життєво важливих чинників, що визначають національну конкурентоспроможність, є здатність університетів випускати найкращих випускників, які відповідають вимогам суспільства. Ось чому уряди підтримують безперервні й випереджувальні структурні реформи, щоб університети були конкурентоспроможними та готовими до майбутнього суспільства.

Досліджуючи реформу освіти в Республіці Корея, з'ясовано, що уряд країни також наполягає на тому, щоб проект реформи освіти був спрямований на задоволення потреб суспільства. Представлений нижче невеликий перелік проектів реформи освіти вже дає уявлення про їх широкий структурний спектр та спрямованість. Ось деякі з них: проект «Поліпшення освіти в коледжі» / «AdvancementofCollegeEducation» (ACE +), проект «Університет для творчої Кореї» (CK) / «UniversityforCreativeKorea», проект «Програма навчання відповідно до потреб промисловості» / «PRogramforIndustrialneeds-MachedEducation» (PRIME); ініціатива для проекту «Коледж гуманітарних досліджень та освіти» / «Collegeofhumanities' ResearchandEducation» (CORE) та ініціатива «Лідери у проекті співробітництва «Промисловість - університет (коледж)» / «LeadersinIndustry-university (college) Cooperation» (LINC +) [4].

У ході дослідження публічних матеріалів Міністерства освіти Республіки Корея (www.moe.go.kr;http://english.moe.go.kr/) було з'ясовано, що Міністерство освіти визнає глобалізацію корейської освітньої системи в цілому, а тому визначає її головні завдання таким чином:

• посилення мультикультурної освіти;

• підтримка студентів, хто переїхали з Північної Кореї;

• розширення офіційної допомоги на розвиток в освітньому секторі;

• просування програм студентських обмінів та найкращих міжнародних студентів [4].

Що ж стосується глобалізації саме вищої освіти в Республіці Корея, то урядом визначено стратегічні напрямки розвитку, пов'язані, передусім, із розвитком інфраструктури університетів та електронним навчанням, посиленням зв'язків із ринком праці. Йдеться про:

• структурну реформу університетів;

• політику академічного і промислового співробітництва та підтримку студентів, які шукають роботу або розпочинають свою трудову діяльність;

• активізацію корейського масового відкритого освітнього онлайн сервісу MassiveOpenOnlineCourse (K-MOOC).

Розглянемо кожен із стратегічних напрямків розвитку вищої освіти Республіки Корея.

У рамках структурної реформи університетів передбачається, зокрема: 1) впровадження більш релевантної політики у галузі вищої освіти та активізація другого туру університетських структурних реформ; 2) реформування програм фінансової підтримки університетів; 3) заохочення об'єднання університетів та їх закриття; 4) покрокове оцінювання для забезпечення об'єктивної діагностики; 4) індивідуальне оцінювання на основі характеристик університету; 5) використання результатів оцінювання; 6) сприяння розвитку місцевих університетів шляхом розробки спеціалізованих для регіональних галузей навчальних планів [4].

Концептуальні ідеї базуються на тому, що буде надаватися підтримка не тільки окремим університетам, а й заохочуватимуться спільні зусилля університетів, а також злиття і закриття університетів. Шляхом злиття і закриття університетів їх розмір можна стабільно підтримувати в оптимальному діапазоні. Також будуть пропонуватися різні стимули.

Оцінювання на другому турі впровадження структурних реформ передбачається проводити в два етапи, кожен з яких служить різним цілям. На першому етапі діагностується «здатність до самостійного нарощування потенціалу» кожного університету на основі їх власного аналізу стратегії свого розвитку, а також наявність базових елементів для роботи в якості саме інституту вищої освіти.

Якщо університет буде обраний в якості «автономного реформованого університету», він зможе продовжувати працювати на основі власного плану активного розвитку. Міністерство освіти Республіки Корея планує надавати повну адміністративну та фінансову підтримку таким «автономно компетентним» університетам для поетапного оцінювання з метою забезпечення об'єктивної діагностики.

Щодо впровадження політики академічного і промислового співробітництва та підтримки студентів, які шукають роботу або розпочинають свою трудову діяльність, то визначено такі завдання: 1) просування «університетів, пов'язаних з бізнесом» та «підприємств, пов'язаних з університетами»; 2) реалізація програми «Лідери у співробітництві «промисловість - університет» (LINC+); 3) сприяння департаментам, які керуються соціальним замовленням, шляхом гарантування працевлаштування вступникам до університетів; 4) реалізація «Програми навчання відповідно до потреб промисловості» (PRIME); 5) активізація університетських стар- тапів; 6) розвиток кар'єри та вдосконалення професійної компетентності шляхом систематичної неперервної освіти впродовж кар'єри [4].

Стратегічний напрямок розвитку вищої освіти «активізація корейського масового відкритого освітнього онлайн сервісу MassiveOpenOnlineCourse» (K-MOOC) передбачає, що буде здійснено: 1) надання якісних університетських лекцій для всіх безкоштовно; 2) розробку лекцій з підготовки до четвертої промислової революції; 3) оффлайн зустрічі з видатними вченими; 4) впровадження й розповсюдження як освітньої платформи для майбутнього мобільного додатку K-MOOC; 5) співробітництво між корейськими університетами у ланцюжку «знання - освіта» шляхом розробки й запровадження лекцій для сервісу K-MOOC; 6) глобальне поширення корейського масового відкритого освітнього онлайн сервісу MassiveOpenOnlineCourse (K-MOOC).

Слід визнати стратегічно і тактично правильним напрямок на активізацію роботи корейського масового відкритого освітнього онлайн сервісу K- MOOC, який у період стартапів і нарощування у відкритому доступі безкоштовних тематичних освітніх ресурсів пропонує: необмежений доступ до освіти (Massive), відкритий для всіх (Open), через Інтернет (онлайн), і це лекції із заздалегідь визначеною метою навчання (навчальний курс). K-MOOCуможливлює інтерактивне навчання, а отже дозволяє проводити такі сесії, як «питання ^ відповіді», дискусії та виконувати різноманітні завдання тощо. З моменту своєї появи в Сполучених Штатах у 2012 році, MOOCактивно запроваджується в Європі й Азії, і знаходиться на шляху просування по всьому світові.

Завдяки розвиненій інфраструктурі ІКТ та електронного навчання, рівню інформатизації вищої освіти в Кореї, Корейський масовий відкритий освітній онлайн сервіс MassiveOpenOnlineCourseрозпочав свою роботу 14 жовтня 2015 року з 27 лекцій від 10 провідних університетів Кореї. Станом на 2017 рік K-MOOCналічує близько 300 лекцій від 70 університетів. Своїми високоякісними лекціями K-MOOCвпроваджує інновації у сфері вищої освіти та сприяє розвитку безперервної освіти в Кореї.

Підтвердженням вищенаведеної думки є той факт, що платформа зареєструвала 32 мільйони відвідувань і 280 000 підписок на лекції (станом на червень 2017 року), відображаючи зростання інтересу з боку тих, хто навчається.

Вивчення віку зареєстрованих користувачів свідчить, що користувачі K-MOOCрівномірно розподілені за всіма віковими групами: група до 20 років становила 15% респондентів, група респондентів віком у 20 років склала 36,9%, група респондентів віком у 30 років - 16,3%, група респондентів віком у 40 років - 16, 8%, а група респондентів віком у 50 років і старше становила 14,9%.

У ході дослідження з'ясовано, що на додаток до вже існуючих у сервісі K- MOOC143 лекцій у 2017 році у рамках підготовки до четвертої промислової революції Міністерство освіти Республіки Корея планувало розробити як мінімум ще 160 нових лекцій, щоб довести загальну їх кількість до 300 або й більше лекцій [4].

Нові лекції, додані до сервісу K- MOOCу 2017 році, включають лекції, пов'язані з четвертою промисловою революцією, зокрема щодо масивів даних, а також лекції з різних предметів, таких як: гуманітарні науки, кореєзнавство, навчальні дисципліни, які важливі для ринку праці регіонально, тощо. Міністерство освіти Республіки Корея очікує, що розширення сервісу K- MOOCдасть змогу обслуговувати різні в епоху четвертої промислової революції і, таким чином, сприятиме навчанню людей у підготовці до майбутнього.

На основі вивчення публічної інформації та документальних джерел можна дійти висновку, що саме тому Міністерство постійно зацікавлене в широкій підтримці високої якості лекцій.

Також з метою залучення до послуговування K- MOOCпостійно університетами, що співпрацюють з сервісом, проводяться різноманітні заходи, на яких передплатники K-MOOC, зокрема в Університеті Ханянг (HanyangUniversity), проводять зустрічі з метою підвищити інтерес до оффлайн зустрічей з професорами, які відзначилися, читаючи лекції шляхом використання K-MOOCособисто.

Отже, слід констатувати, що поширення корейського масового відкритого освітнього онлайн сервісу MassiveOpenOnlineCourseуможливлює подальший розвиток наукових положення щодо нових форм навчання та співробітництва як між університетами, там і академічними колами та бізнес - спільнотою.

ВИСНОВКИ. Отже, по-перше, сучасний світ живе в новій парадигмі епохи четвертої промислової революції, особливістю якої та її відмінністю від інших є той факт, що саме через появу штучного інтелекту та роботів під її ексклюзивним впливом перебуває глобальний ринок праці. По-друге, динамічна за своєю суттю ідея глобалізації вищої освіти передбачає врахування різних сторін суспільно- економічного розвитку - економічної, соціальної, особистісної - у горизонтальній (глобальний (наднаціональний) / регіональний / національний контекст) та/або вертикальній площинах (глобальний ^ регіональний ^ національний контексти). По-третє, особливістю вищої освіти в епоху четвертої промислової революції є її глобалізація.

Саме наукова обґрунтованість головних положень нової парадигми епохи четвертої промислової революції, зокрема й глобалізації вищої освіти, робить для кожної країни сьогодні актуальним пошук стратегічних напрямків розвитку вищої освіти, що допомагає актуалізувати її сутність та сприяє кращому розумінню її місії та особливостей у глобалі- зованому світі.

Враховуючи важливість інтерпретації стратегічних напрямків розвитку вищої освіти в окремих регіонах світу та в окремих країнах, що стрімко розвиваються, було розкрито стратегічні напрямки розвитку вищої освіти в Республіці Корея, а саме: структурна реформа університетів, політика академічного і промислового співробітництва, підтримка студентів, які шукають роботу або розпочинають свою трудову діяльність, активізація корейського масового відкритого освітнього онлайн сервісу MassiveOpenOnlineCourse. Ці стратегічні напрямки розвитку вищої освіти корелюють з глобалізацією корейської освітньої системи в цілому та з її головними завданнями щодо посилення мультикультурної освіти; підтримки студентів, які переїхали з Північної Кореї; розширення офіційної допомоги на розвиток в освітньому секторі; просування програм студентських обмінів та найкращих міжнародних студентів.

Не слід вважати, що глобалізація національних освітніх систем буде безконфліктною і не буде супроводжуватися, навіть за державної фінансової підтримки, боротьбою за ресурси. Протистояти такій ситуації може стратегічне бачення тих, хто розуміє глобальні тенденції розвитку та визначає його національні стратегії, зокрема й стосовно вищої освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Поясок Т. Б., Беспарточна О. І. Організація педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу в комп'ютерно орієнтованому навчальному середовищі закладу вищої освіти // Інформаційні технології і засоби навчання, Том 67, № 5. 2018, С. 199-212.

2. Павленко О. О. Глобальна освіта: інструментарій Інтернет-технологій // Інформаційні технології і засоби навчання. 2012. № 1 (27). Режим доступу : http://www.journal.iitta.gov.ua

3. Triakina O. O., Pavlenko O. O., Volkova N. P.& Kassim D. A. (2018). Usage of E-learning Tools in Self-education of Government Officers Involved in Global Trade Activities. // CEUR Workshop Proceedings. ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer, available at: CEUR-WS.org /Vol. 2257. paper16.pdf

4. Globalization of Korean Education. EDUCATION IN KOREA. Ministry of Education, 2017. 101 p.

5. Колот А. Глобалізація економіки та її впливна соціально-трудову сферу. Україна: аспекти праці. 2001. № 3. С. 23-29. Режим доступу:http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/! 1666

6. Коренева І. М. Орієнтири впровадження освіти для сталого розвитку у вищу педагогічну освіту: сутність та принципи сталого розвитку. Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Серія «Педагогічні науки». Випуск 2(109). Частина 2. 2018. С. 65-70.

7. Боголюбов В. М. Сталий розвиток суспільства: соціально-екологічні аспекти формування професійної компетентності магістрів-екологів: Монографія. Херсон, 2013. 324 с.

8. Карпань І. С. Освіта для сталого розвитку: кон-цептуальні засади та досвід упровадження : дис. ... канд.філос.наук : 09.00.10. М-во освіти і науки, молоді та спорту України ; Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Дніпропетровськ, 2012. 183 с.

9. Павленко О. О., Пугач В. Б., Тимченко- Міхайліді Н. С. Професійна підготовка фахівців у галузі митної справи та зовнішньоекономічної діяльності у контексті глобалізації і стандартизації. Науковий вісник Національного університету біоре- сурсів і природокористування України. Серія «Педагогіка. Психологія. Філософія». Редкол.: Д. О. Мельничук (відп. ред.) та ін. К., 2014. Вип. 199. Ч. 1. 437 с.

10. Скиба Ю. А. Формування управлінських компетенцій майбутніх екологів на засадах збалансованого розвитку: теорія та практика: монографія. Київ. 2013. 440 с.

REFERENCES

1. Poyasok, T. B., Bespartochna, O. I. (2018), "Arrangement of pedagogical interaction among the education process participants in computer-oriented educational environment of higher education institution",Information Technologies and Learning Tools, Vol. 67, no. 5, рр. 199-212.

2. Pavlenko, O. (2012), "Global Education: Internet-Technology Instruments", Information Technologies and Learning Tools, no. 1 (27), available at:http://www.journal.iitta.gov.ua

3. Triakina, O. O., Pavlenko, O. O., Volkova, N. P.,Kassim, D. A. (2018). "Usage of E-learning Tools in Self-education of Government Officers Involved in Global Trade Activities", CEUR Workshop Proceedings. ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer, available at: CEUR-WS.org/Vol- 2257/paper16.pdf

4. Globalization of Korean Education. Education in Korea. (2017). Ministry of Education, Korea, 101 p.

5. Kolot, А. (2001), "Globalization of the economy and its impact on the social and labor sphere", Ukraina: aspekty pratsi, no. 3, pp. 23-29, available at: http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/11666

6. Koreneva, І. M. (2018), "Guidelines of the implementation of education for sustainable development in higher pedagogical education: the core and principles of sustainable development", Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Seriia «Pedahohichni nauky», iss. 2(109), part 2, pp. 65-70.

7. Boholiubov, V. M. (2013), Stalyi rozvytok suspilstva: sotsialno-ekolohichni aspekty formuvannia profesiinoi kompetentnosti mahistriv-ekolohiv: Monohrafiia [Sustainable development of society: socio-environmental aspects of the formation of professional competence of masters of ecology: Monograph], Hrin D.S., Kherson, Ukraine.

8. Karpan, I. S. (2012), Osvita dlia staloho rozvytku: kontseptualni zasady ta dosvid uprovadzhennia : dis. ... kand.filos.nauk [Education for Sustainable Development: Conceptual Foundations and Implementation Experience]. Ph.D. thesis. Dnipropetrovsk Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education, Dnipropetrovsk, Ukraine,183 p.

9. Pavlenko, O. O., Pugach, V. B., Tymchenko-Mikhailidi, N. S. (2014), "Professional training of specialists in the customs domain and foreign economic activity in the context of globalization and standardization", Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy, Seriia «Pedahohika. Psykholohiia. Filosofiia», iss.199, part 1, 437 p., available at:http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_ped_2014_199(1) 43.

10. Skyba, Y. A. (2013), Formuvannia uprav-linskykhkompetentsiimaibutnikhekolohivnazasadakhzbalansovanohorozvytku: teoriia tapraktyka:monohrafiia. [Formation of managerial competences of future ecologists on the principles of balanced development: theory and practice: monograph], Kiev, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru