Діяльнісний підхід у професійній підготовці майбутніх педагогів до творчої художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

дошкільний освіта педагог підготовка

Стаття з теми:

Діяльнісний підхід у професійній підготовці майбутніх педагогів до творчої художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку

Галина Борин, кандидат педагогічних наук, доцент, ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” (м. Івано-Франківськ, Україна)

У статті проаналізовано актуальні погляди на професійну підготовку майбутніх педагогів дошкільних закладів освіти. Виокремлено основні напрями удосконалення підготовки студентів спеціальності “Дошкільна освіта” в контексті художньо-конструктивної діяльності вихованців. Охарактеризовано особливості художньо-конструктивної діяльності дітей дошкільного віку та окреслено зміст та напрями підготовки майбутніх педагогів в означеному напрямі на основі діяльнішого підходу.

Ключові слова: художньо-конструктивна діяльність, розвиток, підготовка майбутніх вихователів, творчість, дитина, педагог.

ACTUAL APPROACH IN PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE TEACHERS TO CREATIVE ARTISTIC AND CONSTRUCTIVE ACTIVITY WITH CHILDREN OF PRESCHOOL AGE

GalynaВогуп, Candidate of pedagogical sciences (PhD), Associate Professor, VasylStefanykPrecarpathian National university (Ivano-Frankivsk, Ukraine)

The article analyzes actual views on the future teachers' professional training ofpreschool educational institutions. The basic directions of improvement of training of future students of specialty "Preschool education" in the context of artistic and constructive activity of pupils are singled out. The peculiarities of artistic and constructive activity of preschool children are described and the content and directions of future teachers' training in the outlined direction based on the activity approach are outlined.

The necessity of forming of future teacher 's creative personality as a significant factor of development of pupils' creative abilities is substantiated. At the same time, it is emphasized that the positive, interested attitude of the teacher to children 's creativity as a unique phenomenon plays an important role in this process. An educator who believes in the capabilities of his or her pupils, monitors the dynamics of development of their creative abilities, thoughtfully analyzes the products of children 's creativity, can count on success in the direction of artistic and constructive activity of children. The main attention is paid to the fact that future educators should realize when teaching at a higher educational institution that in order to organize children 's creative activity it is necessary to create conditions under which the preschooler 's creative abilities are formed during creative activity, since during the production of a specific product the child poses purpose and achieves concrete results. At the same time she can choose what to make, what materials, what method of manufacture to choose.

The peculiarities of active approach application in the educational process of IHE by modeling forms of artistic and constructive activity are analyzed, discussing problematic issues, involving students in creative artistic and constructive activity during which they prepare to familiarize children with the properties of the material, the structure of products, features and stages of their production.

Keywords: artistic and constructive activity, development, training of future educators, creativity, child, teacher.

Постановка проблеми

Творчаособистістьмайбутнього педагога - вагомийчинникрозвиткутворчихздібностейвихованців. Важливу роль в цьомупроцесівідіграєпозитивне, зацікавленеставлення педагога до дитячоїтворчості як унікальногоявища [1]. Вихователь, якийвірить у можливостісвоїхвихованців, слідкує за динамікоюрозвиткуїхніхтворчихздібностей, вдумливоаналізуєпродуктидитячоїтворчості, можерозраховувати на успіх у керівництвіхудожньо-конструктивною діяльністюдітей. Формуваннямайбутньоїтворчоїособистості є неможливим без кваліфікованогофахівця. Тому проблема підготовкимайбутніхпедагогів до художньо-конструктивноїдіяльності в умовах закладу дошкільноїосвіти є значущою. Ми погоджуємось з думкою О. Вишневського [3] стосовно того, що система освітивимагатимевідвихователя закладу дошкільноїосвітиіншихпедагогічнихпоглядів та способівдіяльності. За умовсучасногомінливогоосвітнього простору вартоподумати про те, щофахівцюпотрібно бути людиною “знаючою” та “діяльною”. Тому підготовкумайбутніхпедагогіввартобудувати на засадах навчання студента в діяльності і через діяльність. Такийпідхідполягає в тому, щосаме активна діяльність студента (дитини) є “рушійною силою розвитку, і на кожному етапііснуєпровіднадіяльність, яка найбільшесприяєрозвитковіособистості в певнийперіод онтогенезу” [7, с. 88].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості застосування діяльнісного підходу у професійній підготовці майбутніх педагогів досліджено у науковому доробку О. Абдуліної, О. Вишневського, А. Капської, Н. Лисенко, О. Пєхоти, В. Рибалко, В. Сєрікова, О. Якси тощо. Проблемі творчої художньо-конструктивної діяльності дітей дошкільного віку присвячено дослідження Н. Ветлугіної, Н. Голоти, В. Котляра, В. Кардашова, Н. Сакуліної, О. Сухорукової та ін. Зокремаученими доведено, щопід час своєїтворчоїдіяльностідитина не пасивнокопіюєдовкілля, а перетворюєйоговідповідно до наявноговласногожиттєвогодосвіду і особистіс- ногоставлення до зображуваного. Розвитоктворчихздібностейдошкільникаученіпов'язують з діяльністю, тобто з організацієюнавчання, оскількипід час виготовлення конкретного виробудитина входить в процес, за якогонавчаєтьсяставити мету і досягатиконкретнихрезультатів. При цьому вона може сама обирати, щоїйвиготовляти, з якихматеріалів, якийспосіб обрати, що, в свою чергу, сприяєїї активному творчомурозвитку. Майбутній педагог повинен бути готовим до включеннявихованців в активнутворчудіяльність.

Метою статті є виокремленняосновнихнапрямівудосконаленняпідготовкимайбутніхпедагогів до творчоїхудожньо-конструктивноїдіяльності з дітьмидошкільноговіку. Перед нами постаютьтакізавдання: охарактеризуватиособливостіхудожньо-конструктивноїдіяльностідітейдошкільноговіку та окреслитизміст та засобипідготовкимайбутніхпедагогів в означеномунапрямі на основідіяльнісногопідходу.

Виклад основного матеріалу

Загальновідомо, щопрофесійніякості та, зокрема, і схильність до творчості у майбутнього педагога формуютьсялише у діяльності. Підтвердженняцьомузнаходимо у дослідженнях Н. Якси, яка стверджує, що “навчитилюдинуплаватиможналише у воді, а навчитилюдинудіятиможналише у діяльності. Людина виступає в житті перш за все як діяч, митець, творець, незалежновід того, яким видом діяльності вона займається” [7, с. 43].

Піддіяльністюрозуміють “систему усвідомленихрухів, дій, зусиль, скерованих на осягненняпевної мети” [3, с. 29]. Термін “діяльність” визначають як праця, робота, активність, поведінка, спосіб активного “відношеннясуб'єкта (людини) до світу, спрямований на йогоцілевідповіднеперетворення та зміну” [7, с. 43]; це “внутрішня (психічна) і зовнішня (фізична) активністьлюдини, яка регулюєтьсяусвідомленою метою. Діяльністьнерозривнопов'язана з пізнанням і волею, спирається на них” [6, с. 54].

Неабияку роль у підготовцімайбутніхпедагогіввідіграєвикладач закладу вищоїосвіти. Якщовінпрагне “виховати у студентівсправжнітворчінахили, повинен мати у своємупедагогічномуарсеналі широкий набірприйомів, які б спонукали до творчихпошуків... Досвідчений педагог нерідко проводить заняття так, що у студента створюєтьсявраження, начебтовін сам пришов до певноїідеї. Студент не помічає “підказки” викладача, вінпереконаний, щоможе й сам дійтипевної думки, створитивласнетрактування” [4, с. 11]. При цьому О. Вишневськийнаголошує, діяльність студента має бути “його діяльністю,націленою на його потреби, ним спланованою, ним виконуваною, і вінмає бути “власником” та оцінювачемодержаного результату” [3, с. ЗО]. Тому свою роботу в означеному ми спрямовуємо на розвитокдіяльніснихможливостей студента, оскількивінніколи і нікому не буде переказуватизмістзнань, якіотримав у ЗВО, а буде використовуватиїх у своїймайбутнійпрофесійнійдіяльностіпід час взаємодії з дітьми.

Майбутніх педагог готується до самореалізаціїсаме в педагогічнійдіяльності. Їїученітрактують як “складний, багатоаспектний, надзвичайнодинамічнийпроцес, якийздійснюється за умов, щопостійнозмінюються, з урахуваннямвікових та індивідуальнихособливостейдітей та особистості педагога” [7, с. 45]. Діяльніспийпідхід у професійнійпідготовцімайбутніхвихователів є науковимметодологічним принципом та ґрунтується на урахуваннієдностіпроцесіввикладання і уміння, якіфункціонують у нероздільнійєдності і розглядає “провіднімеханізмиформування та розвиткуособистості шляхом проектуванняконструювання, організації і управлінняпроцесомлюдськоїдіяльності” [6, с. 22].

Задлярозвиткутворчостідітейдошкільноговікумайбутнійвихователь повинен бути готовим до створення в закладідошкільноїосвітивідповідного морально-психологічного клімату, необхідного для успішноїхудожньо-конструктивноїдіяльностівихованців. Таку атмосферу творятьіззацікавленогоставлення педагога до освітньогопроцесу, побудованого на творчійвзаємодіївихователя та дітей, урахуванніїхіндивідуальнихможливостей, забезпеченнівідчуттяуспіху в творчійдіяльності, оскількипедагогіка ставить собі за мету “удосконаленнядіяльності педагога та вихованця і входить до групи наук, зв'язокяких з діяльністювказує на їхнаближеність до мистецтва, бодіяльність часто прагне до досконалості. Але воно - мистецтво - є лише “додатком”, якийвказує на якістьдіяльності у ційсфері [5, с. 6].

У процесіроботи над практичнимизавданнями студентам вартоусвідомити, що проблема розвиткутворчостідитини є складною, багатоаспектною, а художньо-конструктивна діяльністьдошкільникамаєчималийпозитивнийвплив на формування та розвитокмайбутньоїособистості, становленнюдружніхстосунків у колективідітей; формуєвідчуттявідповідальності, взаємодопомоги; сприяєрозвиткупсихічнихпроцесів: уяви та фантазії, уваги, мислення, пам'яті; виховуєпрацелюбність, формуєестетичний смак, відчуття прекрасного, допомагаєсамоствердитись у власнійтворчійдіяльності.

Під час застосуваннядіяльногопідходу в освітньомупроцесі ЗВО шляхом моделювання форм художньо-конструктивноїдіяльності, студентиготуються до ознайомленнядітей з особливостямиматеріалу для конструювання. У процесірозв'язаннязавдань проблемного характеру під час виготовленнявиробіврозвиваєтьсяпошуковадіяльність: вони можуть “винаходити” прийоми, способидій на основінаявного в них досвіду. Окрім того, такий вид діяльностірозвиває: конструктивнемислення, творчууяву, художній смак; стимулюєрозвитокпам'яті; активізуєрозумовіпроцеси; словник збагачуєтьсяспеціальнимитермінами; сприяєактивізаціїрозумової та творчоїнавчальноїдіяльності; забезпечує в подальшомурезультативнуспільнудіяльність педагога і дитини.

Формуваннютворчостіпередуютьнабуттязнань та умінь у майбутніхпедагогів. Нормативна навчальнадисципліна “Художняпраця та основи дизайну” має на метірозкриттязмісту, форм і засобівоволодіння студентами практичнимихудожньо-конструктивнимиуміннями та навичками, необхідними для вирішеннятворчихзавдань (згідносучаснихвимог до проведеннязаняття та підготовкивихователя до нього); усвідомлення студентами сутностіхудожньоїпраці та їїролі в формуванні та розвиткумайбутньоїособистості. Зокремамайбутні педагоги навчаютьсявирішуватинаступнізавдання: розвивати у дітейінтерес до вивченняособливостей та властивостейприродних та викиднихматеріалів, паперу і картону; враховувативластивостірізнихматеріалівпід час створеннявиробів; формувати у дітейумінняпередаватихарактерніособливостіформи, розміру, пропорційіграшок, співвідношенняїхніхчастин; розвивати у вихованцівпочуттякольору, лінії, форми, композиції; формувати у вихлванцівуміннявиготовлятивиріб в певнійпослідовності; вчитианалізуватистворенідітьмиіграшкитощо.

Ефективною є організаціяроботизі студентами, яка потребуєвикористаннязнань у іншій, мінливійситуації. Наприклад, відповідаючи на запитання: “3 якою метою дітималюютьмалюнки на іншихзаняттях, окрімзображувальноїдіяльності?”, студентизосереджують свою увагу на тому, щоцесприяєміцнішому, глибшомузасвоєннюзнань, оскількипрацюєіншачастинапівкуль головного мозку, розвиваютьсяпсихічніпроцеси (уява, пам'ять, мислення, увага), задіянадрібна моторика рук, яка активізуєрозвитокмовлення та є необхідноюумовоюпідготовкидитинидошкільноговіку в подальшому до навчання у школі. Дискутуючи над проблемнимзапитанням “Чисправедливим є твердження про те, щопродуктидитячоїконструктивноїдіяльності не маютьцінності у соціумі?”, студентиусвідомлюють, щопродуктидитячоїконструктивноїдіяльностімаютьцінність у соціумі. Педагог повинен забезпечитиїхнєфункціонування у виглядіподарунків, сувенірів, елементівоформленняпомешкання, інтер'єрудошкільного закладу освітитощо.

Під час лабораторно-практичних занять студентиопановуютьнайпростішіроботи з різнимиматеріалами. Наприклад, у процесіроботи з паперомйогоскладають, розрізають, розривають, мнуть, згинають, надрізають, склеюють, приклеюють, наклеюютьпапір, виготовляють з ньогорізноманітнівироби і надалімоделюютьспособихудожньо-конструктивноїдіяльності з дітьми в навчальнійаудиторії. Працюючи над проблемнимпитанням “Чидоцільнозастосовуватиігровіметоди та прийоми на заняттях з художньоїпраці?”, майбутні педагоги з'ясовують, щоцедопомагаєстворитипотрібну для творчості атмосферу, піднімаєнастрій, активізує до діяльності, надаєзаняттювідпочинкового арт-терапевтичного характеру тощо.

Вагомимдля курсу “Художняпраця та основи дизайну” є добірметодів, прийомів та засобівзадляформування у дітейдошкільноговікухудожньо- конструктивнихумінь та навичок (розвитоктворчихздібностейвихованців, формування в них технологічних та художньо-продуктивнихнавичок, самостійності, культури та безпекихудожньоїпраці). Цілеспрямованийдоцільнийвплив педагога на розвитоктворчихздібностейдітей є обов'язковоюумовоюорганізаціїосвітньогопроцесу, щостворюєпозитивнийемоційнийнастрій, спрямовуєтворчуактивністьвихованців. Працюючи над запитанням “Чисправедливим є твердження, щохудожньо-конструктивна діяльністьзабезпечуєнаступністьміждошкільним закладом освіти та початковою школою?”, студентизауважують, що структура заняття з художньоїпраці та уроку у першомукласісхожі, а видидіяльності, матеріали та прилади для означеноїдіяльностізнайомідітям; характер та атмосфера як заняття в ЗДО та уроку у початковійшколіспрямовано на розвитокусіхпсихічнихпроцесівдитини. Цікавим є наступнезапитання “Як виготовлення конкретного виробувпливає на розвитокособистостідитини?” Працюючи над ним, студентизауважують, що у дітейрозвиваютьсяпосидючість, цілеспрямованість, пам'ятьувага, мислення, уява, мовлення, удосконалюєтьсядрібна моторика рук тощо.

Результатом оволодіннядитиноюрізними видами предметної та художньоїдіяльності є сформованеемоційно-цінніснеставлення до процесу та продуктівтворчоїдіяльності, позитивна мотиваціядосягнень; здатністьорієнтуватися в розмаїттівластивостейпредметів, розумітирізніспособистворенняхудожніхобразів, виявлятиінтерес до об'єктів, явищ та форм художньо-продуктивноїдіяльності, а такожоволодіннянавичкамипрактичноїдіяльності, культуриспоживання. При цьому, в процесіпідготовкимайбутніхпедагогів акцент зосереджуємо на діяльності: “(знання, уміння, навички)+ діяльність” [3, с. 18]. Тобто ми застосовуємотаку модель підготовкимайбутніхпедагогів до художньо- конструктивноїдіяльності з дітьмидошкільноговіку, де якість і кількістьнавчальноїінформації у освітньомупроцесі ЗВО визначаєтьсятієюдіяльністю, яку пропонуватимемодітям. Наприклад, під час опанування теми “Виготовленнявиробів у техніці “Оригамі” студенти на конкретному прикладідемонструють, щонавчанняоригамівідбуваєтьсяпоетапно (показ одного прийому - обов'язковевиконаннядітьми; показ другого прийому - і такожвиконаннядітьми). Також студентка демонструє й те, як ретельнодбає про збігкутів і протилежнихсторінпід час згинання (“куточкимаютьзійтись - зустрітися”), а лініїзгинуслідзгладжувати. Надалі, після того, як виріб уже повністюготовий, майбутньому педагогу слідповторитиусіприйомискладання та проаналізуватиможливіскладнощічиутрудненняпід час аналогічноїроботи з дітьми. Надалістудентианалізують те, як виготовлення конкретного виробувпливає на повноціннийрозвитокдитини: такадіяльністьформуєпізнавальнуактивністьдитини, сприяєрозвиткулогічногомислення, оскількидошкільникпорівнює, виділяє, узагальнює; формуєздатність до експериментування та винахідництва; через активнупрактичнудіяльністьдітиопановуютьпросторовівідносини; розвиваютьсяпсихічніпроцеси: мислення, пам'ять, відчуття, сприйняття, дотик; відбуваєтьсярозвитокдрібної моторики пальціврук;дитинавчитьсяуважночутиінструкціївихователя, послідовновиконуватипрактичнідіїтощо.

Ми погоджуємося з думкою О. Вишневськогостосовно того, що “будучи наукою “діяльнісною”, педагогіка мала б реалізуватисвоєпризначення на прикладному рівні” [3, с. 6]. Тому під час підготовкистудентів до художньо- конструктивноїдіяльності з дітьми, використовуємоміжпредметнуінтеграцію: “Театралізованадіяльність”: (виготовлення масок чиатрибутів для казковихперсонажів, створеннядекорацій до свят); “Фізична культура” (виготовленняатрибутів до фізкультурнихрозваг, змагань, свят); “Музичневиховання” (виготовленнявиробівзадляоформленнясвятковоїзали до свят; “Розвитокмовлення” (створеннявиробів до сюжетівукраїнськихнароднихчилітературнихказок) тощо.

При цьомуакцентуємо на формуванні у студентівпрагнень до постійногопошуку у напряміоновленнясвоїхзнань, оскільки в епоху “інформаційноговибуху” та мінливостіосвітньогосередовищаотриматиусінеобхідні для успішноїпедагогічноїдіяльності з дітьмизнанняпід час навчання в закладівищоїосвітивженеможливо. У майбутнійпрофесійнійдіяльності педагогам потрібно буде самостійнодобиратипотрібнучинеобхіднуінформацію.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отож світній процес в закладі вищої освіти слід організовувати так, щоб форми організації навчально-пізнавальної діяльності були адекватними формам засвоюваної майбутньої професійної діяльності. Тому важливого значення слід надавати створенню креативного середовища у освітньому процесі ЗВО під час підготовки студентів до творчої взаємодії з вихованцями: моделюванню форм роботи з дітьми, творчій художньо-конструктивній діяльності студентів. Запропонована стаття не вичерпує усіх аспектів порушеної проблеми. Подальших наукових розробок потребують питання обґрунтування організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх педагогів до творчої художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку.

Література

1. БоринГ. В. Художньо-естетичний розвиток дітей: напрями удосконалення підготовки майбутніх педагогів до взаємодії з сім'ями вихованців / Г. В. Борин// Освітній простір України. -2018. - №12. -С. 56-61.

2. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження : методологічні поради молодим науковцям / С. У. Гончаренко. - Київ - Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2008. - 278 с.

3. Вишневський О. Українська освіта на шляху реформ. Актуальні питання сучасної української освіти і змісту виховання Статті. Нариси. Концепції / О. Вишневський. - Дрогобич, 2009. - 72 с.

4. Падалка Г. М. Учитель, музика, діти / Г.М. Падалка - К.: Муз. Україна. 1982. - 144 с.

5. СотськаГ. І. Образотворче мистецтво як засіб розвитку особистості / Г. І. Сотська // Мистецтво у розвитку особистості : монографія / за ред. Н. Г. Ничкало. - Чернівці : Зелена Буковина, 2006. -С. 137-146

6. Чайка В. М. Підготовка майбутнього вчителя до саморегуляції педагогічної діяльності: монографія / за ред. Г.В. Терещука / В. М. Чайка. - Тернопіль: ТИПУ, 2006. - 275 с.

7. Якса Н. В. Основи педагогічних знань / Н.В. Якса. - Навчальний посібник. - Київ.: Знання, - 2007-358 с.

8. Boryn H. V. Khudozhno-estetychnyirozvytokditei: napriamyudoskonalenniapidhotovkymaibutnikhpedahohivdovzaiemodiizsimiamyvykhovantsiv/ H. V. Boryn// OsvitniiprostirUkrainy. - 2018. - №12. - S. 56-61.

9. HoncharenkoS.U. Pedahohichnidoslidzhennia :metodolohichniporadymolodymnaukovtsiam. / S.U. Honcharenko. - Kyiv - Vinnytsia: DOV “Vinnytsia”, 2008. - 278 s.

10. Vyshnevskyi O. Ukrainskaosvitanashliakhu reform. Aktualnipytanniasuchasnoiukrainskoiosvityі zmistuvykhovanniaStatti. Narysy. Kontseptsii. - Drohobych, 2009. - 72 s.

11. Padalka H.M. Uchytel, muzyka, dity/ H.M. Padalka - K.: Muz. Ukraina. 1982. - 144 s.

12. Sotska H.I. Obrazotvorchemystetstvo yak zasibrozvytkuosobystosti/ H.I. Sotska// Mystetstvo u rozvytkuosobystosti :monohrafiia/ za red. N.H. Nychkalo. - Chemivtsi :ZelenaBukovyna, 2006. - S. 137-146

13. Chaika V.M. Pidhotovkamaibutnohovchytelia do samorehuliatsiipedahohichnoidiialnosti: monohrafiia/ za red. H.V. Tereshchuka /V.M. Chaika. - Temopil: TNPU, 2006. - 275 s.

14. Iaksa N.V. Osnovypedahohichnykhznan/ N.V. Yaksa. - Navchalnyiposibnyk. - Kyiv.: Znannia, - 2007-358 s.

Размещено на Allbest.ru