Формування методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва: критеріальний вимір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва: критеріальний вимір

Лі Чжухуа

аспірантка кафедри педагогіки,

Державний заклад «Південноукраїнський національний

педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,

м. Одеса, Україна

У статті доведено актуальність проблеми формування методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва, що підтверджується опертям на вихідні положення державних документів, які визначають функціювання і розвиток системи вітчизняної освіти взагалі й вищої, зокрема. Метою статті є визначення відповідно до компонентної структури методичної культури критеріїв і показників, що свідчать про її сформованість у студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво). Визначено сутність понять «критерій» і «показник» у контексті виконуваного дослідження. Аналіз дотичних обраній проблематики наукових джерел, результати аналізу сутності і структури методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва дозволив визначити критерії її сформованості (інформаційно-когнітивний, діяльнісно-інструментальний, ціннісно-орієнтаційний, індивідуально-суб'єктний) з відповідними показниками.

Ключові слова: методична культура, майбутні вчителі музичного мистецтва, компонентна структура, критерії, показники.

Лі Чжухуа. Формирование методической культуры будущих учителей музыкального искусства: критериальное измерение

В статье доказана актуальность проблемы формирования методической культуры будущих учителей музыкального искусства, которая подтверждена опорой на основные положения государственных документов, определяющих функционирование и развитие системы отечественного образования, в частности высшего. Целью статьи является определение, в соответствии с компонентной структурой методической культуры, критериев и показателей, свидетельствующих о ее сформированности у студентов первого (бакалаврского) уровня высшего образования специальности 014 Среднее образование (Музыкальное искусство). Определена сущность понятий «критерий» и «показатель» в контексте выполняемого исследования. Анализ касающихся выбранной проблематики научных источников, результаты анализа сущности и структуры методической культуры будущих учителей музыкального искусства позволил определить критерии ее сформированности (информационно-когнитивный, деятельностно-инструментальный, ценностно-ориентационной, индивидуально-субъектный) с соответствующими показателями.

Ключевые слова: методическая культура, будущие учителя музыкального искусства, компонентная структура, критерии, показатели.

Li Zhuhua. Formation of methodical culture of future music art teachers: the criterional dimension

In the article the urgency of the problem of formation of methodical culture of future teachers of music art is proved, which is confirmed by the support to the initial provisions of the state documents, which determine the functioning and development of the system of national education in general and higher, in particular. The purpose of the article is to determine, in accordance with the component structure, the methodological culture of criteria and indicators that indicate its formation in students of the first (bachelor) level of higher education specialty 014 Secondary education (Musical art). The essence of the terms "criterion" and "indicator" in the context of the research is determined. The analysis of tangible problems of scientific sources, the results of the analysis of the essence and structure of methodological culture of future teachers of music art allowed to determine the criteria of its formation (information-cognitive, activity-instrumental, value-orientation, individual-subject). Indicators of the informative-cognitive criterion of the epistemological component are defined: the idea of the essence of the methodical culture of the teacher of musical art; the formation of basic methodological and pedagogical knowledge necessary for solving music and pedagogical tasks. Indicators of the activity-instrumental criterion of the praxeological component of methodological culture of future teachers of music art are: the formation of the skills of expedient selection and use of methodical instruments; the ability to create methodical products.

The value-orientation criterion of the axiological component includes the following indicators: awareness at the level of beliefs of the value of methodological knowledge and skills; value attitude of future music teachers to methodical activity. Reflectivity and professional-pedagogical motivation were chosen as indicators of the individual-subject criterion of the personal component.

Реалії сьогодення, проведення системних реформ в освітній галузі України, вимоги й настанови Закону України «Про освіту» (2017 р.), Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Концепції розвитку педагогічної освіти (2018 р.) націлюють на підвищення якості освіти, підготовку висококваліфікованих учителів, зокрема й музичного мистецтва, здатних бути конкурентоспроможними на ринку праці, творчо й культуродоцільно вирішувати педагогічні проблеми, добираючи для цього сучасний методичний і технологічний інструментарій. З огляду на це актуалізується завдання щодо формування методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва.

Аналіз стану розробленості цієї проблеми дозволяє стверджувати, що теоретичним підґрунтям її вирішення є системний аналіз мети, завдань, принципів, змісту і форм організації професійної підготовки педагогів, який здійснили О. Абдуліна, Н. Гузій, І. Зязюн, Е. Карпова, Н. Кузьміна, З. Курлянд, В. Луговий, О. Савченко, В. Семиченко, В. Сластьонін, Л. Хомич, Л. Хоружа та ін. Культурологічним аспектам професійної підготовки майбутніх педагогів присвятили свої дослідження В. Андрущенко, І. Бех, Є. Бондаревська, Б. Гершунський, В. Гриньова, Т. Койчева, В. Кремень, Г. Матушанський, І. Пальшкова та ін.

Натомість вивчення наукової літератури з проблеми формування методичної культури переконливо засвідчує, що незважаючи на суттєвий доробок дослідження методичної сфери у професійно-педагогічній підготовці (О. Абдуліна, К. Абраменко, Н. Никитенко, Г. Падалка, Л. Спірін, Л. Таланова, С. Татарінцева, Г. Тарасенко, О. Тімакіна, М. Шалунова та ін.), у тому числі педагогів певного фаху, вчителів окремих предметів (І. Артемьєва, О. Бігич, А. Карачевцева, О. Коваленко, Т. Кочарян, Н. Морзе, О. Соколова, В. Шарко та ін.), зокрема й майбутніх учителів музичного мистецтва (Л. Василенко, В. Лабунець, Лю Сянь, Г. Падалка, А. Растригіна, О. Ростовський, Н. Овчаренко, Н. Цюлюпа та ін.) питання, пов'язані з формуванням методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва до сьогодні поки що не досліджено.

Мета: відповідно до компонентної структури методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва визначити критерії, показники, що свідчать про її сформованість у студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво).

Здійснене на попередніх етапах дослідження визначення сутності феномена «методична культура майбутніх учителів музичного мистецтва» як цілісного інтегративного особистісного утворення, що виявляється у знаходженні сенсу існуючих методико-педагогічних цінностей музично-педагогічної дійсності, здатності створювати нові продукти методичної діяльності й вибудовувати на цій основі її особистісний зміст [4, 128], розкриває можливості для його критеріального виміру. Його здійснення вбачаємо доцільним проводити на підставі обґрунтованої структури досліджуваного феномену.

Розглядаючи означений методичну культуру майбутніх учителів музичного мистецтва як систему, що має специфічні складники, які й зумовлюють її особливості, виокремлено:

- гносеологічний компонент (як сукупність засвоєних знань, необхідних майбутньому вчителю музичного мистецтва для успішного вирішення новопосталих професійно-методичних завдань);

- аксіологічний компонент (як система цінностей і ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя музичного мистецтва, що визначає культуровідповідну спрямованість його музично-професійної діяльності й особистісне ставлення до вирішення методичних завдань);

- праксеологічний компонент (характеризується наявністю методико-педагогічних і спеціальних умінь, сукупність яких забезпечує культуровідповідність майбутньої професійної та квазіпрофесійної діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва);

- особистісний компонент (передбачає емоційно позитивне ставлення майбутнього вчителя музичного мистецтва до необхідності оволодіння і якісного здійснення методико-педагогічної діяльності на основі емоційної гнучкості, здатності до оцінювання й самооцінювання її перебігу та тих методичних продуктів, використання яких сприяло досягненню поставлених завдань). Ми приймаємо наукову позицію І. Княжевої, яка зазначає, що структурні компоненти «формують своєрідний еталонний стандарт, який задає систему параметрів контролю індивідуальних досягнень» [3, 121] майбутніх учителів музичного мистецтва.

Дбаючи про необхідність обґрунтування критеріїв і показників сформованості методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва як особистісного утворення, вважаємо за потрібне розпочати із визначення понять «критерій» і «показник» у контексті виконуваного дослідження. культура учитель музичне мистецтво

У словникових джерелах поняття «критерій» (з грец. xpivњ - розділяю, розрізняю) тлумачиться як «підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило» [8, 349]; «якість явища, що відображає його суттєві характеристики, а тому підлягає оцінці» [2, 187]; мірило оцінки, судження, необхідна та достатня умова прояву або існування досліджуваного явища чи процесу [5].

Отже, під критерієм сформованості досліджуваного феномену будемо розуміти надійну й уніфіковану підставу для оцінювання ступеню прояву, експлікації того чи того структурного компоненту методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва як особистісного утворення, що виникає в процесі їхньої фахової підготовки в умовах педагогічного закладу вищої освіти і конкретизується через комплекс показників.

Учені (С. Гончаренко, В. Загвязинський, H. Кічук, Н. Кузьміна, З. Курлянд, Т. Лесіна, О. Реброва, О. Савченко та ін.) здебільшого єдині в поглядах щодо принципової важливості таких характеристик критерію, як-от: об'єктивність, уніфікованість, суттєвість, адекватність, надійність, узагальненість, стандартизованість.

Показник сформованості методичної культури є суттєвою ознакою, віддзеркаленням певного аспекту конкретного компонента, а сукупність показників дозволяє схарактеризувати рівень сформованості досліджуваного феномену за визначеним компонентом і відповідним йому критерієм. Отже, сукупність показників дає змогу надати якісну характеристику феномену, що досліджується, та визначити наявний стан і динаміку його формування впродовж усіх етапів педагогічного експерименту.

З метою визначення критеріїв і показників сформованості методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва вважаємо доцільним виявити наявні наукові позиції учених, дослідження яких присвячені методичним аспектам професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва і феномену, що є видовим для досліджуваного явища - формуванню професійної культури вчителів цього профілю. Так, I. Шевченко, досліджуючи професійну культуру майбутніх учителів музики і характеризуючи її як «інтеґративну якість особистості студента, важливий показник усебічного розвитку майбутнього фахівця мистецько-педагогічного напрямку, а також засіб і спосіб реалізації сутнісних сил людини в її соціальній діяльності», виокремлює, спираючись на психологічну структуру особистості, запропоновану К. Платоновим, виділяє такі компоненти: мотиваційно-ціннісний, індивідуально-психологічний і професійної підготовки, які утворюють «інтеґративну цілісність». Пропонована авторкою методика визначення рівнів розвитку професійної культури вчителя музики добиралася з урахуванням показників відповідних критеріїв (мотиваційно-ціннісного - потреба в музично-педагогічній діяльності, система ціннісних орієнтацій, формування професійних інтересів, професійна спрямованість; індивідуально-психологічного - особистісні здібності й якості, професійна самосвідомість, педагогічне мислення; компонента професійної підготовки - професійно-педагогічні знання, навички та уміння музично-педагогічної діяльності, готовність до систематичного особистісного й професійного саморозвитку) [10, 166-167]. Віддаючи належне відповідності пропонованої структури визначальним характеристикам феномена «професійна культура», водночас зауважимо, що назва компонента «професійної підготовки» дещо обмежує можливості її впливу на інші компоненти й показники досліджуваного явища.

У фундаментальному дослідженні Є. Проворової, присвяченому методичній підготовці майбутніх учителів музики на засадах праксеологічного підходу її визначальним результатом позиціоновано методичну підготовленість вчителя музики як динамічну цілісність взаємопов'язаних особистісно-професійних якостей, що складається з мотиваційно-ціннісного (розкриває мотиви і потреби, ціннісні орієнтації майбутнього вчителя музики, прагнення до ефективного оволодіння фаховими знаннями, уміннями і навичками, а також установку на вдосконалення музично-педагогічного процесу), когнітивно-рефлексивного (передбачає володіння праксеологічно-методологічними знаннями, володіння знаннями з методики музичного навчання та виховання, володіння педагогічною рефлексією), креативно-конативного (включає здатність до творчості, до музично-педагогічної імпровізації, володіння вміннями планувати музично-педагогічний результат й аналізувати ефективність методичних дій), емоційно-вольового (характеризується наявністю емпатії, сформованістю емоційної стійкості та емоційної гнучкості, наполегливості та цілеспрямованості) й комунікативно-асертивного (передбачає володіння засобами ефективної музично-педагогічної комунікації, уміння орієнтуватися у ситуації педагогічної взаємодії на основі поваги до учнів, готовності адекватно реалізовувати власні педагогічні прагнення та сформованість асертивності) компонентів. Критеріями методичної підготовленості обрано: міру сформованості спонукальних мотивів і ціннісних орієнтацій до оволодіння методичною діяльністю; ступінь розуміння сутності, особливостей і вимог до методичної діяльності; міру здатності до творчих впроваджень у методичній діяльності; ступінь сформованості емоційно-вольової включеності до методичної діяльності; ступінь оволодіння комунікативною діяльністю на основі сформованої асертивності [7, 29-30].

Здійснене Н. Цюлюпою дослідження методичної компетентності майбутніх учителів музики дозволило вченій виокремити такі критерії та показники її сформованості: когнітивно-інформаційний (показники: системність і глибина історико-теоретичних знань у галузі інструментального виконавства й методів роботи над творами різних жанрів, знання психолого-педагогічних основ розвитку музичних здібностей в умовах навчально-виховної роботи, володіння прийомами аналізу та синтезу, порівняння та узагальнення); операційно-регулятивний (показники: уміння визначати зміст і завдання уроку, контролювати навчальний процес, володіти різними формами проведення занять, встановлювати психологічний контакт з учнями, враховувати їх індивідуальні особливості); ціннісно-орієнтаційний (показники: стійкий інтерес до музичного мистецтва, розвинутий художній смак, здатність оцінювати музичні твори з позицій художності, уміння зацікавити учнів виконавським процесом); творчо-діяльнісний (показники: творча ініціатива у створенні виконавської інтерпретації музичного твору, володіння інструментально-тембральними барвами, уміння формувати творче самопочуття учнів, психологічно готувати їх до концертних виступів) [9, 15]. Виділення науковцем чотирьох взаємопов'язаних блоків, що характеризують особливості методичної компетентності майбутніх учителів музики, а саме - когнітивного, операційного, аксіологічного і креативного, дозволило авторці системно та цілісно дослідити результативність формування означеного феномену на визначених експериментальних етапах.

У дисертаційному дослідженні Ван Юе, присвяченому формуванню методичної компетенції майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі навчання гри на фортепіано, відповідно до структури досліджуваного феномену, яку складають ціннісно-мотиваційний, методично-когнітивний, особистісно-діяльнісний і регулятивно-рефлексивний компоненти, визначено мотиваційно-цільовий, інформативно-методичний, операційно-моделюючий, системно-діяльнісний критерії. Так, мотиваційно-цільовий критерій (відповідає ціннісно-мотиваційному компоненту) містить такі показники, як-от: наявність мотивації до методичної роботи, осмислення цінності методичних знань та умінь; розуміння значення методичної роботи в контексті багатовимірності задач, що виникають у процесі навчальної діяльності; прагнення орієнтуватися в потоках інформації, самостійно структурувати і засвоювати нові знання. Інформативно-методичний критерій, що відповідає методично-когнітивному компоненту, представлений такими показниками: ступінь сформованості пізнавальної самостійності та вмінь керувати власною інтелектуальною діяльністю; уміння синтезувати знання і використовувати їх як у процесі самонавчання, такі при вирішенні методичних завдань у процесі практичної діяльності; ступінь гнучкості мислення, здатність переходити від одного способу вирішення до іншого, знаходити більш оригінальну і продуктивну відповідь; здатність подолати інерцію мислення. Операційно-моделюючий критерій, що відповідає особистісно-діяльнісному компоненту, характеризується показниками: ступінь зосередженості на навчальних завданнях, здатність встановлювати нові зв'язки, схильність до нестандартного асоціювання; уміння планувати, оцінювати результати власної музично-виконавської та художньо-освітньої діяльності; вияв критичності мислення, здатність до об'єктивних оцінних суджень, уміння знаходити причини своїх помилок і невдач та накреслювати шляхи їх подолання. Системно-діяльнісний критерій регулятивно-рефлексивного компонента марковано такими показниками: вияв готовності до самостійності при вирішенні художньо-педагогічних завдань; здатність бачити і ставити проблеми, виходити за рамки поставлених завдань; прагнення до творчих досягнень, самореалізації під час музичного навчання [1, 9-10]. Аналізуючи пропоновану структуру методичної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва із системою критеріїв та відповідних показників, зауважимо, що нам імпонує врахування і широке представлення в ній як музично-інструментального, так і суто педагогічного складників фахової підготовки.

Цінними для нашого дослідження є запропоновані Лю Сянь критерії і показники методично-спрямованої самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва в системі фортепіанної підготовки: акме-інтенціональний (міра умотивованості щодо професійного росту у фортепіанній підготовці; спрямованість особистості на опанування методичних основ фортепіанного виконавства); когнітивно-операційний (ступінь розуміння методичних аспектів роботи над твором; гнуч-кість мислення в процесі застосування методичних знань у самостійній роботі); діяльнісно-продуктивний (уважне ставлення до методичних порад та якісність виконання методичних рекомендацій на уроках; здатність екстраполяції засвоєних методів в інших умовах та під час вирішення нових завдань); рефлексійно-самооцінний (наполегливість і винахідливість у виборі методи-чних засобів під час роботи над фортепіанним твором; ступінь самооцінки та методичної корекції у різних видах фортепіано-виконавського процесу) [6, 17].

Опертя на науковий доробок дослідників, результати аналізу сутності і структури методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва уможливлює визначення критеріїв (інформаційно-когнітивний, діяльнісно-інструментальний, ціннісно-орієнтаційний, індивідуально-суб'єктний).

Показниками інформаційно-когнітивного критерію гносеологічного компоненту визначено: уявлення про сутність методичної культури вчителя музичного мистецтва; сформованість базових методико-педагогічних знань, необхідних для вирішення музично-педагогічних завдань.

Показниками діяльнісно-інструментального критерію праксеологічного компоненту методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва вважаємо: сформованість умінь доцільного відбору і використання методичного інструментарію; здатність створювати методичні продукти.

Ціннісно-орієнтаційний критерій аксіологічного компоненту включає такі показники: усвідомлення на рівні переконань цінності методичних знань і вмінь; ціннісне ставлення майбутніх учителів музичного мистецтва до методичної діяльності.

Показниками індивідуально-суб'єктного критерію особистісного компоненту обрано рефлексивність і професійно-педагогічну мотивацію.

Зауважимо, що окреслені компоненти, критерії і показники методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва осмислялись у комплексі, створення якого розкриває перспективи для розроблення обсягу і змісту діагностувального інструментарію з метою моніторингу динаміки процесу формування досліджуваного феномену й уможливлюють необхідну корекцію його перебігу.

Список використаних джерел

1. Ван Юе. Формування методичної компетенції майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі навчання гри на фортепіано: дис. ... канд. наук : 13.00.02. Київ, 2017.

2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. К. : Либідь, 1997. 374 с.

3. Княжева І. А. Обґрунтування компонентного складу методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін спеціальності «Дошкільна освіта». Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ: збірник наукових праць. № 2 (14). Рівне : РВЦ МЕГУ імені академіка С. Дем'янчука, 2015. С. 119-128.

4. Koycheva T., Li Zhuhua. Inclusive culture as a sign of humanization of the Ukrainian society and personal quality of a compet-itive teacher. Modern Tendencies in the Pedagogical Science of Ukraine and Israel: the way to integration. Ariel, 2018. № 9. С. 123-130.

5. Курлянд З. Н. Професійна усталеність вчителя - основа його педагогічної майстерності. Одеса, 1995. 160 с.

6. Лю Сянь. Педагогічні умови методично-спрямованої самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва в системі фортепіанної підготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Одеса, 2019. 20 с.

7. Проворова Є. М. Сформованість методичної підготовленості майбутніх учителів музики на засадах праксеологічного підходу. Journal «ScienceRise: Pedagogical Education» № 2 (22), 2018. С. 29-33.

8. Словник української мови: в 11 томах. Том 4, К. : Наукова думка, 1973. С. 349.

9. Цюлюпа Н. Л. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього вчителя музики в процесі інструментальної підготовки : автореф. дис... канд. пед. наук : 13.00.02. К., 2009. 20 с.

10. Шевченко І. Л. Формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності : дис ... канд. пед. наук : 13.00.04. Кіровоград, 2008. 209 с.

References

1. Van Yue (2017). Formuvannia metodychnoi kompetentsii maibutnoho vchytelia muzychnoho mystetstva u protsesi navchannia hry na fortepiano [Formation of methodological competence of future music teacher in the process of learning the piano]. (PhD thesis): 13.00.02. Kyiv.

2. Honcharenko, S. U. (1997) Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. Kyiv : Lybid. 374 s.

3. Kmazheva, I. A. (2015) Obgruntuvannia komponentnoho skladu metodychnoi kultury maibutnikh vykladachiv pedahohichnykh dystsyplin spetsialnosti «Doshkilna osvita». [Substantiation of component composition of methodological culture of future teachers of pedagogical disciplines of specialty "Preschool education"]. Psykholoho-pedahohichni osnovy humanizatsii navchalno-vykhovnoho protsesu v shkoli ta VNZ: zbirnyk naukovykh prats. № 2 (14). Rivne : RVTs MEHU imeni akademika S. Demianchuka, 2015. S. 119-128.

4. Koycheva, T. , Li Zhuhua (2018). Inclusive culture as a sign of humanization of the Ukrainian society and personal quality of a competitive teacher. Modern Tendencies in the Pedagogical Science of Ukraine and Israel: the way to integration. Ariel, 9, 123-130.

5. Kurliand, Z. N. (1995) Profesiina ustalenist vchytelia - osnova yoho pedahohichnoi maisternosti [Teacher's professional tenacity is the basis of his teaching skills]. Odesa. 160 s.

6. Liu Sian (2019). Pedahohichni umovy metodychno-spriamovanoi samorealizatsii maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystet-stva v systemi fortepiannoi pidhotovky [Pedagogical conditions of methodically directed self-realization of future teachers of musical art in the system of piano preparation] (avtoref. dissertation kand. ped. nauk) : 13.00.04. Odesa.

7. Provorova, Ye. M. (2018) Sformovanist metodychnoi pidhotovlenosti maibutnikh uchyteliv muzyky na zasadakh prakseolo- hichnoho pidkhodu [Formation of methodological preparedness of future music teachers on the basis of praxeological ap-proach]. Journal «ScienceRise: Pedagogical Education». № 2 (22). S. 29-33.

8. Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language]: v 11 tomakh. Tom 4, K. : Naukova dumka, 1973. S. 349.

9. Tsiuliupa, N. L. (2009) Pedahohichni umovy formuvannia metodychnoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia muzyky v protsesi instrumentalnoi pidhotovky [Pedagogical conditions of formation of methodological competence of the future music teacher in the process of instrumental preparation] (avtoref. dissertation kand. ped. nauk) : 13.00.02. Kyiv.

10. Shevchenko, I. L. (2008) Formuvannia profesiinoi kultury maibutnoho vchytelia muzyky v pozanavchalnii diialnosti [Formation of professional culture of future music teacher in extracurricular activities] (dissertation kand. ped. nauk): 13.00.04. Kirovohrad.

Размещено на Allbest.ru