Патріотичне виховання першокласників НУШ у процесі вивчення інтегрованого курсу "Мистецтво"

Основна частина

У сучасних умовах реформування загальної середньої освіти одним зі стратегічних завдань визначено патріотичне виховання учнів, яке активно вирішується на уроках інтегрованого курсу «Мистецтво» в 1 класі. І. Бех у «Програмі патріотичного виховання дітей та учнівської молоді» наголошує, що «патріотизм на даний час є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, і особистості, яка своєю діяльнісною любов'ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності; і суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійснювався на моральній основі» [2, 3].

Аналіз педагогічної літератури, вивчення передового досвіду роботи закладів загальної середньої освіти свідчить про значний інтерес науковців до дослідження проблеми патріотичного виховання учнів. Ця проблема досліджувалась у різних напрямах, а саме: національно-патріотичне виховання дітей дошкільного віку (А. Богуш, Н. Барабаш, О. Каплуновська, І. Кичата та ін.), виховання учнів і молоді на засадах народної педагогіки (І. Зайченко, О. Макаренко, О. Соколовська, М. Стельмахович та ін.); залучення учнів до українських національних звичаїв і традицій (О. Батухніна, С. Ласунова, Н. Рогальська, В. Стрельчук, В. Фан, З. Файчак); розвиток теорії та практики виховання, в тому числі національного і патріотичного (І. Бех, В. Гнатюк, В. Демчук, М. Красновський, І. Мартинюк, Г. Пустовіт, Ю. Руденко, П. Щербань), виховання патріотизму засобами мистецтва (Л. Масол, В. Одарченко, Р. Осипець О. Просіна, О. Стьошна, Г. Шевченко та ін.). Провідними українськими науковцями (Л. Масол, О. Рудницька, Г. Падалка, Л. Хлєбнікова та ін.) було обґрунтовано основні підходи до вивчення українознавчого музичного матеріалу, виховний потенціал української народної пісні, особливості її використання у процесі навчання учнів різних вікових груп.

Метою статті є аналіз українознавчого матеріалу у змісті інтегрованого підручника «Мистецтво 1 клас», окреслення методичних засад його вивчення на уроках музичного мистецтва та його вплив на виховання патріотизму і формування ціннісного ставлення в учнів до української музики.

Значна роль в патріотичному вихованні належить мистецтву. Мистецтво це та частина життєдіяльності людини, яка відображає чуттєво-емоційний світ людей. Митець засобами художнього вираження, які характерні для кожного виду мистецтва, кодує цю інформацію. Глядач (слухач) у процесі сприйняття твору мистецтва знайомиться з даним видом інформації (чуттєво-емоційною). Він зчитує інформацію про емоційний стан автора так, як автор вкладає свої хвилювання, сприйняття в цей твір і бажання, щоб його зрозуміли. Ця естетична інформація дає можливість отримати естетичну насолоду, задоволення, хвилювання. Естетична інформація є ґрунтом для такого явища як співтворчість.

Науковці наголошують, що саме мистецтво наділене специфічною функцією формувати світогляд особистості, сприяти підвищенню рівня її духовного розвитку. Світоглядна функція мистецтва репрезентується через осмислення результатів художньо-естетичного осягнення дійсності, втілених у мистецьких творах [4, 147]. Виховний вплив мистецтва на особистість акт двосторонній. Він являє собою активну взаємодію художнього твору і особистості. Якщо потреби людини не відповідають інформативній значимості мистецтва, а їх сприйняття неадекватне його природі, то вплив мистецтва на духовний розвиток особистості виявляється нереалізованим.

Ознайомлення першокласників з мистецтвом проходить у комплексі почуттів, уявлень, асоціативного мислення й багатьох інших компонентів психічної діяльності. У процесі перетворення сенсорної інформації в образи свідомості, осмислення твору, встановлення концептуальних зв'язків його змісту як асоціацій вищого порядку, проявів творчої ініціативи, фантазії відбувається синтез суб'єктивних вражень від мистецтва на основі уявлень, ідеалів, смаків, світоглядних ідей, тобто всього духовно-практичного досвіду учнів.

Розглянемо змістове наповнення державного підручника інтегрованого курсу «Мистецтво 1 клас» (автори О. Калініченко, Л. Аристова) [3] та його вплив на виховання патріотизму у першокласників.

Одним із принципів патріотичного виховання вчені визначають «принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури тощо» [2, 6]. Цей принцип є базовим у змістовому наповненні підручника.

Зміст підручника «Мистецтво» для 1-го класу структурований за блоками: «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво». Розглянемо блок «Музичне мистецтво». У даному блоці знайшли належне відображення всі елементи змісту освіти й види діяльності учнів на уроках музичного мистецтва: знання про музику, уміння користуватися цими знаннями як способами діяльності (активне сприйняття, аналіз-інтерпретація музичного твору, хоровий, ансамблевий і сольний спів, пластичне інтонування), досвід творчої діяльності (музично-ритмічні рухи, імпровізація на дитячих музичних інструментах, вокальна і пластична імпровізація, інсценування пісень, музичних казок, програмних творів у контексті навчальної теми), емоційно-ціннісне ставлення (висловлювання власних вражень та оцінок щодо прослуханої музики). На це спрямовано основні рубрики особистісно зорієнтованого підручника: «Слухаємо музику», «Співаємо, музикуємо», «Дивимося фільм», «Творимо разом», «Міркуємо, відповідаємо».

У підручнику продумано й відібрано інформацію з погляду її значущості для музичного та загальноестетичного розвитку першокласників, яка в цікавій і незвичній формі знайомить учнів із поняттями: народна пісня, композиторська пісня, календарно-обрядові пісні тощо.

Велика увага приділена наповненню підручника українознавчим музичним матеріалом, оскільки одним із стратегічних завдань у реформуванні сучасної освіти визначено патріотичне виховання учнів, а музичне мистецтво у ньому відіграє особливу роль.

Так, пісенний матеріал підручника складається з 25 різнохарактерних пісень українські народні пісні («Ходить гарбуз по городу», «Іде, іде дід», «Щедрівочка щедрувала», «Мак», «Труби, Грицю, в рукавицю», «Зробим коло»); пісні композиторів-класиків: М. Лисенко (пісні з дитячої опери «Коза-Дереза»), Я. Степовий «Зайчик і лисичка»; пісні українських композиторів ХХ століття («Ой заграйте, дударики» (музика А. Філіпенка слова В. Панченка), «Повертайся, ластівко», «Вишиванка» (музика В. Верменича слова М. Сингаївського)); пісні сучасних українських авторів («Перший дзвоник», «Пісня про Новий рік» (музика і слова Н. Май), «Мушка лапки рахувала», «Букварик» (музика А. Олєйнікової, слова Т. Єфімова, Л. Ратич), «Кицю, кицю, де була?» (музика

І. Островерхова, слова М. Пономаренко), «Святий Миколай» (музика і слова Н. Гороховської), «Робот» (музика М. Ведмедері, слова Л. КулішаЗінькова), «Фізкультхвилинка» (музика В. Дем'янчука, слова Л. Кондрацької), «Веселкові писанки» (музика і слова В. Качан, О. Качан), «Будем козаками» (музика і слова А. Загрудного), «Барви рідної землі» (музика О. Злотника, слова О. Вратарьова). Запропонований музичний матеріал направлений на виховання любові до рідного краю (звичаїв, традицій), виховання пошани та любові до культурного спадку свого народу і музичного мистецтва, позитивно впливає на формування у учнів почуття патріотизму.

Матеріал 1 і 2 семестру (теми 1-29) охоплює теми, що висвітлюють питання української народної та професійної музики, національні традиції й обряди, досягнення і світове визнання українських композиторів, виконавців. Учні знайомляться з календарно-обрядовими піснями колядками, щедрівками, святами Різдво, Великдень. Виховний потенціал фольклору, народнопісенної творчості, як зазначають вчені, визначається звуковою природою й процесуальністю звучання, інтонаційністю, синкретичністю, емоційно-раціональною сутністю, доступністю, цілісністю впливу тощо [5, 6]. Науковці наголошують, що фольклор є одним із дієвих засобів формування етнічної ідентичності, національної самосвідомості опосередковано крізь призму різних видів мистецтва. Вплив народної пісні на людину протягом усього життя забезпечує її цілісний духовний розвиток [4, 154-155].

Для сприймання музичного мистецтва (слухання і аналізу-інтерпретації) запропоновано твори зарубіжних і українських композиторів. Твори українських композиторів (В. Подвала «Музичні загадки», В. Косенко «Пасторальна», українські награвання, опера М. Лисенко «Коза-Дереза», Я. Степовий «Сніжинки», український народний танець «Метелиця», «Щедрик» обробка М. Леонтовича, українська народна пісня «Коляд, коляд, колядниця» тощо) охоплюють теми життя і інтересів дітей, світу, що оточує учнів, явищ природи, календарних свят тощо. До творів, що запропоновані для вивчення першокласниками, входять твори українських композиторів-класиків (М. Лисенко, Я. Степовий, М. Леонтович), українських композиторів ХХ-ХХІ століття (В. Косенко, В. Подвала), народні пісні і танці, зміст яких формує любов і повагу до рідного краю та його культури. У процесі представлення музичних творів на уроці пропонується залучати твори інших видів мистецтв: українські народні казки і легенди, вірші й живописні твори українських авторів.

На прикладі теми 6 «Наша Батьківщина рідна Україна» [3, 26-27] розглянемо перебіг уроку музичного мистецтва. Виділяємо завдання уроку за змістовими лініями, що визначені програмою [7, 45-48]: художньо-творча діяльність: спів пісні «Ой заграйте, дударики» у відповідному настрої, характері; дотримання правил співу (постава, дихання); імпровізація засобами пантоміми (міміка, жести при емоційному виконанні пісні); сприймання та інтерпретація мистецтва: сприймання музичних творів та висловлювання враження; добір із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям; визначення регістру (високий, середній, низький), динаміки (гучно, тихо), тембру, надання характеристики мелодії; комунікація через мистецтво: презентація результатів власної творчості (виконання пісні з танцювальними рухами).

Художньо-педагогічна драматургія уроку складається з наступних умовних етапів: інтродукція вхід до класу під музику українського народного танцю «Гопак». Організаційний момент. Музичне вітання. Зав'язка (проблема): бесіда-знайомство учнів з королівством Танцювальних ритмів і королем Ритмом. Постановка учителем проблемного питання: «Чи можна назвати український народ танцювальним?». Розробка: робота з підручником: стор. 26, 27. Слухання і перегляд «Гопак». Аналіз-інтерпретація музичного твору. Робота у зошиті: завдання №3 стор. 10. Фізкультхвилинка. Слухання і перегляд «Козачок». Кульмінація: імпровізація (ритмічна); повторення пісні українська народна пісня «Ходить гарбуз по городу», виконання у ролях. Розучування пісні «Ой заграйте, дударики» муз. А. Філіпенка, сл. В. Панченка. Розв'язка (рефлексія): пошук відповіді на проблемне питання. Робота у зошиті: завдання №4 стор. 10. Робота з підручником: стор. 27. Підсумок уроку.

Аналізуючи прослуханий український народний танець «Гопак» учителеві доречно поставити питання: Які інструменти виконують цю музику? Гучно чи тихо звучить мелодія? Чи можна під цю музику заснути? Як виконували танець? Музика була швидка чи повільна? Можна запропонувати завдання на розширення словникового запасу учнів: оберіть з слів-підказок ті, що розкажуть про ритм гопака (на дошці написані слова: чіткий, рівномірний, нерівномірний, енергійний, нерішучий).

Важливо звернути увагу учнів на те, що гопак веселий життєрадісний танець. Раніше його виконували лише чоловіки. Козаки-танцюристи ставали в коло виконуючи рухи, а їхні товариші підтримували їх вигуками «Гоп!». Звідси і походить його назва «Гопак».

Перед слухання українського народного танцю «Козачок» доречно звернути увагу учнів на те, що козачок український народний хороводний танець, що виник в давні часи. Першими його виконавцями були козаки-воїни. Звідси і походить його назва.

Запитання після прослуховування твору направлені на його аналіз-інтерпретацію: Який характер танцю? Чи схожий він на інший танець? На який? Гучно чи тихо звучала музика? Одним із завдань може бути проплескування долонями ритму цього танцю.

При роботі над піснею «Ой заграйте, дударики» муз. А. Філіпенка, сл. В. Панченка звертається увага на нові для учнів слова: дударики діти, які грають на дуді (сопілці); гуцули українці, що живуть у Карпатах; увиванець народний танець, поширений у Західній Україні; кептарики безрукавний хутряний кожушок, який з давніх часів використовується населенням Карпат та Прикарпаття.

Пісню пропонується розучувати в повільному темпі. Звертати увагу на особливості ритмічного малюнка, розспіви, спів легким звуком. Бажано проплескати складні у ритмічному плані місця. Розучування першого куплету.

Теми 9-10 «Завітаємо до театру» знайомлять учнів із творчістю відомого українського композитора, творця першої дитячої опери не лише в Україні, а й у світі Миколою Лисенком (опера «Коза-Дереза»).

При розкритті цих тем, вчителі повинні звернути увагу на постать найвідомішого композитора М. Лисенка і розкрити значення дитячої опери композитора. Так, звернути увагу на те, що М. Лисенко створив цикл невеликих дитячих опер на основі українських народних казок та обрядів: опери «Коза-дереза» (1888), «Пан Коцький» (1891), «Зима і весна, або Снігова Краля» (1892) на лібрето Дніпрової Чайки (Л. Василевської), що стали першими зразками цього жанру, у них було закладено основи і визначено шляхи формування музично-театрального мистецтва для дітей. Усі вони побудовані на народних казкових сюжетах та народнопісенних мелодіях. Це, так звані, інсценовані народні казки.

М. Лисенко написав оперу «Коза-дереза» з розрахунком, що її будуть виконувати дошкільнята або молодші школярі. Структура цієї опери дуже проста. За будовою вона нагадує форму рондо, в якій різні музичні характеристики звірів Лисички, Зайчика, Вовка, Ведмедя чергуються з відповідями Кози, що звучать як рефрен.

Музика дитячої опери М. Лисенка насичена народнопісенними і танцювальними інтонаціями та ритмами. У ній використовуються найбільш поширені на той час у побуті українські фольклорні пісні та авторські мелодії, інтонаційно близькі до народних [6, 103]. Народнопісенний матеріал композитор підібрав так, щоб якнайкраще змалювати сюжетну ситуацію, показати дію і внутрішні якості звірів (хитрість, злість, доброту тощо) та їхні зовнішні особливості. Для грізних реплік Кози, якими вона залякує всіх, хто до неї наближається, М. Лисенко використовує мотив дитячої пісеньки про козу. Побудована лише на кількох звуках, які весь час повторюються, посилена важкими акордами на кожній ноті, вона створює потрібне враження. Усі розмови звірів між собою відбуваються на мелодіях пісень. Мораль цього твору має виховне значення: нечесність, брехливість, прикидання повинні бути засуджені [1, 224-225].

Висновок

Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що діяльність вчителя щодо патріотичного виховання учнів на уроці музичного мистецтва повинно мати цілісний, системний характер, бути націлене на цілеспрямоване і послідовне збагачення змісту музично-педагогічної освіти цінностями української музичної культури. Адже, саме музичне виховання вирішує проблему відродження духовності українського суспільства.

Актуальність зазначеної теми потребує подальшої наукової розробки ефективної методики формування педагогічної готовності майбутніх учителів до патріотичного виховання школярів.

патріотичний виховання школа мистецтво

Список використаних джерел