Теоретичні засади формування дослідницької культури вчителя як одного з чинників його професійного зростання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні засади формування дослідницької культури вчителя як одного з чинників його професійного зростання

Оксана Сагач,

кандидат історичних наук, доцент,

Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського (м. Чернігів, Україна)

Статтю присвячено проблематиці формування дослідницької культури вчителя як одного з визначальних чинників його неперервного професійного зростання. У поданому матеріалі підкреслюється актуальність підготовки педагога-дослідника який здатний до творчого підходу щодо власної професійної діяльності. Проаналізовано такі поняття як “культура”, “професійна культура”, “педагогічна культура”. Зроблено висновок щодо перехрещення, схожості структур та результатів, загальності рис понять “професійна культура” та “педагогічна культура”. Вказується на те, що категорія “професійна культура” відбиває конкретне джерело формування дослідницької культури та співвідноситься з дослідницькою культурою певної соціальної групи. Таким чином, дослідницька культура педагогів, одночасно є складовою дослідницької культури суспільства та специфічним видом професійно-педагогічної культури. Її формування у системі неперервної освіти можна розглядати як динамічний процес професійного зростання вчителя. професійний дослідницька культура вчитель

Ключові слова:професійна культура, педагогічна культура, дослідницька культура, професійне зростання, неперервна освіта, дослідницька діяльність.

THEORETICAL FOUNDATIONS FOR THE FORMATION OF A TEACHER'S RESEARCH CULTURE AS ONE OF THE FACTORS OF HIS/HER PROFESSIONAL GROWTH

OksanaSahach,

Candidate of historical sciences (PhD),

Associate Professor, Chemihiv Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education of K. D. Ushynskyi (Chemihiv, Ukraine)

The article is about the problem of formation of the teacher's research culture as one of the determinants of its continuous professional growth. The material emphasizes on the relevance of training a teacher-researcher who is capable of creative approach to his/her own professional activities. It is analyzed the following concepts: “culture ”, “professional culture ”, “pedagogical culture”. It is proved the mutual connection of concepts mentioned above. Conclusion is made about the intersection, the similarity of structures and results, the general features of such concepts as “professional culture ” and “pedagogical culture ”. It is determined that because of the professional culture a specialist manages his abilities and achieves more results. Fundamentals of professional culture are laid in the process of comprehensive professional training, namely, methodological, theoretical, practical, ideological, humanitarian, and creative.

Pedagogical culture is regarded as a professional, and supporters of it are professional teachers. Pedagogical culture is the center of the teacher's professional culture, an important component of it, which is a dynamic entity, and the main purpose of it is the final product of the activity, and how it is being produced. It is indicated that the category “professional culture ” reflects a specific source of formation of a research culture and correlates with the research culture of a particular social group. Thus, the research culture of educators is an integral part of the research culture of society and a specific kind of professional-pedagogical culture at the same time. The teacher-researcher is a high-class specialist who is aware in problems of modern schools and has a variety of research methods, special knowledge in pedagogy, psychology, and philosophy. Teacher-researcher must be able to find new sides in pedagogical phenomena and to find hidden connections and regularities in them which requires a general culture, professional pedagogical knowledge, and professional experience. Formations of a teacher's research culture in the system of continuous education can be considered as a dynamic process of his/her professional growth characterized with the level of professional training.

Key words: professional culture, pedagogical culture, research culture, professional growth, continuing education, research activity.

Постановка проблеми

ВумовахмодернізаціїосвітньоїсистемивУкраїні, однимзосновоположнихзавданьстаєнеперервністьосвіти, їїінноваційнаспрямованість, аосвітняпрактикаякависуваєновівимогидовчителя, потребуєперетворенняйогофункцій. Сучаснийвчительмає не просто транслюватиучнямзнання та досвід, а, у першучергу, бути здатним до системного сприйняттяпедагогічноїреальності та дії у ній, до проектування, конструювання, творчого характеру викладання, до вільноїорієнтації у предметнійобласті, маєволодітидослідницькою культурою. Вчительмає бути творцем, дослідникомздатним до аналізу, спостереження, знаходженняаналогій, узагальнення, корегуванняпедагогічнихприйомівабозасобів.Потреба у педагогахздатних до перетворювальноїдіяльності, інноваційногомислення, вимагаєзмін, починаючивідпідготовкивчителя в межах предметно-професійноїсфери, до розробки нового змісту, умов та механізміврозвиткуйогодослідницькихздібностей та вмінь.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика дослідницької культури є міждисциплінарною, а отже її розгляд інтегрує філософські, психолог- гічні та педагогічні підходи та концепції, що висвітлюються у дослідженнях Г. Ріккерта, Л. Виготского, С. Рубінштейна, В. Загвязинского, В. Сластенина. Формуванню вмінь дослідницької діяльності педагогів присвячено дослідження О. Мітрош, М. Гурьянова, М. Князян. М. Труфкіна у своїх студіях представляє дефініцію “дослідницька культура”, аргументує актуальність і важливість її формування, подає аналіз таких понять як “педагогічна культура” та “педагогічне безкультур'я” [11]. Дослідження Т. Дерев'янко полягає у виявленні впливу педагог- гічних умов на рівень сформованості дослідницької культури вчителів предметів гуманітарного циклу. Авторка, аналізує структуру дослідницької культури педагог- га, визначає її структурні компоненти виявляє сутність цього поняття [3]. В. Буряк у своємунауковомудоробкуаналізуєсутність та змістпедагогічноїкультурихарактеризуєїї як інтегративну характеристику педагогічногопроцесу [1].

Виокремлення невирішених частин проблеми

В умовахмодернізаціїсистемиосвітивиникає потреба у педагогічних кадрах, щоволодіютьтворчимінноваційниммисленням, отжездатні до перетворювальноїдіяльності, володіютьдослідницькимивміннями, високимрівнемдослідницькоїкультури. Питанняформуваннядослідницькоїкультуривчителів, у системінеперервноїпедагогічноїосвіти, як одного з чинниківїхпрофесійногозростання, потребуєподальшоїрозробки, окресленняпріоритетнихпідходів до вдосконаленняцьогопроцесу.

Метою статті є аналізтеоретичних засад формуваннядослідницькоїкультури педагога як одного з визначальнихфакторівйогонеперервногозростання у системінеперервноїпрофесійноїосвіти, через розглядфілософських, психологічних та педагогічнихстудій з досліджуваної проблематики.

Виклад основного матеріалу

Виявленняосновоположних характеристик та структуридослідницькоїкультуривчителя, розкриттясутностіцьогопоняттяунеможливлюється без характеристики особливостей таких категорій як “культура”, “професійна культура”, “педагогічна культура”. Етимологіятерміну “культура” походить відлатинського слова culture та перекладається як вирощування, розвиток, обробка. У подальшомуцепоняттябулоекстрапольовано на соціальну сферу, ним стали позначативиховання, освіту, розвиток, адже перш за все вонохарактеризуваловнутрішнійсвітлюдини [12, с. 29-41].

Поняття “культура” є міждисциплінарним, отжеслідзвернутись до філософських, психологічних, соціологічних, педагогічнихйоготрактовок. Соціологічнатрактовка терміну “культура” не несе у собініякоїоцінки і стосується способу життя будь-якогосуспільства [2. с. 9-17]. У філософіїкатегорія “культура” застосовується для визначеннярівнядосконалостівмінь та розглядається як становленнятворчоїособистості. Змістомкультури є створеннядуховнихцінностей у процесітворчоїдіяльності [9, с. 57-61]. Психологіявивчає культуру як своєрідну атмосферу психологічногорозвиткуособистості. Психологічний аспект вивченнякультурипов'язанийіздослідженнямпсихологічнихмеханізмівдіїтворівкультури на поведінку людей, їхсвітосприйняттям та духовнимсвітом. У педагогіці культура розглядається через змісткультуриособистості, яка проявляється через ерудованість, високийрівеньйого духовного розвитку, різнобічність, сформованістьцінніснихорієнтацій [13; 11].

Аналізуючидефініцію “професійна культура”, зауважимо на важливостірозглядуїїособливостей, задлявиявленнясутнісних характеристик поняття “дослідницька культура”. Професійну культуру, в узагальненомузначенніцьогопоняття, розуміють як знання, вміння, навички, володінняякимивизначаютьфахівця як майстра у певнійсферідіяльності. Їїформування є результатом виокремленняпевнихвидівпрофесійноїдіяльності. Основоположною характеристикою високогорівняпрофесійноїкультурифахівця є йогоздатністьвирішуватипрофесійнізадачі та вмінняпрофесійномислити. Професійна культура виділяється як атрибутивнавластивістьпевноїпрофесійноїгрупи людей. Н. Криловатлумачитьпрофесійну культуру фахівця як переконаність у соціальнійзначимостійогопрофесії, розвиненепочуттягордостіщодонеї, працелюбство, працездатність, підприємливість, ініціативність, вмінняшвидко та ефективновирішувативиробничізавдання, наявністьорганізаторськихздібностей, готовністьрозвиватисьрозширюючивласнийпрофесійнийдосвід. Саме через професійну культуру фахівецьвиявляєсвоїздібності, досягаємаксимальних для себе результатів. Основипрофесійноїкультуризакладаються у процесівсебічноїпрофесійноїпідготовки, а самеметодологічної, теоретичної, практичної та світоглядної, гуманітарної, творчої. Їїрозвиненістьпроявляється у високомурівніфаховоїмайстерності, творчоїсамовіддачі, широкому професійномукругозорі, великому об'єміспеціальнихзнань, інтересів, вмінь [5, с. 40-57].

М. Михнюкдосліджуючифункціональнікомпонентипрофесійноїкультури педагога виділяєнаступні: гносеологічний, психологічний, комунікативний, технологічний, етико-естетичний, інформаційний. Змістпершого з означенихкомпонентів, гносеологічного, складаютьметодологічна та дослідницька культура. Спрямовуєтьсявін на пізнання та аналізпедагогічнихявищ, визначення та усвідомленнянеобхідних для набуттядослідницькихуміньособистіснихособливостей. Розвитокпсихологічної та рефлексивноїкультурипередбачаєтьсяпсихологічним компонентом. Змісткомунікативного компоненту професійноїкультуриполягає у розвиненіймовленевийкультурі та культуріспілкування. Означений компонент спрямований на набуттяуміннядіалоговогоспілкування, використаннярізноманітнихспособів та засобівінформаційно-знакового спілкування. Технологічний компонент складаєтьсязізнаннятеорії та методики викладання. Змістометико-естетичного компоненту є етична та естетична культура викладача. Інформаційний компонент - забезпечуємоніторинг і діагностикусформованогорівняпрофесійнихзнань і вміньучнів, та рівнярозвиткупрофесійноїкультурипедагогів в цілому [6].

Виходячи з вищезазначеного, педагогічну культуру слідрозглядати як професійну, носіямиякоївиступаютьпрофесійні педагоги. Педагогічна культура є центром професійноїкультуривчителя та важливоюїїскладовою, щоявляє собою динамічнеутворення, основоположною метою якого є не тількикінцевий продукт діяльності, але й те, як вінвиробляється. Підпедагогічною культурою більшістьдослідниківрозуміютьсукупність норм, правил поведінки, виявленняпедагогічного такту, педагогічноїтехніки, педагогічноїмайстерності, грамотності, освіченості.

В. Буряк характеризуючисутність і структуру педагогічноїкультурианалізуєїї стан як у навчальномузакладі так і у сім'ї. Науковецьвизначаєїї як інтегративну характеристику навчальногопроцесу, яка складається з діяльності людей з передаваннядосвіду та результату цієїдіяльності у виглядізнань, умінь, навичок. Дослідникзвертаєувагу на те, щотільки педагог можевирішуватитіосвітнізавдання, якіпостають перед суспільством на державному рівні. При цьомувчительмаєрозумітитіособливостіякіпритаманнісучасномурозвиткукультури [1, с. 21-22].

Проаналізувавшипоняття “професійна культура” та “педагогічна культура” доходимовисновкущодоїхперехрещення, схожості структур та результатів, загальності рис. Педагогічна культура є тимцілим, частиноюякого є йогодослідницькаскладова, щоявляє собою самостійний феномен, якийформується у процесітворчоїпедагогічноїдіяльності. Таким чином, категорія “професійна культура” відбиваєконкретнеджерелоформуваннядослідницькоїкультури та співвідноситься з дослідницькою культурою певноїсоціальноїгрупи. Отже, за професійноюспільнотоюможнавиділитидослідницьку культуру педагогів, яка одночасно є складовоюдослідницькоїкультурисуспільства та специфічним видом професійно-педагогічноїкультури.

Дослідницька культура вчителяявляє собою універсальну характеристику йогодослідницькоїдіяльності. Більшістьдослідниківрозглядаючи мету та конкретнізавдання будь-якого виду культури, у тому числі і дослідницькоїкультури педагога, зауважують на тому, щовсі вони маютьвирішуватись у процесідіяльності та через діяльність У дослідницькійдіяльностіпоєднуєтьсяпопереднійдосвіднабуттязнань, застосуванняінструментарію та методівщодоїхотримання, способівпідходівщододосліджуваногооб'єкту. Результатом будь-якогодослідженнямаєстати сума об'єктивнихзнань та практичнихрезультатів [10, с. 9-14]. Таким чином, визначальною метою дослідницькоїдіяльність є набуття системного, об'єктивногознання у всіхможливих формах діяльностілюдини - повсякденномужиття, політиці, економіці та, не в останнючергу, навчанні та вихованні. У педагогіцідослідженняодночасно є процесом та результатом діяльностіспрямованої на отриманняновихзнаньщодозакономірностей, структури, механізмівнавчання та виховання, методики організаціїнавчально-виховноїроботи, їїзмісту, принципів, методів та організаційних форм [14, с. 55-61].

Професійнезростання педагога, є фактором, щосприяєвдосконаленнюйогодослідницькоїкультури, зразкиякоївдосконалюються у процесідіяльності. Слідвиділятизовнішній та внутрішнійбікдослідницькоїкультури педагога. Дослідницька культура яка функціонує у педагогічномусередовищі як соціальний феномен, являє собою зовнішній(об 'єктивний) бік, внутрішній - є дослідницькою культурою особистості. Зовнішнійбіквідбиваєдослідницьку культуру специфічногосоціокультурного простору у якийтранслюютьсяцінності, нормидослідницькоїкультури та відповідні ним зразкидіяльності. Означенийпростірутворюєтьсяпедагогічноюспільнотою яка зберігає та підтримуєвказанівищескладові, щостають для вчителя, який є суб'єктом, об'єктамиосвоєння. Сприймаючи та приймаючицінності, перетворюючиїх у власнійпрофесійнійдіяльності, використовуючи у процесіпізнання, тобтоосвоюючидослідницьку культуру педагогічноїспільноти, вчительстаєїїносієм. Отже, культура педагогічноїспільнотифункціонуєсамезавдяки кожному окремомупедагогові, оскільки є індивідуальною, особистісною, та проявляється через йогосуб'єктивнийпростір. Виходячи з вказаногодослідницькудіяльність у педагогіціслідрозглядати як індивідуальну (особистісну) та колективнувзаємодіюпедагогівдослідників.

Педагог дослідник - цефахівецьвисокогокласу, якийзнаєпроблемисучасноїшколи, володієрізноманітнимидослідницькими методами, спеціальнимизнаннями з педагогіки, психології та філософії. Вчительдослідникмаєвмітизнаходитинове у педагогічнихявищах та виявляти у них прихованізв'язки та закономірності, для чогонеобхіднізагальна культура, професійніпедагогічнізнання, професійнийдосвід [4, с. 110-116]. Вінмає бути особистістювідповідальною, активною, творчою, адже, вчитель, робота якого є творчою, завжди є дослідником. Такийвчительзавждивіддаєперевагувласномубаченнющодовибору як об'єкта так і предмета дослідження, а також, тих засобів за допомогоюякихдосягаєтьсябажаний результат, адже, різноманітністьметодологічнихваріантівнадаєпевну свободу вибору та впливає на результат. Самеузагальненнядосвідутворчопрацюючихвчителів, середіншого, є однією з умов розвиткуїхдослідницькоїкультури. Отже, змістомдослідницькоїкультуривчителя є вміннявизначати мету, висуватипринципи, обґрунтовуватиметоди, вміннятворчоформулюватирішенняпедагогічних задач.

Як зазначає Т. Дерев'янкосистемоутворюючимчинникомпроцесувирішеннятворчихпрофесійних задач є дослідницьківміння. Зазначенийпроцесскладається з певноїпослідовностідій: аналізу, конструювання, прогнозування, оцінкисистемивирішення, йогоорганізації та корегування, у відповідності до вихіднихданихпроектування та постановка новихзавдань. Саметакийпроцесвирішення педагогом творчихзавданьформуєінноваційний стиль йогомислення. Отже, на думку дослідниці, провіднимищододослідницькоїдіяльності є дослідницьківміння педагога якимизабезпечуєтьсяпроцесвирішеннятворчихзавдань [3].

За твердженнямО. Обухова дослідницькадіяльністьвчителя є творчимпроцесом, щоспрямований на вирішення тих педагогічнихситуацій, результат яких не відомийзаздалегідь та якіпередбачаютьнаявність тих етапів, якіхарактерні для науковогодослідження [7]. Таким чином, в основу дослідницькоїтворчостівчителяпокладенанауковаскладова, яка характеризуєтьсяупорядкованістю, лаконічністю, послідовністю, наочністю. Результатом дослідницькихдійвчителя є високийрівеньйоготворчоїреалізації. Самеспосіб та міратворчоїреалізації педагога у дослідницькійдіяльностівизначаєсутністьйогодослідницькоїкультури.

Можемозазначити, щодослідницька культура педагога виражена у системійогопрофесійнихякостей та визначаєтьсяспецифікоюйогодослідницькоїдіяльності. Вміннязастосовуватитеоретичнідослідження у практичнійпедагогічнійдіяльностівизначаєметодологічну культуру вчителя [8, с. 78-89]. Їїскладовими є методологічнарефлексія, критичнемислення, творчезастосуванняінновацій, володіннятимидослідницькимивміннямиякіосновуються на методологічнихзнаннях. Слідзазначити, щометодологічна культура характеризуєрівеньдослідницькоїкультури та проявляється в останній, аджеосновоположнимиїїскладовими є формулювання і творчевирішенняпедагогічних задач, проектування, конструюванняпрактичноїпедагогічноїдіяльності. Як на складовіметодологічноїкультуриможнавказати на професійнемислення, на якомуосновуєтьсяоволодінняметодологієюорганізаціїнавчальноїдіяльності та вміннявикористовуватинауковіпедагогічнізнання у практичнійдіяльності. Новіформи та механізмивзаємодіїпедагогічноїтеорії і практики стають основою щодоінноваційнихпроцесів, а отжевимагаютьметодологічноїобізнаності.

Висновки

Підсумовуючивказанеможемодійтивисновку про те, щоформуваннядослідницькоїкультуривчителя у системінеперервноїосвітиможнарозглядати як динамічнийпроцесйогопрофесійногозростання, щохарактеризуєтьсярівнемпрофесійноїпідготовки. Розвитокдослідницької та методологічноїкультуривчителявизначаєтьсясукупністю таких умов як: організаціякурсів, тренінгів, творчихпрофесійнихоб'єднань, науково-практичнихконференцій; створеннямотиваційногосередовищащодонавчання через новийзміст, технології, інновації, умови для творчогозастосуваннянабутогопедагогічногодосвіду; формування у вчителя потреби у неперервномупрофесійномузростанні, та творчоїініціативи як одного з йогочинників. Методологічна культура є важливоюумовоюформуваннядослідницькоїкультури педагога, яка передбачаєнабуттязнаньщодологіки та методівпедагогічногодослідження.

Література

1. Буряк В. К. Педагогічна культура: теоретико-методологічний аспект / В. К. Буряк. - К. : Деміург, 2005. - 228 с.

2. Горохівська T. М. Формування світоглядної культури майбутніх вчителів історії у процесі фахової підготовки: автореферат дне. ... канд. пед. наук / T. М. Горохівська. - Вінниця, 2009. - 23 с.

3. Дерев'янко Т. Є. Структура дослідницької культури вчителя загальноосвітнього навчального закладу / Т. Є. Дерев'янко // Педагогіка та психологія. - 2016. - Вип. 52. - С.48-59

4. ЗанковЛ. В. Избранные педагогические труды / Л. В. Занков. - М. : Педагогика, 1990. - 424 с.

5. Крылова Н. Б. Формирование культуры будущего специалиста / Н. Б. Крылова. - М. :Выс. Школа, 1990. - 140 с.

6. МихнюкМ. Зміст функціональних компонентів професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю / М. Михнюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2014. - № 5. - С. 68-78

7. Обухов А. Развитие исследовательской деятельности учащихся / А. Обухов // Народное образование. - 2004. - № 2 - С. 146-149

8. Пидкасистый П. И. Педагогика: учеб, пособие для студентов пед. Вузов и пед. Колледжей / П. И. Пидкасистый. - М. :Пед. Общество России, 2004. - 608 с.

9. РиккертГ. Науки о природе и науки о культуре/ Г. Риккерт - М.: Республика, 1998. - 410 с.

10. РожденственскаяT. М. Формирование научно-позавательных интересов учащихся вузов: автореф. дис.... канд. пед. Наук / T. М. Рожденственская. - Минск, 1978. - 22 с.

11. ТруфкінаМ. В. Дослідницька культураяк важлива складова загальної кульутримайбутніх філологів / М. В. Труфкіна // Науковий вісник Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка. Сер. : Педагогіка. - 2013. - Вип. 2. - С. 105

111. - Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkogpth_2013_2_22

12. ТуркотT. І. Педагогіка вищої школи: Навч. Посібник / T. І. Туркот. - Херсон, 2011. - 608с.

13. Упатова І. П. Науково-практична підготовка майбутнього вчителя-дослідника / І. П. Упатова // Наукові записки кафедри педагогіки. - 2010. - Випуск XXIV. - С. 200-211

14. Якунин В. А. Психология педагогической деятельности / В. А. Якунін. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1990,- 103 с.

References

1. BuriakV. K. Pedahohichnakultura: teoretyko-metodolohichnyiaspekt/ V. K. Buriak. - K. :Demiurh, 2005. - 228 s.

2. HorokhivskaT. M. Formuvanniasvitohliadnoikulturymaibutnikhvchytelivistorii u protsesifakhovoipidhotovky: avtoreferatdys. ... kand. ped. nauk/ T. M. Horokhivska. - Vinnytsia, 2009. -23 s.

3. Derev'ianko T. Ye. Strukturadoslidnytskoikulturyvchyteliazahalnoosvitnohonavchalnohozakladu/ T. Ye. Derev'ianko// Pedahohikata psykholohiia. - 2016. - Vyp. 52. - S.48-59

4. Zankov L. V. Izbrannyyepedagogicheskiyetrudy/ L. V. Zankov. - M. :Pedagogika, 1990. - 424 s.

5. Krylova N. B. Formirovaniyekul'turybudushchegospetsialista/ N. B. Krylova. - M. :Vys. SHkola, 1990. - 140 s.

6. Mykhniuk M. Zmistfimktsionalnykhkomponentivprofesiinoikulturyvykladachivspetsialnykhdystsyplinbudivelnohoprofiliu/ M. Mykhniuk// Pedahohikaі psykholohiiaprofesiinoiosvity. - 2014. - № 5. - S. 68-78

7. ObukhovA. Razvitiyeissledovatel'skoydeyatel'nostiuchashchikhsya/ A. Obukhov// Narodnoyeobrazovaniye. - 2004. - № 2 - S. 146-149

8. PidkasistyyP. I. Pedagogika: ucheb, posobiyedlyastudentov ped. Vuzovі ped. Kolledzhey/ P. I. Pidkasistyy. - M. : Ped. ObshchestvoRossii, 2004. - 608 s.

9. Rikkert G. Naukiоprirodeі naukiоkul'ture/ G. Rikkert - M. : Respublika, 1998. - 410 s.

10. RozhdenstvenskayaT. M. Formirovaniyenauchno-pozavatel'nykh interesovuchashchikhsyavuzov: avtoref. dis.... kand. ped. Nauk/ T. M. Rozhdenstvenskaya. - Minsk, 1978. - 22 s.

11. TrufkinaM. V. Doslidnytskakultura yak vazhlyvaskladovazahalnoikulutrymaibutnikhfdolohiv/ M. V. Trufkina// NaukovyivisnykKremenetskohooblasnohohumanitamo-pedahohichnohoinstytutuim. TarasaShevchenka. Ser. :Pedahohika. - 2013. - Vyp. 2. - S. 105-111. - Rezhymdostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkogpth_2013_2_22

12. TurkotT. I. Pedahohikavyshchoishkoly: Navch. Posibnyk/ T. I. Turkot. - Kherson, 2011. - 608 s.

13. Upatova I. P. Naukovo-praktychnapidhotovkamaibutnohovchytelia-doslidnyka/1. P. Upatova// Naukovizapyskykafedrypedahohiky. - 2010. - VypuskKhKhIV. - S. 200-211

14. Yakunin V. A. PsikhologiyapedagogicheskoydeyateFnosti/ V. A. Yakunin. - U. :Izd-vo UGU,1990.- 103 s.”””

Размещено на Allbest.ru