Методика формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до просвітницької діяльності у процесі вокального навчання

I. Топчієва, Н. Фрадкіна, О. Хоружа, О. Цапко та ін.).

Згідно яких, було встановлено, що просвітництво, у аспекті обраного феномена - це розповсюдження знань, освіти, культури. Що, своєю чергою, потребує свідомого ставлення до майбутніх перспектив професійної реалізації сучасного вчителя музичного мистецтва, його підготовленості до вокально-просвітницької діяльності, завдяки впровадженню вокально-просвітницьких проектів у освітнє середовище професійної самореалі- зації, та за його межами.

Провідними у нашому дослідженні виступили авторитетні визначення О. Апраксіної, Д. Кабалев- ського, Г. Падалки, які трактують сутність музичного просвітництва наступним чином, можливість поєднання учителювання та просвітництва можлива за умови якості отриманої загальної музичної освіти, загальної музичної грамотності, потреби у розповсюдженні набутих знань у відповідно налаштованому на сприймання, середовищі, яке налаштовано на слухання та розуміння музики; витоки музичного просвітництва кореняться в усвідомленні благотворного впливу музики на душу людини та її значущої виховної сили.

Вокальне просвітництво вчителя музичного мистецтва ми позиціонуємо, як діяльність, що забезпечує розвиток музичних інтересів, потреб і смаків та в цілому сприяє становленню основ музичної культури в спеціально-створеному музично-інформаційному середовищі. Здійснення музично-просвітницької діяльності засобами вокального мистецтва забезпечується у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, завдяки готовності використовувати вокально-виконавські вміння для досягнення запланованого результату музично-просвітницької роботи - естетичного виховання молодого покоління.

Згідно з нашим науковим баченням вирішення представленої проблеми актуалізувало необхідність уведення наступних наукових підходів. Системно-цілісний підхід забезпечив виявлення специфіки та особливостей підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до музично- просвітницької діяльності у процесі вокальної підготовки, встановив закономірності поєднання складових: вокально-виконавської та музично- педагогічної, які й складають цілісну кваліфікаційну відповідність підготовки бакалавра, магістра. Підготовленість до позиціонування себе, як учителя-просвітителя є новою, набутою фаховою якістю майбутнього вчителя музичного мистецтва. Світоглядний підхід є одним з визначальних у аспекті даного дослідження. Так як світогляд є певною виражальною особистісною формою, згідно якої відбувається сприймання, осмислення світу й себе у ньому через відповідну діяльність, то успішність, відображає продуктивність та ефективність людини в цій діяльності. Аксіологічний підхід був спрямований на свідому просвітительську самореалізацію у майбутній професійній діяльності вчителя музичного мистецтва, передбачав спрямування навчально-виховного процесу на здобуття майбутніми вчителями музичного мистецтва вокально-педагогічних цінностей, до яких ми відносимо й просвітницькі орієнтації у різних видах музичного виконавства. Особистісно- орієнтований підхід був спрямований на актуалізацію соціальної позиції майбутнього вчителя музичного мистецтва - вокаліста-просвітника, у аспекті значущості та результативності його творчо-педагогічного впливу на соціокультурний простір, середовище творчої взаємодії. Компетен- тнісний підхід був спрямований на формування у майбутніх учителів музичного мистецтва вокально-просвітницьких компетенцій - системних, інтегрованих якостей, що забезпечать можливість до самостійного обрання напрямків музичного просвітництва у процесі фахової самореалізації. До предметно-практичних компетентностей віднесено: здатність до оволодіння значним вокальним репертуаром; здатність практично використовувати набуті професійно-значущі знання в галузі історії, теорії та методики музичного навчання та виховання; здатність здійснювати просвітницьку роботу серед школярів засобами вокального мистецтва; здатність до використання набутої вокально-виконавської майстерності у педагогічній практиці та виконавсько-просвітницькій діяльності; здатність до створення художнього образу вокального твору, вербального відображення його емоційного змісту; здатність самостійно добирати, аналізувати та інтерпретувати вокальний твір; здатність розробляти й створювати власні музично-просвітницькі проекти; здатність визначати інтегративні зв'язки в процесі самостійної вокально-просвітницької діяльності; здатність до творчого переосмислення й адекватного застосування вокально-просвітницьких компетентностей у самостійній педагогічній творчості. Креативно-діяльнісний підхід дослідження ґрунтується на визначенні вокально -просвітницької діяльності основою, засобом і вирішальною умовою, що забезпечує якість вокальної готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до просвітницької діяльності у процесі фахової підготовки.

Структура підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва до просвітницької діяльності у процесі вокального навчання, охопила складові: адаптивно-мотиваційний, когнітивно- діяльнісний, творчо-виконавський компоненти. У визначенні провідних компонентів означеного педагогічного явища враховувалось, що якість методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до просвітницької діяльності у процесі вокального навчання залежить від швидкості адаптації та визнанні продуктивності даного виду діяльності, усвідомленні ціннісного контексту вокального просвітництва - нової фахової якості, яка забезпечує стійку потребу у саморозвитку, орієнтує студентів на музично- педагогічне та вокально-виконавське самовдосконалення (адаптивно-орієнтаційний компонент); готовність студентів до набуття власного тезаурусу в просвітницькому спрямуванні музично-педагогічної роботи засобами вокального виконавства, як додаткового естетично-виховного фактору в процесі проведення музичних заходів з привнесенням просвітницьких елементів (когні- тивно-діяльнісний); творчо-виконавський компонент синтезує зміст адаптивно-орієнтаційного та когнітивно-діяльнісного складників вокальної підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва до просвітницької діяльності.

До функцій формування зазначеного феномена нами віднесено: пізнавальну, комунікативну, інтегративну, творчо-просвітницьку, гедоністичну, проективну. Основними принципами підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до просвітницької діяльності у процесі вокального навчання визначено: принцип інтегративного взаємозв'язку фахових дисциплін, що сприяють підготовці студентів до ефективної музично- просвітницької роботи; принцип рефлексивності, який забезпечує осмислення та усвідомлення майбутнім учителем музичного мистецтва художніх образів музичних творів; принцип взаємозв'язку теоретичних знань з оптимальним їх використанням у продуктивній просвітницькій діяльності з учнями.

Представлення авторської методики буде неповним без оприлюднення педагогічних умов досліджуваного феномена, до яких віднесено: забезпечення стійкої зацікавленості в отриманні теоретико-методичних знань щодо здійснення музично-просвітницької діяльності з урахуванням особливостей вокального навчання; дотримання рефлексивності у забезпеченні діалогової взаємодії у процесі проведення музично- просвітницької роботи; спонукання майбутніх учителів музичного мистецтва до творчого самовираження у вокально-просвітницькій діяльності.

Структурні компоненти, критерії, показники та етапи їх сформованості, функції, принципи й педагогічні умови, методи і засоби формування досліджуваного феномену склали базис для моделювання нашої педагогічної стратегії, що впроваджувалась поетапно й увійшла в повний технологічний цикл, який складали: орієнтаційно-

Були використані традиційні й інноваційні форми, методи, засоби й прийоми мистецького навчання, зокрема: складання книжки-пам'ятки для організатора музично-просвітницького заходу, рольові ігри на кшталт «Я організатор музично-просвітницького заходу», методи ситуативного обговорення, інтерактивні методи, методи створення ситуації успіху, написання есе, вправи на набуття вмінь створювати наочний навчальний матеріал для проведення зі школярами поза- урочного музично-просвітницького заходу, творчі вправи тощо.

Насамкінець, ми зауважимо, що згідно результатів контрольного й формувального експериментів представлених у вигляді співставлення статистичних даних щодо якісної та кількісної динаміки зростання показників досліджуваного феномена у контрольній та експериментальній групах було підтверджено ефективність розробленої поетапної методики формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до просвітницької діяльності у процесі вокального навчання (табл. 1).

Таблиця 1