Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Методи формування цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в закладах вищої освіти КНР

Методи формування цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в закладах вищої освіти КНР

Сутність поняття "цифрова компетентність" та визначення методів формування цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в закладах вищої освіти Китаю. Компоненти цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін.

Рубрика	Педагогика
Вид	статья
Язык	украинский
Дата добавления	23.01.2022
Размер файла	27,5 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методи формування цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в закладах вищої освіти КНР

Цзі Іпін

Анотація

З впровадженням цифрових освітніх технологій змінюється і процес навчання. Цифрові технології - це не тільки інструмент, а й середовище існування сучасного здобувача освіти, який розкриває нові можливості: навчання в будь-який зручний час, неперервна освіта, можливість формувати індивідуальні освітні маршрути здобувачів освіти. Утім, таке середовище вимагає від викладачів іншого підходу до організації освітнього процесу, отримання нових умінь та навичок для роботи, зокрема формування їхньої цифрової компетентності у цифровому освітньому просторі. У цих умовах система педагогічної освіти повинна забезпечити підготовку майбутнього викладача мистецьких дисциплін, який має високий рівень сформованості цифрової компетентності. Мета статті - на основі проведеного аналізу наукової літератури розкрити суть поняття «цифрова компетентність» та визначити методи формування цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в закладах вищої освіти Китаю. Результати дослідження показують, що цифрова компетентність майбутніх викладачів мистецьких дисциплін складається з чотирьох компонентів: мотиваційно-особистісного (внутрішні та зовнішні мотиви до майбутньої професійної діяльності), когнітивного (сукупність теоретичних знань, умінь та навичок майбутнього викладача для ефективної організації освітнього процесу із застосуванням цифрових засобів навчання), діяльнісного (практичне втілення професійно-педагогічних знань майбутнього викладача, необхідних навичок для ефективного впровадження цифрових технологій в освітній процес) та рефлексійно-оцінного (здатність до аналізу та самоаналізу власної діяльності). Зазначені компоненти цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін мають формуватися з урахуванням специфіки професійної діяльності та відповідних методів.

Ключові слова: майбутні викладачі, освітній процес, мистецькі дисципліни, цифрова компетентність, методи, Китай.

Цзи Ипин

Методы формирования цифровой компетентности будущих преподавателей художественных дисциплин в заведениях высшего образования КНР

Аннотация цифрова компетентність викладачів мистецький китай

С внедрением цифровых образовательных технологий меняется и процесс обучения. Цифровые технологии - это не только инструмент, но и среда обитания современного соискателя образования, раскрывающего новые возможности: обучение в любое удобное время, непрерывное образование, возможность формировать индивидуальные образовательные маршруты соискателей образования. Такая среда требует от преподавателей другого подхода к организации образовательного процесса, получения новых умений и навыков для работы, в частности, формирования их цифровой компетентности в цифровом образовательном пространстве. В этих условиях система педагогического образования должна обеспечить подготовку будущего преподавателя художественных дисциплин, обладающего высоким уровнем сформи- рованности цифровой компетентности. Цель статьи - на основе проведенного анализа научной литературы раскрыть суть понятия «цифровая компетентность» и определить методы формирования цифровой компетентности будущих преподавателей художественных дисциплин в высших учебных заведениях Китая. Результаты исследования показывают, что цифровая компетентность будущих преподавателей художественных дисциплин состоит из четырех компонентов: мотивационно-личностного (внутренние и внешние мотивы своей будущей профессиональной деятельности), когнитивного (совокупность теоретических знаний для эффективной организации образовательного процесса с применением цифровых средств обучения), деятельностного (практическое воплощение профессионально-педагогических знаний будущего преподавателя, необходимых навыков для эффективного внедрения цифровых технологий в образовательный процесс) и рефлексивно-оценочного (способность к анализу и самоанализу). Указанные компоненты цифровой компетентности будущих преподавателей дисциплин должны формироваться с учетом специфики профессиональной деятельности и соответствующих методов.

Ключевые слова: будущие преподаватели, образовательный процесс, дисциплины, цифровая компетентность, методы, Китай.

Methods of Formation of Digital Competence of Future Teachers of Art Disciplines in Higher Education Institutions of China

Ji Yiping

Postgraduate,

H.S. SkovorodaKharkiv National Pedagogical University,

Kharkiv, Ukraine

Методи формування цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в закладах вищої освіти КНР

ЦзіІпін

аспірант,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Absract

With the introduction of digital educational technologies, the learning process is changing. Digital technologies are not only a tool, but also a living environment for modern learners, which opens up new opportunities: learning at any convenient time, continuing education, the ability to form individual educational routes for students. However, such an environment requires teachers to take a different approach to the organization of the educational process, to acquire new skills and abilities for work, in particular the formation of their digital

competence in the digital educational space. In these conditions, the system of pedagogical education should provide training for future teachers of art disciplines, which has a high level of digital competence. The purpose of the article is to reveal the essence of the concept of «digital competence» on the basis of the analysis of scientific literature and to determine the methods of formation of future art disciplines teachers' digital competence in higher education institutions of China. To achieve the goal of the study, the following research methods were used: analysis of scientific literature, observation, systems analysis, comparative analysis, modeling method, classification method; methods of comparative analysis and analogy, design method; methods of systematization, generalization, logical analysis, analysis of personal experience of teaching and learning, comparison and interpretation of the obtained data. The results of the study show that the digital competence of future teachers of art disciplines consists of four components: motivational-personal (internal and external motives for their future professional activity), cognitive (a set of theoretical knowledge, skills and abilities of future teachers to effectively organize the educational process using digital teaching aids), activity (practical implementation of professional and pedagogical knowledge of a future teacher, his intellectual, cognitive, technical, design and technological skills, necessary skills for effective implementation of digital technologies in the educational process) and reflection-evaluation (ability to analyze and self-analyze, coordination of goals, methods and results, awareness of their style of activity, readiness for their creative change). Conclusions. These components of digital competence of future teachers of art disciplines should be formed taking into account the specifics of professional activity and appropriate methods.

Key words: future teachers, educational process, art disciplines, digital competence, methods, China.

Вступ

В останні роки як в Україні, так і в Китайській Народній Республіці гостро постає проблема підготовки майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в закладах вищої освіти КНР, які володіють на високому рівні не лише професійною, а й цифровою компетентністю. За словами ЛюХуейцінь (2008), вчитель образотворчого мистецтва повинен поєднувати в собі художника та педагога, який володіє широким арсеналом образотворчих та сучасних засобів.

Професійна діяльність викладачів мистецьких дисциплін може бути ефективною, якщо його педагогічна робота постійно підкріплюється його особистим досвідом у практиці малюнка, живопису, графіки, скульптури, дизайну, декоративно-ужиткового мистецтва, його здатністю показати здобувачам освіти процес втілення художнього образу в тому чи іншому матеріалі, використовуючи різноманітні образотворчі техніки - як традиційні, і сучасні. На важливу роль професійної діяльності у загальному розвитку особистості на засадах цифровізації вказували О. Жерновникова (2020), МейХонг (2018), О. Наливайко (2020), С. Прохорова (2018) та ін.

Успіхи в опануванні образотворчою діяльністю засобами цифровізації зумовлюють рівень як професійного, а й особистісного розвитку майбутніх викладачів мистецьких дисциплін, впливаючи на розвиток сприйняття, уяви, образного мислення, здібності сприймати різноманітні явища дійсності та давати їм оцінку з естетичних позицій, бачити прекрасне не тільки в мистецтві, а й у повсякденному цифровому житті. Без цих якостей неможлива ефективна взаємодія сучасного викладача зі студентами, яка здійснюється в цифровому освітньому просторі.

Процеси глобалізації, що йдуть у сучасній освіті, безпосередньо мають відношення і до галузі вищої художньо-педагогічної освіти. Глобалізація знаходить своє вираження не тільки в уніфікації змісту та структури вищої професійної освіти, подвійність дипломів, взаємообмін викладацькими кадрами та студентами, широкому впровадженні цифрових освітніх технологій, що дозволяють створити відкриті освітні системи, а й з розширення обміну між країнами в освітній галузі

(?ҐЯҐ, 2019; Ћй•¶ћ^, 2018; Ћй•¶?, 2019). У сучасній вищій освіті поряд із глобалізацією чітко простежується прагнення збереження унікальності національних культур, що виражається в світній галузі у напрямі опанування національними традиціями в мистецтві, в опорі на особливості естетичного сприйняття та відображення дійсності, характерні національній культурі (•пЊj‰а, 2017; —›?ҐV, 2018; Ћь?Бш, 2019).

Разом з тим, актуальність означеної проблеми постійно зростає, оскільки нерозкритими залишаються методи формування цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в закладах вищої освіти КНР.

Мета статті - на основі проведеного аналізу наукової літератури розкрити суть поняття «цифрова компетентність» та визначити методи формування цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в закладах вищої освіти КНР.

Матеріал і методи дослідження

Для досягнення мети дослідження були використані такі методи дослідження: на початковому етапі - аналіз наукової літератури, спостереження, що дозволили визначити ступінь актуальності проблеми; аналіз концептуальних положень та висновків, що містяться у філософській, педагогічній та методичній літературі; системний аналіз, порівняльний аналіз, метод класифікації, метод моделювання, який дозволив подати в структурованому вигляді концептуальні основи досліджуваного процесу. На другому етапі застосовувалися методи порівняльного аналізу та аналогії, що дало можливість виявити та охарактеризувати тенденції та проблеми формування цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в закладах вищої освіти КНР та України; метод проектування, що дозволив визначити та обґрунтувати шляхи вирішення виявлених проблем. На третьому етапі дослідження застосовувалися методи систематизації, узагальнення, логічного аналізу, аналогії, аналіз особистого досвіду навчання та викладання в ЗВО КНР, порівняння та інтерпретація одержаних даних.

Результати та їх обговорення

В даний час в образотворчому мистецтві Китаю конфуціанська та даоська традиції існують у синкретичній єдності. В образотворчому мистецтві сучасного Китаю (а саме у його традиційному напрямі) знаходить відображення принципу нероздільності естетичного, етичного, природного та сучасного.

Процес навчання образотворчому мистецтву у системі вищої художньо-педагогічної освіти сучасної України базується на такій течії в естетиці, як реалізм. Саме поняття реалізму має у своїй основі категорію реальності - всього, що існує незалежно від пізнавальних можливостей людини. Однак у сучасній західній естетиці під реальністю фактично розуміється дійсність, що лежить поза свідомістю (2018).

Утім, у процесі навчання в Україні та Китаї нині пізнавальний потенціал образотворчого мистецтва практично не використовується, що можна розглядати як одну із значущих проблем підготовки майбутніх викладачів мистецьких дисциплін.

Як у китайській, так і в українській традиціях художник розглядається насамперед як виразник певної ідеї, представленої в його творі в єдності етичного та естетичного (орієнтація на «чистий естетизм» для китайського та українського образотворчого мистецтва не характерна). Помітно різняться в Україні та Китаї ставлення до взаємодії викладача та студента. У Китаї основою педагогічної взаємодії виступає ідея наставництва.

Взаємодія викладача та студента у процесі вивчення мистецьких дисциплін базується на безумовному авторитеті викладача як визнаного майстра. Важливою складовою взаємодії є поряд із рольовими етичні відносини - поважне, шанобливе ставлення до викладача з боку студента. Але водночас сама філософія китайського мистецтва передбачає визнання за учнем права на вибір власного шляху в мистецтві, на самовираження, на творчу самореалізацію, яка обмежується лише певними канонами, що дозволяють якнайкраще висловити ту чи іншу етичну чи естетичну ідею.

Діалектичне поєднання цих, на перший погляд, суперечливих тенденцій забезпечує можливість індивідуалізації у процесі підготовки майбутніх викладачів мистецьких дисциплін.

Отже, визначена нами специфіка навчання мистецьких дисциплін, надає підстави охарактеризувати цифрову компетентність як здатність здобувача освіти постійно оновлювати в умовах удосконалення цифрових технологій сукупність компетентностей, необхідних викладачу для здійснення професійної діяльності у цифровому освітньому середовищі.

Напрацювання китайських учених (ЛюХуейцінь, МейХонг, ЧжанВейцзин) надають підстави стверджувати, що цифрова компетентність майбутніх викладачів мистецьких дисциплін має складатися з чотирьох компонентів: мотиваційно-особистісного (внутрішні та зовнішні мотиви до своєї майбутньої професійної діяльності), когнітивного (сукупність теоретичних знань, умінь та навичок майбутнього викладача для ефективної організації освітнього процесу із застосуванням цифрових засобів навчання), діяльнісного (практичне втілення професійно-педагогічних знань майбутнього викладача, його інтелектуальних, пізнавальних, технічних, конструкторських та технологічних умінь, необхідних навичок для ефективного впровадження цифрових технологій в освітній процес) та рефлексійно-оцінного (здатність до аналізу та самоаналізу власної діяльності, узгодження цілей, способів та отриманих результатів, усвідомлення свого стилю діяльності, готовність до їх творчої зміни). Зазначені компоненти цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін мають формуватися з урахуванням специфіки професійної діяльності та відповідних методів.

Серед методів навчання переважають традиційні. На теоретичні заняття це переважно словесні методи - лекція, діалог. На практичних заняттях багато часу відводиться на копіювання класичних творів живопису, на відпрацювання навичок реалістичної манери письма. Недостатньо використовуються інформаційно- комунікаційні технології, інтерактивні та герменевтичні методи навчання, що дозволяють виявити та розкрити культурні смисли творів мистецтва, глибше зрозуміти їх зміст.

Незважаючи на домінування традиційних методів в процесі навчання образотворчому мистецтву в системі вищої художньо- педагогічної освіти України і Китаю, упродовж останніх років у зв'язку з модернізацією освіти стала простежуватися тенденція до застосування в досліджуваному процесі сучасних методів навчання - в першу чергу інтерактивних і тих, які мають у своїй основі комп'ютеризацію навчання.

Аналіз українських освітніх програм зі спеціальності «014 Середня освіта (Образотворче мистецтво)» та «Образотворче та декоративне мистецтво» дозволяє зробити висновок про те, що в процесі вивчення образотворчого мистецтва студент, який навчається в системі вищої художньо-педагогічної освіти, повинен опанувати знаннями з теорії та історії образотворчого мистецтва, вміти виявляти і використовувати виховуючий і розвивальний потенціал різних видів образотворчого мистецтва, звертаючи при цьому особливу увагу на вітчизняну культуру. Це висуває нові вимоги до вивчення в системі вищої художньо-педагогічної освіти теоретичних дисциплін, пов'язаних з образотворчим мистецтвом різних видів і жанрів.

Одним з найбільш яскравих проявів тенденції до модернізації методів навчання образотворчому мистецтву є застосування в процесі навчання цифрових технологій. Серед сучасних форм і засобів образотворчого мистецтва значне місце займають цифрові освітні технології, що активно впроваджуються в процес підготовки викладачів мистецьких дисциплін. Останнім часом в Китаїзрослакількістьдосліджень, в якихрозглядаютьсярізніаспектипроблемивикористанняцифровихтехнологій в освітньомупроцесі (ЧжанВейцзин, 2019; —›?ҐV, 2018; Ћь?Бш, 2019). Ученівідзначають, що без володіннянавичкамивикористанняобразотворчихможливостейкомп'ютерноїграфікинеможливапідготовкасучасноговикладачамистецькихдисциплін, і обґрунтовуютьрізноманітніваріантивикористанняцифровихтехнологій при навчаннімистецькихдисциплін, маючи на увазі не тількикомп'ютернуграфіку, але такожспеціальнідисципліни, безпосередньо не пов'язані з комп'ютерноюграфікою і комп'ютерним дизайном, оскільки в такійроботі «реалізується широкий комплекс компонентівобразотворчоїграмоти, щоудосконалюєнавички в композиції і малюнку» (Ћй•¶?, 2019).

Опанування різноманітними образотворчими техніками в їх різних поєднаннях і співвідношеннях, використання різних матеріалів і технологій роботи з ними є відмінними рисами підготовки викладачів мистецьких дисциплін та формування їхньої цифрової компетентності. Розширення діапазону образотворчих засобів передбачає і впровадження в процес навчання образотворчому мистецтву сучасних методів, спрямованих на формування цифрової компетентності викладачів мистецьких дисциплін. У зв'язку з цим використання сучасних цифрових технологій образотворчої діяльності доповнює академічні та традиційні технології і сприяє педагогічно доцільній організації процесу освоєння інноваційного напряму підготовки викладачів мистецьких дисциплін.

Утім, у процесі формування цифрової компетентності підготовки викладачів мистецьких дисциплін, впроваджуючи в процес навчання комп'ютерні технології, слід враховувати деякі проблемні моменти. Так, Бао Гуйся (•пЊj‰а, 2017) звертає у своїхдослідженняхувагу на те, що при навчанні з допомогоюцифровихтехнологійвивчається не жива реальність, а їївіртуальніобрази, щоможе привести до скривленогосвітосприйняття. До того ж ціобразизаздалегідьзадаютьсяздобувачуосвіти, а не складаються у нього в результатівиділення з досліджуваногооб'єкта того чиіншого аспекту. Звуженнядосвідувивчення і відображенняживоїнатури не дозволяє студенту в повнійміріреалізуватисвійтворчийпотенціал (•пЊj‰а, 2017). Тому при включенні в процеснавчаннямистецькихдисциплінкомп'ютерних, інформаційнокомунікаційнихтехнологійслідвраховуватизаконисприйняття і відображеннядійсності.

Висновки

На основі проведеного аналізу літератури китайських учених (ЛюХуейцінь, МейХонг, ЧжанВейцзин), визначаємо цифрову компетентність як здатність здобувача освіти постійно оновлювати в умовах удосконалення цифрових технологій сукупність компетентностей, необхідних викладачу для здійснення професійної діяльності у цифровому освітньому середовищі.

Результати дослідження показують, що цифрова компетентність майбутніх викладачів мистецьких дисциплін складається з чотирьох компонентів: мотиваційно-особистісного, когнітивного, діяльнісного та рефлексійно-оцінного. Зазначені компоненти цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін мають формуватися з урахуванням специфіки професійної діяльності та відповідних методів.

Перспективи подальших досліджень убачаємо в імплементації китайських методів формування цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в освітній процес українських ЗВО.

Література

1. Жерновникова, О., Перетяга, Л., Ковтун А., Кордубан, М., Наливайко, О., Наливайко, Н. Технологія формування цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. 75 (1). 170-185.

2. ЛюХуейцінь. Три неминучі проблеми в швидкому розвитку інформатизації освіти. Інформаційні технології освіти. Початкова і середня школа. 2008. № 10. С. 80-81 (кит).

3. МейХонг. Створення цифрового Китаю: використання можливості нового етапу розвитку інформатизації. People S. Жэнь- минь жибао. 2018. Вип. 05 (кит.).

4. Наливайко О. Цифровізація освітнього середовища в закладах вищої освіти китайської народної республіки. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. 2(32). 188-194.

5. Прохорова С.М. Поняття цифрової компетентності вчителя іноземної мови у світовому освітньому просторі. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2015. Вип. 4. С. 113-116. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VZhDUP_2015_4_24.

6. ЧжанВейцзин. Інформатизація освіти в Китаї різко змінилася за 70 років. 2019. URL:https://news.eol.cn/uni/201909/t20190926_1684908.shtml(дата звернення: 10.12.2020) (кит.).

7. Guo L. New curriculum reform in china and its impact on teachers. Canadian and International Education/Education Canadienne et internationale.2012. 41(2). 6.

8. ?ҐЯҐ;ђlЌH’q”\?°м¤UЙуѕ№¤H??Єє±РЁ|?ҐОЙO?·s±ґЇБ [J];’†Ќ‘ђV’КђM; 2019”N13Љъ 9. •пЊj‰а;“ђlЌH’q”\”?–Ц‹і€з??°у¦і¦h??[J];’†Ќ‘ђM‘§‹Z?±РЁ|;2017”N22Љъ 10. —›?ҐV;ћжбы;;“‰В”\”—^“•s‰В”\”:“–‘OђlЌH’q”\‹Z?±Р€зБИЄє¦A±ґ?--ЃsЌ‚“™ЉwЌZђlЌH’q”\?·s¦ж??¦EЎnёС?¤§¤@ [J];?µ{±РЁ|?§У;2018”N05Љъ

11. Ћй•¶ћ^;ђlЌH’q”\“I?®i??¤ОЁд¦b±РЁ|?°м¤¤Єє?ҐО[J]; “V“V?¬м?(‹іЉwЊ¤‹†);2018”N10Љъ

12. Ћь?Бш;‹і€з’†“IђlЌH’q”\:‰ВЋќ??®iЄє¬D?ЙOЙу№J[J];’†Ќ‘‹і€зг¤?;2019”N06Љъ

References

1. Zhernovnykova, O., Peretiaha, L., Kovtun, A., Korduban, M., Nalyvaiko, O., &Nalyvaiko, N. (2020). Tekhnolohiiaformuvanniatsyfrovoikompetentnostimaibutnikhuchytelivzasobamyheimifikatsii [The technology of prospective teachers' digital competence formation by means of gamification]. Information Technologies and Learning Tools, 75(1), 170-185. https://doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3036 [in Ukraine].

2. Liu, Huiqin (2008). Try nemynuchiproblemy v shvydkomurozvytkuinformatyzatsiiosvity [Three inevitable problems in the rapid development of informatization of education]. Information technologies of education. Primary and secondary school, 10, 80-81.

3. Mei, Hong (2018). StvorenniatsyfrovohoKytaiu: vykorystanniamozhlyvostinovohoetapurozvytkuinformatyzatsii [Creation of digital China: seizing the possibility of a new stage in the development of informatization]. People's. People's Daily. Issue. 05.

4. Nalyvaiko, O. (2020). Tsyfrovizatsiiaosvitnohoseredovyshcha v zakladakhvyshchoiosvitykytaiskoinarodnoirespubliky [Digitization of the educational environment in higher education institutions of the People's Republic of China]. Aktualnipytanniahumanitarnykhnauk - Current issues of the humanities, 2 (32), 188-194 [in Ukraine]..

5. Prokhorova, S.M. (2015). Poniattiatsyfrovoikompetentnosti

vchyteliainozemnoimovy u svitovomuosvitnomuprostori [The concept of digital competence of a foreign language teacher in the world educational space]. VisnykZhytomyrskohoderzhavnohouniversytetuimeni Ivana Franka - Bulletin of Zhytomyr State University named after Ivan Franko, 113-116. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/

VZhDUP_2015_4_24 [in Ukraine].

6. Zhang, Weijing (2019). Informatyzatsiiaosvity v Kytairizko

zminylasia za 70 rokiv [The informatization of education in China has changed dramatically in 70 years]. Retrieved from: https://news.eol.

cn/uni/201909/t20190926_1684908.shtml [in Ukraine].

7. Guo, L. (2012). New curriculum reform in china and its impact on teachers. Canadian and International Education/Education Canadienne et internationale, 41(2), 6.

8. Zheng Liping. (2019).The Educational Application and Innovative Exploration of Robot Learning from the Perspective of Artificial Intelligence. China New Telecommunications, 13.

Размещено на Allbest.ru

...

статья "Методи формування цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в закладах вищої освіти КНР" скачать

Подобные документы

Категоріально-понятійний аналіз проблеми дослідження мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін
З'ясування сутності базових понять дослідження проблеми формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в ході вивчення фахових дисциплін. Співвідношення європейських компетенцій і мовленнєвої компетентності учителів іноземних мов.

статья [268,8 K], добавлен 22.02.2018
Результати сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін після проведення формувального експерименту
Мета формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні та показники сформованості компетентності.

статья [591,7 K], добавлен 19.09.2017
Формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців в межах реалізації моделі педагогічної системи
Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.

статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017
Результати сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін після проведення формувального експерименту
Мета та завдання формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності (ФКК) у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні і показники сформованості ФКК.

статья [506,9 K], добавлен 21.09.2017
Методичні рекомендації щодо удосконалення психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки у вищих навчальних закладах економічного профілю
Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.

статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018
Концепція формування професійної компетентності майбутніх психологів у ВНЗ
Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.

статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017
Методика формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій
Підтримка Україною положень Болонської декларації. Викладачі технічних дисциплін (інженери-педагоги). Обґрунтування та розробка методики формування економічних знань у майбутніх викладачів технічних дисциплін за допомогою засобів комп’ютерних технологій.

автореферат [58,1 K], добавлен 29.03.2009
Формування математичної компетентності у професійній підготовці майбутніх вчителів початкової школи
Визначення поняття "математична компетентність", її сутність, структура. Етапи формування професійної математичної компетентності, вибір шляхів і методів реалізації компетентнісних ідей у процесі математичної підготовки школярів початкової школи.

статья [21,8 K], добавлен 18.12.2017
Концептуальні основи формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін
Аналіз суперечностей в освітньому процесі вищого військового навчального закладу. Розробка методичної системи формування професійної компетентності офіцерів-прикордонників, яка сприяє покращенню якості підготовки курсантів до майбутньої діяльності.

статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018
Модель формування професійної компетентності майбутніх техніків-технологів з технології харчування в процесі вивчення хімічних дисциплін у коледжі
Підготовка майбутніх фахівців, їх готовність до виконання виробничих функцій, професійних завдань діяльності. Розробка, впровадження професійно-орієнтованих завдань при вивченні хімічних дисциплін. Діагностична діяльність техніків з технології харчування.

статья [22,2 K], добавлен 27.08.2017
Основні положення методології дослідження проблеми формування компетентності соціальної рефлексії майбутніх учителів
Використання дидактичного потенціалу організації процесу навчання гуманітарних дисциплін у вищій педагогічній школі з проекцією на цілеспрямоване формування компетентності соціальної рефлексії майбутнього вчителя. Принципи фахової підготовки спеціаліста.

статья [23,5 K], добавлен 31.08.2017
Аналіз навчальних програм хіміко-біологічних дисциплін у контексті формування фахової компетентності майбутніх медичних сестер на основі міжпредметних зв’язків
Сутність структурно-логічної схеми реалізації професійної спрямованості вивчення хіміко-біологічних дисциплін майбутніми медичними сестрами. Вивчення навчальних планів та програм з хіміко-біологічних дисциплін з метою виявлення міжпредметних зв’язків.

статья [112,0 K], добавлен 31.08.2017
Педагогічний аспект формування інформаційної компетентності майбутніх учителів
Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у школі, їх переваги над традиційними системами навчання. Нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки вчителів початкових класів.

курсовая работа [233,6 K], добавлен 30.06.2014
Запровадження магістерської програми "Педагогіка вищої школи" як передумова до підготовки кваліфікованих викладачів відповідно до вимог Болонського процесу
Зміст, форми і методи підвищення рівня компетентності педагогічних кадрів національної системи вищої освіти у рамках магістерського курсу “Педагогіка вищої школи” в університеті “ХПІ”. Вплив Болонського процесу на реформування освітньої системи України.

курсовая работа [62,0 K], добавлен 04.03.2011
Роль педагогічної практики у формуванні деонтологічної компетентності майбутніх педагогів
Формування деонтологічної компетентності майбутніх педагогів під час педагогічної практики. Розгляд системи морально-етичних принципів, необхідних вчителю для виконання своїх професійних обов’язків. Етичні категорії деонтологічної компетентності.

статья [48,0 K], добавлен 13.11.2017
Підготовка студентів до викладання суспільствознавчих дисциплін у середніх загальноосвітніх навчальних закладах
Аналіз психолого-педагогічної літератури, сутність і особливості шкільних суспільствознавчих курсів та вимоги до майбутніх учителів. Теорія і практика професійної підготовки викладачів суспільствознавства у вищому педагогічному навчальному закладі.

автореферат [36,9 K], добавлен 10.04.2009
Розвиток творчих здібностей майбутніх лікарів і провізорів у процесі формування їх компетентності
Поняття "творчі здібності" майбутніх лікарів і провізорів. Характеристика завдань з природничо-наукової підготовки, їх роль у процесі формування інформаційно-технологічної компетентності студентів. Методика оцінювання рівнів творчих здібностей фахівців.

статья [140,6 K], добавлен 31.08.2017
Формування проектної культури викладачів засобами "студентського проектного офісу"
Визначення поняття "проектна культура" та встановлення умов її формування у майбутніх викладачів. Основі компоненти організації та діяльності студентського проектного офісу: мета, напрями роботи, функції, місце в структурі навчального закладу, зміст.

статья [21,7 K], добавлен 24.04.2018
Соціокультурна мобільність як складова професійної компетентності педагога
Дослідження різних аспектів формування україномовної соціокультурної компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів, яка забезпечує соціокультурну мобільність майбутніх учителів. Аналіз пріоритетів соціокультурної парадигми освіти.

статья [26,0 K], добавлен 06.09.2017
Особливості формування деонтологічної компетентності у професійній підготовці майбутніх бакалаврів сестринської справи
Дослідження теоретичних питань формування деонтологічної компетентності з врахуванням історичного досвіду розвитку медсестринства, етики сестринської справи та світогляду медичних сестер. Аналіз розвитку медсестринської освіти в Україні та закордоном.

статья [22,6 K], добавлен 06.09.2017

Другие документы, подобные "Методи формування цифрової компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін в закладах вищої освіти КНР"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.