Шляхи залучення пасивних студентів до активних занять фізичною культурою

Ключевые слова: физическая культура, физические упражнения, двигательная активность, учебнотренировочный процесс, морфо-функциональные свойства, проблема унификации.

Salamakha O. Ways to involve passive students in active physical education

Key words: physical culture, physical exercises, moving activities, learning and training process, morphological and functional qualities, a question of same nature.

Вступ

Мета дослідження - вивчити особливості шляхів залучення пасивних студентів до занять фізичною культурою та спортом.

Завдання дослідження - висвітлити основні рекомендації та актуальні заходи щодо впровадження і оптимізації залучення пасивних студентів до активних занять фізичною культурою та спортом.

Методи дослідження - аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; педагогічні (спостереження, опитування, бесіди, аналіз медичних карток); зовнішній огляд.

Практична значущість - отримані дані можуть бути використані у практичній діяльності педагогів під час занять фізичною культурою та спортом зі студентською молоддю.

Результати дослідження

Пасивні студенти не відзиваються на позитивні впливи, а будь - які завдання вони вважають непотрібними, а також нецікавими та некорисними. Подолання пасивності передбачає: певну послідовність в зміні негативних настанов та створення нової поведінки; педагогічно обгрунтованний комплекс виховних впливів, які направлені на змінення негативної поведінки якогось студента та на змінення негативного стеріотипу його поведінки. Подолання негативного відношення до рухової активності передбачає змінення співвідношення дієво - практичної та просвітницької функції в вихованні.

Основним проявом пасивного відношення до фізичної культури в більшості випадків є відсутність студентів на заняттях без поважної причини, а іноді є довідка від лікаря.

Аналіз відсутності на заняттях без поважної причини показав найбільш характерні моменти: - заняття окрім основної учбової діяльності іншими справами, а саме: в гуртках науково - технічної творчості, а також самодіяльністю тощо.

Багато студентів вважають, що вони достатньо здорові, а також мають достатньо сили: навіщо ж відвідувати заняття з фізичного виховання.

Є студенти, які є фізично слабкими. Багато вправ вони не можуть виконувати, а отже вони соромляться показати свою слабкість особливо, якщо одногрупники це бачать. Сором'язливість є й тоді, коли займаються як чоловічий, так й жіночий контингент разом.

Для деяких, як основна причина невідвідування занять, є страх, який пов'язаний з невиконанням фізичних вправ, а також страх перед втомою, яка пов'язана з виконанням таких вправ.

Перелік причин пасивного відношення до фізичної культури вказує на те, що як багато повинен знати викладач для того, щоб отримати цілісну та об'єктивну характеристику особистості. Отже для визначення рівня відношень студента викладач може провести з ним інтерв'ю або запропонувати заповнити анкету з включенням питань, які пов'язані з пасивним відношенням до фізичної культури. Також доцільно провести тестування окремих властивостей особистості, а саме: вольові зусилля, комунікабельність, тривожність, сором'язливість, самооцінка (тест Спілберга) тощо.

Основні шляхи залучення пасивних людей до занять фізичною культурою з урахуванням раніше визначеної типології такі:

1 група. Агітаційно - пропагандистська робота. Показ зразків цілющого впливу фізичної культури на здоров'я людини. Гарно організована робота щодо фізичної культури.

2 група. Важливий ритм, а також організованість занять. Залучення до контрольного тестування: фізичний розвиток, рівень рухових здібностей та функціональних можливостей де реально є результати занять фізичною культурою.

3 група. Залучення до організаторської діяльності в фізичній культурі. Необхідно створити умови для формування зацікавленості до занять фізичною культурою.

4 група. Опора на зацікавленість до занять фізичною культурою. Залучення в роботу як фізорга, а також як старости учбової групи та помічника викладача тощо.

5 група. Зміна звичного ритму життя. Залучення в суспільну роботу з фізичної культури. Участь в змаганнях за програмою різнобічної фізичної підготовки (РФП).

Реалізація цих шляхів йде більш гарно, коли використовуються такі прийоми як: розмови з використання прикладів; педагогічні вимоги; створення ситуацій, а також комплексні прийоми впливання. Особливо слід відмітити, що різні педагогічні прийоми, як ось виховний вплив на фізично пасивну людину, а також вплив методами пропаганди, використання фактів медичних досліджень, а також дані спеціальних тестів; вказування на стан здоров'я здійснюють позитивний вплив на таку категорію людей. Треба враховувати те, що є випадки, коли студенти є фізично пасивними внаслідок зайнятості учбовою працею, а в деяких випадках - внаслідок різних відхилень в стані здоров'я.

Вольове зусилля є початком для всього. Значення волі для досягнення мети зрозуміло. Воля - це важливіший елемент успіху в боротьбі за знання, а також за здоров'я та щастя. Воля виховується, коли з'являється об'єктивна необхідність в подоланні тих або інших перешкод, а також труднощів при досягненні чіткої мети.

Отже, по - перше, не можна говорити про силу волі поспіхом на основі тільки ефективності діяльності. Самий швидкий або сильний студент - це ще не самий, так як швидкість та сила залежать не тільки від вольового зусилля, але й від низки психофізіологічних та морфологічних чинників, що не піддаються волі.

По - друге відсутня як така сила волі, яка проявляється однаково в різних ситуаціях. При подоланні специфічних труднощів одні люди виявляються більш вольовими, а інші - менш вольовими.

Природа вольового зусилля вивчена ще не повно, але відомо, що воно пов'язане з напруженням певних м'язових груп тобто являє собою ідеомоторний акт.

Тривалість вольової активності залежить від енергетики активності: чим більші ресурси має людина, тим триваліше вона може зберігати вольове напруження. Отже ми підходимо до питання волі, а також її елементів що характеризують проявлення сили волі.

При виконанні різних видів діяльності людина виховує окремі елементи вольових зусиль, як ось: цілеспрямованість, рішучість, витримка, наполегливість, а також мужність та самостійність й дисциплінованість. Фізична культура - це найбільш реальне та дієве оточення, що виховує вищезазначені елементи.

Цілеспрямованість - це вольовий елемент, в якому неперервність його проявлення залежить як від практичних дій, так й від їх розуміння, а також від об'єктивної самооцінки.

Рішучість полягає в швидкому та обов'язково розумному вмотивованому рішенні, а також в обиранні способів та засобів досягнення поставленої мети або в вирішенні конкретного завдання. Рішучість найкраще всього розвивати шляхом створення таких ситуацій, в яких студент вимушений сам приймати рішення, правильність яких для нього не очевидна або коли можливі небажані для нього наслідки (наприклад коли він боїться робити вправу).

Витримка - це важлива якість особистості, яка полягає в здатності стримувати свої фізичні та психічні прояви, якщо вони недоречні, а також якщо вони небажані для людей та якщо вони нелогічні.

До витримки відносяться: сміливість, тобто здатність людини якісно виконувати завдання, незважаючи на страх; стриманість, тобто здатність подавляти мало-обдумані емоційні реакції; зібраність (зосередженість), тобто здатність концентрувати увагу на завданні навіть незважаючи на завади.

Наполегливість в досягненні мети проявляється в терплячості, тобто через тривалий опір певному чинникові (в основному це є чинник фізіологічний), який викликає втомлення, біль. На відміну від терплячості наполегливість - це багаторазове проявлення сили волі при досягненні мети. Наполегливість в значній мірі визначається силою та стійкістю мотиву до діяльності, якою займається студент.

Прояв мужності пов'язаний з розвитком сміливості. Не кожний прояв сміливості є педагогічно доцільним. Педагог повинен враховувати на що направлена сміливість студента. Наприклад, ця якість може бути наслідком бажання зробити щось. Окрім цього, мотивами проявлення сміливості є егоїстичні прояви студента. Часто є нерозумні вчинки, які вчиняються з метою показати геройство. Потрібно роз'яснювати студентам правильний зміст героїзму.

Певним злиттям вольових якостей є самостійність - це вміння з власної ініціативи знаходити шлях до поставленої мети, а також виконувати прийняті рішення. Виховання важливої потреби в самостійних заняттях фізичними вправами, як основного чинника працездатності. є основним завданням педагогів.

Дисциплінованість як стійкий елемент особистості формується поступово; характерними рисами є нестійкість та зміни в поведінці студентів. Це говорить про те, що дисциплінованість може мати тимчасовий характер та залежить від зацікавленості до занять або від вимушеності відвідувати їх заради заліку. Аналіз цієї якості дозволяє зробити висновок про важливість індивідуального підходу або зміни методики побудови занять.

В основі виховання цієї якості є п'ять основних положень:1)без цієї якості колектив не може досягти своєї мети. Ця якість є формою для найкращого досягнення мети; 2) ця якість є справжня свобода для кожної особистості. 3) інтереси колективу є вищими за інтереси особистості: 4) ця якість прикрашає колектив; вона повинна бути не скучною, а привабливою. Дисциплінований колектив й зовнішньо дуже красивий; 5) ця якість є тоді, коли людина робить добре те, що для неї неприємно.

Висновки

Аналіз дослідження. Подальше дослідження планується провести щодо організації шляхів залучення студентів до активних занять фізичною культурою на основі різних форм занятій фізичною культурою і спортом, що впливає на організм та здоров'я студентів.

Література

Грибан Г.П. Методична система фізичного виховання студентів. Житомир. Вид-во «Рута». 2014. - 306 с.

Anikieiev, D.M. (2015). Criteria of effectiveness of students physical education system in higher educational establishments. Physical education of students. 5. 3-8

A handbook for teaching and learning in higher education: enhancing academic practice / [edited by] H. Fry, S. Ketteridge, S. Marshall. 3 rd. ed. p. cm. (2009). Taylor & Francis.