Проблеми іншомовної освіти майбутніх педагогів у контексті пошуку нової моделі гуманітарної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми іншомовної освіти майбутніх педагогів у контексті пошуку нової моделі гуманітарної освіти

Анікіна І.В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов'янських мов та зарубіжної літератури, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини; Оніщук 1.1., кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри методики навчання іноземних мов, Вінницький державний педагогічний університету ім. М. Коцюбинського; Преснер Р.Б. кандидат педагогічних наук, доцент, Національний лісотехнічний університет України; Турчин А.І., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка; Осіпчук О.В., викладач кафедри іноземних мов, Поченюк Я.В., Старший викладач кафедри романо-германської філології, ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука»

Важливим для дослідження проблеми іншомовної освіти майбутніх вчителів гуманітарних спеціальностей у ХХ столітті виявився пошук нової моделі гуманітарної освіти, спрямування її на формування системи цінностей, духовних орієнтирів і соціальних норм, котрі визначають динаміку розвитку людської цивілізації, що п оставило нові вимоги до рівня та ефективності іншомовної освіти. Аналіз стандартів, що застосовуються в зарубіжній практиці іншомовної освіти, дозволяє визначити категорії іншомовних знань і навичок, котрі необхідно відобразити в документах, що розробляються в Україні. Використання міжнародного досвіду щодо стандартизації педагогічної діяльності з іншомовної освіти та розробки кваліфікаційних вимог, професійних стандартів та сертифікаційних процедур, діагностичних методик оцінки та самооцінки педагогічної діяльності з іноземної мови, можуть використовуватися в процесі модернізації практики викладання іншомовної освіти майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей у педагогічних університетах України.

Іншомовну освіту майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей розуміємо як процес і результат підготовки фахівців у галузі іноземних мов, які володіють сукупністю компетенцій, систематизованих знань і практичних навичок, що дозволяють розв'язувати теоретичні й практичні завдання за профілем іншомовної підготовки. Вплив стратегічних документів Ради Європи у досліджуваний період на підвищення якості іншомовної освіти майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей в Україні пов'язаний із урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти та особливостей європейського освітнього простору, його інноваційного характеру.

Ключові слова: майбутні вчителі, гуманітарні спеціальності, зарубіжні стандарти, англомовні країни, іноземні мови, підготовка фахівців.

Problems of foreign-language education of future educators in the context of the search for a new model of humanitarian education

Inessa Anikina, Iryna Onishchuk, Ruslana Presner, Olha Osipchuk, Andrii Turchyn, Yanina Pocheniuk

Important for the research of the problem of foreign-language education of future teachers of humanitarian specialties in the twentieth century was the search for a new model of humanitarian education, its direction towards forming the system of value s, spiritual guidelines, and social norms that determine the dynamics of the development of human civilization, which set new requirements for the level and effectiveness of foreign-language education. The analysis of standards applied in the foreign practice of foreign-language education makes it possible to identify categories of foreign -language knowledge and skills that need to be reflected in documents developed in Ukraine. The use of international experience in the standardization of pedagogical activities in foreign language education and the development of qualification requirements, professional standards, and certification procedures, diagnostic methods for assessing and self-evaluation of pedagogical activities in a foreign language can be used in the process of modernizing the practice of teaching foreign language education for future teachers of humanities at pedagogical universities of Ukraine.

Foreign language education of future teachers of humanities is understood as the process and result of the training of specialists in the field of foreign languages with a set of competencies, systematic knowledge, and practical skills that allow solving theoretical and practical tasks on the profile of foreign language training. The influence of the strategic documents of the Council of Europe during the study period on improving the quality of foreign-language education of future teachers of humanities in Ukraine is due to the recommendations of the Council of Europe on language education and the peculiarities of the European educational space, its innovative nature.

Keywords: future teachers, humanities, foreign standards, English-speaking countries, foreign languages, training of specialists.

іншомовний освіта компетенція знання

Постановка проблеми

Важливим для дослідження проблеми іншомовної освіти майбутніх вчителів гуманітарних спеціальностей у ХХ столітті виявився пошук нової моделі гуманітарної освіти, спрямування її на формування системи цінностей, духовних орієнтирів і соціальних норм, котрі визначають динаміку розвитку людської цивілізації, що поставило нові вимоги до рівня та ефективності іншомовної освіти [1, с. 198].

Зокрема відповідно до наказу № 285 Міністерства освіти і науки України «Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою» від 31.07.1998 р. та Розпорядженням № 79 «Про внесення змін та доповнень до складу робочих груп...» від 02.08.2001 р. [2] було створено робочу групу для розробки стандарту вищої освіти за освітньо-професійною програмою підготовки за спеціальністю 6.0101103 Педагогіка і методика середньої освіти. Іноземна мова за напрямом підготовки 0101 Педагогічна освіта. Стандарт для ОКР «бакалавр» було розроблено робочою групою МОН України і затверджено Наказом МОН № 900 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти за напрямом підготовки 0101 Педагогічна освіта» від 01.12.2004 р. Ці документи визначили нові вимоги щодо іншомовної освіти майбутніх вчителів іноземних мов та гуманітарних спеціальностей. М. Кирилюк, що досліджувала це питання, зауважує, що процес підготовки майбутніх учителів іноземних мов узагальнила Болонська декларація (1999), де були узгоджені спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти та здійснена домовленітсь про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 р. [4].

У постанові Кабінету Мін істрів № 1183 «Про затвердження державної програми розвитку вищої освіти на 2005 -2007 роки» (2004) зазначено, що серед завдань, що пов'язані з розвитком інтернаціоналізації вищої освіти, визначено поглиблення міжнародного співробітництва, розширення участі закладів вищої освіти у міжнародних освітніх і дослідницьких проектах, що передбачає посилення увазі до ефективності іншомовної освіти [2].

Аналіз актуальних досліджень

Такий підхід передбачає скоординовану планомірну роботу за різними напрямками викладання іноземних мов потрібна: розробку і впровадження єдиних кваліфікаційних вимог з іноземної мови для майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей; опрацювання механізмів їх застосування (створення програм навчання, системи атестації та сертифікації викладачів іноземної мови, що б відповідала міжнародним стандартам [4, с. 114-118].

Більшість англомовних країн мають розроблені стандарти викладання іноземних мов для різних регіонів і територій (наприклад, в США існують стандарти, розроблені для різних штатів). Науковці провели науковий аналіз щодо цього питання, було обрано 6 стандартів, що включають практикуючих педагогів та експертів в галузі методики навчання іноземним мовам протягом останніх 10-15 років:

1. Кембриджська шкала оцінки професійних компетенцій викладача іноземної мови - Cambridge English Teaching Framework (далі CETF) - розроблена Cambridge English Language Assessment - Департаментом іспитів Кембріджського Університету в 2014 році;

2. Європейська рамка кваліфікаційних профілів - The European Profiling Grid (далі EPG) - розроблена Європейською асоціацією за якістю мовних послуг (EAQUALS) в 2013 році; видана болгарською, голландською, англійською, французькою, німецькою, італійською, турецькою та іспанською мовами.

3. Схема професійного розвитку викладача англійської мови - The Teaching English Continuing Professional Development (CPD) Framework (British Council ELTCPD) - розроблена Британською Радою (міжнародна організація, частина міністерства закордонних справ, покликана розвивати співробітництво в галузі освіти, культури та мистецтва між Великою Британією та іншими країнами) у 2012 році [5];

4. Стандарти з англійської мови як іноземної - National Board for Professional Teaching Standards (English as a New Language) (далі NBPTS) - розроблені Національною Радою з професійним стандартом викладання - некомерційним об'єднанням професійних педагогів США в 2010 році;

5. Стандарти для викладачів англійської мови як іноземної для дорослих - Standards for ESL / EFL Teachers of Adults Framework (TESOL) (далі TESOL) - розроблені найбільшою міжнародною Асоціацією викладачів англійської мови, базуються в США в 2008 році;

6. Стандарти для викладачів англійської мови в Австралії - Standards for teachers of English and Literacy in Australia (STELLA) (далі STELLA) - розроблені австралійської Асоціацією з викладання англійської мови у 2002 році [6, с. 156]. Зазначені стандарти не вважаються документами, прийнятими на рівні уряду або Міністерства освіти в якості обов'язкових для впровадження. Розробники не намагалися створити механізм оцінки діяльності конкретного викладача [7, с. 1-23].

Мета полягає в теоретичному та методичному вирішенні проблеми забезпечення іншомовної освіти майбутніх педагогів у контексті пошуку нової моделі гуманітарної освіти.

Виклад основного матеріалу

А лише допомогти викладачам в діагностиці рівня іншомовної освіти та вибору траєкторії професійного зростання і саморозвитку. Два з 6 проаналізованих стандартів - CETF і NBPTS - орієнтовані на вже існуючі в інших країнах системи сертифікації - Кембриджські кваліфікації CELTA (сертифікат з методики навчання дорослих англійській мові) і DELTA (диплом вищого рівня з методики навчання дорослих англійської мови) і National Board Certification в США, відповідно [8, с. 4-9].

Сертифікація, наприклад, в США є добровільної, а Кембриджські сертифікати, натомість, визнані в усьому світі, вони є необхідною і достатньою умовою прийому на роботу в мовні центри багатьох країн [9, с. 144]. Всі стандарти відображають різні рівні кваліфікації - від 4 до 6, відповідність між якими наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Рівні кваліфікації, котрі виділяються стандартами викладання іноземних мов

Лише в одному стандарті (EPG) описані вимоги до формальної освіти та професійної підготовки, до обсягу оцінюваних (так званих «відкритих») занять («Оцінювана практика викладання») та до практичного досвіду викладання для різних рівнів професійного розвитку [10].

До переваг стандартів CETF, STELLA і British Council ELTCPD фахівці відносять описи конкретних випадків з практики викладання стосовно конкретних дескрипторів та галузей професійної діяльності. Деякі з досліджуваних стандартів (Кембриджська рамка CETF і British Council ELTCPD) передбачають методику самооцінки, авторами розроблені самоопитувальники та рекомендації щодо вибору конкретного шляху підвищення кваліфікації [11, с. 104-107]. Аналіз структури названих стандартів доводить, що розробники визначили однакові категорії дескрипторів, розділивши великі категорії на меньші, або об'єднавши близькі підкатегорії [12, с. 18-22]. Всі описувані в стандартах галузі професійних знань і навичок розділяються на категорії: професійні знання; мова; практичні навички викладання; професійний розвиток і цінності [13].

Розглянемо названі категорії детальніше: професійні знання (знання теорій і особливостей навчання іноземної мови; знання та розуміння контексту); мова (рівень практичного володіння іноземною мовою і знання про структуру й особливості мови, термінології; практичні навички викладання (розуміння і застосування на практиці принципів планування викладання, навчання та оцінювання); професійний розвиток та цінності (критичний аналіз власної діяльності, прагнення до розвитку, визначення шляхів саморозвитку. (Таблицях).

Таблиця 2. Структура і відповідність категорій в стандартах викладання іноземної мови

Таблиця 3. Структура і відповідність категорій в стандартах викладання іноземної мови: практичні навички викладання

Таблиця 4. Структура і відповідність категорій в стандартах викладання іноземної мови: професійний розвиток і цінності