Сучасні підходи до розроблення тестових завдань із мовознавчих дисциплін задля вимірювання навчальних досягнень студентів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасні підходи до розроблення тестових завдань із мовознавчих дисциплін задля вимірювання навчальних досягнень студентів

Володимир Шкавро

Володимир Шкавро аспірант кафедри української мови Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті розкрито підходи дослідників проблеми тестового контролю як педагогічної категорії. Акцентовано увагу на те, що важливою проблемою теорії і практики навчання визначено контроль, як ефективний засіб перевірки навчальних досягнень, оцінювання та облік знань студентів; контроль завжди був, є і буде важливим складником навчального процесу, адже змінюються окремі форми і способи контролю знань, проте його головна суть залишається, оскільки він сприяє демократизації навчального процесу, його інтенсифікації та диференціації, розвитку пам 'яті, мислення та мовлення майбутніх фахівців, систематизує знання, допомагає викладачу отримати об'єктивну інформацію. Описано функції тестового контролю: контрольна, навчальна, діагностична, стимулювальна, розвивальна, виховна, управлінська, корекційна, планувальна.

Ключові слова: тест, тестовий контроль, функції тестового контролю, види тестового контролю, тестові завдання, валідність, вимірювання, типологія тестів, навчальний процес.

В статье раскрыто подходы исследователей проблемы тестового контроля как педагогической категории. Акцентировано внимание на том, что важной проблемой теории и практики обучения определено контроль, как эффективное средство проверки, оценивание и учета знаний студентов; контроль всегда был, есть и будет важной составляющей учебного процесса, ведь меняются отдельные формы и способы контроля знаний, однако его главная суть остается, поскольку он способствует демократизации учебного процесса, его интенсификации и дифференциации, развития памяти, мышления и речи будущих специалистов, систематизирует знания, помогает преподавателю получить объективную информацию. Описаны функции тестового контроля: контрольная, учебная, диагностическая, стимулирующая, развивающая, воспитательная, управленческая, коррекционная, планировочная.

Ключевые слова: тест, тестовый контроль, функции тестового контроля, виды тестового контроля, тестовые задания, валидность, измерения, типология тестов, учебный процесс.

The views of scholars on the issue of testing as a pedagogical entity enabling democratization of the educational process, its intensification and differentiation, development of the future specialists ' memory, thinking and speech, classifying the knowledge and helping teachers receive objective information (feedback) and monitor the students' studying and cognitive activities are considered in the article. The actual development stage of Ukrainian higher education system is characterized. In practice it is represented as a contradiction between the structure of the educational process and the unavailability of the relevant testing system.

It is ascertained, that at one point, introduction of the competence approach in teaching as well as shifting the educational process at a higher educational establishment to the assessment of the students' achievements enhances implementation of modern educational technologies aiming at forming the required competences and establishing funds of assessment means allowing accomplishing complex assessment of the competences developed. On the other hand, the system under consideration has not been completely worked off, since assessment comprises measurement of specific components only, namely, competences, abilities and skills formed within the scope of particular subjects studied, as well as practices and modules of the relevant educational programme.

It is emphasized that assessment constitutes a crucial issue in theory and practice of teaching, thus establishing an effective means of monitoring educational achievements, estimation and acknowledgement of the students' knowledge. Assessment has always been and will remain an important component of any educational process, regardless of changes in forms and means of evaluation; its core essence remains untouched, since it enables democratization of the educational process, its intensification and differentiation, development of the future specialists' memory, thinking and speech, classifies the knowledge and helps the teachers receive objective information (feedback) and monitor the students' studying and cognitive activities. An overview of the studies of both foreign and Ukrainian researchers proves that, notwithstanding the comprehensive representation of theoretical aspects of the issue, namely, assessment of the students' knowledge as an essential component of the educational process in a contemporary higher educational establishment including the development of test tasks as means of measurement of students' educational achievement within the scope of linguodidactics of higher educational institutions is not sufficiently considered.

It is established, that nowadays considerable attention is being paid to testing technologies. It is caused not only by introduction of External Independent

Evaluation into the educational process and greater demands regarding testing, but by standardization of knowledge assessment procedures. The issue of assessment accuracy of the future specialists ' knowledge constitutes an acute problem in the context of modern testing technologies introduction, since it is the testing that enables accurate measurement of the level of knowledge more clearly and transparently.

In the article 9 testing functions are described: controlling, educational, diagnostic, stimulating, developing, educative, managerial, remedial and planning.

Key words: test, testing, testing functions, types of testing, test tasks, validity, measuring, test's typology, learning process.

Українська освіта сьогодні перебуває в пошуку ефективних форм оцінювання індивідуальних досягнень студентів вишу, зумовлених переходом до компетентнісної освіти. Нині є можливість вибору педагогами й студентами декількох варіантів тестових завдань з мовознавчих дисциплін.

Важлива проблема теорії і практики навчання - це контроль та перевірка навчальних досягнень, оцінювання та облік знань суб'єктів навчальної діяльності. Без перевірки або самоперевірки засвоєних знань, набутих умінь і навичок неможливе якісне навчання. Тому контроль знань завжди був, є і буде важливим складником навчального процесу. Змінюються окремі форми і способи контролю знань, проте його головна суть залишається, оскільки він сприяє демократизації навчального процесу, його інтенсифікації та диференціації, розвитку пам'яті, мислення та мовлення майбутніх фахівців, систематизує знання, допомагає викладачу отримати об'єктивну інформацію (зворотний зв'язок), перебіг навчально- пізнавальної діяльності студентів. Аналіз праць вітчизняних та українських учених показав, що, незважаючи на достатній виклад теоретичних аспектів проблеми, зокрема, контролю знань студентів як важливого складника освітнього процесу сучасного процесу вишу в тому числі й розроблення тестових завдань як засобу вимірювання навчальних досягнень студентів в лінгводидактиці вищої школи представлено ще недостатньо.

Теоретичні засади розроблення тестових завдань як засобу вимірювання навчальних досягнень студентів вишу висвітлено в працях багатьох зарубіжних та українських дослідників: П. Блонський, А. Болтунов, М. Бернштейн, А. Шуберт, Г. Залкінд, Плетньова, Фіцула, П. Клайн, О. Малихін та інші. Що ж стосується розроблення тестових завдань з мовознавчих дисциплін як засобу вимірювання навчальних досягнень студентів вишу, то окремі аспекти цієї проблеми можна знайти в працях Н. Голуб, О. Горошкіної, Т Донченко, Р. Дружененко, О. Караман, С. Карамана, О. Копусь, І. Некоз, М. Пентилюк, Л. Плетньова, С. Омельчука та ін. Сучасний етап розвитку української системи вищої освіти характеризується суперечністю між побудовою освітнього процесу і відсутністю адекватної йому системи оцінювання.

Запровадження компетентнісного підходу у навчанні й переорієнтування освітнього процесу вишу щодо оцінювання навчальних досягнень студентів з одного боку сприяє застосуванню сучасних освітніх технологій для формування у них необхідних компетентностей, а також створенню фондів оцінювальних засобів, що дозволяють здійснювати об'єктивне комплексне оцінювання сформованих компетентностей. З іншого боку, означена система достатньо не відпрацьована, оскільки відбувається оцінювання лише окремих складників компетентностей, навичок, умінь, що сформувалися в межах окремо взятих дисциплін, що вивчаються, практик, модулів освітньої програми.

Мета статті полягає в обґрунтуванні тестових завдань з мовознавчих дисциплін як засобу вимірювання навчальних досягнень студентів вищого навчального закладу.

Досить тривалий час тести розвивалися як інструмент індивідуальних вимірювань. Однак масовий характер тестування зумовив необхідність переходу від індивідуальних тестів до групових, основним завданням яких було вимірювання рівня розумового розвитку, успішності студентів з певних дисциплін за визначений період навчання.

У нинішніх умовах в освітньому середовищі приділяється значна увага тестовим технологіям. Це пов'язано не лише з уведенням в освітній процес зовнішнього незалежного оцінювання, підвищенням вимог до контролю, а й зі стандартизацією процедур оцінювання якості знань. Проблема точної оцінки якості знань майбутніх фахівців гостро постає при орієнтації на сучасні тестові технології, оскільки саме тестування дає змогу достатньо точно визначати рівень знань більш неупереджено й об'єктивно. Психологи зарубіжжя називають теорію тестів наукою психометрики, а дидакти - педагогічним виміром. У вітчизняній педагогіці загальноприйнятним є варіант назви цієї науки - тестологія, що може бути педагогічною, психологічною чи соціологічною, залежно від того, де застосовується і розвивається досліджуване поняття.

У словнику з лінгводидактики тестовий контроль означає у вузькому значенні використання й проведення тесту, а в широкому - сукупність етапів планування, складання й випробування тестів, обробки й інтерпретації результатів проведення тесту. У принципі, інтерпретація назви «тестологія», як зазначає О. Горошкіна, проста і прозора: наука про тести (Пентилюк М., 2015, с. 277)

На думку В. Аванесова, тест - науково обґрунтований метод вимірювання досліджуваних особливостей особистості. Попри узагальнене поняття тесту часто вводиться й поняття «педагогічний тест». Так, дослідник уважає, що «педагогічний тест» являє собою сукупність взаємопов'язаних завдань певної складності та специфічної форми, що дозволяє якісно оцінити структуру й виміряти рівень знань студентів (Аванесов В., с. 33).

Дещо інше визначення поняття «тест» тлумачать дослідники Л. Бурлачук та С. Морозов, які вважають, що «тест» - фіксоване в часі випробування, призначене для встановлення кількісних (та якісних) індивідуально-психологічних якостей (Бабинский Ю., 1985, с. 76).

Класичним у педагогіці є визначення К. Інгекампа: тестування - це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибір поведінки, що презентує передумови чи результати навчального процесу, повинен максимально відповідати принципам зіставлення, об'єктивності, надійності та валідності вимірів, повинен пройти обробку й інтерпретацію та бути прийнятним для застосування в педагогічній практиці (Горошкінка О., 2010, с. 45).

Українські лінгводидакти (З. Бакум, Н. Голуб, О. Горошкіна, Т. Донченко, Р. Дружененко, В. Заєць, О. Караман, С. Караман, О. Копусь, С. Омельчук, М. Пентилюк, Л. Плетньова та ін.) стверджують, що тести не можуть розглядатися як універсальний інструмент педагогічного контролю і пропонують комбінувати різноманітні тестові завдання під час проведення поточного й тематичного оцінювання, широко практикувати тестування не тільки як контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок майбутніх фахівців, але і як продуктивний навчальний прийом, відпрацьовувати у студентів навчальної діяльності навички виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності.

Лінгводидакти поняття «валідність» розглядають, як міру відповідності тесту вимірюваним знанням, умінням і навичкам, для перевірки яких був розроблений тест, міра відповідності стандартам і програмам навчання, а також як результат оволодіння навчальними досягненнями й уважають, що результат тестування є найбільш важливою і об'єктивною характеристикою, який відображає точність проведеного тестування. Тоді як «складність тесту» тлумачиться науковцями, як міра розумових зусиль, потрібних для вибору відповіді. Часто параметри визначаються як показник правильних або неправильних відповідей на те чи те тестове завдання. Поняття «надійність» тлумачиться як міра правильності і адекватності відображення тестом рівня знань студентів (Горошкінка О., 2010, с. 45).

Педагогічна тестологія покликана розробляти методологію тестів задля об'єктивного контролю рівня знань, тих, хто навчається.

Ключовими поняттями тестології як однієї з методичних теорій є тест, зміст і форма завдань, надійність і валідність результатів вимірювання.

Дефініція «тест» викликає у практиків різні уявлення. Одні вважають, що проблеми вивчення теорії тесту є відповідь, яку треба подати або вгадати. Інші ж вважають, що тест - це форма гри чи забави. Окремі радять сприймати тест як іспит за аналогією перекладу з англійського слова «test» (іспит, перевірка).

Найчастіше натрапляємо на спрощене тлумачення поняття «тест» як звичайний вибір однієї відповіді з ряду запропонованих до поданого запитання. Численні приклади таких, здавалося б, «тестів» легко знайти в більшості систем дистанційного навчання.

Але це часто виявляються не тести, а щось зовні схоже на них. Приміром як збірники питань і задач, розрахованих на вибір однієї правильної відповіді з числа запропонованих, адже вони тільки схожі на справжній тест (Беспалько В., 1997, с. 252). Розходження в розумінні сутності тестів породжують розходження у ставленні до впровадження тестів у практику загальноосвітніх навчальних закладів.

Українськими лінгводидактами визначено дев'ять основних функцій контролю:

- контрольна - встановлення рівня успішності студентів та класу загалом;

- навчальна - забезпечення зворотного зв'язку, як передумови підтримання дієвості і ефективності процесу навчання;

- діагностична - швидке нагромадження викладачем даних про навченість і розвиток дітей, передбачає виявлення прогалин у знаннях спеціалістів;

- стимулювальна - зумовлена психологічними особливостями студентів, що проявляється в бажанні отримати оцінку результатів певної діяльності, зокрема навчальної;

- розвивальна - дає можливість з допомогою різного виду знань створити умови для інтелектуального розвитку студента;

- виховна - полягає у впливі контролю та оцінки навчальної діяльності на формування в майбутніх вчителів української мови і літератури ряду соціально-психологічних якостей - організованості, дисциплінованості, відповідальності, сумлінності, працьовитості, наполегливості, дбайливості тощо;

- управлінська - унікальна функція значення якої визначається тим, якою мірою забезпечується перебіг навчального процесу за допомогою контролю, виявляється в керівництві навчання на основі запланованої навчальної взаємодії викладача та студента;

- корекційна - реалізується у двох напрямах - корекція навчальних вправ і досягнення адекватності прийомів контролю навчальних завдань;

- планувальна - визначення тим, якою мірою з допомогою контрою можна досягти ефективності в плануванні, засвоєння навчального матеріалу та використання прийомів навчання, змісту й перебігу навчальної діяльності студентів, своєї власної навчальної діяльності, а також в плануванні об'єктів і прийомів контролю.

Сучасні дослідники проблеми (О. Горошкіна, С. Караман, М. Пентилюк, С. Омельчук) визначили такі види продуктивного контролю на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу для глобального і поетапного їх контролю:

- попередній;

- повторний;

- поточний;

- тематичний;

- підсумковий;

- комплексний.

Попередній контроль здійснюється, як правило, на початку навчального року чи перед вивченням великих розділів шляхом виконання студентами діагностичних завдань.

Повторний контроль впроваджується в шкільну практику задля періодичної перевірки знань та умінь паралельно з вивченням теми.

Поточний контроль являє собою систематичну перевірку та оцінку результатів навчальних досягнень на окремих уроках у процесі вивчення певного матеріалу.

Тематичний контроль здійснюється з урахуванням теми, розділу, підрозділу, шкільного курсу загалом. Його метою є діагностування якості засвоєння студентами структурних основ та взаємозв'язків вивченого матеріалу, особистісного прирощення майбутнього спеціаліста за виділеними напрямами.

Підсумковий контроль - це комплексна перевірка результатів навчальних досягнень за всіма цілями та напрямами.

Комплексний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння знань умінь і навичок скількох суміжних дисциплін, що забезпечують комплексний підхід до формування світогляду майбутніх учителів української мови і літератури.

Процес контролю оцінювання навчальної діяльності студентів корелюється основними загальнодидактичними принципами: науковості, систематичності, об'єктивності, диференційованості, урахування індивідуальних особливостей студентів, гласності, єдності вимог, доброзичливості. За таких умов контроль сприяє демократизації навчального процесу, його інтенсифікації та диференціації розвитку пам'яті, мислення, мовлення майбутніх учителів української мови і літератури. Правомірно, що контроль та перевірка навчальних досягнень студентів більшістю лінгводидактів тлумачаться як завершальний компонент оволодіння певним змістовним блоком і є своєрідною об'єднувальною ланкою в системі навчальної діяльності кожного студента зокрема (Беспалько В., 1997, с. 252).

Типологія тестів ураховує особливості їх змісту та структури. За наявністю або відсутністю варіантів відповіді виділяють тести закритої та відкритої форм; проміжною є напіввідкрита форма тестів, яка передбачає неповне або неточне формулювання відповіді. Тести закритої форми поділяються на:

- альтернативні (наявність двох взаємовиключних варіантів відповідей);

- множинного вибору (наявність однієї правильної відповіді між трьома-п'ятьма з пропонованих);

- встановлення відповідності (у двох частинах пропонуються переліки, між якими треба встановити зв'язок);

- відтворення послідовності (перекомбінування наведених даних або елементів) та ін.

На нашу думку, тести мають певні переваги над традиційними методами діагностики успішності та розвитку студентів, тому що вони забезпечують успішну реалізацію мети і всіх функцій контролю, крім того, дають можливість у досить короткий час сформувати уявлення про знання майбутніх учителів української мови і літератури. Тести не є універсальним засобом, але професійно використаний тестовий інструмент дає якісну та надійну інформацію, що відповідає реаліям.

Тест набуває характерних ознак інструменту вимірювання, процесу його стандартизації, тобто приведення до норми репрезентативної вибірки. З огляду на це критеріями якості стандартизованого тесту є його об'єктивність, надійність, валідність і складність.

Впровадження та розроблення тестового контролю в заклади освіти, зокрема у вищі навчальні заклади, дозволяють врахувати прогалини в знаннях майбутніх фахівців, окреслити сучасні підходи для вдосконалення змісту тестових завдань, підвищення їх якості й методичного урізноманітнення їх типологій.

Перспективним вважаємо питання обґрунтування педагогічних умов ефективності застосування тестування: врахування специфіки провідних компонентів навчальних мовознавчих дисциплін та забезпечення варіативності застосування тестів у залежності від реальних навчальних можливостей студентів.

Література

студент тест освітній компетентнісний

1. Аванесов В. С. Теория и методика педагогических измерений.

2. Бабанский Ю. К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Юрий Константинович Бабанский. - М.: Просвещение, 1985. - 284 с.

3. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем / Владимир Павлович Беспалько. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1997. - 252 с.

4. Біляєв О. М. Концепція інтенсивного навчання мови / Олександр Михайлович Біляєв // Українська мова і література в школі. - 1991. - № 6. - С. 26-30.

5. Гнаткович Т. Використання тестових технологій під час вичення фонетики / Т. Гнаткович // Українська мова і література в школі. - 2008. - № 6. - С. 15-20.

6. Горошкіна О. М. Теорія і практика навчання української мови у старших класах / О. М. Горошкіна. - К., 2010. - 286 с.

7. Караман С. О. Сучасна українська літературна мова: навч. Посібник для студ. вищ. навч. закл. / С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ [та ін.]; за ред. С. О. Карамана. - К.: Літера ЛТД, 2011. - 560 с.

8. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов / П. Клайн // Перевод Е. П. Савченко. - М.: ПАН Лтд, - 1994. - 283 с.

9. Некоз І. В. Тестовий контроль як один з ефективних засобів активізації навчальної діяльності [Електронний ресурс] / І. В. Некоз // Вісник черкаського університету. Педагогічні науки. - 2009. - Випуск 162. - с. 111-115. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N162/N162p111-115.pdf.

10. Плетньова Л. Тестовий контроль навчальних досягнень учнів старших класів з української мови / Л. Плетньова // Українська мова і література в школі. - 2008. - № 7-8. - С. 12-17.

11. Словник-довідник з української лінгводидактики: навч. посіб. / [кол. авторів за ред. М. І. Пентилюк]. - К.: Ленвіт, 2015. - 320 с., С. 277.

12. Фіцула М. М. Педагогіка: [навчальний посібник] / Фіцула М. М. - К.: «Академвидав», 2006. - С. 229-232.

References

1. Avanesov V. S. Teoryia y metodyka pedahohycheskykh yzmerenyi [Theory and methodology of pedagogical measurements] (Electronical resource). Available at: http://testolog.narod.ru/Theory12.html. (rus)

2. Babanskyi Yu. K. (1985) Metodyi obucheniya v sovremennoy obscheobrazovatelnoy shkole [Methods of teaching in a modern comprehensive school]. Prosveshcheniie, 284 (rus).

3. Bespal'ko V. P. (1997). Osnovyi teorii pedagogicheskikh sistem [Fundamentals of the theory of pedagogical systems]. Voronezh, 252 (rus).

4. Biliaiev O. (1991). Kontseptsiia intensivnoho navchannia movy [Concept of intensive language learning]. Ukrainska mova i literatura v shkoli, 6, 26-30. (ua)

5. Hnatkovych T. (2008). Vykorystannia testovykh tekhnologii pid chas vyvchennia fonetyky [Use of test technologies when studying phonetics]. Ukrainska mova i literatura v shkoli, 6, 15-20. (ua)

6. Horoshkina O. M. (2010). Teoriia i praktyka navchannia ukrainskoii movy u starshykh klasakh [Theory and practice of teaching the Ukrainian language in the upper classes]. Kyiv, 286. (ua)

7. Karaman S. O. (2011). Suchasna ukrainska literaturna mova: navch. posibnyk dlia stud. vyshch. navch. zakl. [Contemporary Ukrainian Literature language: A Textbook for Students at Higher Educational Institutions]. Kyiv: Litera LTD. (in Ukrainian)

8. Klain P. (1994). Spravochnoe rukovodstvo po konstruirovaniyu testov [Test development reference manual]. Moscow: PAN LTD. 283. (in Russian)

9. Nekoz I. V. (2009). Testovyi kontrol yak odyn z efektyvnykh zasobiv aktyvizatsii navchalnoi diialnosti [Test control as one of the effective means of activating educational activities] (Electronic resource). Visnyk cherkas'koho universytety. Pedagogichni nauky. Vol 162, pp. 111-115. Available at: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N162/N162p111-115.pdf

10. Pletnova L. (2008). Testovyi kontrol navchalnykh dosiahnen uchniv starshykh klasiv z ukrainskoi movy [Test control of the academic achievements of upper-class students in the Ukrainian language]. Ukrainska mova i literatura v shkoli, vol. 7-8. (ua)

11. Pentuliuk M. I. (2015). Slovnyk-dovidnyk z ukrainskoi linhvodydaktyky: navch. posib. [Dictionary of Ukrainian linguodidactic: tutorial]. Kyiv: Lenvit 320, p. 277. (ua)

12. Fitsula M. M. (2006). Pedagogika: Navchalnyi posibnyk [Pedagogy: tutorial]. Kyiv: Akademvydav, pp. 229-232.

Размещено на Allbest.ru