Формування правової культури студентів у закладах вищої освіти України (1991-2014 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ (1991-2014 РР.)

Надія Попик

Переяслав-Хмельницький

Анотація

У результаті дослідження встановлено, що на кінець ХХ ст. молодь України була недостатньо обізнаною у своїх правах. Для ліквідації даного недоліку на державному рівні у навчально-виховний процес почали впроваджувати нове бачення історії України та знання права. Результатом цього впровадження стало збільшення інтересу молоді до національної історії та її соціальної активності на початку ХХІ ст.

Оцінено вплив Болонського процесу, завдяки чому студенти України стали активними і компетентними партнерами у формуванні зони Європейської вищої освіти. Охарактеризовано закономірності студентських акцій протесту у формуванні демократичного суспільства. Виявлено посилення співпраці викладачів та студентського самоврядування, завдяки спільній роботі яких почали реалізовуватися поставлені виховні завдання. Оцінено роль правової культури, яка становить систему цінностей і передбачає створення працездатних керівних органів. Доведено, що завдяки залученню студентського самоврядування до процесу формування правової культури студенти розвивають організаторські та лідерські якості.

Ключові слова: соціальна активність, історичне мислення, «Революція на граніті», Єврореволюція, правова культура.

Annotation

студентський викладач молодь соціальний

Popyk N. Formation of the legal culture of students in institutions of higher education of Ukraine (1991-2014 years).

In the result of the study, it was found that at the end of the XX century the youth of Ukraine were not well-informed about their rights. To eliminate this disadvantage at the state level, into the educational process was introduced a new vision of Ukraine's history and knowledge of law. The result of this implementation was an increase of the interest of youth in national history and its social activity at the beginning of the XXI century.

The influence of the Bologna process has been assessed, thus the students of Ukraine became active and competent partners in shaping the European Higher Education Area. Regularities of student protest actions in the formation of a democratic society were characterized. The cooperation between teachers and student self-government was found to increase, due to the joint work of which the educational tasks were implemented. The role of legal culture, which is a system of values and provides for the creation of able-bodied governing bodies, is assessed. It is proved that due to the involvement of student self-government in the process of formation of legal culture, students develop organizational and leadership qualities.

Key words: social activity, historical thinking, revolution on granite, Euro-revolution, legal culture.

Виклад основного матеріалу

Україна належить до суспільства перехідного типу, де на даний час відбуваються політичні, економічні, культурні зміни. Дослідження розвитку людини у становленні такої демократичної держави є актуальною і не розкритою до кінця темою. Для науковців особливим об'єктом є молодь, від якої залежить майбутнє правової, демократичної держави. Молодь за своїми ціннісними орієнтаціями є найменш консервативним прошарком населення і, водночас, найбільше реагує на соціальні зміни, і, залежно від того, які цінності вона закладає у ці зміни, яку культуру впроваджуватиме, буде залежати майбутнє [11].

Метою статті є визначення ролі студентів у формуванні правової культури закладів вищої освіти України в 1991-2014 рр.

Вивченням діяльності студентського самоврядування та правосвідомості молоді займаються такі сучасні українські дослідники: Г.Л. Скрипник, А.М. Землянський, М. Вашкевич. Проблемою духовних цінностей в сучасному молодіжному середовищі займаються О.А. Пікуліна. Історію розвитку студентського самоврядування висвітлюють З.В. Галаджун, Х.Ю. Гаврилюк, О.В. Єгорова, І.П. Коваленко.

Історична свідомість молоді з її цінностями і світоглядними орієнтаціями дає підстави розглядати її як і з загальносуспільними ознаками, так і специфічними особливостями. Щоб включитися до загальнодемократичного процесу державності молодь повинна самовизначитися. Щоб бути громадянином потрібно сприймати державу як свою, діяти відповідно до її політики, а це вимагає високого рівня свідомості, зокрема історичної.

Молодь кінця ХХ ст. була недостатньо обізнана у своїх правах і обов'язках. Для підвищення правової культури серед молоді у навчально-виховний процес почали впроваджувати знання права, знання своєї історії, яке формувалося у процесі прослуховування бесід, лекцій, радіопередач, телебачень. Тобто на держаному рівні було впроваджено правову освіту (навчання) - бесіди, олімпіади з правознавства, наукові конференції, вікторини, КВК, брейн-ринги, семінари, диспути, тематичні вечори, «круглі столи», випуски стінгазет на факультетах; правову пропаганду - правові програми по телебаченню, радіо; створення гуртків та клубів, організація зустрічей з працівниками правоохоронних органів, участь у патріотичних акціях молодіжних організацій. Це дало змогу більш глибше і детальніше зануритися в процеси формування сталої правової держави зі своєю історією. Із 2000-х років у молоді спостерігається тенденція збільшення інтересу до вивчення національної історії, традицій, побуту, звичаїв, культури. Молодь знає і цінує внесок Б. Хмельницького, І. Мазепи, Т. Шевченка, М. Грушевського, Бандери та інших у становлення і розвиток української державності.

У діяльності студентської молоді щодо осягнення минулого дослідники розрізняють дві основні форми. Перша - це теоретична діяльність студентства, пізнання закономірностей розвитку в процесі засвоєння історичних знань. У цьому процесі створюються різні ідеї, знання, теорії. Другою формою є практична діяльність студентства, важливими процесами у якій є виховання і навчання. Тобто, студенти освоюють соціальний досвід, духовні цінності, які впродовж століть накопичувалися людством, і користуються ними впродовж життя [2].

Звичайно, студенти меншою мірою, ніж історики-професіонали, причетні до розвитку історичних знань, вони є її споживачами. Але впродовж свого навчання вони все більше розуміють і усвідомлюють, що щастя полягає не у постійних перемогах над іншими (як це показує, наприклад, досвід війни), а в ліквідації різних життєвих негараздів, які призвели до цієї війни. Соціальна активність особи - це саме та ознака, яка виокремлює людину з сірої маси та є основою суспільства.

Студентство є особливо активною складовою сучасного українського суспільства. Сьогодні Українська держава та студенти, як її громадяни, стають безпосередніми учасниками різних процесів. Згідно з Болонським процесом, студентство, що завжди було передовою когортою населення і мало свої погляди на життя, проблеми держави, розглядається як партнер і тим самим воно не лише має свої погляди, а й має право їх проголошувати, обговорювати та приймати рішення. Дана система освіти орієнтує ВНЗ на залучення студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів до формування зони Європейської вищої освіти [1, с. 69-72].

Створюючи органи студентського самоврядування, ректорати закладів вищої освіти виходили з того, що саме у студентському віці усвідомлення своєї участі у вирішенні важливих справ громадянського життя є основою їх подальшої активної позиції. Студентське самоврядування розглядається як важливий чинник у реалізації державної молодіжної політики; ресурс суспільного розвитку; як засіб професійного становлення особистості фахівця; підвищення якості професійної підготовки у вищій школі; формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього фахівця [4]. Самоврядування як одна із форм «народовладдя» - це, свого роду, метод управління, який грунтується на самоорганізації, саморегулюванні та самодіяльності й не допускає застосування спеціального апарату примусу. Сучасному суспільству потрібна людина з чіткою громадянською позицією, з широкими історичним і сучасним світоглядом, яка здатна свідомо мислити як самобутньо, так і в масштабах країни.

Діяльність студентського самоврядування в роки незалежності України сформувало потужний потенціал: ввело особистість у світ лідерства, сформувало соціальні мотиви поведінки, історичну свідомість, цінність орієнтації, мотиви самовизначення, скультивувало в молоді позицію, за якої вона є господарем власних ідей, навчило почуватися активним суб'єктом життєдіяльності. Органи студентського самоврядування, як елемент навчально-виховного процесу, виховали реальних лідерів українського суспільства, сформували еліту нації, дали змогу студенту, як і кожному громадянину, бути почутим, сприяли налагодженню конструктивної співпраці між студентами й адміністрацією, між студентами і державою.

Глобальний простір, у який інтегрується наша студентська молодь, передбачає засвоєння надбань не тільки своєї, а й культур різних народів. Протягом 2000 р. прокотилася хвиля протестів молоді в Америці, Європі, Австралії. Причиною їх стала «глобалізація по-американськи», яка частіше мала характер своєрідної субкультури, а не ідеологічної визначеності соціальних змін. Демонстрації протестів супроводжувалися побиттям вітрин, погромами ресторанів. Українська молодь, як «протестне покоління», заявила про себе на початку 90-х рр. минулого століття. Пояснюється це несприйняттям відкритості світу, багатоваріантності, нелінійності, незадоволенням тодішньою владою. Першим протестом проти цього була «студентська революція на граніті», де активісти голодували протягом 15 днів. Головними вимогами молоді були недопущення підписання нового союзного договору, перевибори до Верховної Ради УРСР, націоналізація майна комуністичної партії України та відставки голови Ради міністрів Віталія Масола. Ці акції та голодування відіграли важливу роль у здобутті незалежності України та політичної активізації молоді. На початку 2000-х рр. організувався опозиційний блок «Україна без Кучми», який попри протидію влади практично досягнув права громадян на протест та свободу слова. Тобто важливим компонентом акції стала боротьба за демократичність [12]. У 2010 р. заявила про себе «АнтиТабачна» кампанія. Її метою було звільнення міністра освіти і науки України Дмитра Табачника, діяльність якого зменшила, а подекуди й повністю зневілювала права студентів, їхній соціальний захист [13]. Пізніше (листопад 2013 р.) - Революція гідності, яка мала на меті підписання входження України до Євросоюзу [5].

Своєю актуалізацією ці протести продукували потенційні історичні можливості самореалізації в умовах з соціумом. Засвоюючи історію, молодь має не повторювати помилки попередників, а навпаки, потрібно вчитися на них і обов'язково замислюватися над тим, чим для неї важливі інші люди, а не вони самі, відповідно бути толерантними у своїх думках і вчинках щодо них.

Ступінь готовності молоді жити в новій країні значною мірою залежить від здобуття неї історичної освіти. З 2014 р. історична освіта визнана важливою складовою професійної підготовки будь-якого профілю; створюються' наукові бази для організації навчального процесу. Вся сучасна освіта спрямована на виховання в молоді інтегрованої громадянськості.

Виховна система молоді - це система соціальна. Її ядром є люди, та їхні потреби, мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації, дії, відносини: постановка цілей, проектування нового стану системи виховання й етапів його досягнення. Зокрема, виховний потенціал студентського самоврядування включає в себе людей, які реалізують цілі та цінності виховання в процесі цільових перевірок спрямованої діяльності, систему відносин, що виникають між учасниками виховної діяльності у вищій школі, певний обсяг освоєного індивідом соціального та професійного досвіду. Виховним гаслом студентів є: «Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо» [7, с. 58-62].

Виховний потенціал системи самоврядування в Україні на сьогодні спрямований на зростання впливу органів студентського самоврядування: в захисті прав та інтересів студентів, їхньому гуманістичному вихованні, розвитку лідерських, комунікативних, організаторських якостей, соціальної активності, цивільної свідомості, патріотизму та виховання відповідальності студентських колективів за утвердження моральних позицій особистості студента, всебічне сприяння самореалізації майбутніх фахівців [2]. Вони обов'язково мають співпрацювати, адже співпрацювати означає перебувати у стані постійного діалогу, взаємно довіряти, спільно вирішувати проблеми.

Коли говорять про студентське самоврядування, часто забувають про таку його складову як роль і місце в ньому викладача, який по своєму призначенню має донести цінність історичної освіти. Самоврядування перш за все має бути засобом особистісного розвитку самого студента для підвищення якості навчально-виховного процесу. Прогресивна за організацією й ефективна за результатом система студентського самоврядування не лише не підміняє й не усуває викладача, навпаки, вона повною мірою спирається на досвід, ініціативність, знання педагогічного колективу. Допомога викладачів та розуміння з боку студентства в перспективі надає можливості реалізувати поставлені виховні завдання. Проте, щоб їх виконати, студентська рада повинна вміти залучати до своїх дій інших, підтримувати їх та мотивувати. Члени студентського самоврядування на власному прикладі мають заохочувати до діяльності інших, розкривати позитивні сторони студентського життя. Завдяки цьому університет вважатиметься своєрідною моделлю суспільного життя і у цьому плані передуватиме виникненню сучасного типу європейської культури.

Різновидом загальної культури є правова культура, яка становить систему цінностей, досягнутих людством, і стосується правової реальності даного суспільства, у нашому випадку - органів студентського самоврядування. Правова культура передбачає створення працездатних керівних органів колективу, розподіл між ними прав і обов'язків, розвиток самостійності та організаторських здібностей, прийняття рішень і несення за них відповідальності. Залучення студентського самоврядування до процесів формування правової культури зумовлене тим, що, використовуючи гарантоване державою право самостійно вирішувати проблеми, пов'язані з удосконаленням організації навчально-виховного процесу, підвищенням його якості, студенти розвивають у собі організаторські здібності та лідерські якості, відповідальність за прийняття рішень та результати їх виконання.

Розрізняють два рівні правової культури: офіційну, з декларацією очікуваної від молоді правової свідомості, поведінки і ціннісної орієнтації; та реальну - відсутність правової держави і громадянського суспільства, вона наближена до потреб і можливостей існуючих станів речей. Ключова теза правової культури - правосвідомість громадянина. Для підвищення рівня правової культури та правової свідомості залучають студентське самоврядування, яке є рушійною силою в демократизації сучасних навчальних закладів. Завдяки роботі самоврядування молода людина вибирає активну життєву позицію, виступає суб'єктом дії. Ця робота вимагає від кожного учасника певної самовіддачі, реалізації інтелектуальних, комунікативних, творчих, організаційних можливостей. «Дбати виключно про себе, чи перейматися громадськими справами» [9, с. 171-175].

Правова культура історичного мислення студентської молоді передбачає оволодіння певним понятійно-категоріальним апаратом теорії і практики історичного пізнання: рух суспільства в часі та просторі; частина тривалості, яка має точку відліку; частина нескінченості, безмежності, яка освоєна або пізнана людиною; здатність суспільства зберігати і відтворювати минуле; здатність усвідомлювати себе або народ на різних етапах історичного процесу; забезпечення, збереження, вивчення, розуміння і використання людством можливостей розвитку і вдосконалення людини та суспільства; історичне мислення [8, с. 39-44]. Освоєння студентською молоддю історії відбувається в межах цих та інших раціональних форм.

Основними цінностями при цьому залишається активність суб'єктів у правовій сфері, добровільність виконання вимог правових норм, реальність прав і свобод громадян, ефективність правового регулювання, якісні закони, досконала законодавча техніка, розвинута правова наука, юридична освіта, ефективна юридична практика, стабільний правопорядок.

Отже, суспільству потрібні соціально-активні громадяни, які здатні творчо жити та результативно працювати у сучасному демократичному світі. У період, коли більшість попередніх ідеалів перестають бути референтними, необхідно приділяти увагу активності особистості, створенню умов для реалізації лідерського потенціалу, формування активної життєвої позиції студентства. Виховний потенціал студентського самоврядування характеризує можливості виховання, закладені в ньому, об'єднуючи ресурси самого студентського самоврядування та адміністративно-педагогічні ресурси всього навчально-виховного процесу закладу вищої освіти.

На сьогоднішній день реальною проблемою залишається пасивність, інертність, індиферентність студентської спільноти у просторі, у ставленні до багатьох актуальних проблем студентського самоврядування. Для усунення цих проблем потрібно проаналізувати якість системи роботи з молоддю задля стратегічного планування майбутнього та продумати умови ефективного інвестування ресурсів у систему роботи з молоддю; приділяти більше уваги тим потребам і вимогам молодих людей, які дадуть змогу поліпшити їхнє здоров'я, освіту, працевлаштування і самореалізацію; розвивати позитивну діяльність в інтересах молоді, тобто просвітницькі та рекреаційні дозвіллеві програми. В. Долженко вказував: «Там, де є людина, її діяльність, стосунки між людьми, там є культура» [6, с. 192].

Отже, аналіз діяльності студентського самоврядування дозволив з' ясувати, що студенти здійснили значний вплив на формування правової культури у 1991-2014 рр. Ефективна реалізація виховного потенціалу системи студентського самоврядування закладу вищої освіти може бути забезпечена шляхом єдності організаційно-педагогічних умов: організації цілісного виховного і розвиваючого середовища; спеціально організованої системи навчання й виховання суб'єктів студентського самоврядування; забезпечення командної основи діяльності студентського самоврядування; соціального партнерства студентського колективу з усіма органами управління ЗВО та міського самоврядування; можливості використовувати необхідні матеріальні й фінансові ресурси закладу для реалізації студентських ініціатив.

Джерела та література

1. Вацлав Т. Підготовка випускників гірських шкіл до участі в органах студентського самоврядування вищих навчальних закладів // Гірська школа українських Карпат. 2014. № 11. С. 69-72.

2. Вашкевич В.М. Майбутнє як детермінанта молодіжного сприйняття історії // «Оїйеггеїегаїз». 2013. иКЬ: http://www.allbest.ru/.

3. Вашкевич В.М. Роль культурно-історичної традиції у формуванні та розвитку історичної свідомості молоді: навч. посіб. Київ, 2010. 274 с.

4. Галаджун З.В., Гаврилюк Х.Ю. Розвиток студентського самоврядування у вищих навчальних закладах в контексті вступу України до Європейського співтовариства. URL: http:// lp.edu.ua/Institute/IGS/IPP/ WebRC/issues/Galadzhun_Gavryliuk.htm.

5. Горчинська О. За що стояв Майдан: 10 вимог українців три роки потому // Новое время. 2016. URL: https://nv.ua/ukr/publications/za-shcho-stojav-majdan-10 -vimog-ukrajintsiv-tri-roki- potomu-283090.html.

6. Долженко В.О. Виховання духовних цінностей студентської молоді в полікультурному просторі: дис.... канд. пед. наук: 13.00.07. Луганськ, 2006. 192 с.

7. Єгорова О.В. З історії студентського самоврядування в Україні // Гуманітарний журнал. 2009. № 3. С. 58-62.

8. Землянський А. Історична свідомість як детермінанта гармонізації розвитку студентської молоді в полікультурному суспільстві // VERSUS. 2014. № 2. С. 39-44.

9. Коваленко І.П., Коваленко А.С. Студентське самоврядування як важливий чинник формування правової культури студентів // Вісник ХДАДМ. 2011. № 1. С. 171-175.

10. Пікуліна О.А. Девальвація духовних цінностей в українському молодіжному середовищі // Видавничо-редакційний відділ ВТЕІ КНТЕУ. 2016. № 30. С. 242-245.

11. Скрипник Г.Л. Правосвідомість як складова громадянського виховання особистості (з досвіду роботи Г.Л. Скрипник) // Віртуальна школа професійного становлення молодого педагога. 2016. URL: http://teacher.ed-sp.net/index.php?option=com_content&view=article&id=215% 3A2015-03-31-13-07-33&Itemid=25.

12. Чемерис В. Революція 2001-го року. 2002. URL: http://maidan.org.ua/arch/arch2002/1032193165.html.

13. Ященко А. Кампанія проти Табачника: студенти відправили міністра на смітник історії // Уніан. 2011. URL: https://www.unian.ua/politics/336736-kampaniya-proti-tabachnika-studenti-vidpravili-ministra-na-smitnik-istoriji.html.

Referenes

1. Vatslav T. Pidhotovka vypusknykiv hirskykh shkil do uchasti v orhanakh studentskoho samovriaduvannia vyshchykh navchalnykh zakladiv [Preparation of graduates of mountain schools for participation in bodies of student self-government of higher educational institutions]. Mountain School of Ukrainian Carpathians, 2014, № 11, pp. 69-72.

2. Vashkevych V.M. Maibutnie yak determinanta molodizhnoho spryiniattia istorii [Elektronnyi resurs]. [Future as a determinant of youth perception of history]. «Otherreferats», 2013. URL: http://www.allbest.ru/.

3. Vashkevych V.M Rol kulturno-istorychnoi tradytsii u formuvanni ta rozvytku istorychnoi svidomosti molodi [The role of cultural-historical tradition in the formation and development of historical consciousness of youth]. Teach. manual Kiev, 2010, pp. 274.

4. Galajun Z.V., Gavrilyuk H.Yu. Rozvytok studentskoho samovriaduvannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh v konteksti vstupu Ukrainy do Yevropeiskoho spivtovarystva [Student SelfGovernment Development in Higher Educational Institutions in the Context of Ukraine's Accession to the European Community]. URL: http://lp.edu.ua/Institute/IGS/IPP/WebRC/issues/Galadzhun_ Gavryliuk.htm

5. Horchynska O. Za shcho stoiav Maidan: 10 vymoh ukraintsiv try roky potomu [What was standing Maidan: 10 demands of Ukrainians three years later]. New time, 2016. URL: https://nv.ua/ ukr/publications/za-shcho-stojav-majdan-10-vimog-ukrajintsiv-tri-roki-potomu-283090.html.

6. Dolzhenko V.O. Vykhovannia dukhovnykh tsinnostei studentskoi molodi v poli kulturnomu prostori. [Education of students' spiritual values in the field of cultural space]: diss. Cand. ped Sciences: 13.00.07; Lugansk, 2006, 192 p.

7. Yehorova O.V. Z istorii studentskoho samovriaduvannia v Ukraini [From the History of Student Self-Government in Ukraine]. Humanitarian Journal, 2009, № 3, pp. 58-62.

8. Zemlianskyi A. Istorychna svidomist yak determinanta harmonizatsii rozvytku studentskoi molodi v polikulturnomu suspilstvi. [Historical consciousness as the determinant of the harmonization of student youth development in a multicultural society]. VERSUS, 2014, № 2, pp. 39-44.

9. Kovalenko I.P. Studentske samovriaduvannia yak vazhlyvyi chynnyk formuvannia pravovoi kultury studentiv. [Student Self-Government as an Important Factor in the Formation of the Legal Culture of Students]. Bulletin of the KDADM, 2011, № 1, pp. 171-175.

10. Pikulina O.A. Devalvatsiia dukhovnykh tsinnostei v ukrainskomu molodizhnomu seredovyshchi [Devaluation of spiritual values in the Ukrainian youth environment]. Publishing and editing department of VTEI KNTEU, 2016, № 30, pp. 242-245.

11. Skrypnyk H.L. Pravosvidomist yak skladova hromadianskoho vykhovannia osobystosti (z dosvidu roboty H.L. Skrypnyk) [Legal awareness as a component of civic education of a person (from the work of G.L. Skrypnik)]. Virtual school of professional formation of a young teacher. 2016. URL: http://teacher.ed-sp.net/index.php?option=com_content&view=article&id=215%3A2015-03-31-13- 07-33&Itemid=25

12. Chemerys V. Revoliutsiia 2001 -ho roku. [Chemerys V. Revolution of 2001], 2002. URL: http://maidan.org.ua/arch/arch2002/1032193165.html.

13. Yashchenko A. Kampaniia proty Tabachnyka: studenty vidpravyly ministra na smitnyk istorii. [Campaign against Tabachnyk: students sent a minister to the rubbish of history]. Unian, 2011. URL: https://www.unian.ua/politics/336736-kampaniya-proti-tabachnika-studenti-vidpravili-ministra-na- smitnik-istoriji.html.

Размещено на Allbest.ru