Навчальний план та навчальна програма як складові навчально-методичного забезпечення організації контролю навчальної діяльності майбутніх учителів на межі ХХ-ХХІ століть

Размещено на http://www.allbest.ru

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Навчальний план та навчальна програма як складові навчально-методичного забезпечення організації контролю навчальної діяльності майбутніх учителів на межі ХХ-ХХІ століть

Віолетта Панченко

викладач кафедри іноземної філології

У статті висвітлено та проаналізовано роль навчальних планів та навчальних програм в організації контролю навчальної діяльності майбутніх учителів іноземних мов. Визначено, що зазначені документи регулювали навчальний процес і визначали форми та засоби проведення поточного й підсумкового контролю як протягом усього навчального року, так і на кожному занятті окремо. З'ясовано, що протягом досліджуваного періоду відбувалося реформування системи вищої освіти, зростала необхідність посилення контролю за навчальною діяльністю майбутніх вчителів, що знайшло своє відображення у змісті навчально-методичного забезпечення.

Ключові слова: контроль, навчально-методичне забезпечення, навчальний план, навчальна програма, вищі педагогічні навчальні заклади, майбутні учителі.

В статье рассмотрена и проанализирована роль учебных планов и учебных программ в организации контроля учебной деятельности будущих учителей иностранных языков. Установлено, что упомянутые документы регулировали учебный процесс и определяли формы и средства проведения текущего и итогового контроля, как в течение всего ученого года, так и на каждом занятии в отдельности. Выяснено, что на протяжении исследуемого периода имело место реформирование системы высшего образования, росла необходимость усиления контроля учебной деятельностью будущих учителей, что отразилось в содержании учебно-методического обеспечения.

Ключевые слова: контроль, учебно-методическое обеспечение, учебный план, учебная программа, высшие педагогические учебные заведения, будущие учителя.

Modern reforms in the system of higher pedagogical education require improving control procedures to check students ' learning outcomes, and consequently, elaborating educational and methodological support for their organization. The aim of the article is to define and analyze the role of curricular and educational programs as constituents of the educational and methodological support for organizing control of future foreign language teachers ' educational activities at the turn of ХХІ century.

The research allows us to claim that curricular and educational programs were essential constituents of the educational and methodological support worked out by higher educational establishments. The curriculum was the main document, while training curriculum, educational program and training educational program were based on it. It defined the list of the compulsory and elective disciplines, time and sequence of their studying, particular forms of training sessions (lectures, laboratory or practical classes, seminars, individual work, tutorials, educational and traineeship practices) and the amount of hours for their studying, academic calendar, forms and methods to conduct formative and summative assessment. The curriculum also defined the amount of hours for students ' self-work.

Educational program defined the place and significance of an academic discipline in students' educational and professional training, its content, scope of knowledge and skills that a specialist has to master, sequence and organizational modes of the academic discipline studying, as well as types and methods of educational activity control. It was found out that the compulsory components of the educational program were introduction, topic list, detailed presentation of the academic discipline content, references. Forms and methods of learning outcomes assessment were obligatory stated in the contents of the educational program. The leading educators, methodologists of the period under research were deeply concerned about the importance of conducting proper control activities to evaluate future foreign language teachers ' learning achievements, so they paid special attention to the development of the content and the aim of control.

During the period under study Ukrainian higher educational establishments were moving from the lecture-based informative to the individual-differentiating, learner-centered mode of study, students ' self-work was becoming more and more important, therefore, conditions appeared to enforce the control of future teachers ' educational activity, which was reflected in the content of educational and methodological support.

Key words: control, educational and methodological support, curriculum, educational program, higher pedagogical educational establishments, future teachers.

Постановка проблеми

Сучасні реформи в системі вищої педагогічної освіти, що відбуваються на тлі входження України до загальноєвропейського освітнього простору, спрямовані на підвищення якості освіти, на формування особистості майбутнього вчителя, його духовної і професійної культури. Розв'язання завдань щодо підготовки фахівців, які відповідають вимогам сьогодення, безпосередньо залежить від змісту та організації навчально- виховного процесу, оскільки саме в його перебігу проходить професійне становлення особистості. Засобом визначення кількісних і якісних параметрів технології навчання виступає контроль як один із невід'ємних компонентів процесу діагностування навчальних досягнень студентів.

Актуальність розробки проблем удосконалення системи контролю навчальних досягнень студентів набуває пріоритетного значення у зв'язку з запровадженням у вищих навчальних закладах новітніх систем оцінювання, збільшенням обсягів самостійної роботи, зміною освітньої парадигми на основі компетентнісного підходу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання контролю й оцінювання навчальних досягнень студентів розглядається в працях таких вчених, як А. Алексюк, С. Вітвицька, В. Давидов, О. Євдокимов, Н. Тализіна та інших. Шляхи оптимізації та підвищення ефективності контролю навчання студентів досліджені в роботах В. Буряка, М. Корольова, Б. Кривицького, Ю. Малієва, С. Панфілова, Н. Ржецького та ін. Аналіз зарубіжного досвіду організації контролю навчальних досягнень майбутніх спеціалістів відображено в роботах Ю. Дєрябіна, Г. Дмитрієва, І. Зварич, А. Колота, О. Романовського та ін. Особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі контролю навчальних досягнень студентів подано в роботах таких дослідників, як І. Булах, А. Сбруєва, Т. Сєдова, О. Сілкова та ін. Обґрунтування й експериментальна перевірка тестового контролю учнів і студентів міститься в працях В. Безверхової, О. Масалітіної, Т. Солодкої та ін. Специфіку організації контролю навчальної діяльності студентів у сучасних вищих навчальних закладах відображено в працях В. Аванесова, С. Архангельського, В. Беспалька, В. Гриньової, Т. Дмитренко, А. Зільберштейна, Н. Карапузової, І. Синельник та ін. Історико-педагогічні аспекти організації контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів представлено Н. Дем'яненко, С. Золотухіною, О. Осовою, І. Пєтуховою, А. Предик, О. Пташним, І. Репко, С. Рукасовою, О. Чередник, О. Янкович та ін.

Виділення невирішених раніше частин проблеми. Незважаючи на численні публікації, присвячені проблемі контролю навчальних досягнень студентів узагалі та майбутніх учителів іноземних мов зокрема, на сьогодні не існує детального дослідження комплексу навчально-методичного забезпечення контролю навчальної діяльності майбутніх учителів іноземних мов на межі ХХ - ХХІ століть.

Мета статті - аналіз навчальних планів закладів вищої освіти в історичному контексті.

Постановка завдання: визначати та проаналізувати роль навчальних планів та навчальних програм як складових навчально-методичного забезпечення організації контролю навчальної діяльності майбутніх учителів іноземних мов у педагогічних ВНЗ України на межі ХХ - ХХІ століть.

Виклад основного матеріалу

Проведене дослідження дозволяє констатувати, що відповідно до рівня розвитку науки, техніки та культури в Україні було проведено значну роботу, спрямовану на вдосконалення змісту освіти, що знайшло відображення в навчально-методичному забезпеченні, зокрема навчальних планах ВНЗ досліджуваного періоду.

Як відомо, навчальний план складався вищим навчальним закладом на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки (Слєпкань З., 2005, с. 90). Він визначав перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекцій, лабораторних, практичних, семінарських, індивідуальних занять, консультацій, навчальних і виробничих практик) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю. У навчальному плані також відображався обсяг часу, який відводився на самостійну роботу студентів (Слєпкань З., 2005, с. 90-91; Туркот Т., 2011, с. 145).

Навчальний план розроблявся на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми і затверджувався керівником вищого навчального закладу (Слєпкань З., 2005, с. 91). У ході дослідження визначено такі типи навчальних планів, що використовувалися у практиці ВНЗ досліджуваного періоду: базовий і робочий.

Базовий навчальний план розроблявся на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі спеціальності на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми та затверджувався керівником ВНЗ.

На основі навчального плану на кожному факультеті складався робочий навчальний план на поточний навчальний рік, який затверджувався деканом відповідного факультету. У робочому навчальному плані конкретизувалися форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю на кожний семестр (Слєпкань З., 2005, с. 9; Туркот Т., 2011, с. 145).

У процесі наукового пошуку виявлено, що навчальні плани, що складалися для педагогічних ВНЗ Радянського Союзу не враховували особливості певних регіонів чи республік, у т.ч. й України.

Важливим було питання про вдосконалення методів, прийомів і форм навчання і контролю, подальше підвищення їх ефективності. Вони мали сприяти міцному, свідомому й ґрунтовному засвоєнню знань, виробленню умінь застосувати ці знання на практиці, в школі. На допомогу майбутнім учителям створювалися фундаментальні праці й посібники, у яких як у загальнодидактичному, так і в методичному плані висвітлювалися питання раціоналізації методів і прийомів навчання і контролю відповідно до нових завдань школи: «формувати в кадрів високі морально-політичні якості, партійну принциповість, глибоку комуністичну переконаність, класовий підхід до оцінки подій і явищ суспільного життя...» (Комуніст України, 1973, с. 18).

Одним із важливих етапів організації реформи вищої педагогічної школи стало прийняття у 1987 р. нових навчальних планів та програм (Кремень В., 2003), у яких самостійна робота студентів визначалася однією з форм навчальної діяльності. У діяльності педагогічних ВНЗ 1989/90 н.р. спостерігається перехід від масових форм навчання до індивідуального підходу, розвиток творчих здібностей майбутніх учителів з опертям на їх самостійну працю, активні форми і методи навчання: семінарські та практичні заняття, дискусії тощо.

Нові плани створювали умови для посилення контролю за навчальною діяльністю майбутніх вчителів. Так, обсяг лекційних занять було зменшено на 10% на користь практичних занять та самостійної роботи студентів, що підсилило роль і значення поточного контролю. Шляхом об'єднання на 3% скорочено кількість навчальних дисциплін і на 1% заліків та екзаменів, а також посилювалася також роль періодичного контролю (Зведені звіти Міністерства народної освіти по педінститутах, педучилищах, профтехучилищах, школах за 1989/90 н. р).

У 80-х рр. до навчальних планів уведено таку форму перевірки знань студентів, як написання курсової роботи з педагогіки чи психології. Зазначимо, що такий метод контролю дозволяв перевірити не лише глибину знань студентів, але й уміння обґрунтовувати, аналізувати навчальний матеріал.

Зміни в суспільстві початку 90- х рр. XX століття призвели до змін і в навчальному плані. У Міністерстві освіти нового плану не запропонували, а дозволили самостійно вирішувати питання про структуру і зміни в навчальному плані.

Спостерігалась тенденція до збільшення кількості годин, відведених на фахові дисципліни. На I - II курсах на вивчення іноземної мови було передбачено по 16 годин, на III -V - по 8 годин на першу та 16 годин на другу іноземну мову, на III -V - по 8 годин на першу та другу іноземні мови. Викладались такі теоретичні курси: історія мови - 36 год.; теоретична граматика - 50 год.; лексикологія - 50 год.; країнознавство - 60 год.; історія літератури - 80 год. Друга мова залишалась без змін - 8 год./тиждень. З 1993 року було введено новий спецкурс з філології - фразеологія сучасної англійської мови, а курс перекладу було скасовано й залишено як спецкурс у зміненому вигляді. Курс суспільних дисциплін залишено без змін. Кількість годин на психолого-педагогічні дисципліни також не змінили, але наполовину скоротили такий курс, як основи педагогічної майстерності. Історію педагогіки та педагогіку було об'єднано в один предмет (Протоколи засідань профкому студентів за 1992 рік).

Основні завдання, які стояли в цей час перед викладачами, - це забезпечення студентів необхідними методичними розробками з теоретичних дисциплін, семінарів, домашнього читання, розробка пакетів контрольних робіт відповідно до змін, які відбувалися у навчальних планах.

Протягом досліджуваного періоду у ВНЗ України відбувалася переорієнтація навчальних планів з лекційно-інформативної на індивідуально- диференційовану, особистісно-орієнтовану форму навчання, на посилення ролі самостійної роботи студента. У зв'язку з цим, як підтверджує досвід, спостерігалася практика організації навчально-пізнавальної діяльності з використанням індивідуальних навчальних планів студентів. Складений на кожний навчальний рік на підставі робочого навчального плану факультету і структурно-логічної схеми підготовки, він містив усі нормативні та вибіркові навчальні дисципліни, вибрані студентами (Слєпкань З., 2005, с. 91-92). Індивідуальний навчальний план складався на початку кожного навчального року сумісно із куратором. До такого плану включалися нормативний та вибірковий компоненти (Фіцула М., 2006, с. 98).

Методичне керівництво та контроль навчання студента за індивідуальним навчальним планом здійснював декан факультету й відповідні кафедри. При цьому обов'язковими для вивчення студентом були не лише вибіркові навчальні дисципліни, визначені вищим навчальним закладом, а й вибрані студентом і внесені до його індивідуального навчального плану. Відповідальність за виконання індивідуального навчального плану повністю покладалося на студента (Слєпкань З., 2005, с. 91-92).

Аналіз історико-педагогічних джерел (Протоколи засідань кафедри за 1991-1992 навчальний рік; Протоколи засідань Ради факультету іноземних мов за 1992-1993 навчальний рік; Протоколи засідань кафедри за 1993-1994 навчальний рік; Програма з англійської мови для університетів/інститутів, 2001) дозволяє стверджувати, що важливим документом, що визначав зміст освіти у вищій школі була навчальна програма. Вона визначала місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної підготовки студента, її зміст, обсяг знань, умінь і навичок, якими повинен володіти фахівець, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, а також види і засоби контролю навчальної діяльності. Навчальні програми нормативних дисциплін належали до документів державного стандарту, розроблялися і затверджувалися як його складові. Навчальні програми вибіркових дисциплін розроблялися на 3-5 років кафедрами вищих навчальних закладів і затверджувалися вченими радами ВНЗ (Туркот Т., 2011, с. 146).

Обов'язковими компонентами навчальної програми виявлено пояснювальну записку, тематичний план, тематичний виклад змісту навчальної дисципліни, бібліографічний список. У змісті навчальних програм обов'язковим компонентом було визначення форм і методів контролю за успішністю навчання.

Глибоко усвідомлюючи важливість проблеми здійснення контролю за результатами навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів іноземної мови, провідні педагоги, методисти досліджуваного періоду (Н. Бориско, В. Гутник, М. Клементьєва, М. Соловей, С. Ніколаєва, Т. Ігнатенко та ін.) важливе значення відводили також розробці змісту та мети контролю. Згідно з Програмою з англійської мови для університетів основною метою контролю визначено:

- оцінка навчальних досягнень студентів в оволодінні англійською мовою згідно з визначеним рівнем досягнень;

- оцінки Програми та різноманітних аспектів її впровадження у практику навчання;

- забезпечення якості процесу навчання;

- ознайомлення студентів із прийомами і методами контролю та оцінки, які вони застосовуватимуть у своїй майбутній професійній діяльності (Програма з англійської мови для університетів/інститутів, 2001).

Аналіз зазначеної Програми дозволяє стверджувати, що система тогочасного контролю включала поточний і підсумковий контроль. Результати контролю виступали показником успішності студентів, які співвідносили з очікуваними навчальними досягненнями в оволодінні іноземною мовою. У Програмі також зазначалося, що завдання для проведення поточного контролю розробляються кожним ВНЗ окремо. При цьому до уваги бралися особливості навчання в конкретному ВНЗ. Поточний контроль реалізувався під час виконання студентами поточних тестів, письмових контрольних робіт, заповнення опитувальників щодо власної успішності, виконання проектів, написання есе тощо.

Завдання для проведення підсумкового контролю повинні були відповідати рекомендаціям, поданим у Програмі, оскільки цілі та зміст саме підсумкового контролю повинні співвідноситись із завданням та рівнями досягнень за кожен рік і за весь період навчання іноземної мови.

Програмою також визначалися форми підсумкового контролю. Наприклад, усний екзамен з оцінюванням відповіді студента на підставі власного враження екзаменатора або у формі комбінованого тесту, який застосовується з метою перевірки сформованості конкретних навичок і вмінь мовлення. Оскільки підсумковий контроль у формі тесту на початку досліджуваного періоду ще не мав широкого застосування, то у Програмі містилися рекомендації щодо організації підсумкового тестування

На основі аналізу Програми виявлено, що підсумкові тести повинні були бути градуйованими за цілями та об'єктами контролю відповідно до визначених Програмою рівнів володіння студентами іноземною мовою наприкінці кожного року і співвідноситися з рівнями за шкалою, розробленою Радою Європи.

На основі нормативної навчальної програми розроблялися робочі навчальні програми для кожної навчальної дисципліни відповідно до навчального плану. У робочій навчальній програмі відображалися конкретний зміст навчальної дисципліни, тематичний план, послідовність та організаційно- методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, а також було представлено засоби та форми поточного та підсумкового контролю і пакет документів для його здійснення, перелік рекомендованої літератури.

У процесі дослідження виявлено, що у кінці ХХ ст. усі спеціальні дисципліни навчального плану «Іноземні мови» були забезпечені програмами. Основну роботу зі складання нових і перевидання вже чинних програм здійснили авторські колективи педагогічних ВНЗ: Московський ДПІ, МДПІІМ ім. М. Тореза, Ленінградський ДПІ ім. А. Герцена та ін. У зв'язку з новими завданнями щодо навчання іноземної мови зростали вимоги до рівня знань і навичок випускників ВНЗ і факультетів іноземних мов. Це призводить до підвищеного навантаження студентів і викладачів. Звільнити незначну кількість годин для інших спеціальностей стає дедалі важче. Тому постає питання раціонального використання часу за рахунок ущільнення самого навчального процесу та посилення контрольних заходів за навчальною діяльністю студентів. Інтенсифікація навчального процесу була найбільш реальною тогочасною перспективою (Скотна Н., 2005, с. 11).

Отже, кінець ХХ ст. характеризувався реалізацією низки заходів, які відбивалися у змісті навчальних планів та програм, і були спрямовані на розв'язання навчально-освітніх завдань і процесів. До основних проблем того часу належало певне відставання освіти від педагогічно-методичних вимог, відносно високого на той час рівня розвитку технічних засобів навчання, бо не всі ВНЗ були забезпечені необхідною кількістю відео-акустичного обладнання.

Висновки

Робочі навчальні плани та програми виступали важливими складовими навчально-методичного забезпечення, що розроблялося вищими закладами освіти. Навчальний план був основним документом, на основі якого розроблявся робочий навчальний план, навчальна програма та робоча навчальна програма дисципліни. Зазначені документи регулювали навчальний процес і визначали форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю як протягом усього навчального року, так і на кожному занятті окремо. Протягом досліджуваного періоду у ВНЗ України відбувався перехід від лекційно-інформативної до індивідуально-диференційованої, особистісно-орієнтованої форми навчання, посилення ролі самостійної роботи студента, у зв'язку з чим створювали умови для посилення контролю за навчальною діяльністю майбутніх вчителів, що знайшло своє відображення у змісті навчально- методичного забезпечення.

Перспективи подальших розвідок. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз навчально-методичних комплексів дисциплін професійно-практичної підготовки майбутніх учителів іноземних мов, розробку інноваційного комплексу форм, методів і засобів контролю за навчальною діяльністю у педагогічних закладах освіти.

навчальний план учитель контроль

Список використаних джерел

1. Зведені звіти Міністерства народної освіти по педінститутах, педучилищах, профтехучилищах, школах за 1989/90 н. р. - ЦДАВОВ України, ф. 166, оп. 17, спр. 20, 29 арк.

2. Кремень В. Освіта і наука України: шляхи модернізації (факти, роздуми, перспективи). Київ: Грамота, 2003. 214 с.

3. Обласний архів Чернігівської області у м. Ніжин. Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. Гоголя. Протоколи засідань профкому студентів за 1992 рік. ф. 128, оп. 3, спр. 5043, 101 арк

4. Обласний архів Чернігівської області у м. Ніжин. Ніжинський державний

педагогічний інститут ім. М. Гоголя. Протоколи засідань кафедри за 1991-1992 н. р. ф. 128, оп. 3,спр.5002,51 арк.

5. Обласний архів Чернігівської області у м. Ніжин. Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. Гоголя. Протоколи засідань Ради факультету іноземних мов за 1992-1993 н. р. ф. 128, оп. 3, спр. 5054, 35 арк.

6. Обласний архів Чернігівської області у м. Ніжин. Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. Гоголя. Протоколи засідань кафедри за 1993-1994 н. р. ф. 128, оп. 3, спр. 5143, 57 арк.

7. Про завдання партійних організацій республіки по дальшому поліпшенню роботи з кадрами у світлі рішень XXIV з'їзду КПРС : Постанова Пленуму ЦК КП України. Комуніст України. 1973. № 5. С. 18.

8. Програма з англійської мови для університетів/інститутів (п'ятирічний курс навчання): Проект / кол. авт.: С. Ніколаєва, М. Соловей, Ю. Головач та ін. Вінниця: Нова книга, 2001. 245 с.

9. Скотна Н. Особа в розколотій цивілізації: освіта, світогляд, дії. Львів: Українські технології, 2005. 384 с.

10. Слєпкань З. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: навч. посібник. Київ: Вища школа, 2005. 239 с.

11. Туркот Т. Педагогіка вищої школи: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Кондор, 2011. 628 с.

12. Фіцула М. Педагогіка вищої школи: навч. посібн. Київ: «Академвидав», 2006. 352 с.

References

1. Zvedeni zvity Ministerstva narodnoji osvity po pedinstytutakh, peduchylyshhakh, proftekhuchylyshhakh, shkolakh za 1989/90 n. r. [General reports of the Ministry of National Education on pedagogical institutes, pedagogical colleges, vocational schools, schools for 1989/90 school year] - CDAVOV Ukrajiny, f. 166, op. 17, spr. 20, 29 ark (ukr).

2. Kremenj V. (2003). Osvita i nauka Ukrajiny: shljakhy modernizaciji (fakty, rozdumy, perspektyvy) [Education and science in Ukraine: modernization ways (facts, reflections, prospects)]. Kyjiv: Ghramota, 214 (ukr).

3. Oblasnyj arkhiv Chernighivsjkoji oblasti u m. Nizhyn. Nizhynsjkyj derzhavnyj pedaghoghichnyj instytut im. M. Ghogholja. Protokoly zasidanj profkomu studentiv za 1992 rik [Minutes of students' union meetings for 1992]. f. 128, op. 3, spr. 5043, 101 ark (ukr).

4. Oblasnyj arkhiv Chernighivsjkoji oblasti u m. Nizhyn. Nizhynsjkyj derzhavnyj pedaghoghichnyj instytut im. M. Ghogholja. Protokoly zasidanj kafedry za 1991-1992 n. r. [Minutes of department's meetings for 1992-1993 school year]. f. 128, op. 3, spr. 5002, 51 ark (ukr).

5. Oblasnyj arkhiv Chernighivsjkoji oblasti u m. Nizhyn. Nizhynsjkyj derzhavnyj pedaghoghichnyj instytut im. M. Ghogholja. Protokoly zasidanj Rady fakuljtetu inozemnykh mov za 1992-1993 n. r. [Minutes of the Foreign Languages Faculty Council meetings for 1992-1993 school year]. f. 128, op. 3, spr. 5054, 35 ark (ukr).

6. Oblasnyj arkhiv Chernighivsjkoji oblasti u m. Nizhyn. Nizhynsjkyj derzhavnyj pedaghoghichnyj instytut im. M. Ghogholja. Protokoly zasidanj kafedry za 1993-1994 n. r. [Minutes of department's meetings for 1993-1994 school year]. f. 128, op. 3, spr. 5143, 57 ark (ukr).

7. Pro zavdannja partijnykh orghanizacij respubliky po daljshomu polipshennju roboty z kadramy u svitli rishenj XXIV z'jizdu KPRS : Postanova Plenumu CK KP Ukrajiny. [About tasks to party organizations of the republic concerning further improvement of the work with the staff in terms of the decisions by XXIV CPSU congress]. Komunist Ukrajiny, 1973, 5, 18 (ukr).

8. Proghrama z anghlijsjkoji movy dlja universytetiv/instytutiv (p'jatyrichnyj kurs navchannja): Proekt (2001). [Programme on the English Language for universities and institutes]. Kol. avt.: S. Nikolajeva, M. Solovej, Ju. Gholovach ta in. Vinnycja: Nova knygha, 245 (ukr).

9. Skotna N. (2005). Osoba v rozkolotij cyvilizaciji: osvita, svitoghljad, diji [Personality in the split civilization: education, worldview, actions]. Ljviv: Ukrajinsjki tekhnologhiji, 384 (ukr).

10. Sljepkanj Z. (2005). Naukovi zasady pedaghoghichnogho procesu u vyshhij shkoli: navch. posibnyk [Scientific grounds of the educational process in high school]. Kyjiv: Vyshha shkola, 239 (ukr).

11. Turkot T. (2011). Pedaghoghika vyshhoji shkoly: navch. posibnyk dlja studentiv vyshhykh navchaljnykh zakladiv [High school pedagogy]. Kyjiv: Kondor, 628 (ukr).

12. Ficula M. (2006). Pedaghoghika vyshhoji shkoly: navch. posibn. [High school pedagogy]. Kyjiv: «Akademvydav», 352 (ukr).

Размещено на Allbest.ru