Перевірка ефективності методики фізичної терапії студенток закладів вищої освіти після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перевірка ефективності методики фізичної терапії студенток закладів вищої освіти після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)

Хацаюк О.В., магістр, заслужений тренер України, старший викладач кафедри тактичної та спеціальної фізичної підготовки факультету №3 Харківського національного університету внутрішніх справ, м. Харків

Русин Л.П., кандидат медичних наук, доцент кафедри основ медицини Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет", м. Ужгород

Ванюк Д.В., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, доцент кафедри фізичного виховання Запорізького національного університету, м. Запоріжжя

Слатвінська А. А., кандидат педагогічних наук, викладач кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, м. Умань

Стеценко Д.Ю., викладач кафедри фізичного виховання і спорту Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, м. Харків

Клюка А.М., викладач кафедри фізичного виховання і спорту Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, м. Харків

Садовська І. Ю., старший викладач кафедри фізичного виховання і спорту Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, м. Харків

Анотація

На сьогодні актуальним напрямом наукової розвідки є пошук ефективних та дієвих ліків проти коронавірусної хвороби, а також розроблення і апробація прикладних методик, педагогічних моделей (технологій) фізичної терапії здобувачів вищої освіти жіночої статті після лікування коронавірусної інфекції (COVID-19).

Головною метою дослідження є дослідно-експериментальна перевірка ефективності авторської методики фізичної терапії здобувачів вищої освіти жіночої статті після лікування коронавірусної інфекції (COVID-19). Під час дослідно-експериментальної роботи членами науково-дослідної групи були використані наступні методи дослідження: абстрагування, аналізу та синтезу, індукції і дедукції, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу, шкалювання) тощо.

В результаті емпіричного дослідження нами розроблено та апробовано авторську методику фізичної терапії здобувачів вищої освіти жіночої статті (на прикладі студенток факультету №6 Харківського національного університету внутрішніх справ) після лікування коронавірусної інфекції (COVID-19). Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають розроблення методики формування техніки застосування заходів фізичного впливу студентками закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які готують кадри для Національної поліції України в системі спеціальної фізичної підготовки із використанням сучасних технічних засобів навчання. фізичний жіночий терапія

Ключові слова: засоби фізичного виховання, майбутні правоохоронці, методика, педагогічне моделювання, спеціальна фізична підготовка, студентки, фізичне виховання, фізична терапія

Khatsaiuk Olexandr, Rusyn Liudmyla, Vaniuk Daria, Slatvinska Anna, Stetsenko Denys, Kliuka Andrii, Sadovska Iryna. Experimental verification of the effectiveness of the Methodology of Physical Therapy of female students of Higher Education Institutions after treatment of Coronavirus disease (COVID-19)

Today the actual direction of Scientific Research is the search for effective and efficient drugs against Coronavirus Disease, as well as the development and testing of applied Methods, Pedagogical Models (Technologies) of Physical Therapy for women with Higher Education after treatment of Coronavirus infection (COVID-19).

The main Purpose of the Scientific Research is an Experimental test of the effectiveness of the author's Method of Physical Therapy for women with higher education after treatment of Coronavirus infection (COVID-19). During the Experimental work, members of the Research Group used the following Research Methods: abstraction, analysis and synthesis, induction and deduction, modeling, mathematical and statistical (correlation analysis, factor analysis, scaling) тощо.

As a Result of Empirical Research, members of the Research Group developed and tested the author's Method of Physical Therapy for women with Higher Education (on the example of female students of the Faculty №6 of Kharkiv National University of Internal Affairs) after Treatment of Coronavirus infection (COVID-19). Prospects for Further Research in the chosen field of Scientific Research include the development of Methods for the Formation of Techniques for the application of Physical Measures by female students of Higher Education Institutions with Specific Training Conditions, which train personnel for the National Police of Ukraine in Special Physical Training using Modern Technical Means.

Keywords: means of Physical Education, future law enforcement officers, methods, Pedagogical Modeling, Special Physical Training, students, Physical Education, Physical Therapy.

Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Всесвітня пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) внесла значні зміни у ритм життя представників різних груп населення, зокрема студенток закладів вищої освіти (закладів освіти зі специфічними умовами навчання, які готують кадри для інституцій сектору безпеки і оборони України).

У зазначених вище умовах, прослідковується важливість організації системи превентивних заходів боротьби із коронавірусною хворобою спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 та його агресивними штамами: Alpha, Beta, Gamma, Delta, а також розроблення сучасних і ефективних методик (педагогічних моделей) фізичної терапії представників різних груп населення, зокрема здобувачів вищої освіти жіночої статті, що забезпечить зменшення випадків їх захворювання на коронавірусну хворобу й супутні бронхо-легеневі захворювання, а також сприятиме більш швидкому та ефективному процесу їх фізичної реабілітації (повернення до повноцінного життя).

Враховуючи вище викладене, на сьогодні актуальним напрямом наукової розвідки є пошук ефективних та дієвих ліків (вакцин) проти коронавірусної хвороби, а також розроблення і апробація прикладних методик (педагогічних моделей) фізичної терапії здобувачів вищої освіти жіночої статті (представників різних груп населення) після лікування коронавірусної інфекції (COVID-19).

Дослідження виконано відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри тактичної та спеціальної фізичної підготовки факультету №3 Харківського національного університету внутрішніх справ (науковий проєкт "Фізична терапія - (COVID-19)", 2020-2021 р.р.). В рамках зазначеного вище наукового проєкту (дослідно-експериментальної роботи) приймали участь представники (провідні учені, лікарі та практики): кафедри психолого-педагогічних дисциплін Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, кафедри основ медицини Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет", кафедри фізичного виховання Запорізького національного університету, кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та кафедри фізичного виховання і спорту Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова.

Аналіз останніх досліджень і публікацій у обраному напрямі дослідження дозволив визначити ряд учених: О. Боярчука [1], О. Тьорло [2], С. Гунбіну, О. Хацаюк [3], О. Ярещенка, Н. Партику, Є. Євтушенка, Ю. Белошенка, А. Литовченка [4], Ж. Антіпова, Л. Шурхала [5] та інших фахівців: Н. Базилевич, О. Дубинську, О. Петренка, П. Рибалку, О. Моргунова, О. Хацаюка, які у своїх працях висвітлили актуальні питання організації системи фізичного виховання студенток закладів вищої освіти (курсанток, студенток закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які готують кадри для інституцій сектору безпеки і оборони України).

Цікавими за своїм змістом та сутнісними характеристиками є напрацювання учених: В. Зюзя, Т. Бабича, В. Балухтіна [6], О. Хацаюка, Б. Кіндзера, С. Карасєвича, В. Скляренка, В. Оленченка [7], Г. Горпинича, В. Шемчука, Г. Коника, О. Суровова, Д. Аксьонова [8], О. Голубовської [9], І. Донець, О. Коломийченко, Л. Русин, Н. Бабич, І. Садовської, А. Клюки, С. Власка [10] та інших спеціалістів: А. Доровських, І. Ковальова, І. Колосовича, В. Малого, Р. Майданика, О. Охотнікової, у яких окреслена проблематика організації заходів фізичної терапії представників різних груп населення після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи результати аналізу науково-методичної, довідкової та спеціальної літератури (моніторингу Інтернет-джерел) встановлено, що питанням розроблення та апробації прикладних методик фізичної терапії студенток закладів вищої освіти (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які готують кадри для сектору безпеки і оборони України) після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19), присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших досліджень та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму наукової розвідки.

Мета статті. Головною метою дослідження є дослідно-експериментальна перевірка ефективності авторської методики фізичної терапії здобувачів вищої освіти жіночої статті після лікування коронавірусної інфекції (COVID-19).

Для досягнення мети дослідження планувалося вирішити наступні завдання:

- здійснити аналіз науково-методичної та спеціальної літератури у напрямі організації системи фізичного виховання студенток закладів вищої освіти (ЗВО);

- провести аналіз спеціальної науково-методичної та довідкової літератури у напрямі організації заходів фізичної терапії представників різних груп населення після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19);

- адаптувати існуючу методику фізичної терапії студенток закладів вищої освіти до вимог організації освітнього процесу у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які готують кадри для Національної поліції України.

Методи дослідження. В процесі дослідно-аналітичної роботи були використані наступні методи дослідження (на емпіричному рівні): абстрагування, аналізу та синтезу, індукції і дедукції, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу, шкалювання) тощо. Крім цього було використано багаторічний досвід організації системи фізичного виховання (фізичної та спеціальної фізичної підготовки) представників різних груп населення, власний досвід фізичної терапії після лікування коронавірусної інфекції (COVID-19) та супутніх бронхо- легеневих і серцево-судинних захворювань.

Виклад основного матеріалу дослідження. Емпіричне дослідження організовано у три етапи (жовтень 2020 р. - липень 2021 р.). В процесі дослідно-аналітичної роботи (перший етап дослідження, жовтень - грудень 2020 р.), членами науково-дослідної групи (провідні учені, лікарі та практики: О. Хацаюк, О. Цуруль, Л. Русин, Д. Ванюк, А. Слатвінська, Д. Стеценко, А. Клюка, І. Садовська) проведено аналіз спеціальної науково-методичної літератури у обраному напрямі дослідження.

Крім цього, зазначеними вище фахівцями визначені сутнісні характеристики (критерії, рівні, підходи тощо), які забезпечують організацію ефективної системи фізичної терапії студенток закладів вищої освіти (курсанток, студенток закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які готують кадри для інституцій сектору безпеки і оборони України) після лікування коронавірусної інфекції.

Упродовж другого етапу (січень - лютий 2021 р.), враховуючи результати попередніх наукових досліджень [2, 4, 6-10], членами науково-дослідної групи (НДГ) розроблено методику фізичної терапії здобувачів вищої освіти жіночої статті після лікування коронавірусної інфекції (табл. 1), на прикладі студенток факультету №6 Харківського національного університету внутрішніх справ, які здійснюють навчання за освітньою програмою першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 081. Право (Поліцейські) з навчальної дисципліни "Спеціальна фізична підготовка" [11].

Таблиця 1

Методика фізичної терапії здобувачів вищої освіти жіночої статті після лікування коронавірусної інфекції (COVID-19)

У динаміці третього етапу дослідження (березень - липень 2021 р.), членами НДГ організовано педагогічний експеримент, у якому прийняли участь здобувані вищої освіти жіночої статті факультету №6 Харківського національного університету внутрішніх справ (1 рік навчання, n=8 студенток; 2 рік навчання, n=7 студенток; 3 рік навчання, n=9 студенток), які одужали після коронавірусної хвороби (в середньому після одужання пройшло 4-5 місяців). Важливо підкреслити, що студентки зазначених вище років навчання отримали дозвіл лікарів на участь у заходах фізичної терапії за розробленою нами методикою (табл. 1), а також надали згоду на обробку персональних даних і участь у педагогічному експерименті.

Відповідно до вимог керівних документів з організації системи спеціальної фізичної підготовки у Харківському національному університеті внутрішніх справ (ХНУВС) [11], а також згідно плану організації педагогічного експерименту, студенток досліджуваних категорій було розподілено на три репрезентативні групи: експериментальну групу 1 (Ег 1, 1 рік навчання, n=8 жінок), експериментальну групу 2 (Ег 2, 2 рік навчання, n=7 жінок), експериментальну групу 3 (Ег 3, 3 рік навчання, n=9 жінок).

До початку педагогічного експерименту, досліджувані студентки Ег 1, Ег 2 та Ег 3 за рівнем фізичного розвитку та спеціальної фізичної підготовленості достовірно не відрізнялися (Р>0,05).

Упродовж педагогічного експерименту (березень - липень 2021 р.) досліджувані студентки Ег 1, Ег 2 та Ег 3 (n=24) під наглядом фахівців медичної служби ХНУВС із науково-методичним супроводом учених, а також викладачів, які приймають участь в проекті "Фізична терапія COVID-19", використовували розроблену нами експериментальну методику (табл. 1).

Тривалість заходів фізичної терапії студенток досліджуваних груп за запропонованою членами НДГ методикою склало три місяці. Це сприяло збалансованому та рівномірному відновленню їх індивідуального рівня фізичної та спеціальної фізичної підготовленості, а також покращенню психологічної стійкості до впливу несприятливих факторів різного роду постковідних ускладнень. Крім цього, на проміжному етапі педагогічного експерименту було здійснено корегування тренувальних навантажень в межах курсу фізичної терапії за розробленою методологією. Заключний блок педагогічного експерименту передбачав проведення порівняльного аналізу динаміки сформованості рівня фізичної та спеціальної фізичної підготовленості студенток досліджуваних груп (Ег 1, Ег 2 та Ег 3) упродовж курсу фізичної терапії (результати наведені на рис. 1).

Рис. 1. Динаміка сформованості рівня фізичної та спеціальної фізичної підготовленості здобувачів вищої освіти жіночої статі ХНУВС (Ег 1, n=8 студенток; Ег 2, n=7 студенток; Ег 3, n=9 студенток) упродовж педагогічного експерименту

Рівень розвитку основних фізичних якостей та спеціальної фізичної підготовленості (інтегральний показник відновлення працездатності) студенток досліджуваних груп (Ег 1, Ег 2, та Ег) визначено відповідно до діючої нормативної бази [11], де - "5" максимальний бал, а "2" - мінімальний. Загальна оцінка фізичної та спеціальної фізичної підготовленості наприкінці педагогічного експерименту у представниць досліджуваних категорій склала: Ег 1 - 3,6 балів (задовільно); Ег 2 - 4,0 балів (добре); Ег 3 - 4,3 балів (добре).

Отже, отримані наприкінці педагогічного експерименту результати свідчать про наявність позитивних змін у рівні фізичної та спеціальної фізичної підготовленості досліджуваних студенток Ег 1, Ег 2 та Ег 3, що свідчить про ефективність розробленої методики фізичної терапії (табл. 1). У свою чергу, цілеспрямоване та поетапне відновлення прикладних рухових навичок, а також рівня фізичного розвитку досліджуваних здобувачів вищої освіти жіночої статі (студенток ХНУВС: Ег 1, Ег 2, Ег 3), сприяло підвищенню їх працездатності та успішному опанування іншими навчальними дисциплінами.

При порівнянні показників до та після використання розробленої членами НДГ експериментальної методики встановлено, що результати, отримані наприкінці педагогічного експерименту у досліджуваних групах зросли відносно вихідних та проміжних показників, і ці відмінності є переважно достовірними (Ег 1, Р<0,05; Ег 2, Р<0,05; Ег 3, Р<0,05).

Висновки і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку

В результаті емпіричного дослідження членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано авторську методику фізичної терапії здобувачів вищої освіти жіночої статті (на прикладі студенток факультету №6 Харківського національного університету внутрішніх справ) після лікування коронавірусної інфекції (COVID-19).

Розроблена та апробована методика фізичної терапії студенток закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які готують кадри для Національної поліції України також забезпечила позитивну динаміку у фізіологічному напрямі: покращилася функція апарату зовнішнього дихання, покращиться дренажна функція бронхів, активізувалося розсмоктування запального пневмонічного вогнища, нормалізувалася легенева гемодинаміка, підвищилися імунологічні та неспецифічної резистентності жіночого організму, прискорилися регенеративні процеси тощо, що забезпечило поетапне і збалансоване відновлення рухових навичок (професійних компетентностей) здобувачів вищої освіти жіночої статті.

Результати емпіричного дослідження впроваджені в освітній процес (систему спеціальної фізичної підготовки) студенток Харківського національного університету внутрішніх справ, що підтверджено відповідними довідками (актами) впровадження. Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають розроблення методики формування техніки застосування заходів фізичного впливу студентками закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які готують кадри для Національної поліції України в системі спеціальної фізичної підготовки із використанням сучасних технічних засобів навчання.

Література