Організація бази практичної підготовки фахівців садово-паркового господарства у Білоцерківському національному аграрному університеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація бази практичної підготовки фахівців садово-паркового господарства у Білоцерківському національному аграрному університеті

В.П. Масальский, Е.Г. Олешко, С.Н. Ленандонская

Произведен анализ подходов к организации практической подготовки специалистов садово-паркового хозяйства в структурном подразделении университета - биостационаре БНАУ. Исследованы особенности территориальной организации и назначение различных функциональных зон базы практики, а также способы формировния у студентов широкого круга умений в процессе прохождения практик. Изучен коллекционный фонд древесных растений, который используется для формирования практических навыков выращивания, размножения и использования декоративной дендрофлоры в садово-парковых композициях. По результатам инвентаризации на биостаци- наре культивируется 122 вида древесных растений. Хвойные виды, произрастающие в коллекции, относятся к родам Thuja L., Chamaecyparis Spach., Juniperus L., Platycladus Spach., Taxus L., Picea Dietr. Abies Miller, Pseudotsuga Carr. Наибольшим видовым разнообразием отличаются коллекции таких покрытосеменных древесных растений как Cotoneaster Medik., Magnolia L., Spiraea L., Salix L., Populus L. Освоение ассортимента цветочно-декоративных растений и агротехники создания осуществляется с использованием коллекции декоративных травянистых растений, которая включает 754 таксона. Наиболее многочисленной является коллекция Callistephus chinensis (L.) Neеs, которая включает 130 культиваров отечественной и зарубежной селекции. Отмечено, что основательная практическая подготовка студентов на базе биостационара БНАУ обеспечивается широким профилем его деятельности, соответствующим функциональным зонированием территории, многочисленным коллекционным фондом культурной дендрофлоры и декоративных травянистых растений. Приобретенные таким путем практические умения будущих специалистов являются определяющими для подготовки конкурентоспособных специалистов садово-паркового хозяйства.

Ключевые слона: практическая подготовка, садово-парковое хозяйство, биостационар, коллекция, декоративные растения.

Organization of practical training facilities for landscape gardening specialists at Bila Tserkva National Agrarian University

V. Masalskiy, O. Oleshko, S. Levandovska

Students professional training is formed primarily in the process of practical training. Landscape garden specialists professional training is relevant for the development of modern society and thus it requires continuous improvement in the field of higher education.

The article deals with the analysis of the organization of practical training facilities for specialists in landscape gardening in the structural unit of the Bila Tserkva National Agrarian University. 7 functional zones of the biostationary have been allocated, which ensures the rational use of the area and its scientific and educational activities. Among them, there are important zones: production, economical, exposition, collection, area for conducting practical classes on the creation of landscaping elements.

The training programs of the disciplines of professional training (Fundamentals of professional training, Dendrology, Floriculture, Planting of greenery of human settlements, Mechanization, Topiary art and others) provide the fulfillment of theoretical and practical tasks at the collection, exposition and production zones of the biostationary.

The collection fund of woody and herbaceous ornamental plants was investigated. According to the results of the inventory conducted in 2017, the tree-shrub vegetation fund of the BNAU biostationary comprises 122 species. The Pinophyta collection comprises 19 species and 39 decorative forms of Thuja occidentalis, Juniperus communis, J. sabina, J. procumbens, J. squamata with various decorative qualities. Among Magnoliophyta the most numerous are the collections of Cotoneaster Medik., Magnolia L., Spiraea L. The collection of ornamental herbaceous plants includes 754 varieties, of which 66 species of Tagetes and 130 of Callistephus chinensis (L.) Nees. Collection plots make a powerful practical base for reproduction agrotechnics masteringr, planting, plants care, and studying the species, form and varietal diversity of the represented plants. It teaches students to reasonably choose an assortment of sustainable and decorative species to create their own landscaping projects. Decorative plants for the formation of collections of biostationar were given by scientific and educational institutions, among them the National Botanical Garden, Botanical Garden of Kiev National University, botanical gardens of Ukrainian National Forestry University and of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kremenets Botanical Garden, National dendrological park “Sofiyivka” of the National Academy of Sciences of Ukraine, dendrological park “Oleksandriya”, Institute of Horticulture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine and others.

Exposition plots on the biostationary show elements of planting as well as using decorative plants according to the type of plantings - rock garden, hedges, solitaries, landscape groups, artificial reservoirs, areas of topiar art, flowerbeds. These plots are subject to regular renovation during floriculture practices, landscaping of populated areas, garden and park construction, which encourages students to actively search and apply original ideas.

The irrigation system created on the biostationary station forms students' ability to use water in landscape landscapes, ornamental plantings. 57 species and cultivars of tree plants and 89 species and varieties of flower and ornamental plants are reproduced and grown in the garden center of the biostationary. The assortment is formed in accordance with the demand on the market of decorative gardening material. The activity of the garden center allows to receive the planting material and to involve students in the production process, to work out various technologies of reproduction of ornamental plants and to ensure the commercial quality of the planting material as well as to conduct experimental research.

Key words: practical training, garden-park economy, biostationary, collection, ornamental plants.

МАСАЛЬСЬКИЙ В.П., канд. біол. наук ОЛЕШКО О.Г., канд. с.-г. наук ЛЕВАНДОВСЬКА С.М.,

Білоцерківський національний аграрний університет

ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗИ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА У БІЛОЦЕРКІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ АГРАРНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Проаналізовано підходи до організації бази практичної підготовки фахівців садово-паркового господарства у БНАУ в структурних підрозділах університету з відповідним кадровим, матеріальним і науково-технічним потенціалом.

Досліджено особливості територіальної організації та наявну матеріальну базу біостаціонару БНАУ, а також шляхи формування у студентів широкого кола практичних умінь в процесі проходження практик. Проведена інвентаризація колекційного фонду культурної дендрофлори і декоративних трав'янистих рослин. Формування практичних навичок вирощування, розмноження і використання декоративних рослин в садово-паркових композиціях здійснюється на базі колекції з 122 видів, 8 гібридів та 60 декоративних форм деревних рослин. Хвойні представлені родами: Thuja L., Chamaecyparis Spach., Juniperus L., Platycladus Spach., Taxus L., Picea Dietr., Abies Miller, Pseudotsuga Carr.

Найбільше видове різноманіття має колекція родів покритонасінних деревних рослин Cotoneaster Medik., Magnolia L., Spiraea L., Salix L., Populus L. Практична підготовка із засвоєння асортименту квітниково-декоративних рослин і створення квітників здійснюється з використанням фонду декоративних трав'янистих рослин, який об'єднує 754 таксони. Найчисельнішою є колекція Callistephus chinensis (L.) №ез, яка включає 130 ку- льтиварів вітчизняної і зарубіжної селекції. Відзначено, що якісний зміст практичної підготовки на базі біостаціонару забезпечується широким профілем його діяльності, функціональним зонуванням території, чисельним колекційним фондом культурної дендрофлори і декоративних трав'янистих рослин. Набуті практичні уміння майбутніх фахівців є визначальними для підготовки конкурентоспроможних фахівців галузі садово-паркового господарства.

Ключові слова: практична підготовка, садово-паркове господарство, біостаціонар, колекція, декоративні рослини.

Постановка проблеми

фахівець садово паркове господарство університет практичний

Сучасний розвиток вітчизняної галузі озеленення ставить перед системою вищої освіти серйозні завдання, вимагаючи від неї швидкої адаптації до постійних змін ситуації на ринку трудових ресурсів, а також зростання вимог роботодавців до якості підготовки майбутніх фахівців садово-паркового господарства.

Готовність студентів до трудової діяльності, їх професійна самостійність і мотивація до праці формуються, в першу чергу, в процесі практичної підготовки, яка дозволяє сформувати їх професійні компетенції, набути досвіду практичної діяльності відповідно до профілю навчання.

Аналіз основних досліджень і публікацій. На сучасному етапі вітчизняна галузь озеленення розвивається швидкими темпами, супроводжуючись поглибленням інтересу громадськості до проблем озеленення, усвідомленням ролі зелених насаджень у формуванні життєвого середовища [1]. Професійна підготовка фахівців садово-паркового господарства є відносно новою, але досить актуальною для розвитку матеріальної і духовної діяльності сучасного суспільства та потребує постійного вдосконалення, розширення кола питань, які має розв'язувати майбутній фахівець [2, 3]. Фахівці садово-паркового господарства, в процесі професійної діяльності використовують знання і результати наукових досліджень із різних галузей науки, тому забезпечення якісної структури підготовки залишається актуальним завданням для вищої освіти.

Мета досліджень полягає у аналізі підходів до організації бази практичної підготовки студентів спеціальності «Садово-паркове господарство» в структурному підрозділі Білоцерківського національного аграрного університету.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження проводили протягом 2016-2018 рр. в умовах біостаціонару БНАУ, територія якого розташована в зоні Центрального Лісостепу з помірно континентальним кліматом. Поширеними ґрунтами в цій зоні є чорноземи опідзолені, які мають досить глибокий (65-110 см) гумусовий горизонт. Ґрунтові води залягають на глибині

12- 15 м. Місцевість придатна для вирощування декоративних і плодових рослин.

Інвентаризацію насаджень здійснювали маршрутним методом, у ході якого визначали: вид, форму, культивар; кількість екземплярів та їх місцезростання. Ідентифікували види з використанням «Дендрофлори України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі» [4, 5, 6]. Уточнення номенклатури таксонів та їх систематичного положення проводили за класичними джерелами [7, 8] і міжнародними базами даних The Plant List [9] і APG III [10].

Основні результати дослідження

Із 2007 р. у Білоцерківському національному аграрному університеті здійснюється підготовка фахівців садово-паркового господарства. Відповідно до освітніх програм підготовки фахівців спеціальності «Садово-паркове господарство» освітніх ступенів бакалавр і магістр протягом всього періоду навчання передбачено проведення навчальних і виробничих практик, які взаємодоповнюють одна одну, нарощуючи рівень професійних знань та практичних умінь і навичок. Така практична підготовка є складовою частиною цілісного освітнього процесу, спрямованого на формування фахівця садово-паркового господарства з внутрішньою потребою до постійного оновлення професійних знань та творчого підходу у практичній діяльності.

Значна роль у формуванні професійних компетентностей майбутнього спеціаліста належить проведенню практик в структурних підрозділах університету. Саме в період практики відбувається «глибоке занурення» студента в професійний простір освітньої установи. Проведення практик в університеті забезпечується наявністю бази, відповідним кадровим, матеріальним і науково-технічним потенціалом.

У 2007 р. з метою розвитку навчально-наукової бази університету було розпочато створення виробничого підрозділу - «Біостаціонар» на площі 2,4 га.

Облаштування біостаціонару потребувало значних матеріальних та людських ресурсів, оскільки він закладався на ділянці, що заросла дикою деревно-чагарниковою рослинністю, на ній знаходилося будівельне сміття. За 11 років функціонування біостаціонар БНАУ став потужним структурним підрозділом та забезпечує формування, збереження колекцій декоративних рослин, що використовуються у навчальних, наукових, еколого- просвітницьких цілях, а також є засобами створення високодекоративних ландшафтів як важливої складової для створення естетичного навчально-виховного середовища [11].

Під час створення біостаціонару забезпечено наявність найбільш важливих критеріїв для організації якісної практичної підготовки студентів:

— відповідність бази профілю спеціальності, за якою навчаються студенти;

— наявність умов для отримання практичних навичок з формування садово-паркових елементів та догляду за насадженням;

— забезпечення кваліфікованим керівництвом практикою, яка здійснюється науково- педагогічним персоналом кафедри садово-паркового господарства;

— оснащеність бази сучасним технічним обладнанням і колекціями декоративних рослин, найбільш поширених у сучасній системі озеленення;

— застосування сучасних педагогічних технологій;

— проведення в період практики екскурсій і теоретичних занять;

— можливість збору в період практики матеріалів для написання звітів, курсового і дипломного проектування.

З метою раціонального використання площі біостаціонару і забезпечення його діяльності як виробничої і наукової бази було виділено 7 функціональних зон, які наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Функціональне зонування території біостаціонару БНАУ

Програми навчальних практик з дисциплін професійної підготовки: Основи фахової підготовки, Дендрологія, Квітникарство, Декоративне розсадництво і насінництво, Озеленення населених місць, Садово-паркове будівництво, Механізація садово-паркових робіт, Топіарне мистецтво, Гідротехнічні споруди садово-паркових об'єктів та ін. передбачають виконання теоретичних та практичних завдань на колекційних, експозиційних і виробничих ділянках біостаціонару.

Не менш важливим питанням для навчально-наукового функціонування біостаціонару є формування колекцій рослин, що були створені методом родових комплексів. Частина колекційних видів біостаціонару представлена у вигляді моносадів («Сад Магнолій», «Сад Кизильників», «Коніферетум», «Калістефарій», «Іридарій», «Розарій», «Сад жоржин», «Сад хризантем», колекція родини Salicaceae). Створені колекції є динамічними в своєму розвитку, потребують постійного інтенсивного догляду й поповнення асортименту для відповідності вимогам сучасних досягнень в декоративному садівництві. Колекційні ділянки є потужною навчальною базою для засвоєння навичок зі способів розмноження, садіння, догляду за рослинами; вивчення видового, формового і сортового різноманіття представлених родів. Студенти здійснюють порівняльну характеристику видів у межах вищих таксонів; виділяють стійкі й високодекоративні в умовах урбанізованого середовища види і форми деревних рослин; вивчають їх біологічні та екологічні особливості, способи розмноження. За результатами спостережень студенти обґрунтовано підбирають асортимент стійких і декоративних видів під час виконання проектних завдань. Формування таких підходів у майбутніх фахівців є важливим для подальшого поліпшення загального стану і якості міських зелених насаджень.

Джерелами формування колекцій біостаціонару є наукові та навчальні установи, серед яких Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, ботанічний сад ім. академіка О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, ботанічні сади Національного лісотехнічного університету України і Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національний дендропарк «Софіївка» НАН України, дендропарк «Олександрія» НАН України, Інститут садівництва НААН, Кременецький ботанічний сад, біостаціонар Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка; розсадники IIIІ «Лірис», «Сонце-сад», «Едем-флора», Дії «Білоцерківське лісове господарство».

Вагомий внесок у розвиток біостаціонару БНАУ зробили власники приватних колекцій. Колектив університету глибоко вдячний всім, хто долучився до створення колекційного фонду біостаціонару. Щороку він поповнюється десятками нових видів, сортів і декоративних форм рослин.

За результатами інвентаризації проведеної у 2017 р. колекційний фонд деревно-чагарникових рослин біостаціонару БНАУ нараховує 122 види, 18 гібридів і 60 форм (табл. 2).

У колекційному фонді Pinophyta нараховується 19 видів з 11 родів та 39 культиварів. Най- чисельнішою є родина Cupressaceae, в якій рід Thuja L. має широке формове різноманіття представлене 20 культиварами, що ростуть на ділянці «Коніферетум»: Th. occidentals 'Columna', 'Piramidalis', 'Albospicata', 'Aureospicata', 'Globosa', 'Ellwangeriana Aurea', 'Lutea', 'Filiformis', 'Lutescens', 'Smaragd', 'Hosseri', 'Teddi' та ін.; Th. plicata 'Zebrina', 'Aureo-variegata'. Chamaecyparis lawsoniana представлений культиварами 'Alumu', і 'Glauca'. Рід Juniperus L. репрезентують 6 видів і 7 форм, а саме: J. communis '^bernca'; J. sabina 'Variegata', 'Glauca'; J. procumbens 'Nana аurea'; J. scopulorum 'Blue heaven', J. squamata 'Blue carpet', J. horizontдlis 'Glauca'. Оновлення асортименту хвойних на біостаціонарі здійснюється з урахуванням досягнень сучасної світової селекції і попиту у сфері озеленення.

Таблиця 2 - Систематичний аналіз деревних рослин біостаціонару БНАУ, 2017 р.

Із відділу Magnoliophyta найбільш чисельною є колекція роду Cotoneaster Medik., яка нараховує 27 видів. Колекція закладена у 2007 р. під керівництвом проф. Г.Т. Гревцової. У переважній більшості це - інтродуценти. Видове різноманіття дозволяє проводити дослідження з питань інтродукції і введення кизильників в культуру [12]. Садивний матеріал кизильників використовується для озеленення територій біостаціонару та університету в групах і живоплотах, а низькі сланкі види - в рокаріях і як ґрунтопокривні рослини.

У «Саду Магнолій» культивується 6 видів і 3 гібриди Magnolia L., перспективних в озелененні зони Лісостепу України, зокрема: M. kobus, M. х loebneri, M. obovata, M. x soulangiana, M. sieboldi, M. acuminate, M. x kewensis [13]. Із 2015 р. в умовах теплиці отримується насіннєве потомство M. x soulangeana. Студенти використовують колекцію для вивчення біологічних особливостей роду і розробки рекомендацій застосування магнолій для озеленення у міських парках, скверах, стилізованих садах та ландшафтних композиціях.

Колекція роду Spiraea L. включає 23 види, 3 гібриди і 8 форм, зокрема: S. alba Du Roi., S. beauverdiana C.K. Schneid., S. salicifolia L., S. densiflora Nutt. ex Rydb., S. douglasii Hook., S. x billirdii (Dipp.) Негіпсд, S. x bumalda, S. cana Waldst. et Kit., S. х vanhouttei, S. nipponica Nana' та ін. [14]. Високодекоративними є культивари Spiraea japonica - 'Little Princess', 'Golden Carpet', 'Makrophylla', 'Goldflame', які розрізняються забарвленням листя, розміром і формою куща, що дозволяє демонструвати їх у різних елементах ландшафтного оформлення біостаціонару («Фрутіцетумі», альпінарії, бордюрах, ландшафтних квітниках).

Колекцію родини Salicaceae представляють 19 видів Salix L. та 4 види Populus L.

Оскільки в озелененні населених пунктів важливим є квітникове оформлення, майбутнім фахівцям садово-паркового господарства в практичній підготовці створені умови для засвоєння асортименту квітково-декоративних рослин, вивчення особливостей сезонного розвитку, цвітіння і розмноження [15]. Формування практичних навичок роботи з квітниково-декоративними рослинами забезпечить збереження та збагачення сортименту на садово-паркових об'єктах.

За результатами інвентаризації 2017 р. колекційний фонд декоративних трав'янистих рослин біостаціонару складає 754 таксони. Багаторічники представлені видами і культиварами тюльпанів, нарцисів, азіатських гібридних лілій, гладіолусів гібридних, канни індійської, жоржини культурної, лілійників, хости ланцетолистої, хризантем, дельфініумів гібридних та ін. Чисельним є сортове різноманіття ірисів: 'Mini Dinato', 'Srip Stitch', 'Stocknolr', 'Skip Stitch', 'Ritz', 'Calleon Gold', 'Seas' та ін. Колекція Tagetes L. включає 3 види і 66 сортів.

Найчисельнішою є колекція Callistephus chinensis (L.) Nees, яка представлена 130 культиварами вітчизняної і зарубіжної селекції [16]. Сортимент колекції належить до 17 сортотипів. Колекція є базою для проведення експериментальних комплексних інтродукційних досліджень нових сортів: розробки методів їх розмноження, агротехніки вирощування, принципів використання в оформленні садово-паркових об'єктів та фітодизайні.

Експозиційні ділянки сформовані відповідно до цільового призначення художнього оформлення території і включають: кам'янисту гірку, ділянки топіарного мистецтва, клумби, міні-сади з елементами ландшафтного оформлення (альпінарій, живоплоти, солітери, пейзажні групи, штучні водойми і т. д.). На експозиційних ділянках студенти на практиці ознайомлюються із загальними принципами проектування зелених насаджень і практичними аспектами використання аборигенних та інтродукованих видів декоративних рослин відповідно до сучасних вимог садово-паркового мистецтва і екологічних особливостей даної ґрунтово-кліматичної зони. Зазначені ділянки піддаються регулярній реконструкції у рамках практик з квітникарства, озеленення населених місць, садовопаркового будівництва, що спонукає студентів як до активного пошуку, так і застосування оригінальних ідей, рішень з благоустрою території та створення стійких декоративних фітоценозів.

Експозиційна ділянка «Кам'яниста гірка» займає площу 625 м², де зібраний асортимент низькорослих деревних і трав'янистих рослин - Heuchera х hybrida hort. 'Plum Pudding', 'Palace Purple', Fhlox subulata 'Rosea', Thymus serpyllum 'Variegata', Laminum maculatum L., Cerastium biebersteinii DC., Cerastium tomentosum L., Armeria marilima (Mill.) Willd., Cotoneaster horizontalis, Juniperus. sabina 'Variegata', Euonymus nana та ін. Топіарна ділянка створена з використанням формованих живоплотів з Ligustrum vulgare 'Auгeа variegatum' та топіаріїв з Buxus sempervirens, Thuja occidentalis. Основу центральної клумби в регулярному стилі площею 600 м2 складають колекції грунтопокривних рослин родів Sedum, Stachys, Portulaca та однорічних квітниково-декоративних культур.

Виробнича зона біостаціонару (декоративний розсадник) функціонує з метою забезпечення потреб університету в садивному матеріалі для озеленення. До виробничої зони входять парники, посівне і шкільне відділення (всього площа 0,65 м²). На базі виробничої зони вирощують садивний матеріал 12 хвойних та 14 листяних видів, проводять зі студентами практичні заняття з вегетативного розмноження деревних рослин.

Для студентів спеціальності «Садово-паркове господарство» створені умови для практичного засвоєння основних принципів вирощування плодово-ягідних рослин, що підсилить їх підготовку до майбутньої професійної діяльності в розсадниках, садових центрах. У процесі практичної підготовки студенти набувають знань з біології, агротехніки, екології, господарської значущості та захисту від шкідників і хвороб важливих для України плодово-ягідних культур. На ділянках розмноження проводиться розмноження карликових підщеп яблуні і сортів смородини, на виробничих ділянках вирощуються сорти суниці садової, винограду, ожини із застосуванням сучасних агротехнологій, студенти залучаються до висаджування рослин, виконання елементів догляду, збирання урожаю.

Належним чином створені умови для формування навичок і вмінь використовувати воду в садово-паркових ландшафтах, декоративному розсадництві; засвоєння необхідних елементів гідравліки та гідрології. Це забезпечується за рахунок створеної на біостаціонарі системи зрошення. Навчальна практика з дисципліни «Гідротехнічні споруди садово-паркових об'єктів» включає виконання практичних завдань з проектування та облаштування системи зрошення. Така система забезпечує водою 0,25 га біостаціонару на ділянках розмноження декоративних рослин і складається з магістрального трубопроводу та мережі по зонах поливу.

За умов подальшого розвитку концепції поєднання практичної і теоретичної підготовки студентів у межах навчального закладу нами враховано стрімкий розвиток вітчизняної індустрії по вирощуванню садивного матеріалу декоративних рослин. Ринок розвивається не тільки в столиці, але й у регіонах. Це вказує на те, що галузь з озеленення поступово відроджується та існує великий попит на вітчизняний садивний матеріал і на фахівців відповідного профілю. У зв'язку з цим, у 2016 р. в структурі біостаціонару БНАУ створено садовий центр «Магнолія» (0,18 га), на ділянках якого розмножують і вирощують 57 видів і культиварів деревних рослин, 89 видів і сортів квітниково- декоративних рослин. Асортимент сформований відповідно до попиту на ринку декоративного садивного матеріалу, це: Picea pungens 'Argentea', 'Glauca', 'Viridis'; Juniperus horizontalis; Thuja occidentalis 'Piramidalis', 'Ellwangeriana Aurea', 'Globosa'; Pseudotsuga menziesii; Buddleja davidii; Physocarpus opulifolia; Salix matsudana; Deutzia scabra та ін. Діяльність садового центру не тільки дозволяє отримувати садивний матеріал, але й долучати до виробничого процесу студентів, відпрацьовувати різні технології розмноження декоративних рослин і забезпечення товарної якості садивного матеріалу, проводити експериментальні дослідження.

Висновки

Таким чином, практична підготовка фахівців садово-паркового господарства у Білоцерківському національному аграрному університеті спрямована на якісне проведення навчальних і виробничих практик у структурних підрозділах університету. Це забезпечується наявністю бази - біостаціонару БНАУ, яка здатна формувати у студентів широке коло професійних компетенцій впродовж всього періоду навчання. Матеріальний і науковий потенціал біос- таціонару як бази практики забезпечується широким профілем його діяльності із відповідним функціональним зонуванням. Сформований колекційний фонд культурної дендрофлори з 122 видів, 8 гібридів та 60 культиварів. Формування практичних навичок з квітково-декоративними рослинами забезпечується фондом декоративних трав'янистих рослин, який включає 754 таксонів. Це дозволяє проводити на високому рівні професійну підготовку фахівців садовопаркового господарства з організації виробничих процесів вирощування декоративних рослин, проектування, створення та утримання садово-паркових об'єктів.

Список літератури

фахівець садово паркове господарство університет практичний

1. Левон Ф.М. Створення зелених насаджень в умовах урбанізованого середовища: вимоги, лімітуючі чинники, шляхи оптимізації. Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. 2003. №13 (5). С. 157-162.

2. Косенко І.С., Шлапак В.П. Садово-паркова освіта та проблеми підготовки фахівців. Матеріали XII з'їзду Українського ботанічного товариства. Одеса, 2006. С. 530-531.

3. Олешко О.Г. Біостаціонар БНАУ як навчальна, наукова і виробнича база з підготовки студентів напряму "Лісове і садово-паркове господарство". Агробіологія. 2012. № 8. С. 9-13.

4. Кохна М.А., Кузнецова С.І. Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі. Голонасінні: довідник. Київ: Вища школа, 2001. 207 с.

5. Кохна М.А. Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі. Покритонасінні. Частина І. Довідник. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. 448 с.

6. Кохна М.А., Трофименко Н.М. Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі. Покритонасінні. Частина ІІ. Довідник. Київ: Фітосоціоцентр, 2005. 716 с.

7. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. Определитель высших растений Украины. Киев: Фитосоциоцентр, 1987. 548 с.

8. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. Ленинград: Наука, 1987. 439 с.

9. The Plant List, 2013, Version 1.1. International Code of Nomenclature for algae, fungi and plants (Melbourne Code) adopted by the Eighteenth International Botanical Congress Melbourne. Australia, 2012. 240 p. URL: http://www.theplantlist.org

10. An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III / Bremer Birgitta et al. Bot. J. Linn. Soc. 2009. Vol. 161, N 2. P. 105-121.

11. Кучерявий В.П., Дудин Р.Б., Ковальчук А.П. Дерева, чагарники, ліани в ландшафтній архітектурі: монографія. Львів: Світ, 2004. 137 с.

12. Гревцова А.Т., Казанская Н.А. Кизильники в Украине. Киев: Нива, 1997. 192 с.

13. Коршук Т.П., Палагеча Р.М. Магнолії (Magnolia L.): монографія. Київ: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2007. 207 с.

14. Черняк В.М., Левандовська С.М. Біостаціонар Білоцерківського національного аграрного університету: сло- вник-довідник. Тернопіль: Тайп, 2018. 76 с.

15. Музичук Г.М. Концепція вдосконалення квітникового оформлення населених місць України та практичні рекомендації щодо поліпшення вуличних ландшафтів. Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон: матер. Міжн. наук. конф., присвяченої 35-річчю Ботанічному саду Одеського національного унту ім. І.І. Мечнікова. Одеса: Вид-во ЛАТСТАР, 2002. Ч. II. С. 46-51.

16. Левандовська С.М., Черняк В.М., Олешко О.Г. Підсумки інтродукції культиварів Callistephus chinensis (L.) Nees в Білоцерківському НАУ. Науковий вісник НЛТУ України. 2017. Вип. 27(4). С. 44-47.

REFERENCES

1. Levon, F.M. (2003). Stvorennja zelenih nasadzhen' v umovah urbamzovanogo seredovishha: vimogi, lіmіtujuchі chinniki, shljahi optimіzacіi' [Creating Green Plants in a Urban Environment: Requirements, Limiting Factors, Optimization Ways]. Naukovij vUnik Ukrai'ns'kogo derzhavnogo bsotehmchnogo umversitetu [Scientific Bulletin of the Ukrainian State Forestry University], no 13 (5), pp. 157-162.

2. Kosenko, LS. Shlapak, V.P. (2006). Sadovo-parkova osvba ta problemi p^otovE^ fahNdv [Garden-park education and training specialists]. Materiali НІІ z'i'zdu Ukrai'ns'kogo botamchnogo tovaristva [Materials of the XII Congress of the Ukrainian Botanical Society]. Odesa, pp. 530-531.

3. Oleshko, O.G. Brnstadonar BNAU jak navchal'na, naukova і virobnicha baza z pMgotovki studentiv naprjamu "LUove і sadovo-parkove gospodarstvo" [Biostationary BNAU as an educational, scientific and production base for students' training "Forest and landscape gardening"]. Agrob^^^a [Agrobiology], 2012, no. 8, pp. 9-13.

4. Kokhno, M.A., Kuznetsov, S.I. (2001). Dendroflora Ukrai'ni. Dikorosb ta kul'tivovam dereva j kushhr Golonasіnnі: Doddnik [Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. The Gymnospermous. A manual]. Kiev, High school, 207 p.

5. Kokhno, M.A. (2002). Dendroflora Ukrai'ni. Dikorosb ta kul'tivovam dereva j kushhr Pokritonasmnr Chastina І. Doddnik [Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. The Angiospermous. Part I. A manual]. Kiev, Phytocenter, 448 p.

6. Kokhno, M.A., Trofimenko, N.M. (2005). Dendroflora Ukrai'ni. Dikorosb ta kul'tivovam dereva j kushhr Pokritonasmnr Chastina ІІ. Dov^n^ [Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. The Angiospermous. Part II. A manual]. Kiev, Phytocenter, 716 p.

7. Dobrochaeva, D.N., Kotov, M.I., Prokudin, Ju.N. (1987). Opredelitel' vysshih rastenij Ukrainy [The determinant of higher plants of Ukraine]. Kiev, Phytocenter, 548 p.

8. Tahtadzhjan, A.L. (1987). Sistema magnoliofitov [Magnoliofit system]. Leningrad, Science, 439 p.

9. The Plant List, 2013, Version 1.1. International Code of Nomenclature for algae, fungi and plants (Melbourne Code) adopted by the Eighteenth International Botanical Congress Melbourne. Australia, 2012, 240 p. Retrieved from: http://www.theplantlist.org

10. Bremer, Birgitta, Bremer, Kare, Chase, Mark. An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III [ Bot. J. Linn. Soc.], 2009, Vol. 161, no. 2, pp. 105-121.

11. Kucherjavij, V.P. Dudin, R. B., Koval'chuk, A.P (2004). Dereva, chagarniki, bani v landshaftmj arhbekturi: monografija [Trees, shrubs, vines in landscape architecture: monograph]. L'vA, Sdt, 137 p.

12. Grevcova, A.T., Kazanskaja, N.A. (1997). Kizil'niki v Ukraine [Cotonebers in Ukraine]. Kiev, Niva, 192 p.

13. Korshuk, T.P., Palagecha, R.M. (1997). Magnobi' (Magnolia L.): Monografija. [Magnolia (Magnolia L.): Monograph.]. Kiev, Vidavnicho-pobgrafichnij centr „Kii'vs'kij umversitet”, 207 p.

14. Chernjak, V.M., Levandovs'ka, S.M. (2018). Brnstadonar B^ceA^'togo nadonal'nogo agrarnogo umversitetu: slovnik-dovіdnik [Biostationary Bila Tserkva National Agrarian University: dictionary-reference]. Ternopol, Tajp, 76 p.

15. Muzichuk, G.M. (2002). Koncepdja vdoskonalennja kvbnikovogo oformlennja naselenih misc' Ukrai'ni ta praktichm rekomendadi' shhodo pobpshennja vulichnih landshaftiv [The concept of improvement flower arrangement on populated places of Ukraine and practical recommendations for improvement of street landscapes]. Mater. Mkhn. nauk. konf., prisvjacheno'i 35-richchju Botanicheskomu sadu Odes'kogo nadonal'nogo un-tu m. І.І. Mechmkova “Rol' botamchnih sadN v zelenomu bud^ictH mUt, kurortnih ta rekreadjnih zon” [Materials Intern. sciences conf., devoted to the 35th anniversary of the Botanical Garden of the Odessa National Univ. І.І. Mechnikov “The role of botanical gardens in the green building of cities, resorts and recreation areas”]. Odesa, pp. 46-51.

16. Levandovs'ka, S.M., Chernjak, V.M., Oleshko, O.G. (2017). Pidsumki introdukcii' kul'tivariv Callistephus chinensis (L.) Nees v Bilocerkivs'komu NAU [Results of the introduction of Callistephus chinensis (L.) Nees cultivars in the Bila Tserkva NAU]. Naukovij visnik NLTU Ukrai'ni [Scientific Bulletin of the Ukrainian State Forestry University], no. 27 (4), pp. 44-47.

Размещено на Allbest.ru