Компонентна структура моделі творчих якостей особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокалістаСТЕЦТВА-ВОКАЛІСТА

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Компонентна структура моделі творчих якостей особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокаліста

Чень Люсін, аспірант кафедри музичного мистецтва і хореографії, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

У статті науково обґрунтовано структуру творчих якостей особистості майбутніх учителів музичного мистецтва. Вона представлена як взаємодія чотирьох взаємопов'язаних компонентів: психолого-педагогічного, когнітивно-розвивального, виконавсько-технологічного, продуктивно-рефлексивного. Автором визначено сутність поняття «творчі якості особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва» як низку властивостей активно-творчого і духовно-творчого плану, що характеризують сутнісні сили, міру її розвитку як суб'єкта вокальної педагогічної та виконавської діяльності.

Ключові слова: творчі якості, структура, компоненти, принципи, майбутні вчителі музичного мистецтва.

В статье научно обоснована структура творческих качеств личности будущих учителей музыкального искусства. Она представлена в виде четырех взаимосвязанных компонентов: психолого-педагогического, когнитивно-развивающего, исполнительско-технологического, креативно-рефлексивного. Автором определена сущность понятия «творческие качества личности будущего учителя музыкального искусства» как ряд свойств активнотворческого и духовно-творческого плана, характеризующие сущностные силы, степень ее развития как субъекта вокальной педагогической и исполнительской деятельности.

Ключевые слова: творческие качества, структура, компоненты, принципы, будущие учителя музыкального искусства.

The article provides a scientific rationale for the structure of creative qualities of future musical art teachers 'personality. This structure is presented as an interaction of four interrelated components: psycho-pedagogical, cognitive-developing, performing-technological, and creative-reflexive. It is noted that the development of the creative personality of future musical art teacher is influenced by many factors, in particular: the content of educational process, the forms of its organization, methods and techniques of learning and teaching. It is proved that creative qualities are the process and result of future teacher's creative activity; they are formed gradually, during training and professional development, by means of stimulation of students' creative self-expression, development of their individual creative potential and creative abilities.

While developing the content of the psycho-pedagogical component of the model, represented as a group of creative qualities, we've come to the conclusion that they ensure the effectiveness of individual acquisition of the content of vocal training. As a result, we've picked out motivational, emotional-volitional and pedagogical clusters in the structure of this component. The following features of these clusters are emphasized: interest in the creative nature of vocal-pedagogical activity, emotionality of the performing process as a factor of the interpretation of the vocal work, innovative nature of methodical creativity and other future teacher's creative qualities. It has to be mentioned that the content of the cognitive-developing component of the model, as a group of creative qualities of the individual, which ensure the effectiveness of mastering the content of the theoretical component of vocal training, is reflected by means of cognitive and creative-developing clusters. They are characterized by cognitive productivity in the field of vocal-performing and pedagogical activities, ability for emotional and passionate perception and evaluation of vocal-artistic information, etc. The group of creative qualities of the performing- technological component ensures the success of future musical art teacher's performing activity. These qualities are viewed in the interaction of technological and performing clusters. They promote innovative character of the technical and artistic interpretation of sound nature of vocal art, artistic persuasiveness of musical image impersonation, and others. The group of creative qualities of the creative-reflexive component of the personality of future musical art teacher-vocalist ensures the success of professional activity. It consists of creative and reflexive clusters. The following features are emphasized: the ability for individually unique creative expression in vocal and pedagogical sphere, readiness for the creative vocal work with students, and other creative qualities.

The system-forming factor is a creative-reflexive component that provides the interconnection of components, spiritual orientation and integrity offuture musical art teacher's professional and creative development.

Key words: creative qualities, structure, components, future musical art teachers.

Постановка проблеми

Трансформації системи освіти України, зокрема, перехід до компетентнісної парадигми навчання, детермінують оновлення змісту і принципів підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у вищому педагогічному навчальному закладі. Науковці зазначають, що здатність людини до творчості є інтегративною якістю особистості з особливою внутрішньою структурою: спрямованістю; певними психічними процесами;

характерологічними якостями, природженими і набутими, що виступають у діалектичній єдності та нерозривному зв'язку. На формування творчої особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва впливають багато чинників, зокрема: зміст навчально-виховного процесу, форми організації, методи і прийоми навчання тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема творчого розвитку особистості розглядається у педагогіці мистецтва в різних аспектах, зокрема: педагогічних та дидактичних ракурсах розвитку творчих якостей учнів і студентів (І. Лернер, В. Мадзігон, В. Розумовський, М. Скаткін, Ю. Столяров та ін.); формування фахової підготовки майбутніх викладачів мистецьких дисциплін (Н. Гуральник, Г. Падалка, О. Реброва, О. Ростовський, О. Рудницька, О. Щолокова та ін.); підготовки вчителів музичного мистецтва в класі постановки голосу (Ван Лей, Ван Цзяньшу, Л. Василенко, Н. Гребенюк, О. Далецький, Пан На, Л. Тоцька, Цзінь Нань, Чен Дін та ін.). Між тим, теоретичної моделі творчих якостей особистості майбутніх учителів музичного мистецтва та її компонентної структури досьогодні не розроблено.

Виділення невирішених раніше частин проблеми. Якщо розглядати зазначену позицію у контексті музично-педагогічної фахової діяльності, то можна конкретизувати певні універсальні творчі якості особистості вчителя музичного мистецтва або музиканта-виконавця: це образне мислення, артистизм, емоційність, здатність до заглиблення в духовний світ героя твору. Між тим, можуть бути визначені й специфічні творчі якості, зумовлені особливостями виконавської спеціалізації. Не викликає сумніву, що творче мислення хорового диригента відрізняється від творчого мислення диригента симфонічного оркестру, що зумовлено педагогічним, розвивальним потенціалом та художньо-виражальними особливостями музично-виконавських видів творчості. Отже, у формуванні творчої особистості вчителя музичного мистецтва в класі постановки голосу, або вчителя-вокаліста, вже під час навчання на ОР «бакалавр» актуальним стає визначення не тільки загально-творчих, але й специфічно-творчих якостей студента-вокаліста.

Мета статті полягає у науковому обґрунтуванні компонентної структури творчих якостей особистості майбутніх учителів музичного мистецтва.

Постановка завдання. Завданням проведеного теоретичного дослідження є розробка моделі компонентної структури творчих якостей особистості майбутніх учителів музичного мистецтва та конкретизація цих якостей згідно компонентів.

Виклад основного матеріалу

Основою розвитку таких якостей є безпосередньо творчий процес. Як вважає С. Сисоєва, «особливості процесу творчості полягають у тому, що його перебіг впливає на результат, який виражається не тільки предметно, а й у зміні самого суб'єкта творчості» (Сисоєва С., 2006, с. 113). Отже, творчість є цілісним процесом реалізації та самореалізації особистості, в якому виявляються її творчі можливості й здійснюється їх розвиток.

Творчі якості - це процес і результат творчої діяльності майбутнього вчителя. Вони формуються поступово, упродовж навчання та фахового становлення, але за умов стимулювання творчого самовираження, творчої активності студентів, що розвиває їх індивідуальний творчій потенціал, творчі здібності. Ю. Дворник наголошує, що творча діяльність не лише передбачає вже сформовану особистість, а й навпаки, особистість формується остаточно лише у творчій діяльності (Дворник Ю., 2015, с. 97). В такому контексті функціонує комплекс процесуальних та особистісних аспектів як єдина система регуляції та реалізації творчої діяльності, а особистість, відповідно, стає цілісною системою інтелектуальних, соціально-культурних і морально-вольових якостей людини, виражених в індивідуальних особливостях її свідомості й діяльності (Философский словарь под ред. И. Фролова, 2001, с. 238). Зрозуміло, що для особистості з творчим стилем поведінки творча діяльність є життєвою потребою, а перебіг творчого процесу вимірюється ступенем активності людини.

Повертаючись до визначення творчих якостей Ю. Дворника, акцентуємо увагу на специфіці творчої діяльності, творчих здібностей та активності творчого пошуку, які зумовлені фаховим видом творчості (Дворник Ю., 2015, с. 95-103). У нашому дослідженні предметом наукових розвідок є творчі якості студента-вокаліста, майбутнього вчителя музичного мистецтва, розвиток яких розглядаємо як педагогічну проблему з урахуванням специфіки діяльності вчителя як вокаліста, як викладача вокалу, що визначається загальними творчими якостями, необхідними для вчителя музичного мистецтва, а також специфічними творчими якостями, необхідними для здійснення творчої вокальної педагогічної та виконавської діяльності. Отже, наведені групи загальних та специфічних творчих якостей потрібно враховувати при розробці структурної моделі творчих якостей особистості майбутнього вчителя музики-вокаліста.

Зазначимо, що у дискурсах О. Лобової та О. Ребрової про творчі якості педагога-музиканта наявні спільні риси - орієнтація на види навчальної діяльності студентів (Лобова О., 2010; Реброва О., 2012). Іншої стратегії у структуруванні феномену творчих якостей дотримується Ю. Дворник. Розглядаючи процес формування творчих якостей майбутнього вчителя музики засобами комп'ютерних технологій, науковець ґрунтується на компонентній структурі творчої особистості (мотиваційний (хочу), когнітивний (знаю), операційний (вмію) та креативний (творю)) як цілісному комплексі, необхідному для продуктивної музично-творчої діяльності (Дворник Ю., 2015, с. 99). Відтак, творчі якості угруповуються відповідно до компонентів структури творчої особистості й детермінуються їх змістом. Такий науковий досвід є також прийнятним, на наш погляд, і для подальшої відбудови структурної моделі творчих якостей особистості майбутнього вчителя музики-вокаліста, оскільки він відповідає поетапності формування досліджуваного феномену в студентів-музикантів, є комплексом динамічних компонентів, необхідних для продуктивної творчої діяльності.

Розгляд сучасних наукових підходів до творчої особистості як міждисциплінарної категорії дав можливість конкретизувати компонентну структуру творчих якостей особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокаліста. Зазначимо, що при розробці компонентної структури досліджуваного феномену враховувалася його багатоякісність (множина), тому обраний кластерний характер подання найважливіших, на наш погляд, творчих якостей майбутнього вчителя музичного мистецтва. У запропонованих кластерах творчих якостей, згрупованих відповідно до компонентів досліджуваного феномену, враховано комбінацію властивостей особистості духовно-творчого і активно-творчого плану, представлену у вигляді взаємодії психолого-педагогічного та художньо-творчого складників фахової вокальної підготовки.

Важливе місце серед структурних компонентів моделі творчих якостей особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокаліста займає психолого-педагогічний компонент, який відображає ступінь сформованості мотивів та інтересу до вокальної педагогіки і вокального мистецтва як основи музично-педагогічної роботи серед школярів, спрямованість на творче самовираження у вокально-педагогічній сфері, потребу в духовному самовдосконаленні в процесі сприймання та інтерпретації вокальних творів. Така творча якість майбутнього учителя музичного мистецтва як прагнення до творчого самовираження у вокально-педагогічній сфері пов'язана з потребою творчої особистості в розвитку своїх можливостей, покликання. Наявність високої мотивації до творчої діяльності залежить від рівня сформованості фахових інтересів, тобто інтересів до майбутньої діяльності вчителя-вокаліста. Емоційний досвід вчителя музики інтерпретуємо як накопичений фонд адекватних психічних реакцій на різноманітні аспекти музичного мистецтва, який накопичується в процесі його сприйняття, вивчення, інтерпретації, розуміння контексту творів, закодованого в образах, усього, що викликає відповідні емоційні реакції. Цей фонд стає основою здатності до якісного виконання музичних творів, а в діяльності вчителя - педагогічним ресурсом для формування художньо-естетичної, духовної сфери школярів через вплив на їх емоційний стан. Структура цього компоненту представлена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Група творчих якостей, що забезпечують ефективність індивідуального опанування змістом вокальної підготовки: «психолого-педагогічний компонент»

Когнітивно-розвивальний компонент охоплює творчі якості, пов'язані з кругозором майбутнього вчителя музичного мистецтва в галузях вокального мистецтва та вокальної педагогіки, спрямуванням особистості до фахового розвитку та саморозвитку в сфері вокального виконавсько-педагогічного процесу. Цей компонент дозволяє здійснювати теоретико-пізнавальне забезпечення цілісного опанування вокальною підготовкою майбутнього вчителя музичного мистецтва, забезпечити широту знань і уявлень у сфері вокального педагогічного та виконавського процесів з метою їх продуктивності у фаховій діяльності. Реалізація змісту цього компоненту обумовлює: наявність дивергентного музичного мислення як основи творчого інтелекту, ерудицію у сфері фізіологічних знань-засобів (анатомо-фізіологічні особливості учнів різного віку, будова та функціонування голосового апарата, гігієна голосу, профілактика захворювань дихальних шляхів, знання методики музичної терапії), пізнавальну продуктивність (багатство ідей, асоціацій, варіантів вирішення) у сфері вокально-виконавської та педагогічної діяльності, обсяг інформаційних знань-засобів (в галузі музичного виконавства, концертної діяльності вокалістів, репертуару театрів), синтетичну здібність (нове бачення проблеми) у сфері організаційних знань-засобів (планування, організація та управління навчально-виховним процесом та діяльністю учнів, організація музично-просвітницької та професійно-педагогічної діяльності).

Структура цього компоненту представлена в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Група творчих якостей особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокаліста, які забезпечують ефективність опанування змістом теоретичної складової вокальної підготовки (когнітивно-розвивальний компонент)

Важливою складовою виконавсько-технологічного компоненту моделі є технологічні особливості вокального виконавського процесу, зокрема якість володіння технологією формування вокально-виконавських навичок. Як зазначає Н. Гребенюк, «створення вокальних образів, що скеровується свідомістю та інтуїцією співака, являє собою напружену, але завжди хвилюючу вокально-виконавську діяльність, що проходить три фази розвитку: почуттєво-цілісного сприйняття; аналізу; узагальнення в єдності суперечливих частин» (Гребенюк Н., 2000, с. 21). Структура цього компоненту представлена в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Група творчих якостей особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокаліста, які забезпечують успішність виконавської діяльності (виконавсько-технологічний компонент)

Креативно-рефлексивний компонент феномену творчих якостей формується в майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокаліста на основі психолого-педагогічного, когнітивно-розвивального, виконавсько-технологічного компонентів. Даний компонент регулює механізм втілення формованих музично-педагогічних та виконавських фахових якостей у творчу діяльність майбутнього вчителя-вокаліста. На думку Т. Ткаченко, «прагнення і здатність до творчої самореалізації є вищою в ієрархії системи професійно-культурних якостей особистості майбутнього вчителя музики. Ця здатність має діяльнісний, суб'єктний характер, спрямована на усвідомлення і цілеспрямоване культурне перетворення педагогічної дійсності, коли професійна життєдіяльність вчителя усвідомлюється і реалізується ним як процес культурно-педагогічної творчості» (Ткаченко Т.., 2010, с. 86). Структура цього компоненту представлена в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 - Група творчих якостей особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокаліста, які забезпечують успішність фахової діяльності (креативно-рефлексивний компонент)

Зі схеми бачимо, що всі компоненти представляють цілісну структуру, тісно взаємопов'язані між собою. Вони є рівноположеними за змістом, оскільки фокусують духовно-творчі та активно-творчі якості особистості, які формуються упродовж навчального процесу, охоплюють усі його складові й стають його результатом у площині індивідуального-творчого фахового руху майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокаліста. Водночас, можна стверджувати, що зміст психолого-педагогічного, когнітивно-розвивального та виконавсько-технологічного компонентів впливає на зміст креативно-рефлексивного компонента, стимулює і визначає міру особистісно-творчих змін майбутнього вчителя, які відбуваються у сфері формування його творчих якостей.

Висновки

музичний мистецтво учитель особистість

Усе викладене вище надає можливість сформулювати поняття «творчі якості особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва» як низку властивостей активно-творчого і духовно-творчого плану, що характеризують сутнісні сили, міру її розвитку як суб'єкта вокальної педагогічної та виконавської діяльності. В процесі вивчення вокальних творів відбувається перехід майбутніх учителів музичного мистецтва на більш високий особистісно-творчий рівень (зростання креативності) вокальної виконавсько-педагогічної підготовки.

Перспективи подальших розвідок будуть спрямовані у практичну площину перевірки представленої компонентної структури як теоретичного підґрунтя в розробці методики формування творчих якостей майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вивчення вокальної романсової лірики.

Список використаних джерел

1. Гребенюк Н. Вокально-виконавська творчість: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мист-ва: спец. 17.00.03. Київ, 2000. 30 с.

2. Дворник Ю. Формування творчих якостей майбутнього вчителя засобами комп'ютерних технологій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.пед.наук спец. 13.00.02. Київ, 2013. 20 с.

3. Дворник Ю. Формування творчих якостей майбутнього вчителя музики засобами комп'ютерних технологій: теоретико-експериментальне дослідження. Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Психолого-педагогічні науки. 2015. № 1. С. 95-103.

4. Лобова О. Формування основ музичної культури молодших школярів: теорія і практика: монографія. Суми: ВВП «Мрія» ТОВ, 2010. 516с.

5. Реброва О. Теоретичне дослідження художньо-ментального досвіду в проекції педагогіки мистецтва: монографія. Київ:НПУ імені М. Драгоманова, 2012. 295с.

6. Сисоєва С. Основи педагогічної творчості: підручник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Київ, 2006. 345 с.

7. Ткаченко Т. Теоретико-методичні основи формування вокально-звукової культури майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.04. Київ, 2010. 45 с.

8. Философский словарь / под редакцией И. Фролова. 7-е изд., перераб. и доп. М.: Издательство «Республика», 2001. 719 с.

9. Hrebeniuk N. (2000). Vokalno-vykonavska tvorchist [Vocal performing arts ]: [avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia dokt. myst-va: spets. 17.00.03]. Kyiv, 30 (ukr).

10. Dvornyk Yu. (2013). Formuvannia tvorchykh yakostei maibutnoho vchytelia zasobamy kompiuternykh tekhnolohii [Formation of creative qualities of the future teacher by means of computer technologies] : [avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand.ped.nauk spets. 13.00.02]. Kyiv, 20 (ukr).

11. Dvornyk Yu. (2015). Formuvannia tvorchykh yakostei maibutnoho vchytelia muzyky zasobamy kompiuternykh tekhnolohii [Formation of creative qualities of the future teacher of music by means of computer technologies: theoretical and experimental research] : teoretyko-eksperymentalne doslidzhennia. Naukovi zapysky [Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia]. Psykholoho- pedahohichni nauky, 1, 95-103 (ukr).

12. Lobova O. (2010). Formuvannia osnov muzychnoi kultury molodshykh shkoliariv: teoriia i praktyka [Formation of the basics of musical culture of junior pupils: theory and practice] : [monohrafiia]. Sumy: VVP «Mriia» TOV, 516 (ukr).

13. Rebrova O. (2012). Teoretychne doslidzhennia khudozhno-mentalnoho dosvidu v proektsii pedahohiky mystetstva [Theoretical study of artistic and mental experience in the projection of pedagogy of art ]: [monohrafiia]. Kyiv:NPU imeni M.P.Drahomanova, 295 (ukr).

14. Sysoieva S. (2006). Osnovy pedahohichnoi tvorchosti [Fundamentals of pedagogical creativity ] : [pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladiv]. Kyiv, 345 (ukr).

15. Tkachenko T. (2010). Teoretyko-metodychni osnovy formuvannia vokalno- zvukovoi kultury maibutnoho vchytelia muzyky u protsesi profesiinoi pidhotovky [Theoretical and Methodical Foundations of the Formation of the Vocal and Sound Culture of the Future Music Teacher in the Process of Professional Training ] : [avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia dokt. ped. nauk: spets. 13.00.04]. Kyiv, 45 (ukr).

16. Fylosofskyi slovar [Philosophical Dictionary ] / [pod redaktsyei Y. Frolova. 7e yzd., pererab. y dop]. M.: Yzdatelstvo «Respublyka», 719 (rus).

Размещено на Allbest.ru