Розвиток початкової освіти в умовах нової української школи

Підходи щодо розвитку початкової освіти в умовах упровадження Концепції Нової української школи. Збереження цінностей дитинства, гуманізації навчання, особистісний підхід, розвиток здібностей учнів. Причини започаткування змін у вітчизняній сфері освіти.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.01.2022
Размер файла 26,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗВИТОК ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Марія Юзик

аспірантка кафедри методики навчання та управління навчальними закладами, Національний університет біоресурсів і природокористування

У статті окреслено основні підходи щодо розвитку початкової освіти в умовах упровадження Концепції Нової української школи. Охарактеризовано причини започаткування змін у вітчизняній сфері освіти. Доведено, що означена реформа є довгоочікуваною та бажаною, адже покликана зробити українську освіту сучасною та якісною, покращити ситуацію та стати базою для процесу послідовних змін на всіх рівнях освіти, зокрема і в початковій школі.

Ключові слова: концепція «Нова українська школа», вчитель початкових класів, реформа, компетентнісний підхід, розвиток, пріоритети, компетенція, освітній процес.

В статье обозначены основные подходы по развитию начального образования в условиях внедрения Концепции Новой украинской школы. Охарактеризованы причины начала изменений в отечественной сфере образования. Доказано, что данная реформа является долгожданной и желанной, ведь призвана сделать украинское образование современным и качественным, улучшить ситуацию и стать базой для процесса последовательных изменений на всех уровнях образования, в том числе и в начальной школе.

Ключевые слова: концепция «Новая украинская школа», учитель начальных классов, реформа, компетентностный подход, развитие, приоритеты, компетенция, образовательный процесс.

The article outlines the main approaches to the development of elementary education in the context of the implementation of the Concept of the New Ukrainian School. The reasons for initiating changes in the domestic sphere of education are described. Reforming the educational sector began with the original schools, whose main task at the present stage is to reorient learning on the development of the knowledge, skills and attitudes needed by the modern person for life, to encourage children to study, to make them successful. It is proved that the reform is long-awaited and desirable, as it is intended to make Ukrainian education modern and qualitative, to improve the situation and become the basis for the process ofsuccessive exchanges at all levels of education, including in elementary school. The formation of elementary school is equally important to form entirely different.

Educational environment. A primary school teacher is the key driver of progress in the new Ukrainian schools. The autonomy of an educational institution provides the teacher with academic freedom in choosing teaching methods and technologies, programs, textbook sand manuals, and building author educational programs. To make a teacher s work should select the best applicants with the best knowledge.

If we want the Ukrainian reforms. The modern teacher, in particular, the elementary school teacher, in accordance with the Concept of the New Ukrainian School, must form the students with ten groups of competences that will enable him to develop and become more successful in the implementation of teaching for his students. The school has succeeded; you shouldfirst change the enrollment conditions for future teachers of elementary school.

The building of the New Ukrainian School is a long-term reform that has already begun. The path of its implementation will be accompanied by substantial changes in all components of education. The government should increase the social status of the teacher, the prestige of teaching work in general, to ensure that the profession of teachers was willing to choose among the best school graduates.

The main areas of training new teachers should be childhood centering, ability to live in a digital society, European-centeredness, information and communication competence, because modern schoolchildren should not only feel changes now, but also get high-quality education.

Key words: New Ukrainian school, teacher of primary classes, reform, competence approach, development, priorities, competence, educational process.

початкова освіта українська школа

Потрібна докорінна реформа, що зупинить негативні тенденції, перетворить українську школу на важіль соціальної рівності та згуртованості,економічного розвитку і конкуренто-спроможності України.

(Із Концепції Нової української школи)

Постановка проблеми. Із 1 вересня 2017 року 100 пілотних шкіл в Україні розпочали працювати за проектом нового Державного стандарту початкової загальної освіти, що забезпечує реалізацію Концепції Нової української школи, основними засадами якої є збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу, розвитку здібностей учнів, створення навчально-предметного середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей.

Таким чином, реформування освітньої галузі розпочалося із початкової школи, основне завдання якої на сучасному етапі - переорієнтувати навчання на освоєння знань, умінь та ставлень, які потрібні сучасній людині для життя, заохочувати дітей до навчання, робити їх успішними.

28 вересня 2017 року набрав чинності новий Закон України «Про освіту». Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич у зв'язку з цим зауважила: «Це закон нових можливостей. Можливостей для дітей та їхніх батьків, а також для вчителів і для всієї системи освіти відповідно до потреб суспільства. Він навряд чи стане ідеальним, але відкриє низку можливостей для змін. Паралельно в деяких школах розпочнуть експериментальний пілотний проект - новий освітній стандарт для початкової школи» (Гріневич Л., 2017).

Однак перед сучасною початковою освітою стоїть низка нерозв'язаних проблем, як-от: недосконалість змісту шкільної освіти, недостатня його орієнтованість на формування здатності використовувати здобуті знання в житті та практичній діяльності; істотні прогалини в оснащенні шкіл необхідними засобами навчання, створенні ефективного освітнього середовища з використанням ІКТ; відсутність загальнодержавної системи моніторингу якості початкової освіти як основи для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо її подальшого розвитку; незадовільна реалізація здоров'язбережувальної функції школи і, звичайно, найгостріше питання - фінансування галузі початкової освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окреслене нами питання надзвичайно актуальне, а отже, свідчить про багатоаспектність його теоретичного висвітлення багатьма науковцями. О. Ляшенко, О. Юзик, так О. Малихін розглядає ієрархію компетентностей сучасного педагога на засадах розуміння компетентнісного підходу як парадигмально-визначального в системі сучасної освіти України. Н. Арістова (Арістова Н., 2014, с. 10-15) характеризує специфіку формування педагогічної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних і соціально-економічних дисциплін. В. Ковальчук (Ковальчук В., 2015, с. 3-6) обґрунтовує проблеми розвитку вищої освіти в умовах глобалізацій них процесів та вимог ринку праці. М. Юзик (Юзик О., 2013, с. 50-53) досліджує інтеграцію змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах компетентнісного підходу.

Виділення невирішених раніше частин проблеми. Однак, в уже наявних наукових дослідженнях не достатньо уваги приділено розвитку початкової освіти в умовах нової української школи на основі використання таких методів дослідження як аналіз, синтез, узагальнення, систематизація.

Мета статті - окреслити основні підходи щодо розвитку початкової освіти в умовах упровадження нової української школи.

Постановка завдання: охарактеризувати причини започаткування змін у вітчизняній сфері освіти.

Виклад нового матеріалу. Концепцією реалізації державної політики у сфері загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року передбачено реформування загальної середньої освіти, необхідність підвищення якості української освіти з урахуванням світових тенденцій розвитку освітніх систем, а також готовність учителя до інноваційної педагогічної діяльності.

Виходячи з цього, науковець О. Малихін надає важливого значення компетентнісному підходу в практичній частині фахової підготовки спеціалістів на сучасному етапі розвитку української системи освіти. Головні аспекти компетентнісного підходу, на його думку,мають бути спрямовані на:

- перехід професійної освіти від відтворення знань до їх застосування у більш досконалій формі;

- «зняття» диктату об'єкта (предмета) праці;

- підвищення гнучкості освітніх форм і методів з метою розширення можливості працевлаштування випускників вишів, їх здатність розв'язувати поставлені перед ними завдання;

- забезпечення пріоритету міждисциплінарно-інтегрованих вимог до результату освітнього процесу;

- самореалізацію педагога у професійної діяльності тощо (Малихін О., 2014, с. 65-75).

Н. Арістова, у свою чергу, доводить, що проблема підготовки педагогічних працівників є особливо актуальною для сучасної вищої професійної освіти, адже їй відведено особливу роль: забезпечити вітчизняний ринок праці мобільними,висококваліфікованими фахівцями, готовими до самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення. Однак формування педагогічної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних і соціально-економічних дисциплін має відбуватися під впливом певних принципів, які втілюватимуться у практику вищих педагогічних навчальних закладів не послідовно (один за одним), а одночасно:

1. Принцип науковості - передбачає ознайомлення майбутніх спеціалістів із об'єктивними науковими фактами, поняттями та законами; наближення до розкриття сучасних досягнень і перспектив їх розвитку в майбутньому.

2. Принцип систематичності та послідовності-спрямований на те, щоб знання, вміння і навички формувалися системно, в певному порядку, а нові знання були тісно пов'язані з набутими раніше.

3. Принцип доступності - передбачає відповідність змісту, характеру та обсягу матеріалу, який вивчається, рівню підготовки студентів. Доступність навчання не означає його легкість, це насамперед - поступове ускладнення змісту освіти й обсягу навчального матеріалу, яким необхідно оволодіти.

4. Принцип єдності теорії та практики - потребує розуміння випускниками педагогічних закладів набутих теоретичних знань, умілого їх застосування з метою виконання практичних завдань, участі у вирішенні актуальних проблем, що виникатимуть у професійній діяльності.

5. Принцип використання досягнень сучасної науки і техніки тісно пов'язаний із вирішенням важливих професійних питань, адже сучасні освітні технології є невід'ємною складовою в діяльності майбутніх педагогів.

6. Принцип гуманізації навчання - спрямований на створення умов для формування позитивних якостей і здібностей майбутніх педагогів, розуміння їх запитів та інтересів; їх перевтілення із передавача навчальної інформації у порадника, помічника, консультанта для учнів.

7. Принцип демократизації - передбачає обов'язковість демократичних взаємин між суб'єктами навчання, оновлення змісту освіти, наповнення її загальнолюдськими та громадянськими цінностями; повага до особистості майбутніх спеціалістів, розвиток їх внутрішньої свободи й почуття власної гідності.

8. Принцип педагогічної творчості - передбачає створення умов для розвитку індивідуально-особистісної творчості майбутніх педагогів, а саме: діагностики, оптимальності, взаємозалежності, фасилітації, креативності, варіантності, самоорганізованості та ін.

9. Принцип самореалізації - полягає у здатності майбутніх педагогів до раціональної організації власної діяльності, а також упровадження внутрішніх можливостей та здібностей (Арістова Н., 2014, с. 10-15).

Чимало відповідей на поставлені запитання стосовно розвитку початкової освіти в умовах нової української школи майбутні вчителі знайдуть на сторінках навчально-методичного посібника «Нова українська школа: порадник для вчителя». Саме тут виокремлено ряд основних причин щодо започаткування реформ у галузі освіти:

По-перше, існують значні відмінності між школами, які територіально, соціально і демографічно працюють у різних умовах, що утруднює реальний доступ учнів до здобуття якісної освіти.

По-друге, все ще недостатньо розвинена мережа дошкільних закладів.

По-третє, умови навчання дітей, особливо 6-річних першокласників, - наповнення класів, режим навчання, вимоги до приміщення, забезпечення харчуванням, матеріальна база тощо - у переважній більшості закладів освіти не відповідають психофізіологічним особливостям розвитку учнів.

По-четверте, з кожним роком збільшуються ризики погіршення фізичного та психологічного здоров'я дітей.

По-п'яте, значно збільшилася кількість дітей, які потребують особливого і тривалого психолого-педагогічного супроводу, логопедичної, соціальної і медичної допомоги, - до цього виклику наша школа підготовлена лише частково.

По-шосте, в сільській місцевості якість освіти не витримує конкуренції із міською.

По-сьоме, вимагає змін навчальне забезпечення - більшість підручників залишаються застарілими з огляду на інноваційні результати початкової освіти. Недостатнє виділення коштів на їх друк і застарілі уявлення замовників про функції цього виду продукції обмежує авторів у створенні повноцінної сучасної навчальної книги. У більшості випадків школи й учителі не мають змоги самостійно обирати той чи інший підручник, вони зазвичай змушені звертатися до батьків стосовно придбання сучасної навчальної продукції (Бібік Н., 2017, с. 8).

Важливе значення має і формування для початкової школи зовсім іншого освітнього середовища. Наприклад, учителя потрібно навчити трансформувати клас на різні ділянки, де діти займатимуться різними активностями. Також варто підготувати такі засоби навчання, з якими має працювати маленький школяр і які сьогодні, на жаль, не достатньо використовуються в українських школах, наприклад, так званий математичний куб чи набір Кюізенера (Гріневич Л. Від школи, де накачують знаннями, ми переходимо до школи компетентностей).

Для того, щоб реформа була успішною, зокрема зросла якість освіти, необхідно враховувати такі важливі чинники, здатні це забезпечити:

- повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей молодшого шкільного віку;

- різнобічне використання досягнень дошкільного періоду;

- осучаснення та оздоровлення освітнього середовища;

- упровадження методик особистісно і компетентнісно зорієнтованого навчання, виховання та розвитку молодших учнів;

- технологічність методик навчання;

- моніторинговий супровід освітнього процесу;

- адекватна підготовка педагогічних кадрів тощо(Бібік Н., 2017, с. 9). Погоджуємось із думкою О. Ляшенко про те, що основний рушій прогресу

в новій українській школі - це вчитель початкових класів. На нашу думку, перш за все необхідно переглянути концептуальні засади підготовки педагогічних працівників до роботи в умовах нової української школи, адже особистісно орієнтований, діяльнісний і компетентнісний підходи, покладені в основу реформування середньої освіти, потребують відповідної підготовки та здатності вчителів до їх упровадження. Нова школа потребує нового вчителя, який спроможний стати провідником змін (Ляшенко О., 2016, с. 39-42).

У зв'язку з реформуванням середньої освіти варто говорити про нову роль учителя в умовах нової української школи. Автономія навчального закладу надає вчителеві академічну свободу у виборі методів і технологій навчання, програм, підручників і навчальних посібників, побудови авторських освітніх програм. Учитель із транслятора і джерела знань повинен перетворитися на наставника та помічником учня у виборі ним власної освітньої траєкторії, допомогти йому виявити і розвинути свої таланти і здібності, визначитися у майбутньому життєвому шляху. Для цього педагог повинен не лише володіти сучасними педагогічними технологіями, вмінням управляти індивідуалізованим освітнім процесом, а й бути обізнаним із різними психологічними теоріями індивідуальної і групової роботи з учнями, мати відповідні навички впливу на дитину(Ляшенко О., 2016, с. 39-42).

Для здійснення вчительської праці слід підбирати найкращих вступників, наділених найкращими знаннями. Якщо ми хочемо, щоб реформа української школи пройшла успішно, слід спочатку змінити умови зарахування на навчання майбутніх учителів початкових класів. Аналіз вступної кампанії на педагогічні спеціальності свідчить про низький рівень навчальних досягнень абітурієнтів (140-160 балів). У сучасних умовах комерціалізації суспільства без підтримки держави складно розв'язати означену проблему. Тому необхідно подумати, як мотивувати майбутніх учителів. Безперечно, слід підвищити соціальний статус педагога, престиж учительської праці загалом, домогтися, щоб професію учителя були вмотивовані обирати найкращі випускники шкіл. Оце найбільший виклик (Ляшенко О., 2016, с. 39-42).

Сучасний педагог, зокрема і вчитель початкових класів, відповідно до Концепції Нової української школи повинен сформувати в учнів володіння десятьма групами компетентностей, що дає йому змогу розвиватися та стати успішнішим у реалізації навчання для своїх учнів:

1) спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;

2) спілкування іноземними мовами;

3) математична грамотність;

4) компетентності в природничих науках і технологіях;

5) інформаційно-цифрова компетентність;

6) уміння навчатися впродовж життя;

7) соціальні і громадянські компетентності;

8) підприємливість;

9) загальнокультурна грамотність;

10) екологічна грамотність і здорове життя(Юзик М., 2017, с. 314-318).

Неабиякого значення в Концепції набуває й аспект педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу. Для того, щоб вона активно впроваджувалася,насамперед слід керуватися принципами партнерства в педагогіці, а це:

- повага до особистості;

- доброзичливість і позитивне ставлення до людей;

- довіра у відносинах;

- діалог - взаємодія - взаємоповага;

- розподіл лідерства (про активність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв'язків);

- дотримання соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов'язань, обов'язковість виконання домовленостей) (Бібік Н., 2017, с. 16).

Висновки. Отже, розбудова Нової української школи - це довготермінова реформа, яка вже розпочалася. Шлях її упровадження супроводжуватиметься суттєвими змінами всіх складників освіти. Однак уже сьогодні основними напрямами підготовки нового вчителя повинні стати дитиноцентризм, здатність жити в умовах цифрового суспільства, європейськоцентричність, інформаційно-комунікаційна компетентність, адже сучасні школярі мають не лише відчути зміни вже зараз, ай отримати якісну освіту.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо в аналізі інтеграції змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах компетентнісного підходу, а також основних умов здійснення якісної підготовки педагогічних кадрів до ефективної реалізації ідей нової української школи.

Список використаних джерел

1. Арістова Н. Формування педагогічної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних і соціально-економічних дисциплін. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2014. Вип. 199 (2). С. 10-15. (Серія «Педагогіка, психологія, філософія»).

2. Гріневич Л. Від школи, де накачують знаннями, ми переходимо до школи компетентностей [Електронний ресурс]. URL : https://dtua/EDUCATЮN/Шiya- grinevich-perehodimo-vid-shkoH-v-yakiy-tilki-napihayut-znannyami-ta-vidtvoryuyut -yih-do-shkoU-kompetentnostey-252819_.html. - Назва з екрана.

3. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-УП [Електронний ресурс]. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

4. Ковальчук В. Розвиток вищої освіти відповідно до тенденцій і вимог ринку праці. Розвиток сучасної освіти: теорія, практика, інновації: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. К. : Міленіум, 2016. С. 22-24.

5. Ковальчук В. Педагогічна майстерність викладача - основа йогокомпетентності. Профтехосвіта. 2011. черв. № 6(30). С. 22-34.

6. Ковальчук В. Тенденції інноваційного розвитку сучасної школи в Україні [Електронний ресурс] Імідж сучасного педагога. 2015. № 7. С. 3-6. [Електронний ресурс]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ шр_2015_7_2 - Назва з екрана.

7. Концепція «Нова українська школа»: схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 988-р від 14 грудня 2016 року [Електронний ресурс]. иКЬ: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/54258/.

8. Ляшенко О. Пріоритети розвитку української школи в умовах

реформування освіти. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка. 2016. Вип. 22. С. 39-42. (Серія «Педагогічна»). [Електронний ресурс]. URL ^Рр:// nbuv.gov.ua/

UJRN/znpkp_ped_2016_22_13.

9. Малихін О. Ієрархія компетентностей сучасного педагога. Матер. Міжнарод. наук. конф. «1025-річчя історії освіти в Україні: традиції, сучасність та перспективи» / за заг. ред. В. Огнев'юка. К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2014. С. 65-75.

10. Нова українська школа: порадник для вчителя [Електронний ресурс] / за заг. ред. Н. Бібік. - К. : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с. [Електронний ресурс] URL : http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/NUSH- poradnyk-dlya-vchytelya.pdf.

11. Юзик М. Тенденції розвитку системи підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах реформування освіти. Молодий вчений. 2017. № 8 (48). С. 314-318. [Електронний ресурс] URL :http://molodyvcheny.in.ua/ ua/archive/48/.

12. Юзик О. Якісна освіта - одна із умов модернізації системи освіти в Україні в рамках Болонського процесу. Нова педагогічна думка. Матеріали XI Міжнародної науково-методичної конференції «Забезпечення наступності змісту в системі ступеневої вищої та післядипломної освіти (24-27 листопада 2013 року). Рівне. 2013. №1. С. 50 -53.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.