Зміст та особливості фахової компетентності вихователів закладів дошкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський державний університет

Тетяна Атрощенко,

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти

Олена Бобирєва,

аспірант спеціальності 015 «Професійна освіта» (за спеціалізаціями)

Анотація

Мета: обґрунтувати зміст та особливості фахової компетентності вихователів закладів дошкільної освіти.

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню змісту та особливостей фахової компетентності вихователів закладів дошкільної освіти. На основі аналізу наукових джерел та характеристики дефініції «компетентність» фахову компетентність вихователів визначено як здатність успішно здійснювати професійну діяльність, виходячи з наявних теоретичних знань і практичного досвіду, використовуючи інноваційні знання та вміння у вирішенні завдань навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку. Зазначено, що зміст фахової компетентності вихователів закладів дошкільної освіти зумовлений особливостями їхньої діяльності і характеризується визначеними показниками; фахова компетентність вихователя закладу дошкільної освіти як системне явище передбачає сукупність компетентностей, які розкриті авторами.

Ключові слова: вихователі закладів дошкільної освіти, компетентність, професійна підготовка, професійна діяльність, фахова компетентність.

Abstract

Tetiana Atroshenko, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Prof., Associate Professor at the Depa.rtment of Theory and Methodology of Primary Education at Mukachevo State University, Ukraine

Olena Bobyrieva, postgraduate student of specialty 015 «Vocational Education» (by specialization), Mukachevo State University, Ukraine

Summary. The article has been devoted to the theoretical substantiation of content and peculiarities of professional competence of educators of preschool educational environment. Based on the analysis of scientific sources and the characteristics of the definition of «competence», we have defined the professional competence of educators as an ability to successfully pursue professional activity on the basis of available theoretical knowledge and practical experience, using innovative knowledge and skills in solving problems of education, upbringing and development of preschoolers. It has been noted that the content of professional competence of preschool educators is determined by the peculiarities of their activity and is characterized by certain indicators; the professional competence of the preschool educator, as a systemic phenomenon, includes a set of competencies that are characterized by the authors.

Key words: educators of preschool educational establishment, competence, vocational training, professional activity, professional competence.

Основна частина

Постановка проблеми в загальному вигляді. Вітчизняна вища освіта в умовах глобалізації, ураховуючи зміни на ринку праці, орієнтується у своєму розвитку на якісну підготовку фахівця. Сучасні орієнтири дошкільної освіти ставлять певні вимоги до фахової компетентності вихователів, а отже, одним із головних завдань закладів вищої освіти є підготовка компетентного, гнучкого, конкурентоспроможного фахівця для роботи з дітьми дошкільного віку, здатного самостійно і творчо вирішувати професійні цілі. Це актуалізує проблему формування фахової компетентності вихователів закладів дошкільної освіти і вимагає додаткових наукових досліджень.

Аналіз досліджень і публікацій. Компетентнісний підхід у системі освіти став предметом дослідження Н. Бібік, C. Іванової, В. Кременя, О. Овчарук, О. Пометун, Л. Рибалко, О. Савченко, С. Сисоєвої, М. Фіцули, А. Хуторського та інших. Зазначимо, що компетентність педагога досліджується активно і різнопланово (А. Деркач, І. Зимня, І. Зязюн, Т. Ільїна, Н. Кузьміна, В. Лозовецька, В. Семиченко, В. Сластенін, І. Тимофеєва, Л. Хоружа та ін.). Специфіка підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти розглянута у працях Л. Артемової, А. Бєлєнької, А. Богуш, Н. Гавриш, С. Дяченко, Л. Зданевич, В. Кузьменко, Л. Пісоцької, Т. Поніманської та інших. У ході аналізу наукових джерел та тенденцій модернізації дошкільної освіти виявлено, що ґрунтовного вивчення потребують зміст та особливості фахової компетентності сучасних вихователів закладів дошкільної освіти, а тому вважаємо за необхідне визначити поняття «фахова компетентність вихователів закладів дошкільної освіти».

Виклад основного матеріалу дослідження. Професіоналізм виявляється як складна якість особистості, що формується в діяльності та є результатом діяльності, у тому числі і фахової (Вакуленко, 2007, с. 73). Численні наукові дослідження переконують, що компетентність виступає провідним атрибутом професіоналізму, фаховості особистості. Відповідно враховуємо думку В. Ягупова, що провідними якостями, рисами та проявами особистості фахівця є: свідома активність, безпосередньо спрямована на професійну діяльність; вклю - ченість у систему суспільно - виробничих взаємин шляхом виконання конкретних посадових компетенцій у певному професійному середовищі як суб'єкта професійної діяльності; ступінь сформованості провідних психічних властивостей та якостей як представника певного професійного середовища та конкретного фахівця (це, насамперед, сформованість професійної свідомості та самосвідомості, фахової Я-концепції, системи індивідуальних цінностей професійної діяльності та фахового буття); свідома цілеспрямована саморегуляція та са - модетермінація своєї поведінки і діяльності в певному професійному середовищі; готовність і здатність нести усвідомлено повну відповідальність за результати, а також наслідки своїх дій, учинків, поведінки і діяльності в межах виконання своїх посадових компетенцій; професійна суб'єктність, тобто професійна підготовленість, суб'єктна готовність і фахова здатність бути суб'єктом професійної діяльності в певному професійному середовищі (Ягупов, 2015).

Розглянемо найбільш актуальні для нашого дослідження визначення поняття «компетентність». У Новому тлумачному словнику української мови компетенція - це добра обізнаність із чим-небудь; коло повноважень якої-небудь організації, установи, особи; компетентний: який має достатні знання в якій-небудь галузі; який з чим-небудь добре обізнаний; тямущий; який ґрунтується на знанні; кваліфікований; який має певні повноваження; повноправний, повновладний (Новий тлумачний словник української мови, с. 874).

А. Маркова трактує компетентність як «індивідуальну характеристику ступеня відповідності вимогам професії», як «володіння людиною здатністю й умінням виконувати певні трудові функції» (Маркова, 1996, с. 32). На думку Н. Сергієнко, «компетентність» відтворює значення традиційної тріади «знання, уміння, навички» і служить сполучною ланкою між її компонентами. Компетентність у широкому значенні може бути визначена як поглиблене знання предмета або освоєне вміння. Звідси виводимо» формулу компетентності»: компетентність - мобільність знання плюс гнучкість методу плюс критичність мислення» (Сергієнко). Аналіз розуміння різними авторами поняття» компетентність» показав, що її розглядають як якісну характеристику в підготовці фахівця.

І. Сиром'ятніков вважає, що фахова компетентність є індивідуальною характеристикою рівня відповідності фахівця професійним вимогам (Бархаев & Сыромятников, 2003). Погоджуємося з В. Бодровим, що рівень розвитку фахової компетентності виступає показником професійної майстерності фахівця, індикатором професіоналізму (Бодров, 2001, с. 105). Зазначимо, що, незважаючи на відмінності у термінології, автори сходяться в думці про наявність у структурі компетентності таких трьох компонентів або рівнів - теоретичного, практичного та особистісного.

Актуальним у контексті нашого дослідження є визначення С. Мартиненко, згідно з яким фахова компетентність - це цілісна система інтелектуальних, практичних, соціально-психологічних знань, умінь і навичок, що створюють підґрунтя для внутрішньої мотивації до саморозвитку і самовдосконалення, філософського розуміння сенсу і значення праці за фахом та її результатів, стимулюють творчий підхід до професійної діяльності. Авторка зауважує, що фахова компетентність спеціаліста відображає якість проходження його професійного становлення, розкриває особливості внутрішнього ставлення до обраної професії і характеризує оновлення та збагачення «Я-концепції» працівника щодо усвідомлення себе як кваліфікованого фахівця. Фахова компетентність є невід'ємною складової становлення особистості професіонала, оскільки, по-перше, надає зазначеному процесу змістовного забарвлення; по-друге, забезпечує конкурентоспроможність спеціаліста на ринку праці. Завершенням ходу професійного становлення особистості є набуття нею професіоналізму. Категорію «фахова компетентність» дослідниця визначає як насамперед дієвий чинник професійного розвитку працівника та водночас індикатор особливостей процесу становлення фахівця. Зміст зазначеного підходу, зауважує С. Мартиненко, полягає в такому: визначенні сутності категорій «професійне становлення» і «фахова компетентність»; аналізі специфіки їх розуміння в сучасному науковому просторі; окресленні дієвих чинників формування професійно компетентного спеціаліста у процесі фахової діяльності (Мартиненко, 2013).

Фахову компетентність випускника вищого навчального закладу А. Вагіс подає як його здатність до вирішення завдань у професійній сфері на основі інтеграції, ретрансляції та переробки знань з різних дисциплін чи наук. При цьому створюється новий продукт, «над-утворення» власного знання. Погоджуємося з автором, що формування фахової компетентності студента є синергетичним процесом і відбувається завдяки самоосвіті, розвитку студентоцентричного освітнього середовища, розвитку міждисциплінарних і трансдисциплінарних зв'язків, упровадження методів і форм навчання міждисциплінарного і транс - дисциплінарного характеру. Умовою формування фахової компетентності як синергетичної структури кожного студента є наявність відкритих ресурсів: інформаційних, комунікаційних, викладацьких, матеріальних і власних мотиваційних. З цією метою, зауважує А. Вагіс, заклад вищої освіти має забезпечити наявність власних якісних інформаційних ресурсів та комунікацій для спілкування і партнерства всіх учасників освітнього середовища (Вагіс, 2017).

Вихователь, котрий працює з дітьми дошкільного віку, - особистість, яка за змістом професійної діяльності повинна володіти сукупністю особливих якостей, зумовлених специфікою даної діяльності. Відомо, що процес взаємодії педагога, вихованця та його батьків - це процес взаємний, творчий, що не завжди може здійснюватися за чітким планом. Він вимагає постійного пошуку нових шляхів взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу в закладі дошкільної освіти. Отже, зміст фахової компетентності вихователів закладів дошкільної освіти визначається особливостями їхньої діяльності і характеризується такими показниками: знання в галузі дошкільної освіти, технологічні та методичні вміння; знання про способи спілкування з дітьми дошкільного віку, комунікативні вміння; знання в галузі педагогічної рефлексії, рефлексивні вміння.

Відомо, що одне з основних фахових завдань вихователя - це створення умов для гармонійного розвитку дітей дошкільного віку. Для його вирішення, на нашу думку, майбутній вихователь повинен мати сформовану фахову компетентність, яка передбачає: шанобливе ставлення до кожної дитини, її почуттів і потреб; уміння спілкуватися з кожною дитиною; уміння створити умови для вільного вибору дітьми діяльності, учасників спільної діяльності; уміння створити умови для прийняття дітьми рішень, вияв своїх почуттів і думок; уміння надати партнерську допомогу дітям, підтримку дитячої ініціативи і самостійності в різних видах діяльності; уміння створити умови для позитивних, доброзичливих взаємин між дітьми, у тому числі і тих, котрі належать до різних національно-культурних, релігійних спільнот і соціальних верств, а також мають різні (у тому числі обмежені) можливості здоров'я; уміння розвинути комунікативні здібності дітей, що дозволяють вирішувати конфліктні ситуації з однолітками; уміння створити умови для оволодіння культурними засобами діяльності; уміння організувати види діяльності, що сприяють розвитку мислення, мовлення, спілкування, уяви і дитячої творчості, особистісного, фізичного і художньо - естетичного розвитку дітей; уміння оцінити індивідуальний розвиток кожної дитини; уміння взаємодіяти з батьками з питань освіти дитини, залучати їх до освітньої діяльності, у тому числі за допомогою створення освітніх проектів спільно із сім'єю.

Ураховуючи зазначені вище наукові позиції з проблеми нашого дослідження, фахову компетентність вихователів визначаємо як здатність успішно здійснювати професійну діяльність на основі наявних теоретичних знань і практичного досвіду, використовуючи інноваційні знання й уміння у вирішенні завдань навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку. Вважаємо, що фахова компетентність вихователя закладу дошкільної освіти як системне явище передбачає сукупність компетенцій: інтелектуально-педагогічна - уміння застосовувати отримані знання, досвід у професійній діяльності для ефективного навчання і виховання дітей дошкільного віку; інноваційна - здатність педагога до інноваційної діяльності, оскільки динамічність змін в освіті в умовах її інтегрування у світовий освітній простір висуває перед педагогами нові виклики, а саме бути готовими до ефективного виконання своїх професійних функцій з урахуванням інноваційності (Budnyk, 2019); акмеологічна - динамічна єдність професійно-педагогічної спрямованості особистості, знань, цінностей, способів педагогічного мислення і діяльності, що дозволяють здійснити професійно особистісний розвиток в освітній практиці; комунікативна - це мовні навички, уміння слухати, екстраверсія (інтерес до зовнішнього світу), емпатія (співпереживання, розуміння іншого); регулятивна - уміння педагога керувати своєю поведінкою, контролювати емоції, здатність до рефлексії, стресостійкість; ІКТ-компетентність - особиста якість фахівця, що виявляється в його готовності і здатності самостійно застосовувати інформаційно-комунікаційні технології у предметній діяльності; дослідницька - здатність вирішувати професійні проблеми за допомогою засобів дослідницької діяльності; полікультурна - входить у структуру професійної компетентності, адже цього вимагають умови (робота в багатокультурному середовищі), у яких вона здійснюється. Під такою компетентністю розглядають здатність особистості жити і діяти в багатокультурному середовищі (Атрощенко, 2016).

Відповідно до визначення поняття «фахова компетентність», пропонуємо оцінювання її рівня здійснювати з використанням трьох критеріїв: 1) рівень професійної культури. Погоджуємося з І. Сабатовською, яка у професійній культурі фахівця простежує комплексну систему елементів, а саме: професійне мислення, професійний інтерес, професійні знання, уміння, навички і здібності, професійний досвід, ступінь готовності особистості до конкретного виду діяльності, професійний світогляд, професійна майстерність, адаптованість до професійного середовища, професійна мораль тощо. До сучасного працівника, на думку авторки, висуваються вимоги - чітко уявляти моральний смисл, цінність, наслідки своєї діяльності, мати цілісний світогляд, економічно, екологічно розвинене мислення, володіти культурою спілкування, знанням правової системи суспільства, навичками організації виробництва (управління) тощо. Професійна культура посідає особливе місце у структурі культури особистості, оскільки у процесі професійної діяльності культура особистості набуває свого всебічного й ефективного втілення. Більше того, у такій діяльності, зрештою, акумулюються всі види куль - тури особистості. Елементи різних видів культур, які входять до складу професійної культури фахівця (як субкультури), мають певну ієрархію залежно від спеціалізації та професійної діяльності, а також від конкретних завдань, які розв'язує фахівець у конкретній життєвій ситуації (Собатовська, 2011); 2) володіння сучасними педагогічними технологіями та готовність до застосування їх у професійній діяльності. Як слушно стверджує О. Кононко, сучасний вихователь - це передовсім педагог-новатор, який відчуває нові життєві тенденції, тримає руку на пульсі часу, добре орієнтується у пріоритетах сучасності, спрямований на майбутнє, творчо ставиться до своєї професійної діяльності. Саме такий вихователь»… дивиться на освіту як на процес розширення можливостей компетентного вибору дитиною змісту, місця, тривалості, партнерів, матеріалів для своїх занять; створення умов для її саморозвитку, прояву сутнісних сил; по-шук педагогічних технологій побудови розвивального спо - собу життя дошкільника; формування в нього основ осо - бистісної культури; створення виховного середовища» (Методичні аспекти, 2009); 3) здатність до самоорганізації, самоконтролю та самовдосконалення як необхідна умова організації навчальної діяльності в рамках здобуття фахових знань, умінь і навичок, наукової діяльності.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Фахова компетентність вихователів закладів дошкільної освіти, на наш погляд, - це багатофакторне явище, що включає систему теоретичних знань і способів їх застосування в конкретних педагогічних ситуаціях, ціннісні орієнтації майбутнього педагога, а також інтеграційні показники його культури (мова, стиль спілкування, ставлення до себе і своєї діяльності, до суміжних галузей знання та ін.). Перспективи подальших досліджень вбачаємо в дослідженні педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

Список літератури

фаховий вихователь дошкільний освіта

1. Атрощенко, Т.О. (2016). Суть і структура полікультур - ної компетентності вчителя. Педагогічні науки. Херсон: Видавництво ХДУ.

2. Бархаев, Б.П., Сыромятников, И.В. (2003). Введение в профессию. Москва: ВУ.

3. Бодров, В.А. (2001). Психология профессиональной пригодности. Москва: ПЕР СЭ.

4. Вагіс, А. (2017). Формування фахової компетентності студента як синергетичний процес. Інформаційні технології в освіті та науці. Мелітополь: Вид-во МДПУ ім. Б. Хмельницького, 1 (9).

5. Вакуленко, В.М. (2007). Розвиток теорії і практики вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусії на основі акмеологічного підходу. Луганськ: Альмаматер.

6. Маркова, А.К. (1996). Психология профессионализма. Москва: Просвещение.

7. Мартиненко, С.А. (2013). Фахова компетентність: пси - холого-педагогічний аспект. Народна освіта, 2 (20). Взято з https://

8. www.narodnaosvita. kiev.ua/? page_id=527

9. Кононко, О., Плохій, З., Гончаренко А. та ін. (2009). Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Київ: Світич.

10. Новий тлумачний словник української мови. (Т. 1). Київ: АКОНІТ, (2006).

11. Сабатовська, І. С. (2011). Професійна культура особистості: структура та критерії вимірювання. Матеріали VI Міжнародної науково - практичної конференції: «Спецпроект: аналіз наукових досліджень». Взято з http:// www. confcontact. com/ 2011053 1/so_sabat.htm

12. Сергієнко, Н.Ф. Професійна компетентність сучасного вчителя. Взято з http: // images/content/nashi_ vydanya.upr]

13. Ягупов, В.В. (2015). Професійний розвиток особистості фахівця: поняття, зміст та особливості. Наукові записки НаУКМА (Т. 175).

14. Budnyk O. (2019). Innovative Competence of a Teacher: best European Practices. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, 6 (1), 76-89

References

1. Atroshhenko, T.O. (2016). Sutj i struktura polikuljturnoji kompetentnosti vchytelja. Pedaghoghichni nauky. Kherson: Vydavnyctvo KhDU.

2. Barkhaev, B.P., Sbiromjatnykov, Y.V. (2003). Vvedenye v professyju: ot socyaljnoj roly k professyonaljnoj subbektnosty. Moskva: VU.

3. Bodrov, V.A. (2001). Psykhologhyja professyonaljnoj pryghodnosty. Moskva: PER SЭ.

4. Vaghis, A. (2017). Formuvannja fakhovoji kompetentnosti studenta jak synerghetychnyj proces. Informacijni tekhnologhiji v osviti ta nauci. Melitopolj: Vyd - vo MDPU im. B. Khmeljnycjkogho, # 1 (9).

5. Vakulenko, V.M. (2007). Rozvytok teoriji i praktyky vyshhoji pedaghoghichnoji osvity Ukrajiny, Rosiji, Bilorusiji na osnovi akmeologhichnogho pidkhodu: monoghrafija. Lughansjk:

6. Aljmamater.

7. Markova, A.K. (1996). Psykhologhyja professyonalyzma. Moskva: Prosveshhenye.

8. Martynenko, S.A. (2013). Fakhova kompetentnistj: psykhologho-pedaghoghichnyj aspekt. Narodna osvita, 2 (20). Retrieved from https: // www. narodnaosvita.kiev. ua/? page_id=527

9. O.L. Kononko, Z.P. Plokhij, A.M. Ghoncharenko. (2009). Metodychni aspekty realizaciji Bazovoji proghramy rozvytku dytyny doshkiljnogho viku «Ja u Sviti». Kyiv: Svitych Novyj tlumachnyj slovnyk ukrajinsjkoji movy (u trjokh tomakh). (T. 1). Kyiv: AKONIT.

10. Sabatovsjka, I.S. (2011). Profеsijna kuljtura osobystosti: struktur a ta kryteriji vymirjuvannja.

11. Materialy VI Mezhnarodnoji naukovo-praktychnoji konferencij i. Retrieved from http://www.confcontact.com/ 201105 31/so_sabat.htm

12. Serghijenko, N.F. Profesijna kompetentnistj suchasnogho vchytelja. Retrieved from http: // image s/ content/nashi_ vydanya. upr]

13. Jaghupov, V.V. (2015). Profesijnyj rozvytok osobystosti fakhivcja: ponjattja, zmist ta osoblyvosti. Naukovi zapysky NaUKMA (T. 175).

14. Budnyk O. (2019). Innovative Competence of a Teacher: best European

15. Practices. Journal of Vasyl Stefanyk Pre carpath i an National University, 6 (1), 7689

Размещено на Allbest.ru